Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом: кримінологічна характеристика та запобігання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

УДК 344.541(282.247.34)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом: кримінологічна характеристика та запобігання

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Шигонін Олександр Борисович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Кашкаров Олексій Олександрович, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти: кримінологічний кодекс ґвалтування

доктор юридичних наук, професор Глушков Валерій Олександрович, Національна академія Служби безпеки України, завідувач спеціальної кафедри № 1;

кандидат юридичних наук, доцент Доброрез Ігор Олександрович, Кримський юридичний інститут Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доцент кафедри адміністративно-правових та кримінально-правових дисциплін.

Захист відбудеться 15 жовтня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.03 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розіслано 8 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Житний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Україна як демократична держава головним своїм пріоритетом, найвищою соціальною цінністю визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку (ст. 3 Конституції України). Кожна людина має невід'ємне право на життя. Саме правова охорона людини від злочинних посягань на її життя і здоров'я як на найбільш важливі соціальні цінності повинна бути забезпечена державою через її правоохоронні органи.

Як свідчить офіційна статистика, в цілому кількість вбивств, а також інших насильницьких посягань на життя і здоров'я людини, поступово зменшується. Але слід враховувати, що кількість зареєстрованих в країні вбивств та замахів на вбивство не відображає реальної кількості цих злочинів (через мінімальну латентність та вади відомчої статистики). Частка ж вбивств з сексуальних мотивів поступово збільшується не лише серед умисних вбивств (частка яких у структурі злочинності поступово зменшується), але й по відношенню до всієї злочинності. Поступово зростає кількість злочинів даного виду, що вчиняються особами з вадами психіки, рецидивістами, групою осіб та неповнолітніми. Способи вчинення цих злочинів стають все більш жорстокими та небезпечними.

Зазначене обумовлює необхідність розробки науково-методичних рекомендацій і практичної реалізації невідкладних ефективних заходів запобігання вчиненню вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. Цей злочин посягає не лише на життя людини, але й на статеву свободу та недоторканність людини, порушуючи цілу низку основоположних конституційних прав і свобод людини.

Особливістю даного виду злочинів є те, що насильство, застосоване при їх вчиненні, може мате як інструментальний характер, так й застосовуватися безпосередньо задля отримання винним сексуального задоволення. Мотивація вбивств, що вчиняються на сексуальному ґрунті є дуже глибокою та складною (що обумовлюється, перш за все, тим, що агресивний та сексуальний вид поведінки закладені у людини біологічно) й переважно пов'язана з мотивами ствердження та самоствердження. Нерідко вбивства, що вчиняються на сексуальному ґрунті, мають серійний характер, а кількість жертв таких злочинів часто перевищує кількість жертв злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що значно підвищує рівень соціальної напруженості та віктимізації населення нашої країни.

У свою чергу складний, нерідко обтяжений сексуальною мотивацією механізм вчинення такого насильницького злочину, як умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, обумовлює труднощі при кваліфікації зазначених діянь, що нерідко призводить до помилок у правозастосовній практиці при юридичній оцінці діяння. Це негативно впливає на призначення справедливого, індивідуалізованого, з урахуванням особливостей кримінологічної характеристики особистості винного, покарання.

Таким чином, необхідність дослідження кримінологічної характеристики умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом з метою удосконалення відомих і пошук нових підходів до розробки адекватних та ефективних заходів запобігання цьому виду злочинів, визначають обрання теми дослідження та її актуальність.

Дослідженню кримінально-правових та кримінологічних проблем протидії насильницьким злочинам, зокрема і вбивствам, присвячували увагу такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Ю. В. Александров, П. П. Андрушко, Ю. М. Антонян, О. М. Бандурка, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. В. Бородін, М. Ю. Валуйська, О. А. Герцензон, В. В. Голіна, В. О. Глушков, Б. М. Головкін, О. В. Гороховська, В. К. Грищук, Л. М. Давиденко, І. М. Даньшин, Т. А. Денисова, О. М. Джужа, В. Т. Дзюба, Н. А. Дідківська, А. І. Долгова, В. П. Ємельянов, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінський, О. Г. Кальман, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова, В. М. Куц, В. М. Мамчур, П. С. Матишевський, О. М. Литвин, М. І. Мельник, В. О. Навроцький, В. Т. Нор, Л. А. Остапенко, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, П. В. Хряпінський, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко та ін.

Однак, незважаючи на значну увагу, що приділяється зазначеній темі, комплексне монографічне дослідження кримінологічних проблем запобігання такому різновиду умисного вбивства, як умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, в Україні ще не проводилося.

