Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 343.98:681.3

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Теорія і практика криміналістичної інформатики

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістка; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Хахановський Валерій Георгійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Іщенко Андрій Володимирович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Клименко Ніна Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри криміналістики; криміналістичний злочин інформатика

доктор юридичних наук, професор Лук'янчиков Євген Дмитрович, Національний технічний університет України „КПІ”, професор кафедри інформаційного та підприємницького права;

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, Цимбал Петро Васильович, Національний університет державної податкової служби України, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики.

Захист відбудеться „10” жовтня 2011 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.05 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий „07” вересня2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Д. Удаловаю

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується курсом на створення правової держави, який передбачає вирішення економічних і соціальних проблем, розширення конституційних прав та обов'язків громадян, забезпечення їх надійної охорони. Реалізація такого курсу неможлива без зміцнення законності і правопорядку, підвищення ефективності боротьби зі злочинністю (сьогодні в Україні спостерігається збільшення кількості злочинів проти 2009 р. на понад 30 %), а також подальшої демократизації кримінального судочинства Див. : МВС України: офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mvs.gov.ua..

Очевидно, що однією з головних умов підвищення рівня протидії злочинності є широке використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу, які останніми роками найсуттєвіше проявляються в сфері інформаційних технологій. В органах внутрішніх справ накопичено чималий досвід застосування новітніх комп'ютерних технологій у процесі запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування, провадження слідчих дій, здійснення судових експертиз, у вирішенні інших криміналістичних завдань. Проте розробка, впровадження та використання інформаційних систем і технологій в ОВС України має здебільшого безсистемний, стихійний характер, оскільки здійснюється як Департаментом інформаційних технологій МВС України, так і окремо іншими галузевими підрозділами. Як правило, окреслені процеси потребують узгодженості, унормування, врахування законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів.

Розширення сфери застосування методів математики, кібернетики та інформатики, їх проникнення в галузь криміналістики потребують глибоких науково-теоретичних та експериментально-практичних досліджень використання цих методів в практичній діяльності правоохоронних органів. Адже специфіка криміналістичних об'єктів та завдань їх вивчення вимагають відповідно й специфічних, спеціально розроблених методів і окремих методик. В умовах розбудови інформаційного суспільства для ефективного розвитку криміналістики на основі застосування засобів та методів інформатики на часі розробка низки питань загальнотеоретичного, методологічного, правового, організаційно-управлінського характеру тощо. Нагальні потреби практики сьогодні не мають адекватного наукового забезпечення.

Теоретичне підґрунтя для вивчення проблем інформатизації та розроблення теорії і практики криміналістичної інформатики для удосконалення слідчої та експертної практики заклали вітчизняні й зарубіжні вчені в галузі криміналістики, кримінального процесу, теорії оперативно-розшукової діяльності й інформаційного права, зокрема: Т. В. Авер'янова, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Галаган, В. М. Глушков, В. Г. Гончаренко, О. О. Ейсман, А. В. Іщенко, Р. А. Калюжний, Н. С. Карпов, Н. І. Клименко, В. Є. Коновалова, І. І. Котюк, В. С. Кузьмічов, А. М. Ларін, В. К. Лисиченко, І. М. Лузгін, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук'янчиков, Д. Й. Никифорчук, В. О. Образцов, Ю. Ю. Орлов, М. А. Погорецький, М. С. Полевой, О. Р. Росинська, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, М. О. Селіванов, В. В. Тіщенко, Л. Д. Удалова, П. В. Цимбал, М. Я. Швець, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило та інші.

Одночасно констатуючи значний науковий внесок цих вчених у розробку зазначеної проблеми, зауважимо, що їхні наукові розробки торкалися лише певних її аспектів. До останнього часу комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем застосування методів та засобів інформатики у запобіганні злочинам, їх розкритті та розслідуванні не проводилось. Фактично залишилися теоретично не розробленими чимало ключових проблем; теорія і практика криміналістичної інформатики - чи не головна серед них. Наведені обставини зумовили обрання теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до Національної програми інформатизації (Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР), Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр. (Закон України від 9 січня 2007 р. № 537-V), Єдиної комп'ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю (Указ Президента України від 31 лютого 2006 р. № 80/2006), Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 рр. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153), Програми створення Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (затверджена наказом МВС України від 7 червня 2006 р. № 571), Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр. (затверджені наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010-2014 рр. (затверджені наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2006-2010 рр. Тему зареєстровано в Національній академії правових наук України (1997 р., реєстр. № 982).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом формування концептуальних засад теорії і практики криміналістичної інформатики.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- визначити передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як наукового напряму та навчальної дисципліни, її предмет, понятійний апарат, роль та співвідношення з іншими криміналістичними теоріями;

