Размещено на http://allbest.ru

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УДК 342.9.006.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ОРЄХОВ Сергій Миколайович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник -доктор юридичних наук, доцент ПОДОЛЯКА Анатолій Миколайович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, ректор.

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, старший науковий співробітник БЕЛЯКОВ Костянтин Іванович, Національна Академія правових наук, завідувач відділу правових проблем інформаційної діяльності Науково-дослідного центру правової інформатики;

кандидат юридичних наук, доцент МУРАВЙОВ Кирило Володимирович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, завідувач кафедри фінансового та банківського права.

Захист відбудеться «15» грудня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «14» листопада 2011 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Христинченко Н.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Радикальні реформи у всіх сферах політичних, соціальних та економічних відносин нашої держави безумовно пов'язані із забезпеченням безпеки особи, суспільства, створенням необхідних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян. Процеси переходу до нових економічних відносин, їх демократизації в Україні, утвердження рівності різних форм власності сприяли пожвавленню підприємницької активності фізичних і юридичних осіб, здійснення ними окремих видів діяльності, виробництва, робіт та послуг, пов'язаних з використанням потенційно небезпечних технологій. Це обумовлює необхідність створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації та сертифікації, коли на ринок товарів та послуг України потрапляла б лише якісна продукція, яка відповідає вимогам державних стандартів та пройшла процедуру сертифікації.

Адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації охоплює практично всі сфери діяльності людей і становить систему заходів, спрямованих на вплив держави на вирішення проблеми забезпечення населення якісною продукцією, товарами та розвиток ефективної економіки загалом.

Держава через свої органи здійснює адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, переборюючи труднощі, пов'язані з випуском неякісної, а в окремих випадках і небезпечної продукції, що випускається з порушенням норм, прав і стандартів, прийнятих не лише в Україні, а й в світі.

Розуміння того факту, що без впровадження та уніфікації міжнародних стандартів до національних Україні не досягти належного рівня конкурентноздатності на світовому ринку зумовлює потребу у детальному дослідженні адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Натомість, потребує удосконалення адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, наслідки яких є досить небезпечними та шкідливими. Саме цим зумовлена актуальність цього дисертаційного дослідження.

Різноманітні аспекти, пов'язані зі стандартизацією, метрологією, якістю продукції були предметом дослідження таких вчених, як: Є. Ривкіна, Ю. Дімов, І. Ліфіц, Г. Крилова, Н. Пронкін, М. Марусіна, В. Ткаліч, Є. Воронцов, Н. Скалецька, О. Остапенко, Р. Сибірна, А. Малиновський, М. Рибак, В. Тарасова, М. Кузьміна, Л. Сопільник та ін.

Механізм правового регулювання та його складові розглядалися цілою низкою науковців, з-поміж яких слід назвати В. Авер'янова, М. Ануфрієва, І. Арістову, О. Бандурку, А. Берлача, В. Білоуса, Є. Додіна, Р. Калюжного, С. Ківалова, Л. Коваля, Т. Коломоєць, В. Колпакова, А. Комзюка, Н. Нижник, О. Остапенка, В. Пєткова, Н. Тиндик, М. Тищенка, Ю. Тодику, В. Шамрая та ін.

З'ясуванню сутності методології наукового пізнання правових процесів, її предмету, функцій та існуючих проблем присвячені праці С. Алексєєва, О. Бандури, М. Баранова, Є. Бурлай, A. Козловського, A. Колодія, С. Максимова, M. Цвіка, В. Четвертіна, Т. Андрусяка, В. Зоркіна, О. Скакун, В. Титова Д. Керимова, Л. Мамута, B. Нерсесянца, В. Туманова, Л. Луць, П. Рабиновича, С. Сливки, М. Кельмана та ін.

Аналіз наукової літератури показав, що найбільш детально стандарти та стандартизацію досліджувади такі українські вчені, як: В. Тарасова, A. Малиновський, М. Рибак, В. Добровольська, О. Загуменна, С. Гончаренко, Ю. Жидецький, С. Сисоєв, Н. Ничкало, Н. Пастернак, О. Радковська, а також російські вчені: В. Безпалько, Н. Селезнева, Я. Нейматов, В. Соколов та інші. Сутність законних інтересів громадян у цьому процесі розглядалися у працях О. Малько, В. Субочева, Г. Ткач, Л. Кельман та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане у відповідності до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 р., а також у контексті наукових досліджень комплексної науково-дослідної теми Інституту права імені князя Володимира Великого МАУП за темою: «Правові засади управління у сфері господарювання в умовах ринкової економіки» (протокол засідання Вченої ради Інституту права імені князя Володимира Великого МАУП від 25.12.2008 р. за № 13).

