Контроль на державному кордоні України як засіб забезпечення екологічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Нечитайленко Віталій Анатолійович

УДК 351.9

КОНТРОЛЬ НА ДЕРЖАВНОМУ КОРДОНІ УКРАЇНИ

ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕПЕКИ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ХЕРСОН - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії правових наук України Гаращук Володимир Миколайович, Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", професор кафедри адміністративного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Рябченко Олена Петрівна, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності;

кандидат юридичних наук Сергєєв Сергій Олексійович, Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний університет бізнесу і права, завідувач кафедри фінансового та інформаційного права.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Останнім часом в Україні склалася кризова екологічна ситуація. Свій прояв вона знаходить, зокрема, у значній деградації довкілля України, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних біологічних і хімічних сполук, пестицидів і агрохімікатів, екологічно забруднених об'єктів рослинного і тваринного світу, відходів як власного виробництва, так і тих, що потрапляють та територію України з-за її меж залізничним, водним, автомобільним, повітряним транспортом і несуть додаткову загрозу екологічній безпеці нашої держави. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення рівня смертності серед населення України.

Усі ці проблеми існують значною мірою внаслідок порушення загальнообов'язкових екологічних правил, що містяться в законодавчих актах, актах Президента України, постановах уряду, численних нормативно-правових актах центральних та місцевих органів виконавчої влади, що виконують функції з охорони навколишнього природного середовища.

А отже, гострою залишається проблема боротьби з цими правопорушеннями за допомогою перш за все адміністративно-правових засобів, до яких належить і контроль з боку спеціально утвореної з метою попередження, виявлення та припинення екологічних правопорушень Державної екологічної інспекції України та її функціональних та територіальних підрозділів. Але, як свідчить практика, сама організація діяльності цих органів та адміністративно-правове її регулювання потребують суттєвого удосконалення.

Слід зазначити, що ця проблема не є новою і деякі шляхи її вирішення вже стали предметом наукових досліджень. Частково або в межах більш широкої проблематики питання адміністративно-правового регулювання відносин із забезпечення екологічної безпеки, здійснення екологічного контролю, взаємодії правоохоронних органів у сфері охорони навколишнього природного середовища досліджували О.Ф. Андрійко, В.І. Андрейцева, О.С. Баб'як, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, В.М. Гаращук, А. П. Гетьман, С.М. Гусаров, А.Л. Деркач, О.М. Заржицький, Р.А. Калюжний, А.Б. Качинський, В.В. Ковальська, О.С. Колбасов, В.К. Колпаков, Л.П. Коваленко, А.Т. Комзюк, В.О. Ліпкан, М.І. Малишко, Р.С. Мельник, О.М. Музичук, О.О. Погрібний, А.М. Подоляка, О.П. Рябченко, Г.А. Хміль, Ю.С. Шемчученко, В.К. Шкарупа, О.М. Хіміч, В.В. Янчук та інші науковці-юристи.

Утім, у жодній із наукових праць не розглядались проблеми, пов'язані із регламентацією у законодавстві та реалізацією на практиці адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки підрозділами екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні Державної екологічної інспекції України. Ефективне ж правове регулювання їх організації і діяльності, належне виконання ними своїх функцій відігріватиме важливу роль у попередженні екологічних правопорушень та їх припиненні вже при ввезенні об'єктів екологічного контролю на територію нашої держави. Адже якщо не попередити і не припинити екологічне правопорушення при переміщенні екологічно шкідливих об'єктів засобами екологічного контролю на державному кордоні, то вони стануть додатковою загрозою економічній безпеці, здоров'ю громадян. екологічний безпека державний кордон правовий

Важливу роль у забезпеченні екологічної безпеки має відігравати тісна взаємодія органів екологічного контролю з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами, що реалізують свої функції у пунктах пропуску через державний кордон, яка потребує свого удосконалення шляхом запровадження певних організаційно-правових заходів.

А тому дослідження проблем підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання та практики діяльності органів екологічного контролю на державному кордоні України є в цей час важливим і актуальним.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення цього наукового дослідження повністю узгоджується із Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки і Комплексною програмою розбудови державного кордону України.

Тема дисертації відповідає п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 р. р., затверджених наказом МВС України №755 від 5 липня 2004 р., та п. п. 3.1, 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 р., схвалених Вченою радою цього університету 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні України, які застосовуються у діяльності Державної екологічної інспекції України та відповідними її функціональними та територіальними підрозділами, а також розробка нових науково обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства та підвищення ефективності контролю у сфері забезпечення екологічної безпеки у пунктах пропуску через державний кордон.

