Суб’єкти правовідносин нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Суб'єкти правовідносин нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства України

Мельник Анатолій Степанович

ЛУГАНСЬК - 2011

Анотації

Мельник А.С. Суб'єкти правовідносин нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення / Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню актуальних теоретичних і практичних проблем стосовно суб'єктів правовідносин нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства України. У роботі досліджено діяльність окремих суб'єктів нагляду й контролю, надано їх класифікацію. Наводиться авторська дефініція категорії «правосуб'єктність суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства», визначено основні риси, котрі притаманні правосуб'єктності. Окреслено основні напрямки громадського нагляду та контролю профспілками й уповноваженими органами.

На підставі проведеного дослідження доведено необхідність прийняття нового Закону України «Про організаційно-правові засади взаємодії суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства» та про доцільність доповнення чинного Кодексу законів про працю України та нового Трудового кодексу України статтею із назвою: «Громадський нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства». Запропоновано її редакцію.

Ключові слова: суб'єкти правовідносин, правосуб'єктність, державний нагляд, громадський нагляд, органи державної влади, прокуратура, профспілкові організації, роботодавець.

Мельник А.С. Субъекты правоотношений по надзору и контролю за соблюдением трудового законодательства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения / Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена комплексному анализу актуальных теоретических и практических проблем относительно субъектов правоотношений надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства Украины. В работе исследована деятельность отдельных субъектов надзора и контроля, дана их классификация. Отмечено, что систему субъектов, которые непосредственно осуществляют надзор и контроль за соблюдением трудового законодательства составляют: (а) государственные органы надзора и контроля и (б) общественные органы надзора и контроля.

Особое внимание уделено прокуратуре как высшему органу надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства в Украине.

Наводится авторская дефиниция категории «правосубъектность субъектов надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства», определены основные черты, которые присущи правосубъектности. Правосубъектность субъектов надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства - это способность иметь права и обязанности в сфере надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства, реализовывать данные права и обязанности, наличие субъективных прав и обязанностей.

Очерчены основные направления общественного надзора и контроля профсоюзами и уполномоченными органами.

Особое внимание уделено работодателю, который осуществляет внутренний надзор и контроль за соблюдением трудового законодательства на предприятии, учреждении, организации.

Доказано, что достижение этапа максимальной защищенности трудовых прав работников возможно лишь при условии эффективного функционирования соответствующего юридического механизма. С помощью юридического механизма достигается системность и взаимодействие разнообразных способов, средств и форм, призванных обеспечить защиту трудовых прав работников. Юридический механизм должен отображать общечеловеческие ценности, учитывать достижения мировой цивилизации, опираться на политические, национальные, экономические и культурные особенности страны и этим самым содействовать становлению ее как демократического, социального и правового государства. Юридический механизм защиты трудовых прав работников имеет как теоретическое, так и практическое значение. Теоретическая важность его состоит в расширении и углублении категориально-понятийного аппарата, существующего в сфере защиты прав, свобод и законных интересов участников трудовых и тесно связанных с ними отношений. Практическая - в том, что с помощью данного понятия мы можем показать системное действие всех важнейших правовых средств, призванных защищать трудовые права работника.

В результате проведенного исследования сформулированы предложения о необходимости разработки и принятия нового Закона Украины «Об организационно-правовых основах взаимодействия субъектов надзора и контролю за соблюдением трудового законодательства» и о необходимости дополнения действующего Кодекса законов о труде Украины и нового Трудового кодекса Украины статьей с названием: «Общественный надзор и контроль за соблюдением трудового законодательства».

Ключевые слова: субъекты правоотношений, правосубъектность, государственный надзор, общественный надзор, органы государственной власти, прокуратура, профсоюзные организации, работодатель.

Melnyk A.S. Subjects of Supervision and Control Relationship in the Sphere of Observance of Labour Legislation of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for candidate of law degree by specialty 12.00.05 - Labour Law; Social Security Law. - East Ukraine Volodymyr Dahl National University. - Lugansk, 2011.

