Адміністративно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ в сфері захисту права інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА

УДК 342.98-35.08

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ в сфері захисту права інтелектуальної власності

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Ляшенко Олена Анатоліївна

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент, Юнін Олександр Сергійович, Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Константінов Сергій Федорович, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності;

кандидат юридичних наук, Виноградов Андрій Кімович Одеський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри управління та інформаційно-технічного забезпечення ОВС.

Захист відбудеться 11 липня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 7 червня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні інтелектуальна власність та результати інтелектуальної діяльності все більше набувають пріоритетного значення в усьому світі. Світовий досвід показує, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність стають визначальною і вирішальною рушійною силою будь-якого розвитку. Передусім вони визначають стратегію і тактику соціально-економічного прогресу будь-якої країни, у тому числі й України.

В основу українського адміністративно-правового законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності покладено вимоги міжнародних конвенцій, їх принципів і основ ринкової економіки. Але, не дивлячись на це, проблемним залишається виконання державними органами охоронної та превентивної функції на етапі переходу до ринкових відносин. Через це зросла кількість правопорушень у сфері інтелектуальної власності, що стали причиною виникнення конфліктів між власниками майнових прав, творчими організаціями, суб'єктами шоу-бізнесу і навіть між державами.

Протиправні діяння у сфері інтелектуальної власності, характеризується високим рівнем латентності, а використання нових технологій забезпечує правопорушникам одержання значних прибутків, які заподіюють матеріальної шкоди вітчизняним правовласникам, призводять до сповільнення темпів розвитку науки і культури, підриву інтелектуального потенціалу держави, зменшення надходжень до державного і місцевого бюджетів, ускладнення зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами.

Нажаль, стан боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності у нашій державі не відповідає вимогам сьогодення. Впродовж багатьох років Україна входить до числа перших десяти держав світу з найвищим рівнем правопорушень у цій сфері. За різними оцінками, частка контрафактної продукції на вітчизняному ринку об'єктів права інтелектуальної власності становить від 60 до 90 відсотків, про що свідчать статистичні данні УМВС України в Кіровоградській області. Так, з 2006 по 2010 рр. по області вдвічі збільшилися показники адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності (ст.ст. 164-9, 51-2 КУпАП).

На сьогодні розробки цієї проблеми як у науці адміністративного права, так і в законодавстві України є недостатніми. Проблеми управління й адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності майже не досліджувалися на рівні законодавства України, що і зумовлює актуальність теми дослідження та необхідність подальшого опрацювання організаційних, правових засад адміністративно-правового регулювання захисту права інтелектуальної власності.

Окремі проблеми захисту права інтелектуальної власності досліджували такі науковці, як: Ю.Г. Матвєєва, В.І. Жукова, С.Д. Волошка, Н.М. Мироненко, В.М. Крижна, Г.А. Андрощук, В.О. Жарова, О.Д. Святоцький, Г.В. Корчевний, О.М. Тропіна та ін. Проблеми організації й удосконалення державного контролю як традиційного об'єкта наукових досліджень у межах адміністративно-правової науки, теорії управління привертали увагу багатьох учених-юристів. Їм присвячені праці В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.К. Віноградова, А.Т. Комзюка, С.Ф. Костантінова, І.Б. Шахова, І.П. Голосніченка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, В.В. Копейчикова, В.Ф. Опришко, Л.А. Савченка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.С. Юніна та ін.

Проте, незважаючи на значущість проведених досліджень, для вітчизняної правової науки проблема розвитку захисту інтелектуальної власності в Україні є новою й потребує системного обґрунтування теоретико-прикладних аспектів його становлення в умовах перехідної економіки. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до вимог Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.98 № 810/98, наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 «Пріоритетні напрямки дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр.», пунктів 3.1, 3.3, 9.1 Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Харківського національного університету внутрішніх справ на 2010 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного підходу з урахуванням праць вітчизняних і зарубіжних учених, вивчення практики проаналізувати і теоретично обґрунтувати правову природу сфери захисту прав інтелектуальної власності, механізми його здійснення, а також розробити науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового забезпечення.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- надати історико-правову характеристику діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- визначити мету і завдання органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- охарактеризувати нормативно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- розкрити особливості деліктів у сфері інтелектуальної власності;

- сформулювати поняття «адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт інтелектуальної власності», дослідивши його особливості;

- визначити та розкрити сутність стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності;

