Адміністративно-правові процедури забезпечення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.951: 351.755.65.078.3

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАГЛЯДУ МІЛІЦІЇ ЗА ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Фомін Павло Павлович

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

кандидат юридичних наук, доцент

Ткаченко Володимир Іванович,

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка,

доцент кафедри цивільних та адміністративно-правових дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Коломоєць Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет,

декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент

Оболенський Юрій Борисович,

Кіровоградський юридичний інститут

Харківського національного університету внутрішніх справ,

професор кафедри тактико-спеціальної підготовки.

Захист відбудеться “26” березня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26).

Автореферат розісланий “24” лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М. Школа

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення законності та правопорядку в Україні передбачає встановлення такого правового режиму, що створює умови для запобігання злочинам з боку осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі та щодо яких міліція здійснює адміністративний нагляд. Так, лише протягом 2009 р. адміністративний нагляд з ініціативи органів внутрішніх справ було встановлено стосовно 14430 раніше судимих осіб (на 0,5 % більше, ніж у 2008 р.). При цьому простежується тенденція щодо збільшення кількості вчинених ними злочинів (60914 у 2008 р., 70855 - 2009 р., 93146 - 2010 р.) та порушень правил адміністративного нагляду (4903 - 2008 р., 4971 - 2009 р., 5368 - 2010 р.). Особи, за якими встановлено адміністративний нагляд міліції, як і раніше, продовжують вести антигромадський спосіб життя та негативно впливати інших осіб. Наявність таких негативних чинників свідчить про те, що адміністративно-наглядова діяльність міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, й досі є малоефективною та потребує подальшого організаційно-правового вдосконалення.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали праці фахівців у таких галузях, як теорія права, теорія управління та адміністративне право: В. Б. Авер'янова, В. Г. Афанасьєва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Є. В. Додіна, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінного, В. Я. Малиновського, В. А. Мисливого, О. В. Негодченка, О. І. Остапенка, О. Ф.Скакун, О. Ф. Фрицького та ін.

Окремі питання контрольно-наглядової діяльності та реалізації адміністративно-правових процедур досліджували: С. І. Агафонов, Р. С. Алімов, М. І. Байтін, О. О. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, М. І. Єропкін, В. А. Зюзін, А. П. Клюшниченко, А. Т. Комзюк, А. П. Коренєв, І. В. Мельник, Д. В. Приймаченко, В. П. Тимощук, Ю. А. Тихомиров.

Безпосередньо питання адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, розглядалися у роботах О. І. Бекетова, О. С. Бондаренка, Р. І. Денисова, І. І. Маха, О. А. Петренка, С. В. Пузирьова, Ф. С. Разарьонова, А. П. Сафонова, В. М. Трубникова, Д. П. Цвігуна, Х. П. Ярмакі.

Разом з тим важливі напрями діяльності міліції щодо адміністративного нагляду досліджено фрагментарно. Зокрема, актуальним є вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності реалізації правових процедур встановлення, здійснення, продовження та припинення адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Саме тому визначення сутності, властивостей, зовнішніх форм прояву адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, його місця в системі заходів адміністративного примусу, специфіки адміністративно-правових процедур його реалізації, а також розробка аргументованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, мають важливе теоретичне та практичне значення. Усе це потребує комплексного наукового осмислення та зумовлює актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження відповідає положенням Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р, п. 10.16 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, Плану науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ 12.03.2007 р. (протокол № 16).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності та змісту процедур реалізації адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та розробці науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій стосовно їх вдосконалення.

Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувалися такі основні завдання, спрямовані на:

з'ясування значення адміністративного нагляду міліції щодо забезпечення громадського порядку та громадської безпеки та уточнення його місця в системі заходів адміністративного примусу;

здійснення класифікації адміністративного нагляду міліції;

визначення змісту і правової природи адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

надання характеристики правового статусу органів державної влади, що реалізовують процедури адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

формулювання визначення поняття та ознак адміністративно-правових процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

систематизацію адміністративно-правових процедур встановлення, здійснення, продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

