Правове регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 349.415/414:338.48

Правове регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення

12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Палій Наталя Іванівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник- кандидат юридичних наук, професор Каракаш Ілля Іванович,

Національний університет «Одеська юридична академія», завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Уркевич Віталій Юрійович, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, доцент кафедри аграрного права

кандидат юридичних наук, доцент

Пащенко Олександр Миколайович,

Одеський державний університет внутрішніх

справ, завідувач кафедри трудового, земельного та екологічного права

Захист відбудеться «23» березня 2011 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корпус 3, кім. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корпус 4, кім. 28

Автореферат розісланий «19» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ю. Піддубний

рекреаційний правовий законодавство

Палій Н.І. Правове регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06. - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена комплексному та системному дослідженню питань правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення в Україні.

В дисертації проведено аналіз поняття земель рекреаційного призначення, складу цих земель та законодавчих вимог щодо режиму їх використання та охорони. Досліджено та уточнено юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від оздоровчих та інших суміжних категорій земель. Визначено особливості управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення. Досліджено правові форми використання земель рекреаційного призначення. Проведено аналіз правових заходів охорони земель рекреаційного призначення. Застосування юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення.

Ключові слова: земельна ділянка, правовий режим земель, землі рекреаційного призначення, правова охорона земель, земельне правопорушення.

Палий Н.И. Правовое регулирование использования и охраны земель рекреационного назначения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному и системному исследованию вопросов правового регулирования использования и охраны земель рекреационного назначения в Украине.

Автором предложено определения понятия «земли рекреационного назначения», к которым отнесены земли, предназначенные для организации краткосрочного или долгосрочного массового отдыха населения, туризма и проведения спортивных мероприятий, на них ограничивается или запрещается хозяйственная и иная деятельность, которая может негативно повлиять на природные комплексы, объекты природного или искусственного происхождения, имеющие особенное рекреационное значение.

На основании анализа правового режима земель рекреационного назначения определены его элементы: принадлежность земель рекреационного назначения субъектам земельных отношений на праве собственности или пользования; целевое назначение земель для организации массового отдыха населения, туризма и проведения спортивных мероприятий; соблюдение требований рационального использования земель рекреационного назначения; совокупность прав и обязанностей собственников и пользователей земель рекреационного назначения; охрана земель рекреационного назначения; ответственность за нарушение правового режима земель рекреационного назначения.

Диссертантом установлена неоднородность правового режима земель рекреационного назначения, наличие черт, характерных лишь для одного или нескольких подвидов земель рекреационного назначения, но не для всех земель рекреационного назначения в целом. Дополнительно аргументировано существования общего и специальных правовых режимов земель рекреационного назначения.

Автором установлено, что одной из наиболее важных и актуальных проблем, решение которой непосредственно будет влиять на обеспечение рационального использования и надлежащей охраны земель рекреационного назначения, следует считать четкое определение их правового режима, поскольку в силу коллизий в земельном законодательстве земли рекреационного назначения фактически оказались в составе разных категорий земель: земель сельскохозяйственного назначения, земель жилищной и общественной застройки, природно-заповедного фонда и другого природоохранного назначения; земель оздоровительного назначения, земель лесохозяйственного назначения земель, земель водного фонда.

В результате анализа системы органов государственной власти, осуществляющих управление в сфере использования и охраны земель рекреационного назначения установлено, что управление имеет свои особенности, связанные с закреплением в Земельном кодексе Украины широкого состава земель рекреационного назначения, а также наличием на этих землях природных комплексов, природных или искусственно созданных объектов, имеющих рекреационную ценность.

Автором доказывается, что одним из основных заданий развития законодательства, регламентирующего правовой режим земель рекреационного назначения является усовершенствование юридических форм использования земель и земельных участков указанной категории. Обосновано положения, что использование земель рекреационного назначения возможно в форме общего и специального землепользования.