- здійснити аналіз міжнародної політики у сфері захисту права інтелектуальної власності, визначивши роль України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у процесі здійснення захисту права інтелектуальної власності.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування зумовлено системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту й юридичної форми. За допомогою історико-правового методу розкрито характеристику діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності (підрозділ 1.1). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання та стан захищеності відносин у сфері інтелектуальної власності нормами законодавства про адміністративну відповідальність (підрозділи 1.3, 2.2). Дослідження та розкриття особливостей політики Європейських країн у сфері інтелектуальної власності, виявлення позитивних його переваг здійснено за допомогою елементів системного підходу та методів порівняння, абстрагування, аналізу та синтезу (підрозділ 3.1, 3.2). Методи класифікації, групування, структурно-логічні застосовувалися для виділення засобів адміністративно-правової охорони відносин у сфері інтелектуальної власності, заходів адміністративного примусу, які використовуються з метою захисту права інтелектуальної власності (підрозділ 2.3); компаративний метод і документальний аналіз для розробки пропозицій, направлених на вдосконалення правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності (підрозділ 3.2).

Положення та висновки роботи ґрунтуються на нормах міжнародних документів, а також тих, що ратифіковані Україною в установленому законом порядку, Конституції і чинного законодавства України, нормативно-правових актах. Джерельно-матеріальною й емпіричною базою дисертації стали матеріали вивчення та узагальнення практики органів внутрішніх справ щодо діяльності у сфері захисту права інтелектуальної власності, академічні та спеціалізовані аналітичні огляди матеріалів, публікації в періодичних виданнях, додаткова література, статистичні матеріали МВС України та УМВС України в Кіровоградській області тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності. В результаті проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій

Зокрема, наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні теоретико-методологічні результати:

уперше:

- запропоновано створити в системі органів внутрішніх справ України спеціалізований підрозділ, компетенцією якого має бути лише боротьба з правопорушеннями та злочинами у сфері інтелектуальної власності;

- обґрунтовано доцільність об'єднання правопорушень у сфері інтелектуальної власності в окремий розділ Кодексу України про адміністративні правопорушення;

удосконалено:

- понятійний апарат адміністративної відповідальності у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- нормативно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності шляхом виокремлення переваг і недоліків;

дістали подальшого розвитку:

- історико-правова характеристика становлення органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- дефініція деліктів у сфері права інтелектуальної власності;

- характеристика стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності;

- напрямки нормативно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у законотворчій діяльності щодо розробки або вдосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері захисту права інтелектуальної власності;

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту інтелектуальної власності;

- у наукових дослідженнях - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розробки питань адміністративно-правового захисту у сфері інтелектуальної власності;

- у навчальному процесі - при викладенні дисциплін «Адміністративне право» і «Адміністративна відповідальність» в юридичних вищих навчальних закладах та при підготовці лекцій і навчальних посібників з порушеної проблеми.

Про практичне значення дисертаційного дослідження свідчать відповідні акти (акт впровадження результатів дослідження у навчальний процес Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС від 28.03.2011, акт впровадження результатів дослідження у практичну діяльність працівників Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 11.01.2011).

Апробація результатів дисертації. Окремі розділи й дисертація в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу та кафедри адміністративної діяльності ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ.

Результати дисертаційного дослідження були апробовані на: науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми діяльності органів внутрішніх справ» (м. Кіровоград, 2008), всеукраїнській науково-практичній конференції «Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України» (м. Кіровоград, 2009), VIII звітній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (м. Кіровоград, 2010), ,ІХ звітній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (м. Кіровоград, 2011).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у семи опублікованих наукових працях, з яких три статті - у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, а також у чотирьох публікаціях у збірниках матеріалів наукових і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 194 сторінки, з яких основного тексту - 173, список використаних джерел - 21 сторінка (208 найменувань).

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан наукової розробки, розкривається сутність завдання та його значимість. З'ясовується зв'язок дисертаційного дослідження з науково-дослідними роботами, висвітлюється мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, формулюється наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться відомості про апробацію одержаних результатів.

Розділ 1. «Загальноправова характеристика діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності» складається з трьох підрозділів, присвячених з'ясуванню історико-правової характеристики діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності, визначенню мети та завдань органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності, дослідженню їх правового регулювання у цій сфері.