обґрунтування пропозицій для вдосконалення правових основ і діяльності міліції щодо реалізації адміністративно-правових процедур нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Об'єктом дослідження є адміністративно-процесуальні відносини, пов'язані з наглядом міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Предмет дослідження - адміністративно-правові процедури забезпечення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів пізнання. Так, за допомогою діалектичного методу виявлено усталені взаємозв'язки та місце в системі заходів адміністративного примусу адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, визначено правовий режим застосування цього заходу та встановлено його профілактичне значення у сфері громадського порядку і громадської безпеки (підрозділи 1.1, 1.2). Історико-правовий метод надав можливість здійснити ретроспективний аналіз розвитку законодавства про адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та практики його застосування (підрозділи 2.1, 2.2). Структурно-функціональний метод було застосовано для з'ясування особливостей правового статусу підрозділів міліції, які здійснюють нагляд за окремою категорією раніше засуджених осіб (підрозділ 2.3), а за допомогою системно-структурного підходу було проаналізовано структуру адміністративно-правових процедур реалізації нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі (розділ 3). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду застосування адміністративного нагляду поліції (підрозділи 3.2, 3.3), логіко-семантичний - сформулювати дефініції низки досліджуваних правових явищ (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1). Завдяки соціологічному та статистичному методам досліджено результати діяльності міліції щодо адміністративного нагляду (підрозділи 1.2, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України та підзаконні акти, в тому числі й акти МВС України, положення яких визначають особливості реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

При розробці пропозицій для удосконалення адміністративно-правового статусу суб'єктів, що беруть участь у реалізації адміністративно-правових процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, використовувалися нормативно-правові акти та досвід здійснення адміністративного нагляду органами внутрішніх справ Росії, Білорусії, Казахстану та інших держав.

Емпіричною основою дисертації є: дані про результати діяльності ДГБ МВС України та територіальних підрозділів міліції громадської безпеки за 2008-2010 рр. та Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області за 2006-2009 р.; результати опитування 158 працівників карного розшуку та 163 дільничних інспекторів міліції, які здійснюють адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також інтерв'ювання 342 осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд міліції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень адміністративно-правових процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. У роботі сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, що відображають її наукову новизну, зокрема:

вперше:

адміністративно-правову процедуру нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, визначено як урегульований адміністративно-правовими нормами порядок діяльності уповноважених суб'єктів щодо встановлення, здійснення, продовження чи припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

виокремлено риси, властиві адміністративно-правовим процедурам нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: структурованість; системність суб'єктів реалізації; обов'язковість прийняття відповідного рішення; залежність від категорій осіб, звільнених з місць позбавлення волі; профілактична спрямованість;

доведено, що за своїм змістом діяльність міліції, установ Державної пенітенціарної служби України та судів України щодо адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, є процесуальною та реалізується через адміністративно-правові процедури встановлення, здійснення, продовження та припинення;

запропоновано доповнити Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» ст. 5-1 «Права особи, щодо якої встановлюється чи продовжується термін здійснення адміністративного нагляду»; ст. 7-1 «Права посадових осіб органів внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд», ст. 7-2 «Обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд»,

удосконалено:

класифікацію адміністративного нагляду міліції шляхом доповнення її новими критеріями: рівнем правового регулювання (на підставі виключно законів або на підставі законів та інших нормативно-правових актів); порядком установлення та припинення (судовий і позасудовий); порядком реалізації процедур нагляду (звичайний, спрощений, особливий);

визначення етапів встановлення, здійснення, продовження та припинення нагляду адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: прийняття рішення, процесуальне оформлення, видання індивідуального адміністративного акта;

систематизацію елементів адміністративно-правового статусу суб'єктів реалізації процедур нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, шляхом виокремлення в ньому цільового, структурно-організаційного та компетенційного блоків;

дістали подальшого розвитку:

підходи щодо розгляду адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як: особливого різновиду адміністративно-процесуальних правовідносин; підінституту галузі адміністративного права; виду правоохоронної діяльності міліції; окремого адміністративно-наглядового провадження;

положення щодо нормативного регулювання адміністративно-правової процедури припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, шляхом закріплення в наказі МВС України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань „Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 4 листопада 2003 року № 1303/203 окремого розділу „Порядок припинення адміністративного нагляду” з відповідним змістовним наповненням.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:

правотворчій діяльності - для внесення змін і доповнень до чинного законодавства про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 16 березня 2009 р. № 04-19/14-696);

правозастосовчій діяльності - для вдосконалення роботи органів внутрішніх справ щодо реалізації процедур здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі (акт впровадження УГБ ГУМВС України в Луганській області від 11 лютого 2009 р.);

навчальному процесі - під час розробки навчальних програм та інших методичних матеріалів із дисциплін: „Адміністративне право України”, „Адміністративна діяльність ОВС”, „Адміністративний процес” (акт впровадження ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 24 липня 2010 р.).