Вищевикладене повною мірою обґрунтовує актуальність та необхідність проведення комплексного наукового дослідження порушеної проблематики.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи затверджена Вченою радою Одеського державного університету внутрішніх справ 26 квітня 2010 р. (протокол № 7) в межах реалізації теми «Роль та місце ОВС в розбудові демократичної держави» (№ УкрІНТЕІ 0103U002568). Дисертаційне дослідження спрямовано на виконання Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р. Дисертаційну роботу виконано відповідно до п. 8 додатку 2 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (затверджених Наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні елементів кримінологічної характеристики злочину, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу (далі - КК) України (умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом), їх всебічному аналізі, а також дослідженні комплексу факторів детермінації з метою вдосконалення існуючої системи заходів запобігання даному виду злочинів.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких основних завдань:

1) визначити поняття «вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом», спираючись на аналіз визначення цього поняття у кримінально-правовому та кримінологічному сенсі;

2) розробити кримінологічну класифікацію умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

3) дати комплексну кількісно-якісну характеристику умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (включаючи структуру, рівень, динаміку цих злочинів, зовнішні обставини їх вчинення, рівень їх латентності тощо);

4) дати загальну характеристику та визначити специфічні риси особистості злочинця, що вчиняє умисні вбивства, поєднані із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

5) встановити особливості мотивації та типові мотиви вчинення умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, на підставі чого розробити типологію сексуальних вбивць;

6) дати віктимологічну характеристику умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (включаючи встановлення соціально-демографічних та морально-психологічних характеристик жертв досліджуваних злочинів, їх ролі у генезисі злочину тощо);

7) встановити та проаналізувати комплекс криміногенних (соціальних, біологічних та психологічних) факторів детермінації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

8) визначити та обґрунтувати основні заходи запобігання даному виду злочинів та напрями удосконалення існуючих (враховуючи три рівня запобігання зазначеному злочину: загальносоціальний, спеціально-кримінологічний та індивідуальний).

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері захисту життя та здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканності людини від злочинних посягань.

Предметом дослідження є кримінологічна характеристика умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом та заходи запобігання йому.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність методів наукового пізнання, які були обрані відповідно до мети і завдань дослідження, з урахуванням його об'єкта та предмета. Під час виконання дисертації застосовано такі наукові методи: формально-догматичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, метод системного аналізу, статистичні, а також конкретно-соціологічні методи збору, узагальнення та аналізу інформації.

Методи дослідження використано в таких аспектах: 1) формально-догматичний, порівняльно-правовий методи та метод системного аналізу дозволили через визначення змісту юридичних термінів та конструкцій дослідити специфічні ознаки юридичного складу умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, та проблеми відмежування даного складу від інших (підрозділ 1.1.); 2) системний метод уможливив визначити структуру та надати класифікацію умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (підрозділ 1.2.); 3) статистичні та конкретно-соціологічні методи збору, узагальнення та аналізу інформації (аналіз статистичних даних, вивчення матеріалів архівних кримінальних справ) та інші дали можливість отримати найбільш повну інформацію про досліджуване явище (підрозділи 1.3, 1.4); 4) формально-логічний метод та структурно-функціональний аналіз дозволили дослідити особливості детермінації даного виду злочинів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3) та обґрунтувати нові положення, теоретичні висновки, пропозиції і практичні рекомендації щодо запобігання ним (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).

Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених з філософії, теорії держави та права, кримінального права, кримінології, соціології, психології, психіатрії, судової медицини, теорії управління, статистики та деяких інших наук.

Нормативну базу склали Конституція України, міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, інші чинні нормативно-правові акти, а також кримінальне законодавство інших держав (Азербайджанської Республіки, Киргизької Республіки, Республіки Казахстан, Російської Федерації, Таджикистану та ін.).

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали узагальнені дані, отримані в ході дослідження та аналізу: 1) статистичних даних МВС України за 1996-2009 рр.; 2) матеріалів 250 архівних кримінальних справ, розглянутих судами України у 1992-2009 рр. за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України (п. «ж» ст. 93 КК України 1960 року).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. У роботі сформульовано низку положень та висновків, що відповідають ознакам наукової новизни. Зокрема:

вперше:

– з урахуванням того, що досліджувані злочини являють собою специфічне явище кримінальної дійсності (якому властива низка ознак, специфіка яких дозволяє певним чином систематизувати інформацію про нього), розроблено комплексну кримінологічну класифікацію вбивств з сексуальних мотивів, побудовану з урахуванням оптимальної сукупності кримінологічно значущих ознак даного виду злочинів (зокрема, з урахуванням: 1) механізму реалізації злочинного наміру (місця насильства та сексуального акту) при вчиненні злочину; 2) способу вчинення (виду насильства, яке застосовується злочинцем; інтенсивності його застосування; застосування злочинцем знарядь та засобів вчинення злочину тощо); 3) ситуації вчинення; 4) місця вчинення злочину; 5) обстановки вчинення; 6) особистості злочинця (статі, віку злочинця, наявності у злочинця психічних відхилень (аномалій), наявності у злочинця сексуальних розладів, перебування злочинця у стані сп'яніння тощо); 7) особливостей детермінації (домінуючих факторів); 8) мотивації; 9) особливостей жертви злочину та її поведінки; 10) наявності рецидиву злочинів; 11) кількості учасників вчинення злочину; 12) кількості епізодів);

– на підставі вивчення особливостей мотивації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом запропоновано типологію сексуальних вбивць: 1) деінтегрований тип; 2) пригнічений тип; 3) залежний тип; 4) мстивий тип; 5) застрягаючій (регресивний) тип;

– на підставі констатації специфічних властивостей сфери статевих відносин, де яскраво проявляються індивідуальні риси особистості, встановлено та проаналізовано комплекс взаємодіючих та взаємообумовлених криміногенних факторів соціального, біологічного та психологічного порядку, що детермінують вчинення умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

