Право територіальної громади села на землю

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

ПРАВО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА НА ЗЕМЛЮ

ЛИТВИНЕЦЬ Вячеслав Михайлович

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

право територіальний село земля

Актуальність теми. Земля є важливим засобом забезпечення діяльності територіальних громад. Особливе значення земля має для ефективного функціонування територіальних громад сільських населених пунктів, в яких виступає не тільки об'єктом нерухомого майна, операційним базисом для розселення людей, а й важливим засобом формування життєвого середовища для сільського населення. Концепції адміністративно-територіальної та конституційної реформ, які планується здійснити в нашій країні найближчим часом, передбачають розширення прав територіальних громад, в тому числі й сільських, у вирішенні багатьох питань місцевого самоврядування. До них, безумовно, відносяться і питання здійснення прав територіальних громад села на землю.

На жаль, законодавча політика України щодо забезпечення прав територіальних громад сіл на землю не відзначається стабільністю. Якщо, наприклад, протягом 1992-2001 років сільські ради мали право розпоряджатися не лише землями в межах сіл, а й за їх межами, то з введенням в дію з 1 січня 2002 року Земельного кодексу України повноваження сільських рад обмежені лише землями сільських населених пунктів. Разом з тим, якість сільського способу життя значною мірою залежить від того, чи має територіальна громада села правові можливості щодо здійснення впливу на характер використання земельних масивів навколо сіл. Крім того, до цього часу основним суб'єктом у здійсненні прав на землі сіл на практиці є сільські ради, які в більшості випадків діють як представники державної влади, а не як представники сільських територіальних громад, що негативно позначається на реалізації прав та законних інтересів останніх у сфері використання земель.

Науково-теоретичною базою дослідження і обґрунтування висновків є праці українських вчених у галузі земельного права, зокрема: В. І. Андрейцева, Г. І. Балюк, О. Г. Бондара, Д. В. Бусуйок, М. Я. Ващишин, О. А. Вівчаренко, М. В. Воскобійник, А. П. Гетьмана, С. В. Гринька, В. К. Гуревського, О. І. Заєць, Л. П. Заставської, О. В. Єлісєєвої, І. І. Каракаша, Т. О. Коваленко, В. В. Костицького, П. Ф. Кулинича, Н. Р. Малишевої, А. М. Мірошниченка, В. Л. Мунтяна, В. В. Носіка, О. М. Пащенка, К. П. Пейчева, О. О. Погрібного, В. І. Семчика, Н. І. Титової, В. І. Федоровича, С. І. Хом'яченко, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та інших. При проведенні даного дослідження використані й наукові праці зарубіжних науковців у галузі земельного права, перш за все: Г. О. Аксеньонка, В. П. Балезіна, С. О. Боголюбова, Г. Є. Бистрова, Б. В. Єрофєєвої, І. О. Іконицької, М. І. Козиря, М. І. Краснова, О. І. Крассова, М. В. Попова, А. М. Турубінера та інших.

Слід відмітити, що проблема здійснення прав сільських територіальних громад на землю є малодослідженою. Останнім часом увагу науковців почали привертати питання виникнення права комунальної власності на землю, що, безперечно, є важливим. Однак зазначені правові аспекти не охоплюють весь комплекс правових проблем, пов'язаних з набуттям та здійсненням територіальними громадами прав на землю. Все вищенаведене свідчить про актуальність проведеного дослідження права територіальної громади села на землю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України „Проблеми організаційно-правового забезпечення інноваційної діяльності в сільському господарстві” (номер державної реєстрації РК 0106U012116).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних засад розвитку правового забезпечення набуття й здійснення права територіальних громад села на землю, формулювання наукових висновків і пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань реалізації територіальними громадами села права на землю.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- дослідити історичні умови становлення права територіальної громади села на землю;

- охарактеризувати розвиток законодавства щодо права територіальної громади села на землю;

- визначити земельну правосуб'єктність територіальної громади села на землю;

- дослідити об'єкти права територіальної громади села на землю;

- визначити просторові межі здійснення земельної правосуб'єктності територіальної громади села;

- охарактеризувати підстави та порядок набуття права власності територіальної громади села на землю;

- дослідити правові форми здійснення права територіальної громади села на землю.

