Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

УДК 347.457

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Договір банківського вкладу (депозиту) за цивільним законодавством України

12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Біда Михайло Антонович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, професор Гопанчук Василь Степанович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Дзера Олександр Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри цивільного права банківський депозит договір

кандидат юридичних наук, доцент Шимон Світлана Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри цивільного та кримінального права

Захист відбудеться «14» квітня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.06 в Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розіслано «10» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Г. Братель

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова в Україні соціально-орієнтованої ринкової моделі розвитку суспільства та держави засвідчує необхідність формування якісно нових підходів до сутності та змісту правового регулювання правочинів у банківській практиці. Такі зміни мають бути адекватними реформуванню банківської системи України, сприяти адаптації її до реалій сьогодення. Насамперед, суттєвих новацій потребує договір банківського вкладу (депозиту), за допомогою якого відбувається процес залучення банками вкладів від фізичних та юридичних осіб як важливої складової належного функціонування банківської системи, виконання покладених на неї завдань, функцій. Однак наявні кризові явища, що охопили банківський сектор економіки, призвели до того, низка банківських установ, зокрема, й системних банків, неспроможна забезпечити своє належне функціонування, у тому числі належне виконання своїх зобов'язань перед вкладниками. До певної міри така ситуація пояснюється наявністю значної кількості підзаконних нормативно-правових актів з питань діяльності банків, які не сприяють системності та узгодженості цивільного законодавства, є свідченням недостатньої ефективності правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту), послаблення договірно-правової дисципліни у цій сфері, наявних фактів порушень прав та інтересів вкладників. З огляду на зазначене, в умовах сьогодення виникла гостра потреба у проведенні науково-теоретичного дослідження проблем договору банківського вкладу (депозиту) в аспекті забезпечення цілісності та ефективності правового регулювання у цій сфері, посилення гарантування реалізації й захисту прав вкладників, стабілізації цивільно-правових відносин між банками та вкладниками.

Науково-теоретичною засадою запропонованого в роботі дослідження стали праці провідних учених-юристів: І.А. Безклубого, О.В. Васьковського, І.О. Дзери, О.В. Дзери, Ю.О. Заіки, Є.В. Карманова, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Н.А. Саніахметової, В.В. Спіжова, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко та інших.

Останніми роками здійснено кілька монографічних та дисертаційних досліджень з актуальних проблем правового становища сторін договору банківського вкладу (депозиту) у банківській практиці, зокрема, це праці Є.В. Карманова «Договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті» (2001), І.А. Безклубого «Теоретичні проблеми банківських правочинів» (2007), а також В.В. Спіжова «Правове регулювання договору банківського вкладу (депозиту) за цивільним законодавством» (2009). Однак, незважаючи на науково-теоретичну цінність та значення вищезазначених праць, у них цілісно, системно та комплексно не розглянуто питання правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в умовах виходу банківської системи з фінансової кризи та її розвиток у посткризовий період. Крім того, вони повною мірою не розглядають питання створення належних умов для реалізації сторонами договору банківського вкладу (депозиту) своїх цивільних прав та виконання цивільних обов'язків.

Науково-теоретичний інтерес до договору банківського вкладу (депозиту) зумовлений також необхідністю чіткого та системного реформування банківського законодавства та приведення його відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до державної програми «Проблеми вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України» (номер державної реєстрації 0105U004945) та «Гармонізація цивільного законодавства з правом Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109V004333); Концепції «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» (указ Президента України від 09.02.1999 р. № 145); Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження «Концепції сприяння органам виконавчої влади розвитку громадянського суспільства» від 21.11.2007 р. № 1035-р.; Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2010 р. № 347), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010 рік.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз цивільного законодавства щодо правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) та вироблення на цій основі конструктивних рекомендацій і пропозицій.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі завдання:

– розкрити особливості правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в умовах незалежності Української держави;

– дослідити поняття та ознаки договору банківського вкладу (депозиту);

– відокремити договір банківського вкладу (депозиту) з-поміж суміжних банківських правочинів;

– проаналізувати окремі види договору банківського вкладу (депозиту), виявити їх особливості;

– визначити поняття та ознаки сторін договору банківського вкладу (депозиту);

– вивчити зміст і форму договору банківського вкладу (депозиту);

– проаналізувати умови та порядок понесення юридичної відповідальності сторін договору банківського вкладу (депозиту);

– дослідити поняття, види способів захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту);

– розкрити особливості позасудових та судових способів захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту);

– узагальнити практику застосування цивільно-правових норм, змістом яких є договір банківського вкладу (депозиту);

– виявити недоліки та прогалини у правовому регулюванні договору банківського вкладу (депозиту) й запропонувати відповідні зміни до цивільного законодавства України.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають з укладання договору банківського вкладу (депозиту).