Відповідно до цієї мети визначені наступні завдання:

- охарактеризувати сучасний стан наукового дослідження проблем забезпечення екологічної безпеки адміністративно-правовими засобами;

- розкрити сутність адміністративно-правового регулювання відносин із забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки України та об'єкта адміністративно-правової охорони;

- виявити ознаки екологічної безпеки та на цій основі сформулювати її поняття; визначити співвідношення екологічної безпеки із суміжними соціально-правовими категоріями - соціальною безпекою, національною безпекою, державною безпекою;

- охарактеризувати сутність засобів забезпечення екологічної безпеки - нагляду, контролю, розгляду звернень громадян;

- виокремити особливості та види екологічного контролю, здійснюваного службовими особами Державної екологічної інспекції України у пунктах пропуску через державний кордон;

- визначити форми взаємодії органів Державної екологічної інспекції України з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами, висловити пропозиції з їх удосконалення; висловити власні судження відносно підвищення ефективності правового регулювання відносин у досліджуваній сфері;

- розкрити систему заходів забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні - переконання та адміністративного примусу і виявити особливості їх реалізації при здійсненні екологічного контролю на державному кордоні;

- розробити конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності підрозділів Державної екологічної інспекції України, які здійснюють екологічний контроль на державному кордоні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення екологічної безпеки заходами екологічного контролю.

Предметом дослідження є контроль на державному кордоні України як засіб забезпечення екологічної безпеки.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження, в роботі використані різноманітні методи наукового пізнання, за допомогою яких автор намагався досягти найбільшої повноти та достовірності отриманих результатів. При цьому основним з них є загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити аналіз досліджуваних правових явищ, враховуючи динаміку їх розвитку (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні засади та особливості екологічної безпеки України та її забезпечення адміністративно-правовими засобами та заходами (підрозділ 1.3). Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності у сфері протидії екологічним правопорушенням засобами екологічного контролю, а також проблеми взаємодії органів Державної екологічної інспекції, які здійснюють екологічний контроль на державному кордоні, з ОВС та іншими правоохоронними органами (підрозділ 2.3). Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити практику діяльності органів екологічного контролю на державному кордоні, проаналізувати емпіричну інформацію щодо теми дисертаційного дослідження (підрозділи 2.1, 2.4). За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст правових норм, які передбачають, зокрема, адміністративну відповідальність за порушення законодавства у даній сфері, сформульовано пропозиції щодо їх удосконалення.

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відносини із забезпечення екологічної безпеки заходами екологічного контролю на державному кордоні України.

Емпіричну основу дослідження складають узагальнення матеріалів практики діяльності Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів - відділів і постів екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дане дисертаційне дослідження є одним із перших в науці адміністративного права, у якому комплексно розглянуто проблеми здійснення екологічного контролю на державному кордоні України як засобу забезпечення екологічної безпеки.. Зокрема, стосовно досліджуваної сфери вперше:

- розглянуто та охарактеризовано систему адміністративно-правових засобів та заходів забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у пунктах пропуску через державний кордон. Визначено, що правовими засобами є: нагляд прокуратури, розгляд звернень громадян та екологічний контроль, який здійснюється, зокрема, підрозділами екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні Державної екологічної інспекції України;

- сформульовано поняття та визначено особливості екологічного контролю на державному кордоні;

- охарактеризовано основні напрямки взаємодії органів екологічного контролю з ОВС та іншими правоохоронними органами держави. До них належать: взаємний обмін інформацією; координація роботи з попередження, виявлення та припинення правопорушень; надання одними органами іншим, у разі необхідності, своїх сил та засобів; залучення представників екологічної інспекції до перевірок, здійснюваних правоохоронними органами з метою отримання висновків щодо наявності (чи відсутності) порушень екологічних норм;

- виявлено проблеми застосування адміністративно-примусових заходів попередження та припинення порушень посадовими особами Державної екологічної інспекції України та її територіальних і функціональних підрозділів при здійсненні екологічного контролю на державному кордоні;

- визначено систему адміністративних екологічних правопорушень, які вчиняються на державному кордоні, виявлено проблеми реалізації заходів адміністративної відповідальності за їх вчинення, висловлено конкретні пропозиції з удосконалення законодавства про адміністративні екологічні правопорушення;

удосконалено:

- систему заходів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері забезпечення екологічної безпеки. Враховуючи специфіку досліджуваного виду державного контролю, окреслено систему відповідних нормативно-правових актів, норми яких регулюють ці відносини.