Об'єкт дослідження складають суспільні відносини у сфері набуття, здійснення, припинення та захисту права територіальної громади села на землю.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти й інші правові документи, які регулюють порядок набуття та здійснення територіальними громадами села права на землю, теоретичні наукові праці з даної проблематики, практика застосування законодавства України щодо реалізації права територіальної громади села на землю.

Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використано систему методів наукового пізнання: історичний, діалектичний, формально-юридичний, системно-структурний, комплексний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний.

За допомогою історичного методу охарактеризовано окремі аспекти розвитку та становлення правових засад права територіальної громади села на землю на теренах України. Діалектичний метод дозволив дослідити правовідносини з функціонування права територіальної громади села на землю у їх єдності та взаємозв'язку з іншими суб'єктами права на землю, виявити об'єктивні закономірності їх розвитку. Дослідження змісту нормативно-правових актів, що визначають правовий режим права комунальної власності на землю, їх співвідношення із нормами суміжних галузей права здійснювалось за допомогою формально-юридичного методу. Використання порівняльно-правового методу було необхідним для проведення порівняльного аналізу законодавства України та зарубіжного законодавства, зокрема, законодавства Російської Федерації, стосовно проблем розмежування земель державної та комунальної власності, управління землями. Завдяки логіко-семантичному методу досліджено поняття та ознаки права територіальної громади села на землю, суб'єктний склад з питань розпорядження та управління даними землями.

Вищезазначені методи базуються на всебічному аналізі явищ суспільного розвитку і перетворень в Україні, що відбуваються в процесі проведення земельної реформи, становлення права територіальних громад на землю в цілому та комунальної власності на землю зокрема.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні здійснене комплексне дослідження, присвячене проблемам становлення, набуття, здійснення, припинення та охорони права територіальної громади села на землю.

Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками, пропозиціями, які виносяться на захист, найважливішими з яких є наступні:

Вперше:

1. Запропоноване концептуальне розуміння права територіальної громади села на землю як категорії, що включає: 1) право комунальної власності на землю; 2) право управління землями як комунальної власності, так й іншими землями населеного пункту села; 3) право контролю за діяльністю сільської ради в галузі земельних відносин; 4) право впливу на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту.

2. Обґрунтована необхідність запровадження правового механізму контролю територіальної громади села за рішеннями сільської ради з земельних питань на предмет їх законності, доцільності та відповідності інтересам територіальної громади. Результатом реагування територіальної громади села на необґрунтовані та такі, що не відповідають інтересам громади, рішення відповідних органів місцевого самоврядування може бути їх відміна загальними зборами жителів села чи сільським місцевим референдумом.

3. Обґрунтована пропозиція щодо закріплення у чинному законодавстві України поняття територія територіальної громади села, яка повинна складатися як з земель у межах населеного пункту, так і за його межами, зокрема, прилеглих до села розпайованих земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, земель загального користування (громадських пасовищ, сіножатей та інших) та земель санітарно-захисної зони сільського населеного пункту.

4. Запропоновано визначення поняття управління територіальною громадою села земельними ресурсами як здійснення безпосередньо та/або через органи місцевого самоврядування організаційно-розпорядчого впливу на суб`єктів права на земельні ділянки комунальної власності та інші землі в межах населеного пункту різних форм власності з метою забезпечення раціонального використання та охорони земель в інтересах соціально-економічного розвитку й екологічної безпеки проживання членів відповідної територіальної громади села.

5. Сформульовано доцільну систему функцій здійснюваного територіальними громадами села та сільськими радами управління землями комунальної власності й землями в межах населеного пункту села, яка включає: а) планування використання земель, визначення цільового призначення земель, здійснення зонування земель населеного пункту; б) проведення інвентаризації та моніторингу земель; в) здійснення обліку земель; г) ініціювання та затвердження нормативної грошової оцінки земель; ґ) здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель; д) вирішення земельних спорів.

