Цивільно-правове регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва національної академії правових наук України

УДК 347.44

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Цивільно-правове регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт

12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Пленюк Мар'яна Дмитрівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України Луць Володимир Васильович, Академія муніципального управління (м. Київ), завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України Дзера Олександр Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри цивільного права

кандидат юридичних наук, доцент Сеник Світлана Василівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри цивільного права і процесу

Захист відбудеться «28» квітня 2011 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м. Київ, вул. М. Раєвського, 23-А.

З дисертацією можна ознайомитись у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м. Київ, вул. М. Раєвського, 23-А.

Автореферат розісланий «28» березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Бобрик

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здійснення та захист цивільних прав, що виникають із договірних підрядних зобов'язань, тісно пов'язані з фактором часу. Підрядні відносини не існують абстрактно, адже вони виникають, змінюються і припиняються у часі, а тому вони пов'язані з певними строками (термінами).

З прийняттям Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також ряду інших нормативно-правових актів правове регулювання в Україні договірних відносин взагалі та підрядних відносин зокрема набуло нового, якіснішого рівня. Безумовно це торкнулося й регулювання строків (термінів) в договорах підряду.

Цивільно-правове регулювання договірних підрядних відносин в Україні розглядалось у працях Н. С. Кузнєцової, В. М. Коссака, Т. В. Боднар, В. В. Луця, С. М. Бервено, С. В. Сеник, Т. М. Вахонєвої, О. В. Шовкової та інших вчених. Однак, спеціальних досліджень строків виконання сторонами договірних підрядних обов'язків в українській юридичній літературі не проводилось. Непослідовною є також практика застосування судами законодавства щодо строків (термінів) при розгляді спорів, що виникають з договорів підряду. Саме цим і обумовлена актуальність розгляду строків (термінів) у договорах про виконання робіт.

Науково-теоретичною основою дослідження, окрім робіт вищевказаних науковців, стали також праці українських та зарубіжних учених-юристів, зокрема: М. М. Агаркова, О. А. Беляневич, С. О. Бородовського, М. І. Брагінського, В. І. Борисової, С. М. Братуся, В. А. Васильєвої, О. М. Вінник, В. В. Вітрянського, В. П. Грибанова, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, О. С. Іоффе, І. С. Канзафарової, І. Р. Калаура, О. О. Красавчикова, І. М. Кучеренко, Р. А. Майданика, Г. К. Матвеєва, Є. О. Мічуріна, Л. М. Николайчук, В. Д. Примака, З. В. Ромовської, С. В. Сарбаша, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Є. О. Суханова, Є. О. Харитонова, Р. Ю. Ханик-Посполітак, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки, Г. Ф. Шершеневича, В. С. Щербини, О. С. Яворської та інших науковців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України від 27 грудня 2006 року (протокол № 11). Дисертація виконана відповідно до напрямку наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України «Проблеми здійснення та захисту суб'єктивних цивільних прав» (реєстраційний номер 0108U000494).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є з'ясування сутності та ролі строків (термінів) у цивільно-правовому регулюванні відносин, що виникають із договорів про виконання робіт, і формулювання на цій основі практичних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання наукового пошуку:

- з'ясувати поняття та провести загальну характеристику видів договору підряду в цивільному праві України;

- визначити нормативну основу регулювання строків у підрядних договірних відносинах;

- визначити поняття строків (термінів) у підрядних договорах;

- класифікувати строки (терміни) у договорах підряду;

- охарактеризувати строки і терміни здійснення підрядником прав і виконання ним обов'язків;

- розглянути строки щодо здійснення замовником прав і виконання ним підрядних обов'язків;

- визначити значення гарантійних строків у договорах про виконання робіт;

- розкрити правові наслідки прострочення виконання сторонами обов'язків за договорами про виконання робіт.

Об'єктом дослідження є правовідносини, які виникають у зв'язку з укладенням і виконанням сторонами умов договорів підряду, зокрема, щодо строків (термінів) у цих договорах.

Предмет дослідження - положення актів цивільного та господарського законодавства України, норми інших соціальних регуляторів (звичаїв, моральних засад суспільства тощо), які визначають порядок встановлення та дотримання сторонами строків (термінів) у підрядних договірних відносинах, відповідне зарубіжне законодавство, вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, судова та договірна практика.

Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-правові методи наукового пізнання, зокрема: діалектичний, формально-логічний, системний, методи аналізу та синтезу, порівняльно-правовий тощо. В основу методології дослідження покладено загальнонауковий діалектичний метод, зокрема, при аналізі часу як однієї із фундаментальних категорій філософії та суспільствознавства, що відображають основні риси матеріального світу (підрозділ 1.2 розділу 1 дисертації). Шляхом формально-логічного методу досліджувалася юридична природа строків (термінів) у системі категорій цивільного права (підрозділ 1.2 розділу 1 дисертації). Системний метод використаний для з'ясування природи і місця договору підряду у системі цивільно-правових договорів (підрозділ 1.1 розділу 1 дисертації). За допомогою методів аналізу та синтезу досліджувався сучасний стан законодавства, судова практика та розроблялися пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази даної сфери договірних відносин. Порівняльно-правовий метод використовувався під час аналізу норм українського та російського законодавства, а також при формулюванні пропозицій щодо удосконалення законодавства в галузі підрядних договірних відносин (розділи 2 і 3 дисертації).

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано низку теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо правового регулювання строків (термінів) у договірних підрядних відносинах.

Вперше:

1) доведено, що гарантійне зобов'язання і відповідно гарантійний строк беруть свій початок не з моменту виникнення основного зобов'язання щодо виконання робіт, а з моменту виявлення недоліків у прийнятих замовником результатах виконаних робіт;

2) запропоновано доповнити ст. 851 ЦК України частиною 2 такого змісту: «Підрядник має право відмовитись від договору підряду і вимагати від замовника відшкодування збитків, компенсацію немайнової (моральної) шкоди, сплати неустойки тощо, якщо порушення замовником своїх обов'язків створює неможливість виконання договору підрядником»;

3) обґрунтовано доцільність доповнення ч. 3 ст. 1212 ЦК України абзацом 5 такого змісту: «5) повернення виконаного в разі визнання правочину (договору) неукладеним».

Удосконалено:

4) визначення поняття договору підряду, закріплене у ч. 1 статті 837 ЦК України, шляхом уточнення його основних ознак. Запропоновано сформулювати це визначення наступним чином: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик належним чином виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і передати в обумовлений договором (розумний) строк результат цієї роботи замовникові, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної підрядником роботи»;

5) визначення поняття договору побутового підряду (ч. 1 ст. 865 ЦК України): «За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових потреб та інших особистих потреб в обумовлений договором (розумний) строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи»;

6) визначення договору підряду на проектні та пошукові роботи (ч. 1 ст. 887 ЦК України, ч. 1 ст. 324 ГК України): «За договором підряду на проведення проектних та пошукових (досліджуваних) робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові (досліджувані) роботи в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи»;

7) перелік загальних ознак договорів про виконання робіт, а саме: а) предметом договору підряду є результат роботи, виконаної підрядником належним чином і в установлений (розумний) строк; б) робота виконується підрядником на свій ризик, якщо інше не передбачено договором або законом; в) виконання роботи підрядником здійснюється його коштами: матеріалами, силами і засобами, якщо інше не передбачено договором або законом; г) широке використання так званої системи «генерального підряду», при якій підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи;

8) положення про те, що правовими наслідками порушення (прострочення) боржником зобов'язання є як відшкодування збитків, так і компенсація немайнової (моральної) шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі, відмова (розірвання) від договору тощо.

Дістали подальшого розвитку:

9) пропозиція про необхідність виключення із ч. 2 ст. 319 ГК України слів «за згодою замовника», що дозволить спростити для підрядника (генерального підрядника) процес залучення субпідрядників і усуне колізію із ч. 1 ст. 838 ЦК України;

10) позиція про те, що правило про повне відшкодування збитків (ст. 22 ЦК України) має застосовуватись в усіх випадках порушення цивільного права, зокрема, й при простроченні виконання обов'язків підрядником і замовником.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертаційній роботі положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у правотворчій діяльності - для вдосконалення положень чинного законодавства України, що регулює договірні відносини;

- у науково-дослідній діяльності - при подальшому дослідженні проблем договірного права в цілому та інституту договору підряду зокрема;

- у навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Цивільне право», «Договірне право», «Господарське право» та інших навчальних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів, підготовки відповідних методичних розробок, підручників і навчальних посібників;

- у правозастосовній діяльності, насамперед у практиці пов'язаній із підрядними договорами, та в судовій практиці вирішення спорів, що виникають з таких договорів.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на засіданнях відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.

Основні теоретичні та практичні положення, а також висновки дисертації були предметом обговорення та отримали апробацію у виступах на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні проблеми комп'ютерних систем юриспруденції, економіки та моделювання» (27-28травня 2009 р., м. Бучач); Третій звітній всеукраїнській науковій конференції ад'юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (25 вересня 2009 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (4 грудня 2009р., м. Хмельницький); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» (8 грудня 2009 р., м. Івано-Франківськ); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (10-12 квітня 2010 р., м. Сімферополь); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (16-17 квітня 2010 р., м. Одеса); Всеукраїнській міжгалузевій науково-практичній конференції «Інформаційні проблеми комп'ютерних систем, юриспруденції, економіки та моделювання» (1- 4 червня 2010 р., м. Бучач - Східниця).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 наукових працях, зокрема, у 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України, а також у 7 матеріалах наукових доповідей і повідомлень на науково-практичних заходах.

