Державна служба в органах державної податкової служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Державна служба в органах державної податкової служби України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ОСТРОВЕРХ СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Херсон - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

державний служба податковий правовий

Актуальність теми. Модернізація державної податкової служби України передбачає здійснення реформування у багатьох сферах її функціонування, однією з яких є державна служба, метою якої повинно стати забезпечення податкових органів висококваліфікованими фахівцями, покликаними реалізовувати податкову політику в Україні щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та протидії податковим правопорушенням. Виконання такого завдання передбачає передбачення особливих вимог до кадрового корпусу державних службовців органів ДПС України, частина з яких є цивільними, а частина -- мілітаризованими працівниками. У сфері державної служби в органах ДПС України існують прогалини теоретичного, організаційного та юридичного характеру. Сказане, насамперед, стосується нечіткого нормативного визначення: диференційованих вимог до державних службовців органів ДПС України; підстав класифікації державних службовців органів ДПС України та покладених на них прав та обов'язків; елементів проходження державної служби в органах ДПС України та процедур їх реалізації; правових засад організації забезпечення державної служби в органах ДПС України.

Загальні питання державної служби в органах ДПС України, досліджували такі вітчизняні науковці як О.В. Артеменко, О.О. Бандурка, Т.М. Барабаш, О.С. Башняк, К.В. Бортняк, А.В. Головач, О.П. Дзісяк, Ю.В. Корнєєв, В.О. Кузнєцов, А.М. Куліш, В.В. Мозоль, В.М. Момот, В.В. Пахомов, С.О. Сергеєв, О.М. Хольченков, О.В. Шакірова, В.К. Шкарупа та ін. Проте, у їх працях розкрито лише окремі аспекти державної служби в органах ДПС України або ж окреслено їх побіжно у ході вивчення більш загальних чи суміжних суспільних відносин. Незважаючи на значну кількість наукових праць, методологічні засади, сутність та особливості державної служби в органах ДПС України потребують подальшого з'ясування. У переважній більшості наукових праць не враховано специфіку вимог, продиктованих сьогоденними тенденціями у реформування державної служби і тими змінами, які сталися у сфері міжнародного й національного законодавства, що визначає правові основи організації державної (публічної) служби.

Таким чином, зазначені та інші проблеми у сфері державної служби в органах ДПС України, необхідність якісної перебудови кадрового корпусу державних службовці органів ДПС України, відсутність їх належного наукового опрацювання обумовлюють актуальність та важливість комплексного дослідження питань державної служби в органах ДПС України.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України та кафедри адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства в контексті проведення у нашій державі адміністративно-правової реформи.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності та особливостей державної служби в органах ДПС України, наданні науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій до нормативно-правових актів із зазначених питань на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів й узагальнення практики їх реалізації.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі основні завдання:

- уточнити поняття та особливості державної служби в органах ДПС України;

- з'ясувати принципи та функції державної служби в органах ДПС України;

- визначити види державної служби в органах ДПС України;

- охарактеризувати правове забезпечення державної служби в ДПС України;

- уточнити правовий статус державних службовців ДПС України;

- розглянути проблемні питання класифікації державних службовців ДПС України;

- визначити освітні та морально-етичні вимоги до професійної діяльності державних службовців ДПС України;

- з'ясувати сутність, елементи та особливості проходження державної служби в органах ДПС України;

- охарактеризувати організаційне забезпечення державної служби в органах ДПС України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері державної служби в органах ДПС України.

Предметом дослідження є державна служби в органах державної податкової служби України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат із досліджуваної проблематики (Розділи 1, 2). Для дослідження особливостей державної служби в органах ДПС, морально-етичних вимог до професійної діяльності державних службовців ДПС України, особливостей проходження державної служби в органах ДПС України використовувались методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 2.3, 2.4). За допомогою історико-правового методу досліджувались процеси формування правових засад державної служби в органах ДПС України (підрозділ 1.4). Застосування структурно-логічного та порівняльно-правового методу дозволило визначити принципи та функції державної служби в органах ДПС України, уточити види державної служби в органах ДПС України (підрозділи 1.2, 1.3). За допомогою методів класифікації‚ групування уточнено елементи правового статусу державних службовців ДПС України, розглянуто проблемні питання класифікації державних службовців ДПС України (підрозділи 2.1, 2.2). Особливості організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС досліджені за допомогою порівняльно-правового та статистичного методів (підрозділ 2.5).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять дослідження із загальної теорії держави і права, адміністративного права та теорії управління. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади організації та функціонування державної служби в ДПС України. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких із правового регулювання та організації державної служби в ДПС України може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів ДПС України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, враховуючи новітні досягнення науки адміністративного права, дослідити проблеми особливостей державної служби в органах ДПС України та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

Вперше:

- визначено особливості державної служби в органах ДПС, головною з яких названо її специфічні організаційну та функціональну структури, відповідну ієрархію посад та назв державних службовців (головний державний радник, державний радник, радник, інспектор), а також специфічні завдання та повноваження службовців, які утворюють її апарат;