науково-дослідній діяльності - для проведення подальшого дослідження адміністративно-наглядової діяльності міліції;

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано здобувачем самостійно. Усі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У науковій статті «Пропозиції Луганського державного університету внутрішніх справ щодо застосування адміністративного та кримінального законодавства до осіб, які перебувають під адміністративним наглядом ОВС», підготовленій у співавторстві, самостійно обґрунтовано доцільність удосконалення нормативних засад відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, а також були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: „Образование и наука без границ - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006); „Nowoczesnych naukowych osi№gniкж - 2008” (м. Пшемишль, 2008); „Актуальні проблеми вдосконалення кримінального та адміністративно-деліктного законодавства” (м. Луганськ, 2008); „Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (м. Тернопіль, 2009); „Кримінальна юстиція в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луганськ, 2010).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та п'яти тезах доповідей.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок, з яких основний текст - 180 сторінок. Список використаних джерел складається з 211 найменувань і займає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок із науковими планами та програмами, об'єкт, предмет, мета і завдання, методи дослідження, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1. „Адміністративний нагляд міліції: соціально-правова сутність і профілактична складова” містить два підрозділи і присвячений дослідженню сутності адміністративного нагляду міліції та його профілактичного значення для забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.

У підрозділі 1.1. „Поняття, ознаки та правова основа адміністративного нагляду міліції” констатовано, що сьогодні теоретико-прикладну цінність має не стільки з'ясування місця й ролі адміністративно-наглядової діяльності ОВС в інституті адміністративного нагляду, скільки визначення методологічних засад такої діяльності, дослідження її особливостей та профілактичного значення для забезпечення громадського порядку й громадської безпеки, а також з'ясування сутності адміністративного нагляду міліції як самостійного правового явища.

Адміністративний нагляд міліції розглянуто як різновид адміністративних правовідносин, урегульованих нормами адміністративного права, що виникають між структурними підрозділами (посадовими особами) міліції й організаційно не підпорядкованими фізичними та юридичними особами з приводу реалізації ними прав і виконання обов'язків у різних сферах державного управління (охорони громадського порядку та об'єктів власності різних форм, забезпечення безпеки дорожнього руху, громадської та екологічної безпеки, організації роботи паспортно-реєстраційної та міграційної служби, дозвільної системи, нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі), розвиток яких дозволяє попереджати та припиняти правопорушення, притягувати винних до відповідальності, удосконалювати законодавство з питань реалізації адміністративно-наглядових повноважень органів внутрішніх справ України, прав і свобод піднаглядних суб'єктів.

Обґрунтовано, що з метою розкриття різних аспектів прояву адміністративного нагляду міліції, виявлення його сутності та встановлення змісту доцільно останній характеризувати з позицій різновиду правоохоронної діяльності ОВС України, сукупності адміністративно-наглядових проваджень, здійснюваних міліцією, правовідносин адміністративного нагляду за участю даного органу, підінституту галузі адміністративного права.

Виділено ознаки адміністративного нагляду міліції, визначено шляхи нормативної регламентації адміністративно-наглядової діяльності міліції. Здійснено класифікацію адміністративного нагляду міліції за низкою ознак: сферою наглядової діяльності, часом здійснення, сферами, які підлягають нагляду, відкритістю, джерелами, правовою кваліфікацією, кількісним складом суб'єктів, способом ініціювання, рівнем правового регулювання, порядком встановлення та припинення, порядком реалізації процедур нагляду.

У підрозділі 1.2. „Об'єкти профілактичного впливу адміністративного нагляду міліції” досліджуються громадський порядок і громадська безпека як сфери профілактичного впливу адміністративного нагляду міліції.

З'ясовано співвідношення категорій „громадський порядок”, „громадська безпека” і „профілактика правопорушень”. Встановлено, що профілактичне значення адміністративного нагляду міліції для забезпечення громадського порядку та громадської безпеки виявляється в тому, що під час застосування працівниками ОВС адміністративно-правових заходів попередження та запобігання правопорушенням міліція може впливати на свідомість і поведінку піднаглядних суб'єктів як до моменту виникнення у них намірів вчинити правопорушення, так і в момент формування протиправних намірів у відповідної особи, однак до того часу, поки ці наміри вона не почала реалізовувати.

