Дисциплінарна відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

УДК 351.745.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ОСІБ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Медведєв Андрій Михайлович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент ЛОШИЦЬКИЙ Михайло Васильович, Національна академія внутрішніх справ, заступник начальника Навчально-наукового інституту управління з навчальної та наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук АНУФРІЄВ Микола Іванович, Міжрегіональна академія управління персоналом, професор кафедри історії та теорії держави і права Інституту права ім. князя Володимира Великого, Заслужений юрист України

кандидат юридичних наук, доцент ЗАСУНЬКО Сергій Станіславович, Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України начальник факультету управління

Захист відбудеться «5» липня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.02 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «20» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. Ф. Константінов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

службовий дисципліна відповідальність

Актуальність теми. У системі суспільних відносин службова дисципліна осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) займає особливе місце. Вона представляє собою різновид етичних та правових відносин, характеризується високою категоричністю й жорсткістю зв'язків. Доводиться констатувати, що інститут дисциплінарної відповідальності в його існуючому вигляді не повною мірою забезпечує вирішення завдання підтримки в ОВС України належної службової дисципліни. Підтвердженням цьому служить стійка тенденція зростання числа порушень службової дисципліни та законності серед особового складу ОВС.

Так, у 2009 році до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 50309 осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а у 2010 році майже на півтори тисячі більше (51749 осіб). Щорічно до дисциплінарної відповідальності притягується, в середньому, 26-27 % особового складу ОВС України.

На думку вчених, причиною цього є недосконалість законодавства про дисципліну і подекуди його суперечливість. Із затвердженням нового Дисциплінарного статуту ОВС України пожвавилася увага щодо законності притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу. Водночас, прийнятий нормативно-правовий акт також має цілу низку неточностей та суперечностей.

Окремим теоретичним проблемам, щодо діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС присвячені праці як вітчизняних, так й зарубіжних науковців: О.М. Бандурки, В.С. Венедиктова, Д.О. Гавриленка, І.П. Голосніченка, В.Л. Грохольського, С.Г. Ільясова, М.І. Іншина, В.О. Заросила, С.С. Засунька, Я.Ю. Кондратьєва, С.Ф. Константінова, О.В. Лавриненка, К.Б. Левченко, М.В. Лошицького, В.М. Манохіна, О.П.Снігерьова, В.І. Щербини та інших. Безпосередньо проблеми законності та службової дисципліни в ОВС досліджувалися такими науковцями як: М.І. Ануфрієвим, В.Т. Лихолобом, Є.М. Моісеєвим, О.В. Негодченком, С.С. Сливкою, В.О. Соболєвим, А.А. Стародубцевим, В.Д. Сущенком, В.К. Шкарупою. Теоретичні основи питання дисциплінарного провадження закладені у працях таких вчених адміністративістів як: В.Б. Авер'янова, Ю.С. Адушкіна, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Є.В. Додіна, І.О. Картузової, М.М. Колюки, О.В. Кузьменко, О.В. Нікіфорова, Т.Л. Оленченко, М.І. Хавронюка, С.О. Шушпанова, та інших.

Чинні нормативно-правові норми не містять поняття дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, також відсутній перелік грубих порушень службової дисципліни. Це створює певні труднощі у застосуванні заходів дисциплінарного впливу, так як в кожному конкретному випадку зобов'язує відповідного начальника, який наділений дисциплінарною владою, самостійно, на власний розсуд, вирішувати питання - притягувати особу чи ні.

Актуальність свідчить про необхідність проведення глибоких теоретичних досліджень, наукового узагальнення та систематизації емпіричного матеріалу, оцінки напрямів і тенденцій, що проявляються у сучасних умовах з метою отримання цілісного уявлення про дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.п. 2, 4, 7 Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 роки, затверджених постановою загальних зборів відділень АПрН України від 18.06.2004 № 20/4-2; п.п. 5, 6, 10 Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень, що потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755; Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347. Тема дисертації затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол від 30.12.2008 № 19) та виконана відповідно до Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2009 р. (п. 6). Тема дослідження розглянута і схвалена у 2008 р. відділенням державно-правових наук і міжнародного права Академії правових наук України (п. 466).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних положень, чинного законодавства України, а також практики його застосування розробити пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання та механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

- визначити сутність службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України, як різновиду адміністративно-правових режимів, з'ясувати її особливості;

- визначити обставини, що впливають на порушення службової дисципліни, та проаналізувати найбільш типові її прояви;

- розкрити зміст понять «дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України» та «виправданий за конкретних умов службовий ризик в діяльності ОВС України»;

- охарактеризувати правовий статус осіб рядового та начальницького складу ОВС України як спеціальних суб'єктів дисциплінарної відповідальності;

- розкрити підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

- встановити особливості здійснення провадження в справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

- з'ясувати процесуальні проблеми накладення, виконання та оскарження дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

- розробити пропозиції з удосконалення правового регулювання дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у процесі притягнення осіб рядового та начальницького складу ОВС України до дисциплінарної відповідальності.