Dissertation is devoted to a complex research of urgent theoretical and practical issues of subject of supervision and control relationship in the sphere of observance of labour legislation of Ukraine. The work examines activity of separate subjects of supervision and control, works out their classification. It gives author's definition of such category as “legal personality of subjects of supervision and control in the sphere of observance of labour legislation”, defines main features of their legal personality. The work depicted main ways of public supervision and control performed by labour unions and authorized organs.

On the bases of the conducted research the author states the necessity of making changes in the current law, videlicet: adoption of a new Law of Ukraine “Organizational-legal bases of cooperation between subjects of supervision and control in the sphere of observance of Labour legislation” and supplementing current Code of Labour Laws of Ukraine and new Labour Code of Ukraine with an article “Public supervision and control in the sphere of observance of Labour legislation”. The dissertation provides author's version of this article.

Key words: subjects of relationship, legal personality, state supervision, public supervision, organs of government, public prosecutor's office, labour unions, employer.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні Україна знаходиться в складному політичному, економічному, культурному й духовному становищі. Конституційні гарантії, трудові права громадян, особливо в частині забезпечення права на гідну працю, не дотримуються. Це породжує бідність серед працюючих, масову трудову еміграцію, руйнує трудовий потенціал держави, втрачається конкурентоспроможність економіки.

З прийняттям Верховною Радою України Основного Закону розпочався процес реформування всієї вітчизняної правової системи, котра повинна в повній мірі відповідати новим умовам життя суспільства, надійно забезпечувати захист прав, свобод й інтересів людини. Трудове право є однією з найважливіших її ланок й повинно найбільшою мірою забезпечувати захист трудових прав найманого працівника.

Характерною особливістю становища громадянина в суспільстві є всебічна забезпеченість реального здійснення широкого кола наданих йому демократичних прав і свобод, закріплених у нормах чинного законодавства. Одним із таких важливих прав є закріплене Конституцією України право людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку погоджується. Формування соціально-орієнтованого ринку праці є одним із найважливіших завдань при переході країни на ринкову модель соціально-економічного розвитку.

Питання нагляду й контролю неодноразово були предметом наукових пошуків відомих учених у царині права. Серед них можна виділити праці М.Г. Александрова, В.С. Андрєєва, О.М. Бандурки, В.С. Венедіктова, Н.К. Воєводенко, В.М. Гаращука, В.Я. Гоца, Л.Я. Гінзбурга, Л.М. Давиденка, В.В. Жернакова, С.О. Іванова, С.С. Каринського, Є.О. Кльонова, Ю.М. Коршунова, М.В. Косюти, О.В. Лавриненка, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиця, М.І. Мичко, В.Г. Малова, Л.А. Муксінової, Л.Я. Островського, А.Ю. Пашерстника, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.П. Сілаєва, В.М. Скобєлкіна, О.І. Ставцевої, П.Р. Стависького, Л.О. Сироватської, Н.М. Хуторян, Б.О. Шеломова та ін.

Розмаїття органів, служб і підрозділів, котрі здійснюють нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України, постійне збільшення показників порушення трудових прав працівників зумовлюють необхідність спеціального дослідження низки питань, зокрема, поняття й особливостей такого нагляду й контролю; цілей, завдань, функцій і повноважень органів нагляду й контролю; їх нормативно-правового забезпечення; предмету, об'єкту й суб'єктів нагляду за дотриманням чинного законодавства про працю; принципів, форм і методів контролю в цій сфері. Вирішенню цих питань і присвячено дане дисертаційне дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права, вітчизняного законодавства та правозастосовної практики визначити правові дефініції, розкрити сутність й особливості суб'єктів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю в сучасних умовах, сформулювати нові підходи й внести пропозиції щодо вдосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, а також правозастосовної практики у цій царині.

Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені наступні основні завдання:

- визначити дефініцію юридичної конструкції «суб'єкти нагляду й контролю»;

- обґрунтувати значення і роль суб'єктів нагляду й контролю в сучасних умовах;

- визначити основні органи, служби й підрозділи, покликані забезпечувати нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства;

- розкрити правовий статус суб'єктів нагляду й контролю;

- окреслити повноваження органів державної влади як суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудовим законодавством;

- охарактеризувати повноваження суб'єктів громадського нагляду й контролю за трудовим законодавством;

- надати пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності суб'єктів нагляду й контролю в цій сфері.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства.