Обосновывается, что перспективным направлением развития законодательства в сфере использования и охраны земель рекреационного назначения должно стать резервирования земельных участков, на которых находятся природные комплексы, природные или искусственно созданные объекты, имеющие особенную рекреационную ценность, с последующим их объявлением рекреационными зонами. Предложено принятие Закона Украины «Об использовании земель рекреационного назначения».

Ключевые слова: земельный участок, правовой режим земель, земли рекреационного назначения, правовая охрана земель, земельное правонарушение.

Palij N.I. Legal Regulation of Recreational Lands Use and Protection. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law. Speciality 12.00.06. - Land Law; Agricultural Law; Environmental Law; Natural Resources Law. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The study is a complex research into legal regulation of use and protection of recreational lands in Ukraine.

The concept of recreational lands, their composition and legislative specifications concerning the regime of their use and protection are analyzed in this thesis. The law criteria of legal regime delimitation of recreational lands from curative and other related land categories are investigated and specified. The peculiarities of use and protection management of recreational lands are determined. Legal forms of recreational lands use are examined. The analysis of legal measures of recreational lands protection is carried out. Legal grounds and procedure of judicial call to account for breaches of legislation concerning recreational lands use and protection are singled out. Ways of legal regulation improving of recreational lands use and protection are suggested.

Key words: plot of land, legal regime of lands, recreational lands, land use, legal land protection, violation of the land law.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституційні засади особливої охорони земель України, які віднесені до основного національного багатства, перш за все стосуються земель рекреаційного призначення. Саме вони використовуються для організації відпочинку, туризму та проведення спортивних заходів, тобто їх використання задовольняє публічні інтереси громадян країни. Землі рекреаційного призначення забезпечують задоволення оздоровчих, пізнавальних, культурно-розважальних та інших життєво необхідних потреб людини. В процесі їх використання громадяни мають можливість відновлювати життєві сили і свою працездатність. Загальна економічна криза в поєднанні з невизначеністю державної політики щодо використання та охорони земель рекреаційного призначення призвела до виникнення багатьох проблем в Україні. У зв'язку із стрімкою деградацією земель рекреаційного призначення Україна втрачає свою привабливість для рекреантів не тільки з розвинених іноземних країн, а й із країн СНД. Відсутність законодавства про використання земель рекреаційного призначення не сприяє їх раціональному використанню та ефективній охороні. Зволікання з розмежування земель державної і комунальної власності та відсутність нормативних актів щодо особливостей приватизації рекреаційних об'єктів, використання рекреаційних ресурсів породжує труднощі із залученням іноземних інвестицій. Усе зазначене в комплексі зумовлює актуальність теми дослідження.

Теоретичною основою для проведення дисертаційного дослідження стали праці таких українських вчених-правознавців у галузі земельного та екологічного права, як В.І. Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкова, Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, В.М. Єрмоленко, І.І. Каракаш, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, Н.Р. Малишева, А.М. Мірошніченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, В.К. Попов, В.І. Семчик, Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.З. Янчук та інших науковців.

В основу роботи були також покладені положення, сформульовані в працях російських вчених-правознавців Г.А. Аксеньонка, В.П. Балезина, С.А. Боголюбова, Г.Ю. Бистрова, М.М. Бринчука, А.К. Голіченкова, Б.В. Єрофєєва, Ю.Г. Жарикова, І.О. Іконицької, Д.Н. Казанцева, М.І. Козиря, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, О.І. Крассова, І.В. Павлова, І.Ф. Панкратова, В.В. Петрова, Н.А. Сироєдова, А.А. Траніна, А.М. Турубинера, С.С. Чернушенка, Г.В. Чубукова та інших.