- визначено дві групи елементів правового статусу державних службовців органів ДПС України: основні, до яких відносяться права та обов'язки; додаткові, які є похідними від основних (свободи, гарантії, обмеження, відповідальність), оскільки безпосередньо залежать від реалізації наданих державним службовцям прав та виконання покладених на них обов'язків;

- права та обов'язки державних службовців органів ДПС України класифіковано у п'ять груп: 1) основні, які характерні для будь-якої людини чи громадянина; 2) загальні, які поширюються на всіх державних службовців; 3) спеціальні, які поширюються на всіх державних службовців органів ДПС України; 4) спеціалізовані, які поширюються на окрему групу державних службовців органів ДПС; 5) індивідуальні (посадові), які визначені у нормативно-правових актах (сказане стосується лише керівників ДПА України), а також посадових інструкціях працівників органів ДПС України;

- доведено необхідність врегулювання морально-етичних вимог державних службовців у загальнодержавному законодавчому акті -- Кодексі поведінки державних службовців, яке повинно узгоджуватись із судовою реформою та заходами щодо запровадження адміністративної юстиції;

- проходження державної служби в органах ДПС визначено як сукупність послідовно-процедурних та змістовно-процедурних ознак, що у комплексі найбільш повно характеризують її особливості, які, насамперед, обумовлені місцем проходження служби, суб'єктним складом та системою її нормативно-правового регулювання;

- визначено особливості проходження служби в органах ДПС України, які обумовлені: місцем проходження служби; суб'єктним складом; системою нормативно-правового регулювання, яке складається з правових актів трьох рівнів: загальнодержавних; відомчих, суб'єктом прийняття яких є ДПА України; відомчих, суб'єктом прийняття яких є МВС України.

Удосконалено:

- поняття державної служби в органах ДПС України, яку визначено як спеціалізовану державну службу владно-розпорядчого характеру, яка має специфічну структуру та будову, відповідну ієрархію посад та назв державних службовців, а її змістом є забезпечення виконання завдань та функцій держави щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення, і яка має ознаки як цивільної, так і мілітаризованої державної служби;

- класифікацію принципів державної служби, які запропоновано об'єднати у три групи: загальні, які характерні для усіх напрямків, форм, видів та сфер державного управління; спеціальні, які визначають засади побудови та функціонування державної служби, визначають вимоги до державних службовців, особливості внутрішньоорганізаційних відносин між ними та інші привила їх діяльності (поведінки); спеціалізовані, які, з одного боку, визначають засади та особливості державної служби в органах ДПС, з іншого -- основні засади та особливості організації та функціонування (реалізації) окремих напрямків державно-службової діяльності в ДПС України;

- поняття правового забезпечення державної служби в органах ДПС України, під яким запропоновано розуміти систему загального та спеціалізованого законодавства, останнє з яких є основним та похідним відносно першого, носить комплексний та міжгалузевий характер, оскільки складається із норм різних галузей права, провідне місце серед яких займають адміністративно-правові, які регулюють організацію державної служби в органах ДПС України, визначають адміністративно-правовий статус державних службовців цього органу виконавчої влади, а також гарантії та процедури його реалізації;

- класифікацію державних службовців органів ДПС України за такими критеріями: видом державної служби; рівнем органу ДПС, в якому проходить службу державний службовець; характером виконуваних функцій; напрямком професійної діяльності; характером повноважень; рівнем кваліфікації; суб'єктом призначення; освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівнем; присвоєнням рангу (спеціального звання); стажем державної служби; загальним стажем роботи; характером наданих повноважень; змістом та складністю роботи; ступенем відповідальності, які об'єднано у дві групи: основні та додаткові;

- елементи проходження служби, одні з яких мають послідовно-процедурний характер, етапами якого є: професійний відбір та прийняття на службу, переміщення по службі, звільнення зі служби, інші -- змістовно-процедурний (стажування, атестування, соціальне забезпечення, тощо).

Дістали подальший розвиток:

- характеристика функцій державної служби в органах ДПС України, які визначено як окремі напрямки кадрового, організаційного, правового та інших видів забезпечення, що спрямовані на досягнення її мети та реалізацію поставлених перед нею завдань;

- класифікація державної служби в органах ДПС України за наступними критеріями: характер правового регулювання; характер виконуваних завдань, функцій та повноважень; форма діяльності;

- характеристика правового забезпечення державної служби в органах ДПС, у зв'язку з чим підтримано думку про комплексний та міжгалузевий характер правового інституту державної служби, до підінститутів якого запропоновано віднести й такі як: профорієнтаційна робота; прийняття на державну службу; встановлення та дотримання правил поведінки державного службовця; професійна підготовка державних службовців; оцінювання професійної діяльності державних службовців та реформування державної служби;