Встановлено, за допомогою яких правових заходів забезпечується профілактика злочинів і адміністративних деліктів під час здійснення міліцією адміністративно-наглядових повноважень у сфері громадського порядку та громадської безпеки. Встановлено, що про відповідне профілактичне значення адміністративного нагляду міліції для сфери забезпечення громадського порядку та громадської безпеки можна вести мову тоді, коли за допомогою нього досягаються такі цілі профілактики: 1) обмежується дія негативних соціальних явищ і процесів, що не перебувають у сфері адміністративної деліктності, але взаємопов'язані з нею; 2) усуваються причини злочинів і адміністративних проступків, а також умови, що їм сприяють; 3) нейтралізується негативний вплив мікросередовища особи (сім'ї, ВНЗ, друзів, співробітників тощо), що формує її антисуспільну установку та впливає на мотивацію поведінки; 4) нівелюється негативний вплив на особу, яка за своїми морально-психологічними якостями здатна вчинити правопорушення та продовжувати протиправну діяльність.

Наведено додаткові аргументи на користь прийняття та закріплення в Законі України „Про профілактику правопорушень” положень, що визначатимуть систему профілактичних заходів і порядок їх реалізації органами внутрішніх справ у сфері адміністративного нагляду за певною категорією фізичних осіб, права та обов'язки працівників міліції як суб'єктів профілактики правопорушень у сфері адміністративного нагляду, об'єкти профілактичного впливу працівників міліції, що будуть реалізовувати адміністративно-наглядові повноваження, систему принципів профілактики тощо.

Розділ 2. „Адміністративно-правовий механізм нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі” складається з трьох підрозділів, які присвячено з'ясуванню сутності та змісту адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, його нормативної основи та процедурного механізму реалізації, а також характеристиці системи та правового статусу суб'єктів реалізації адміністративних процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

У підрозділі 2.1. „Сутність і зміст адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі” зосереджено увагу на з'ясуванні правової природи адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Зроблено висновок про те, що адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, є полігносеологічним адміністративно-правовим явищем комплексного, міжгалузевого характеру. Сформульований висновок підтверджено аналізом ознак, характерних для цього правового явища.

Доведено, що зміст адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, включає: систему заходів попередження та запобігання правопорушенням, розшуку піднаглядних; комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо раніше засуджених осіб з метою пристосування останніх до умов соціального середовища, захисту їхніх прав і законних інтересів (заходи ресоціалізації); працевлаштування, професійну орієнтацію (переорієнтацію) та перепідготовку, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, криміногенним факторам (заходи соціальної адаптації).

На підставі аналізу правових обмежень, які встановлюються судом для адміністративно піднаглядних осіб, зроблено висновок про доцільність їх застосовування виключно за певними адміністративно-правовими процедурами.

У підрозділі 2.2. „Адміністративно-правові процедури в механізмі нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: поняття та правові засади” досліджуються сутність адміністративних процедур, їх форми прояву у сфері адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також нормативно-правове регулювання таких процедур.

Запропоновано дефініцію адміністративно-правових процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як урегульованого адміністративно-правовими нормами порядку діяльності уповноважених суб'єктів щодо встановлення, здійснення, продовження чи припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Охарактеризовано специфічні риси адміністративних процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Детально досліджено адміністративно-правові процедури в механізмі нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, нормативні засади їх реалізації. Зроблено висновок про необхідність розширення нормативного забезпечення порядку реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, і неодмінного приведення їх до вимог Конституції України та європейських стандартів захисту прав і свобод людини та громадянина.

Обґрунтовано доцільність розроблення та прийняття: 1) Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” (у новій редакції); 2) Закону України „Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення з питань адміністративної відповідальності осіб за порушення правил адміністративного нагляду”; 3) Закону України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про міліцію” стосовно уточнення адміністративно-наглядових повноважень посадових осіб ОВС”; 4) „Положення про організацію встановлення, здійснення та припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

Запропоновано санкцію ст. 187 КУпАП доповнити громадськими роботами. За необхідність внесення відповідних законодавчих коректив висловилися 82,6% опитаних працівників міліції, які приймають участь у реалізації процедур адміністративного нагляду, та 63,5% респондентів, щодо яких вони здійснюються.

У підрозділі 2.3. „Система та правовий статус суб'єктів реалізації адміністративно-правових процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі” наведено характеристику повноважень, визначених чинним законодавством для суб'єктів реалізації адміністративних процедур нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

До суб'єктів, що беруть участь у реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, віднесено: а) установи виконання покарань; б) органи внутрішніх справ; в) суди.