Дослідженню питань правового забезпечення рекреаційної діяльності присвячена докторська дисертація А.Г. Бобкової. Правові проблеми природокористування й охорони навколишнього середовища оздоровчих та рекреаційних місцевостей Автономної Республіки Крим аналізувалися в кандидатській дисертації А.М. Орлова. Право користування курортними, лікувально-оздоровчими та рекреаційними зонами розглядалося в дисертаційній роботі О.М. Ткаченко. Правовий режим земель оздоровчого призначення був предметом дослідження Ю.С. Петлюка. Проте фундаментальне дослідження особливостей використання та охорони земель рекреаційного призначення досі не проводилося у вітчизняній правовій літературі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертацію виконано у відповідності до напрямків дослідження Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (номер державної реєстрації 0101U001195). Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідної роботи кафедри аграрного, земельного та екологічного права на 2006-2010 р.р. на тему «Правове забезпечення земельної реформи у Південному регіоні України».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукового забезпечення ефективності правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення. Вищевказаною метою обумовлені поставлені завдання:

- визначити поняття земель рекреаційного призначення;

- дослідити зміст правового режиму земель рекреаційного призначення;

- проаналізувати склад земель рекреаційного призначення та законодавчі вимоги щодо режиму їх використання та охорони;

- обґрунтувати юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від оздоровчих та інших суміжних категорій земель;

- вивчити особливості управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення;

- провести аналіз правових форм використання земель рекреаційного призначення;

- визначити правові заходи охорони земель рекреаційного призначення;

- дослідити підстави і порядок застосування юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення;

- окреслити шляхи вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з використанням та охороною земель рекреаційного призначення.

Предметом дослідження є норми Конституції України, земельного та екологічного законодавства, практика їх застосування, наукові праці та наукові дослідження з окремих питань правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Застосування діалектичного методу дозволило дослідити суспільні відносини в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення у їх єдності і взаємозв'язку, виявити закономірності їх розвитку (п. 1.1, п. 2.1, п. 2.4). За допомогою історичного методу охарактеризовано окремі аспекти розвитку законодавчих положень, що регламентують використання та охорону земель рекреаційного призначення (п. 1.1, п. 1.2.). Дослідження змісту нормативно-правових актів, що визначають порядок використання та охорони земель зазначеної категорії здійснювалося за допомогою формально-логічного методу (п. 2.1, п. 2.2.). Системно-структурний метод дав змогу розглядати досліджувані правові явища як складні системні утворення, що мають внутрішню структуру та існують у нерозривному зв'язку з іншими системами (п. 1.3, 2.1). Використовуючи порівняльно-правовий метод, здійснено порівняльну характеристику правових інститутів використання та охорони земель рекреаційного призначення України та Російської Федерації (п. 1.1, п. 1.4). Логіко-семантичний метод використовувався при дослідженні правових категорій, аналізі диспозицій окремих статей Земельного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та при формулюванні відповідних дефініцій (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в юридичній науці України комплексним дослідженням правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення та сукупності правових проблем, пов'язаних з удосконаленням законодавства в цій галузі, результати якого виносяться на захист, зокрема:

вперше:

- науково обґрунтовані та сформульовані юридичні визначення понять:

а) «землі рекреаційного призначення» - землі, призначені для організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, на яких обмежується або забороняється господарська та інша діяльність, що може негативно вплинути на природні комплекси та об'єкти природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення;

б) «правовий режим земель рекреаційного призначення» - встановлений законодавством порядок використання та охорони земель рекреаційного призначення, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності власників земельних ділянок і землекористувачів з метою організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;

в) визначено особливості правового режиму земель рекреаційного призначення, до яких належать: наявність загальної, основної мети, властивої кожному підвиду в складі земель рекреаційного призначення, що виражається в організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; різноманітність завдань, покладених на різні земельні ділянки у складі земель рекреаційного призначення; заборона або обмеження господарської діяльності на землях рекреаційного призначення; запровадження особливого правового режиму земель рекреаційного призначення залежно від поставлених цілей і завдань;

удосконалено:

- юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від інших категорій земель шляхом проведення комплексу робіт з інвентаризації земель, на яких розташовані об'єкти стаціонарної та тимчасової рекреації, а також з виявлення земель із природними комплексами та об'єктами природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, можуть використовуватись з метою організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, та віднесення їх в установленому порядку до відповідної категорії земель рекреаційного призначення з визначенням в натурі (на місцевості) їх меж;

- умови та порядок резервування земель рекреаційного призначення з метою подальшої організації нових або розширення існуючих рекреаційних зон на основі еколого-економічного обґрунтування;