Предмет дослідження - дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань, у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило усебічно проаналізувати об'єкт дослідження, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і характерні особливості дисциплінарної відповідальності працівників ОВС України (розділи 1, 2, 3); аналіз і синтез, за допомогою яких з'ясовано місце дисциплінарної відповідальності в системі юридичної відповідальності (підрозділи 2.1, 2.3, 2.4); логіко-семантичний метод застосовувався для визначення змісту службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС, як різновиду адміністративно-правового режиму, а також для визначення особливостей провадження в справах про дисциплінарні проступки працівників ОВС України, як різновиду адміністративного провадження (підрозділ 1.1, розділ 3); системний підхід застосовувався з метою досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння структурно-функціональної характеристики дисциплінарної відповідальності працівників ОВС як засобу охорони адміністративно-правових відносин (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2); формально-логічний метод дозволив з'ясувати логіко-методологічні засади побудови основних дефініцій: «службова дисципліна», «дисциплінарна відповідальність», «особи рядового та начальницького складу ОВС», «дисциплінарний проступок» (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2); формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу дозволив усебічно вивчити діючу систему адміністративно-правових норм, що регулюють порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства в цій сфері (підрозділи 2.3, розділ 3); методи класифікації та групування використовувались при аналізі наукових підходів до класифікації адміністративно-правових режимів, а також при визначенні ознак дисциплінарного проступку (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3); історико-правовий метод дозволив дослідити процеси становлення та розвитку дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС (підрозділи 1.1, 2.1); статистичні методи у поєднанні з методом документального аналізу, використовувались для з'ясування кількості працівників ОВС, притягнутих до відповідальності за різноманітні дисциплінарні проступки (підрозділ 3.2); метод анкетування використовувався при з'ясуванні наявних у досліджуваній сфері проблем на основі проведення анкетувань (розділ 3); метод моделювання і прогнозування дали можливість сформулювати пропозиції до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», а також до інших нормативно-правових актів, що стосуються дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.3).

Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення практичної діяльності МВС України щодо притягнення до відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України; статистичні дані Департаменту кадрового забезпечення МВС України; аналітичні довідки; результати анкетування 397 осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження, сукупністю поставлених завдань, засобів їх розв'язання. Автором сформульовано положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:

вперше:

- сформульовано визначення дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, під якою пропонується розуміти специфічну форму реагування з боку держави в особі її компетентних органів на проступки, згідно з якою особи рядового та начальницького складу ОВС України, які їх скоїли, мають понести покарання, що полягає у застосуванні посадовими особами ОВС України в установленому законом порядку дисциплінарних стягнень;

- сформульовано визначення виправданого за конкретних умов службового ризику в діяльності ОВС України, під яким пропонується розуміти такі дії, коли під час виконання професійних обов'язків співробітник досягає результату відносно попередження, припинення або розкриття злочину чи правопорушення, хоча і може при цьому нанести певне ушкодження оточенню, їх інтересам, собі особисто. Варто відзначити, що будь-яким іншим способом результат не можна досягти;

- обґрунтовано необхідність законодавчого розширення кола обставин, які мають бути враховані при визначенні виду дисциплінарного стягнення та під час службового розслідування в ОВС України;

- обґрунтовано необхідність внесення низки змін до нормативно-правових актів, що регулюють дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

удосконалено:

- визначення «службова дисципліна осіб рядового та начальницького складу ОВС України», під якою пропонується розуміти такий усвідомлений та внутрішньо визнаний особами рядового та начальницького складу правовий режим проходження ними державної служби, який полягає в правильній реалізації наданих їм прав, точному виконанні покладених обов'язків і розпоряджень безпосередніх начальників, а також неухильному дотриманні загальних і спеціальних нормативно встановлених обмежень і заборон;

- класифікацію обставин, що впливають на порушення дисципліни особами рядового та начальницького складу ОВС України, серед яких пропонується виділяти зовнішні (які не залежать від особи порушника) та внутрішні (психолого-педагогічні);

- визначення «дисциплінарної відповідальності», під якою пропонується розуміти виникаючий з факту скоєння дисциплінарного чи іншого правопорушення обов'язок особи понести покарання, що полягає в застосуванні уповноваженою посадовою особою в установленому порядку дисциплінарного стягнення, в якому виражається осуд протиправної, винної поведінки порушника дисципліни;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження службової дисципліни як одного з різновидів адміністративно-правових режимів, а також дослідження дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, як одного з різновидів спеціальної дисциплінарної відповідальності;