Предметом дослідження є сукупність правових норм що регулюють правове положення суб'єктів правовідносин нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства України.

Методи дослідження. Вибір методів дослідження обумовлений особливостями його об'єкта і предмета, а також метою та завданнями. При написанні дисертації використовувалися досягнення загальної теорії права, ідеї та концепції, розроблені у науці трудового права, інших галузях юридичної науки та правозастосовною практикою. У ході дисертаційного дослідження застосовувалися як загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, так і спеціальні, що забезпечило всебічність, повноту й об'єктивність отриманих результатів. За допомогою діалектичного методу (підрозділи 1.1; 1.3) досліджено нагляд й контроль в єдності, взаємозв'язку й розвитку соціальних і юридичних чинників. Логіко-семантичний дозволив поглибити понятійний апарат у цій сфері. Застосування системно-структурного методу (підрозділи 1.1; 2.1; 2.2) надало можливість дослідити нагляд і контроль як цілісні правові явища й визначити їх специфічні риси та загальні ознаки. Історичний метод дозволив розглянути сучасний стан нормативно-правового регулювання нагляду й контролю як результат розвитку вітчизняного законодавства й дослідити його перспективи розвитку за дотриманням законодавства про працю (підрозділ 1.1).

Нормативну базу дослідження становили Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України та інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, законодавчі й нормативно-правові акти радянського періоду. Автором також досліджувалася практика застосування трудового законодавства, що нормативно регулює дотримання нагляду й контролю.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права, досліджено особливості нагляду й контролю за дотриманням чинного трудового законодавства України в умовах ринкової економіки.

У результаті проведеного дослідження розроблено й сформульовано нові наукові положення й висновки, запропоновані дисертантом особисто.

Уперше:

- висвітлено особливості суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням законодавства України про працю;

- охарактеризовано правовий статус суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства в умовах оптимізації системи центральних органів виконавчої влади;

- доведена необхідність розробки і прийняття Закону України «Про організаційно-правові засади взаємодії суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства». Запропонована його структура та змістовне наповнення;

- розкрито зміст правосуб'єктності суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства та визнано роботодавця суб'єктом нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.

Удосконалено:

- визначення категорій «нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства», «суб'єкти нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства», «контрольна-наглядова діяльність роботодавця»;

- розуміння специфіки діяльності спеціально уповноважених органів у сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства;

- напрямки нормативно-правового забезпечення діяльності суб'єктів нагляду за дотриманням законодавства про працю.

Дістали подальший розвиток:

- розуміння принципів діяльності суб'єктів нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;

- усвідомлення особливостей діяльності прокуратури з нагляду за дотриманням законодавства про працю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертації містить матеріали, придатні для використання:

а) у науково-дослідницькій сфері - для подальшого дослідження проблем організації й регулювання відносин нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства;

б) у правотворчості - під час розробки проекту нового Трудового кодексу України й інших законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, покликаних регулювати порядок здійснення відповідного нагляду і контролю;

в) у правозастосовній діяльності - рекомендації, що обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регулює відносини в сфері нагляду й контролю;

г) у навчальному процесі - при підготовці лекцій, відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, при викладанні навчальної дисципліни «Трудове право», а також у науково-дослідницькій роботі студентів і слухачів юридичних вузів і факультетів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення» (м. Харків, 22-23 квітня 2009р.); «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31січня 2011р.)

Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в тезах доповідей та наукових повідомлень на перелічених конференціях.

Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями й логікою дослідження обраної теми. Вона складається з переліку умовних скорочень, вступу, 2-х розділів, що містять 7 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок. Список використаних джерел складається із 188 найменувань і займає 20 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, простежується зв'язок роботи з науковими програмами й темами, формулюються її мета й завдання, визначаються об'єкт, предмет і методи дослідження, розкриваються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, міститься інформація про апробацію й публікації результатів дослідження.