- визначення сутності нагляду прокуратури та звернень громадян у досліджуваній сфері. Констатується, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та забезпеченням екологічної безпеки здійснюють спеціально утворені міжрайонні природоохоронні прокуратури або відповідні спеціалізовані підрозділи територіальних прокуратур, діяльність яких потребує свого удосконалення шляхом запропонованих дисертантом доповнень до чинного законодавства;

- класифікацію системи видів державного контролю, здійснюваного органами Державної екологічної інспекції України. Охарактеризовано види екологічного контролю в залежності від виду переміщуваних через державний кордон об'єктів - вантажів та небезпечних вантажів, транспортних засобів, відходів, брухту чорного та кольорових металів та ін.;

дістали подальшого розвитку:

- науково-теоретичні розробки щодо визначення поняття та ознак екологічної безпеки. До таких ознак слід віднести наступні: вона є складовою національної безпеки України; головним суб'єктом її забезпечення є держава в особі відповідних державних органів, у тому числі й Державної екологічної інспекції України; об'єктами є людина, її життя та здоров'я, а також оточуюче природне середовище; забезпечується відповідними організаційними та адміністративно-правовими заходами;

- класифікація загроз екологічній безпеці держави. Дисертант здійснив її за такими критеріями: за джерелами походження (внутрішні та зовнішні); за сферою діяльності людини (соціальні, економічні, політичні, правові. безпосередньо екологічні); за вольовою ознакою (об'єктивні та суб'єктивні); за ймовірністю настання (реальні та потенційні); за територією розповсюдження (загальнодержавні та регіональні);

- обґрунтування необхідності прийняття Закону «Про екологічну безпеку України», який би закріпив поняття та ознаки екологічної безпеки, визначив її об'єкти та суб'єктів забезпечення, встановив перелік її загроз, порядок здійснення екологічного контролю.

- характеристика сутності адміністративної відповідальності за адміністративні екологічні правопорушення, виявлені при здійсненні контролю на державному кордоні. Проблеми реалізації чинного законодавства дали підстави сформулювати пропозиції щодо його удосконалення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:

- досліджені при написанні цієї роботи науково-теоретичні питання можуть стати підґрунтям для проведення подальших наукових пошуків у досліджуваній сфері;

- пропозиції автора щодо удосконалення законодавства можуть бути реалізовані правотворчими органами при прийнятті нових та внесенні запропонованих змін до чинних нормативно-правових актів;

- узагальнення практики діяльності органів державного екологічного контролю на державному кордоні дозволили дисертанту дійти висновків, врахування яких посадовими та службовими особами цих органів сприятиме підвищенню ефективності їх роботи;

- основні положення дисертації можуть бути використані при викладанні у вищих юридичних навчальних закладах тем: "Засоби забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні", "Переконання та адміністративний примус в державному управлінні", "Адміністративна відповідальність", "Державне управління у сфері забезпечення екологічної безпеки" дисципліни "Адміністративне право України", а також при підготовці навчальної та навчально-методичної літератури за цими темами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: 12-13 лютого 2011 р. - на Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (м. Одеса, Причорноморська фундація права); 16-17 березня 2011 р. - на Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика сучасного права: вектори розвитку» (м. Київ, Центр правових наукових досліджень); 25-26 березня 2011 р. - на Міжнародній науково-практичній конференції «Публічне та приватне право: шляхи вдосконалення законодавства і практики» (м. Харків, Асоціація аспірантів-юристів); 19--20 травня 2011 р. -- на Міжнародній науково--практичній конференції "Актуальні питання публічного права" (м. Запоріжжя, Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету); 16 липня 2011 р. -- на Всеукраїнській конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку української правової системи» (м. Львів, Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив»).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у чотирьох статтях, визначеними фаховими з юридичних спеціальностей, а також у п'яти тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 182 сторінки. Список використаних джерел містить 238 найменувань і займає 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, розкривається її зв'язок з науковими програмами та планами, визначаються її мета та завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводиться інформація про їх апробацію та публікації дисертанта.

Розділ 1. "Екологічна безпека як складова національної безпеки України та як об'єкт адміністративно-правової охорони" складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Сутність та ознаки екологічної безпеки як елементу національної безпеки України" аналізуються чинне законодавство, спрямоване на забезпечення екологічної безпеки, та доробки вчених щодо постановки та вирішення проблем, які існують у цій сфері. Зазначається, що екологічна безпека є складовою більш широких за змістом понять - суспільної безпеки та національної безпеки, оскільки законодавство одним із об'єктів національної безпеки вказує навколишнє природне середовище і природні ресурси, а забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, раціональне використання природних ресурсів визначає одним із пріоритетів національних інтересів.

Визначаються ознаки екологічної безпеки. Вона являє собою такий стан існування суспільства, за якого підтримуються необхідні екологічні умови життя людини; головним суб'єктом її забезпечення є держава; об'єктом охорони вона має людину, її життя та здоров'я, сприятливе для життя навколишнє середовище; ставить за мету захист людини і усього суспільства від негативного впливу техногенної діяльності; підтримується державою шляхом реалізації відповідних організаційно - правових заходів. На цій підставі надається визначення поняття екологічної безпеки як такої складової національної безпеки і таким станом захищеності життєво важливих інтересів людини, держави та суспільства в цілому від загроз, викликаних забрудненням природних об'єктів та діяльністю техногенного характеру, здійснюваною з порушенням встановлених екологічних стандартів, норм і правил, який забезпечується державною шляхом проведенням передбачених законодавством організаційно-правових заходів.