У підрозділі 1.1. «Історико-правова характеристика діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності» з урахуванням особливостей історичної та правової характеристики суспільства, виділено функції органів внутрішніх справ, пов'язані з протидією правопорушень у сфері інтелектуальної власності, основними напрямами яких є попередження та викриття фактів тиражування продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення.

Зазначено, що процес розбудови власної системи суб'єктів управління охороною та захистом інтелектуальної власності в Україні носить поетапний характер.

З'ясовано, що на різних етапах становлення законодавства України у досліджуваній сфері важливу роль відіграють органи внутрішніх справ, які являють собою невід'ємну складову правоохоронної системи нашої держави. Наголошено, що з кожним історичним етапом розвитку цієї сфери зміцнювалася роль ОВС у захисті права інтелектуальної власності, розширювалося коло їх функцій.

Автором зроблено висновок, що протягом останніх років в Україні досить інтенсивно відбувалося становлення державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Ця система на сьогодні охоплює інституційні (законодавчі, організаційні), економічні, політичні, гуманітарні (освітні, культурні, морально-психологічні) чинники та механізми, що перебувають у тісній взаємодії. Процес її становлення ще далекий від завершення. Але, слід констатувати, що основи законодавчого забезпечення діяльності системи вже закладені, і це створює простір для поступового розвитку інших її важливих компонентів.

У підрозділі 1.2. «Мета і завдання органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності» визначено, що основна мета органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності полягає у забезпечені ефективної охорони і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності шляхом розгляду та вирішення адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні правопорушення у встановленому законом порядку та формах, а також стосовно здійснення інших адміністративно-юрисдикційних дій забезпечувального характеру в межах їх повноважень, наданих Конституцією України, Законом України «Про міліцію», КУпАП та іншими нормативними актами.

Наголошено, що головними завданнями органів внутрішніх справ у сфері права інтелектуальної власності є: своєчасне викриття, припинення злочинів та запобігання їм, аналіз і прогнозування криміногенних процесів та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади, виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності, причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень у зазначеній сфері та вжиття заходів до їх усунення.

Автором запропоновано, у зв'язку зі збільшенням кількості правопорушень, які вчиняються у сфері інтелектуальної власності в ОВС створити спеціалізовану структуру, виключною компетенцією якої є боротьба зі злочинністю та протидія правопорушенням у сфері інтелектуальної власності, визначивши колом її завдань: розробка та проведення конкретних заходів щодо запобігання та розкриття фактів порушення прав інтелектуальної власності; реалізація заходів з пошуку та затримання осіб, які займаються підробкою та незаконним використанням об'єктів інтелектуальної власності; організація взаємодії між підрозділами органів внутрішніх справ; узагальнення відомостей про факти незаконного використання інтелектуальної власності, інформування про це інших правоохоронних органів; використання наявних сил і засобів, а також залучення фахівців інших державних органів та підприємств, громадських організацій.

У підрозділі 1.3. «Правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності» зазначено, що на сьогодні законодавче регулювання діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності здійснюється Конституцією України, міжнародними договорами України, кодифікованим та спеціальним законодавством та іншими законами України.

Проаналізувавши законодавство України в сфері захисту права інтелектуальної власності, наголошено, що кожний закон України про той чи інший об'єкт права інтелектуальної власності містить окремі норми, розрізненні та неузгодженні між собою. Автором наголошено, що відсутність єдиної концептуальної доктрини сприяє розрізненню і нескоординованості законодавства України про інтелектуальну власність, це випливає з того, що авторське право, патентне та законодавство про товарні знаки розвивається на різних засадах.

Зазначено, що єдина система захисту інтелектуальної власності має передбачати, безперечно, єдину систему санкцій за порушення інтелектуальних прав, при цьому санкції мають бути більш суворішими.

Розділ 2. «Діяльність ОВС щодо протидії адміністративним проступкам у сфері інтелектуальної власності» складається з трьох підрозділів, які присвячено адміністративним правопорушенням у сфері інтелектуальної власності та факторам, які сприяють їх вчиненню, розкриттю адміністративної відповідальності та особливостей провадження у справах про адміністративні проступки в сфері інтелектуальної власності, визначенню ролі органів внутрішніх справ у запобіганні адміністративним правопорушенням у сфері інтелектуальної власності.

У підрозділі 2.1. «Адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності та фактори, які сприяють їх учиненню» здійснено юридичну характеристику адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності (ст. ст. 51-2, 164-3, 164-9 та 164-13 КУпАП), розкрито ознаки складів правопорушень у сфері інтелектуальної власності. На основі проведеного аналізу виявлено певні особливості, характерні для цього різновиду правопорушень.