Предмет дослідження - договір банківського вкладу (депозиту) за цивільним законодавством України.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження представлена такими методами: діалектичним методом пізнання розвитку уявлень про таке явище, як договір, що дало змогу проаналізувати сутність та ознаки договору в цивільному законодавстві, ґрунтуючись на аналізі, синтезі, узагальненні, що забезпечило можливість виявлення та дослідження поняття й ознак договору банківського вкладу (депозиту); системно-структурним, що дало можливість визначити місце й роль договору банківського вкладу (депозиту) у системі банківських правочинів, з урахуванням його структури; формально-логічним, що застосовано для проведення аналізу змісту договору банківського вкладу (депозиту), у тому числі способів захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту); формально-догматичним, за допомогою якого здійснено тлумачення окремих понять, термінів; порівняльно-правовим, що використано при співставленні наявних у науковій літературі позицій з нормами цивільного закону, а також норм ЦК Української РСР 1963 р. та чинного ЦК України; статистичним методом, що застосовано для аналізу судової статистики роботи судів загальної юрисдикції.

Нормативну та емпіричну базу проведеного дослідження становлять українське та іноземне законодавство, міжнародно-правові документи, локальні акти, ділові звичаї, рішення судових органів.

У дисертації використано роботи із загальної теорії права, цивільного, господарського, підприємницького, екологічного права та інших юридичних наук. Усі проблеми дисертаційної роботи розглянуто в їх єдності та взаємозв'язку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше в Україні на основі теоретичних напрацювань, а також норм чинного ЦК України, з урахуванням останніх змін до нього, інших нормативних актів, здійснено комплексне дослідження інституту договору банківського вкладу (депозиту).

За результатами проведеного дослідження сформульовано низку положень, висновків, пропозицій, зокрема:

вперше:

- визначено основні етапи розвитку в Україні правових засад банківського вкладу (депозиту): а) 1991-1996 рр. - етап конкурентного регулювання депозитних відносин ЦК УРСР та спеціальним новим законодавством, зокрема Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 р., в умовах грошово-фінансової нестабільності (перехідний етап); б) 1996-2003 рр. - етап стабілізації, утвердження ринкових засад у банківській сфері на базі національної валюти - гривні, конституційного закріплення різних форм власності, створення передумов депозитних відносин; в) 2003-2010 рр. - етап активного функціонування депозитних відносин в умовах дії повноцінного правового механізму щодо договору банківського вкладу (депозиту), закладеного в ЦК України 2003 р., та створення відповідних гарантій захисту прав вкладників;

- сформульовано розширене доктринальне визначення поняття договору банківського вкладу (депозиту), відмінне від відтворюваного в юридичній літературі легального законодавчого визначення, під яким пропонується розуміти двосторонній правочин публічного характеру, за яким сторона (банк) приймає від іншої сторони (вкладника - юридичної чи фізичної особи) або для неї від інших уповноважених на це осіб грошову суму у своє володіння з правом користування і розпорядження нею та зобов'язується виплачувати вкладникові на одержану суму обумовлений розмір процентів або доходів в іншій формі й повернути її вкладникові на умовах та в порядку, встановлених договором або законом;

- сформульовано науковий висновок про те, що з моменту внесення грошових сум до банку вкладник втрачає на них право власності як на речі, визначені родовими ознаками, і набуває права власності на вклад як особливий об'єкт права власності;

- обґрунтовано висновок, що подоланню фінансово-економічної кризи можуть сприяти заходи, спрямовані на: посилення, на основі досвіду та практики держав з ринковою економікою, ролі державних інститутів у правовому регулюванні договору банківського вкладу (депозиту); подальшу гармонізацію банківського та цивільного законодавства через призму посилення цивільно-правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту); посилення гарантій реалізації та захисту прав вкладників відповідно до положень «споживчого» законодавства; посилення державного нагляду за діяльністю банківських установ; посилення цивільно-правової відповідальності банків за порушення своїх зобов'язань за договором банківського вкладу (депозиту);

- сформульовано висновок, що відповідно до змішаного характеру правової природи договору банківського вкладу, що має ознаки як договору позики, так і договору зберігання, сторони цього договору мають різну правову мету, за якою банк прагне запозичити грошові кошти для використання їх у фінансовій діяльності, а вкладник - забезпечити належне збереження грошових коштів та, водночас, одержати доходи від їх передачі в користування банку;

- сформульовано висновок про те, що відсутність у договорі банківського вкладу умов про розмір процентів та про строк дії договору, які в юридичній науці зазвичай вважаються істотними, не може слугувати підставою вважати його неукладеним, адже за відсутності в договорі банківського вкладу умов про розмір процентів банк зобов'язаний виплачувати їх у розмірі облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1061 ЦК України), а за відсутності умов про строк дії договору має діяти правило про видачу вкладу за першою вимогою вкладника;

- обґрунтовується висновок про те, що, з огляду на публічно-правовий характер договору банківського вкладу за участю фізичної особи, необхідне спеціальне законодавче застереження про повну відповідальність банку за порушення ним зобов'язань у формі відшкодування збитків та стягнення пені за прострочення повернення внесених коштів, наприклад, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочки, оскільки норми ЦК України, що регулюють відносини банківського вкладу, не містять навіть відсилочних норм про необхідність застосування загальних положень зобов'язального права про відповідальність сторін за порушення зобов'язань;