Зазначається, що екологічна безпека є об'єктом передусім адміністративно-правової охорони, оскільки відносини з її забезпечення регулюються переважно нормами адміністративного права і здійснюється ця охорона переважно заходами державного контролю, здійснюваного органами виконавчої влади.

У підрозділі 1.2. "Адміністративно--правове регулювання відносин із забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні України" вказується, що ефективність екологічного контролю на державному кордоні України залежить від ефективності адміністративно-правового регулювання його організації та здійснення. Утім, воно ще далеке від досконалості. Охарактеризовано норми Конституції України, а також закони, укази Президента України, постанови уряду, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, норми яких регулюють відносини щодо здійснення екологічного контролю на державному кордоні. Детально регламентують порядок безпосереднього здійснення контролю та повноваження відповідних посадових осіб нормативно-правові акти керівників функціональних та територіальних підрозділів Державної екологічної інспекції України. Зазначається, що законодавчі акти містять лише по декілька норм загального характеру. Підзаконні ж акти, що мають видаватися на підставі та на виконання законів, часто складаються з норм, які безпосередньо не випливають з вимог законодавчих актів. А тому пропонується прийняти закон "Про екологічну безпеку ", який би у комплексі врегулював відносини з гарантування права громадян на безпечне для життя оточуюче природне середовище шляхом визначення принципів, форм та методів діяльності відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, недержавних формувань, кола їх обов'язків та повноважень, встановлення відповідальності за неналежне виконання ними своїх функцій. Окремий його розділ має містити норми, які б регулювали відносини із здійснення екологічного контролю на державному кордоні Україні, оскільки попередження, виявлення та припинення екологічних правопорушень саме у пунктах пропуску через державний кордон відіграє важливу роль у справі забезпечення екологічної безпеки нашої держави. Прийняття такого закону дозволить удосконалити й численні підзаконні нормативно-правові акти, привести їх у відповідність до вимог сьогодення.

У підрозділі 1.3. "Правові засоби та заходи забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні" надається загальна характеристика цих засобів та заходів. При цьому до правових засобів забезпечення екологічної безпеки автор відносить нагляд прокуратури, розгляд звернень громадян та контроль. Звертається увага на те, що до цього часу ще немає комплексних нормативно-правових актів, які б досконало регулювали, зокрема, діяльність природоохоронної прокуратури, тому постала необхідність приведення чинного законодавства про прокуратуру та про охорону довкілля у відповідність до вимог сьогодення. Пропонується внести в Закон "Про прокуратуру" (або в нову редакцію цього закону) норми, згідно яких у систему органів прокуратури входять і спеціалізовані природоохоронні прокуратури, а також затвердити Положення про природоохоронну прокуратуру, норми якого б відображали особливості діяльності цього наглядового органу, його взаємодію з Державною екологічною інспекцією України та її структурними і регіональними підрозділами, у тому числі й тими, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні України.

Наголошується на підвищенні ролі звернень громадян у справі забезпечення екологічної безпеки. Пропонується внести зміни до нормативно-правових актів, які встановлюють порядок оскарження незаконних дій (бездіяльності) посадових осіб органів екологічного контролю.

В роботі сформульоване поняття заходів забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні як сукупності передбачених законодавством дій організаційно-правового характеру, що застосовуються спеціально уповноваженими на те контрольними органами (їх посадовими особами) з метою забезпечення екологічної безпеки.

Розділ 2. "Екологічний контроль на державному кордоні України" містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1. "Сутність та особливості екологічного контролю на державному кордоні" зазначається, що в чинному законодавстві не визначені поняття "контроль" та "екологічний контроль", а тому на підставі узагальнень відповідних адміністративно-правових норм та практики їх реалізації, ознак контролю, здійснюваного на державному кордоні України, сформульоване авторське визначення його поняття. Під ним слід розуміти сукупність передбачених законодавством дій по спостереженню за переміщенням через державний кордон України відповідних потенційно небезпечних з екологічної точки зору об'єктів з метою: отримання об'єктивної та достовірної екологічної інформації щодо цих об'єктів; застосування заходів щодо попередження правопорушень; надання допомоги підприємствам та установам, що переміщують ці об'єкти через державний кордон, у додержанні відповідних екологічних норм і правил; виявлення та припинення екологічних правопорушень, встановлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню; прийняття заходів щодо притягнення винних осіб до правової відповідальності.

Екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон має свої особливості: здійснюється у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки держави; проводиться органами виконавчої влади, до яких належать Державна екологічна інспекція України та її спеціалізовані підрозділи екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні; є міжвідомчим; реалізується у специфічних формах та по відношенню до специфічних об'єктів (транспортних засобів, вантажів і небезпечних вантажів, відходів та ін.).