- обґрунтувати можливості та перспективи використання теорії і практики криміналістичної інформатики, її методів та засобів як нового міждисциплінарного підходу до проблем розкриття, розслідування та попередження злочинів;

- конкретизувати систему інформаційного забезпечення процесу доказування у кримінальній справі, дослідити проблеми алгоритмізації та автоматизації, оцінити основні результати інформатизації у слідчих, експертних та інформаційних службах;

- висвітлити перспективи розвитку автоматизованих робочих місць (АРМ), геоінформаційних систем та сучасних пересувних криміналістичних лабораторій;

- встановити напрями використання експертних систем та систем підтримки прийняття рішень у вирішенні криміналістичних завдань, а також методу моделювання як системного підходу до розслідування злочинів;

- удосконалити теоретичні та практичні рекомендації щодо використання автоматизованих інформаційних систем для багатоаспектної обробки криміналістичної інформації, вдосконалення слідчої та експертної практики з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;

- виявити проблеми нормативно-правового регулювання процесів інформатизації у правоохоронній сфері, внести пропозиції щодо його вдосконалення з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;

- дослідити організаційні проблеми інформатизації у правоохоронній сфері, надати пропозиції щодо їх вирішення;

- обґрунтувати можливість застосування методів та засобів криміналістичної інформатики у протидії кіберзлочинності;

- запропонувати систему підготовки кадрів для боротьби з кіберзлочинністю.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають в процесі інформатизації слідчої та експертно-криміналістичної діяльності.

Предмет дослідження - теорія і практика криміналістичної інформатики.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичні положення про об'єктивні закономірності розвитку, взаємозв'язку та взаємозумовленості всіх явищ та об'єктів пізнання. Використовувались загальнонаукові методи, зокрема: історичний - дозволив дослідити передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму та навчальної дисципліни; виділити й охарактеризувати етапи розвитку автоматизованих інформаційних систем для розкриття та розслідування злочинів (підрозділи 1.1; 1.4; 2.1; 3.1); логічний - уможливив визначення окремих ключових категорій і понять, виявлення зовнішніх та внутрішніх зв'язків спеціальних, технологічних, організаційних та правових явищ (підрозділи 1.2; 1.3; 2.2; 3.1); статистичний - дозволив оцінити основні результати інформатизації у слідчих, експертних та інформаційних службах ОВС України, виявити проблеми та шляхи їх вирішення (підрозділи 2.2; 2.3; 3.2; 3.3); структурно-функціональний - дав можливість визначити відповідність та співвідношення методик, методів та засобів криміналістичної інформатики при вирішенні криміналістичних завдань (підрозділи 1.2; 1.3; 2.1; 3.1); соціологічний - уможливив вивчення широкого спектра думок практичних працівників різних галузевих підрозділів ОВС України щодо досліджуваних проблем (підрозділи 2.1; 2.3; 3.1; 3.3); науково-методичний - забезпечив вивчення підходів до удосконалення слідчої та експертної практики, що висвітлені у вітчизняній та зарубіжній літературі (підрозділи 1.4; 2.2; 2.3; 3.2; 3.3). Крім того, використовувався метод системного підходу, метод моделювання, загальнонауковий інструментарій (спостереження, експеримент), часткові методи окремих наук, зокрема криміналістики, інформатики та кібернетики.