Розділ 1. «Місце органів нагляду й контролю в системі суб'єктів трудового права» складається із 3-х підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття та значення суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства в сучасних умовах» акцентовано увагу на тому, що одним із основних засобів підвищення ефективності дотримання трудового законодавства є забезпечення належного нагляду та контролю уповноваженими на те суб'єктами. Ґрунтуючись на нормах чинного Кодексу законів про працю України, відмічено, що контроль, як правило виступає засобом забезпечення законності й передбачає, у більшості випадків, наявність стосунків підлеглості між контролюючою й контрольованою особами. Перша, зазвичай, має право втручатися в оперативну, господарську діяльність контрольованого об'єкту, тобто роботодавця, з метою усунення допущених порушень. Крім того, контроль передбачає оцінку діяльності відповідної особи не лише з точки зору її законності, а й доцільності. У свою чергу, нагляд характеризується відсутністю стосунків підлеглості наглядових органів з піднаглядними об'єктами. У процесі нагляду за дотриманням трудового законодавства діяльність відповідної особи оцінюється лише з точки зору законності. Дії піднаглядної особи з точки зору їх доцільності не оцінюються. При цьому втручання в оперативну, господарську чи іншу самостійно здійснювану роботодавцем діяльність не допускається. Тобто, якщо контроль може бути як державним, так і недержавним, то нагляд, як правило, здійснюється виключно органами держави.

Огляд статистичної інформації щодо діяльності окремих суб'єктів нагляду та контролю за трудовим законодавством України свідчить про значний обсяг роботи, який провадиться зазначеними органами. Зроблено висновок, що значення їх діяльності полягає у: (а) забезпеченні дотримання трудового законодавства; (б) забезпеченні безпечних умов праці; (в) забезпеченні своєчасної виплати заробітної плати; (г) забезпеченні відповідного пенсійного забезпечення; (д) захисті від необґрунтованого звільнення; (е) захисті від інших протиправних дій роботодавця; (є) відновленні порушених прав і відшкодуванні заподіяної шкоди; (ж) представництві працівників у суді; (з) попередженні й недопущенні травматизму.

Зауважено, що гострота сучасної ситуації із законністю й правопорядком в Україні, специфіка перехідного періоду вимагають максимального використання правозахисного потенціалу всіх державних органів, включаючи прокуратуру. Це завдання не лише практичне, а й стратегічне. Успішна його реалізація може бути досягнута не шляхом ослаблення одних правових правозахисних ланок і механізмів держави й посилення інших, а шляхом їх синхронного вдосконалення. Всі вони мають одну мету - захистити трудові права працівників.

У підрозділі 1.2. «Класифікація суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» визначено, що суб'єктами нагляду та контролю, відповідно до чинного законодавства, є: (а) уповноважені на те державні органи й інспекції (Міністерство соціальної політики України, Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державна інспекція техногенної безпеки України, Державний департамент пожежної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України); (б) місцеві державні адміністрації і ради депутатів у межах відповідної території; (в) Генеральний прокурор і підпорядковані прокурори; (г) професійні спілки та їх об'єднання.

Зауважено, що такий підхід до суб'єктивного складу правовідносин нагляду та контролю є занадто звуженим і не відповідає реаліям сучасного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства. Обстоюється позиція, що суб'єктів нагляду й контролю необхідно класифікувати наступним чином:

1) суб'єкти, які безпосередньо здійснюють нагляд та контроль: (а) державні органи нагляду та контролю (Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори, Міністерство соціальної політики України, Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державна інспекція техногенної безпеки України, Державний департамент пожежної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, місцеві державні адміністрації і ради депутатів у межах відповідної території та ін.); (б) громадські органи нагляду й контролю (професійні спілки та їх об'єднання, роботодавці та їх об'єднання);

2) суб'єкти, діяльність яких спрямована на встановлення порядку здійснення нагляду й контролю.

У підрозділі 1.3. «Правовий статус суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» зроблено висновок, що особливістю правового статусу суб'єктів, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства є те, що ці суб'єкти, передусім, наділені загальноправовим статусом, який у більшості випадків є однаковим для всіх учасників правовідносин у сфері праці. У той же час, даним суб'єктам притаманний спеціальний статус, який зумовлює повноваження в сфері нагляду та контролю. При цьому спеціальний статус доповнює загальний.

