Адміністративно-правові засади профілактики порушень митних правил

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 334.359.3

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ МИТНИХ ПРАВИЛ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Романенко Ірина Миколаївна

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії митної служби України Державної митної служби України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, доцент

Приймаченко Дмитро Володимирович,

Академія митної служби України,

завідувач кафедри адміністративного та митного права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України

Берлач Анатолій Іванович,

Одеський державний університет внутрішніх справ,

професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук, доцент

Прокопенко Віктор Валерійович,

Національний університет «Одеська юридична академія»,

доцент кафедри морського та митного права.

Захист відбудеться «09» вересня 2011 року о «13⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «05» серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактика правопорушень є однією з найважливіших форм боротьби з протиправними проявами, що спрямована на попередження адміністративних деліктів, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, виховання громадян у дусі шанобливого ставлення до встановлених норм та правил. Водночас, одним із суттєвих проблемних питань залишається низький рівень ефективності профілактичної діяльності митних органів у боротьбі з цими негативними явищами, що вимагає використання тих дієвих заходів, які б нейтралізували поширення порушень митних правил. Така ситуація вважається неприпустимою і пояснюється відсутністю ефективного механізму реагування на порушення митних правил з метою їх запобігання та оперативного реагування на скоєння правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, перед дисертантом постало завдання не тільки щодо з'ясування природи профілактики порушень митних органів, але й щодо визначення пріоритетних напрямків її вдосконалення. За таких обставин особливого значення набувають розроблення й реалізація системи тих профілактичних заходів, які б дозволили максимально використати організаційно-правові ресурси, перш за все митних органів, в протидії цим негативним явищам. Ефективність цієї діяльності повинно супроводжуватися відповідним рівнем наукового обґрунтування.

Безперервний розвиток діяльності Державної митної служби України вимагає високого рівня організації профілактики порушень митних правил. Митні органи як головний суб'єкт профілактики повинні спиратися на знання причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, основних тенденцій їх поширення. Без вивчення цих причин і умов не можна в повному обсязі впливати на стан профілактичної діяльності.

Крім того, необхідно зазначити, що в галузі профілактики порушень митних правил проблемна ситуація поглиблюється до її фактичної невизначеності. З одного боку спостерігається її очевидна нестабільність, а з іншого зростає правовий нігілізм громадян і, як наслідок, знижується ефективність протидії правопорушенням. За даними Державної митної служби України за 2007 рік було скоєно 21500 порушень митних правил, у 2008 році - 25004, у 2009 році - 22005, однак у 2010 році - 25470.

Вирішення багатоаспектних питань профілактики порушень митних правил передбачає проведення цілеспрямованих наукових досліджень. Однак, необхідно констатувати, що питання профілактики правопорушень найбільшою мірою досліджені в межах кримінально-правових наук, у той час як профілактика порушень митних правил вивчена недостатньо.

Питання, що пов'язані із профілактикою правопорушень вивчалися фахівцями в галузі адміністративного, митного права, кримінології, теорії управління. Найбільш вагомий доробок внесли такі науковці як: В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.М. Бевзенко, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.В. Галунько, Є.С. Герасименко, І.П. Голосніченко, О.М. Джужа, Є.В. Додін, М.І. Єропкін, А.Ф. Зелінський, В.В. Зуй, К.Є. Ігошев, Д.П. Калаянов, С.В. Ківалов, О.П. Клюшніченко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Д.П. Коренєв, В.М. Кудрявцев, О.В. Кузьменко, В.І. Курило, О.М. Литвинова, Д.М. Лук'янець, Р.С. Мельник, Д.В. Приймаченко, В.В. Прокопенко, О.І. Остапенко та ін. Однак, кількість досліджень (як теоретичних, так і практичних) у сфері вивчення профілактики злочинів, їх причин та умов, заходів щодо їх попередження є досить значною, проте дослідження в галузі адміністративного та митного права, пов'язані із профілактикою адміністративних проступків, зокрема порушень митних правил, належним чином не велися. Тому, незважаючи на ґрунтовність наукових робіт відомих вчених, значне коло питань профілактики порушень митних правил залишилися дискусійними чи недостатньо дослідженими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота виконана на кафедрі адміністративного та митного права Академії митної служби України в рамках науково-дослідної теми «Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави» (номер державної реєстрації 0104U0036796) та відповідно до Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р., Концепції реформування діяльності митної служби України «Обличчям до людей», затвердженої Рішенням колегії Держмитслужби України від 29 жовтня 2010 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу норм чинного законодавства України та практики його застосування з'ясувати зміст профілактики порушень митних правил, визначити її особливості та розробити на цій підставі науково-обґрунтовані пропозиції, рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового забезпечення профілактичної діяльності.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких завдань:

– визначити місце порушень митних правил у системі адміністративних правопорушень;

– з'ясувати та узагальнити основні причини та умови скоєння порушень митних правил і виявити явища, які є причинами та умовами, що сприяють вчиненню порушень митних правил;

– розробити теоретичні основи профілактики порушень митних правил, сформулювати поняття та визначити зміст профілактики порушень митних правил;

– встановити та проаналізувати форми та методи профілактичної діяльності митних органів;

– проаналізувати коло суб'єктів профілактики порушень митних правил та з'ясувати їх компетенцію;

– окреслити основні напрями вдосконалення профілактичної діяльності митних органів;

– визначити та обґрунтувати пріоритетні напрямки взаємодії митних органів з іншими органами з питань протидії порушенням митних правил;

– надати рекомендації щодо внесення змін до чинного законодавства з питань профілактики порушень митних правил.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у галузі профілактики адміністративних правопорушень.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади профілактики порушень митних правил.

Методи дослідження. Методологічну основу проведеного дослідження становить раціональна сукупність методів та прийомів наукового пізнання як загальнонаукових, так і спеціальних. Застосований теоретико-методологічний арсенал зумовлений метою дослідження та характером досліджуваного об'єкта. В основі методологічної конструкції дисертаційної роботи є системний аналіз, який і визначив основні напрями дослідження профілактики порушень митних правил. При написанні дисертаційної роботи автор використовувала такі наукові методи: формально-логічний, системно-структурний, статистичний, логічний тощо. Формально-логічний метод застосовується при встановленні логіко-методологічних засад побудови дефініцій «профілактика порушень митних правил», «причини та умови порушень митних правил» (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1); системно-структурний - при дослідженні нормативно-правових актів, якими регламентовані повноваження суб'єктів профілактики порушень митних правил (підрозділи 2.2, 2.3); логіко-семантичний - становив методологічну основу для опрацювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства в галузі профілактики порушень митних правил (розділ 3). При розгляді статистичних даних щодо вчинення порушень митних правил широко використовувався статистичний метод.

Теоретичним підґрунтям вказаного дослідження були праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-юристів з адміністративного права і процесу, митного права, кримінології, теорії управління.

Нормативна основа дослідження - Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Держмитслужби України та інших центральних органів виконавчої влади.

Емпіричною основу роботи становлять узагальнення практичної діяльності митних органів щодо профілактики порушень митних правил, офіційні звіти та статистичні дані з проблем дослідження.

Дисертація виконана з урахуванням практичного досвіду автора, здобутого під час роботи в підрозділах боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Дніпропетровської митниці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження є одним із перших у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідженням, яке із використанням фундаментальних положень науки адміністративного права та процесу, митного права присвячено адміністративно-правовим засадам профілактики митних правопорушень. У результаті дослідження сформульовано низку висновків та положень, рекомендацій. Основні з них такі:

вперше:

сформульоване авторське визначення поняття «профілактика порушень митних правил» як соціально спрямованої діяльності державних органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян щодо виявлення та нейтралізації причин та умов, що призводять до вчинення порушень митних правил та ліквідації адміністративної деліктності з метою забезпечення прав та свобод громадян;

визначено пріоритетні напрямки взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами з питань протидії митним правопорушенням в умовах здійснення адміністративної реформи;