Структура дисертації складається зі вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Список використаних джерел налічує 158 найменувань і викладений на 14 сторінках.

Основний зміст

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, вказується на його зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначаються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, зазначаються використані методи дослідження, висвітлюється наукова новизна одержаних результатів, розкривається їх практичне значення, наводяться дані щодо їх апробації та публікації.

Розділ 1. «Загальна характеристика строків (термінів) у договорах про виконання робіт» складається з трьох підрозділів, в яких аналізуються поняття та види договорів підряду, дається загальна характеристика строків (термінів) у підрядних договорах, досліджується нормативна основа регулювання строків у договорах підряду.

У підрозділі 1.1. «Поняття і види договорів підряду (загальна характеристика)» на основі закріпленого в ч. 1 ст. 626 ЦК України визначення договору як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, наводяться наявні в цивілістиці класифікації цивільно-правових договорів. Відзначається, що майже всіма дослідниками договори про виконання робіт виділяються як окремий вид цивільно-правових договорів. Обґрунтовується, що до таких договорів відносяться договір підряду, побутового підряду, будівельного підряду, підряду на виконання проектних і пошукових робіт, на проведення аудиту тощо.

В дисертації відзначається, що до загальних ознак договорів про виконання робіт відноситься наступне: а) предметом договору підряду є результат роботи, виконаної підрядником належним чином і в установлений (розумний) строк; б) робота виконується підрядником на свій ризик, якщо інше не передбачено договором або законом; в) виконання роботи підрядником здійснюється його коштами: матеріалами, силами і засобами, якщо інше не передбачено договором або законом; г) широке використання так званої системи «генерального підряду», при якій підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи.

При цьому звертається увага на розбіжність між ЦК України та ГК України щодо залучення до виконання договорів будівельного підряду субпідрядників як третіх осіб, адже за ГК України таке залучення можливе лише за згодою замовника. Ці розбіжності слід усунути законодавчим шляхом, а саме виключити із ст. 319 ГК України вказівку на згоду замовника при залученні підрядником (генеральним підрядником) інших осіб - субпідрядників, що спростить процес і строки укладення договорів між сторонами. договір підрядний цивільний

Крім загальних положень про підряд, у главі 61 ЦК України, як спеціальні види підрядних договорів, названі побутовий підряд (§ 2), будівельний підряд (§ 3), підряд на проектні та пошукові роботи (§ 4). Раніше в літературі ці договори розглядались як самостійні види договорів. Поширення на ці види договорів загальних положень про підряд свідчить про те, що наразі вони розглядаються законодавцем як окремі види (різновиди) договорів підрядного типу.

Підрозділ 1.2. «Поняття і види строків (термінів) у підрядних договорах» присвячується з'ясуванню поняття строків і термінів та їх юридичної природи.

Виходячи із аналізу часу як однієї із фундаментальних категорій філософії та суспільствознавства цивільно-правові строки (терміни) розглядаються як часові (темпоральні) форми руху цивільних правовідносин і як форми існування та розвитку суб'єктивних прав і обов'язків, що становлять зміст таких правовідносин.

Зважаючи на розмаїття строків (терміни) у договорах підряду в дисертації проведено їх класифікацію за різними критеріями: а) за підставами встановлення - строки, які визначаються законом, адміністративним актом, угодою (договором), звичаєм, а також рішенням суду; б) за ступенем самостійності учасників - імперативні та диспозитивні; в) за розподілом обсягу прав та обов'язків сторін за окремими періодами часу - загальні та окремі.

Крім того, виходячи із поділу правовідносин на регулятивні та охоронювальні, відзначається, що строки в регулятивних правовідносинах є строками здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків, а строки в охоронювальних правовідносинах є строками захисту цивільних прав, до яких відносяться такі строки: гарантійні, оперативного захисту, претензійні, позовної давності, процесуальні.

У підрядних відносинах часто використовується такі часові категорії, як «негайно», «своєчасно», «розумний строк» тощо, які мають оціночний характер. Так, зокрема, в ч. 2 ст. 846 ЦК України встановлено обов'язок виконавця виконати роботу у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи і звичаїв ділового обороту, якщо конкретний строк не буде визначено договором. Розглядаючи поняття «розумний строк» відзначається, що його розуміння в цивілістиці не є однозначним, із цього приводу в літературі висловлювались різні думки, детальний аналіз яких наведено в дисертації.