- обґрунтовано висновок, що за ст. 1058 ЦК України права й обов'язки в банку виникають лише в разі фактичного надходження грошових сум та прийняття їх банком (їх оприходування), але якщо таке фактичне надходження не відбулося, наприклад, у зв'язку з привласненням працівником банку переданих вкладником грошових сум, має діяти презумпція укладення договору банківського вкладу та виникнення відповідних обов'язків у банку перед вкладником;

удосконалено:

- основні критерії співвідношення договору банківського вкладу (депозиту) та інших суміжних договорів, їх класифікацію залежно від специфіки предмета договору, обсягу та змісту прав й обов'язків сторін, правових наслідків порушення умов договірного зобов'язання;

- систему ознак договору банківського вкладу (депозиту), до яких, зокрема, віднесено: а) оплатний, взаємний та реальний характер; б) спеціальна організаційна модель укладення договору банківського вкладу (депозиту) на основі типових (зразкових) договорів на основі формулярного права; в) спеціальний суб'єктний склад сторін; г) публічно-правовий характер договору банківського вкладу (депозиту) у разі укладення договору з вкладником - фізичною особою (споживачем); д) предмет договору, яким можуть бути лише гроші, тобто майно, визначене родовими ознаками;

дістали подальший розвиток:

- положення про те, що договір банківського вкладу (депозиту) доцільно розглядати як цілісне та системне правове явище, яке, по-перше, є об'єктивним виразом стану правового регулювання у цій сфері; по-друге, є зовнішньою формою волевиявлення та фіксації цивільних прав, обов'язків і відповідальності сторін цього правочину; по-третє, вклади за такими договорами сприяють розвиткові банківської системи і кредитуванню фізичних та юридичних осіб і, водночас, підвищенню добробуту самих вкладників;

- положення про те, що договір банківського вкладу (депозиту) - це правочин, укладений у письмові формі, за яким одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та у строки, визначені цим договором;

- позиції, що формування та становлення договору банківського вкладу (депозиту) зумовлено складним еволюційно-правовим процесом виділення даного правочину із системи суміжних цивільно-правових договорів (наприклад, договір зберігання, договір позики, кредитний договір тощо) на основі поєднання їх окремих конструктивних елементів, а також забезпечення правового регулювання з оптимальним використанням диспозитивних та імперативних засад і принципів;

- підходи, за якими найбільш оптимальним варіантом укладення договору банківського вкладу (депозиту) є наявність письмової форми, у якій підлягають визначенню усі умови даного правочину: 1) договір банківського вкладу (депозиту) укладається виключно в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу; 2) банк зобов'язаний видати вкладнику один примірник договору банківського вкладу (депозиту) під розписку, а також роз'яснити умови договору банківського вкладу (депозиту) на звернення вкладника;

- положення про необхідність реформування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення ним реального виконання зобов'язань перед вкладниками за договором банківського вкладу (депозиту) у разі неможливості банком виконати свої зобов'язання на основі встановлення спеціальних відрахувань банків до Фонду, а також фінансування його потреб за рахунок доходів Національного банку України;

- положення щодо посилення ефективності способів захисту цивільних прав шляхом: 1) спрощення механізму звернення вкладників до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів; 2) визначення порядку застосування способів судового захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту); 3) негайного набрання чинності та виконання рішень суду у справах, які випливають із договору банківського вкладу (депозиту).

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі положення та практичні рекомендації можуть бути використані в науково-теоретичних дослідженнях договору банківського вкладу; для вдосконалення цивільного законодавства України та практики розгляду судами справ, пов'язаних із договором банківського вкладу (депозиту); у процесі навчання студентів вищих навчальних закладів, для підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій з курсу «Цивільне право України».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх упроваджено як рекомендації в:

– законотворчу діяльність - при підготовці законопроектів щодо внесення змін та доповнень до ЦК України (акт впровадження у законотворчу діяльність Верховної Ради України від 10.12.2010 р.);

– у науково-дослідну діяльність та навчальний процес - використані при підготовці лекцій з дисципліни «Цивільне право України», що викладається в Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження від 15.12.2010 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки цивільного права, усі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. Одну наукову статтю підготовлено у співавторстві, у якій особистий внесок здобувача становить 50 %.

Апробація результатів дисертації. Обговорення і рецензування дисертаційного дослідження здійснено на засіданні кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ (протокол від 23.12.2010 р. № 10).

Головні положення та висновки дисертації обговорено на науково-практичній конференції «Соціальний захист та соціальне забезпечення інвалідів: актуальні проблеми правового регулювання» (Київ, 2009 р.), під час проведення всеукраїнського (національного) круглого столу «Проблеми представництва та захисту прав дітей з інвалідністю» (Київ, 2010 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в семи публікаціях, чотири з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, одному науково-методичному посібнику та двох тезах науково-практичної конференції і круглого столу.