Об'єктом таких правопорушень є суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються при здійсненні виняткових прав як особистого, так і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них об'єкти.

Об'єктивна сторона правопорушень полягає у незаконному використанні об'єктів права інтелектуальної власності, привласненні права на цей об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Суб'єкти адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності можуть виступати як юридичні особи, так і фізичні правоздатні та дієздатні особи.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом, що прямо визначено у диспозиції, а наслідками завдання матеріальної шкоди, яке характеризується як умислом, так і необережністю.

Запропоновано звести усі правопорушення права інтелектуальної власності до окремого розділу КУпАП під назвою «Адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності». Також запропоновано редакцію ст. 51-2 КУпАП «Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності»: «Порушення прав на об'єкти авторського і суміжного права», відокремити правопорушення, які посягають на об'єкти промислової власності, та доповнити Кодекс статтею 51-3 «Порушення прав на об'єкти промислової власності».

Наголошено, що поширення на ринку України товарів, які порушують право інтелектуальної власності (підробок і піратської продукції), завдає значних збитків власникам права інтелектуальної власності та ставить під загрозу безпеку споживачів. Водночас, вражаючі за своїми масштабами збитки, що завдаються контрафактною і піратською продукцією, негативно впливають на економіку загалом, оскільки їх наслідками є втрачені надходження до державного бюджету, у тому числі податки та робочі місця. Визначено, що цьому сприяє неплатоспроможність населення, низька правова культура та недооцінка економічного значення охорони права інтелектуальної власності, а також недостатня кількість фахівців у цій сфері.

У підрозділі 2.2 «Адміністративна відповідальність та особливості провадження у справах про адміністративні проступки в сфері інтелектуальної власності» встановлено особливості адміністративної відповідальності у сфері інтелектуальної власності.

Запропоновано авторське визначення поняття «адміністративна відповідальність у сфері захисту права інтелектуальної власності».

Проаналізовано процес притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері.

Крім того, систематизуючи погляди фахівців щодо стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення, дисертантом було виділено три стадії, до яких запропоновано віднести: виявлення правопорушень, розгляд матеріалів і збір доказів по справі, винесення та оскарження рішення

Зроблено висновок, що ця сукупність процесуальних дій, що проводяться органами внутрішніх справ, сприятимуть більш ґрунтовному дослідженню та виявленню всіх обставин скоєного правопорушення у сфері захисту права інтелектуальної власності.

У підрозділі 2.3. «Роль органів внутрішніх справ у запобіганні адміністративним правопорушенням у сфері інтелектуальної власності» визначено й охарактеризовано засоби адміністративно-правової охорони відносин у сфері інтелектуальної власності, що можуть бути застосовані органами внутрішніх справ для попередження та боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності.

Наголошено на тому, що органи внутрішніх справ беруть активну участь в охороні прав на об'єкти інтелектуальної власності, шляхом використання різноманітних засобів, регламентованих нормативно-правовими актами України.

Зазначено, що працівники органів внутрішніх справ у своїй діяльності використовують два універсальні методи: переконання та примус. Сутність першого методу у сфері захисту права інтелектуальної власності полягає у використанні таких засобів, як виховання пошани до результатів чужої інтелектуальної праці, формування суспільної правової свідомості і культури, роз'яснення суспільної небезпеки інтелектуального піратства, пропаганди покупки ліцензійної продукції і свідомої відмови від придбання і використання контрафактних товарів, державне стимулювання зниження цін на легальну продукцію аудіовізуальної індустрії, вживання заохочувальних заходів до громадян, що сприяють припиненню порушень прав інтелектуальної власності.

Адміністративний примус у діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності характеризується тим, що цей метод державного впливу є допоміжним, здійснюється на підставі переконання і тільки після застосування переконання. Його особливістю стає те, що він застосовується вже до осіб, які вчинили дії, пов'язані з порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Автором зроблено висновок, що адміністративний примус у сфері управління охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності на сьогодні являється найбільш доцільним, а головне - найбільш ефективним, принаймні в ідеальній моделі. Заходи адміністративного примусу, у сфері інтелектуальної власності, можуть використовуватися з потрійною метою: по-перше, для попередження, профілактики порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності; по-друге, для припинення реально існуючих порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності; по-третє, для притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні протиправних дій.