запропоновано зміни та доповнення до законодавчих актів щодо встановлення адміністративної відповідальності у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин та адміністративно-правових засад профілактики митних правопорушень;

удосконалено:

наукові підходи до визначення адміністративних деліктів у галузі митної діяльності в структурі адміністративних правопорушень, зокрема визначено, що порушення митних правил є адміністративними правопорушеннями, які посідають самостійне місце у структурі адміністративних проступків;

класифікацію детермінант порушень митних правил, зокрема уточнено зміст об'єктивних та суб'єктивних блоків причин скоєння порушень митних правил;

теоретичні положення про компетенцію суб'єктів профілактики порушень митних правил, у зв'язку з чим зроблено висновок, що митні органи є центральною ланкою профілактики порушень митних правил, проте до інших суб'єктів профілактики відносяться органи внутрішніх справ, Служби безпеки України, прикордонної та податкової служб;

наукові положення щодо визначення форм та методів профілактичної діяльності митних органів, зокрема акцентується увага на тому, що форми та методи створюють основу для прийняття оперативних та довгострокових рішень у сфері протидії порушенням митних правил щодо ефективного здійснення профілактичної діяльності;

основні шляхи вдосконалення системи профілактики митних правопорушень, зокрема порушень митних правил як у внутрішньорганізаційній, так і зовнішньоорганізаційній діяльності;

набули подальшого розвитку:

наукові погляди щодо принципів, завдань та функцій профілактичної діяльності митних органів, зокрема запропоновано розглядати, що основною метою здійснення профілактичної діяльності є захист економічних прав та свобод громадян, інтересів суспільства та держави, розділити принципи профілактичної діяльності на два блоки: загальносистемні та організаційні;

дослідження змісту адміністративно-правових заходів профілактики порушень митних правил, у зв'язку з чим зроблено висновок, що ефективність результатів профілактичної діяльності безпосередньо залежить від їх оптимального поєднання та комплексного використання цих заходів;

характеристики причин та умов, що призводять до вчинення порушень митних правил, зокрема, деталізуються об'єктивні та суб'єктивні причини скоєння митних правопорушень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного та митного права, правотворчої діяльності та практичної діяльності митних органів, а саме вони можуть бути використані у:

– науково-дослідній сфері - для подальших досліджень проблем удосконалення адміністративно-правових засад профілактики порушень митних правил;

– правотворчості - при розробленні й удосконаленні адміністративного та митного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України, проекту Закону України «Про профілактику правопорушень»;

– правозастосовчій діяльності - для вдосконалення діяльності державних та недержавних органів, що займаються профілактикою порушень митних правил (акт впровадження в діяльність Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2011 р., акт про впровадження в діяльність Дніпропетровської митниці від 16.06.2011 р.);

– навчальному процесі - при підготовці навчально-методичних комплексів та викладанні таких дисциплін: «Адміністративне право», «Митне право», «Адміністративна відповідальність за порушення митних правил» (акт впровадження Академії митної служби України від 16.06.2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), а також на ІІ міжнародному науковому симпозіумі молодих вчених-юристів «Актуальні питання нормативно-правового забезпечення здійснення митної справи» (м. Дніпропетровськ , 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 2 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 194 сторінки. Список використаних джерел складається з 205 найменувань і займає 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження; вказується на її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначається об'єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, використані методи; формулюються основні теоретичні положення, які зумовлюють наукову новизну, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1. «Теоретико-правова характеристика порушень митних правил як об'єкта адміністративно-правової профілактики» складається з двох підрозділів, у яких здійснено характеристику порушень митних правил як різновиду адміністративного правопорушення, визначено об'єктивні й суб'єктивні причини та умови їх скоєння.

У підрозділі 1.1. «Місце порушень митних правил у системі адміністративних правопорушень» міститься характеристика поняття та ознак порушень митних правил, визнаються їх відмінності від інших різновидів адміністративних правопорушень.