Структура дисертації обумовлена завданнями та предметом дослідження і складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, одного додатку на 7 сторінках та списку використаних джерел - 219 найменувань на 18 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок, з яких загальний обсяг - 194 сторінки.

Основний зміст

У вступі дисертації обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, висвітлюється ступінь її наукової розробленості; формулюється мета і завдання дослідження, його об'єкт, предмет та метод дослідження; визначаються методологічна й теоретична засади проведеного наукового пошуку, а також новизна одержаних результатів, розкривається їх практичне значення; вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи.

Розділ 1 «Загальні засади договору банківського вкладу (депозиту)» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Генезис правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в умовах незалежності Української держави» аналізуються етапи розвитку правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в умовах незалежності Української держави.

Зазначається, що в умовах сьогодення, з позицій розуміння правового режиму договору банківського вкладу (депозиту), особливого значення набуває розгляд правового регулювання у цій сфері з моменту здобуття незалежності Українською державою. У цей період відбувається трансформація банківської системи від радянської до ринкової моделі розвитку, формування правових взаємовідносин банків та вкладників.

Доводиться, що на першому етапі правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) (1991-1996 рр.), що можна позначити як перехідний, відбувається складний процес формування законодавчих основ з цих питань. Цей етап характеризується такими рисами: 1) пристосування радянського цивільного законодавства до нових умов цивільних відносин у ринкових умовах; 2) прийняття законодавства про договір банківського вкладу депозиту, зорієнтованого на перехідний етап його трансформації від радянської до ринкової моделі, 3) нестабільність грошово-кредитної системи.

Звертається увага на те, що новий етап розвитку правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) пов'язаний з ухваленням Конституції України.

Доводиться, що на другому етапі правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) (1996-2003 рр.), що можна позначити як постконституційний, або стабілізаційний, відбувається складний процес становлення законодавчих засад з цих питань. Цей етап характеризується такими рисами: 1) конституційно-правове закріплення відносин власності, їх гарантування та захисту як передумови розвитку цивільно-договірних відносин у банківській сфері; 2) прийняття базових законодавчих актів з питань правового регулювання відносин у банківській сфері та щодо банківських правочинів; 3) законодавче посилення ролі Національного банку України у правовому регулюванні відносин щодо укладення та виконання договору банківського вкладу (депозиту); 4) посилення кодифікаційних процесів у сфері цивільного законодавства.

Обґрунтовується, що новий етап у правовому регулюванні цивільно-договірних відносин у банківській сфері зумовлений прийняттям Верховною Радою України ЦК України - кодифікованого законодавчого акта, що закріпив ринкові основи договору банківського вкладу (депозиту) в умовах соціально орієнтованої ринкової моделі розвитку нашої держави.

Зазначається, що на третьому етапі правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) (2003-2010 рр.), що можна позначити як посткодифікаційний, відбувається складний процес розвитку законодавчих основ з цих питань. Він характеризується такими рисами: 1) новітня кодифікація цивільного законодавства та систематизація положень про договір банківського вкладу (депозиту); 2) посилення ролі законодавчого регулювання договору банківського вкладу (депозиту); 3) посилення гарантій вкладників за договором банківського вкладу (депозиту); 4) удосконалення законодавства з питань правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту). На цьому етапі відбулося формування повноцінного механізму регулювання депозитних відносин.

У підрозділі 1.2. «Поняття та особливості договору банківського вкладу (депозиту)» аналізуються поняття, ознаки та особливості договору банківського вкладу (депозиту)

Досліджується легальне визначення договору банківського вкладу (депозиту), а також науково-теоретичні підходи та позиції до нього.

Дається авторське визначення поняття договору банківського вкладу (депозиту).

Робиться висновок, що в сучасних умовах законодавче та науково-теоретичне розуміння поняття договору банківського вкладу (депозиту) можуть уточнюватися та доповнюватися іншими ознаками, ураховуючи тенденції розвитку банківської системи України та її вихід із фінансової кризи.

У підрозділі 1.3. «Співвідношення договору банківського вкладу (депозиту) з іншими суміжними видами договорів у цивільному праві» досліджуються питання співвідношення договору банківського вкладу (депозиту) з іншими суміжними договорами в цивільному праві.

Доводиться, що місце договору банківського вкладу (депозиту) у системі цивільно-правових договорів зумовлено такими основними правовими чинниками, як: 1) ступенем та публічно-правовим характером цивільно-правового регулювання з можливістю поєднання нормативно-правового та договірно-правового регулювання; 2) наявністю специфічного суб'єктного складу; 3) наявністю специфічного кола цивільних прав та обов'язків, які визначають зміст договору.

У підрозділі 1.4. «Класифікація договору банківського вкладу (депозиту)» зосереджується увага на дослідженні критеріїв класифікації договору банківського вкладу (депозиту).

Зазначається, що договір банківського вкладу (депозиту) є складним та системним правочином у цивільному праві.