удосконалено:

– поняття «вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом», під яким слід розуміти умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині під час, після або перед її зґвалтуванням та (або) насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, а також вчиненням інших насильницьких сексуальних дій, обумовлене сексуальними мотивами;

– систему соціальних, економічних, правових, медичних, педагогічних та інших заходів запобігання даному виду злочинів, які подано у прив'язці до загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального рівнів організації діяльності, що за спрямованістю повинні охоплювати не лише протиправну поведінку особи, яка вчиняє злочин, але й її взаємозв'язок з поведінкою жертви злочину, тобто містити у собі віктимологічну складову;

дістало подальший розвиток:

– комплексна кримінологічна характеристика особистості злочинця, який вчиняє умисні вбивства, поєднані із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, що включає встановлення соціально-демографічних, морально-психологічних та кримінально-правових характеристик;

– вирішення проблемних питань кваліфікації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом та їх відмежування від суміжних складів злочинів, в основу чого покладено аргументацію про те, що вчинення насильницьких сексуальних дій і позбавлення життя потерпілої особи, незалежно від просторово-часової комбінації їх поєднання, складають єдине злочинне діяння, спрямоване на реалізацію єдиного злочинного умислу винного, обмовленого сексуальними мотивами, що домінують;

– віктимологічна характеристика умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, провідним елементом якої є доведення відсутності закономірностей або зв'язків тих чи інших морально-психологічних ознак жертв даних злочинів з обставинами їх вчинення.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дослідженні, можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - як підґрунтя для подальшої розробки концепції протидії насильницькій сексуальній злочинності;

- у законотворчій діяльності - для удосконалення вітчизняного законодавства у сфері кримінальної відповідальності за умисні вбивства та злочини проти статевої свободи та недоторканності, а також під час розробки нормативних актів, що регулюють сферу статевих відносин (акт впровадження у діяльність Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 04-19/14-1144 від 7 червня 2011 р.);

- у правозастосовній діяльності - при розробці та впровадженні державних та регіональних програм з протидії насильницькій сексуальній злочинності; при розслідуванні та кваліфікації вбивств з сексуальних мотивів та при тлумаченні відповідних положень КК України (акт впровадження у діяльність СУ ГУ МВС України в АР Крим від 2 червня 2011 р.);

- у навчальному процесі - при проведенні лекцій, семінарських і практичних занять з кримінального права та кримінології у вищих юридичних навчальних закладах і на юридичних факультетах, а також під час підготовки підручників, навчальних і методичних посібників, науково-практичних коментарів до КК України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ від 10.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, сформульовані положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві з науковим керівником О.О. Кашкаровим опубліковано дві наукові статті (частка дисертанта - 70%). У процесі одержання нових наукових результатів наукові розробки інших дослідників не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження оприлюднювалися та обговорювалися на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (16-17 квітня 2010 р., м. Сімферополь); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (21-22 травня 2010 р., м. Одеса); на Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (VI Прибужські юридичні читання) (26-27 листопада 2010 р., м. Миколаїв).

Публікації. Основні результати дослідження викладені в 10 публікаціях, у тому числі 6 статтях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 233 сторінки, з них основний текст - 192 сторінки, додатки - 12 сторінок, список використаних джерел (296 найменувань) - 29 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими програмами та планами, сформульовано мету й завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації.

Розділ 1 «Кримінологічна характеристика умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом», спираючись на аналіз кримінально-правового та кримінологічного змісту, визначено поняття «вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом».

За своєю суттю, відповідно до законодавчого визначення (особливості юридичної конструкції), умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК), передбачає поєднання двох окремих діянь: 1) умисного позбавлення життя іншої людини; 2) зґвалтування або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Саме в «синтезі» вбивства й насильницьких сексуальних дій полягає особлива суспільна небезпека цього злочину.

Вчинення насильницьких сексуальних дій і позбавлення життя потерпілої особи, незалежно від просторово-часової комбінації їх поєднання, складають єдине злочинне діяння, спрямоване на реалізацію єдиного злочинного умислу винного, обмовленого сексуальними мотивами. Момент виникнення наміру позбавити життя потерпілу особу може виникнути як заздалегідь, так і під час вчинення насильницьких сексуальних дій. За наявності зазначених умов дане злочинне діяння слід розглядати як вчинення одного складеного злочину, що виключає кваліфікацію за сукупністю (додаткової кваліфікації за 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК (які передбачають у даному випадку види цих злочинів, кваліфіковані саме за наслідками) не потребує, адже це означатиме подвійне ставлення у вину).

Пунктами 9 і 10 ч. 2 ст. 115 КК (відносно зґвалтування або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом) передбачена відповідальність за два різних види умисних вбивств: в першому випадку умисне вбивство вчиняється з метою приховати цей (ці) злочини(и) або полегшити його (їх) вчинення, а у другому з метою реалізації умислу винного, обумовленого сексуальними мотивами. Тобто вирішальне значення має характер домінуючого умислу винного при вчиненні злочинного діяння.

Потерпілим від цього злочину може бути виключно особа, яка підлягає сексуальному насильству (на яку воно спрямоване).