Сучасна структура суспільно-шкідливих діянь у галузі митної справи свідчить про те, що одним із найбільш численних проявів протиправної поведінки є порушення митних правил, які за своєю юридичною природою належать до адміністративних правопорушень, проте характеризуються наявністю як спільних ознак, так і деяких відмінностей з останніми. До спільних ознак даних діянь належать протиправність, винність, суспільна шкідливість (небезпечність), адміністративна караність.

У результаті дослідження встановлено, що порушення митних правил посідають самостійне місце у структурі адміністративних правопорушень, оскільки, по-перше, регламентуються окремим законодавчим актом - Митним кодексом України, по-друге, родовим (видовим) об'єктом посягання виступає встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, по-третє, порядок притягнення до адміністративної відповідальності регламентується Митним кодексом України, а в частині, яка неврегульована ним, - відповідно до законодавства України.

На основі аналізу юридичної літератури з адміністративного та митного права зроблено висновок щодо співвідношення понять «адміністративне правопорушення», «адміністративний проступок» та «порушення митних правил».

У роботі констатується, що порушення митних правил є галузевим видом адміністративних правопорушень. Незважаючи на те, що порушення митних правил в умовах сьогодення регламентуються виключно Митним кодексом України, автором не заперечується позиція щодо включення всіх складів порушень митних правил до єдиного кодифікованого акту про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 1.2. «Основні причини та умови вчинення порушень митних правил» розглядається соціальна природа причин та умов порушень митних правил, наголошується на тому, що причини та умови необхідно поділяти на об'єктивні та суб'єктивні.

У дисертації акцентується увага на тому, що проблема детермінації протиправної поведінки залишається дискусійною, оскільки відсутня єдність думок з цього питання і в умовах сьогодення. Здобувач аналізує різні точки зору, які існують у юридичній літературі, на підставі чого робить висновок, що порушення митних правил детермінуються багатьма факторами, які за своєю природою є неоднозначними.

Профілактична діяльність як система організаційно-правових заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин та умов протиправної поведінки, є найефективнішим способом протидії порушенням митних правил, оскільки з'ясування причин та умов вчинення адміністративних правопорушень є одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, тому їх з'ясування є вимогою законодавця.

Дисертант виокремив загальні фактори, що зумовлюють причини та умови, які формують протиправну поведінку та призводять до скоєння порушень митних правил. Виявлення загальних факторів проступків є недостатнім для досягнення поставлених загальних цілей профілактики порушень митних правил, оскільки необхідно враховувати й особливе, що є окремим щодо. Для глибокого розуміння загального слід із всезагального зв'язку явища виділити окреме і особливе та розглядати їх поряд із загальним, вважати частиною цього загального.

У роботі аргументується позиція, що формального розмежування між причинами й умовами порушень митних правил майже немає. Вчинення проступку може бути обумовлено дією багатьох причин і умов, які проаналізовані в роботі.

Серед причин порушень митних правил пропонується розрізняти об'єктивні та суб'єктивні причини скоєння митних правопорушень. Об'єктивні, пов'язані із зовнішніми умовами, існують поза свідомістю людей, незалежно від їх волі та мають постійний або тимчасовий характер. Суб'єктивні ж пов'язані з особистими якостями людини та з проявами інтересів та потреб у галузі митної справи, мотивів і моральних цінностей, що суперечать ідеології митної політики.

Розділ 2. «Адміністративно-правове забезпечення профілактики порушень митних правил» містить три підрозділи та присвячений дослідженню поняття та природи адміністративно-правової профілактики порушень митних правил, аналізу форм та методів профілактичної діяльності, визначенню системи суб'єктів профілактики порушень митних правил.

У підрозділі 2.1. «Поняття та зміст профілактики порушень митних правил» аналізуються поняття «профілактика», «попередження», «запобігання», «припинення», «превенція» та визначається їх співвідношення, також встановлено та досліджено основні цілі, завдання, принципи та функції профілактики порушень митних правил.

Встановлено, що профілактична діяльність надзвичайно різноманітна, що відображається передусім у спеціальній термінології, яка використовується в юридичній літературі. Акцентовано увагу на відсутності єдності поглядів щодо одноманітності сприйняття та використання понять «профілактика», «попередження», «запобігання», «припинення», «превенція». З'ясування співвідношення цих понять має теоретичне й практичне значення, оскільки використовується як законодавцем, так і в юридичній літературі.