Мета і завдання дослідження полягають у комплексному аналізі адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, визначенні основних напрямів удосконалення регулювання цієї сфери, а також вироблення адміністративно-правових механізмів регулювання відносин в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Відповідно до поставленої мети сформульовано такі основні завдання:

- визначити теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- подати загальнонаукову характеристику стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- охарактеризувати адміністративно-правові норми як елемент механізму правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- розглянути адміністративно-правові відносини, що виникають у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- розкрити адміністративно-правовий статус Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів як суб'єкта адміністративно-правового регулювання в Україні;

- подати поняття та особливості адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- проаналізувати співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- охарактеризувати підстави адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- розглянути організаційно-правові основи стимулювання розвитку метрології, стандартизації та сертифікації;

- визначити сутність законних інтересів громадян України в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації;

- запропонувати шляхи і методи вдосконалення адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Об'єктом дослідження виступають правові відносини, які виникають у сфері адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, який дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Історико-правовий метод застосовувався для вивчення ролі та місця стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації у розвитку держави, а також становлення нормативно-правової бази, що регламентує зазначену сферу (підрозділи 1.1, 1.3, 2.4, 3.4).

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат дисертаційного дослідження (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1).

Метод синтезу надав можливість поповнити категоріальний апарат поняттями «адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації», «адміністративна відповідальність» «якість продукції» (підрозділи 1.3, 1.4, 3.1, 3.2).

Системно-структурний метод дозволив дослідити питання правових основ щодо стимулювання розвитку метрології, стандартизації та сертифікації (підрозділи 1.3, 2.4, 3.4).

Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3).

За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, сформульовано пропозиції щодо її удосконалення (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).

Структурно-логічний метод використано для аналізу адміністративно-правового механізму регулювання відносин в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації та адміністративно-правового статусу технічних комітетів зі стандартизації як суб'єктів адміністративно-правового регулювання в Україні (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3).

Комплексний підхід щодо використання всіх вищезазначених наукових методів дозволив усебічно здійснити загальнонаукову характеристику стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, виробити пропозиції щодо удосконалення адміністративної відповідальність за правопорушення в цій галузі.

Емпіричну базу дослідження складають узагальнені дані практики державного регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, статистичні та інші матеріали, публікації у пресі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вони отримані внаслідок комплексного дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації на основі аналізу сучасної ситуації в державі, в загальноєвропейському і світовому контексті. У результаті проведеного дослідження сформульовано такі концептуальні положення, що вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:

уперше:

- на основі аналізу адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації в Україні як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології запропоновано поняття та сформульовано наступні авторські визначення:

«адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації» визначено як вплив адміністративно-правових засобів на діяльність спрямовану на встановлення положень, норм та вимог для їх багаторазового використання з метою забезпечення упорядкованості у сфері виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт і послуг;

«адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» - це один із різновидів юридичної відповідальності, що становить систему примусових засобів держави щодо охорони і захисту суспільних відносин, які застосовуються компетентними органами до суб'єктів адміністративних проступків у вигляді адміністративних стягнень та інших заходів впливу;

«якість продукції» - це сукупність властивостей продукції, юридично закріплених у національній і міжнародній нормативно-технічній документації та (або) передбачених умовами договору, що належать до її здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби споживачів;

- окреслено пріоритети та цільові настанови удосконалення адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, які ґрунтуються на принципах системності, поєднання прав людини-споживача на якісну продукцію та інтересів держави, врахування позитивного міжнародного досвіду в означеній сфері;

- визначено сутність законних інтересів громадян України в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації та окреслено організаційно-правові основи стимулювання розвитку метрології, стандартизації та сертифікації в нашій державі;

удосконалено:

- підходи щодо розуміння поняття та особливостей адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- питання вироблення оптимальної і динамічної управлінської структури у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації та принципів її діяльності;