Підрозділ 1.2. «Класифікація умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» присвячено комплексній кримінологічній класифікації сексуальних вбивств, що визначає внутрішню структуру сексуальних вбивств та побудована залежно від:

1) механізму реалізації злочинного наміру: вбивства, в яких насильство відносно реалізації сексуального мотиву має інструментальний характер (77,4 % випадків); вбивства, в яких насильство виступає в якості афективної реакції (гнів) злочинця на дії жертви при вчиненні сексуального акту (12,6 %); вбивства, в яких насильство виступає у ролі «самоцілі» тощо (10 %);

2) способу вчинення - виду насильства, яке застосовується злочинцем (фізичне - 68 %, фізичне та психічне - 32 %); інтенсивності застосування злочинцем насильства: а) шляхом одноразового або кількаразових актів насильства (26 %); б) шляхом багаторазових актів насильства (47 %); в) з особливою жорстокістю (при наявності комбінованого, як правило, тривалого у часі спричинення особливих фізичних мучень та психічних страждань) (27 %); від застосування (33,6 %) або незастосування (66,4 %) злочинцем знарядь та засобів вчинення злочину тощо);

3) ситуації вчинення: несподіване (імпульсивне) (21,6 %), ситуативне (49,5 %), заздалегідь сплановане (29,2 %);

4) місця вчинення злочину: на вулиці (46 %), у приміщенні (30 %), в умисно обраних чи обладнаних приміщеннях чи місцях відкритої місцевості (24 %);

5) обстановки вчинення: «атрибутовані» (18 %), «неатрибутовані» (82%);

6) суб'єкту - особистості злочинця (статі: вчинювані чоловіками (98%), чоловіками та жінками у співучасті (2 %); віку: вчинювані неповнолітніми (11,7 %), повнолітніми (88,3 %); наявності психічних відхилень (аномалій) (44,2 %); наявності сексуальних розладів; перебування у стані сп'яніння (69,6 %) тощо;

7) особливостей детермінації (домінуючих факторів);

8) мотивації: сексуальні вбивства, що вчиняються з мотивів, пов'язаних з внутріособистісним конфліктом (41 %), з міжособистісним конфліктом (45 %), з мотивів задоволення сексуального потягу (14 %);

9) особливостей жертви злочину (статі: чоловіків (10 %), жінок (88 %), осіб обох статей (2 %); віку жертви: вбивство малолітніх (7,2 %), неповнолітніх (8,2 %), повнолітніх (81 %), осіб похилого віку (3,6 %); наявності психічних відхилень (аномалій) та/або фізичних вад (5 %); знайомства злочинця з жертвою (вбивства незнайомих жертв (59,6 %), жертв, з якими злочинець мав ситуативне знайомство (21,4 %), раніше знайомих жертв (19 %); характеру поведінки жертви провокуючий (віктимний) характер (18 %), сприяючий характер (12 %), нейтральний або позитивний характер (70 %) тощо);

10) наявності рецидиву злочинів (30,7 %);

11) кількості учасників вчинення злочину: індивідуальні (74,8 %) та групові (25,2 %);

12) кількості епізодів: одиничні злочини (98,8 %), декілька- (багато-) епізодні злочини (1,2 %) та серійні злочини.

У підрозділі 1.3. «Кількісно-якісна характеристика умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» на підставі дослідження емпіричного матеріалу надано дані щодо основних кількісно-якісних характеристик вбивства з сексуальних мотивів.

Установлено, що незважаючи на мінливу динаміку і загальну тенденцію кількісного зменшення, в цілому можна констатувати гальмування темпів зменшення кількості сексуальних вбивств, що вчиняються в країні (причому динаміка їхнього загального рівня у цілому не відповідає закономірностям, за якими змінюється рівень злочинності на території України в цілому), з імовірним поступовим збільшенням їх кількості у наступні роки. Крім того, спостерігається поступове збільшення їх частки не лише серед умисних вбивств (частка яких у структурі злочинності поступово зменшується), але й по відношенню до всієї злочинності. Розрахунок коефіцієнтів злочинності та злочинної активності в цілому підтверджує дану тенденцію, а також (враховуючи зменшення кількості населення країни) вказує на імовірну циклічність у динаміці змін стану досліджуваного злочину.

Специфічні фактори латентності вбивств з сексуальних мотивів, перш за все, пов'язані з помилками у кваліфікації даного злочину (через професійну некомпетентність певних працівників правоохоронних та судових органів, а також відсутність відповідних науково-методичних розробок).

У 72 % випадків сексуальні вбивства - неочевидний злочин. Переважна більшість сексуальних вбивств вчиняється у період з 21.00 по 24.00 (48,4 %), у безлюдних місцях (46 %) чи у житлових приміщеннях (36 %). Абсолютна їх більшість (89,6 %) вчиняється місцевими жителями (які у 41,8 % випадків проживають в межах району (вулиці), де вчинено злочин) у стані алкогольного сп'яніння (69,3 %). Групове вчинення характерне лише для 25 % злочинів.

Лише для 30 % злочинів характерна яскраво виражена садистська або некрофільна спрямованість. Переважна більшість сексуальних вбивств (64,8 %) полягає у позбавленні життя жертви після, 27,2 % - у процесі, а 8 % - до зґвалтування або насильницьких дій сексуального характеру.