З огляду на сучасні позиції адміністративно-правової науки не можна використовувати будь-який з указаних термінів як рівнозначний, хоча й дотепер ці терміни використовуються як синоніми. Навіть у юридичній літературі та чинному адміністративному, митному законодавстві відсутнє загальновизнане розуміння вищезазначених понять та їх співвідношення. Тому профілактика в роботі розглядається як частина попереджувальної діяльності, яку здійснюють державні органи та громадські організації шляхом використання заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію причин і умов скоєння злочинів з боку конкретних осіб.

Зазначено, що метою здійснення профілактичної діяльності є захист прав та свобод громадян, інтересів суспільства та держави, що спрямований на усунення або обмеження дії негативних чинників, які призводять до вчинення порушень митних правил, недопущення протиправних дій особами, які схильні до вчинення таких правопорушень.

Принципи профілактичної діяльності розглядаються як універсальні, об'єктивні закономірності. У сфері профілактики все різноманіття принципів, на думку автора, необхідно розділити на два блоки: загальносистемні та організаційні.

У підрозділі 2.2. «Форми та методи діяльності митних органів у сфері профілактики порушень митних правил» підкреслюється, що профілактична діяльність митних органів передбачає застосування різноманітних форм та методів. Під формами профілактичної діяльності митних органів розуміють сукупність однорідних дій, які спрямовані на виявлення й усунення причин та умов вчинення порушень митних правил. Вибір конкретної форми діяльності залежить від багатьох факторів: видів профілактики, причин та умов порушень митних правил, об'єктів та суб'єктів профілактики тощо. Автор залежно від юридичних наслідків поділяє форми профілактичної діяльності митних органів щодо профілактики правопорушень на правові та організаційні.

Вплив митних органів як головних суб'єктів профілактики порушень митних правил на об'єкт профілактики здійснюється за допомогою різних методів, при цьому автор наголошує, що метод переконання повинен мати домінуюче значення. Залежно від напрямку й характеру профілактичної діяльності виділяють методи загальної та індивідуальної профілактики. До основних методів загальної профілактики правопорушень, які застосовуються митними органами, в дисертації віднесено економічні і правові. Методами індивідуально-профілактичного впливу в дисертації названо ті, які персоніфікуються щодо конкретної особи.

У підрозділі 2.3. «Суб'єкти адміністративної профілактики порушень митних правил та їх компетенція» відзначається множинність суб'єктів профілактики порушень митних правил як одна із суттєвих особливостей профілактики правопорушень. Враховуючи цей факт, автором пропонується виокремлювати дві основні групи суб'єктів профілактики правопорушень: митні органи та інші суб'єкти, що безпосередньо реалізують профілактичні заходи, хоча для них це не є основним напрямом діяльності.

У підрозділі підкреслено, що підвищення ефективності профілактики митних правопорушень значно залежить від чіткого визначення компетенції органів, які здійснюють таку профілактику. Успішне вирішення окресленої проблеми можна забезпечити лише за умови повного використання наявного потенціалу митних органів за активної участі з боку інших суб'єктів профілактики порушень митних правил.

Особливу увагу приділено характеристиці адміністративно-правових засад діяльності митних органів щодо профілактики порушень митних правил. У системі митних органів профілактичну діяльність здійснюють оперативні підрозділи та служби в межах виконання покладених на них завдань та функцій, використовуючи при цьому властиві тільки їм форми та методи.

В системі митних органів особлива роль належить підрозділам організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, для яких попередження порушень митних правил визначено як одне з основних завдань.

У роботі аналізуються повноваження щодо здійснення профілактичної діяльності різних суб'єктів: правоохоронних органів; органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; державних підприємств, установ, організацій; громадських об'єднань; громадян.

Невизначеність у правовому статусі й компетенції щодо профілактики порушень митних правил окремих органів профілактики призводить до конкуренції або до дублювання повноважень декількох органів при вирішенні питань профілактичної діяльності.