Наведене визначення поняття екологічного контролю на державному кордоні, форми та методи його здійснення, повноваження посадових осіб, які його проводять пропонується закріпити в окремому розділі проекту Закону України "Про екологічний контроль".

У підрозділі 2.2. "Види екологічного контролю на державному кордоні" на підставі норм, які містяться у відповідних постановах Кабінету Міністрів України, відомчих правилах, інструкціях та технологіях здійснення екологічного контрою, а також з урахуванням критеріїв класифікації, розроблених вченими адміністративістами, охарактеризовані окремі види екологічного контролю, здійснюваного у пунктах пропуску через державний кордон. Розглядається лише контроль, здійснюваний посадовими особами територіальних органів Державної екологічної інспекції України. Поза межами дисертаційного дослідження залишились інші види державного контролю, а також громадський контроль у сфері забезпечення екологічної безпеки. Екологічний контроль на державному кордоні за часом здійснення буває попереднім, безпосереднім та повторним; за кількістю об'єктів, що обстежуються - повним або вибірковим; за проведенням лабораторних досліджень та використанням технічних засобів, відео - та фотозйомки - таким, коли вони використовуються, та таким, що здійснюється без їх використання. Враховуючи особливості екологічного контролю на державному кордоні, автор більш детально зупинився на характеристиці видів контролю залежно від специфіки об'єктів його проведення, до яких належать: транспортні засоби, у тому числі автомобілі, літаки, морські та річкові судна та інших плавучі засоби; вантажі, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини, неконтрольоване переміщення яких через державний кордон за певних обставин може загрожувати екологічній безпеці держави.

У підрозділі 2.3. "Взаємодія органів екологічного контролю з ОВД та іншими правоохоронними органами" наголошується на важливій ролі, яку відіграє взаємодія спеціалізованих контрольних органів з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами у справі боротьби з екологічними правопорушеннями. Одночасно звертається увага на те, що в цей час повністю відсутнє її правове забезпечення - немає жодного нормативно-правового акту, який би регулював взаємовідносини органів (посадових осіб) Державної екологічної інспекції з цими органами. Простежено характер взаємовідносин територіальних підрозділів екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні Держекоінспекції з органами внутрішніх справ, прокуратури, охорони державного кордону, митних органів, Служби безпеки України, Міністерства надзвичайних ситуацій України. Ці взаємовідносини носять двосторонній характер: з одного боку підрозділи вказаних правоохоронних органів сприяють виконанню своїх завдань органами екологічного контролю, з іншого - органи екологічного контролю, реалізуючи свої функції, забезпечують належне використання своїх повноважень правоохоронними органами. Основними напрямками взаємодії, зокрема, є: 1) розробка та здійснення узгоджених заходів щодо запобігання, виявлення і розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних, митних та екологічних питань, а також злочинів проти довкілля; 2) обмін інформацією 3) періодичне підбиття та узагальнення підсумків взаємодії з метою її удосконалення та розробки нових форм.

Ці напрямки, а також форми взаємодії (проведення спільних засідань колегій відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, оперативних нарад їх керівного складу, нарад керівників регіональних підрозділів цих органів; проведення спільних операцій за єдиним планом та задумом з комплексним використанням наявних сил і засобів; створення спільних оперативних штабів для координації дій з попередження та припинення відповідних правопорушень, для боротьби з якими вказані органи існують та ін.) пропонується закріпити у відповідній сумісно затвердженій Інструкції, яка б комплексно врегулювала ці відносини.

У підрозділі 2.4. "Переконання та адміністративний примус у забезпеченні екологічної безпеки на державному кордоні України" констатується, що державному екологічному контролю на державному кордоні притаманне застосування заходів переконання та адміністративного примусу. Так, за допомогою засобів переконання здійснюється вплив на свідомість та волю людей з метою беззаперечного виконання ними загальнообов'язкових екологічних норм і правил.

Органи (посадові особи) екологічного контролю на державному кордоні застосовують у порядку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами, також заходи адміністративного примусу з метою запобігання екологічним правопорушенням, їх припинення та застосування відповідних юридичних санкцій.

Особливу увагу приділено проблемним питанням встановлення та реалізації заходів адміністративної відповідальності. Обґрунтовано висновок: про необхідність значного посилення відповідальності за екологічні адміністративні правопорушення; про визнання суб'єктами цих правопорушень юридичних осіб; про встановлення адміністративно-правових санкцій у вигляді призупинення (дозволів) ліцензій на право переміщення вантажів через державний кордон та позбавлення таких ліцензій у разі повторних порушень екологічних норм і правил; про доцільність введення у штат структурних підрозділів Держекоінспекції посади заступника керівника з розгляду справ про адміністративні правопорушення; про надання права самостійно вирішувати питання про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди оточуючому природному середовищу посадовими особами, які безпосередньо розглядають справи про адміністративні екологічні правопорушення, незалежно від розміру цієї шкоди, згідно методик, розроблених відповідними фахівцями.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше в науці адміністративного права комплексно розглянуто проблеми здійснення екологічного контролю на державному кордоні України і по-новому вирішено завдання визначення його сутності та особливостей як засобу забезпечення екологічної безпеки.