Установлено, що 70,8 % сексуальних вбивств не передують жодні підготовчі дії, а злочин починається з раптового нападу: після безконфліктного контакту з жертвою (31,6 %) або без контакту з жертвою (21,6 %). Для сексуальних вбивств характерним є більш-менш тривалий час їх вчинення (протягом 30 хвилин - 1 години вчиняється 42,4 %), а найбільш характерними способами вчинення є: нанесення декількох поранень холодною або вогнепальною зброєю (38,4 %); нанесення декількох ударів (33,6 %); затуляння отворів роту і носу (26,4 %) та ін. У більшості випадків злочинці не приймають жодних заходів з приховування злочину, що також свідчить про імпульсивність вчинення вбивства.

У підрозділі 1.4. «Характеристика особистості злочинця, який вчиняє умисні вбивства, поєднані із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом та жертви злочину» розглянуто комплексну кримінологічну характеристику особистості злочинця, що вчиняє вбивства з сексуальних мотивів, особливості мотивації, а також віктимологічна характеристика даного злочину.

Установлено, що серед осіб, які вчинили сексуальні вбивства, переважають особи чоловічої статі (98,5 %), 18-24 років (44,8 %), неодружені (62,6 %), з середньою (41,2 %) або з середньою спеціальною (21,3 %) освітою. 65-70 % злочинців не навчаються й не працюють (у тому числі безробітні). Кожен третій сексуальний вбивця (30,7 %) раніше вчиняв злочин.

Майже половина сексуальних вбивць мають різного роду особистісні відхилення (хронічний алкоголізм виявлений у 7,5 % вбивць, зловживання алкоголем - 25,9 %, а емоційні, неврозоподібні, поведінкові та інші особистісні розлади - у 10,8 %). Переважна більшість сексуальних вбивств вчиняється злочинцем у стані алкогольного сп'яніння - 69,3 %.

У 13,2 % випадків мотивом вчинення сексуального вбивства (за матеріалами кримінальних справ) є сексуальне збудження, у 12,6 % - помста за опір жертви, 10,8 % - помста за відмову від інтимних стосунків, у 9,6 % - самоствердження, на сексуально-садистське збудження та ревнощі приходиться по 8,1 % випадків. У 19,3 % випадків злочинці на змогли пояснити, чим вони керувалися, скоюючи сексуальне вбивство.

З урахуванням особливостей мотивації сексуальних вбивств можна виділити такі типи сексуальних вбивць: 1) деінтегрований тип; 2) пригнічений тип; 3) залежний тип ; 4) мстивий тип ; 5) застрягаючій (регресивний) тип. Через складність мотивації вбивств досліджуваного виду можливі різни варіанти поєднання та змішування мотивів (залежно від специфіки їх виникнення та формування) та відповідно, типів сексуальних вбивць.

Серед жертв сексуальних вбивств переважають особи жіночої статі (88,3 %), 26-30 років (27,6 %) та 18-25 років (21,3 %), неодружені (51,1 % (хоча сімейний стан у даному випадку на віктимність в цілому не впливає), з середньою (28,3 %) або середньою спеціальною (25 %) освітою, які раніше не засуджувалися за вчинення злочинів (87,1 %). На долю осіб, які не працюють і не навчаються приходиться - 22,4 % жертв.

Будь-яких закономірностей чи залежностей щодо зв'язку тих чи інших морально-психологічних ознак жертв даних злочинів і обставинами їх вчинення виявлено не було. Як правило, жертва знаходиться у тверезому стані (70,9 %) та обирається злочинцем випадково (59,6 %), у 22 % випадків між злочинцем і жертвою мали місце неприязні стосунки, що виникли випадково (раптово), у 11,7 % - безконфліктні (нормальні) стосунки, а у 6,6 % випадків - дружні. У цілому для жертв сексуальних вбивств характерною є позитивна або нейтральна з віктимологічної точки зору поведінка.

Розділ 2 «Детермінація умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Соціальні фактори детермінації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» розглянуто сукупність взаємодіючих та взаємообумовлюючих криміногенних факторів соціального порядку.

Доводиться, що суть соціально-економічних факторів детермінації сексуальних вбивств полягає в специфіці їхнього впливу: є основною причиною високого, а часом критичного рівня тривожності і відчуженості індивіда, породжують такі найбільш тяжкі форми девіацій, як алкоголізм, наркоманія, суїцид. Неможливість задоволення соціовітальних потреб людини призводить до сприйняття, найчастіше підсвідомого, наявної ситуації як загрозливої для життя індивіда, а оточуючих людей як джерела цієї погрози.

Значну роль у детермінації сексуальних вбивств грає пропаганда культу насильства та жорстокості, фактично необмежене поширення різного роду порнографічної продукції, доступної для кожного, у тому числі і для дітей Немаловажним аспектом розглянутої проблеми є вади статевого виховання підростаючого покоління. Нажаль, не останнє місце в цьому належить засобам масової інформації.

Росту віктимізації суспільства і, як наслідок, наростанню соціальної напруженості сприяє недостатня ефективність діяльності правоохоронних органів у сфері охорони життя і здоров'я громадян.

Одним із соціальних факторів детермінації насильницьких сексуальних злочинів, в тому числі і вбивств, є недоліки діяльності держави з охорони психічного здоров'я населення, зокрема щодо виявлення і лікування осіб, що мають різного роду психічні аномалії, у тому числі психосексуальні.