Розділ 3. «Основні напрямки вдосконалення профілактики порушень митних правил» складається з двох підрозділів і присвячений напрямкам вдосконалення адміністративно-правового забезпечення профілактичної діяльності митних органів, зокрема й під час взаємодії з органами прикордонної служби, податкової служби, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та іншими державними органами.

Підрозділ 3.1. «Шляхи удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання профілактичної діяльності митних органів» присвячено розгляду основних питань організаційно-правового вдосконалення діяльності митних органів у сфері профілактики порушень митних правил.

Підкреслено, що вдосконалення зазначеної діяльності митних органів має здійснюватись у напрямках покращення організаційно-структурної побудови, форм та методів діяльності служб та підрозділів митних органів, які безпосередньо здійснюють профілактичну роботу, комплектування й навчання кадрів, а також правового регулювання їх діяльності тощо. На основі аналізу сучасного стану справ у цій сфері виділено такі пріоритетні напрямки вдосконалення діяльності митних органів щодо профілактики порушень митних правил: раціоналізація системи управління профілактикою правопорушень; розмежування й забезпечення оптимального співвідношення функцій відповідних підрозділів та служб з профілактики правопорушень, підвищення координації їх дій та взаємодії з іншими суб'єктами профілактики; підвищення професійного рівня посадових осіб митних органів, які безпосередньо здійснюють профілактику правопорушень, зміцнення їх дисципліни; вдосконалення правового регулювання діяльності митних органів, які займаються профілактикою порушень митних правил. Дисертантом запропоновано комплекс організаційно-правових заходів реалізації окреслених напрямків.

У підрозділі 3.2. «Взаємодія та координація митних органів з іншими суб'єктами профілактики порушень митних правил» розглядаються організаційно-правові засади взаємодії суб'єктів профілактики, що полягає в спільних узгоджених діях, здійсненні комплексних заходів державних та недержавних органів, установ та окремих громадян, спрямованих на протидію порушенням митних правил.

Акцентовано увагу на тому, що взаємодія - це форма зв'язків елементів системи, за допомогою якої вони створюють умови для успішного функціонування всієї системи в цілому. Взаємодія виявляється не тільки у внутрішньоорганізаційній діяльності системи, але й у зовнішніх її функціях. Тому профілактична діяльність митних органів реалізується як під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил, при виконанні митних процедур підрозділами, які виконують функції митного контролю, митного оформлення та справляння податків і зборів (внутрішня взаємодія), так і під час взаємодії з іншими державними органами та громадськими організаціями (зовнішня взаємодія).

Доведено, що багатоплановість поставлених завдань та динаміка конкретних умов, у яких діють ті чи інші суб'єкти профілактики порушень митних правил, зумовлюють різні форми такої взаємодії, зокрема обмін інформацією, проведення спільних нарад, спільне планування профілактичних заходів, узгоджене планування заходів, спільне виконання спеціальних заходів, надання допомоги суб'єктам у виконанні ними профілактичних заходів, створення спеціальних груп із працівників різних служб та підрозділів для вирішення конкретних профілактичних завдань.

Зазначено, що організація митними органами зовнішньої взаємодії у сфері профілактики порушень митних правил за своїми формами та методами є близькою до організації внутрішньої взаємодії, але її зміст зумовлений особливостями суб'єктів зовнішньої взаємодії, їх завданнями та компетенцією.

Значну увагу приділено аналізу правових засад взаємодії митних органів з іншими суб'єктами профілактики, зокрема, органами внутрішніх справ, прикордонними військами, податковою службою тощо. Наголошується, що важливим моментом у запобіганні порушенням митних правил є ефективне проведення спеціальних операцій, зокрема шляхом створення спільних груп, налагоджений механізм обміну інформацією між суб'єктами профілактики та інші форми й напрями взаємодії.