Обґрунтовується, що класифікація цього правочину на окремі види зумовлена різними критеріями суб'єктивного та об'єктивного характеру. Теоретико-правовий аналіз теорії цивільного права та цивільного законодавства доводить, що до основних критеріїв класифікації можна віднести такі, як: 1) специфічність предмета правочину; 2) специфічність сторін та змісту їх цивільної правосуб'єктності; 3) обсяг і зміст цивільних прав та обов'язків сторін.

Розділ 2 «Правова характеристика окремих елементів договору банківського вкладу (депозиту)» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Поняття та ознаки сторін договору банківського вкладу (депозиту)» дається характеристика суб'єктів договору банківського вкладу (депозиту).

Зазначається, що сторонами договору банківського вкладу виступають: одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Дотримуючись такої законодавчої логіки, доводиться, що сторони договору банківського вкладу (депозиту), якими є банк та вкладники, виступають носіями цивільних прав, обов'язків та відповідальності.

Досліджується цивільно-правове становище банку та вкладників за договором банківського вкладу (депозиту), аналізуються їх цивільні права, обов'язки та відповідальність.

Обґрунтовується, що вкладниками виступають суб'єкти приватного та публічного права, які вносять наявні в них грошові кошти, щодо яких має діяти презумпція правомірності їх набуття, до установи банку; виступають стороною договору банківського вкладу (депозиту).

У підрозділі 2.2. «Форма та зміст договору банківського вкладу (депозиту)» досліджується форма договору банківського вкладу (депозиту) та його умови, визначені законом і сторонами.

Зазначається, що, згідно з імперативними нормами ст. 1059 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається лише в письмовій формі. У цій статті записано, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пропонується до основних ознак письмової форми договору банківського вкладу (депозиту) внести наступні: письмова форма договору банківського вкладу (депозиту) визначається у ЦК Україні; передбачається закріплення цивільних прав, обов'язків та юридичної відповідальності сторін в окремому письмовому документі, що оформляється, як правило, у двох примірниках; закон передбачає закріплення письмової форми договору банківського вкладу (депозиту) шляхом, наприклад, видачі ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Предметно досліджуються істотні умови договору банківського вкладу (депозиту).

Обґрунтовується, що істотними умовами договору банківського вкладу (депозиту) є наступні: 1) домовленість про предмет договору; 2) домовленість про проценти, їх розмір та порядок виплати; 3) домовленість про умови повернення банківського вкладу та нараховані на нього проценти; 4) домовленість про строк дії договору; 5) домовленість про інші умови, які ініційовані однією стороною договору та щодо яких досягнуто взаємної згоди.

Розділ 3 «Способи захисту прав сторін за договором банківського вкладу (депозиту)» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Поняття, ознаки та види способів захисту прав сторін за договором банківського вкладу (депозиту)» розкриваються поняття, ознаки та види способів захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту).

Зазначається, що право на захист цивільних прав можна розглядати як сукупність можливостей як цивільно-правового, так і цивільно-процесуального характеру; сукупність форм та способів гарантування й відновлення цивільних прав та інтересів, у тому числі шляхом застосування примусу щодо зобов'язаної особи.

Дається авторське визначення способів захисту цивільних прав та обґрунтовується юридичне значення їх поділу на позасудові та судові.

У підрозділі 3.2. «Позасудові способи захисту прав сторін за договором банківського вкладу (депозиту)» досліджуються позасудові способи захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту).

Доводиться, що позасудові способи захисту цивільних прав зумовлені обсягом та змістом повноважень, насамперед, держави як ключового політико-правового інституту суспільства, оскільки за змістом Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.

Досліджуються окремі позасудові способи захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту). Водночас, з метою підвищення його ефективності, пропонується більш чітко та системно визначити в ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів сторін договору банківського вкладу, у тому числі конкретизувати строки розгляду заяв та (або) скарг.

У підрозділі 3.3. «Судові способи захисту цивільних прав сторін за договором банківського вкладу (депозиту)» досліджуються судові способи захисту цивільних прав за договором банківського вкладу (депозиту).

На основі аналізу теорії цивільного права та цивільного законодавства доводиться, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Досліджуються окремі способи захисту цивільних прав судом за договором банківського вкладу (депозиту).

Обґрунтовується, що способи захисту цивільних прав судом за договором банківського вкладу (депозиту) не є вичерпними, оскільки учасниками цивільних правовідносин, які випливають із змісту зазначеного правочину, та судом можуть застосовуватись й інші способи захисту цивільних прав, що передбачені законодавством України. Додаткові способи захисту цивільних прав можуть міститися безпосередньо в договорі банківського вкладу (депозиту).

У підрозділі 3.4. «Цивільно-правова відповідальність сторін договору банківського вкладу (депозиту)» досліджується цивільно-правова відповідальність сторін договору банківського вкладу (депозиту).

Доводиться, що умовою (підставою) настання цивільно-правової відповідальності сторони договору банківського вкладу (депозиту) є вчинення його сторонами цивільно-правового правопорушення, що характеризується такими рисами як: а) протиправність дії, якою заподіяно шкоду; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою; г) вина особи, яка заподіяла шкоду.