- положення про необхідність на законодавчому рівні визначити механізм трансформації адміністративної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України в дисциплінарну;

- положення про недоцільність накладення на особу одночасно двох стягнень у випадку комуляції адміністративних і дисциплінарних правопорушень;

- елементи правового статусу осіб рядового та начальницького складу ОВС України як: система прав, свобод та обов'язків; вимоги та обмеження, що обумовлені своєрідним порядком вступу на службу, її проходженням і припиненням; заохочення, гарантії, пільги та привілеї, як своєрідна компенсація за підвищені вимоги; підвищена відповідальність, що врівноважує обсяг їх повноважень;

- підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

- дослідження основних умов правомірності виправданого ризику в діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС України;

- стадії провадження у справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України, як:порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення в справі; виконання прийнятого рішення; оскарження прийнятого рішення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України. Результати дисертаційного дослідження використовуються у:

- правотворчій діяльності - при підготовці змін і доповнень до законодавчих актів України у сфері дисциплінарної відповідальності (акт впровадження Верховної Ради України від 07.10.2010 р. № 04-19/14-2149);

- навчальному процесі - під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки» а також при підготовці навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для студентів вищих навчальних закладів (акт впровадження КНУВС від 14.03.2010 р.);

- правозастосовчій діяльності - в системі занять зі службової підготовки осіб рядового та начальницького складу ОВС України (акт впровадження УМВС України у Вінницькій області від 20.10.2009 р.; ГУМВС України у Закарпатській області від 30.12.2009 р.; ГУМВС України у Полтавській області від 19.02.2010 р.).

Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані у науково-дослідній роботі: для подальших теоретичних розробок проблем, пов'язаних із вивченням характерних ознак і особливостей службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

Апробація результатів дисертації. Висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ. Основні положення та висновки були оприлюднені на п'яти науково-практичних конференціях: «Современные направления теоретических и прикладных исследований 2009» (Одесса, 2009); «Актуальні проблеми сучасної науки: теорія і практика» (Київ, 2009); «Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України» (Черкаси, 2009); «Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2009); а також «Адміністративне право в сучасному вимірі» (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації дослідження, які сформульовані у дисертації, відображені у дев'яти наукових працях, чотири, з яких, опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та п'ять - тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, 9 додатків на 24 сторінках, списку використаних джерел (198 найменувань) на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з них обсяг основного тексту - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, розкривається зміст і стан наукової розробленості проблеми, її значущість, визначено мета, основні завдання, об'єкт, предмет і методологія дослідження, наукова новизна, практичне і теоретичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів виконаної роботи, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 «Дисципліна осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, як вид адміністративно-правового режиму» складається з двох підрозділів, у яких розкривається місце службової дисципліни у системі адміністративно-правових режимів, її ознаки та характерні особливості.

У підрозділі 1.1. «Поняття та зміст адміністративно-правових режимів» визначено місце адміністративно-правових режимів у системі правових режимів, а також проаналізовано етимологічне походження поняття та найбільш відомі наукові підходи до його визначення. На основі проведеного аналізу автор дійшов висновку, що на даний час в науці адміністративного права й досі не розроблено цілісної концепції адміністративно-правових режимів. Це негативно впливає на дослідження службової дисципліни як одного з їх різновиду.

Аналіз режимних заходів, які утворюють зміст різних видів адміністративно-правових режимів, дозволив дисертанту визначити їх цільове призначення, характер і особливості, що обумовлені специфікою діяльності окремих осіб, установ й організацій, яка є їх об'єктом. Не зважаючи на всю різноманітність режимних заходів, виходячи з єдності їх цільового призначення, дисертант виокремлює низку типових елементів, характерних для будь-яких видів адміністративно-правових режимів, а саме: цільове призначення, правові принципи, об'єкт адміністративно-правового регулювання, юридичний статус суб'єктів, адміністративно-правовий інструментарій. На основі дослідження основних елементів, а також здійснивши класифікацію адміністративно-правових режимів, дисертант дійшов висновку, що службову дисципліну необхідно розглядати саме як різновид адміністративно-правового режиму, з усіма притаманними йому характерними особливостями.