6. Доведено, що територіальні громади села мають право не лише розпоряджатися землями комунальної власності та управляти землями сільських населених пунктів, а й також здійснювати заходи щодо захисту своїх прав на землю незалежно від органів місцевого самоврядування;

Удосконалено:

7. Обґрунтування співвідношення правомочностей територіальної громади села як суб'єкта права комунальної власності на землю та правомочностей органів місцевого самоврядування, - суб'єктів здійснення права комунальної власності на землю. Доведено, що територіальна громада села має право на прийняття рішень щодо визначення юридичної долі земель територіальної громади села. Реалізація рішень територіальної громади села повинна здійснюватися через рішення та дії органів місцевого самоврядування села.

8. Визначення правосуб'єктності територіальної громади села на землю, під якою пропонується розуміти можливість (здатність) територіальної громади села бути суб'єктом права комунальної власності на землю та суб'єктом права управління землями територіальної громади села, що здійснюється громадою безпосередньо шляхом прийняття рішень з земельних питань на місцевих референдумах та загальних зборах села, так і через органи місцевого самоврядування;

Дістали подальшого розвитку:

9. Ґенеза права територіальної громади села на землю, що характеризується глибокими історичними коріннями, давніми традиціями і звичаями існування даного права на території України.

10. Висновок, що об'єктом права територіальної громади села на землю є як індивідуально визначені земельні ділянки, так і землі, межі яких не встановленні у передбаченому законом порядку (землі запасу, землі загального користування, земельні частки (паї).

11. Пропозиція про необхідність скасування положень чинного законодавства щодо посвідчення права комунальної власності на землю державним актом, оскільки публічна (державна та комунальна) власність на землю доволі часто підлягає змінам (приватизація, передача у власність юридичним та фізичним особам шляхом купівлі-продажу чи інших цивільно-правових угод).

12. Пропозиція щодо запровадження спрощеної процедури розмежування земель державної та комунальної власності, зокрема, шляхом автоматичного визнання за територіальною громадою права комунальної власності на нерозмежовані землі в межах населеного пункту, окрім земель, що не можуть передаватися із земель державної до комунальної власності.

13. Обґрунтування доцільності здійснення територіальною громадою села самоврядного контролю за використанням та охороною земель села, а також доцільності обрання самоврядних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель на загальних зборах села з числа місцевих жителів зі строком повноважень у 1 рік та правом переобрання наступними зборами територіальної громади села.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, пропозиції та висновки дисертації можуть бути використані для вдосконалення земельного законодавства у частині регулювання відносин щодо права територіальної громади села на землю. Теоретичні результати дослідження можуть також бути використані при написанні підручників, монографій, навчальних посібників, курсів лекцій у сфері земельного права, у навчальному процесі - при викладанні навчальної дисципліни,,Земельне право”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні висновки і практичні рекомендації доповідалися на: Науково-практичній конференції „Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин” (м. Львів, 19-20 травня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Правові проблеми залучення інвестицій у сільське господарство та соціальну сферу села” (м. Київ, 24 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми вдосконалення земельного законодавства та правового забезпечення аграрного виробництва” (м. Біла Церква, 17-18 квітня 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 30-31 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Державний контроль за додержанням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми, шляхи вдосконалення” (м. Київ, 17 червня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики» (м. Біла Церква, 21-22 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних відносин і природокористування в Україні та країнах СНД» (м. Луцьк, 10-11 вересня 2010 р.).

Публікації. Основні результати досліджень, викладених у дисертації, опубліковано в семи статтях, в тому числі в шістьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, що затверджені ВАК України, та у тезах восьми доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена предметом дослідження, відображає його мету та завдання. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, що включає 245 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, з них список використаних джерел - на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета та завдання роботи, методологічні основи дослідження, зокрема, його предмет, формулюється наукова новизна одержаних результатів, викладаються основні положення, які виносяться на захист, висвітлюється практичне значення та апробація результатів дослідження, вказуються публікації за темою дисертації.

Розділ перший “Загальна характеристика права територіальної громади села на землю” складається із п'яти підрозділів.