Підкреслюється, що суб'єктами цивільно-правового правопорушення визнаються правосуб'єктні особи, які володіють деліктоздатністю, тобто здатністю відповідати за свої протиправні дії.

Зроблено висновок, що для цивільно-правової відповідальності сторони договору банківського вкладу (депозиту) характерні такі основні риси: настає в разі вчинення стороною договору цивільного правопорушення, яке призвело до заподіяння шкоди (збитків) іншій стороні договору; передбачає застосування до сторони правопорушника майнових санкцій, передбачених договором банківського вкладу (депозиту); суб'єктами виступають банк та (або) вкладники; можуть застосовуватися заходи захисту прав у позасудовому та судовому порядку.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у проведенні комплексного науково-теоретичного дослідження проблем правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту), розробленні теоретичних засад подальшого розвитку договору банківського вкладу (депозиту), підготовлено низку науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення правових актів, що регулюють правовий статус договору банківського вкладу (депозиту).

Проведене дослідження теоретичних проблем правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) дозволяє сформулювати наступні загальнотеоретичні висновки:

1. Формування ефективної моделі правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в сучасних умовах є одним із ключових завдань теорії цивільного права та цивільного законодавства. Договір банківського вкладу (депозиту) виступає домінуючою моделлю формування цивільно-правових відносин між банками та клієнтами, які є вкладниками. Така роль даного правочину пояснюється тим, що в ньому уособлюється волевиявлення банку та вкладників, визначаються їх цивільні права, обов'язки та відповідальність. У договорі банківського вкладу (депозиту) відображаються тенденції розвитку банківської системи, стан та динаміка правових взаємовідносин держави, банків і вкладників. Сучасне розуміння договору банківського вкладу (депозиту) зумовлено загально цивілістичними підходами до визначення та розуміння правочину й банківського вкладу, орієнтованістю його на реальне забезпечення, гарантування та захист цивільних прав, а також виконання цивільних обов'язків його сторін як необхідну умову подальшого удосконалення теорії цивільного права, правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) та на цій основі посилення ефективності функціонування банківської системи як важливої складової державно-правових й економічних реформ.

2. Теоретико-правове дослідження правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в умовах незалежності Української держави свідчить про наявність достатньо складного, обумовленого політико-правовими чинниками процесу формування та становлення відповідного законодавства, яке мало чітко виражений перехідний характер від радянської до ринкової моделі. Значної активізації процесу правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) додало ухвалення Конституції України, якою було визначено фундаментальні соціально-економічні, майнові (цивільні) права людини, що в подальшому знайшли своє закріплення та визнання в новітньому цивільному й банківському законодавстві. Зазначене дозволило забезпечити сталі й більш стабільні цивільно-правові відносини між банками та владниками за договором банківського вкладу (депозиту).

Одним із напрямів розбудови національного цивільного законодавства на основі Конституції України стало ухвалення ЦК України - основоположного нормативно-правового акта, на підставі якого було законодавчо розвинуто та удосконалено правове регулювання договору банківського вкладу (депозиту) через визначення ключових правових властивостей договору банківського вкладу (депозиту) як одного з ключових правочинів у банківській практиці.

Подолання фінансово-економічної кризи та оптимізація банківської системи України на сучасному етапі розвитку суспільства й держави, досвід провідних європейський держав свідчить про вкрай гостру проблему щодо: 1) посилення ролі державних інститутів у правовому регулюванні договору банківського вкладу (депозиту); 2) посилення гарантій реалізації та захисту прав вкладників; 3) посилення державного нагляду за діяльністю банківських установ.

3. За наслідками проведеного системного дослідження поняття договору банківського вкладу (депозиту) у сучасній теорії цивільного права, визначено, що його доцільно розглядати як цілісне та системне правове явище, яке, по-перше, є об'єктивним виразом стану правового регулювання в цій сфері; по-друге, зовнішньою формою волевиявлення та фіксації цивільних прав, обов'язків і відповідальності сторін даного правочину. Тому договір банківського вкладу (депозиту) - це правочин, укладений у письмові формі, за яким одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та у строки, визначені цим договором.

4. Зроблено висновок, щодо основних особливостей договору банківського вкладу (депозиту) можна віднести такі: організаційно-правова модель досягнення згоди між банківською установою та вкладником на основі врахування взаємних потреб й інтересів щодо отримання прибутку; форма закріплення та існування цивільних прав й обов'язків банківської установи та вкладника відповідно до положень ЦК України та інших актів законодавства України; предметом договору виступає банківський вклад, що являє собою суму грошей, які залучає банк у фізичних та юридичних осіб на умовах повторності та платності для організації та здійснення банківської діяльності; сторонами даного договору виступають, з однієї сторони, банківська установа (банк) як суб'єкт, що надає та обслуговує банківські послуги шляхом залучення вкладів, а з другої - вкладники, тобто юридичні та фізичні особи, які споживають банківські послуги шляхом передачі банківській установі вкладу та отримання процентів; виступає умовою виникнення цивільних правовідносин, які мають чітко виражений специфічний грошово-правовий режим та зобов'язальний характер; виступає як публічний договір, коли вкладником є фізична особа; договір укладається в письмовій формі; має строковий характер; підлягає страхуванню у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до закону; допускає позасудові та судові форми захисту цивільних прав та інтересів сторін.