У підрозділі 1.2. «Зміст службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» розглядається співвідношення понять, «дисципліна», «дисциплінованість» «державна дисципліна», «дисципліна в державному управлінні», «службова дисципліна» та «дисципліна осіб рядового та начальницького складу ОВС України». Під час розгляду існуючих в літературі підходів до розуміння службової дисципліни, дисертант дійшов висновку, що найбільш доцільно розглядати її як правовий режим діяльності державних службовців, що полягає в правильній реалізації наданих їм прав, точному виконанні встановлених обов'язків, а також неухильному дотриманні нормативно визначених загальних і спеціальних обмежень і заборон. При цьому, зв'язок державної служби та службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України, найбільш чітко простежується через права та обов'язки, якими вони наділяються чинним законодавством. Сукупність таких прав та обов'язків утворює правовий статус осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а їх належне виконання визначає зміст їх службової дисципліни.

Розглядаючи ознаку службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України, як чітко виражений нормативний характер, дисертант розглядає чинні нормативно-правові акти, які закріплюють вимоги службової дисципліни. Аналіз ознаки службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України, як свідоме виконання всіх її приписів, дозволив дисертанту розмежувати поняття «дисципліна» та «дисциплінованість», а аналіз такої ознаки, як сумлінне виконання ними своїх обов'язків, дозволив розмежувати поняття «дисципліна» та «честь».

Вивчення службової діяльності ОВС України, дало можливість класифікувати всі обставини, що впливають на порушення службової дисципліни особами рядового та начальницького складу, на дві групи: зовнішні (які не залежать від особи порушника) та внутрішні (психолого-педагогічні). В рамках першої групи аналізуються такі фактори: недоліки в організації та умовах праці; відсутність необхідної вимогливості до підлеглих та контролю за їх поведінкою, неповага до них; незадовільні умови праці, несвоєчасне забезпечення співробітників матеріально-технічними та спеціальними засобами; спокуси соціального середовища тощо. В рамках психолого-педагогічних обставин аналізуються чотири групи факторів: персональні; колективні; організаційно-управлінські; побутові. При цьому всі порушення службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України, залежно від їх характеру, пропонується поділяти на чотири групи: порушення норм у взаємовідносинах зі старшими начальниками; порушення норм у взаємовідносинах зі своїми колегами по службі; порушення норм у взаємовідносинах із громадянами; порушення «особистісних норм», тобто обов'язків по службі.

Розділ 2 «Дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, як засіб охорони адміністративно-правових відносин» складається з чотирьох підрозділів, у яких розкривається сутність і зміст дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

У підрозділі 2.1. «Поняття дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» визначено місце дисциплінарної відповідальності серед інших різновидів юридичної відповідальності, досліджено етимологічне походження аналізованого поняття, проаналізовано найбільш поширені його визначення, розкрито його основні ознаки та особливості нормативно-правового регулювання. На основі проведеного дослідження дисертант удосконалює сформульоване в літературі визначення дисциплінарної відповідальності.

Розглядаючи нормативно-правове регулювання дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисертантом було з'ясовано, що чинним законодавством передбачено можливість притягнення осіб рядового та начальницького складу ОВС України до різних видів юридичної відповідальності за скоєння одного правопорушення. У зв'язку з цим, пропонується на законодавчому рівні закріпити правило, що забороняє накладати на осіб рядового та начальницького складу ОВС України дисциплінарне стягнення, якщо за порушення, яке утворює одночасно склад і адміністративного і дисциплінарного проступку, до нього вже було застосовано адміністративні санкції. Дослідивши наукові підходи до визначення поняття, ознак, характерних рис і принципів дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисертант формулює авторське визначення цього поняття.

У підрозділі 2.2. «Особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, як суб'єкти дисциплінарної відповідальності» досліджено характерні особливості суб'єктів дисциплінарної відповідальності та визначено місце осіб рядового та начальницького складу ОВС України серед них. Зокрема, з'ясовано, що спеціальним суб'єктом є особи, які несуть дисциплінарну відповідальність за спеціальними нормативно-правовими актами - законами, статутами, положеннями, в яких визначається, як правило, більш широкий зміст дисциплінарного проступку й більш суворі санкції. Зважаючи на характер службової діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а також на особливий порядок правового регулювання їх дисциплінарної відповідальності, здійснено висновок, що вони належать до спеціальних суб'єктів дисциплінарної відповідальності.

Розглядаючи правовий статус осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисертант визначив його поняття та характерні особливості, а також детально проаналізовано такі його елементи, як: система прав, свобод та обов'язків; вимоги та обмеження, що обумовлені своєрідним порядком вступу на службу, її проходженням і припиненням; заохочення, гарантії, пільги та привілеї, як своєрідна компенсація за підвищені вимоги; підвищена відповідальність, що врівноважує обсяг повноважень.