У підрозділі 1.3. «Нормативно-правова основа регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт» визначаються елементи механізму правового регулювання договірних відносин. Звертається увага, що основним елементом механізму правового регулювання підрядних відносин є норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Зокрема, правове регулювання строків у підрядних договорах здійснюється як загальними положеннями про договори підряду, закріпленими у статтях 837-864 ЦК України, так і спеціальними нормами ЦК України та ГК України про окремі види підрядних договорів, зокрема про побутовий підряд (статті 865-874 ЦК України), про будівельний підряд (статті 875-886 ЦК України, статті 317-323 ГК України), про підряд на проектні пошукові роботи (статті 887-891 ЦК України, ст. 324 ГК України); про аудит (статті 362-365 ГК України).

Особливу сферу договірних підрядних відносин складають зобов'язання, що виникають із державних замовлень на закупівлю робіт за державні кошти. В дисертації на основі аналізу Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 р. дається характеристика предмету цих договорів, а також строків здійснення процедур, які застосовуються при закупівлях робіт і послуг за державні кошти.

Окрім норм права, що містяться в актах цивільного законодавства, в дисертації розглядаються й інші соціальні регулятори (звичаї ділового обороту, норми моралі, усталена судова практика тощо), які регулюють договірні підрядні відносини та визначають строки здійснення прав і виконання обов'язків за договорами підряду.

Розділ 2. «Строки (терміни) виконання сторонами договірних підрядних зобов'язань» складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню строків (термінів) виконання замовником та підрядником своїх договірних зобов'язань за договорами про виконання робіт та правовому регулюванню гарантійних строків у підрядних договірних відносинах.

У підрозділі 2.1. «Строки (терміни) виконання підрядником обов'язків за договором підряду» підкреслюється, що в підрядних договірних відносинах умови про строки виконання сторонами своїх обов'язків за договором відносяться до числа важливих умов договору. Виконання підрядником та замовником взятих на себе зобов'язань потребує певного часу: на виконання самої роботи, здачу-приймання та оплату результатів виконаної роботи, на усунення недоліків у роботі тощо.

Якщо за загальними положеннями про договір підряду (ч. 2 ст. 846 ЦК України) при відсутності в договорі підряду умов щодо строку виконання підрядник повинен виконати роботу, а замовник прийняти результат цієї роботи у розумний строк, то в господарських договорах (ч. 3 ст. 180 ГК України) умова щодо строку дії договору є істотною.

В роботі критикується роз'яснення, що дав Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з приводу неспроможності визнання правочинів (договорів) неукладеними бути способом захисту учасників цивільних правовідносин. Як відзначено у цій постанові, вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, і суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 Книги п'ятої ЦК України. З цього приводу в дисертації наголошується на тому, що застосування наслідків набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави, передбачених Главою 83 ЦК України, слід розглядати як спосіб захисту порушених цивільних прав та інтересів сторін в разі визнання договору неукладеним. У зв'язку з цим пропонується доповнити ч. 3 ст. 1212 ЦК України абзацом 5 такого змісту: «5) повернення виконаного в разі визнання правочину (договору) неукладеним».

Дотримання підрядником умов договору при його виконанні стосується не лише своєчасного (в обумовлений чи розумний строк) виконання роботи, але й включає вимоги щодо належної якості виконуваних робіт і наданих ним матеріалів та устаткування, дотримання вимог проектно-кошторисної документації, державних норм і правил ведення конкретних робіт та виконання інших обов'язків за договором.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, то постає проблема правильного юридичного оформлення строків у відносинах замовника і підрядника щодо забезпечення замовником виконання підрядних робіт матеріалами. При цьому підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу і повинен своєчасно, тобто в момент виявлення непридатності або недоброякісності матеріалу, попередити замовника про це. Крім того, підрядник повинен своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок загрожує якості або придатності результату роботи, і про наявність інших обставин, які не залежать від підрядника (ч. 1 ст. 840, ст. 847 ЦК України). У зв'язку з цим, доцільно було б у ч. 2 ст. 848 ЦК України конкретизувати, що підрядник зобов'язаний негайно відмовитись від договору підряду, повідомивши про це замовника, як тільки він з'ясував, що використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю і здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог.

Підрозділ 2.2. «Строки виконання замовником договірних зобов'язань» присвячується дослідженню основних обов'язків замовника, а саме: прийняти від підрядника виконану роботу та оплатити її.

За загальним правилом, встановленим у ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Наголошується на особливостях здавання та приймання робіт, виконаних за договором будівельного підряду на основі «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого Держархбудінспекцією або її територіальними органами сертифіката відповідності.