5. Формування та становлення договору банківського вкладу (депозиту) зумовлено складним еволюційно-правовим процесом виділення даного правочину із системи суміжних цивільно-правових договорів (наприклад, договір зберігання, договір позики, кредитний договір тощо) на основі поєднання їх окремих конструктивних елементів, а також забезпечення правового регулювання з оптимальним використанням диспозитивних та імперативних засад і принципів.

6. Специфіку договору банківського вкладу (депозиту) відображає правове становище його сторін - їх цивільна правосуб'єктність. Змістовну її частину складають цивільні права, обов'язки та відповідальність, які обумовлені специфікою договору банківського вкладу (депозиту). Характерними рисами сторін договору банківського вкладу (депозиту) є наступні: ними виступають банк як спеціальна юридична особа, що наділяється правом залучення банківських вкладів, та вкладники - фізичні та юридичні особи, які вносять грошові кошти до банку у вигляді банківського вкладу; сторони наділяються специфічним колом цивільних прав, обов'язків, які випливають із сутності та змісту даного договору; не мають права відмовитися від умов договору банківського вкладу (депозиту); законодавець гарантує права та інтереси вкладників - фізичних осіб через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; несуть цивільно-правову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору банківського вкладу (депозиту).

7. Найбільш оптимальним варіантом укладення договору банківського вкладу (депозиту) є наявність письмової форми, у якій підлягають визначенню усі умови даного правочину. При цьому, видається доцільним, у ЦК України закріпити положення, за яким: договір банківського вкладу (депозиту) укладається виключно в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу; банк зобов'язаний видати вкладнику один примірник договору банківського вкладу (депозиту) під розписку; банк зобов'язаний роз'яснити умови договору банківського вкладу (депозиту) на звернення вкладника.

8. Договору банківського вкладу (депозиту) притаманна низка істотних умов, що відображають його місце та юридичне значення в системі цивільно-правових договорів. До істотних умов договору банківського вкладу (депозиту) можна віднести такі, як: домовленість про предмет договору; домовленість про проценти, їх розмір та порядок виплати; домовленість про умови повернення банківського вкладу та нараховані на нього проценти; домовленість про строк дії договору; домовленість про інші умови, які ініційовані однією стороною договору та щодо яких досягнуто взаємної згоди.

9. На підставі науково-теоретичних результатів дисертаційного дослідження сформульовано рекомендації щодо внесення змін та доповнень до низки законодавчих актів, зокрема, запропоновано:

- передбачити в параграфі 3 глави 71 ЦК України норму про обов'язок банку відшкодувати вкладнику збитки та моральну шкоду за несвоєчасне повернення вкладнику банківського вкладу та процентів на нього;

- закріпити в параграфі 3 глави 71 ЦК України загальні та спеціальні способи судового й позасудового захисту, що застосовують у разі порушення договору банківського вкладу;

- передбачити в законах України «Про Національний банк України» та «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» положення, згідно з яким встановлювався б обов'язок Національного банку України здійснювати спеціальні відрахування за рахунок одержуваних ним доходів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- доповнити закони України «Про прокуратуру» та «Про Національний банк України» положенням про покладення на них обов'язку щодо забезпечення нагляду за дотриманням банками законодавства про банківські вклади;

- передбачити в параграфі 3 глави 71 ЦК України норму про поширення на відносини банківського вкладу як загальних способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, так і спеціальних способів захисту, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів»;

- доповнити ЦК України ст. 10581, у якій має бути визначено істотні умови договору банківського вкладу.

Сформульовано текст положень щодо змін та доповнень, перелік яких викладено в додатку до дисертації.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Гопанчук В. С. Класифікація договору банківського вкладу (депозиту) / В. С. Гопанчук, М. А. Біда. - Вісник прокуратури. - 2010. - № 11(113). - С. 117.

2. Біда М. А. Поняття й особливості договору банківського вкладу (депозиту): цивільно-правова сутність та підходи / М. А. Біда // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 10(178). - С. 86-90.

3. Біда М. А. Поняття та ознаки договору банківського вкладу (депозиту): науково-правовий аспект / М. А. Біда // Судова апеляція. - 2010. - № 2(19). - С. 97-103.

4. Біда М. А. Генезис правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) / М. А. Біда // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 4(71). - С. 210-219.

5. Біда М. А. Договір банківського вкладу (депозиту) через призму соціальної політики держави: погляд на проблему / М. А. Біда // Соціальний захист та соціальне забезпечення інвалідів: актуальні проблеми правового регулювання : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 4 груд. 2009 р. / за заг. ред. А. П. Зайця, В. Л. Костюка. - К. : ВГОІ «Інститут реабілітації та соціальних технологій», ПВГОІ «ІР СТ Україна». - 2010. - С. 44-49.