Підрозділ 1.1. “Огляд літератури по темі дослідження” присвячено огляду досліджень проблематики права територіальної громади села на землю як в сучасних наукових працях українських вчених, так і в літературі дорадянського періоду. В радянський період після 1930 року право сільської громади на землю не визнавалось і не досліджувалось. Натомість увагу науковців привертали питання управління землями єдиного державного фонду, включаючи й землі в межах населених пунктів. Після здобуття Україною незалежності та проведення економічної реформи об'єктами дослідження українських вчених стали питання підстав набуття комунальної власності на землю, аналізу змісту та форм здійснення права територіальної громади села на землю, управління землями в межах населеного пункту, зокрема, землями комунальної власності.

Підрозділ 1.2. “Генезис права територіальної громади села на землю на теренах України” присвячено аналізу історичних форм існування права територіальної громади села на землю. Земельні відносини та ставлення до землі в сільських територіальних громадах завжди було визначальною умовою, парадигмою їх існування. Мир, верв, громада, селянське товариство - перелік типів сільських територіальних спільнот на території України, які існували в різні історичні періоди, і виступали суб'єктами, що відали питаннями спільного користування та управління землями сільської громади. Сільська громада традиційно була наділена повноваженнями щодо регулювання земельних відносин. Припинення членства в громаді мало своїм наслідком припинення прав селянина на землю.

Доведено, що в історичному минулому сільська громада виступала вищим в порівнянні з індивідуальними землеволодільцями суб'єктом земельних відносин на своїй території. Прийняті громадою села на своїх загальних зборах (сходах) рішення про розподіл землі були обов'язковими для всіх членів громади. Якщо на ранніх історичних етапах сільська громада характеризувалася спільним використанням землями громади, то з часом акцент в даних правовідносинах зміщується на їх спільне управління.

Підрозділ 1.3. “Розвиток законодавства про право територіальної громади села на землю та перспективи його вдосконалення” присвячений дослідженню системи нормативно-правових актів з питань становлення та розвитку права територіальної громади села на землю, а також аналізу законопроектів щодо вдосконалення законодавства України в даній сфері. Відзначено, що законодавче регулювання відносин щодо здійснення територіальними громадами сіл права на землю характеризується лише закріпленням вихідних, загальних положень і потребує удосконалення. Дисертантом доводиться, що подальший розвиток законодавства про право територіальної громади села на землю передбачає необхідність як внесення змін до чинного законодавства - Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», так і розробку та прийняття Закону України «Про сільську поселенську мережу».

Підрозділ 1.4. “Земельна правосуб'єктність територіальної громади села” присвячено дослідженню основних рис територіальної громади села як суб'єкта права комунальної власності на землю та суб'єкта права управління землями комунальної власності і землями сільського населеного пункту загалом, а також прилеглими до села землями.

На підставі проведеного дослідження дисертант пропонує виділяти в системі земельних прав територіальної громади села такі права: 1) право комунальної власності на землю; 2) право управління землями як комунальної власності, так і земель населеного пункту села; 3) право контролю за діяльністю сільської ради в галузі земельних відносин; 4) право впливу на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту. Доводиться також, що наявність у територіальної громади села земельної правосуб'єктності сприятиме створенню умов для найбільш ефективного регулювання земельних відносин на селі.

Автором аргументовано положення про те, що земельна правосуб'єктність територіальної громади села спрямована на забезпечення реалізації сукупних земельних інтересів жителів села або добровільного об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Підрозділ 1.5. “Об'єкти права територіальної громади села на землю” присвячено дослідженню об'єктів права територіальної громади села на землю.

Відповідно до чинного законодавства України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України). Землі населеного пункту є основою формування комунальної власності на землю. Однак це не позбавляє територіальну громаду села права набувати у власність й земельні ділянки, розташовані за межами сільських населених пунктів.

Доведено, що об'єктом права територіальної громади села на землю є як індивідуально визначені земельні ділянки, що надані у власність чи користування громадянам та юридичним особам, так і землі, межі яких не визначені у встановленому законом порядку (землі запасу, землі загального користування, земельні частки (паї).

Розділ другий “Набуття та реалізація права територіальної громади села на землю” складається з чотирьох підрозділів.

Підрозділ 2.1. “Підстави набуття і порядок здійснення територіальною громадою села права власності на землю” присвячено систематизації й характеристиці підстав набуття територіальною громадою села права власності на землю, а також аналізу порядку здійснення повноважень власника землі територіальною громадою села.