дістали подальшого розвитку:

- визначення управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення як діяльності уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, що направлена на забезпечення раціонального використання земель рекреаційного призначення, розміщених на них природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, та охорони земель рекреаційного призначення з метою захисту і відновлення рекреаційних властивостей земель зазначеної категорії;

- положення про те, що основними правовими формами використання земель рекреаційного призначення є право загального користування, що здійснюється громадянами, та право спеціального користування, що реалізується громадянами і господарюючими суб'єктами на підставі рішень уповноважених органів з метою організації рекреаційної та пов'язаної з нею видами діяльності;

- обґрунтування необхідності обмеження продажу та приватизації земель рекреаційного призначення, що мають високу рекреаційну та екологічну цінність;

- твердження, що заходи правової охорони земель рекреаційного призначення повинні містити вимоги щодо обмеження або заборони діяльності, що призводить до деградації земель; знищення або пошкодження природних комплексів і об'єктів природного або штучного походження;

- пропозиції про підвищення розмірів штрафних санкцій за порушення умов і порядку використання та охорони земель рекреаційного призначення.

- обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення»;

- пропозиції про запровадження кримінальної відповідальності посадових осіб за порушення порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, а також переведення земель або земельних ділянок із категорії земель рекреаційного призначення до іншої категорії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання: у науково-дослідній сфері - результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення в Україні; у правотворчій сфері - висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства про землі рекреаційного призначення; у сфері правозастосування - запропоновані автором рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки фахівців в галузі земельних ресурсів та рекреаційної діяльності; у навчальному процесі - теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані під час викладання курсу «Земельне право України» та спецкурсів земельно-правового спрямування. Можливим є також їх використання при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій із земельного права та при підготовці науково-практичних та навчально-методичних посібників.

Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертаційного дослідження були багаторазово обговорені на засіданні кафедри аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на Всеукраїнській науковій конференції «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2008), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2010).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 6-и статтях у наукових фахових виданнях та 2-х збірниках матеріалів доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлюється метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації складає 224 сторінки, у тому числі список використаних джерел на 44 сторінках (410 найменувань).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито стан її наукової розробки та зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначена мета та завдання дослідження, його предмет та об'єкт, характеристика методологічної бази дослідження, сформульована наукова новизна одержаних результатів, практичне значення, викладені дані про апробацію одержаних результатів дослідження.

Розділ 1 «Загальні та відмінні ознаки правового режиму земель рекреаційного призначення» складається з чотирьох підрозділів, у яких досліджено поняття та склад земель рекреаційного призначення, характеристики та особливості правового режиму їх використання та охорони, а також правові основи управління зазначеними землями.

У підрозділі 1.1 «Поняття та визначення земель рекреаційного призначення» дисертант розглядає понятійно-термінологічний апарат в сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення.

Автором запропоновано визначення поняття «землі рекреаційного призначення», до яких віднесено землі, призначені для організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, на яких обмежується або забороняється господарська та інша діяльність, що може негативно вплинути на природні комплекси та об'єкти природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення.

Виявлено основні ознаки земель рекреаційного призначення, до яких належать: їх використання для організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; взаємодія з іншими компонентами навколишнього природного середовища; необхідність охорони цих земель, розташованих на них природних рекреаційних комплексів та об'єктів природного або штучного походження від негативного впливу природних і антропогенних явищ.

На підставі аналізу правового режиму земель рекреаційного призначення визначено його складові частини: належність земель рекреаційного призначення на праві власності чи користування; цільове призначення земель для організації масового відпочинку населення, туризму і спортивних заходів; дотримання вимог раціонального використання; сукупність прав і обов'язків власників і користувачів земельної ділянки у складі земель рекреаційного призначення; охорона земель рекреаційного призначення і захист природних комплексів та природних або штучно створених рекреаційних об'єктів; відповідальність за порушення правового режиму земель рекреаційного призначення.