Запропоновано дефініцію юридичної конструкції «спеціальний статус суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства» як статус особи (як представника того чи іншого органу державної влади), яка наділена, відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, спеціальними, додатковими правами й обов'язками, зумовлений особливостями становища особи, яка перебуває в службово-трудових правовідносинах з певним державним органом уповноваженим здійснювати комплекс заходів щодо нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства. Зазначений правовий статус є загальним саме для державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства.

Що ж стосується правового статусу суб'єктів нагляду та контролю, що не є представниками державних органів, але мають право здійснювати відповідну діяльність, то їх правовий статус характеризується комплексом прав та обов'язків, закріплених у трудовому законодавстві України й спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства. Основною особливістю правового статусу даних суб'єктів є те, що вони під час своєї діяльності мають бути безпосередньо учасниками соціально-трудових правовідносин на тому підприємстві, організації чи установі де вони здійснюють нагляд і контроль.

Розділ 2. «Правова характеристика суб'єктів правовідносин нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» містить 4 підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Органи державної влади як суб'єкти нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» окреслюються місце й роль органів державної влади у правовому механізмі нагляду та контролю за дотриманням трудових прав, а також досліджується їх діяльність як окрема форма захисту цих прав.

Висловлюється міркування, що в сучасних умовах найбільший обсяг роботи в сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства здійснюють прокуратура та Державна інспекція України з питань праці.

Доведено необхідність закріплення в новому Трудовому кодексі України норми про те, що вищим органом нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства в Україні є прокуратура.

У підрозділі 2.2. «Повноваження суб'єктів громадського нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» проводиться відмінність між державним і громадським наглядом та контролем, котра полягає в тому, що спеціально уповноважені державні органи й інспекції наділені державою не лише наглядовими та контрольними функціями, а й владними повноваженнями, тобто мають право давати роботодавцеві обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення виявлених порушень, припиняти роботу організацій, окремих виробничих підрозділів у випадках, якщо вони загрожують життю й здоров'ю працівників, застосовувати до винних посадових осіб заходи юридичної відповідальності тощо.

Установлено, що в практичній діяльності профспілками та їх об'єднаннями вироблені механізми реалізації повноважень щодо захисту трудових прав працівників, шляхом здійснення контрольної та наглядової діяльності, які засновані на нормах трудового законодавства й рішеннях профспілкових органів. До них, в першу чергу, віднесено: (а) проведення перевірок дотримання трудового законодавства працедавцями, направлення ним вимог про усунення виявлених порушень; (б) проведення перевірок дотримання роботодавцем вимог охорони праці й внесення обов'язкових для розгляду посадовими особами пропозицій про усунення виявлених порушень; (в) участь у вирішенні індивідуальних і колективних трудових спорів; (г) участь в ухваленні рішень роботодавця в питаннях регулювання трудових відносин та інші.

Виділяються так основні напрямки громадського нагляду та контролю профспілок.

1. Профспілки, їх об'єднання (а) здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод; (б) беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних і територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об'єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; (в) пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, які вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ чи організацій; (г) здійснюють контроль за виконанням законодавства про зайнятість; (д) організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги; (е) беруть участь у діяльності експертних, консультативних і наглядових рад при органах та закладах охорони здоров'я, а також (є) можуть брати участь у розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, створенні та підтримці спортивних товариств і туристичних організацій.

2. Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі чи організації здійснює громадський контроль (а) за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці; (б) за забезпеченням на підприємстві, в установі чи організації безпечних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії; (в) за правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків; (г) за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей; (д) за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі чи організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами й пільгами згідно зі статутом підприємства, установи чи організації та колективним договором.

3. Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації разом з роботодавцем відповідно до колективного договору (а) визначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла; (б) здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов; (в) розподіляє у встановленому законодавством порядку жилу площу в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи чи організації, а також ту жилу площу, котра надається власникові у розпорядження в інших будинках; (г) контролює житлово-побутове обслуговування працівників.