Крім обов'язку щодо прийняття виконаної роботи, замовник за договором підряду зобов'язаний оплатити її. Порядок оплати виконаної роботи може бути передбачений договором або законом. Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник повинен сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, обумовлених договором.

У підрозділі 2.3. «Правове регулювання гарантійних строків у підрядних договірних відносинах» наводиться аналіз гарантійних строків. Встановлення гарантійних строків у цивільному праві, зазвичай, пов'язується з правовою гарантією якості товару, причому основна увага науковців звертається на вияснення суті гарантійних строків при поставках і роздрібній купівлі-продажу товарів.

Однак гарантійні строки встановлюються також у підрядних зобов'язаннях із будівельного підряду (ст. 884 ЦК України), в договорах майнового найму (ст. 768 ЦК України), при наданні послуг тощо, набуваючи, таким чином, загального значення для більш широкого кола зобов'язань. У правовій літературі відсутнє єдине розуміння суті гарантійного строку. Одні автори гарантійні строки розглядають як кваліфіковані (подовжені) строки, протягом яких покупець має право встановити приховані недоліки придбаної або поставленої продукції та заявити претензію до постачальника (виготовлювача), другі - як строки, протягом яких виготовлювач гарантує доброякісність виробів за умови їх належного зберігання та використання, треті цим поняття об'єднували основні положення зазначених вище поглядів. Таке розуміння суті гарантійного строку, незважаючи на зміст, який вкладався безпосередньо в це поняття, виходило з визнання самого строку юридичним фактом, що безпосередньо породжує правові наслідки. Разом з тим, строки не можна віднести ні до подій, ні до дій. Не займають вони і самостійного місця у загальній системі юридичних фактів. З огляду на це зазначається, що гарантійний строк являє собою не що інше як час існування гарантійного зобов'язання. Констатується, що, за загальним правилом, гарантійне зобов'язання у підрядних відносинах бере свій початок не з моменту виникнення основного зобов'язання щодо виконання робіт, а з моменту виявлення недоліків у результатах виконаних робіт у межах встановлених гарантійних строків.

Розділ 3. «Правові наслідки прострочення виконання сторонами обов'язків за договорами підряду» складається з трьох підрозділів, в яких досліджуються поняття та правові наслідки, зокрема відповідальність сторін, прострочення виконання зобов'язань за договорами підряду.

У підрозділі 3.1. «Прострочення сторін у підрядних договорах: поняття і правові наслідки» зазначено, що виконання договірних зобов'язань підпорядковується загальним вимогам (засадам), відповідно до яких будується правове регулювання процесу здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків сторін у зобов'язальних правовідносинах.

Серед загальних засад (принципів) зобов'язального права виділяється, насамперед, вимога щодо належного виконання зобов'язань, якою охоплюється необхідність додержання всіх умов щодо суб'єктів, предмета, строків (термінів), місця, способу виконання тощо. Важливим елементом належного виконання зобов'язання є дотримання умов щодо строків виконання зобов'язання. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення боржника або кредитора. Хоч простроченню боржника та простроченню кредитора присвячені ст.ст. 612, 613 ЦК України і ст.ст. 220, 221 ГК України, саме поняття «прострочення» законом не визначено.

Характеризуючи прострочення боржника або кредитора, на думку дисертантки, слід порівнювати встановлені законом чи договором послідовність і строки виконання сторонами своїх обов'язків і фактичну наявність (або відсутність) такого виконання у визначений строк (термін).

Прострочення підрядником чи замовником виконання обов'язків за договором підряду є одним із видів цивільного правопорушення. Відповідно до частин 2 і 3 ст. 612 ЦК України, частин 1 і 2 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

Однак, зазначені у частинах 2 і 3 ст. 612 ЦК України, частині 3 ст. 613 ЦК України, частинах 1 і 2 ст. 220 ГК України, частинах 1 і 2 ст. 221 ГК України правові наслідки порушення (прострочення) боржником і кредитором зобов'язання не можна визнати вичерпними, оскільки за порушення строків виконання зобов'язання можуть передбачатися й такі правові наслідки, як от: компенсація немайнової (моральної) шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі, відмова (розірвання) від договору тощо.

Підрозділ 3.2. «Відповідальність підрядника за прострочення виконання підрядних зобов'язань» охоплює розгляд питань щодо поняття та підстав відповідальності підрядника за порушення ним строків виконання обумовлених договором робіт.

Дисертантка приєднується до розуміння цивільно-правової відповідальності як різновиду санкції, тобто покладення на правопорушника таких, що ґрунтуються на законі або договорі, невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав, або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Такими наслідками для правопорушника можуть бути відшкодування заподіяних збитків, компенсація немайнової (моральної) шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі тощо.