Визначено структурні підрозділи установ виконання покарань, які беруть участь у реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а саме: відділи з контролю за виконанням судових рішень, нагляду та безпеки, виховної та соціально-психологічної роботи, оперативний відділ, медичну частину. З-поміж підрозділів ОВС, задіяних у реалізації процедур адміністративного нагляду, дисертант виокремлює: службу дільничних інспекторів міліції, підрозділи карного розшуку, дізнання, державну службу боротьби з економічною злочинністю, державну службу боротьби з організованою злочинністю та з незаконним обігом наркотиків, слідчі підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби міліції, приймальники-розподільники, чергові частини міськ-, райвідділів. Зазначено роль у встановленні, припиненні та продовженні адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, місцевих (районних) та апеляційних судів.

Доведено, що правовий статус названих суб'єктів утворюють такі блоки: цільовий (мета, завдання та функції адміністративно-наглядової діяльності); структурно-організаційний (структура органу; схема організаційного підпорядкування структурних одиниць; схема розподілу завдань, функцій кожного структурного підрозділу, посадової особи; порядок взаємодії між структурними підрозділами органу, а також порядок взаємодії з іншими органами (як державними, так і недержавними) та громадськістю у сфері реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі); компетенційний (права та обов'язки органу, а також його посадових осіб). З'ясовано, що завдання адміністративно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і судів - це свідомі уявлення про напрями та очікувані наслідки такої діяльності.

Наголошено, що найбільшим обсягом повноважень у сфері реалізації адміністративно-правових процедур встановлення, здійснення, припинення та продовження адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, володіють органи внутрішніх справ (міліція). Акцентовано також увагу на тому, що саме міліція у більшості випадків виступає головним ініціатором установлення та продовження зазначеного примусового заходу.

Розділ 3. „Характеристика окремих адміністративно-правових процедур реалізації нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі та їх удосконалення” складається з трьох підрозділів, в яких розкрито структуру та зміст адміністративно-правової процедури встановлення нагляду міліції за окремими категоріями громадян, визначено шляхи вдосконалення адміністративно-правової процедури здійснення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також запропоновано напрями концептуального оновлення адміністративно-правових процедур продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

У підрозділі 3.1. „Структура та зміст адміністративно-правової процедури встановлення нагляду міліції за окремими категоріями громадян” зосереджується увага на адміністративно-правовій процедурі встановлення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Запропоновано у структурі зазначеної адміністративно-правової процедури окреслити такі стадії: 1) ініціювання питання про встановлення адміністративного нагляду за особою; 2) судовий розгляд питання про доцільність встановлення адміністративного нагляду за особою; 3) звернення постанови суду про встановлення адміністративного нагляду за особою до виконання. Визначено зміст цих стадій, процедурно-правові правила їх регламентації, динаміку розвитку.

З'ясовано, що стадія ініціювання питання про встановлення адміністративного нагляду за особою розпочинається зі здійснення відповідних процесуальних дій установи виконання покарань і територіальними органами внутрішніх справ ще на етапі встановлення можливості проживання засудженого за обраним ним місцем.

Пропонується у матеріалах, які готуються установами виконання покарань з метою ініціювання перед судом питання про встановлення для особи адміністративного нагляду, відображати не лише кількісні, але й якісні показники поведінки суб'єкта під час відбування покарання. Такий підхід дозволятиме суду приймати обґрунтоване та законне рішення, а органам внутрішніх справ застосовувати лише ті обмеження до адміністративно піднаглядних, які доцільні для їх перевиховання та соціальної адаптації.

У підрозділі 3.2. „Шляхи вдосконалення адміністративно-правової процедури здійснення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі” на підставі узагальнення позитивного зарубіжного досвіду запропоновано закріпити в окремих статтях Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” відповідні переліки прав і обов'язків працівників міліції під час реалізації процедури здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

З'ясовано, що процедура встановлення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, проходить свій розвиток на стадіях: 1) ініціювання питання про встановлення адміністративного нагляду за особою; 2) судового розгляду питання про доцільність установлення адміністративного нагляду за особою; 3) звернення постанови суду про встановлення адміністративного нагляду за особою до виконання.

Обґрунтовано необхідність виокремлення в адміністративно-правовій процедурі здійснення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, таких стадій: 1) перевірка прибуття адміністративно піднаглядної особи до обраного нею місця проживання; і 2) контроль за виконанням особою правил адміністративного нагляду. Визначено особливості правозастосовчої діяльності суб'єктів реалізації названої адміністративно-правової процедури, здійснено аналіз їх адміністративно-наглядових повноважень.