У підрозділі 2.3. «Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» розглядаються правові та фактичні підстави. При цьому серед останніх виділяються наступні: скоєння дисциплінарного проступку; скоєння адміністративного проступку, за яке згідно з КУпАП передбачена можливість притягнення до відповідальності за Дисциплінарним статутом; скоєння корупційного діяння; скоєння вчинку, що порочить особу як державного службовця чи дискредитує державний орган у якому він працює.

У рамках розгляду дисциплінарного проступку, як основної підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а саме його складу, основну увагу зосереджено на характеристиці таких елементів, як: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. На основі аналізу відповідних норм дисциплінарного законодавства, а також результатів проведеного анкетування дисертант зробив висновок, що з метою недопущення випадків, коли керівники піддають дисциплінарному покаранню нижче стоячих начальників за проступки, скоєні їхніми підлеглими, без з'ясування наявності та характеру причинного зв'язку між службовою поведінкою таких начальників і дисциплінарними проступками їх підлеглих, необхідно внести відповідні зміни до ст. 13 Дисциплінарного статуту ОВС України.

У підрозділі 2.4. «Обставини, що виключають дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» розглянуто такі обставини, як сумлінне виконання наказу начальника та виправданий за конкретних умов службовий ризик. Розглядаючи першу обставину, дисертант зазначає, що сумлінність у виконанні наказу характеризується його правомірністю, точністю та своєчасністю. При цьому, спираючись на положення чинного законодавства, дисертант доходить висновку, що в системі ОВС України діє презумпція законності всіх наказів і розпоряджень начальників й обов'язковості їх виконання підлеглими. Завершуючи розгляд першої обставини, що виключає дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисертант робить висновок про недоцільність інформування безпосереднього керівника про сумніви щодо законності наказу, які виникли в підлеглого. У зв'язку з цим, пропонується внести відповідні зміни до ч. 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту ОВС України, у якій передбачити обов'язок підлеглого повідомити про незаконність одержаного наказу лише вищестоящого керівника чи суд.

У рамках розгляду виправданого за конкретних умов службового ризику, як однієї з обставин, що виключає дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисертант аналізує етимологічне походження, історію розвитку, підходи різних науковців, характерні ознаки та основні елементи такого поняття, як «ризик». Розглядаючи таку категорію, як «службовий ризик осіб рядового та начальницького складу ОВС України», дисертантом проаналізована така основна його ознака, як правомірність, а також визначено основні умови такої правомірності. За результатами проведеного дослідження автор формулює власне визначення виправданого за конкретних умов службового ризику в діяльності ОВС України.

Розділ 3 «Провадження у справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» складається з трьох підрозділів, у яких аналізуються основні стадії провадження у справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а також визначаються основні напрями його вдосконалення.

У підрозділі 3.1. «Порядок і строки накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» визначено місце дисциплінарного провадження щодо осіб рядового та начальницького складу ОВС України в адміністративному процесі загалом, та в адміністративно-юрисдикційній діяльності зокрема.

Аналіз обґрунтованих у науковій літературі та закріплених у чинному законодавстві підходів до визначення стадій дисциплінарного провадження, а також урахування особливостей дисциплінарної відповідальності в ОВС України, дав підстави виділити такі стадії провадження в справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України як: порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення в справі; виконання прийнятого рішення; оскарження прийнятого рішення.

Проаналізовано нормативно-правове регулювання, завдання, підстави, порядок і строки проведення службових розслідувань за фактами скоєння дисциплінарних проступків особами рядового та начальницького складу ОВС України. На основі аналізу правозастосовчої діяльності, дисертант дійшов висновку, що Дисциплінарний статут ОВС України закріплює неповний перелік обставин, які варто встановити під час притягнення даних осіб до дисциплінарної відповідальності. Також розкрито зміст закріплених у Дисциплінарному статуті ОВС України дисциплінарних стягнень, проаналізовано практику їх накладення за 2009-2010 роки, а також проведено їх класифікацію залежно від характеру, змісту, тяжкості та правових наслідків.

Підрозділ 3.2. «Виконання, зняття та правові наслідки накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» присвячений дослідженню проблем правового регулювання виконання, зняття та правових наслідків накладення дисциплінарних стягнень. Розглянуто порядок і процесуальне оформлення виконання дисциплінарних стягнень, що накладаються на осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а також розкривається специфіка виконання окремих видів дисциплінарних стягнень.

Аналізуючи особливості виконання такого стягнення, як усне зауваження, дисертантом з'ясовано, що Дисциплінарний статут ОВС України передбачає лише письмову форму вираження наказів про притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності, а тому застосування зазначеного стягнення втрачає свою основну специфічну рису - усний характер, і за змістом стає тотожним такому стягненню, як зауваження. У зв'язку з цим, обґрунтовується необхідність виключення із системи дисциплінарних стягнень, що накладаються на осіб рядового та начальницького складу ОВС України, такого стягнення, як усне зауваження.