Загальні положення про договори підряду не містять норм про відповідальність підрядника за несвоєчасне виконання його основного обов'язку, що полягає у виконанні роботи в обумовлений (розумний) строк і передачі результату цієї роботи замовникові. В ЦК України передбачені права замовника лише у разі порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи. В такому разі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат та виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу.

Відзначається, що раніше законодавство передбачало відповідальність не лише за неякісне виконання роботи підрядником, а й за несвоєчасне усунення виявлених у роботах недоліків. Стосовно договорів будівельного підряду в ст. 883 ЦК України передбачена відповідальність підрядника як за недоліки збудованого об'єкта, так і за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо він не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

В роботі звернена увага на необґрунтований підхід вітчизняного законодавства до питання про співвідношення відшкодування збитків і неустойки (штрафних санкцій) за ЦК України та ГК України. Якщо за ЦК України (ч. 1 ст. 624) загальною є штрафна (сукупна) неустойка, то за загальним правилом, закріпленим в ч. 1 ст. 232 ГК України, неустойка (штрафні санкції) є заліковою. Така невідповідність норм ЦК України і ГК України існує й щодо відповідальності сторін за порушення договору підряду на капітальне будівництво (будівельного підряду). В цьому питанні, на думку дисертантки, слід підтримати позицію законодавця щодо співвідношення неустойки і відшкодування збитків, втілену в ЦК України, оскільки саме штрафна неустойка більшою мірою сприяє належному і своєчасному виконанню сторонами договірних підрядних зобов'язань.

Відзначається непослідовність судової практики в питаннях про відшкодування немайнової (моральної) шкоди при порушенні сторонами договірних зобов'язань. Вимога про відшкодування моральної шкоди в разі порушення цивільних прав особи ґрунтується на загальному правилі, закріпленому у ст. 23 ЦК України, незалежно від того, чи передбачено таке відшкодування у конкретному договорі чи спеціальному законі.

У підрозділі 3.3. «Відповідальність замовника за прострочення виконання обов'язків за договором підряду» відзначається, що своєчасне виконання підрядником своїх обов'язків за договором підряду нерідко обумовлюється своєчасним та належним виконанням своїх обов'язків замовником.

Проведено порівняльний аналіз норм про порушення замовником зустрічних обов'язків за договором підряду за ЦК Російської Федерації та ЦК України. На основі такого аналізу ст. 851 ЦК України запропоновано доповнити частиною 2 такого змісту: «Підрядник має право відмовитись від договору підряду і вимагати від замовника відшкодування збитків, компенсацію немайнової (моральної) шкоди, сплати неустойки тощо, якщо порушення ним своїх обов'язків створює неможливість виконання договору підрядником».

Крім того, в роботі запропоновано доповнити ст. 853 ЦК України частиною 1 такого змісту: «Підрядник зобов'язаний у письмовій формі негайно повідомити замовника про закінчення робіт і про готовність їх результату до здавання замовникові», внаслідок чого частини 1-6 слід буде вважати відповідно частинами 2, 3, 4, 5, 6. За порушення замовником строків (термінів) у договорах підряду до нього можуть застосовуватись невигідні правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків, сплати неустойки, компенсації немайнової (моральної) шкоди, втрати завдатку, позбавлення суб'єктивного цивільного права тощо.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у комплексному дослідженні цивільно-правового регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт. Основні положення, що відображені в загальних висновках до дисертації, зводяться до наступного.

1. З поділу цивільних правовідносин на регулятивні та охоронювальні випливає, що строки в регулятивних правовідносинах - це строки здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків, а в охоронювальних - строки захисту цивільних прав (гарантійні, оперативного захисту, претензійні, позовна давність).

2. Загальне визначення договору підряду, закріплене у частині 1 ст. 837 ЦК України, слід доповнити вказівкою на строк і результат виконуваної підрядником роботи, внаслідок чого це визначення може бути сформульовано таким чином: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик належним чином виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і передати в обумовлений договором (розумний) строк результат цієї роботи замовникові, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної підрядником роботи».

3. Запропоновано частину 1 ст. 865 ЦК України викласти у такій редакції: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик належним чином виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і передати в обумовлений договором (розумний) строк результат цієї роботи замовникові, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної підрядником роботи».

4. Пропонується частину 1 ст. 887 ЦК України викласти у такій редакції: «За договором підряду на проведення проектних та пошукових (досліджуваних) робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові (досліджувані) роботи в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи».

5. Пропонується конкретизувати строк відмови підрядника від договору підряду відповідно до частини 2 ст. 848 ЦК України шляхом доповнення цієї частини статті словом «негайно» після слів «… підрядник зобов'язаний …».