Розділ 3. «Шляхи вдосконалення діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності» складається із двох підрозділів, присвячених дослідженню політики зарубіжних країн у сфері захисту права інтелектуальної власності та шляхи впровадження в Україні, вдосконаленню правових засад діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності.

У підрозділі 3.1. «Міжнародна діяльність України в сфері захисту права інтелектуальної власності» наголошено, що міжнародно-правовий напрям державної політики України у сфері захисту права інтелектуальної власності орієнтований на встановлення та розвиток різних видів і форм співпраці з іноземними державами, значна частина яких зумовлена необхідністю виконання Україною зобов'язань, що випливають з міжнародних угод, договорів, документів і резолюцій конвенцій з проблем охорони права інтелектуальної власності, проведення спільних дій щодо реалізації міжнародних програм, пов'язаних із розробкою проблем охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

На думку дисертанта, до завдань міжнародної співпраці у сфері захисту права інтелектуальної власності можна віднести координацію наукових досліджень, обмін їх результатами, підготовку фахівців, зокрема працівників органів внутрішніх справ, підвищення їх кваліфікації, стажування, взаємне консультування, ознайомлення із досвідом інших країн у цій сфері та визначення можливостей його впровадження в національне законодавство та практику.

У підрозділі 3.2. «Напрям вдосконалення правових засад діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності» головна увага акцентована на комплексному визначені проблем, які потребують розв'язання або ж вдосконалення в аспекті здійснення захисту прав інтелектуальної власності органами внутрішніх справ.

Серед найважливіших напрямів удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у цій сфері виділено наступні: вдосконалення чинного законодавства у цій сфері; забезпечення умов для розроблення проведення в засобах масової інформації заходів, спрямованих на формування у населення України правової культури, поваги до прав інтелектуальної власності, суб'єктів таких прав, а також отримання базових знань щодо охорони та використання прав інтелектуальної власності; посилення координації діяльності органів виконавчої влади, у тому числі правоохоронних органів; створення спеціалізованої структури в ОВС, діяльність якої повинна бути направлена на боротьбу з правопорушеннями та злочинами у сфері інтелектуальної власності, а також розширити можливості здобуття спеціальної освіти у цій сфері за державним замовленням для працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, суддів, працівників правоохоронних органів, Національної та галузевих академій наук, установ та організацій, що віднесені до сфери їх управління.

Висновки

У висновках дисертаційного дослідження викладені найбільш важливі наукові та практичні здобутки, основні теоретичні положення і практичні рекомендації. Типізація результатів дослідження сприяла виведенню наступних висновків:

1. У процесі історико-правового дослідження було визначено, що захист права інтелектуальної власності в органах внутрішніх справ на сьогодні здійснює Державна служба боротьби з економічною злочинністю. Автором пропонується розуміти діяльність органів внутрішніх у сфері захисту права інтелектуальної власності як здійснення передбачених законом заходів, що забезпечують ефективне регулювання суспільних відносин, попередження правопорушень, усунення причин, що їх породжують, а також заходів, спрямованих на поновлення чи визначення прав при порушенні та оспорюванні.

2. Розкриваючи мету і завдання органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності, автор зазначає, що останні повинні бути спрямовані на вдосконалення охорони і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, забезпечення ефективного функціонування національної правової охорони, активізацію винахідництва. У зв'язку з цим автором запропоновано створити в системі органів внутрішніх справ підрозділ, спектр діяльності якого повинен полягати у боротьбі зі злочинністю та протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності, що сприятиме підвищенню ефективності роботи правоохоронної та судової системи України.

3. Проаналізовано стан правового регулювання захисту права інтелектуальної власності у результаті чого зазначено, що одним із основних недоліків є розбіжність і розмаїття норм у чинному законодавстві України. Наголошено, що єдина система захисту права інтелектуальної власності має передбачати цілісну систему санкцій за порушення інтелектуальних прав. При цьому мають бути розроблені більш суворіші санкції за це порушення.

4. Дослідивши адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності, виявлено певні особливості, характерні для цього різновиду правопорушень. Встановлено, що родовим об'єктом даного виду правопорушень є право інтелектуальної власності.

Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності можуть виступати як юридичні, так і дієздатні та правоздатні фізичні особи.

Автором наголошено, що адміністративним правопорушенням у сфері права інтелектуальної власності характерні такі ознаки, як прямий умисел або необережність, суспільна небезпека, протиправність, винність і караність.