- уточнення вертикальної і горизонтальної структури правового статусу державних службовців органів ДПС України, де перша характеризує права та обов'язки залежно від рівня органу, займаної посади, категорії посади, рангу державного службовця, присвоєного спеціального звання, тощо; друга -- права та обов'язки залежно від напрямків професійної діяльності державних службовців органів ДПС України;

- з'ясування системи освітніх та морально-етичних вимог до професійної діяльності державних службовців ДПС України, у зв'язку з чим зроблено висновок, що вони є свого роду запобіжним (профілактичним) засобом вчинення протиправних дій державними службовцями органів ДПС України;

- характеристика організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України, у зв'язку з чим запропоновано його поняття, визначено суб'єктний склад та елементи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідницькій сфері -- матеріали дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення теоретико-правових питань діяльності органів ДПС України;

- у правотворчій сфері -- висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні чинного адміністративного законодавства, особливо тієї його частини, яка регулює проходження служби;

- у правозастосовній діяльності -- для вдосконалення умов, порядку та процедур проходження служби в органах ДПС України;

- у навчальному процесі -- положення і висновки дисертації можуть знайти застосування при підготовці підручників та навчальних посібників із дисципліни „Адміністративне право”.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах” (Харків, 2008), „Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід ” (Луганськ, 2011), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також у двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 192 сторінки. Список використаних джерел складається з 209 найменувань і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими планами та програмами, мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. „Теоретико-методологічні засади державної служби в органах державної податкової служби України” присвячено уточненню поняття та особливостей державної служби в органах ДПС України; з'ясуванню принципів та функцій державної служби в органах ДПС України; визначенню видів державної служби в органах ДПС України; характеристиці правового забезпечення державної служби в ДПС України.

У підрозділі 1.1. „Поняття та особливості державної служби в органах ДПС” зазначається, що у загальному понятті державної служби обов'язково повинно бути відзначено те, що такою є професійна діяльність осіб, які законодавчими актами названі (визначені) державними службовцями, тобто віднесені до однієї із передбачених категорій посад державних службовців, і яким відповідно до цієї категорії присвоєно певний ранг державного службовця. Зазначення цієї важливої ознаки спеціалізує, а отже, зробить більш предметними й інші законодавчо визначені ознаки державної служби, до яких віднесено: професійну діяльність осіб; зайняття посади в державному органі та їх апараті; практичне виконання завдань і функцій держави; отримання заробітної плати за рахунок державних коштів.

Удосконалено поняття державної служби в органах ДПС, під якою запропоновано розуміти спеціалізовану державну службу владно-розпорядчого характеру, яка має специфічну структуру та будову, відповідну ієрархію посад та назв державних службовців, а її змістом є забезпечення виконання завдань та функцій держави щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; визначено її особливості.

У підрозділі 1.2. „Принципи та функції державної служби в органах ДПС України” обґрунтовано, що принципи права, конституційні принципи, принципи адміністративного права і державного управління як основні положення, що визначають об'єктивні закономірності та напрямки реалізації державної влади, функції і завдання її органів, мають визначальне значення для становлення, розвитку, організації та функціонування державної служби у цілому та державно-службових відносин зокрема.

Наголошується, що значення принципів державної служби полягає у тому, що вони встановлюють обов'язкові правила поведінки, вимоги, яким повинні відповідати державні службовці, а також певні закономірності в системі організації та функціонування державної служби.

Сформульовано поняття принципів державної служби в органах ДПС, запропоновано критерії їх класифікації, у зв'язку з чим їх об'єднано у три групи: загальні, спеціальні та спеціалізовані.

Охарактеризувавши загальнотеоретичні підходи щодо розуміння сутності, значення та класифікації функцій державної служби, зроблено висновок, що особливість функцій державної служби в органах ДПС України полягає у такому: вони є продовженням та деталізацією функцій держави у сфері її податкової політики, зокрема, її кадрового забезпечення; є окремими напрямками діяльності, які похідні від мети та завдань державної служби щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства; конкретизуються у повноваженнях як органів управління державною службою ДПС, так і державних службовців (службовців) безпосередньо; дозволяють оцінити роль і призначення державної служби в органах ДПС, визначити її ефективність; не визначені у спеціальному законодавстві з питань державної служби в органах ДПС України; їх різноманітність залежить від цілей та завдань, що стоять перед конкретним органом (службовцем) ДПС, специфіки об'єкта управління, особливостей державно-службових повноважень, сфери діяльності та посадових обов'язків державних службовців, у зв'язку з чим вони можуть бути класифіковані на такі види: загальні, спеціальні та допоміжні.

У підрозділі 1.3. „Види державної служби в органах ДПС України” основними причинами різноманітності державної служби в органах ДПС названі: по-перше, різноаспектний характер виконуваних державними службовцями (службовцями) ДПС завдань та функцій, а також наділення їх спеціальними повноваженнями, у тому числі щодо застосування спеціальних засобів, наприклад, вогнепальної зброї; по-друге, характер та особливість прийому на державну службу та зайняття відповідної посади, характер взаємовідносин між державними службовцями (службовцями); по-третє, умови проходження державної служби; по-четверте, присвоєння державним службовцям (службовцям) відповідних рангів чи спеціальних звань.