Підрозділ 1.2 «Склад земель рекреаційного призначення та законодавчі вимоги щодо режиму їх використання й охорони» присвячений дослідженню правового режиму земель, що входять до складу земель рекреаційного призначення. Дисертантом встановлено неоднорідність правового режиму земель рекреаційного призначення, наявність рис, характерних лише для одного або декількох видів земель рекреаційного призначення, але не всіх земель рекреаційного призначення в цілому. Додатково аргументовано існування загального і спеціальних правових режимів земель рекреаційного призначення.

На правовий режим земель рекреаційного призначення, зайнятих територіями будинків відпочинку, пансіонатів впливають результати функціонального зонування, а також заборона будівництва нових і розширення та реконструкції діючих виробничих і інших об'єктів, не пов'язаних з безпосереднім обслуговуванням відпочивальників і населення. Правовий режим земель рекреаційного призначення, що використовуються для спортивної діяльності, залежить від рівня забезпеченості належною матеріально-технічною базою з відповідним спортивним реманентом і спорудами. Правовий режим земель рекреаційного призначення, зайнятих територіями туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів залежить від рівня організації рекреаційної діяльності із дотриманням вимог максимально допустимого рекреаційного навантаження. Оскільки на землях рекреаційного призначення можуть бути розташовані не лише природні об'єкти й об'єкти культури, до земель рекреаційного призначення можуть бути віднесені землі, на яких розташовані музеї та інші об'єкти культури. Особливість правового режиму земель музеїв полягає в функціональному зонуванні їх території, що включає в себе заповідну, експозиційну, рекреаційну і господарську зони. Правовий режим земель рекреаційного призначення, наданих для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації встановлюється містобудівною документацією, а віднесення земельних ділянок, що виділяються для будівництва нових дач до земель рекреаційного призначення здійснюється на підставі відомостей, які надаються забудовниками.

У підрозділі 1.3 «Юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від суміжних категорій земель» досліджуються випадки накладення правових режимів рекреаційного призначення і земель інших категорій. Автором встановлено, що однією з найбільш важливих та актуальних проблем, вирішення яких безпосередньо впливатиме на забезпечення раціонального використання та належної охорони земель рекреаційного призначення, слід вважати чітке визначення їх правового режиму, оскільки в силу колізій у земельному законодавстві землі рекреаційного призначення фактично опинилися в складі різних категорій земель: земель сільськогосподарського призначення, земель житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; земель оздоровчого призначення, земель лісогосподарського призначення земель, земель водного фонду тощо.

На підставі проведеного дослідження дисертант доводить, що накладення правових режимів земель різних категорій суперечить земельно-правовому принципу цільового використання земель, відповідно до якого земельна ділянка має відноситись тільки до однієї категорії земель. Обґрунтовується думка про доцільність проведення комплексу робіт з інвентаризації земель, на яких розташовані об'єкти стаціонарної та тимчасової рекреації, а також з виявлення земель, що мають рекреаційні властивості, та віднесення їх в установленому порядку до відповідної категорії земель рекреаційного призначення з визначенням на місцевості їх меж з метою розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від оздоровчих та інших суміжних категорій земель.

Підрозділ 1.4 «Правові засади управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення» присвячено дослідженню системи органів державної влади та основних функцій управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення.

В результаті аналізу системи органів державної влади, що здійснюють управління в галузі використання і охорони земель рекреаційного призначення встановлено, що управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення має свої особливості, пов'язані із закріпленим Земельним кодексом України складу земель рекреаційного призначення, а також наявністю на цих землях природних комплексів та природних або штучно створених об'єктів, що мають рекреаційну цінність.

Додатково аргументовано, що основними функціями управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення є планування використання та охорони земель і зонування територій; ведення державного земельного кадастру; землеустрій; зміна цільового призначення земель; контроль за використанням та охороною земель; моніторинг земель; нормування в сфері використання та охорони земель тощо. Доводиться, що планування використання та охорони земель рекреаційного призначення пов'язане з необхідністю виділення певних зон з особливим правовим режимом використання земельних ділянок з метою масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Обґрунтовується доцільність ведення у складі державного земельного кадастру державного кадастру земель рекреаційного призначення України, що становить систему відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земель рекреаційного призначення, географічне положення, площу, наявність природних рекреаційних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, їх якісні характеристики, рекреаційну, природоохоронну, наукову та іншу цінність.