Зроблено висновок, що не всі питання взаємодії суб'єктів профілактики порушень митних правил врегульовані нормативно, обґрунтовані та підтверджені практикою. Досвід взаємодії суб'єктів профілактики порушень митних правил ще незначний і суперечливий, оскільки відбувається процес організаційного вдосконалення структурних утворень суб'єктів профілактики.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сучасного стану та перспектив розвитку і вдосконалення адміністративно-правових засад профілактики порушень митних правил. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, а саме:

1. Визначено, що порушення митних правил є адміністративними правопорушеннями, які посідають самостійне місце у структурі адміністративних правопорушень. Незважаючи на те, що в даний час всі склади порушень митних правил містяться в Митному кодексі України, однак їх необхідно включити до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом прийняття закону про внесення змін до відповідного законодавства. Така необхідність зумовлена тим, що в умовах сьогодення зусилля науковців, законодавців зосереджено на створенні єдиного законодавчого акту, який містив би усі адміністративні проступки та визначав єдину процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема й за порушення митних правил.

2. Охарактеризовано об'єктивні та суб'єктивні причини скоєння порушень митних правил. До основних об'єктивних причин порушень митних правил слід віднести: а) відсутність стабільності в економічній, політичній, соціальній сферах суспільного життя; б) відсутність чіткого законодавчого регулювання митно-правових відносин, оскільки відсутність нормативних приписів або часткове регулювання відносин у галузі митної діяльності призводить до неоднозначного застосування певних загальних норм на власний розсуд посадовими особами митних органів; в) відсутність дієвої та ефективної системи державного та громадського контролю з боку тих органів, які зобов'язані не тільки запобігати, але й попереджувати порушення митних правил тощо. До основних суб'єктивних причин належать: а) низький рівень правосвідомості громадян, що призводить до негативної поведінки громадян у конкретних ситуаціях; б) соціальна нерівність та низький рівень соціального забезпечення людей у громадянському суспільстві, що породжує різні відхилення від норм моралі та права; в) недостатній рівень правової культури, а саме приблизне уявлення про межі правових заборон та обмежень, правові наслідки застосування адміністративних стягнень тощо; г) негативні сторони психології громадян, що безпосередньо пов'язано з вирішенням конфліктних ситуацій поза межами закону для отримання інших джерел існування.

3. В роботі відзначається, що проблемам профілактики правопорушень в юридичній літературі присвячено чимало праць як представників загальної теорії держави та права, так вчених в окремих галузях правової науки. Найповніше досліджено питання профілактики злочинів завдяки зусиллям кримінологів. Визначено, що профілактика є найефективнішим способом протидії правопорушенням, зокрема порушенням митних правил, що потребує комплексних зусиль як з боку суспільства й держави в цілому, так і з боку окремих її організаційних структур. Встановлено, що профілактика порушень митних правил - це соціально спрямована діяльність державних органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення та нейтралізації причин та умов, які призводять до вчинення порушень митних правил та ліквідації адміністративної деліктності з метою забезпечення прав та свобод громадян, тобто профілактика порушень митних правил - це багаторівнева система заходів, що спрямована на мінімізацію або нейтралізацію причин і умов, які призводять до їх вчинення. Разом з тим, профілактика є досить складною формою боротьби з правопорушниками, вона може дати бажаний результат тільки тоді, коли вона правильно організована й базується на відповідних наукових засадах.

4. Розглянуто форми та методи профілактики порушень митних правил. Наголошено, що формами профілактичної діяльності слід вважати зовнішній прояв конкретних однорідних дій уповноважених суб'єктів профілактики, спрямованих на усунення причин та умов вчинення порушень митних правил у межах покладених завдань та функцій. Форми та методи створюють основу для ефективного здійснення профілактичної діяльності, дозволяють отримувати необхідну інформацію для прийняття оперативних та довгострокових рішень у сфері протидії порушенням митних правил. Митні органи є центральною ланкою профілактики порушень митних правил. Задля досягнення позитивних результатів у профілактичній діяльності необхідною умовою є використання різних її форм, оптимальне поєднання яких забезпечить належний рівень ефективності їх профілактичної діяльності.