1. Екологічна безпека є об'єктом адміністративно-правової охорони та складовою суспільної, національної та державної безпеки України. Екологічній безпеці притаманні свої ознаки. Вона являє собою такий стан існування нації, за якого підтримуються необхідні екологічні умови життя людини шляхом відвернення загроз, викликаних різноманітними чинниками у цій сфері;

2. Загрози екологічній безпеці можна кваліфікувати за такими критеріями: за джерелами походження - внутрішні та зовнішні; за сферою діяльності людини - соціальні, політичні, економічні, правові, безпосередньо екологічні; за вольовою ознакою - об'єктивні та суб'єктивні; за ймовірністю настання - реальні та потенціальні; за територією, на які вони розповсюджуються - загальнодержавні та регіональні.

3. Наведено визначення екологічної безпеки як такої складової національної безпеки і такого стану захищеності життєво важливих інтересів людини, держави та суспільства в цілому від загроз, викликаних забрудненням природних об'єктів та діяльністю техногенного характеру, здійснюваною з порушенням встановлених екологічних стандартів, норм і правил, який забезпечується державною шляхом проведенням передбачених законодавством організаційно-правових заходів.

4. Запропоновано прийняти закон "Про екологічну безпеку України", який би у комплексі врегулював відносини з гарантування права громадян на безпечне для життя оточуюче природне середовище. Окремий розділ має містити норми, які б регулювали відносини із здійснення екологічного контролю на державному кордоні України. Його прийняття дозволить удосконалити численні підзаконні нормативно-правові акти, привести їх у відповідність до вимог сьогодення.

5. Охарактеризовано засоби забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні, до яких належать: нагляд прокуратури, контроль та розгляд звернень громадян. Зазначається, що до цього часу ще немає комплексних нормативно-правових актів, які б досконало регулювали діяльність природоохоронної прокуратури, тому пропонується внести в Закон "Про прокуратуру" (або в нову редакцію цього закону) норму, згідно якої у систему органів прокуратури входять і спеціалізовані природоохоронні прокуратури, а також затвердити Положення про природоохоронну прокуратуру. Мають бути врегульовані і питання взаємовідносин природоохоронної прокуратури з Державною екологічною інспекцією України та її структурними і регіональними підрозділами, у тому числі й тими, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні України.

6. Сформульовано поняття заходів забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні як сукупності передбачених законодавством дій організаційно-правового характеру, що застосовуються спеціально уповноваженими на те контрольними органами з метою забезпечення екологічної безпеки.

7. Визначено сутність екологічного контролю на державному кордоні України, сформульовано авторське визначення його поняття, яке пропонується закріпити в проекті закону "Про екологічний контроль".

8. За специфічними об'єктами проведення екологічний контроль на державному кордоні проводиться відносно переміщуваних через державний кордон: транспорту; вантажів та небезпечних вантажів; відходів; брухту чорного та кольорових металів; об'єктів рослинного та тваринного світу.

9. В сучасних умовах актуальними залишаються питання взаємодії підрозділів та посадових і службових осіб Державної екологічної інспекції України з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами. Ця взаємодія носить двосторонній характер: з одного боку підрозділи вказаних правоохоронних органів сприяють виконанню своїх завдань органами екологічного контролю, з іншого - органи екологічного контролю, реалізуючи свої функції, забезпечують належне використання своїх повноважень правоохоронними органами. Звертається увага на те, що зараз практично відсутня відповідна нормативно-правова база регулювання цих взаємовідносин, а тому пропонується затвердити сумісно цими органами відповідну Інструкцію, яка б в комплексі урегулювала ці відносини.

10. Державному екологічному контролю на державному кордоні притаманне здійснення певних видів адміністративно-правових дій, які належать до переконання. За їх допомогою суб'єкт здійснення контролю досягає бажаного результату, впливаючи при цьому на свідомість та волю людей з тим, щоб у них сформувалося переконання у необхідності та доцільності існування відповідних юридичних приписів та їх беззаперечного виконання.

Посадові особи органів Державної екологічної застосовують до фізичних або юридичних осіб, які переміщують через державний кордон об'єкти екологічного контролю, заходи адміністративного примусу з метою запобігання екологічним правопорушенням, їх припинення та застосування відповідних юридичних санкцій до порушників чинного законодавства.