Запропоновано державну службу в органах ДПС класифікувати за такими критеріями (підставами): 1) характер правового регулювання, відповідно до якого вона може бути: а) цивільною (загальною), оскільки регулюється загальним законодавством про державну службу; б) спеціалізованою (мілітаризованою), оскільки регулюється спеціальним, більшою мірою мілітаризованим (військовим) законодавством; 2) характер виконуваних завдань, функцій та повноважень, відповідно до якого державна служба в органах ДПС може бути: а) основною (функціональною), оскільки її основним призначенням є реалізація державно-владних та організаційно-розпорядчих функцій (керівники, заступники керівників та спеціалісти); б) забезпечувальною, оскільки її основним призначенням є сприяння у діяльності державних службовців, які займають посади основної (функціональної) державної служби (консультанти, радники, державні службовці, які здійснюють технічне та інше обслуговування праці державних службовців основної служби); 3) форма діяльності, відповідно до якого державна служба в органах ДПС може бути: політичною, адміністративною чи патронатною.

У підрозділі 1.4. „Правове забезпечення державної служби в ДПС України” усю сукупність правових норм інституту державної служби та його окремих підінститутів, які передбачені різними за юридичною силою, сферою дії, формою вираження, об'ємом та предметом регулювання правовими актами з питань державної служби, об'єднано у дві групи: 1) матеріальні правові норми, які визначають основні статичні положення, що зумовлюють характерні риси цього правового інституту та його окремих підінститутів (поняття державної служби, державного службовця та посадової особи; принципи державної служби; правовий статус державних службовців, тощо); 2) процедурні норми, які визначають динамічні положення, які містяться в матеріальних правових нормах (порядок вступу на державну службу та їх проходження, оцінювання державних службовців, ротація кадрів, проведення службових розслідувань, присвоєння спеціальних рангів, дисциплінарне провадження, тощо).

До особливостей правового забезпечення державної служби в органах ДПС віднесено такі: 1) його основу складають як загальне, так і спеціалізоване законодавство з питань державної служби, останнє з яких є основним щодо першого, оскільки у ст. 9 Закону України „Про державну службу” передбачено, що „регулювання правового становища інших державних службовців..., зокрема, і тих, які працюють в органах ДПС, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України”; 2) похідний характер спеціалізованого законодавства з питань державної служби в органах ДПС, який полягає у тому, що переважна більшість відомчих нормативних актів ДПС, які регулюють різні аспекти державної служби (підбір та відбір на державну службу, проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, атестування, оцінювання якості професійної діяльності державних службовців ДПС та інші) містять основні положення нормативних актів, які прийняті з цих самих питань Кабінетом Міністрів України або Головним управлінням державної служби; 3) комплексний та міжгалузевий характер правового забезпечення державної служби в органах ДПС, оскільки законодавство з цих питань складається із норм різних галузей права, провідне місце серед яких займають адміністративно-правові; 4) передбачення (закріплення) додаткових прав, обов'язків та гарантій державних службовців ДПС, їх обов'язкового державного особистого страхування -- з одного боку, з іншого - додаткових обмежень та підвищеної відповідальності.

Розділ 2. „Організаційні та правові питання державної служби в органах державної податкової служби України” присвячено уточненню правового статусу державних службовців ДПС України; розгляду проблемних питань класифікації державних службовців ДПС України; визначенню освітніх та морально-етичних вимог до професійної діяльності державних службовців ДПС України; з'ясуванню сутності, елементів та особливостей проходження державної служби в органах ДПС України; характеристиці організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України.

У підрозділі 2.1. „Правовий статус державних службовців ДПС України” зазначається, що нечіткість законодавчих положень щодо нормативного закріплення правового статусу у цілому та державних службовців ДПС зокрема обумовила необхідність уточнення його семантичних та методологічних ознак. Зокрема, наголошено на тому, що види та перелік елементів правового статусу залежать від того, про яку особу йдеться: фізичну чи юридичну, оскільки, наприклад, такий елемент правового статусу фізичної особи як „свободи” є нехарактерним для юридичної особи, і навпаки -- деякі із елементів правового статусу юридичної особи нехарактерні для фізичної особи. Сказане стосується таких з них як організаційна структура, завдання, функції, тощо. Окремо можна виділити елементи правового статусу, які характерні як для юридичної, так і для фізичної особи. Це такі як права, обов'язки та відповідальність.

Підкреслюється, що правовий статус посадових осіб державних службовців органів ДПС України є диференційованою і комплексною системою прав та обов'язків, яка має вертикальну і горизонтальну структуру, де перша характеризує права та обов'язки залежно від рівня органу, займаної посади, категорії посади, рангу державного службовця, присвоєного спеціального звання, тощо; друга -- права та обов'язки залежно від напрямків професійної діяльності державних службовців органів ДПС України. Встановлений правовими нормами обсяг прав та обов'язків посадових осіб державних службовців органів ДПС України повинен бути оптимальним для виконання покладених на них завдань та функцій.