6. Гарантійне зобов'язання і відповідно гарантійний строк беруть свій початок не з моменту виникнення основного зобов'язання щодо виконання робіт, а з моменту виявлення недоліків у прийнятих замовником результатах виконаних робіт для використання у межах встановлених гарантійних строків.

7. Зазначені у частинах 2 і 3 ст. 612 ЦК України правові наслідки порушення (прострочення) боржником зобов'язання не можна визнати вичерпними, оскільки за порушення строків виконання зобов'язання можуть передбачатися, крім відшкодування збитків, й такі правові наслідки, як от: компенсація немайнової (моральної) шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі, відмова (розірвання) від договору тощо.

8. Пропонується доповнити ст. 851 ЦК України частиною 2 такого змісту: «Підрядник має право відмовитись від договору підряду і вимагати від замовника відшкодування збитків, компенсацію немайнової (моральної) шкоди, сплати неустойки тощо, якщо порушення ним своїх обов'язків створює неможливість виконання договору підрядником».

9. Підхід вітчизняного законодавця до питання про співвідношення відшкодування збитків і сплати неустойки (штрафних санкцій) за ЦК України та ГК України не є послідовним. Обґрунтовано доцільність встановлення загального правила про штрафну неустойку, що сприятиме належному і своєчасному виконанню сторонами договірних підрядних зобов'язань.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Пленюк М. Д. Загальна характеристика строків у підрядних договорах / М. Д. Пленюк // Приватне право і підприємництво. Збірник наукових праць. Вип. 9, 2010 / Редкол.: Крупчан О.Д. (гол. ред.) та ін. - К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України, 2010. - С. 104-107.

2. Пленюк М. Д. Строки (терміни) виконання замовником обов'язків за договором підряду / М. Д. Пленюк // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України [текст]: Збірник наукових статей. - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, 2010. -С. 121-128.

3. Пленюк М. Д. Деякі аспекти прострочення сторін у підрядних договорах: поняття і правові наслідки / М. Д. Пленюк // Юридична Україна. - 2011. - № 1. - С. 47-51 .

4. Пленюк М. Д. Строки (терміни) виконання підрядником обов'язків за договором підряду / М.Д. Пленюк // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 1. - С. 105-108.

5. Пленюк М. Д. Визначення моменту переходу права власності на об'єкт договору підряду / М. Д. Пленюк // Інформаційні проблеми комп'ютерних систем юриспруденції, економіки та моделювання: зб. наук. статей за матеріалами всеукраїнської наук.-практ. конф. - Бучач-Скоморохи, 2009. - С. 167-168.

6. Пленюк М. Д. Загальна характеристика договорів підряду / М. Д. Пленюк // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні: зб. наук. тез на ІІІ звітній всеук. наук. конф. - Львів, 2009. - С. 115-118.

7. Пленюк М. Д. До питання про правове регулювання строків (термінів) у цивільному праві / М. Д. Пленюк // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. наук. тез. - Вип. 3. - Хмельницький, 2009. - С. 267-269.

8. Пленюк М. Д. Конституція як гарант в договірних зобов'язаннях: цивільно-правовий аспект / М. Д. Пленюк // Конституційно - правовий статус людини і громадянина в Україні: зб. наук. статей за матеріалами міжрегіональної наук. - прак. конф., присвяченої проголошенню загальної декларації прав людини. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 133-136.

9. Пленюк М. Д. Строки (терміни) виконання підрядником обов'язків за договором підряду / М. Д. Пленюк // ІІ міжнародна науково-практична конференція «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи»: зб. наук. тез. - Сімферополь, 2010. - С. 252-253.

10. Пленюк М. Д. До питання щодо гарантійних строків у підрядних договірних відносинах / М. Д. Пленюк // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: зб. Наук. тез за матеріалами ІІ Міжнародної науково-практичної конф. - Одеса, 2010. - С. 109-110.

11. Пленюк М. Д. Правове регулювання гарантійних строків у підрядних договірних відносинах / М. Д. Пленюк // Інформаційні проблеми комп'ютерних систем юриспруденції, економіки та моделювання: зб. наук. статей за матеріалами всеукраїнської міжгалузевої наук.-практ. конф. - Бучач-Східниця, 2010. - С. 234-237.

Анотація

Пленюк М. Д. Цивільно-правове регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена цивільно-правовому регулюванню строків (термінів) у договорах про виконання робіт. Дано загальну характеристику строків (термінів) у підрядних договорах, умови щодо строків виконання підрядником своїх основних договірних зобов'язань, строків та порядку здачі-приймання замовником результатів виконаних підрядником робіт за договором підряду, а також щодо своєчасної оплати замовником виконаних робіт.