Роль алкоголізму та наркоманії у детермінації сексуальних вбивств обумовлюється, перш за все, взаємозв'язком вживання алкоголю та наркотиків з сексуальними розладами, а також взаємозв'язком вживання алкоголю та наркотиків з розвитком наявних у індивіда психічних аномалій, зокрема розвитку психопатій і психопатичних рис особистості, що за певних умов мають криміногенне значення. Стан сп'яніння сприяє витисненню в несвідоме психотравмуючих переживань і спогадів про вчинене вбивство і може сприяти рецидиву сексуальних вбивств.

У підрозділі 2.2. «Біологічні фактори детермінації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» розглянуто сукупність взаємодіючих та взаємообумовлюючих криміногенних факторів біологічного порядку.

Вплив біологічних факторів проявляється, насамперед, на психофізіологічному рівні. Під впливом біологічних факторів формують та розвиваються різного роду сексуальні порушення - сексуальні дисфункції, парафілії (особливо такий їх різновид, як раптофілія, що характеризується тим, що людина дістає сексуальне задоволення, лише здійснюючи насильницький статевий акт), порушення гендерної/статевої ідентичності.

Одним із факторів детермінації сексуальних вбивств є психічні аномалії. Значна частина психічних аномалій, які мають роль у вчиненні сексуальних вбивств, має переважно саме генетичне та спадкове ендогенне походження. Криміногенна роль психічних аномалій проявляється в тому, що вони можуть впливати не тільки на формування криміногенно-значимих негативних соціально-психологічних рис особистості, але і на неадекватне сприйняття сприятливої соціальної інформації.

Крім того, криміногенна роль психічних аномалій у детермінації сексуальних вбивств обумовлена їх тісним взаємозв'язком з сексуальними відхиленнями. Статеві перекручення (перверсії) з'являються у осіб переважно на ґрунті патології психіки. Найбільш часто перверсії зустрічаються при різних психічних захворюваннях (шизофренії, психопатіях, олигофреніях, органічних враженнях головного мозку тощо). Особливості особистості і поведінки сексуальних злочинців залежать від характеру як самих аномалій, так і розладів статевого потягу, якщо, звичайно, подібний розлад існує.

У підрозділі 2.3. «Психологічні фактори детермінації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» вказується, що ураження психологічного компонента особистості сексуального насильницького злочинця є наслідком впливу негативних мікросоціальних факторів, обумовлене дисгармонійним типом виховання в родині, неправильною поінформованістю в питаннях психогігієни статевого життя, низьким рівнем загальної і сексуальної культури. Недоліки та помилки у статевому вихованні нерідко призводять до появи та/або розвитку різного роду сексуальних відхилень.

Велике значення у формуванні відповідних негативних психологічних настановлень у сексуального вбивці відіграє насильство у міжособистісному спілкуванні батьків, перш за все, батька по відношенні до матері, а також у міжособистісному спілкуванні батьків з дітьми, перш за все, сексуальне і фізичне насильство.

Доводиться, що будь-яке відхилення сексуальної поведінки є тією чи іншою мірою відображенням більш глибокого порушення статевої ідентичності, тобто цілісного переживання й усвідомлення себе як представника статі, тому значимими є не лише психофізіологічні задатки індивіда, але і характер взаємовідносин між обома батьками і особливості раннього контакту з матір'ю. Тому не менш важливим у детермінації сексуальних вбивств є психологічне знехтування дитини матір'ю, а також гіперопіка з боку матері.

Невдачі у встановленні та реалізації нормальних комунікативних і сексуальних контактів з представниками протилежної статі та задоволенні статевого потягу провокують надмірну концентрацію на проблемах сексу, штовхають на пошук будь-яких шляхів вирішення сексуальних проблем.

Розділ 3 «Запобігання вчиненню умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом» складається з трьох підрозділів.

Автором акцентується увага на тому, що за спрямованістю запобіжні заходи повинні охоплювати не лише протиправну поведінку особи, що вчиняє злочин, але й її взаємозв'язок з поведінкою жертви злочину, тобто містити у собі віктимологічну складову.

У підрозділі 3.1. «Запобігання вчиненню умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, на загально-соціальному рівні» зазначається, що для ефективної реалізації заходів соціально-політичного характеру, насамперед, необхідна політична воля керівництва країни.

Необхідна реалізація широкого комплексу соціальних, економічних, правових, медичних, педагогічних та інших заходів (переважно пропагандистського та роз'яснювального, консультативного характеру), спрямованих на укріплення сім'ї, запобігання процесу дезорганізації і деморалізації сім'ї як складової суспільства та забезпечення високого рівня культури міжособистісного спілкування людей. Особливої уваги при цьому потребує культура молодіжного середовища. Ефективним заходом підвищення духовної та фізичної культури молоді та населення в цілому є моральне, у тому числі статеве виховання, а також запобігання алкоголізації та наркоманізації населення.

Необхідне запобігання поширенню проституції (як жіночої, так і чоловічої, дорослої та дитячої) - від заходів, спрямованих на усунення гендерних протиріч, до вирішення питання про доцільність легалізації проституції. Необхідна комплексна програма протидії залученню неповнолітніх до проституції та порнобізнесу.