6. Біда М. А. Проблеми реалізації та захисту права на банківський вклад (депозит) інвалідами та дітьми з інвалідністю: напрями законодавчого регулювання / М. А. Біда // Проблеми представництва та захисту прав дітей з інвалідністю : матеріали всеукр. (національного) круглого столу ВГОІ «Інститут реабілітації та соціальних технологій» / за заг. ред. А. П. Зайця, В. Л. Костюка. - К. : ПВГОІ «ІР СТ Україна». - 2010. - С. 35-38.

7. Біда М. А. Удосконалення цивільно-правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) за участю інвалідів / М. А. Біда // Соціально-психологічна та освітня реабілітація осіб з інвалідністю : наук.-метод. посіб. / за матеріалами соціально-психологічних, інформативно-консультативних тренінгів для осіб з інвалідністю ВГОІ «Інститут реабілітації та соціальних технологій» / за заг. ред. В. Л. Костюка. - К. : ПВГОІ «ІР СТ Україна». - 2010. - С. 45-47.

Анотація

Біда М.А. Договір банківського вкладу (депозиту) за цивільним законодавством України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2011.

У дисертації розкрито науково-теоретичні та практичні питання правового статусу договору банківського вкладу (депозиту), перспективи їх удосконалення та правового регулювання в цій сфері.

Наведено визначення договору банківського вкладу (депозиту), обґрунтовано його ознаки та особливості. Акцентовано увагу на питаннях співвідношення договору банківського вкладу (депозиту) з іншими суміжними договорами.

Досліджено питання цивільно-правової відповідальності сторін договору банківського вкладу (депозиту) та питання удосконалення її правового регулювання. Зроблено висновки та надано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту).

Ключові слова: договір банківського вкладу (депозиту), класифікація договору банківського вкладу (депозиту), форма договору банківського вкладу (депозиту), зміст договору банківського вкладу (депозиту), способи захисту цивільних прав сторін договору банківського вкладу (депозиту).

Аннотация

Бида М.А. Договор банковского вклада (депозита) по гражданскому законодательству Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2011.

В диссертации раскрыты научно-теоретические и практические вопросы правового статуса договора банковского вклада (депозита), перспективы их усовершенствования правового регулирования в этой сфере. Рассмотрены особенности правового регулирования договора банковского вклада (депозита) в условиях независимости Украинского государства. Дано авторское определение договора банковского вклада (депозита), обосновано его признаки и особенности. Определено, что договор банковского вклада (депозита) имеет смешанный характер правовой природы, а его стороны имеют разную цель: банк - получить деньги для использования в хозяйственной деятельности, а вкладчик получить прибыль. Акцентировано предметное внимание на вопросах соотношения договора банковского вклада (депозита) с другими смежными договорами, исследованы вопросы классификации договора банковского вклада (депозита) на отдельные виды.

Обосновывается, что классификация договора банковского вклада (депозита) обусловлена специфичностью предмета договора, объема и содержания гражданских прав и обязанностей сторон.

Рассмотрены вопросы понятия, признаков и особенностей правового положения сторон договора банковского вклада (депозита).

Исследовано правовое положение банка и вкладчиков по договору банковского вклада (депозита).

Обосновывается, что вкладчиками выступают субъекты частного и публичного права, которые вносят имеющиеся в них денежные средства, относительно которых должна действовать презумпция правомерности их приобретения, в учреждение банка; выступают стороной договора банковского вклада (депозита).

Акцентировано внимание на сущности и особенностях совершенствования письменной формы договора банковского вклада (депозита). Рассмотрены вопросы содержания договора банковского вклада (депозита). Исследованы существенные условия договора банковского вклада (депозита).

Рассмотрены вопросы понятия, признаков и видов способов защиты, гражданских прав сторон по договору банковского вклада (депозита), а также классификации способов защиты гражданских прав сторон по договору банковского вклада (депозита) на внесудебные и судебные. На примере судебной практики даётся ряд предложений по улучшению защиты прав не только вкладчиков, но и банка, как стороны договора.

Изучены вопросы гражданско-правовой ответственности сторон договора банковского вклада (депозита). Предложены направления усовершенствования правового регулирования гражданско-правовой ответственности.

Сделаны выводы и подготовлены предложения по совершенствованию правового регулирования договора банковского вклада (депозита). Разработан проект о внесении изменений и дополнений в Законы Украины с целью защиты прав сторон банковского вклада (депозита), гармонизации законодательства, уточнении обязанностей государственных органов.

Ключевые слова: договор банковского вклада (депозита), классификация договора банковского вклада (депозита), форма договора банковского вклада (депозита), содержание договора банковского вклада (депозита), способы защиты гражданских прав сторон договора банковского вклада (депозита).

Summary

Bida M.A. Contract deposit (deposit) for the civil law of Ukraine. -Manuscript.

...