Запропоновано розглядати моніторинг земель рекреаційного призначення як систему оцінки та прогнозування стану земель рекреаційного призначення з урахуванням рекреаційних навантажень, що включає в себе спостереження за природними та антропогенними рекреаційними факторами, оцінку фактичного стану земель рекреаційного призначення, прогнозування їх стану.

Розділ 2 «Особливості правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення» складається із чотирьох підрозділів, які присвячено вивченню правових вимог щодо використання та охорони земель рекреаційного призначення, дослідженню підстав і порядку притягнення до юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення, а також визначенню основних перспективних напрямків розвитку законодавстві в цій сфері.

У підрозділі 2.1 «Юридичні форми використання земель рекреаційного призначення» дисертант досліджує правові титули використання земель рекреаційного призначення та їхніх рекреаційних властивостей.

Автором доводиться, що одним з основних завдань розвитку законодавства, що регламентує правовий режим земель рекреаційного призначення є удосконалення юридичних форм використання земель і земельних ділянок зазначеної категорії. Встановлено, що форми використання земель рекреаційного призначення різняться в залежності від їх цільового призначення, місцезнаходження та інших факторів. Дістало подальшого обґрунтування положення, що використання земель рекреаційного призначення можливе у формі загального і спеціального землекористування: загальне використання цих земель, як правило, здійснюється відпочиваючими, котрі користуються ними безоплатно на умовах, встановлених законодавством, і власниками чи користувачами зазначених земель; спеціальне використання земель рекреаційного призначення здійснюється громадянами і господарюючі суб'єкти на підставі рішень уповноважених органів держави з метою організації рекреаційної та пов'язаної з нею діяльності на праві власності, постійного чи орендного землекористування.

У підрозділі 2.2 «Правові заходи охорони земель рекреаційного призначення» аналізується сукупність заходів правової охорони земель зазначеної категорії та наголошується на важливості земель рекреаційного призначення як об'єкту правової охорони.

Доводиться, що проблема законодавчого закріплення заходів правової охорони земель рекреаційного призначення є не лише одним з перспективних завдань земельного законодавства, але й певним етапом на шляху до побудови демократичної і сильної держави, здатної охороняти і забезпечувати вільний доступ кожного громадянина для реалізації його особистих духовних і соціальних потреб. Додатково аргументовано, що здійснення заходів правової охорони земель рекреаційного призначення має регулюватися як загальними, так і спеціальними правовими приписами, оскільки понаднормове навантаження на землі рекреаційного призначення не лише знижує якість та ефективність відпочинку, але й призводить до деградації земель, втрати ними функціональних якостей.

За результатами дослідження зроблено висновок про те, що основними напрямками правової охорони земель рекреаційного призначення є включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі. Встановлено, що землі рекреаційного призначення наділені такими природними якостями, які сприяють фізіологічному, психологічному, генетичному та духовному оздоровленню людей. Оскільки рекреаційна функція земель рекреаційного призначення є умовою відновлення сил і здоров'я людини, підвищення трудового потенціалу суспільства, автор приходить до висновку про необхідність обмеження вилучення (викупу) земельних ділянок із складу цих земель для суспільних потреб.

У підрозділі 2.3 «Особливості застосування юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення» досліджуються заходи цивільно-правової, адміністративної за кримінальної відповідальності за порушення правового режиму земель рекреаційного призначення.

Обґрунтовано, що одним з найважливіших напрямів, що розробляються наукою земельного права, є питання, пов'язані з духовним розвитком людини, із задоволенням її особистих потреб у відпочинку, відновленні сил, розвитку особистості.