З врахуванням положень чинного законодавства, висловлених в юридичній літературі поглядів, а також деяких матеріалів судової практики з'ясовуються поняття та правові наслідки прострочення виконання сторонами підрядних договірних зобов'язань. Визначаються поняття та форми відповідальності сторін за договором підряду, зокрема за прострочення виконання ними договірних обов'язків.

Ключові слова: строки, терміни, замовник, підрядник, договір, підряд, побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи.

Аннотация

Пленюк М. Д. Гражданско-правовое регулирование сроков (терминов) в договорах о выполнении работ. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Научно-исследовательский институт частного права и предпринимательства Национальной академии правовых наук Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблем гражданско-правового регулирования сроков в договорах о выполнении работ по законодательству Украины.

В работе определены понятие и признаки договора подряда и дана общая характеристика отдельных его видов, закреплённых Гражданским кодексом Украины (ГК Украины) и Хозяйственным кодексом Украины (ХК Украины): бытового подряда, строительного подряда, подряда на проектные и поисковые работы, на проведение аудита. Учитывая важность условий о предмете (результат выполненных надлежащим образом работ) и сроках автором уточнены: общее определение договора подряда (ч. 1 ст. 837 ГК Украины), определения договоров бытового подряда (ч. 1 ст. 865 ГК Украины) и подряда на проектные и поисковые работы (ч. 1 ст. 887 ГК Украины, ч. 1 ст. 324 ХК Украины).

Отправляясь от характеристики времени как одной из фундаментальных категорий философии, отражающей основные черты материального мира, гражданско-правовые сроки рассматриваются как временные (темпоральные) формы развития гражданских правоотношений, закрепления и защиты составляющих их содержание гражданских прав и обязанностей. Выделены и исследуются сроки осуществления субъективных гражданских прав и выполнения обязанностей, в т. ч. пресекательные, сроки защиты гражданских прав (гарантийные, оперативной защиты, претензионные и исковая давность).

Рассмотрены обстоятельства, при которых подрядчик обязан своевременно предупредить заказчика, в частности: недоброкачественность либо непригодность материала, полученного от заказчика, то, что соблюдение указаний заказчика угрожает качеству либо пригодности результата роботы. В диссертации предлагается дополнить ч. 2 ст. 848 ГК Украины словом «немедленно».

При анализе сроков выполнения подрядчиком обязательств, возникающих из договоров подряда, подчёркивается, что соблюдение им условий договора означает не только своевременное (в обусловленный либо разумный срок) выполнение работы, но и включает требования надлежащего качества выполняемых работ и предоставляемых им материалов и оборудования, соблюдение требований проектно-сметной документации, действующих норм и правил ведения конкретных работ и выполнение иных обязанностей по договору.

В работе освещаются вопросы своевременного исполнения заказчиком обязанностей по приёмке результатов выполненных работ и их оплате, а также правовые последствия прострочки исполнения сторонами подрядных договорных обязательств. В частности отмечено, что правовые последствия прострочки должника и кредитора, предусмотренные в ГК Украины и ХК Украины, не ограничиваются только взысканием причинённых убытков, но могут включать компенсацию неимущественного (морального) вреда, уплату неустойки (штрафных санкций), утрату задатка либо возврат его в двойном размере, расторжение либо изменение договора и прочее.

Ключевые слова: сроки (термины), заказчик, подрядчик, договор, подряд, бытовой подряд, строительный подряд, подряд на проектные и поисковые работы.

Annotation

Plenyuk M. D. Civil law regulation of terms in fulfillment of works contracts. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the Candidate of Law on the specialty 12.00.03 - civil law and civil procedure; family law; international private law. - Scientific-research Institute of Private Law and Enterprise of National Academy of Law Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to the complex theoretical analyses of civil law regulation of terms in fulfillment of works contracts. In the dissertation was given general characteristic of terms in turnkey contracts, conditions to terms of fulfillment of contractor one's main contractual obligations, conditions to terms and order of putting-intake to customer the results of fulfilling works by contractor for the turnkey contract, also concerning timely payment of customer the fulfilled works.

With consideration provisions of Civil and Economic Codes of Ukraine 2003, opinions are given in juridical literature, and some materials of court's practice, it is found out concepts and legal results of expiration fulfillment by parties' contractual agreement obligations. It is defined concept and forms of responsibility of parties by turnkey contracts, especially for expiration fulfillment by them contractual obligations.

Key words: periods, terms, customer, contractor, contract, turnkey, domestic turnkey, build turnkey, contract on conducting of project and searching works.

Размещено на Allbest.ru

...