Розглянуто процесуальні особливості дострокового зняття стягнення як заходу заохочення. Проаналізовано строки, з настанням яких особа вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення та правові, організаційні й матеріальні наслідки накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

На основі аналізу статистичних даних про стан дисциплінарної практики в ОВС України дисертантом зроблено кілька важливих висновків. По-перше, офіційні статистичні дані дозволяють отримати уявлення лише про кількість дисциплінарних проступків і накладених стягнень на осіб рядового та начальницького складу ОВС України, тоді як характер таких проступків, а також недоліки службової діяльності, що обумовлюють їх скоєння, залишаються поза увагою. По-друге, кількість дисциплінарних проступків, скоєних особами рядового та начальницького складу, з кожним роком зростає. У зв'язку з цим, з метою покращення стану дисциплінарної практики в органах і підрозділах внутрішніх справ, обґрунтовано необхідність вжиття низки заходів правового, організаційного та виховного характеру.

Підрозділ 3.3. «Оскарження дисциплінарних стягнень особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» присвячений особливостям процедури оскарження дисциплінарних стягнень. При цьому, у першу чергу, проаналізовано положення Конституції України, що закріплюють право громадян на оскарження, а також різноманітні наукові підходи до визначення такого поняття, як «оскарження», зміст, який в нього вкладається, та заходи, що ним охоплюються.

Проаналізувавши чинне законодавство дисертант робить висновок, що особи рядового та начальницького складу ОВС України можуть оскаржити накладені на них дисциплінарні стягнення, послідовно, до старшого прямого начальника - аж до міністра МВС або до адміністративного суду. Відповідно, детально розглянуті підстави, строки, процесуальний порядок та наслідки розгляду таких скарг у зазначених інстанціях. Оскільки Дисциплінарний статут ОВС України не визначає строк, протягом якого має бути розглянута скарга особи рядового або начальницького складу про накладення дисциплінарного стягнення, обґрунтовується необхідність внесення змін до ч. 1 ст. 21, закріпивши в ній 30-денний термін розгляду таких скарг старшим прямим начальником.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правової природи дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, яка є важливим способом підвищення ефективності їх діяльності, виконання ними своїх службових обов'язків і забезпечення прав та інтересів громадян. При цьому зроблено такі висновки:

1. Одним із найбільш дієвих заходів забезпечення дотримання адміністративно-правових режимів, а також окремих режимних заходів, є встановлення відповідальності за їх порушення. Залежно від характеру та суспільної небезпеки таких порушень, чинне законодавство передбачає заходи відповідальності, в тому числі, в дисциплінарному порядку. Не зважаючи на всю різноманітність режимних заходів, виходячи з єдності їх цільового призначення, можна виокремити низку типових елементів, характерних для будь-яких видів адміністративно-правових режимів: цільове призначення, правові принципи, об'єкт адміністративно-правового регулювання, юридичний статус суб'єктів, адміністративно-правовий інструментарій. Службову дисципліну осіб рядового та начальницького складу ОВС України необхідно розглядати саме як адміністративно-правовий режим, з усіма притаманними йому ознаками та особливостями. Сутність службової дисципліни необхідно розглядати з двох позицій: по-перше, як сукупність правових норм, що встановлюють службові обов'язки осіб, які працюють в державному апараті; по-друге, як практичне дотримання цих правил (фактична поведінка службовців при виконанні ними службових повноважень).

2. Усі обставини, що впливають на порушення дисципліни особами рядового та начальницького складу ОВС України, можна класифікувати на дві групи: зовнішні та внутрішні. До першої групи можна віднести: недоліки в організації та умовах праці; відсутність необхідної вимогливості до підлеглих та контролю за їх поведінкою, неповага до них; незадовільні умови праці, несвоєчасне забезпечення співробітників матеріально-технічними та спеціальними засобами; спокуси соціального середовища тощо. До другої групи належать наступні фактори: персональні; колективні; організаційно-управлінські; побутові. Залежно від характеру, всі порушення службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу ОВС України можна умовно поділити на кілька груп: порушення норм у взаємовідносинах зі старшими начальниками; порушення норм у взаємовідносинах зі своїми колегами по службі; порушення норм у взаємовідносинах із громадянами; порушення «особистісних норм», тобто обов'язків по службі.

3. Дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України відноситься до спеціального виду дисциплінарної відповідальності, оскільки чітко встановлено, що вона регулюється нормами інституту адміністративного права; застосовується відповідно до спеціальних статутів і положень; характеризується спеціальним суб'єктом дисциплінарного проступку; відзначається особливим характером дисциплінарного проступку; передбачає застосування спеціальних видів дисциплінарних стягнень; має особливий порядок накладення та оскарження дисциплінарних стягнень. Усі ознаки дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС можна умовно об'єднати в чотири групи: ознаки, що характеризують її законність; ознаки, що характеризують її справедливість; ознаки, що характеризують її обґрунтованість; ознаки, що характеризують процесуальний порядок її застосування.

Обставинами, що виключають дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України є сумлінне виконання наказу начальника та виправданий за конкретних умов службовий ризик. Сумлінність у виконанні наказу характеризується його правомірністю, точністю та своєчасністю. Визначено межі ризику в діяльності ОВС України, його обґрунтованість і доцільність.

4. Спеціальним суб'єктом дисциплінарної відповідальності є особи, що несуть таку відповідальність за спеціальними нормативно-правовими актами - законами, статутами, положеннями, в яких визначається, як правило, більш широкий зміст дисциплінарного проступку й більш суворі санкції. Такий підхід обумовлений висуненням до деяких категорій осіб особливих вимог, що пов'язані зі специфікою виконуваних ними службових обов'язків. Зважаючи на характер службової діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, а також на особливий порядок правового регулювання їх дисциплінарної відповідальності, таких осіб необхідно відносити до спеціальних суб'єктів відповідальності. Основними елементами правового статусу осіб рядового та начальницького складу ОВС України є: система прав, свобод та обов'язків; вимоги та обмеження, що обумовлені своєрідним порядком вступу на службу, її проходженням і припиненням; заохочення, гарантії, пільги та привілеї, як своєрідна компенсація за підвищені вимоги; підвищена відповідальність, що врівноважує обсяг їх повноважень.

5. Дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України настає за наявності правових і фактичних підстав. Правовими підставами є сукупність нормативних актів, у яких: по-перше, закріплюються вимоги, встановлені до суб'єктів дисциплінарної відповідальності, по-друге, визначаються заходи дисциплінарного впливу за їх порушення (недотримання, невиконання). Основною фактичною підставою є скоєння дисциплінарного проступку особами рядового та начальницького складу ОВС України. При цьому основними фактичними підставами в даному випадку є: скоєння дисциплінарного проступку; скоєння адміністративного проступку, за яке згідно з КУпАП передбачена можливість притягнення до відповідальності за Дисциплінарним статутом; скоєння корупційного діяння; скоєння вчинку, що порочить особу як державного службовця чи дискредитує державний орган у якому він працює.

6. Провадження у справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України є одним із різновидів адміністративних проваджень. При цьому дисциплінарне провадження, як складова адміністративно-юрисдикційного процесу, спирається не лише на норми адміністративного права, а й на норми трудового, цивільного та інших галузей права, тобто характеризується поліаспектністю правового регулювання. Завданням провадження в справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС є своєчасне, повне та всебічне з'ясування, згідно із законодавством, що регулює їх діяльність, усіх обставин скоєння дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що призводять до порушень службової дисципліни та незабезпечення належного виконання даними особами покладених на них повноважень. Дисциплінарне провадження щодо осіб рядового та начальницького складу ОВС України базується на загальних і спеціальних принципах. До перших можна віднести принципи законності, гласності, об'єктивної істини, демократизму, рівності всіх громадян перед законом тощо; до других - економічності, оперативності та доцільності. Провадження в справах про дисциплінарні проступки осіб рядового та начальницького складу ОВС України проходить наступні стадії: порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення в справі; виконання прийнятого рішення; оскарження прийнятого рішення.

7. Встановлено більш повний перелік обставин, які необхідно встановити при визначенні виду дисциплінарного стягнення та під час службового розслідування, а саме: чи справді мав місце проступок, де, коли, за яких обставин його було скоєно; які конкретно неправомірні дії скоєно особою; вимоги яких законів, статутів й інструкцій при цьому було порушено; в чому полягає вина порушника, умисно чи з необережності та з якою метою було скоєно проступок; ступінь провини кожного у випадку скоєння проступку кількома особами; які наслідки скоєного проступку; обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність; причини й умови, що сприяли скоєнню проступку. З метою посилення правової захищеності осіб рядового та начальницького складу ОВС України, особливо у випадку виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь і звільнення з ОВС, необхідно у разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення призупинити. Обґрунтовано необхідність повідомлення про результати розгляду скарги, скаржника протягом 30 діб.