На основі виділення особливостей деліктів правопорушень у сфері інтелектуальної власності, доведено доцільність звести усі правопорушення у цій сфері до окремого розділу «Адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності».

5. Запропоновано змінити редакцію ст. 51-2 КУпАП «Порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності»: «Порушення прав на об'єкти авторського і суміжного права», відокремити правопорушення які посягають на об'єкти промислової власності, та доповнити Кодекс статтею 51-3 «Порушення прав на об'єкти промислової власності».

6. Адміністративна відповідальність у сфері захисту права інтелектуальної власності - це реалізація адміністративно-правової санкції, яка виявляється у застосуванні уповноваженим державним органом або посадовою особою передбаченого КУпАП адміністративного покарання до фізичних або юридичних осіб, які вчинили адміністративне правопорушення у сфері інтелектуальної власності.

7. Доведено, що процесуальні дії провадження у справах про порушення прав на об'єкт інтелектуальної власності складаються із трьох стадій: виявлення правопорушень, розгляд матеріалів і збір доказів по справі, винесення та оскарження рішення.

8. Виходячи з аналізу міжнародно-правової діяльності у сфері захисту права інтелектуальної власності, визначено напрями вдосконалення здійснення попередження та профілактики правопорушень у цій сфері, до яких запропоновано віднести: донесення до масової свідомості самої ідеї небезпеки такого комплексу правопорушень, як піратство; забезпечити розроблення планів проведення в засобах масової інформації заходів, спрямованих на формування у населення України правової культури, поваги до прав інтелектуальної власності, суб'єктів таких прав, а також отримання базових знань щодо охорони та використання прав інтелектуальної власності; доповнення чинної законодавчої бази чіткими та вузькими визначеннями низки найважливіших питань; прискорення розгляду та прийняття законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності; проведення роботи щодо усунення неузгодженостей між окремими нормативно-правовими актами з цих питань; розширення відповідальності (зокрема, матеріальної) за порушення прав інтелектуальної власності; здійснення заходів подальшої спеціалізації суддів з розгляду справ про порушення прав інтелектуальної власності, підвищення рівня їх кваліфікації; запровадження державного стимулювання та заохочення інтелектуальної власності; розширення можливостей здобуття спеціальної освіти у сфері інтелектуальної власності за державним замовленням для працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, суддів, працівників правоохоронних органів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Ляшенко О.А. Проблеми щодо захисту прав інтелектуальної власності в України / О.А. Ляшенко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. -№ 1. - С. 107-110.

2. Ляшенко О.А. Щодо проблем прийняття та застосування міжнародних договорів, конвенцій та угод у сфері інтелектуальної власності / О.А. Ляшенко // Форум права. - 2009. - №1. - С. 343-349. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FR/2009-1/091oaciv.pdf.

3. Ляшенко О.А. Проблеми встановлення адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності / О.А. Ляшенко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2010. - № 4. - С. 186-189.

4. Ляшенко О.А. Щодо необхідності захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності / О.А. Ляшенко // Актуальні проблеми діяльності ОВС : матеріали науково-практичного семінару (м. Кіровоград, 29 квітня 2008 р.). - К. : Вид-во Кіровоград. юрид. ін.-ту ХНУВС, 2008. - С. 134-137.

5. Ляшенко О.А. Питання щодо удосконалення адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності / О.А. Ляшенко // Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. (м. Кіровоград, 5-6 листопада 2009 р.). - К. : Вид-во Кіровоград.. юрид. ін.-ту ХНУВС, 2010. - С. 84-86.

6. Ляшенко О.А. Актуальні проблеми захисту інтелектуальної власності в мережі інтернет / О.А. Ляшенко // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності : матеріали VIII звітної наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 19 травня 2010 р.). - К. : Вид-во Кіровоград. юрид. ін.-ту ХНУВС, 2010. - С. 116-118.

7. Ляшенко О.А. Правові форми впливу органів внутрішніх справ щодо боротьби з піратством / О.А. Ляшенко // Актуальні проблеми забезпечення громадської безпеки: матеріали науково-практичного конференції (м. Кіровоград, 8 квітня 2011 р.). - К. : Вид-во Кіровоград. юрид. ін.-ту ХНУВС.

Анотації

Ляшенко О.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності ОВС в сфері захисту права інтелектуальної власності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичним проблемам визначення адміністративно-правового регулювання діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності.