Емпіричну базу роботи становили узагальнені дані, отримані в процесі аналізу 47 дисертацій з означеної тематики, що відображають наукові результати досліджень вчених-криміналістів; результати опитування 551 працівника органів внутрішніх справ України (206 працівників інформаційних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСЗТ; 147 слідчих; 112 оперативних працівників та 86 експертів-криміналістів) з проблемних питань щодо суспільних інформаційних відносин, інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та інформатизації й автоматизації процесів запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування; судова, слідча та експертна практика в Україні за період з 2000 р. по 2010 р., матеріали 540 кримінальних та оперативних справ, а також особистий досвід роботи автора в інформаційній службі МВС України та 23-річний досвід науково-педагогічної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у криміналістиці монографічним узагальненням можливостей вдосконалення слідчої та експертної практики методами та засобами криміналістичної інформатики. Сформульовані положення та рекомендації спрямовані на розв'язання важливої наукової проблеми, що полягає у формуванні концептуальних засад теорії і практики криміналістичної інформатики, а отримані висновки визначають перспективи наукового забезпечення протидії злочинності та підготовки фахівців для правоохоронних органів. Зокрема:

вперше:

- на основі міждисциплінарного підходу (аналізом теоретичних положень криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології, інформатики, кібернетики та математики) визначено передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму та навчальної дисципліни, місце в системі наукового знання та співвідношення з іншими криміналістичними теоріями;

- визначені завдання і функції, категорії та поняття криміналістичної інформатики. Зокрема, вивчивши функції інформатики і криміналістики, автор вважає, що криміналістичній інформатиці, яка вивчає власні об'єкти, продукує нові знання, прогнозує розвиток подій, передає знання для їх використання у боротьбі зі злочинністю, притаманні такі функції: констатуюча, інтерпретаційна, евристична, прогностична, прикладна та комунікативна;

- обґрунтовано можливості використання методів та засобів криміналістичної інформатики в процесі розкриття та розслідування злочинів (зокрема комп'ютерного моделювання, експертних систем та систем підтримки прийняття рішень, алгоритмізації криміналістичних завдань тощо);

- крізь призму криміналістичної інформатики розкрито можливості застосування: автоматизованих робочих місць у правоохоронній діяльності (зокрема системи розпізнавання мови як складової АРМ слідчого для вдосконалення його діяльності); геоінформаційних систем (для об'єднання даних про об'єкти з місцем їх розташування) та сучасних пересувних криміналістичних лабораторій (для отримання криміналістично значущої інформації з банків даних безпосередньо на місці події з метою розкриття злочинів по гарячих слідах тощо);

- встановлено напрями використання експертних систем та систем підтримки прийняття рішень у вирішенні криміналістичних завдань, а також методу моделювання як системного підходу до розслідування злочинів;

- з позиції криміналістичної інформатики розроблено проект навчально-практичного полігона інформатизації ОВС, що дозволить відтворити інформаційні процеси в умовах, максимально наближених до практики, проілюструвати слухачам і курсантам можливості сучасних інформаційних технологій;

- обґрунтовано необхідність створення робочої групи для розробки комп'ютерних імітаційних ділових ігор, що дозволило б створити у подальшому єдиний банк відповідного комп'ютерного програмного забезпечення;

- визначено механізм удосконалення нормативно-правового регулювання процесів інформатизації в правоохоронній сфері з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;

- обґрунтовано доцільність застосування методів та засобів криміналістичної інформатики у протидії кіберзлочинності, запропоновано систему підготовки кадрів для протидії цим новим видам злочинів;

удосконалено:

- наукові погляди на систему інформаційного забезпечення процесу доказування у кримінальній справі як на дієвий засіб його вдосконалення;

- підходи до розуміння алгоритмізації, автоматизації та інформатизації у слідчій, експертній та оперативно-розшуковій діяльності;

- концептуальні засади створення автоматизованого робочого місця слідчого та експерта-криміналіста;

- спеціалізоване програмне забезпечення для практики, а також підготовки слідчих, оперативних працівників та експертів-криміналістів шляхом адаптації до чинного законодавства, сучасних технічних засобів й операційних систем;

дістали подальшого розвитку:

- певні аспекти розвитку системи знань, особливості диференціації та інтеграції наук у сучасних умовах;

- положення щодо ролі та значення методів математики, інформатики та кібернетики у юридичній діяльності, зокрема - в правоохоронній сфері;

- погляди на функції таких наук, як криміналістика та інформатика, на поняття «інформація» та «правова інформація»;

- підходи до понять автоматизованого та комп'ютеризованого робочого місця;

- погляди на проблеми розслідування злочинів у сфері високих технологій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові результати, отримані протягом дослідження (2004-2011 рр.), упроваджено:

- у правоохоронній сфері - при складанні криміналістичних методик розслідування злочинів та провадження експертних досліджень, вдосконаленні автоматизованих інформаційних систем, у нормотворчій діяльності, при проведенні занять в системі службової підготовки: Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та підпорядкованими підрозділами (акт впровадження від 01.10.2010 р.). Зокрема, до ДНДІ МВС України та ДНДЕКЦ МВС України направлені методичні рекомендації щодо удосконалення процесу інформатизації та використання спеціалізованих комп'ютерних програм „Свідок”, „Експертна система пошуку серійного вбивці” (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 09.04.2009 р. № 28347);

- у науково-дослідній роботі - сформульовані та викладені положення, узагальнення, висновки і рекомендації складають підґрунтя для подальших наукових розробок тактики отримання та використання облікової інформації в розслідуванні злочинів у діяльності Державного науково-дослідного інституту МВС України. Крім того, наукові праці автора були використані під час розробки Модельного положення про інформаційно-телекомунікаційну систему у сфері протидії злочинності, забезпечення громадської та державної безпеки України (акт впровадження від 31.03.2010 р.);

- у навчальному процесі - викладені в дисертації здобутки використовуються при викладанні таких спеціалізованих курсів: „Криміналістична інформатика”, „Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, „Інформаційне право”, „Інформаційна безпека України”, „Інформаційне забезпечення правоохоронних органів”, „Актуальні проблеми використання науково-технічних досягнень у правоохоронній діяльності”, „Інформатизація управління в ОВС”, „Сучасні комп'ютерні технології в науковій та педагогічній діяльності”, „Комп'ютерна розвідка” тощо для слухачів і курсантів, а також при написанні навчальних програм, лекцій та навчально-методичних комплексів Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження НАВС від 11.12.2009 р.); у навчальному процесі Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (акт впровадження ЛДУВС від 10.09.2010 р.); у навчальному процесі Національної академії прокуратури України (акт впровадження НАП України від 23.02.2011 р.); у навчальному процесі Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження ЗЮІ ДДУВС від 12.01.2011 р.).

Крім того, з метою підвищення ефективності викладання дисципліни „Криміналістична інформатика” дисертантом розроблено ділову гру „Портрет”, анотований каталог програмного забезпечення для криміналістичної підготовки; створено такі програмні продукти: „Експертна система пошуку серійного убивці” (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 23.01.2008 р. № 23560) та „Мультимедійний навчальний комплекс „Криміналістична інформатика” (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 08.11.2010 р. № 35595).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. У дисертаційній роботі Хахановського В.Г. матеріали і висновки його кандидатської дисертації не використовувалися.

Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувались. У колективних монографіях “Системна інформатизація правоохоронної діяльності”, “Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні”, “Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності” особистий внесок дисертанта становить відповідно 20 %, 15 % та 18 %; у підручнику “Правова інформатика” - 20 %. Авторська частка статей, що опубліковані у співавторстві, становить не менше ніж 50 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення наукового дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: „Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи ВНЗ України” (м. Київ, 1994); „Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю” (м. Харків, 1998); „Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю” (м. Київ, 2000); „Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України” (м. Київ, 2001); „Інформаційна безпека правоохоронних органів” (м. Київ, 2002); „Информатизация и информационная безопасность правоохранительных органов” (г. Москва, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005); „Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 2005, 2007, 2009); „Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України” (м. Харків, 2006, 2008); „Международное сотрудничество в борьбе с компьютерной преступностью: проблемы и пути их решения” (м. Донецьк, 2007); „Боротьба зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Донецьк, 2008); „Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави” (м. Львів, 2009); „Судова експертиза. Сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Київ, 2010); „Теория и практика судебной экспертизы в современных условиях” (г. Москва, 2011); науково-практичних семінарах, круглих столах (м. Київ, 2004-2011).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано індивідуальну монографію та 3 колективні монографії; у Міжнародній поліцейській енциклопедії (т. V - 2009 р. та т. VI - 2010 р.) автором надано відповідно 32 та 194 статті; 2 підручники; 4 курси лекцій; 11 посібників; 27 статей у наукових фахових виданнях України; 36 статей (тези виступів) в інших виданнях; 3 авторських свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір та патент на винахід.

Структура дисертації. Дисертація складається із змісту, переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, що включають 12 підрозділів, висновків, 5-ти додатків та списку використаних джерел (319 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 428 сторінок, з них основного тексту 350 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 „Загальнонаукові передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики” містить чотири підрозділи.