дістали подальшого розвитку:

- підходи щодо узагальнення світового досвіду та доцільні напрями його запровадження в процес адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації в Україні;

- комплексна оцінка співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- положення щодо характеристики підстав адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю вдосконалити чинне та перспективне адміністративне законодавство щодо питань адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Досягнуті результати становлять і науково-теоретичний, і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути основою для подальшої розробки адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- у правотворчості - в результаті проведеного дослідження сформульовані пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи законодавства у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації;

- у правозастосовній діяльності - використання отриманих результатів дозволить удосконалити адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також при розробці спецкурсу «Правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» та вивченні його у навчальному процесі юридичних навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї положень дисертаційного дослідження були апробовані на звітній науковій конференції ад'юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні», (м. Львів, 30 вересня 2011 р.).

Публікації. Основні положення та висновки сформульовані в дисертаційному дослідженні викладені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (229 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок, із них 164 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначено про її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, вказуються форми апробації та впровадження здобутих результатів.

Розділ 1 «Наукознавчі підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» містить п'ять підрозділів, у яких розглядаються питання щодо формування наукового уявлення про сутність адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми та напрями дисертаційного дослідження» зазначається, що радикальні реформи у всіх сферах політичних, соціальних та економічних відносин нашої держави безумовно пов'язані із забезпеченням безпеки особи, суспільства, створенням необхідних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян.

Процеси переходу до нових економічних відносин, їх демократизації в Україні, утвердження рівності різних форм власності сприяли пожвавленню підприємницької активності фізичних і юридичних осіб, здійснення ними окремих видів діяльності, виробництва, робіт та послуг, пов'язаних з використанням потенційно небезпечних технологій.

Це обумовлює необхідність створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації та сертифікації, коли на ринок товарів та послуг України потрапляла б лише якісна продукція, яка відповідає вимогам державних стандартів та пройшла процедуру сертифікації.

Констатується, що одним із найбільших викликів, з яким стикається наша держава сьогодні, це необхідність розвивати, укріплювати і підтримувати довіру громадян до державних органів і установ, що не в останню чергу пов'язується із забезпеченням належної якості товарів і послуг.

Головне завдання законодавства про сертифікацію та стандартизацію - створення умов для підприємницької діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринку, допомога покупцям у компетентному виборі продукції та послуг, недопущення появлення на ринку неякісної продукції, виконання робіт чи надання послуг, які можуть бути небезпечними для здоров'я громадян.

Досягнення високого економічного і культурного рівня та підвищення добробуту різних верств суспільства потребує розвиненої та добре налагодженої системи правового забезпечення якості продукції, виконання робіт, надання послуг.

Цим процесам має приділятися значна увага з боку держави, адже досягнення в галузі соціально-економічного характеру можливе лише завдяки реалізації політики з належного забезпечення потреб суспільства, оскільки це найбільш об'єктивний, узагальнюючий показник наукового, технічного, економічного, соціального і суспільного прогресу.

Натомість в Україні процеси гармонізації законодавства спрямовані, переважно, на розширення фонду державних стандартів, що відповідають міжнародним і міждержавним нормам, на розробку технічних регламентів, які регулюють питання безпеки продукції і послуг для життя і здоров'я людей, та навколишнього природного середовища. Гармонізація національних стандартів і системи підтвердження відповідає міжнародним нормам, створює передумови для випуску вітчизняними підприємствами конкурентоспроможної продукції і є необхідністю в умовах активізації участі України в міжнародній торгівлі, реалізації Угоди про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.

У підрозділі 1.2 «Теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» зазначається, що питання правової реальності, праворозуміння та методології пізнання права досить актуальні і мало розроблені у сучасних правознавчих дослідженнях.

Натомість, на різних рівнях організації соціуму можна говорити про різні види правових норм і правил поведінки.

Право здобуває свою безсторонність не за рахунок відсторонення від будь-яких політичних, конфесійних, расових, національних, вікових тощо інтересів, а завдяки тому, що воно забезпечує узгодження і задоволення цих інтересів. Саме світоглядні засади, а не «чиста теорія права» чи «чиста правова логіка» дозволяють і у теорії, і на практиці зайняти і науковцю, і пересічному громадянину дійсно виважену, правову позицію з будь-якого правознавчого питання.