Запропоновано класифікацію прав та обов'язків державних службовців органів ДПС України, які об'єднано у п'ять груп: основні, загальні, спеціальні, спеціалізовані, індивідуальні (посадові).

У підрозділі 2.2. „Проблемні питання класифікації державних службовців ДПС України” зазначається, що вивчення проблематики державної служби в органах ДПС України безпосередньо пов'язане з розглядом питання про класифікацію державних службовців, оскільки як у чинному законодавстві, так і у науковій літературі відсутній єдиний та взаємоузгоджений підхід щодо цього питання. Сказане стосується як державної служби у цілому, так і її різновиду -- служби в органах ДПС України. У той же час, класифікація державних службовців має надзвичайно важливе значення, оскільки дає змогу: визначити групи державних службовців за віковими, освітніми, професійними та іншими ознаками.

Класифікація державних службовців безпосередньо пов'язана з класифікацією державної служби та класифікацією посад державних службовців. З питаннями класифікації посад державних службовців безпосередньо пов'язане визначення типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців.

Державних службовців органів ДПС класифіковано за такими критеріями: видом державної служби; рівнем органу ДПС, в якому проходить службу державний службовець; характером виконуваних функцій; напрямком професійної діяльності; характером повноважень; рівнем кваліфікації; суб'єктом призначення; освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівнем; присвоєнням рангу (спеціального звання); стажем державної служби; загальним стажем роботи; характером наданих повноважень; змістом та складністю роботи; ступенем відповідальності, які об'єднано у дві групи: основні та додаткові;

У підрозділі 2.3. „Освітні та морально-етичні вимоги до професійної діяльності державних службовців ДПС України” зазначається, що виконання державними службовцями органів ДПС України завдань і функцій держави щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства неможливе без встановлених відповідних вимог до їх освітнього рівня та моральності.

Освітні та морально-етичні вимоги є свого роду запобіжним (профілактичним) засобом вчинення протиправних дій державними службовцями органів ДПС України. У той же час, звернуто увагу на те, що стан адміністративної делікатності та злочинності, які безпосередньо пов'язані зі службовою діяльністю державних службовців ДПС України, викликає серйозне занепокоєння. Відсутність ефективних профілактичних заходів у питаннях боротьби з корупцією та правопорушеннями призводить до скоєння окремими працівниками ДПС України кримінальних злочинів, у тому числі і на ґрунті зловживання службовим становищем.

Від дотримання морально-етичних вимог державними службовцями органів ДПС України багато в чому залежить авторитет цього правоохоронного органу, ефективність реалізації стратегічних цілей, конкретних рішень на всіх рівнях здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Потребують нормативного врегулювання питання морально-етичних вимог, підстав та процедури притягнення до відповідальності за їх порушення. Врегулювання зазначених питань має здійснюватися у загальнодержавному законодавчому акті -- Кодексі поведінки державних службовців, узгоджуватися із судовою реформою, заходами щодо запровадження адміністративної юстиції, і дасть можливість забезпечити ефективний захист прав громадян у разі їх порушення органами ДПС України.

У підрозділі 2.4. „Сутність, елементи та особливості проходження державної служби в органах ДПС України” наголошується, що проходження державної служби є окремим інститутом державної служби, головне завдання якого полягає у забезпеченні цілісного регулювання правил і процедур прийняття на службу, переміщення по службі та її припинення. Місцем проходження державної служби є система державних органів. Їх диференціація за завданнями, функціями та компетенцією вимагає встановлення особливостей проходження служби у відповідних органах, що безпосередньо стосується і проходження служби державними службовцями органів ДПС України.

Зазначається, що служба в органах ДПС України, як і будь-який інший її різновид, реалізується під час її проходженням, яке має як статичні, так і динамічні ознаки, перші з яких визначаються метою, принципами, завданнями та функціями проходження служби, її елементним складом, другі -- у процедурах реалізації окремих елементів (етапів) її проходження. Як перші (статичні), так і другі (динамічні) ознаки мають надзвичайно важливе значення для функціонування державної служби, у зв'язку з чим отримали законодавче визначення.

Обґрунтовано, що державна служба в цілому та її проходження зокрема становлять комплексний міжгалузевий правовий інститут, основу якого складають норми адміністративного та трудового законодавства.

Сформульовано поняття проходження державної служби в органах ДПС України, визначено її особливості та елементи, частина з яких має послідовно-процедурний характер, а частина -- змістовно-процедурний характер.