11. Виявлені особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення, які вчиняються на державному кордоні (статті 77, 71-1, 80, 81, 82 ,82-3, 82-4 82-5, 82-7, 83 83-1, 90-1, 91-4, 188-5 КУпАП), і які зумовлюють необхідність удосконалення законодавства про адміністративні правопорушення. Зокрема, звертається увага на неадекватність передбачених законодавством та застосовуваних стягнень у вигляді штрафу тій шкоді, яка завдається чи може бути завдана цими правопорушеннями, і цей недолік законодавства пропонується усунути шляхом значного підвищення адміністративно-правових санкцій. Крім того, посадовим особам Державної екологічної інспекції України та її відповідних структурних підрозділів слід надати право одночасно з накладенням адміністративних стягнень самостійно вирішувати питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої екологічній безпеці держави, на основі методик розрахунку такої шкоди, які мають розробити відповідні фахівці;

12. На законодавчому рівні слід вирішити і питання щодо посадових осіб, які від імені цих органів розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення. Пропонується включити у проект нового КУпАП статті, які б передбачали надання такого права заступникам керівників органів Державної екологічної інспекції з розгляду справ про адміністративні правопорушення.

13. Встановивши у статті 91-4 КУпАП адміністративну відповідальність службових осіб, законодавець не дав її визначення. А тому для досягнення чіткості у розумінні цієї норми необхідно: 1) доповнити КУпАП статтею, яка б визначала поняття службової особи як суб'єкта адміністративного правопорушення і адміністративної відповідальності; 2) встановити у статті 91-4 окремі санкції щодо службових та щодо посадових осіб або ж 3) замість викладеного вище, виключити із санкції цієї статті слова "службових та".

14. Визнане за необхідне передбачити адміністративно-правові санкції щодо юридичних осіб за вчинення грубих порушень екологічного законодавства на державному кордоні, і відповідні норми доцільно внести в проект нової редакції Кодексу про адміністративні правопорушення. Дисертантом обґрунтована необхідність встановлення за певні екологічні порушення штрафу, адекватного розміру заподіяної шкоди, а також конфіскації об'єктів екологічного контролю, які переміщуються через державний кордон з порушенням встановлених екологічних норм і правил з корисливих мотивів та зупинення на певний строк або позбавлення юридичної особи дозволу на зайняття певними видами господарської діяльності без його поновлення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нечитайленко В. А. Проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності державних інспекцій / В.А. Нечитайленко // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И.Вернадского. Научный журнал. Серия "Юридические науки". Том.2 (59). -- №2. -- Симферополь, 2007, с. 234-237.

2. Нечитайленко В. А. Джерела адміністративно-правового регулювання відносин із забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні України / В.А. Нечитайленко // Зб. наук. праць Харк. нац. пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. Серія "Право". Наукове видання. -- 2009. -- Вип. 12. -- С. 84-88.

3. Нечитайленко В. А. Екологічна безпека як об'єкт її забезпечення засобами контролю на державному кордоні України / В.А. Нечитайленко // Вісник Харк. нац. ун-ту внутр. справ. -- 2011. -- Вип. 1 (52). - С. 363 - 368.

4. Нечитайленко В. А. Деякі проблеми адміністративної відповідальності за правопорушення, підвідомчі органам екологічного контролю на державному кордоні України / В. А. Нечитайленко // Право та управління: електронне наукове видання [Електронний ресурс] / Національний університет державної податкової служби України. -- 2011. -- № 2. -- С.262-270. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals.

5. Нечитайленко В. А. Звернення громадян як засіб забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні / В.А. Нечитайленко // Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 12-13 лютого 2011 року. -- Одеса : Причорноморська фундація права, 2011. - С. 49-51.

6. Нечитайленко В. А. Деякі проблеми правового регулювання діяльності Державної екологічної інспекції України / В.А. Нечитайленко // Теорія та практика сучасного права : вектори розвитку : Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 16-17 березня 2011 року. -- Київ : у 3-х томах. -- К.: Центр правових наукових досліджень, 2011. -- Т. 3. -- С. 24-27.

7. Нечитайленко В. А. Особливості екологічного контролю на державному кордоні України / В.А. Нечитайленко // Публічне та приватне право: шляхи вдосконалення законодавства і практики : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Харків, 25-26 березня 2011 року. -- Харків : у 2-х томах. -- ГО "Асоціація аспірантів-юристів", 2011. -- Т.1. -- С. 60-62.

8. Нечитайленко В. А. Система заходів забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні України / В.А. Нечитайленко // Актуальні питання публічного права : Матеріали міжнародної науково--практичної конференції, м. Запоріжжя, 19--20 травня 2011 року. -- Запоріжжя : Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, 2011. -- С. 144 -- 147.

9. Нечитайленко В. А. Взаємодія підрозділів екологічного контролю на державному кордоні з органами прокуратури / В.А. Нечитайленко // Сучасний стан та перспективи розвитку української правової системи: Всеукраїнська конференція, м. Львів, 16 липня 2011 р. -- Львів: Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив, 2011. -- Т. ІІ. -- С. 95--96.

АНОТАЦІЇ

Нечитайленко В.А. Контроль на державному кордоні України як засіб забезпечення екологічної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, Україна, 2011.