Медичний аспект запобігання сексуальним вбивствам на загально-соціальному рівні полягає у вжитті заходів з охорони психічного здоров'я населення, профілактики алкоголізму, охорони здоров'я вагітних, попередження черепно-мозкового травматизму і нейроінфекцій з перших років життя, насамперед, з метою профілактики розладів статевої сфери і порушень статевої поведінки.

У підрозділі 3.2. «Запобігання вчиненню умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, на спеціально-кримінологічному рівні» доводиться, що провідна роль у розробці і реалізації відповідних заходів належить ОВС, перш за все, оперативним підрозділам карного розшуку. Лише активна взаємодія відповідних служб та підрозділів при розкритті й розслідуванні даної категорії злочинів, а також спільне керівництво, координація є запорукою ефективної запобіжної діяльності щодо вчинення сексуальних вбивств.

Слід забезпечити оперативне реагування на повідомлення про правопорушення і злочини, чітке дотримання реєстраційної дисципліни щодо реагування на повідомлення і заяви громадян і дотримання законності при здійсненні оперативних і слідчих заходів.

Наголошується на актуальності проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення, наукового супроводу діяльності із запобігання сексуальним вбивствам. Необхідне вдосконалення інформаційної бази правоохоронних органів та створення спеціалізованого банку даних про осіб, що вчинили відповідні злочини. Для ефективної реалізації діяльності із запобігання сексуальним вбивствам необхідна взаємодія ОВС з іншими правоохоронними органами, органами державної влади і місцевого самоврядування, розширення зв'язків із громадськістю і засобами масової інформації.

Актуальною проблемою запобігання сексуальним вбивствам є запобігання сексуальній злочинності в місцях позбавлення волі та контроль за особами засудженими за вчинення сексуальних злочинів, особливо, які відбули покарання.

Підрозділ 3.3. «Запобігання вчиненню умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, на індивідуальному рівні» присвячено проблемам індивідуального запобігання сексуальним вбивствам, яке має найбільш виражену специфіку, пов'язану з особливостями детермінації даного
виду злочинів.

При запобіганні сексуальним вбивствам на індивідуальному рівні першочерговим завданням має бути виявлення кола осіб, поведінка і спосіб життя яких становить запобіжний інтерес. Одна з головних ролей у вирішенні цього завдання належить дільничним інспекторам міліції. При цьому однією з основних проблем є встановлення та виявлення типових об'єктивних та суб'єктивних ознак-індикаторів, які можуть бути безпосередньо покладені в основу прогностичної оцінки особистості, тобто вказують на можливість вчинення конкретною особою сексуального насильства, а також джерел отримання відповідної інформації.

Основними методами безпосереднього профілактичного впливу на особистість сексуального вбивці є: переконування, стимулювання і примус. При прогнозуванні стратегії поводження з даними особами необхідно враховувати не тільки актуальні мотиви їх поведінки, але й особливості особистості, їх функціональний стан, рівень розвитку пізнавальної сфери тощо. Ефективним інструментом запобігання сексуальним вбивствам є психотерапевтичні засоби, у тому числі групові (гіпноз, навіювання, аутогенне тренування, емоційно-вольовий тренінг, когнітивно-поведінкові методи тощо).

Медичними засобами запобігання вчиненню сексуальних вбивств є комплексні заходи лікування психічних (наприклад, медикаментозна терапія - застосування коректорів поведінки: похідні дибензодіазепіну та бензодіазепіну, антидепресанти, ноотропи тощо) та сексуальних (наприклад, застосування гормонально активних препаратів з метою зниження лібідо або ліквідації сексуальної мотивації тощо) розладів у сексуальних правопорушників.

Велике значення у запобіганні сексуальним вбивствам має індивідуальна робота з особами, які знаходяться у місцях позбавлення волі, розробка й реалізація на практиці науково обґрунтованої методики виправлення засуджених сексуальних вбивць.

Висновки

У дисертаційному дослідженні сформульовано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, що полягають у визначенні елементів кримінологічної характеристики злочину, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, їх всебічному аналізі, а також дослідженні комплексу факторів детермінації з метою вдосконалення існуючої системи заходів запобігання даному виду злочинів. Основними науковими висновками є такі.

1. Під умисним вбивством, поєднаним із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, слід розуміти умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині під час, після або перед її зґвалтуванням та (або) насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, а також вчиненням інших насильницьких сексуальних дій, обумовлене сексуальними мотивами.

Враховуючи фактично можливе поєднання умисного вбивства, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, з більш широким колом насильницьких сексуальних дій, ніж зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, з метою уніфікації термінології, при дослідженні даного виду злочину в якості кримінологічної категорії доцільним є застосування терміну «вбивство з сексуальних мотивів» (синонім - «сексуальне вбивство»).

2. Питання кваліфікації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, та їх відмежування від суміжних складів злочинів повинні вирішуватися з урахуванням того, що вчинення насильницьких сексуальних дій і позбавлення життя потерпілої особи, незалежно від просторово-часової комбінації їх поєднання, складають єдине злочинне діяння, спрямоване на реалізацію єдиного злочинного умислу винного обмовленого домінуючими сексуальними мотивами.