У підрозділі 2.5. „Організаційне забезпечення державної служби в органах ДПС: сучасний стан та шляхи удосконалення” зазначається, що функціонування державної служби у цілому та органів ДПС зокрема неможливе без належного організаційного забезпечення, під яким запропоновано розуміти діяльність спеціально уповноважених підрозділів та служб, а також усіх без винятку керівників (начальників), спрямовану на створення достатніх, необхідних та сприятливих умов для виконання покладених на орган (посадову особу, окремого службовця) завдань, функцій та обов'язків, реалізацію наданих їм прав щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Таке розуміння організаційного забезпечення дозволило виокремити дві, з точки зору автора, найважливіші його складові: по-перше, систему індивідуальних та колективних суб'єктів, які його здійснюють, і яких об'єднано у дві групи: загальнодержавні та відомчі; по-друге, систему заходів організаційного забезпечення, серед яких: правове забезпечення; кадрове забезпечення; інформаційне забезпечення; фінансово-економічне забезпечення; науково-методичне забезпечення.

Планування, контроль, нагляд та взаємодію запропоновано розглядати як основні засоби організаційного забезпечення, оскільки їх реалізація характерна для усіх без винятку суб'єктів та елементів організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання -- удосконалення державної служби в органах державної податкової служби України. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Державну службу в органах ДПС визначено як спеціалізовану державну службу владно-розпорядчого характеру, яка має специфічну структуру та будову, відповідну ієрархію посад та назв державних службовців, а її змістом є забезпечення виконання завдань та функцій держави щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

До особливостей державної служби в органах ДПС віднесено такі: 1) має тривалу історію виникнення і розвитку, а формування її апарату -- осіб, які здійснювали збір податків або контролювали цей процес, відбувалося під впливом об'єктивних історико-правових державних процесів, у зв'язку з чим змінювався їх статус, ускладнювалась структура податкових органів, однак, незалежно від того чи іншого історичного етапу особи, які утворювали її апарат, мали спеціальний правовий статус; 2) її змістом є забезпечення виконання завдань та функцій держави щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства; 3) вона є спеціалізованою державною службою, оскільки регулюється як загальним, так і спеціальним законодавством, що розробляється на основі загального законодавства про державну службу і передбачає спеціальні умови проходження державної служби; 4) полягає у професійній діяльності осіб, частина з яких є державними службовцями, у зв'язку з чим їм присвоюються відповідні категорії та ранги державних службовців, інша -- службовцями (працівники податкової міліції та інші працівники ДПС, які законодавчими актами не віднесені до державних службовців); 5) має ознаки як цивільної, так і мілітаризованої державної служби; 6) має владний характер і забезпечується заходами державного примусу, оскільки державні службовці та службовці, які утворюють її апарат, наділені правом застосування заходів примусу, а деякі із них для виконання покладених на них завдань мають право застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби; 7) має специфічну організаційну та функціональну структуру, відповідну ієрархію посад та назв державних службовців (головний державний радник, державний радник, радник, інспектор), а також специфічні завдання та повноваження службовців, які утворюють її апарат, вимоги, яким вони повинні відповідати, обмеження, яких вони повинні дотримуватися, тощо.

Державну службу в органах ДПС запропоновано класифікувати за такими критеріями (підставами): 1) характер правового регулювання, відповідно до якого вона може бути: а) цивільною (загальною), оскільки регулюється загальним законодавством про державну службу; б) спеціалізованою (мілітаризованою), оскільки регулюється спеціальним, більшою мірою мілітаризованим законодавством; 2) характер виконуваних завдань, функцій та повноважень, відповідно до якого державна служба в органах ДПС може бути: а) основною (функціональною), оскільки її основним призначенням є реалізація державно-владних та організаційно-розпорядчих функцій (керівники, заступники керівників та спеціалісти); б) забезпечувальною, оскільки її основним призначенням є сприяння у діяльності державних службовців, які займають посади основної (функціональної) державної служби (консультанти, радники, державні службовці, які здійснюють технічне та інше обслуговування праці державних службовців основної служби); 3) форма діяльності, відповідно до якого державна служба в органах ДПС може бути: політичною, адміністративною чи патронатною.

Правове забезпечення державної служби в органах ДПС визначено як систему загального та спеціалізованого законодавства, останнє з яких є основним та похідним відносно першого, носить комплексний та міжгалузевий характер, оскільки складається із норм різних галузей права, провідне місце серед яких займають адміністративно-правові, які регулюють організацію державної служби в органах ДПС, визначають адміністративно-правовий статус державних службовців цього органу виконавчої влади, а також гарантії та процедури його реалізації.

Правовий статус посадових осіб державних службовців органів ДПС України є диференційованою і комплексною системою прав та обов'язків, яка має вертикальну і горизонтальну структуру, де перша характеризує права та обов'язки залежно від рівня органу, займаної посади, категорії посади, рангу державного службовця, присвоєного спеціального звання, тощо; друга -- права та обов'язки залежно від напрямків професійної діяльності державних службовців органів ДПС України. Встановлений правовими нормами обсяг прав та обов'язків посадових осіб державних службовців органів ДПС України повинен бути оптимальним для виконання покладених на них завдань та функцій.