В системі підстав набуття права комунальної власності на землю дисертант виокремлює: 1) розмежування земель державної та комунальної власності; 2) передача земель з державної до комунальної власності; 3) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб; 4) примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; 5) прийняття спадщини, зокрема визнання спадщини відумерлою в судовому порядку; 6) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 7) добровільна відмова від права власності на земельну ділянку на користь територіальної громади; 8) конфіскація земельної ділянки за рішенням суду; 9) набуття у власність земельної ділянки, що примусово відчужується за рішенням суду; 10) штучного створення земельної ділянки на території населеного пункту; 11) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Дисертантом доведено, що розмежування земель державної та комунальної власності є головною підставою виникнення права комунальної власності на землю. Для швидкого і якісного проведення робіт із розмежування земель публічної власності та формування земель права комунальної власності доцільно змінити деякі концептуальні підходи до правового регулювання відносин щодо розмежування земель, а також скасувати положення Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» щодо виникнення права власності територіальних громад на землю лише на підставі державного акта на право комунальної власності на землю. Норма Земельного кодексу України (ч. 2 ст. 83) щодо перебування у комунальній власності усіх земель в межах населеного пункту, крім земель приватної та державної власності, має стати безперечною правовою умовою автоматичного визнання права комунальної власності на землю в межах населених пунктів за відповідними територіальними громадами за винятком земель приватної власності та земель державної власності, які не можуть передаватися в комунальну.

Розпорядження вільними від забудови землями в межах села та перехід права власності на землю до інших суб'єктів, зокрема, приватних осіб, має здійснюватися у випадку, коли для територіальної громади села недоцільне володіння певними земельними ділянками на праві власності, або ж неможлива передача таких земельних ділянок в строкове користування іншим особам.

В підрозділі 2.2. “Правові форми реалізації територіальною громадою села права на землю” досліджуються форми здійснення права територіальної громади села на землю. Зазначається, що на підставі чинного законодавства України, зокрема ст. 2 ЗК України, територіальні громади села здійснюють свої повноваження щодо землі лише опосередкованим шляхом через виборні представницькі органи - відповідні сільські ради. Цим порушується суб'єктивне право територіальної громади села на землю, зокрема, на безпосереднє здійснення нею розпорядження землями комунальної власності та управління всіма землями сільського населеного пункту.

Забезпечуючи пріоритет повноважень територіальної громади села на землю над повноваженнями відповідної сільської ради, перш за все слід, на думку дисертанта, законодавчо встановити механізм скасування територіальними громадами села рішень сільських рад, якщо ними порушуються права та законні інтереси територіальної громади.

До основних форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад дисертантом віднесено місцеві вибори, місцеві референдуми, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо. Загальні збори членів територіальної громади села є найважливішою формою безпосередньої участі жителів села у вирішенні питань місцевого значення, що має глибокі історичні коріння, а також користується розумінням та підтримкою з боку селян в даний час.

Територіальна громада села, діючи незалежно від органу місцевого самоврядування, має можливість здійснювати регулюючий вплив на вирішення питань щодо земель комунальної власності та земель в межах населеного пункту шляхом прийняття відповідних рішень загальними зборами її членів або на місцевому референдумі села, які (рішення) мають бути обов'язковими для імплементації та виконання відповідною сільською радою.

В підрозділі 2.3. “Правове регулювання здійснення територіальною громадою села управління землями населеного пункту та впливу на визначення правового режиму земель за його межами” аналізуються правові проблеми участі територіальної громади села в управлінні землями. Дослідження юридичної природи здійснення територіальною громадою села управління землею дало дисертанту підстави для висновку щодо доцільності розрізнення права управління землями комунальної власності, права управління землями населеного пункту в цілому та права впливу на визначення правового режиму земель, що прилягають до села.

В дисертації обґрунтовано також висновок, що територіальна громада села повинна мати право на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель села незалежно від характеру здійснення сільською радою повноважень щодо контролю у цій сфері суспільних відносин. Це право повинно бути втілене і шляхом вибору на загальних зборах членів територіальної громади інспекторів самоврядного контролю за використанням та охороною земель, і заслуховуванням територіальною громадою села звітів посадових осіб органів місцевого самоврядування з питань охорони земель територіальної громади тощо.