Наголошується, що розроблені впродовж останніх десятиліть теоретичні концепції, методологічні принципи та методичні підходи, що становлять арсенал необхідних науковцю знань, виявилися нині, на жаль, недостатніми, щоб всесторонньо проаналізувати, пояснити існуючі та чітко спрогнозувати майбутні правові процеси.

Тому перед сучасною наукою з цілковитою очевидністю постало надзвичайно важливе завдання - переосмислення багатоманітної теоретичної спадщини та створення на її основі нової конструктивної та дієвої теорії, зокрема й у сфері адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Адже, досягнення високого економічного і соціального рівня та підвищення добробуту різних верств суспільства потребує розвиненої та добре налагодженої системи правового забезпечення якості продукції, виконання робіт, надання послуг.

Цим процесам має приділятися значна увага з боку держави, оскільки досягнення успіхів соціально-економічного характеру можливе лише завдяки реалізації політики з належного забезпечення потреб суспільства.

У підрозділі 1.3 «Загальнонаукова характеристика стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» вказується, що поняття стандартизація охоплює надзвичайно широку сферу суспільної діяльності, що включає наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні, політичні аспекти тощо.

У всіх країнах розвиток державного господарства, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, зростання життєвого рівня пов'язані з широким застосуванням різних форм і методів стандартизації.

Правильно поставлена стандартизація сприяє розвитку спеціалізації і кооперації виробництва.

Зазначається, що стандартизація, метрологія та сертифікація є специфічними засобами регулювання господарської діяльності і водночас складовими національної системи технічного регулювання. Необхідність реформування стандартизації, метрології і сертифікації виступає однією з визначальних умов перебування України у Світовій організації торгівлі, зокрема в частині гармонізації правових та організаційних засад стандартизації та підтвердження відповідності вимогам Угоди з технічних бар'єрів у торгівлі.

Наголошується, що законодавство про стандартизацію створює правову базу для визначення критерію якості товару (роботи, послуги) й у цьому змісті з ним пов'язується правове забезпечення управління якістю. Тільки після реалізації норм законодавства про стандартизацію - появи стандарту - можуть «працювати» інші підсистеми законодавства про якість.

При цьому стандарт, як правовий критерій якості товару, неодмінно виступає елементом нормативної бази будь-якої діяльності у сфері управління якістю.

Законодавство про сертифікацію товару, контроль і нагляд за його якістю та інші системи законодавства про якість можуть здійснювати свої функції тільки у взаємодії зі стандартом. У цьому виявляється їхня залежність від законодавства про стандартизацію.

Водночас, акцентується на тому, що з метою забезпечення єдності вимірювань у країні, перевірки дотримання законодавства України «Про метрологію і метрологічну діяльність» та інших нормативних актів і нормативної документації з питань забезпечення єдності вимірювань, здійснюється державний метрологічний нагляд.

Такий контроль проводиться органами державної метрологічної служби інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств і організацій. Керівна роль при цьому відводиться Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

У підрозділі 1.4 «Значення якості продукції у становленні галузі стандартизації, метрології і сертифікації в сучасних умовах» зазначається, що в умовах гострої конкурентної боротьби розвинуті країни світу сприймають якість продукції як імператив їх комерційного успіху та джерело національного багатства.

Якість визначає престиж держави, є основою для задоволення потреб кожної людини та суспільства, найважливішою складовою конкурентоспроможності.

Зрозуміло, що діяльність з підвищення та забезпечення якості в умовах ринкової економіки має стати пріоритетною.

Упродовж історії існування проблеми якості, сформувалося багато її визначень. Передусім, якість - це філософська категорія, тобто поняття з гранично широким обсягом.

Якість окремої одиниці продукції визначається її технічними характеристиками та потрапляє під дію технічних норм. Технічні норми визначають науково обґрунтовані методи, прийоми, способи поводження з природними та штучними об'єктами, технологічними операціями та процесами. Технічні норми, що мають важливе соціальне значення, отримують закріплення у правових актах та набувають юридичної сили. Таким чином, якість стає правовою категорією.