У підрозділі 1.1 „Об'єкт, предмет та поняття криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму” автор зосереджує увагу на особливостях об'єкта, предмета і природи криміналістичної інформатики, на загальнонаукових аспектах її формування, структури та місця в системі наукового знання. На основі порівняльного аналізу концепцій вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо об'єкта і предмета науки взагалі та окремих наук зокрема (Н. М. Бакаєв, Р. С. Бєлкін, Р. Х. Васильєва, П. П. Гайденко, Л. П. Горкіна, В. А. Демичев, А. А. Ейсман, А. В. Іщенко, Б. М. Кедров, В. А. Козлов, А. М Ларін, Н. А. Петровська, А. А. Протасевич, А. А. Сизиков, І. В. Соколова, Б. А. Старостин, Д. А. Степаненко, В. І. Шиканов, Н. П. Яблоков) визначено об'єкт і предмет криміналістичної інформатики.

Дисертант зазначає, що розвиток науки не тільки розширює знання про певний об'єкт, а й відкриває незнані раніше його сторони, зв'язки та відношення. Іноді можливостей існуючого комплексу наук виявляється недостатньо для дослідження конкретного об'єкта. Тому найрезультативнішими та найперспективнішими дослідженнями сьогодні вважаються міжгалузеві, стикові. Узагальнивши широке коло підходів до визначення галузей знань, які останнім часом сформувалися (судова експертологія, судова медицина та ін.), автор виділив характерні ознаки криміналістичної інформатики, а саме:

- синтетичність знань, які становлять зміст криміналістичної інформатики, утворених, здебільшого, за рахунок залучення досягнень різних галузей знання з подальшим їх удосконаленням і пристосуванням до боротьби зі злочинністю;

- специфічність технічних і програмних засобів, прийомів та методів, що використовуються в процесі запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування;

- спрямованість на вивчення проблем формалізації та алгоритмізації криміналістичної інформації, автоматизації дослідження доказової інформації, комп'ютеризації запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування.

У системі криміналістики сформувалися та продовжують формуватися окремі криміналістичні теорії (учення), які можуть змінюватися із розвитком науки криміналістики, а також залежно від потреб практики. Так, останнім часом у криміналістиці набуває чималого поширення впровадження сучасних інформаційних комп'ютерних технологій. Тому, як вважає автор, такі криміналістичні теорії, як вчення про систематизацію та реєстрацію криміналістичних джерел інформації, а також криміналістичне вчення про збирання, зберігання, опрацювання та автоматизацію використання інформації можуть бути метою дослідження криміналістичної інформатики.

Дається авторське визначення криміналістичної інформатики як криміналістичної теорії про закономірності та особливості інформаційних процесів у сфері розслідування злочинів, про їх автоматизацію, принципи будови і методи використання автоматизованих систем для підвищення ефективності слідчої та експертної практики на базі комплексного використання теорії та методології криміналістики, засобів та методів математики й інформатики.

У підрозділі 1.2 „Функції та завдання криміналістичної інформатики” автор на основі аналізу функцій та завдань наук криміналістики та інформатики, в результаті інтеграції яких з'явився новий науковий напрям, доводить, що криміналістичній інформатиці притаманні такі функції: констатуюча, інтерпретаційна, евристична, прогностична, прикладна та комунікативна.

Констатуюча функція криміналістичної інформатики полягає у встановленні та фіксації певних закономірностей і особливостей на основі вивчення практики, а також інших галузей знання. Інтерпретаційна функція пов'язана із тлумаченням відомих закономірностей, обставин, пов'язаних з їх виникненням і розвитком, специфікою та формами прояву тощо. Евристична функція забезпечує вироблення нових знань, визначень і понять, висвітлення невідомих раніше аспектів об'єктів (формулювання нових закономірностей; розробка та вдосконалення технічних та програмних засобів, методів). Прогностична функція забезпечує наукове передбачення розвитку досліджуваних об'єктів та закономірностей. Використовують, зокрема, криміналістичне прогнозування, системи підтримки прийняття рішень (як різновид експертних систем). Прикладна функція забезпечує розробку пропозицій і рекомендацій з метою вдосконалення слідчої та експертної практики. Комунікативна функція забезпечує зв'язок криміналістичної інформатики з наукою і практикою, сприяє розширенню використання її досягнень в інших галузях.