Дисертацію присвячено актуальним проблемам забезпечення екологічної безпеки заходами контролю на державному кордоні України. Розкрито сутність екологічної безпеки як складової національної безпеки та як об'єкта адміністративно-правової охорони, визначено особливості адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері. Дано загальну характеристику правових засобів та заходів забезпечення екологічної безпеки.

Детально розглянуто сутність, особливості та види екологічного контролю на державному кордоні. Охарактеризовано основні напрями взаємодії органів екологічного контролю з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами, які виконують свої функції у пунктах пропуску через державний кордон. Досліджено проблеми застосування переконання та адміністративного примусу у забезпечення екологічної безпеки.

Сформульовано пропозиції щодо удосконалення контролю як засобу забезпечення екологічної безпеки на державному кордоні України.

Ключові слова: екологічна безпека, екологічний контроль, державний кордон, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правові заходи, адміністративний примус, адміністративна відповідальність.

Нечитайленко В.А. Контроль на государственной границе Украины как способ обеспечения экологической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Международный университет бизнеса и права, Херсон, Украина, 2011.

Диссертация посвящена рассмотрению проблем осуществления экологического контроля на государственной границе как способа обеспечения экологической безопасности Украины.

Работа представляет собой комплексное исследование проблем обеспечения экологической безопасности средствами контроля, осуществляемого на государственной границе соответствующими структурными подразделениями Государственной экологической инспекции Украины. На основе анализа научной литературы и действующего законодательства сформулировано авторское понятие экологической безопасности, охарактеризованы её особенности и признаки, соотношение с общественной, национальной и государственной безопасностью, классифицированы угрозы экологической безопасности Украины. Выявлены проблемы в административно-правовом регулировании отношений по обеспечению экологической безопасности на государственной границе, а поэтому предлагается принять Закон Украины "Об экологической безопасности", который бы разрешил эти проблемы.

Охарактеризованы способы обеспечения экологической безопасности на государственной границе - надзор прокуратуры, контроль и рассмотрение обращений граждан. Анализ действующего законодательства и практики его реализации свидетельствуют о том, что в настоящее время нет комплексных нормативно-правовых актов, которые бы эффективно регулировали, в частности, деятельность природоохранительной прокуратуры, поэтому необходимо привести законодательство о прокуратуре и об охране окружающей природной среды в соответствии с требованиями сегодняшнего дня.

Особое внимание уделено контролю на государственной границе как одному из основных и действенных способов обеспечения экологической безопасности. При этом выявлены особенности и виды такого контроля, дано авторское определение его понятия Исследованы проблемы взаимодействия органов экологического контроля с органами внутренних дел и другими правоохранительными органами, осуществляемыми свои функции, в том числе, и в пунктах пропуска через государственную границу.

Определена и охарактеризована система административно-правовых мер, реализуемых в целях обеспечения экологической безопасности. Подробно охарактеризованы меры административно-предупредительные, меры административного пресечения и меры административной ответственности, применяемые должностными лицами органов Государственной экологической инспекции Украины, осуществляющими функции экологического контроля на государственной границе.

Проанализировано законодательство Украины об административных правонарушениях и практика его реализации, что позволило диссертанту выявить его проблемы и внести предложения по совершенствованию норм Кодекса Украины об административных правонарушениях. В частности, обосновывается необходимость усиления административной ответственности за экологические правонарушения, признания их субъектами юридических лиц, установления санкций в виде приостановления действия лицензии на перемещение объектов экологического контроля через государственную границу и лишения такой лицензии.

В диссертации содержатся выводы и предложения, реализация которых будет способствовать повышению эффективности деятельности органов экологического контроля на государственной границе Украины.

Ключевые слова: экологическая безопасность, экологический контроль, государственная граница, административно-правовое регулирование, административно-правовые меры, административное принуждение, административная ответственность.

Nechitaylenko V.А. Ukrainian state border control as the way of ecological safety securing. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Law by speciality 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Informative Law. - International University of Business and Law. - Ukraine, Kherson, 2011.

The dissertation is devoted to the topical questions of ecological safety securing by control measures on the state border of Ukraine. The essence of ecological safety as a national safety component and as an object of administratively-legal security is discovered, the administratively-legal relations regulation in this sphere special features are defined.. The general description of legal facilities and measures of ecological safety securing is given.

The essence, features and types of ecological control, on the state border is considered. The basic directions of ecological control organs, internal affairs organs and other law enforcement authorities which execute the functions in the admission through points of the state border cooperation are described. The problems of persuasion application and administrative compulsion in ecological safety securing on the state border of are explored.

The propositions as for control perfection as the way of ecological safety securing on the state border of Ukraine are formulated.

Key words: ecological safety, ecological control, state border, administratively-legal regulation, administratively-legal measures, administrative compulsion, administrative responsibility.

Размещено на Allbest.ru

...