У підрозділі 1.5 «Сутність законних інтересів громадян України в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації» зазначається, що під інтересом слід розуміти прагнення суб'єкта користуватися певним соціальним благом, в окремих випадках звертатися за захистом до компетентних органів з метою задоволення тих потреб, що не перечать нормам права, відображеним в об'єктивному праві.

Інтереси особи, здійснення яких не забороняється, а навпаки, заохочується і стимулюється, в разі перешкод в їх реалізації охороняються і захищаються державою.

До законних інтересів належать ті, які (через малозначність) держава не вважає за потрібне «прописувати» в нормах права, але які, відповідаючи духу закону, в загальному вигляді їм гарантуються (законні інтереси, пов'язані з тим або іншим устроєм родинного життя, організацією дозвілля тощо).

Реалізація і захист кожного конкретного законного інтересу завжди відповідає певним нормам права, забезпечуючи собі правомірну основу. В той же час наявність законних інтересів не означає реальної можливості їх реалізації. Існування законних інтересів і механізм їх реалізації - два різні аспекти правового впливу на суспільні відносини.

Зазначається, що законні інтереси людини та громадянина в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації є їх бажання та юридичних осіб мати можливість у повній мірі користуватися певними соціальними благами та виробничими пільгами на основі закону.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий механізм регулювання відносин в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» складається з чотирьох підрозділів, у яких висвітлюються питання елементів механізму правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

У підрозділі 2.1 «Адміністративно-правові норми як елемент механізму правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» показано, що практика розвитку законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, наукові публікації з цієї проблематики свідчать про недостатню розробленість окремих її аспектів, зокрема адміністративно-правових норм як складової механізму правового регулювання в означеній галузі.

Стосовно дослідження сутності адміністративно-правових норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації як складових механізму правового регулювання велике значення відіграють інші правові механізми.

Констатується, що наукові джерела до елементів механізму правового регулювання відносить:

1) юридичні норми,

2) правовідносини,

3) акти реалізації суб'єктивних юридичних прав і обов'язків.

Така побудова механізму правового регулювання носить універсальний характер: вона характерна для права «взагалі», для правових систем усіх юридичних типів.

До процесу правового регулювання на третій його стадії (а в ряді випадків і при виникненні правовідносин) може приєднуватися і особлива складова - індивідуальні приписи або акти застосування права.

Зазначається, що до системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, насамперед, слід віднести адміністративно-правові норми як головні складові правового впливу на суспільні відносини в означеній сфері. Адміністративно-правові норми, які регламентують суспільні відносини в сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, зосереджені в окремих законах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України, Митному кодексі України та інших нормативних актах.

За їх допомогою регулюється зовнішня і внутрішня організаційна діяльність органів стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, а також відносини, які пов'язані з реалізацією адміністративно-правових норм. метрологія стандартизація сертифікація адміністративний

У підрозділі 2.2 «Адміністративно-правові відносини, що виникають у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» показано, що у теорії держави та права під правовим регулюванням розуміють здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, розвитку та захисту.

У науці адміністративного права найбільш часто правове регулювання розглядається в контексті інструментальної теорії забезпечення механізму адміністративного права.

Механізм адміністративно-правового регулювання визначається як система адміністративно-правових засобів (елементів), за допомогою яких здійснюється правове регулювання (упорядкування) суспільних відносин у сфері державного управління.

У підрозділі 2.3 «Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів як суб'єкт адміністративно-правового регулювання в Україні» показано, що Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція) забезпечує якість продукції в державі. Висока якість і конкурентоспроможність вітчизняної продукції - була головною передумовою вступу України до СОТ. У зв'язку з цим діяльність Держспоживінспекції та її органів набуває важливого значення.

Необхідність наукової розробки цього питання зумовлена прагненням України зайняти провідне місце у СОТ, що можливо лише за умови підтримання та розвитку ринкової економіки в державі та забезпечення високого рівня якості продукції.

Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

2) здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;

3) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності;

4) здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил;

5) здійснює в межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

6) забезпечує міжнародне співробітництво у межах своїх повноважень, бере участь у роботі відповідних міжнародних організацій;

7) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами з питань, що належать до відання Держспоживінспекції України тощо.

У підрозділі 2.4 «Організаційно-правові основи стимулювання розвитку метрології, стандартизації та сертифікації» зазначено, що в умовах зростаючої глобалізації ринків, товарів і послуг керівники фірм, організацій, держав все більше змушені звертати увагу на забезпечення відповідного до міжнародних стандартів рівня якості продукції та довкілля.