У роботі окремо розглянуто тенденції та проблеми захисту права інтелектуальної власності, які існують у діяльності органів внутрішніх справ з урахуванням міжнародного та національного досвіду, висвітлено мету та завдання органів внутрішніх справ щодо захисту права інтелектуальної власності, особливості провадження у справах про адміністративні проступки у сфері інтелектуальної власності; розглянуто юридичний склад адміністративних правопорушень у зазначеній сфері та відповідальність за їх вчинення.

На основі позитивного досвіду інших країн розкрито особливості захисту права інтелектуальної власності у підрозділах поліції та виділено шляхи його впровадження у діяльність.

Внесено науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та наведено шляхи вирішення проблем, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності в ОВС України.

Ключові слова: інтелектуальна власність, адміністративна відповідальність, порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, адміністративне провадження, стадії адміністративного провадження.

Ляшенко Е.А. Административно-правовое регулирование деятельности ОВД в сфере защиты права интеллектуальной собственности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. - административное право и процес; финансовое право; информационное право. - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2011.

В диссертации проведено комплексное административно-правовое исследование проблем защиты прав интеллектуальной собственности органами внутренних дел.

Анализируя деятельность органов внутренних дел в сфере защиты прав интеллектуальной собственности, необходимо отметить, что сегодня работники органов внутренних дел, хотя и не выступают «полноправными» субъектами административной юрисдикции, то есть лицами которые имеют право привлекать нарушителя к административной ответственности, но, все-таки, принимают участие в данном виде правоисполнительной деятельности на ее первой стадии - составления протокола об административном правонарушении, выполняя при этом важное задание - прекращение данного вида нарушений и обеспечение условий привлечения правонарушителя к отвественности.

Определена суть и направленость основных нормативно-правовых документов, имплементация которых направлена на усовершенствование нормативно-правовой базы относительно защиты прав интеллектуальной собственности.

Исследуется сущность и основания административной ответственности за правонарушения, которые посягают на отношения в сфере интеллектуальной собственности. Предлагается юридическая характеристика административных правонарушений в сфере интеллектуальной собственности.

Рассматриваются особенности производства по делам об административных правонарушениях в сфере интеллектуальной собственности.

На основе проведенного анализа автором было предложено внести такие изменения и дополнения: в Кодекс Украины про административные правонарушения, все правонарушения прав интеллектуальной собственности отнести к отдельной главе «Административные правонарушения в сфере интеллектуальной собственности»; изменить редакцию ст. 51-2 КУоАП «Нарушения прав на объекты интеллектуальной собственности»; изложить в такой редакции: «Нарушение прав на объекты авторского и смежного права», отделить правонарушение которые посягают на объекты промышленной собственности и дополнить Кодекс статьей 51-3 «Нарушение прав на объекты промышленной собственности».

Определена и охарактеризована система стадий производства по делам об административных правонарушениях в сфере интеллектуальной собственности. Раскрывается процедура осуществления административного производства по делам о нарушении прав на объект права интеллектуальной собственности. адміністративний інтелектуальний правопорушення

На основе опыта других государств раскрыты особенности защиты права интеллектуальной собственности, выделены пути его внедрения в деятельность органов внутренних дел Украины.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, административная ответственность, нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности, административное осуществление, стадии административного осуществления.

Liashenko O.A. Administrative Regulation of Internal Affairs Organs' Activity in the Sphere of Intellectual Property Right Protection. - A manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of sciences in law on speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - International University of Business and Law, Kherson, 2011.

Dissertation is dedicated to theoretical problems of defining administrative regulation of internal affairs organs' activity in the sphere of intellectual property right protection. Tendencies and problems of intellectual property right protection that exist in the activity of internal affairs considering international and national experience have been separately examined; the aim and tasks of internal affairs organs concerning intellectual property right protection and special features of administrative process in misdemeanor cases in the sphere of intellectual property have been shown; the legal structure of administrative offences in the given sphere and responsibility for their committing have been studied in the paper.

Using the positive experience of other countries the author has exposed special features of intellectual property right protection in police units and has also highlighted the ways of its implementation into activity of Ukrainian militia.

Scientifically grounded suggestions for improving current legislation have been made and solutions to the problems related to protection of intellectual property right by internal affairs organs of Ukraine have been worked out.

Key words: intellectual property, administrative responsibility, violation of rights on the object of intellectual property, administrative process, stages of administrative process.

Размещено на Allbest.ru

...