Зазначено, що свою структуру мають і процедури продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Їх стадіями є: ініціювання питання про подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; судовий розгляд питання про доцільність подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; звернення постанови до виконання.

Дисертант пропонує закріпити в Законі України «Про міліцію» положення про те, що втручання працівників міліції у особисте життя адміністративно піднаглядного суб'єкта (крім нормативно визначених випадків) може бути здійснено лише за умов обґрунтованої необхідності захисту громадян і їх власності, власності юридичних осіб, забезпечення національної та громадської безпеки.

З метою демократизації адміністративно-правової процедури здійснення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, запропоновано її термін реалізації скоротити з одного року до шести місяців. Указану ініціативу у результаті опитування було підтримано 67,6% працівників міліції, які здійснюють нагляд, та 92,7% піднаглядних осіб.

У підрозділі 3.3. „Адміністративно-правові процедури продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: напрями концептуального оновлення” на основі узагальнення наукового досвіду визначено принципи реалізації органами внутрішніх справ зазначених процедур, надано їх характеристику. Серед принципів виокремлено: законність, гласність, науковість, об'єктивність, системність, дієвість, політичну нейтральність. Запропоновано закріпити дану систему принципів окремою статтею в Законі України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

У результаті аналізу адміністративного законодавства та адміністративно-наглядової практики виділено стадії процедур продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: 1) ініціювання питання про подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; 2) судовий розгляд питання про доцільність подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; 3) звернення постанови до виконання. 85 % опитаних працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, висловилися за доцільність закріплення вказаних стадій у законодавстві.

З'ясовано перелік та зміст процесуальних дій, які мають здійснюватися на кожній із цих стадій. Зроблено висновок про доцільність доповнення Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” ст. 5-1 „Права особи, щодо якої встановлюється або продовжується термін здійснення адміністративного нагляду”.

Здобувачем запропоновано форму постанови про припинення адміністративного нагляду за особою, якою слід доповнити додаток № 7 „Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і надано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності та змісту процедур реалізації адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та розроблено науково обґрунтовані рекомендації для їх вдосконалення. Основні з них такі:

1. Профілактичне значення адміністративного нагляду міліції щодо забезпечення громадського порядку та громадської безпеки виявляється в тому, що при достатньо високій ефективності профілактичної роботи міліції в зазначеній сфері створюються передумови для мінімальних затрат інших за своєю суттю (політичних, економічних, релігійних тощо) профілактичних заходів. Так, на свідомість і поведінку піднаглядних суб'єктів міліція може впливати як до моменту виникнення намірів у відповідних осіб вчинити правопорушення (за допомогою методу переконання, формуючи в них розуміння необхідності добровільно та сумлінно виконувати вимоги закону й інших нормативно-правових актів, зміцнюючи в громадській думці уявлення про цінність та захищеність правових приписів, загальної нетерпимості щодо їх порушень), так і в момент формування протиправних намірів у відповідної особи, однак до того часу, поки ці наміри вона не почала реалізовувати (за допомогою адміністративного примусу, а саме при застосуванні адміністративно-запобіжних заходів).

2. Профілактика правопорушень, яку ОВС здійснюють під час виконання адміністративно-наглядових повноважень, вирізняється такими ознаками: вона є системою адміністративно-правових заходів попередження та запобігання; має багаторівневий інтегрований характер; здійснюється в процесі вирішення міліцією спеціалізованих завдань у сфері громадського порядку та громадської безпеки; має багато цілей, їх ієрархію, конкретизовану за територіальною ознакою, часовою і стосовно кожної ланки системи адміністративно-правових заходів попередження та запобігання; не зводиться лише до виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і адміністративних проступків, а поєднує більш широке коло об'єктів впливу. До останніх також належать особи, які схильні до вчинення правопорушень та які з огляду на їхню поведінку під впливом певних причин і умов можуть стати потерпілими від правопорушень.

3. Адміністративний нагляд міліції може бути класифікований за: 1) сферою наглядової діяльності (загальний і спеціальний); 2) часом здійснення (постійний і тимчасовий); 3) сферами, які підлягають нагляду (забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, дотримання правил дозвільної системи, безпеки дорожнього руху, правил паспортно-реєстраційної системи особами, звільненими з місць позбавлення волі); 4) відкритістю (гласний і негласний); 5) джерелами (документальний і фактичний); 6) правовою кваліфікацією (правомірний або неправомірний); 7) кількісним складом суб'єктів (одноосібний або колегіальний); 8) способом ініціювання (активний, що припускає саме ініціювання, або пасивний - не припускає зовнішнє ініціювання); 9) рівнем правового регулювання (на підставі виключно законів або на підставі законів та інших нормативно-правових актів); 10) за порядком встановлення та припинення (судовий і позасудовий); 11) за порядком реалізації процедур нагляду (звичайний, спрощений, особливий).