4. Професійні спілки здійснюють громадський контроль за (а) додержанням законодавства про охорону праці, (б) створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, (в) забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю чи здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

5. Професійні спілки та інші органи (організації), котрі представляють інтереси найманих працівників здійснюють контроль за додержанням законодавства (а) про оплату праці на підприємствах; (б) про відпустки.

У підрозділі 2.3. «Роботодавець як суб'єкт нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» акцентовано увагу на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства на підприємствах, організаціях чи установах не повинен обмежуватись лише діяльністю державних і громадських органів нагляду та контролю. З якою б відповідальністю державні й громадські органи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства не ставились до виконання своїх службових обов'язків, вони не в змозі виявити та попередити всі можливі правопорушення в межах одного окремого підприємства чи організації. На переконання здобувача таке завдання цілком під силу власнику підприємства, організації чи установи або уповноваженому ним органу, тобто роботодавцю. Саме роботодавець має виступити першою та найважливішою інстанцією по нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства в межах підприємства, організації чи установи, де він є керівником.

Зазначено, що контроль на окремому підприємстві організації чи установі, котрий здійсняється роботодавцем, має певні особливості: (а) з одного боку - роботодавець контролює своїх заступників й безпосередньо підпорядкованих йому начальників структурних підрозділів і всіх працівників, б) з іншого - є сам підзвітним і підконтрольним державним і громадським органам нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.

Підкреслено, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства з боку роботодавця представляє собою виконання роботодавцем й уповноваженими їм посадовими особами підприємства, організації чи установи завдань із забезпечення дотримання трудових прав працівників.

У підрозділі 2.4. «Взаємодія суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства» досліджуються існуючі правові форми взаємодії суб'єктів, які безпосередньо займаються питаннями нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства.

Доведено, що взаємодія суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства має відбуватися у правовому полі, відповідно до цивілізаційних стандартів суспільного розвитку. Нестабільність і непрозорість правового поля призводить до дублювання повноважень у сфері нагляду та контролю. В Україні нормативно-правових актів, що регулюють повноваження та діяльність суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, прийнято багато, проте між ними немає взаємоузгодження. Крім того, прийняті закони не виконуються у повному обсязі завдання в сфері нагляду й контролю, а норми Кодексу законів про працю України значно застаріли й не відповідають вимогам сьогодення. Тому слід не просто узгодити між собою всі закони, а й забезпечити їх виконання всіма суб'єктами нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.

Зроблено висновок, що метою вдосконалення взаємодії суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства має бути підвищення рівня дотримання трудових прав. Відносини ж суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства мають будуватися на парних принципах свободи та відповідальності, економічної ефективності й соціальної справедливості. Удосконалення взаємодії суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства має бути реалізовано через удосконалення їх функцій, котрі кожен суб'єкт повинен виконувати у процесі нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.

Висновки

У дисертації подане теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у вирішенні проблем правового регулювання нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства у сучасних умовах, вдосконаленні понятійного апарату і формулюванні науково-практичних рекомендацій, які мають бути покладені в основу якісного перетворення механізму правового регулювання зазначених питань в Україні.

1. Аналіз статистичної інформації щодо діяльності суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства засвідчив значний обсяг роботи, що провадиться цими органами. Зроблено висновок, що значення їх діяльності полягає у: (а) забезпеченні дотримання трудового законодавства, безпечних умов праці, своєчасної виплати заробітної плати, відповідного пенсійного забезпечення, (б) захисті від необґрунтованих звільнень та інших протиправних дій роботодавця, (в) відновленні порушених прав і відшкодуванні заподіяної шкоди, (г) представництві інтересів працівників у суді, (д) попередженні та недопущенні травматизму, (е) наданні пропозицій щодо вдосконалення трудового законодавство.

Ситуація із законністю й правопорядком, а також специфіка перехідного періоду вимагають максимального використання правозахисного потенціалу всіх державних органів. Це завдання є не лише практичним, а й стратегічним. Успішна його реалізація може бути досягнута не шляхом ослаблення одних правозахисних ланок і механізмів держави й посилення інших, а шляхом їх синхронного вдосконалення. Усі вони мають спільну мету - захистити трудові права працівників.