Завдання криміналістичної інформатики сьогодні полягають у накопиченні емпіричного матеріалу, його осмисленні і узагальненні. У подальшому необхідна розробка методологічних основ, а також власних теорій тощо.

У підрозділі 1.3 „Категорії та поняття криміналістичної інформатики” увага звертається на одну з головних категорій криміналістичної інформатики - інформацію. Адже сьогодні інформація стала товаром, світ нині перебуває на стадії формування суспільства нового типу - інформаційного суспільства.

Автор вважає, що існування низки визначень поняття „інформація” у різних галузях має „право на життя”. Проте неприпустимим, на його думку, є неоднозначне тлумачення цього терміна у деяких законодавчих актах. Дисертант переконаний, що цю прогалину можна усунути шляхом ухвалення Інформаційного кодексу України, у розробці проекту якого він бере участь.

Категорію „криміналістична інформація” дисертант визначає як систематизовані дані про людей, способи і засоби вчинення злочинів, про викрадені речі, сліди та речові докази, трупи, а також інші об'єкти, що мають значення для розслідування злочинів. Одним із джерел криміналістичної інформації є криміналістичні обліки.

Важливими для криміналістичної інформатики автор вважає категорії “інформатизація” та „моделювання”. Зокрема, у слідчій практиці широко застосовуються евристичні інформаційні моделі, до яких належать виявлення зв'язків і відношень, які надають найімовірніше пояснення розслідуваної події.

У підрозділі 1.4 „Криміналістична інформатика як навчальна дисципліна” автор, спираючись на багаторічний педагогічний досвід, доводить, що викладання дисципліни “Криміналістична інформатика” можливе лише на підґрунті інформатики, а також курсів криміналістики, кримінального права та процесу, судових експертиз тощо. Розглядаються головні завдання цієї дисципліни, запровадженої в НАВС 1996 р.

Дисертант класифікує програмне забезпечення дисципліни так: застосовуване у практичній діяльності правоохоронних органів („Маніяк”, „АРМ слідчого та оперативного працівника” тощо); навчаюче та контролююче („Очевидець” - відпрацювання навичок описання зовнішності); імітаційні ділові ігри („Розбій”, „Убивство”, „Дізнання”, „Крадіжка”).

Удосконалену автором програму „Розбій” розміщено на DVD-диску „Система (бібліотека) баз даних і знань у галузі держави і права” (рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих та професійно-технічних навчальних закладів - грифи № 14/18.2-2150 від 28.09.2005 р. та № 1/ІІ-314 від 31.01.2007 р.). Також розроблено програму „Слід”, що дозволяє створювати мультимедійні імітаційні ділові ігри (використання фотозйомки та відеозапису, зроблених безпосередньо на місці події).

Значні перспективи ділових ігор дисертант пов'язує з використанням можливостей баз даних та знань, а також із застосуванням флеш-технологій. Автор пропонує сформувати відповідну робочу групу розробників єдиного державного реєстру такого програмного забезпечення.

Отже, можна констатувати, що криміналістична інформатика як навчальна дисципліна відбулася і продовжує розвиватися. Більш того, з 2005 р. в Національній академії внутрішніх справ у навчальний процес було впроваджено спецкурс „Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, який вийшов з відповідної теми дисципліни „Криміналістична інформатика”. Серед проблем розвитку цих дисциплін - недостатність їх технічного та програмного забезпечення, а також обмеженість виділених на вивчення навчальних годин.

Розділ 2 „Криміналістична інформатика та розслідування злочинів” містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1 „Розслідування злочинів як інформаційний процес” автор розвиває думку В. О. Образцова про те, що розслідування злочинів є “битвою за інформацію”. Розглядаючи заходи, передбачені Концепцією розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС України, дисертант вважає, що деякі з них потребують певного уточнення та доповнення, як-от: розв'язання проблеми єдиної політики інформаційного забезпечення ОВС, оскільки поряд з Інтегрованою інформаційною системою „АРМОР” (як базової) у деяких областях функціонують й інші системи (Донецька - „Кримінал”, Дніпропетровська - „Граніт”). Для цього, як випливає із результатів опитування працівників ОВС України, необхідно: усвідомлення важливості проблеми керівництвом МВС (60,69 %); співпраця галузевих служб з інформаційними підрозділами (56,4 %); ініціатива галузевих підрозділів (40,3 %) тощо.