4. Дослідження сутності та змісту адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, засвідчило, що він є полігносеологічним адміністративно-правовим явищем комплексного, міжгалузевого характеру, що можна охарактеризувати як різновид: правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України; адміністративно-наглядового провадження; адміністративних правовідносин; підінституту галузі адміністративного права.

5. Про адміністративно-правову природу нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, свідчать такі його ознаки: має надвідомчий характер, тобто спостереження здійснюється міліцією за піднаглядними суб'єктами, які не підпорядковані їй по службі; характеризується організуючою спрямованістю, яка виявляється в упорядкуванні за допомогою засобів адміністративного впливу суспільних відносин у сфері громадського порядку та громадської безпеки; супроводжується поновленням суспільних відносин, що зазнали небажаного впливу внаслідок протиправних дій осіб, звільнених з місць позбавлення волі; має профілактичну спрямованість, що характеризується забезпеченням безпеки громадян, суспільства, держави за допомогою засобів адміністративного впливу; має спеціалізований характер, спрямований на забезпечення дотримання спеціальних правил піднаглядними суб'єктами; має ініціативний характер, тобто здійснюється переважно з ініціативи самих працівників міліції, а не у зв'язку з надходженням заяв чи скарг; специфічність засобів і методів його здійснення, можливість застосування заходів адміністративного примусу, обумовлених вимогами сучасного адміністративного законодавства України.

6. До системи суб'єктів, що беруть участь у реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, входять: а) установи виконання покарань; б) органи внутрішніх справ; в) суди. Правовий статус зазначених суб'єктів утворюють такі елементи: а) цільовий блок (мета, завдання та функції адміністративно-наглядової діяльності); б) структурно-організаційний блок (структура органу; схема організаційного підпорядкування структурних одиниць; схема розподілу завдань, функцій кожного структурного підрозділу, посадової особи; порядок взаємодії між структурними підрозділами органу, а також порядок взаємодії з іншими органами (як державними, так і недержавними) та громадськістю у сфері реалізації процедур адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі); в) компетенційний блок (права та обов'язки органу, а також його посадових осіб).

7. Під адміністративно-правовими процедурами нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, слід розуміти урегульований адміністративно-правовими нормами порядок діяльності уповноважених суб'єктів щодо встановлення, здійснення, продовження чи припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Вони характеризуються такими специфічними рисами: мають відповідну структуру: стадія - етап - дії; юридично значущі дії в рамках реалізації зазначених адміністративно-правових процедур уповноважена здійснювати лише відповідна система суб'єктів; кожна адміністративно-правова процедура завершується прийняттям відповідного процедурного рішення; суб'єктами правового впливу, який здійснюється під час реалізації процедур, є окремі категорії звільнених з місць позбавлення волі, визначені в чинному Законі України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”; ці процедури врегульовані адміністративно-правовими нормами; такі норми здебільшого містяться в підзаконних (відомчих) нормативно-правових актах; мета процедур - забезпечити упорядкування діяльності уповноважених органів щодо встановлення, здійснення, продовження та припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; сприяють попередженню вчинення правопорушень адміністративно піднаглядними суб'єктами, ресоціалізації, соціальній адаптації та перевихованню останніх.

8. Реалізація органами внутрішніх справ адміністративно-правових процедур продовження та припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, має відбуватися на підставі таких принципів: законності, гласності, науковості, об'єктивності, системності, дієвості, політичної нейтральності. Цю систему принципів доцільно закріпити в окремій статті Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Вона також може бути доповнена й іншими принципами, які, наприклад, притаманні адміністративно-примусовій діяльності ОВС в цілому та можуть наповнити її людиноцентристською сутністю.

9. Процедура встановлення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі, проходить свій розвиток на стадіях: ініціювання питання про встановлення адміністративного нагляду за особою; судового розгляду питання про доцільність встановлення адміністративного нагляду за особою; звернення постанови суду про встановлення адміністративного нагляду за особою до виконання.

У процедурі здійснення нагляду виокремлюються стадії: перевірки прибуття адміністративно піднаглядної особи до обраного нею місця проживання і контролю за виконанням особою правил адміністративного нагляду.