Зважаючи на те, що правовий статус державних службовців визначається не лише законодавчими, а й підзаконними актами, відповідні зміни та доповнення необхідно внести до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про державну службу”.

Державних службовців органів ДПС класифіковано за такими критеріями: видом державної служби; рівнем органу ДПС, в якому проходить службу державний службовець; характером виконуваних функцій; напрямком професійної діяльності; характером повноважень; рівнем кваліфікації; суб'єктом призначення; освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівнем; присвоєнням рангу (спеціального звання); стажем державної служби; загальним стажем роботи; характером наданих повноважень; змістом та складністю роботи; ступенем відповідальності, які об'єднано у дві групи: основні та додаткові.

Освітні та морально-етичні вимоги є свого роду запобіжними (профілактичними) засобами вчинення протиправних дій державними службовцями органів ДПС України. У той же час, необхідно звернути увагу на те, що стан адміністративної делікатності та злочинності, які безпосередньо пов'язані зі службовою діяльністю державних службовців ДПС України, викликає серйозне занепокоєння. Відсутність ефективних профілактичних заходів у питаннях боротьби з корупцією та правопорушеннями призводить до скоєння окремими працівниками кримінальних злочинів, у тому числі і на ґрунті зловживання службовим становищем.

Врегулювання морально-етичних вимог має здійснюватися у загальнодержавному законодавчому акті -- Кодексі поведінки державних службовців, узгоджуватися із судовою реформою, заходами щодо запровадження адміністративної юстиції, і дасть можливість забезпечити ефективний захист прав громадян у разі їх порушення органами ДПС України.

Проходження державної служби в органах ДПС визначено як сукупність послідовно-процедурних та змістовно-процедурних ознак, що у комплексі найбільш повно характеризують її особливості, які, насамперед, обумовлені місцем проходження служби, суб'єктним складом та системою її нормативно-правового регулювання.

Особливості проходження служби в органах ДПС України обумовлені: місцем проходження служби, яким є податкові адміністрації та інспекції, а також підрозділи податкової міліції; суб'єктним складом, який складається з двох груп службовців: цивільних, які працюють в податкових адміністраціях та інспекціях; мілітаризованих, які працюють в органах податкової міліції; системою нормативно-правового регулювання, яке складається з правових актів трьох рівнів: загальнодержавних; відомчих, суб'єктом прийняття яких є ДПА України; відомчих, суб'єктом прийняття яких є МВС України.

Організаційне забезпечення визначено як діяльність спеціально уповноважених підрозділів та служб, а також усіх без винятку керівників (начальників), спрямовану на створення достатніх, необхідних та сприятливих умов для виконання покладених на орган (посадову особу, окремого службовця) завдань, функцій та обов'язків, реалізацію наданих їм прав щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Суб'єктів організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України об'єднано у дві групи: 1) загальнодержавні; 2) відомчі, якими є керівники (начальники) усіх рівнів, управлінські апарати та спеціально утворені підрозділи.

Елементи організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України об'єднано у такі групи: правове забезпечення; кадрове забезпечення; інформаційне забезпечення; фінансово-економічне забезпечення; науково-методичне забезпечення.

Наголошується на тому, що важливе значення для забезпечення належного функціонування державної служби в органах ДПС України мають планування, контроль, нагляд та взаємодія, які запропоновано розглядати як основні засоби організаційного забезпечення, оскільки їх реалізація характерна для усіх без винятку суб'єктів та елементів організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Островерх С.В. Принципи державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2008. - № 11. - С. 246-255.

2. Островерх С.В. Види державної служби в органах ДПС України / С.В.Островерх // Форум права. - 2008. -№ 2. - С.387-393 [Електронний ресурс].

3.Островерх С.В. Сутність, елементи та особливості проходження державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2011. - № 19. - С. 420-226.

4. Островерх С.В. Організаційне забезпечення державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. -Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2011. - № 20. - С. 373-380.

5. Островерх С.В. До питання проходження державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Наука і правоохорона. - 2010. - №4 (2) - С. 150

6. Островерх С.В. Функції державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах. Матеріали науково-практичної конференції. м. Харківк, 27 листопада 2008 р. - Харків. - С. 307-310.

7. Островерх С.В. Щодо питання належного організаційного забезпечення державної служби в органах ДПС України / С.В. Островерх // Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід. Матеріали науково-практичної конференції. м. Луганськ, 21-22 квітня 2010 р. - Луганськ. - С. 257-360.

АНОТАЦІЇ

Островерх С.В. Державна служба в органах державної податкової служби України. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 -- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. -- Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон, 2011.

У роботі уточнюються поняття та особливості державної служби в органах ДПС. З'ясовуються принципи та функції державної служби в органах ДПС України. Визначаються види державної служби в органах ДПС України. Характеризується правове забезпечення державної служби в ДПС України. Уточнюється правовий статус державних службовців ДПС України. Досліджуються проблемні питання класифікації державних службовців ДПС України. Визначаються освітні та морально-етичні вимоги до професійної діяльності державних службовців ДПС України. З'ясовується сутність, елементи та особливості проходження державної служби в органах ДПС України. Характеризується організаційне забезпечення державної служби в органах ДПС.