Аргументовано, що поширеним видом відповідальності за порушення порядку використання та охорони земель рекреаційного призначення є цивільно-правова, проте факти заподіяння шкоди землям рекреаційного призначення часто бувають важко доказовими. Відшкодування заподіяної шкоди ускладнюється відсутністю методики визначення розміру заподіяної землям рекреаційного призначення шкоди.

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 239-1 «Порушення порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, а також переведення земель або земельних ділянок із категорії земель рекреаційного призначення в іншу» в такій редакції:

1. Порушення посадовою особою порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, що спричинило заподіяння власнику землі збитків у великому розмірі, - караються штрафом у розмірі до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті ж самі діяння, вчинені особою, що перебуває на державній службі чи очолює орган місцевого самоврядування, - карається штрафом у розмірі від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Порушення порядку переведення земель або земельних ділянок у складі таких земель із категорії земель рекреаційного призначення в іншу, - карається штрафом у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У підрозділі 2.4 «Шляхи вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення» визначаються напрями розвитку законодавства про землі рекреаційного призначення.

За результатами дослідження зроблено висновок, що збереженню і підвищенню рекреаційного потенціалу України сприятиме резервування земель рекреаційного призначення, що становить сукупність заходів, спрямованих на обмеження господарської та іншої діяльності на земельних ділянках у складі земель рекреаційного призначення з метою подальшої організації нових або розширення існуючих рекреаційних зон. Відсутність в Україні законодавчої бази в цій сфері дозволяє автору зробити висновок необхідність розробки і прийняття закону «Про резервування земель».

Обґрунтовано доцільність прийняття Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення» з метою підвищення ефективності правового регулювання відносин в цій сфері і запропоновано проект зазначеного законодавчого акту. Додатково аргументовано, що завданням законодавства про землі рекреаційного призначення є регулювання суспільних відносин у сфері організації і розвитку рекреаційних територій, виявлення та обліку природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, використання та охорони земель рекреаційного призначення з метою створення сприятливих умов для організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення. Здійснене комплексне дослідження правового режиму земель рекреаційного призначення дозволило сформулювати такі основні висновки.

1. Правовий режим земель - це встановлений нормами і заснований на принципах земельного права порядок можливої і належної поведінки щодо землі як об'єкту права власності, права користування, управління і правової охорони, спрямованого на забезпечення раціонального, стабільного та еколого-збалансованого використання та охорони землі як основного національного багатства.

2. Правовий режим земель рекреаційного призначення визначається як встановлений законодавством порядок використання та охорони земель рекреаційного призначення, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності власників земельних ділянок і землекористувачів з метою організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

3. Складовими частинами правового режиму земель рекреаційного призначення є: належність земель рекреаційного призначення суб'єктам земельних відносин на праві власності чи користування; цільове призначення земель для організації масового відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів; дотримання вимог раціонального використання земель рекреаційного призначення; сукупність прав і обов'язків власників і користувачів земельної ділянки у складі земель рекреаційного призначення; охорона земель рекреаційного призначення і захист їхніх природних комплексів та природних або штучно створених рекреаційних об'єктів; відповідальність за порушення правового режиму земель рекреаційного призначення.

4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення утворюють: наявність загальної, основної мети, властивої кожній категорії земель рекреаційного призначення, що виражається в організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; різноманітність завдань, покладених на різні земельні ділянки у складі земель рекреаційного призначення; заборона або обмеження господарської діяльності на землях рекреаційного призначення; запровадження особливого правового режиму підвидів земель рекреаційного призначення залежно від поставлених цілей і завдань. Обґрунтовано, що накладення правових режимів земель різних категорій суперечить земельно-правовому принципу цільового використання земель, відповідно до якого земельна ділянка має відноситись тільки до однієї категорії земель.

5. Управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення розуміється як діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, направлена на забезпечення раціонального використання земель рекреаційного призначення, розміщених на них природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, та охорони земель рекреаційного призначення шляхом заборони або обмеження господарської діяльності з метою захисту рекреаційних властивостей даних земель.