Процеси гармонізації законодавчо-нормативної бази, безпеки товарів і послуг, охорони навколишнього природного середовища, які найшли своє відображення в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Європейського союзу (ЄС), Генеральній угоді з тарифів і торгівлі, стали ще більш актуальними для України у зв'язку із вступом до СОТ та призвели до необхідності підтвердження відповідності (сертифікації) продукції та послуг встановленим до неї вимогам стандартів або інших нормативних документів, насамперед, на міжнародному рівні.

Констатується, що нині діяльність світових та європейських організацій із метрології, стандартизації, сертифікації здійснюється у напрямі включення екологічних аспектів у діяльність технічних комітетів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), Європейського комітету зі стандартизації (CEN), Держспоживстандарту України та інших спеціалізованих організацій, на які покладені функції з розробки стандартів, що дає відчутний економічний ефект країнам, які запроваджують такі стандарти на практиці.

Ситуація щодо метрології, екологічної стандартизації та сертифікації фактично у всіх сферах життя не встигає за розвитком науково-технічного прогресу, забезпеченням екологічної безпеки навколишнього природного середовища, держави та населення, розвитком інноваційних технологій зв'язку (вплив мобільних телефонів вчені називають найбільшим експериментом над людством), виробництвом генетично змінених харчових продуктів (комплексний вплив на людину і до нині не з'ясований та відсутні засоби вимірювальної техніки для таких робіт) тощо.

Економічні затрати на стандартизацію показників впливу на довкілля та людину, екологічну сертифікацію об'єктів навколишнього природного середовища, територіально-господарських систем або хоча б часткове вирішення таких проблем ніхто не підраховував.

Розділ 3 «Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» містить чотири підрозділи, в яких досліджуються основні особливості адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації та міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в цій сфері.

У підрозділі 3.1 «Поняття та особливості адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» визнається, що проблема відповідальності загалом в сучасних умовах розвитку людства є надзвичайно актуальною, оскільки «життя - це відповідальність». Насамперед, це пов'язано з тим, що від неї залежить і добробут окремої сім'ї, групи, і держави загалом. Адже відповідальність як риса характеру особи проявляється у всіх сферах людського життя.

Натомість, зауважується, що сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво.

Розвиток техніки пов'язаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємопов'язані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів.

Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення зв'язків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями. Різко зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першочергового значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання, і, як наслідок юридичної, насамперед, адміністративної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері.

Зауважується, що розглядаючи адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації як один із різновидів юридичної відповідальності необхідно звернути увагу на той факт, що сам інститут юридичної відповідальності безпосередньо пов'язаний з функцією держави щодо охорони правопорядку і є втіленням прав та свобод людини і громадянина у соціальну дійсність. Це зумовлено тим, що при реалізації норм про відповідальність відбувається безпосереднє втручання держави у сферу юридично закріплених прав, свобод і законних інтересів індивідів.

У підрозділі 3.2 «Співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» визнається, що за адміністративні правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, у більшості випадках передбачена адміністративна відповідальність. Разом з тим, ця думка вимагає уточнення з декількох причин. Адміністративні правопорушення, що чиняться у вказаній сфері, мають різні ступені суспільної небезпеки.

Шкода, яка при цьому завдається адміністративно-правовим відносинам у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, є не лише матеріальною за змістом, але й піддається вартісній оцінці вчинених протиправних дій у грошових одиницях України.

Зазначається, що в юридичній науці основою класифікації мір відповідальності прийнято вважати матеріальний (галузевий) і процесуальний критерії. Матеріальний критерій, як правило характеризується нормативно-правовою визначеністю і заходами державно-примусового впливу у вигляді виплати штрафу.

Процесуальний критерій адміністративної відповідальності характеризує підстави і процесуальний порядок провадження, який охоплюється загальним терміном «адміністративне провадження», а також «адміністративне судочинство». Більш предметне розуміння адміністративної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації можливе через співставлення її з іншими видами юридичної відповідальності.