Ключові слова: державна служба, державна податкова служба України, правове забезпечення, правовий статус, державні службовці, морально-етичні вимоги, проходження державної служби.

Островерх. С.В. Государственная служба в органах государственной налоговой службы Украины. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 -- административное право и процесс; финансовое право; информационное право. -- Международный университет бизнеса и права. - Херсон, 2011.В диссертации исследованы проблемы государственной службы в органах государственной налоговой службы Украины. Определены особенности государственной службы в органах ГНС, главной из которых названо ее специфические организационную и функциональную структуры, соответствующую иерархию должностей и названий государственных служащих, а также специфические задачи и полномочия служащих, которые образовывают ее аппарат. Усовершенствована классификация принципов государственной службы, которые предложено объединить в три группы: общие, которые характерные для всех направлений, форм, видов и сфер государственного управления; специальные, которые определяют основы построения и функционирование государственной службы, определяют требования к государственным служащим, особенности внутриорганизационных отношений между ними и другие привила их деятельности (поведения); специализированные, которые, с одной стороны, определяют основы и особенности государственной службы в органах ГНС, с другой -- основные особенности организации и функционирования (реализации) отдельных направлений государственно-служебной деятельности в ГНС Украины. Определено две группы элементов правового статуса государственных служащих органов ГНС Украины: основные, к которым относятся права и обязанности; дополнительные, которые являются производными от основных (свободы, гарантии, ограничения, ответственность), поскольку непосредственно зависят от реализации предоставленных государственным служащим прав и исполнения возложенных на них обязанностей. Предложена классификация прав и обязанностей государственных служащих органов ГНС Украины, которые объединены в пять групп: 1) основные, которые характерны для любого человека или гражданина и делятся на: гражданские, политические, социально-экономические и культурные; 2) общие, которые распространяются на всех государственных служащих; 3) специальные, которые распространяются на всех государственных служащих органов ГНС Украины; 4) специализированные, которые распространяются на отдельную группу государственных служащих органов ГНС; 5) индивидуальные, которые определены в нормативно-правовых актах (сказанное касается лишь руководителей ГНА Украины), а также должностных инструкциях сотрудников органов ГНС Украины. Доказана необходимость урегулирования морально-этических требований государственных служащих в общегосударственном законодательном акте -- Кодексе поведения государственных служащих, который должен быть согласован с судебной реформой и мероприятиями по внедрению административной юстиции. Определены элементы прохождения службы, одни из которых имеют последовательно-процедурный характер, этапами которого являются: профессиональный отбор и принятия на службу; перемещение по службе; увольнение со службы, другие -- содержательно-процедурный (стажировка, аттестация, социальное обеспечение и т.д.). Уточнены вертикальная и горизонтальная структуры правового статуса государственных служащих органов ГНС, где первая характеризует права и обязанности в зависимости от уровня органа, занимаемой должности, категории должности, ранга государственного служащего, присвоенного специального звания и т.д.; вторая -- права и обязанности в зависимости от направлений профессиональной деятельности государственных служащих органов ГНС Украины.

Прохождение государственной службы в органах ГНС определено как совокупность последовательно-процедурных и содержательно-процедурных признаков, которые в комплексе наиболее полно характеризуют ее особенности, которые, прежде всего, обусловлены местом прохождения службы, субъектным составом и системой ее нормативно-правового регулирования. Определены особенности прохождения службы в органах ГНС Украины, которые обусловлены: местом прохождения службы; субъектным составом; системой нормативно-правового регулирования, которое состоит из правовых актов трех уровней: общегосударственных; ведомственных, субъектом принятия которых является ГНА Украины; ведомственных, субъектом принятия которых является МВД Украины. Получила дальнейшее развитие характеристика функций государственной службы в органах ГНС Украины, которые определены как отдельные направления кадрового, организационного, правового и других видов обеспечения, которые направлены на достижение ее цели и реализацию поставленных перед ней задач.

Ключевые слова: государственная служба, государственная налоговая служба Украины, правовое обеспечение, правовой статус, государственные служащие, морально-этические требования, прохождение государственной службы.

Ostroverkh S. V. State Service in the State Tax Service Bodies of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Law, specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; information law. - International University of Business and Law. - Kherson, 2011.

The thesis focuses on determination of a notion and peculiarities of state service in the STS bodies of Ukraine. The author studies out principles and functions, specifies main types of state service in the STS bodies of Ukraine. The legal provision of state service in the STS bodies of Ukraine is characterized. The legal status of the STS state employees is specified, the problem issues of their classification are studied out. The author defines educational, moral and ethical requirements to the professional activity of the STS state employees, specifies the essence, elements and peculiarities of passing state service in the STS bodies of Ukraine. The characteristic is also given to the organizational support of state service in the STS bodies of Ukraine.