6. Землі рекреаційного призначення, які мають особливу рекреаційну цінність, повинні перебувати у державній власності, землі, на яких розташовані рекреаційні ресурси місцевого значення - у комунальній. Землі, на яких розміщені рекреаційні ресурси місцевого значення, можуть передаватися у приватну власність. Також землі рекреаційного призначення можуть бути передані у користування на умовах оренди, що сприятиме розвитку ринкових відносин у сфері рекреаційного землекористування. Запропоновано заборонити приватизацію. Додатково аргументовано доцільність заборони продажу та приватизації земель рекреаційного призначення, що мають високу рекреаційну та екологічну цінність, а також земель рекреаційного призначення загального користування комунальної форми власності.

7. Для всіх земель рекреаційного призначення існує загальний режим правової охорони, який передбачає, що на даних землях встановлюється заборона здійснення діяльності, яка перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за цільовим призначенням або погіршує природний стан цих земель, у тому числі щодо зміни їх природного ландшафту, оскільки будь-який шкідливий вплив на земельну ділянку в результаті господарської діяльності унеможливлює її використання для рекреаційних потреб. Встановлено, що здійснення заходів правової охорони земель рекреаційного призначення визначаються з урахуванням пріоритету земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а в межах населених пунктів - на основі зонування земель, містобудівної та землевпорядної документації і можуть містити вимоги щодо способів використання зазначених земель; обмеження або заборону діяльності, які призводить до деградації земель, знищення або пошкодження природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення; дотримання містобудівних норм і правил; гранично допустимих норм рекреаційного навантаження на землі рекреаційного призначення.

8. Найпоширенішим правопорушенням у галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення в Україні є самовільне зайняття земельних ділянок, у вигляді самовільного захоплення або використання земельної ділянки рекреаційного призначення без оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів на землю, а також дозвільних на право здійснення господарської діяльності.

9. Необхідне збільшення розміру штрафних санкцій за порушення порядку використання та охорони земель рекреаційного призначення, а також доцільність встановлення контролю за тим, щоб по кожному факту визнання рішення про надання земельної ділянки рекреаційного призначення недійсним порушувалось адміністративне провадження відносно посадової особи, що прийняла це незаконне рішення.

10. Перспективним напрямом розвитку законодавства в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення повинно стати резервування земельних ділянок, на яких знаходяться природні комплекси та природні або штучно створені об'єкти, що мають особливу рекреаційну цінність, з подальшим їх оголошенням рекреаційними зонами. Запропоновано прийняття Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення».

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Палій Н.І. Правовий режим земель природних рекреаційних ресурсів / Н.І. Палій // Актуальні проблеми держави та права. - 2004. - Вип. 22. - С. 742-745.

2. Палій Н.І. Правовий режим земель рекреаційного та оздоровчого призначення / Н.І. Палій // Актуальні проблеми держави та права. -2005. - Вип. 25. - С. 403-405.

3. Палій Н.І. Особливості правової охорони об'єктів рекреаційного фонду України / Н.І. Палій // Актуальні проблеми держави та права. - 2007. - Вип. 30. - С. 160-163.

4. Палій Н.І. Склад земель рекреаційного призначення та законодавчі вимоги щодо режиму їх використання та охорони / Н.І. Палій // Юридичний вісник України. - 2009. - № 2. - С. 41-45.

5. Палій Н.І. Відповідальність за порушення законодавчих вимог щодо використання та охорони земель рекреаційного призначення / Н.І. Палій // Актуальні проблеми держави та права. - 2009. - Вип. 46. - С. 314-318.

6. Палій Н.І. Поняття та юридичні ознаки земель рекреаційного призначення / Н.І. Палій // Актуальні проблеми держави та права. - 2010. - Вип. 52. - С. 207-212.

7. Палій Н.І. Юридична відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону земель рекреаційного призначення / Н.І. Палій: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції // Правове життя сучасної України. - Одеса, 2008. - С. 317-319.

8. Палій Н.І. Функції управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення / Н.І. Палій // Матеріали міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної України». - Одеса, 2010. - С. 493-494.

Размещено на Allbest.ru