Право територіальної громади села здійснювати вплив на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту пропонується розглядати як сукупність правомочностей територіальної громади села впливати на: 1) зміну власнісного стану земель державної власності; 2) можливість та характер забудови земель; 3) встановлення обмежень чи заборони діяльності, яка спричиняє негативний санітарний чи екологічний вплив на сільський населений пункт та його жителів, погіршуючи якість виробничого й життєвого середовища територіальної громади села.

Підрозділ 2.4. “Гарантії здійснення територіальною громадою села права на землю” присвячено аналізу гарантій права територіальної громади села на землю та перспектив його удосконалення. Згідно з чинним законодавством України учасниками судового процесу у справах, пов'язаних із захистом права комунальної власності, можуть виступати ради, їх виконавчі органи, а також сільський голова й інші посадові особи органів місцевого самоврядування. Автором обґрунтовано думку про доцільність надання територіальній громаді села статусу суб'єкта захисту власних прав і законних інтересів у сфері земельних відносин шляхом звернення до відповідних правоохоронних та судових органів незалежно від дій представників органів місцевого самоврядування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці та формулюванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання права територіальної громади села на землю. У ході дисертаційного дослідження дисертантом обґрунтовано та доведено наступні основні висновки:

1. Історично склалося, що територію громади села утворювали не лише поселення жителів даної громади, навколишні землі (як розроблені, так і цілинні), а також різноманітні угіддя (сінокоси, пасовища, ліси). Прийняті громадою села на своїх загальних зборах (сходах) рішення про розподіл землі були обов'язковими для всіх членів громади.

2. Об'єктом права територіальної громади села на землю є як індивідуально визначені земельні ділянки, так і землі, межі яких не встановлені у передбаченому законодавством порядку (землі запасу, землі загального користування, земельні частки (паї), право на управління та розпорядження якими належить відповідним територіальним громадам та органам місцевого самоврядування.

3. Уявляється доцільним закріплення у чинному законодавстві України поняття територія територіальної громади села, яким має бути позначена територія у межах населеного пункту села та за його межами (розпайовані землі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарські землі загального користування (громадські пасовища, сіножаті, інші сільськогосподарські землі) та землі санітарно-захисної зони сільського населеного пункту).

4. Територіальна громада села як суб'єкт права комунальної власності на землю має суб'єктивне право на прийняття рішень щодо визначення юридичної долі земель територіальної громади села. Реалізація ж рішень територіальної громади села щодо розпорядження землями комунальної власності має здійснюватися органами місцевого самоврядування.

5. В системі земельних прав територіальної громади села запропоновано виділяти: 1) право комунальної власності на землю; 2) право управління землями як комунальної власності, так і земель населеного пункту села; 3) право контролю за діяльністю сільської ради в галузі земельних відносин; 4) право впливу на визначення правового режиму земель за межами населеного пункту.

6. Територіальна громада села має право не лише приймати безпосередньо рішення щодо управління та розпорядження землею комунальної власності, що є обов'язковими для відповідної сільської ради, а й відміняти рішення сільської ради, що не відповідають інтересам громади.

7. Територіальна громада села може набувати у власність земельні ділянки не лише в межах населеного пункту, а й за його межами. Однак доцільним з метою здійснення ефективного управління землями є внесення змін в законодавство України, що б обмежили право територіальної громади села на набуття у власність земель за межами села лише землями, які розташовані поблизу сільських населених пунктів, тобто, на землі, що знаходяться на території територіальної громади села.

8. Запропоновано внести у Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» зміни з метою скасування законодавчої вимоги щодо обов'язкового посвідчення права комунальної власності на землю державними актами через недоцільність такого посвідчення.

9. Управління територіальною громадою села земельними ресурсами - здійснення безпосередньо та/або через органи місцевого самоврядування організаційно-розпорядчого впливу на земельні ділянки комунальної власності, земель в межах населеного пункту різних форм власності з метою раціонального використання та охорони земель, соціально-економічного розвитку відповідної територіальної громади.

10. Територіальна громада села повинна мати право на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель села незалежно від здійснення сільською радою повноважень щодо контролю у цій сфері суспільних відносин.