У підрозділі 3.3 «Підстави адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» констатується, що поняття змісту підстав адміністративної відповідальності базується на конкретних принципах, положеннях, сутність яких сприяє розумінню основного (головного) явища або дії. Для застосування адміністративної відповідальності до порушника можуть бути використані нормативні або фактичні підстави.

Нормативними підставами адміністративної відповідальності у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є чітко окреслене коло протиправних дій, закріплених ст. ст. 167-172-1 КУпАП.

Фактичними підставами адміністративної відповідальності є адміністративні правопорушення, вчинені в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Доводиться, що підставами адміністративної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, які складають суть поняття адміністративного правопорушення та його юридичного складу.

У підрозділі 3.4 «Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації» визнається, що в умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених з нею видів діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості.

Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки.

При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні.

При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обов'язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що пов'язано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження визначається сучасною постановкою проблеми, виявленням і дослідженням нових ідей та тенденцій розвитку відносин у сфері адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації та напрямів удосконалення законодавства.

У роботі враховані положення чинного національного законодавства, міжнародні правові стандарти адміністративно-правового регулювання у цій сфері, піддано всебічному аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики дослідження. Це сприяло обґрунтуванню та вирішенню кола проблем, які мають важливе наукове і прикладне значення. У результаті автором сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, що полягають у наступному:

1. На підставі аналізу відповідних доктринальних положень адміністративного права та існуючих позицій українських і зарубіжних учених щодо правових категорій, які стосуються предмета дослідження, поняття «адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації» можна визначити як вплив адміністративно-правових засобів на діяльність спрямовану на встановлення положень, норм та вимог для їх багаторазового використання з метою забезпечення упорядкованості у сфері виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт і послуг.

2. Наведені складові поняття «якість продукції», наукові погляди та нормативні положення дозволяють визначити, що якість продукції як комплексна категорія - це сукупність властивостей продукції, юридично закріплених у національній і міжнародній нормативно-технічній документації та (або) передбачених умовами договору, що належать до її здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби споживачів.

3. В Україні поряд із позитивними зрушеннями в економіці існує низка проблем, з-поміж яких особливо виділяються висока збитковість виробництва, панування тіньового сектору економіки, низька конкурентоспроможність продукції національного виробника, не сприятливий клімат для експорту, нестабільність та недосконалість законодавчої бази у сфері підприємницької діяльності. До того ж, все це ускладнюється недосконалістю державного управління економікою та у сфері технічного регулювання зокрема.

Практика вже засвідчила, якщо покладатися тільки на суто ринкові механізми у розвитку соціально-економічної системи, то, як це, на перший погляд, не парадоксально, перехід до цивілізованого суспільства з ринковою економікою стане справою віддаленого майбутнього, причому без гарантій виникнення оптимальних пропорцій і в структурі самої економіки, і в структурах управління.

Це свідчить про необхідність сприйняття адміністративно-правового регулювання у галузі стандартизації як реальної практичної потреби сьогодення та розгляду її на основі дієвих теоретико-методологічних концепцій.

4. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що сутність стандартизації полягає у встановленні правил, загальних принципів та характеристик для загального і багаторазового застосування з метою захисту життя, здоров'я та майна людини, охорони довкілля та усунення загрози для національної безпеки.

Крім того, метою стандартизації є створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, сприяння науково-технічному прогресу та міжнародному співробітництву, а також створення умов для усунення невиправданих технічних перешкод у міжнародній торгівлі.

Стандартизацію слід розглядати як ефективний засіб забезпечення якості, сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції, робіт, процесів і послуг.

Стандартизація є одним з найважливіших елементів сучасного механізму управління якістю продукції (робіт, послуг). За визначенням Міжнародної організації з стандартизації (ICQ), стандартизація - це встановлення і застосування правил для упорядкування діяльності у певних галузях на користь і за участі всіх заінтересованих сторін, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні функціональних умов і вимог техніки безпеки.

5. Натомість, Державна метрологічна служба організовує весь комплекс робіт із забезпечення єдності вимірювань, діє в інтересах держави та її громадян, виконує роботи пов'язані зі створенням еталонної бази та системи дачі розмірів одиниць фізичних величин.

Об'єктами державного метрологічного нагляду є засоби вимірювання та інформаційно-вимірювальні системи, методики виконання вимірювань та нормативні документи, що встановлюють вимоги до вимірювань, товари будь-якого виду при продажі і розфасовці, а також інші об'єкти, передбачені метрологічними нормами і правилами.