Результати опитування також засвідчили, що інтеграція та систематизація інформаційних обліків ОВС - одна з головних проблем інформаційного забезпечення. Дисертант впевнений, що українські правоохоронці врешті-решт прийдуть до створення дійсно інтегрованого банку даних. Питання технічного оснащення сьогодні, на думку дисертанта, мають розглядатися ширше, скажімо: „Оснащення та переоснащення всіх галузевих підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою та ліцензійним стандартним та прикладним програмним забезпеченням”.

Крім того, потребує удосконалення кадрове забезпечення інформаційних підрозділів. З погляду на вимоги сьогодення, коли вже йдеться про інформаційно-комп'ютерне озброєння правоохоронця, дисертант пропонує внести зміни до наказу МВС України від 21.10.2000 р. № 759, додавши до п. 6.2 розділу 6 складову службової підготовки: „комп'ютерна підготовка (загальна інформаційна культура працівників ОВС) та інформаційна безпека”, а також внесення відповідних змін до атестаційного листа при отриманні чергового спеціального звання.

У підрозділі 2.2 „Організаційно-правові аспекти використання методів криміналістичної інформатики в розслідуванні злочинів” автор аналізує думки вчених про правомірність використання у розслідуванні нових технічних розробок (А. Р. Бєлкін, В. Г. Гончаренко, З. Т. Гулькевич, Т. Є. Кукарникова, А. А. Леві, В. К. Лисиченко, В. А. Мещеряков, М. В. Салтевський, М. О. Селиванов) та пропонує у кримінально-процесуальному законодавстві внормувати використання комп'ютерних технологій при виконанні слідчих дій.

1. Визначено передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики, її природу, предмет, понятійний апарат. Криміналістична інформатика - це криміналістична теорія про закономірності та особливості інформаційних процесів у сфері розслідування злочинів, про їх автоматизацію, принципи побудови і методи використання автоматизованих систем на базі комплексного використання теорії та методології криміналістики, засобів та методів математики й інформатики. Однією з головних категорій криміналістичної інформатики як наукового напряму є категорія „інформація”, а також категорії „інформатизація”, „моделювання”.

Визначено головні завдання спеціалізованого навчального курсу „Криміналістична інформатика”, проаналізовано програмне забезпечення, з'ясовано шляхи і перспективи його використання і вдосконалення (зокрема перспективами розвитку імітаційних комп'ютерних ділових ігор для підготовки юристів є застосування флеш-технологій). Доведено, що для цілеспрямованого створення імітаційних ділових ігор необхідно створити відповідну робочу групу.

2. Обґрунтовано можливості використання методів та засобів криміналістичної інформатики в процесі вирішення завдань слідства і криміналістики; розроблено рекомендації щодо застосування автоматизованих інформаційних систем для багатоаспектної обробки криміналістичної інформації, вдосконалення слідчої та експертної практики методами та засобами криміналістичної інформатики.

3. Конкретизовано систему інформаційного забезпечення процесу доказування у кримінальній справі, проблеми алгоритмізації та автоматизації в слідчо-експертній практиці. Доведено, що підвищити ефективність криміналістичної діяльності можна шляхом удосконалення інформаційних процесів через використання методів та засобів криміналістичної інформатики. З'ясовано, що інформаційні процеси при розслідуванні злочинів відрізняються значною складністю і специфічністю. З метою більш повного сприйняття цих процесів та процесів інформатизації запропоновано створення навчально-практичного полігона інформатизації ОВС України, що сприятиме, зокрема, визначенню нагальних потреб науки, практики та навчального процесу.

4. Розкрито перспективи розвитку геоінформаційних систем. Доведено, що ефективне АРМ слідчого має забезпечувати вирішення досить широкого переліку завдань, вбачається доцільним впровадження до складу такого АРМ системи розпізнавання мови. Впровадження пересувної криміналістичної лабораторії, оснащеної сучасними засобами виявлення, фіксації, обробки і передачі інформації, надасть неоціниму допомогу слідчо-оперативним групам, дозволить суттєво підвищити ефективність процесу розкриття злочинів по гарячих слідах.