2. Систему суб'єктів, що безпосередньо здійснюють нагляд й контроль за дотриманням трудового законодавства складають:

(а) державні органи нагляду та контролю (Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори, Міністерство соціальної політики України, Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державна інспекція техногенної безпеки України, Державний департамент пожежної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, місцеві державні адміністрації і ради депутатів у межах відповідної території та ін.);

(б) громадські органи нагляду та контролю (професійні спілки та їх об'єднання, роботодавці та їх об'єднання).

Усі державні органи виконують принципово схожі функції, але в різних видах виробничої діяльності. Лише прокуратура відповідно до чинного законодавства здійснює як нагляд за виконання законів у діяльності всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності й виду виробничої діяльності, так і нагляд за законністю державних органів, які здійснюють контроль за діяльністю підвідомчих підприємств і організацій.

Суб'єкти нагляду та контролю здійснюють свою діяльність у межах повноважень, установлених нормативно-правовими актами, які визначають їх правовий статус.

3. Правосуб'єктність суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства - це здатність мати права й обов'язки у сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, реалізовувати їх і наявність суб'єктивних прав і обов'язків. Тобто правосуб'єктність є потенційною здатністю брати участь у правовідносинах, виникаючих у сфері нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства, шляхом реалізації суб'єктивних прав і несення відповідних юридичних обов'язків.

4. Правосуб'єктність суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства має цілу низку характерних рис, що виділяють її серед інших видів правосуб'єктностей:

(а) є однією з базових категорій трудового права, що сприяє динаміці трудових правовідносин, безпосередньо зумовлює дотримання трудового законодавства;

(б) це юридична властивість особи, за наявності якої вона може бути суб'єктом правовідносин нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства;

(в) має об'єктивний характер, оскільки вона існує лише в межах визначених трудовим законодавством України;

(г) на правосуб'єктність суб'єктів нагляд й контролю має безпосередній вплив імперативний метод правового регулювання, котрий базується на чіткому й безумовному закріпленні виключного становища суб'єктів нагляду та контролю;

(ґ) це вид інституційної трудової правосуб'єктності, яка характеризується конкретним переліком прав і обов'язків суб'єктів нагляду та контролю й наперед визначеним їх правовим становищем;

(д) головна мета її існування визначається державою й зводиться до забезпечення дотримання трудових прав як працівників, так і роботодавців;

(є) повний зміст може бути розкритий лише окремо для кожної групи суб'єктів права із урахуванням наданих їм компетенції та повноважень у сфері нагляду й контролю.

5. Здійснивши аналіз повноважень державних органів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства було зроблено висновок, що:

- найбільший обсяг роботи в сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства здійснюють прокуратура та Державна інспекція України з питань праці;

- у проекті Трудового кодексу України в обов'язковому порядку має міститись норма про те, що вищим органом нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства в Україні є прокуратура.

6. Аналіз думок науковців і чинної нормативно-правової бази дозволяє окреслити наступні напрямки громадського нагляду та контролю профспілками та їх органами:

- профспілки, їх об'єднання (а) здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду; (б) беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних і територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об'єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; (в) пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, які звільняються в результаті реорганізації чи ліквідації підприємств, установ або організацій; (г) здійснюють контроль за виконанням законодавства про зайнятість; (д) організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги; (е) беруть участь у діяльності експертних, консультативних і наглядових рад при органах і закладах охорони здоров'я, а також можуть (є) брати участь у розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, створенні та підтримці спортивних товариств і туристичних організацій;

- виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі чи організації здійснює громадський контроль за (а) виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці; (б) забезпеченням на підприємстві, в установі чи організації безпечних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків; (б) за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей; (в) за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи або організації та колективним договором;

- виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації разом з роботодавцем відповідно до колективного договору (а) визначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла, (б) здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, (в) розподіляє в установленому законодавством порядку жилу площу в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи чи організації, а також ту жилу площу, що надається власникові у розпорядження в інших будинках, (г) контролює житлово-побутове обслуговування працівників;

- професійні спілки здійснюють громадський контроль за (а) додержанням законодавства про охорону праці, (б) створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, (в) забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю чи здоров'ю працівників;

- професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників здійснюють контроль за додержанням законодавства (а) про оплату праці на підприємствах; (б) про відпустки.