Державний метрологічний нагляд проводиться в галузі охорони здоров'я, при виробництві та контролі продуктів харчування, здійсненні заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, охорони праці і техніки безпеки, при геодезичних і гідрометеорологічних роботах, при розрахунках із покупцями та операціях, що включають всі види торговельної діяльності, при проведенні податкових, митних і поштових операцій, експертиз та при виконанні робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції.

Державний нагляд за дотриманням метрологічних норм і правил передбачає державні контрольні випробування засобів вимірювання, метрологічну повірку і атестацію, а також ліцензування та видачу дозволів на право виготовлення, ремонту, імпорту засобів вимірювання, їх перевірки, калібрування, прокату і продажу.

Водночас, метрологічні норми і правила, встановлені чинним законодавством України, на сьогоднішній день ще не в повною мірою відповідають міжнародним вимогам.

Зокрема, нечітко визначена та невиправдано розширена законодавчо-регульована сфера. Процедури з підтвердження компетентності калібрувальних лабораторій не відповідають прийнятим у світовій практиці, а сама нормативна база недостатньо гармонізована з відповідними документами міжнародних та європейських організацій, що, в свою чергу потребує внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також розроблення технічних регламентів відповідно до європейських та міжнародних стандартів.

6. Проведений аналіз дозволяє погодитися з точкою зору, згідно з якою якість є комплексною категорією та поєднує в собі її юридичне і техніко-економічне поняття. Розуміння якості продукції з точки зору відповідності її властивостей державним нормам і стандартам притаманно плановій економіці.

В умовах ринкової економіки, конкуренції формується філософія підприємництва, заснована на концепції так званого суспільства споживання, тобто суспільства, метою існування якого є задоволення потреб співгромадян.

Таким чином, якщо навіть продукція відповідає всім державним стандартам, то це ще не значить, що вона обов'язково якісна.

Якістю об'єкта є стійка взаємодія властивостей, що характеризують його специфіку та дозволяють відрізняти певні предмети й явища від інших. Якість продукції визначається сукупністю її властивостей. Чим більшу кількість корисних властивостей містить у собі продукт, тим вищий рівень його споживчої вартості, отже, і якість.

Споживча вартість визначається не лише сукупністю фізичних, хімічних та інших природних властивостей речі, а й комплексом того, що вона набуває в процесі цілеспрямованої діяльності людини. Так, споживча вартість нафти визначається її природними властивостями, завдяки яким можна отримати паливо, бензин тощо. Суспільство заінтересоване в закріпленні у правовій формі та забезпеченні таких властивостей.

7. Можемо констатувати, що якість - це комплексне та багатостороннє поняття, що охоплює юридичні, економічні та технічні характеристики; крім стандартних показників якості (відповідність стандартам, безпечність, надійність), особливого значення у сучасних умовах набувають також показники технологічності й інноваційності, бо технології виробництва мають бути не лише безпечними, а й постійно вдосконалюватися, щоб продукція задовольняла не лише існуючі, а й передбачувані потреби споживачів.

Важливе значення має закріплення загальних критеріїв якості на законодавчому рівні. Заслуговує також на увагу необхідність подальших наукових досліджень у сфері договірного регулювання якості та вдосконалення системи державного управління якістю, передусім нагляду та контролю, яка б гарантувала споживачам придбання лише якісних товарів, відповідний рівень конкурентоспроможності українських товарів.

8. Результати дослідження дозволяють констатувати, що стандартизація як один з елементів технічного регулювання може забезпечити зміцнення конкурентоспроможності національної економіки, сприяння глобалізації торгових відносин, взаємопроникнення технологій, знань та досвіду в різних галузях економіки, а також істотне розширення внутрішнього попиту на товари вітчизняного виробника.

Саме тому держава зобов'язана передусім створити необхідні організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії забезпечення права споживачів на безпеку та належну якість товарів, робіт і послуг.

Ефективність адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості товарів, метрології та стандартизації - запорука успішного подолання проблем у міжнародній торгівлі з метою створення сприятливих умов для підприємницької діяльності на міжнародному ринку за рахунок процесів гармонізації національного законодавства з міжнародним.

...