3. Незважаючи на мінливу динаміку і загальну тенденцію кількісного зменшення, в цілому можна констатувати гальмування темпів зменшення кількості сексуальних вбивств, що вчиняються в країні (причому динаміка їхнього загального рівня у цілому не відповідає закономірностям, за якими змінюється рівень злочинності на території України в цілому), з імовірним поступовим збільшенням їх кількості у наступні роки. Крім того, спостерігається поступове збільшення їх частки не лише серед умисних вбивств (частка яких у структурі злочинності поступово зменшується), але й по відношенню до всієї злочинності. Зазначена тенденція в цілому підтверджується розрахунком коефіцієнта злочинності та коефіцієнта злочинної активності відносно даного злочину. Крім того, тенденція змін даних показників може свідчити про циклічність у динаміці змін стану досліджуваного злочину.

4. Особливості якісної кримінологічної характеристики сексуальних вбивств полягають у тому, що у більшості випадків сексуальні вбивства: 1) є неочевидними злочинами; 2) полягають у позбавленні життя жертви після зґвалтування або насильницьких дій сексуального характеру; 3) вчиняються місцевими жителями у стані алкогольного сп'яніння;4) характеризуються груповим вчиненням лише у кожному четвертому випадку; 5) починається з раптового нападу на жертву; 6) вчиняють у стані алкогольного сп'яніння; 7) характеризуються тим, що злочинці не приймають жодних заходів з приховування злочину, що свідчить про імпульсивність вчинення вбивства (поряд з відсутністю підготовчих дій та не використанням знарядь та засобів вчинення злочину); 8) характеризуються тим, що у більшості випадків жертва знаходиться у тверезому стані та обирається злочинцем випадково, а її поведінка є позитивною або нейтральною з віктимологічної точки зору тощо.

5. З урахуванням особливостей мотивації сексуальних вбивств можна виділити такі типи сексуальних вбивць: 1) деінтегрований тип (намагання утримати свій статус в неформальній групі тощо); 2) пригнічений тип (подолання психологічного домінування жінки, ствердження себе в чоловічій ролі тощо); 3) залежний тип (подолання відторгнення представниками протилежної статті, реалізації психофізичної напруженості тощо); 4) мстивий тип (компенсація дефектів психосексуального розвитку, помста жінкам взагалі, реалізація сексуальної потреби тощо); 5) застрягаючій (регресивний) тип (суб'єктивне знищення афективних слідів, які виникли у зв'язку з психотравмуючими обставинами дитинства, регресивна мотивація). Через складність мотивації вбивств досліджуваного виду можливі різни варіанти поєднання та змішування мотивів (залежно від специфіки їх виникнення та формування) та, відповідно, типів сексуальних вбивць.

6. Враховуючи те, що детермінанти насильницьких сексуальних посягань обумовлюються особливим характером сфери статевих відносин, у яких найяскравіше виявляються особливості властивостей особистості, а індивідуальний розвиток особистості, її онтогенез відбувається одночасно у трьох системах відліку, осями яких є соціальний, біологічний і психологічний час життя особистості, детермінація сексуальних вбивств встановлено являє собою комплекс взаємодіючих та взаємообумовлених криміногенних факторів - соціального, біологічного та психологічного порядку.

7. Запобігання сексуальним вбивствам передбачає реазілацію системи соціальних, економічних, правових, медичних, педагогічних та інших заходів, які за спрямованістю повинні охоплювати не лише протиправну поведінку особи, яка вчиняє злочин, але й її взаємозв'язок з поведінкою жертви злочину, тобто містити у собі віктимологічну складову. Враховуючи специфіку об'єкта запобіжного впливу, а також різновиди та рівень функціонування суб'єктів запобігання, система заходів запобігання сексуальним вбивствам передбачає її побудову з у рахуванням трьох рівнів: загально-соціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шигонін О. Б. Загальна кримінологічна характеристика умисного вбивства поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом / О. Б. Шигонін // Актуальні проблеми права: теорія і практика. - 2010. - № 15. - С. 159-166.

2. Шигонін О. Б. Відмежування складів злочинів, передбачених п. 9 і п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України / О. Б. Шигонін // Вісник прокуратури. - 2010. - № 6 (108). - С. 61-65.

3. Шигонін О. Б. Поняття умисного вбивства поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом / О. Б. Шигонін // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». - 2010. - Т. 23 (62), № 1. - С. 451-457.

4. Кашкаров О.О. Вбивства з сексуальних мотивів: проблеми визначення критеріїв класифікації [Електронний ресурс] / О. О. Кашкаров, О. Б. Шигонін // Форум права. - 2010. - № 3. - С. 172-177. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010- 3/10koovkk.pdf

5. Шигонін О. Класифікація вбивств з сексуальних мотивів / О. Б. Шигонін // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. - С. 275-279.

6. Кашкаров О. О. Алкоголізм та наркоманія як фактор детермінації вбивств з сексуальних мотивів [Електронний ресурс] / О. О. Кашкаров, О. Б. Шигонін // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 453-457. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2010-4/10koozcm.pdf

7. Шигонін О. Б. Кримінологічні ознаки умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом / О. Б. Шигонін // Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження : матер. наук.-практ. конф. і круглих столів (м. Дніпропетровськ, 11 груд. 2009 р., 16 лют., 11 бер. та 28 трав. 2010 р.). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 191-193.

...