8. З метою удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України необхідно: 1) на законодавчому рівні визначити механізм трансформації адміністративної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС в дисциплінарну; 2) на законодавчому рівні заборонити накладати на особу рядового та начальницького складу ОВС України дисциплінарне стягнення, якщо за порушення, яке утворює одночасно склад і адміністративного і дисциплінарного проступку, вже було застосовано адміністративні санкції; 3) прийняти комплексний нормативно-правовий акт, в якому має бути чітко розмежовано дисциплінарні проступки від інших правопорушень, проведено їх класифікацію за ступенем тяжкості, а також визначено процесуальний порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності; 4) внести зміни до Закону України «Про міліцію», спрямовані на: протидію корупції в ОВС України; заборону прийняття на службу до міліції іноземців, осіб без громадянства та осіб, що мають подвійне громадянство; 5) внести зміни до Дисциплінарного статуту ОВС України, спрямовані на: зміцнення службової дисципліни для закріплення правових, організаційних та матеріально-технічних умов; закріплення таких визначень як «дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України», «виправданий за конкретних умов службовий ризик в діяльності ОВС України»; недопущення випадків накладання керівниками дисциплінарних стягнень на нижче стоячих начальників за проступки, скоєні їхніми підлеглими, без з'ясування наявності та характеру причинного зв'язку між службовою поведінкою таких начальників і дисциплінарними проступками їхніх підлеглих; закріплення у визначенні дисциплінарного проступку такої ознаки, як винність особи; виключення з системи дисциплінарних стягнень такого стягнення, як усне зауваження; закріплення обов'язку підлеглого повідомляти про незаконність одержаного наказу лише вищестоящого керівника чи суд; тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Медведєв А. М. Суть дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 5. - С. 88-91.

2. Медведєв А. М. Оскарження дисциплінарних стягнень в органах внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 7. - С. 12-14.

3. Медведєв А. М. Дисциплінарне провадження відносно осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Митна справа. - 2010. - № 1. - С. 118-124.

4. Медведєв А. М. Обставини, що виключають дисциплінарну відповідальність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Митна справа. - 2010. - № 5. - С. 17-22.

5. Медведєв А. М. Зміст службової дисципліни осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведев // Современные направления теоретических и прикладных исследований 2009 : сб. науч. трудов по материалам междунар. науч.-практ. конф., (Одесса, 16-27 марта 2009 г.). - Одесса, 2009. - Т. 20 : Юридические и политические науки. - С. 84-87.

6. Медведєв А. М. Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Актуальні проблеми сучасної науки: теорія і практика : тези доп. I Міжвузівської студ. наук.-практ. конф., (Київ, 25 бер. 2009 р.). - К. : Міжнар. наук. техн. ун-т ім. акад. Ю. Бугая, 2009. - С. 566-568.

7. Медведєв А. М. Особливості дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу в ОВС / А. М. Медведєв // Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 28 квіт. 2009 р.). - Черкаси : АПБ ім. Героїв Чорнобиля МНС України, 2009. - С. 188-189.

8. Медведєв А. М. Порядок подання та розгляду скарг осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції : зб. тез міжвузівської наук.-теор. конф., (Київ, 04 чер. 2009 р.). - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 138-140.

9. Медведєв А. М. Правові наслідки накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України / А. М. Медведєв // Адміністративне право в сучасному вимірі: тези доп. IV наук.-практ. семінару, (Київ, 25 трав. 2010 р.). - К. : Вид. Ліпкан О. С., 2010. - С. 197-199.

АНОТАЦІЯ

Медведєв А. М. Дисциплінарна відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена аналізу нормативно-правового регулювання та механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України. Визначено поняття та розкрито зміст дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України. Розкрито правові та фактичні підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу ОВС України. Визначено процесуальні проблеми механізму накладення, виконання та оскарження дисциплінарних стягнень на осіб рядового та начальницького складу ОВС України і на цій основі сформульовано пропозиції з їх усунення.

Ключові слова: адміністративно-правовий режим, службова дисципліна, дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу ОВС України, дисциплінарний проступок.

АННОТАЦИЯ

Медведев А. М. Дисциплинарная ответственность лиц рядового и начальственного состава органов внутренних дел. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная академия внутренних дел. - Киев, 2011.

В диссертации проанализировано нормативно-правовое регулирование и механизм привлечения к дисциплинарной ответственности лиц рядового и начальственного состава ОВД Украины. Рассмотрены основные научные подходы к пониманию понятия, признаков, принципов, целевого назначения, характера и особенностей административно-правовых режимов. На основе исследования основных элементов, а также проведя классификацию таких режимов доказано, что служебная дисциплина является одной из разновидностей административно-правовых режимов, со всеми присущими им характерными особенностями.