Свою структуру мають і процедури продовження та припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Це такі стадії: ініціювання питання про подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; судовий розгляд питання про доцільність подовження (або припинення) терміну адміністративного нагляду за особою; звернення постанови до виконання.

10. Для підвищення ефективності адміністративно-наглядової діяльності міліції, забезпечення її законності пропонується Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” доповнити:

1) Стаття 5-1. Права особи, щодо якої встановлюється або продовжується термін здійснення адміністративного нагляду

Особа, стосовно якої в судовому порядку вирішується питання про встановлення або подовження терміну здійснення адміністративного нагляду, має право: а) знайомитися з матеріалами справи; б) давати пояснення; в) надавати докази; г) заявляти клопотання; д) оскаржувати в установленому порядку постанови суду про встановлення або подовження терміну адміністративного нагляду; є) користуватися юридичною допомогою захисника; з) виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо вона не володіє мовою, якою здійснюється провадження;

2) Стаття 7-1. Права посадових осіб органів внутрішніх справ, що здійснюють адміністративний нагляд

При здійсненні адміністративного нагляду працівники органів внутрішніх справ мають право: а) витребувати відомості про поведінку піднаглядного від адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм їх власності, за місцем його роботи та проживання, а також від громадян; б) порушувати клопотання перед відповідними державними органами, підприємствами, установами й організаціями про трудове та побутове влаштування піднаглядного; в) викликати піднаглядного на співбесіди в органи внутрішніх справ; проводити за необхідністю такі бесіди в присутності представників адміністрації підприємств, установ, організацій, а також родичів піднаглядного; г) вимагати від піднаглядного усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

3) Стаття 7-2. Обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ, що здійснюють адміністративний нагляд

Працівники органів внутрішніх справ при здійсненні адміністративного нагляду зобов'язані: а) систематично спостерігати за поведінкою піднаглядних за місцем їх проживання та роботи, виконанням встановлених обов'язків і обмежень; б) попереджувати та припиняти порушення піднаглядним громадського порядку, прав і законних інтересів громадян; в) складати в установленому порядку протоколи про порушення правил адміністративного нагляду та направляти їх до суду для розгляду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фомін П. П. Пропозиції Луганського державного університету внутрішніх справ щодо застосування адміністративного та кримінального законодавства до осіб, які перебувають під адміністративним наглядом ОВС / К. К. Афанасьєв, Є. О. Письменський, П. П. Фомін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 2. - С. 236-241.

Фомін П. П. Профілактична роль адміністративного нагляду міліції у сфері забезпечення громадського порядку та громадської безпеки / П. П. Фомін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2008. - № 3. - С.117-126.

Фомін П. П. Характеристика правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі / П. П. Фомін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2009. - № 2. - С. 172-177.

Фомін П. Соціально-правова сутність і зміст адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі / П. Фомін // Юридична Україна. - 2009. - № 5. - С. 36-40.

Фомін П. П. Правові засади адміністративного нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: концептуальні основи вдосконалення / П. П. Фомін // Центрально-український правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС : збірник наукових праць. - Кіровоград: КірЮІ ХНУВС, 2009. - № 1. - С. 123-129.

Фомін П. П. Окремі питання адміністративної відповідальності осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за порушення правил адміністративного нагляду / П. П. Фомін // Материалы II Международной научно-практической конференции «Образование и наука без границ - 2006». - Т. 1. - Днепропетровск : Наука и образование, 2006. - С. 51-53.

Фомін П. П. Адміністративно-деліктна політика в сфері адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі / П. П. Фомін // Materiaіy IV Miкdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nowoczesnych naukowych osi№gniкж - 2008». - 1-14 lutego 2008 roku. - T. 8. Prawo. Historia. Politoіogija: Przemyњl. Nauka i studia. - S. 23-25.

Фомін П. П. Перспективні напрями кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України у сфері адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі / П. П. Фомін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2008. - Спец. вип. № 6. - Ч. 2. - С. 179-184.

Фомін П. Припинення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, з ініціативи ОВС: характеристика процедурного аспекту / П. Фомін // Розвиток України в XXI столітті : економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : збірник тез доповідей IV Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Тернопіль, 30 берез. 2009 р.) - С. 168-170.

Фомін П. П. Підстави припинення нагляду міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі: адміністративно-процедурний аспект / П. П. Фомін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2010. - Спец. вип. № 6. - Ч. 2. - С. 115-122.

...