11. Обґрунтовано необхідність представлення інтересів територіальної громади села в судовому процесі членом територіальної громади або іншою особою, що уповноважена загальними зборами членів територіальної громади, у випадках, коли представницький орган місцевого самоврядування не користується підтримкою жителів села і здійснює діяльність, що суперечить інтересам територіальної громади.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Литвинець В. М. Виникнення права власності територіальної громади села на землю в процесі розмежування земель державної та комунальної власності / В. М. Литвинець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 38. - С. 545-550.

2. Литвинець В. М. Встановлення та зміна меж сільських населених пунктів як підстава набуття права власності територіальної громади села на землю / В. М. Литвинець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 39. - С. 466-472.

3. Литвинець В. М. Поняття територіальної громади села як суб'єкта права на землю / В. М. Литвинець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 42. - С. 483-490.

4. Литвинець В. М. Підстави набуття права власності територіальної громади села на землю / В. М. Литвинець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. - Вип. 43. - С. 436-442.

5. Литвинець В. М. Здійснення територіальною громадою села управління землями в межах населеного пункту та землями комунальної власності / В. М. Литвинець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. - Вип. 44. - С. 457-463.

6. Литвинець В. М. Право територіальної громади села щодо розпорядження землею: юридична природа та порядок здійснення / В. М. Литвинець // Часопис Київського університету права. - К., 2009. - Вип. 4. - С. 271-275.

7. Литвинець В. М. Щодо питання розпорядження землею державної власності на місцевому рівні / В. М. Литвинець // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія „Управління”. - Вип. 2 «Правові та фінансові механізми муніципального управління» / [за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2007. - С. 122-126.

8. Литвинець В. М. Правовий режим землі, що входить до складу спадкового майна / В. М. Литвинець // Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин: тези доповідей на Наук.-практ. конф. (Львів, 19-20 травня 2006 р.). - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. - С. 25.

9. Литвинець В. М. Зонування територій населених пунктів / В. М. Литвинець // Правові проблеми залучення інвестицій у сільське господарство та соціальну сферу села: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 24 травня 2007 р.). - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - С. 129-131.

10. Литвинець В. М. Щодо розмежування понять суб'єктів права комунальної власності на землю та суб'єктів здійснення даного права / В. М. Литвинець // Проблеми вдосконалення земельного законодавства та правового забезпечення аграрного виробництва: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., присвяченої 5-річчю заснування юридичного факультету Білоцерківського національного аграрного університету (Біла Церква, 17-18 квітня 2008 р.). - Біла Церква: Білоцерківський національний аграрний універститет, 2008. - С. 34.

11. Литвинець В. М. До питання про поняття територіальної громади села як суб'єкта права на землю / В. М. Литвинець // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. статей за матеріалами V Міжнародної наук.-практ. конф., 30-31 травня 2008 р., Луцьк / уклад. Т. Д. Климчик. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. - С. 360-361.

12. Литвинець В. М. Здійснення територіальною громадою села та сільською радою контролю за використанням та охороною земель / В. М. Литвинець // Державний контроль за додержанням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми, шляхи вдосконалення: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 17 червня 2008 р.). - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. - С. 155-159.

13. Литвинець В. М. Щодо класифікації підстав набуття територіальною громадою села права власності на землю / В. М. Литвинець // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез Міжнародної наук. конф. [„Сьомі осінні юридичні читання”], (Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.): у 4 ч. - Ч. 2: Конституційне право. Земельне право. Аграрне право. Екологічне право. Природоресурсне право. Трудове право. Право соціального забезпечення. - Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2008. - С. 242-244.

14. Литвинець В. М. Об'єкти права територіальної громади села на землю / В. М. Литвинець // Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Біла Церква, 21-22 травня 2010 р.). - Біла Церква: Білоцерківський національний аграрний університет, 2010. - С. 84-85.

15. Литвинець В. М. Види права територіальної громади села на землю / В. М. Литвинець // Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних відносин і природокористування в Україні та країнах СНД: зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф., 10-11 вересня 2010 р., Луцьк / за заг. ред. А. М. Статівки та ін. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2010. - С. 228-232.

Размещено на Allbest.ru