7. Внутрішній нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства на підприємстві, в організації чи установі здійснюється безпосередньо роботодавцем. Контрольна-наглядова діяльність роботодавця - це певна робота з перевірки кола питань, належних до його компетенції в сфері забезпечення трудових прав. При цьому така перевірочна діяльність представляє собою сукупність конкретних контрольних заходів, спрямованих на забезпечення законності у царині забезпечення трудових прав, як працівників, так й інших учасників трудових правовідносин.

8. Доведена доцільність закріплення у чинному Кодекс законів про працю України та новому Трудовому кодексі України статті наступного змісту: законодавство праця правовий нормативний

«Громадський нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства.

Громадський нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства в межах установлених законом повноважень здійснюють профспілкові організації України.

Контроль і нагляд за дотриманням трудового законодавства всередині підприємства, організації чи установи зобов'язаний здійснювати роботодавець.

У разі виявлення порушень трудового законодавства, суб'єкти громадського нагляду та контролю, якщо не можливо такі порушення усунути негайно, не порушуючи прав працівників, зобов'язані повідомити про це державні органи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства».

9. Приймаючи до уваги неузгодженість діяльності суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства в Україні, дублювання їх повноважень, що призводить до численних порушень прав, свобод і законних інтересів як роботодавців, так і працівників необхідним є прийняття Закону України «Про організаційно-правові засади взаємодії суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства», де було б визначено основні правові, економічні, соціальні, організаційні та інші засади регулювання, розвитку й забезпечення взаємодії між суб'єктами нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.

По-перше, у Законі необхідно надати вичерпний перелік суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, на яких буде розповсюджуватися зазначений Закон (до речі, на даний час, на законодавчому рівні такий перелік відсутній, що породжує непорозуміння як у науковому середовищі, так і в процесі практичної діяльності).

По-друге, слід визначити напрямки взаємодії суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, а саме: захист трудових прав працівників, забезпечення охорони праці, боротьба з правопорушеннями, захист та відновлення прав, свобод і законних інтересів суб'єктів трудового права.

По-третє, необхідно визначити: поняття взаємодії в сфері нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства; принципи, мету та завдання взаємодії суб'єктів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства; органи координації взаємодії за напрямками контрольно-наглядової діяльності; права й обов'язки суб'єктів нагляду й контролю під час взаємодії за конкретними напрямками забезпечення дотримання трудових прав; контроль, нагляд і відповідальність за неналежну взаємодію.

По-четверте, слід передбачити окремий розділ у якому б регламентувалась взаємодія державних органів нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавств з недержавними органами й організаціями, які виконують контрольно-наглядові функції.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Мельник А.С. Значення суб'єктів нагляду та контролю в сучасних умовах / А.С. Мельник // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2011. - № 19. - С. 365-373.

2. Мельник А.С. Органи державної влади як суб'єкти нагляду та контролю за трудовим законодавством / А.С. Мельник // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2011. - № 20. - С. 345-350.

3. Мельник А. С. Нагляд та контроль за дотримання трудового законодавства в Україні / А. С. Мельник // Форум права. - 2011. - № 1. - С. 640-644 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11maczvu.pdf.

4. Мельник А.С. Взаємодія суб'єктів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства / А.С. Мельник // Наука і правоохорона. - 2010. - №4 (2) - С.132-136.

5. Мельник А.С. Роботодавець, як суб'єкт нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства / А.С. Мельник // Публічне право. - 2011. - №3. - С.125-131.

6. Мельник А.С. Значення суб'єктів нагляду та контролю в сучасних умовах / А.С. Мельник // Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи. Матеріали науково-практичної конференції. м. Київ, 31січня 2011р. - Київ. - С.142-146.

Размещено на Allbest.ru

...