5. Розкрито систему суб'єктів профілактики порушень митних правил, які мають повноваження щодо здійснення комплексу організаційно-правових заходів, спрямованих на успішну боротьбу з цими протиправними проявами. До основних суб'єктів профілактики належать митні органи, органи внутрішніх справ та Служби безпеки України, органи прикордонної та податкової служб. Неузгодженим моментом у практичній профілактичної діяльності є проблема взаємодії органів профілактики, яка зумовлюється специфікою порушень митних правил та правовим статусом окремих органів профілактики.

6. З метою однакового розуміння та правильного застосування поняття «профілактика», яку не тільки вчені, але й законодавець позначають як «попередження», «припинення», «запобігання», необхідно було б прийняти закон, в якому чітко сформулювати змістовну частину цього поняття, що виключало б розбіжності в його визначенні. Найбільш вдалим у сфері митної діяльності є використання терміна «профілактика».

7. Для ефективності та послідовності дій щодо удосконалення профілактики адміністративних правопорушень, зокрема порушень митних правил, пропонується диспозицію ч. 2 ст. 185-6 КУпАП «Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора» викласти у такій редакції: «Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, пропозицій органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, про вжиття заходів щодо усунення причин та умов його скоєння або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест, припис чи пропозиції».

8. Враховуючи складність процесу профілактики адміністративних правопорушень, вирішенню проблем, які ставляться перед нею, пропонується визначення на рівні Закону основних засад профілактики усіх видів правопорушень. Причому, бажаного результату в цій діяльності можна досягти лише за умови, що в ній беруть участь всі суспільні інституції, всі ланки державного механізму, тобто профілактика правопорушень розглядається як важлива соціальна функція.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Романенко І.М. Використання термінів «попередження» та «профілактика» у сфері протидії порушенням митних правил / І.М. Романенко // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 2. - С. 335-338.

2. Романенко І.М. Система організаційних принципів щодо профілактики порушень митних правил в діяльності митних органів / І.М. Романенко // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 792-795 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11.pdf.

3. Романенко І.М. Загальносистемні принципи профілактичної діяльності митних органів України / І.М. Романенко // Митна справа. - 2011. - № 3. - С. 20-26.

4. Романенко І.М. Щодо визначення поняття «профілактика порушень митних правил»/ І.М. Романенко // Держава та регіони. - 2011. - № 3. - С. 24-28.

5. Романенко І.М. Види профілактики порушень митних правил / І.М. Романенко // Право та державне управління. - 2011. - № 3. - С. 198-203.

6. Романенко І.М. Особливості профілактичної діяльності митних органів під час провадження у справах про порушення митних правил / І.М. Романенко // Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Дніпропетровськ, 27 листопада 2009 р.). - Дніпропетровськ : АМСУ, 2009. - С. 154-155.

7. Романенко І.М. Об'єктивні та суб'єктивні причини порушень митних правил / І.М. Романенко // Актуальні питання нормативно-правового забезпечення здійснення митної справи : тези доповідей міжнародного наукового симпозіуму молодих учених-юристів, (м. Дніпропетровськ, 26 березня 2010 р.). - Дніпропетровськ : АМСУ, 2010. - С. 71-72.

 АНОТАЦІЇ

Романенко І.М. Адміністративно-правові засади профілактики порушень митних правил. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню адміністративно-правових засад профілактики порушень митних правил.

Проаналізовано поняття «порушення митних правил» та визначено їх місце в структурі адміністративних правопорушень. У роботі сформульовано поняття та визначено компетенцію суб'єктів профілактики порушень митних правил, здійснюється аналіз їх правових статусів. Окрему увагу приділено формам та методам профілактичної діяльності.

Запропоновано практичні рекомендації з вдосконалення діяльності митних органів щодо протидії порушенням митних правил. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Ключові слова: адміністративний делікт, запобігання, митні органи, попередження, порушення митних правил, правопорушення, припинення, причин й умови вчинення правопорушень, профілактика.

правило митний порушення адміністративний

Романенко И.Н. Административно-правовые основы профилактики нарушений таможенных правил. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена исследованию административно-правовых основ профилактики нарушений таможенных правил. Проанализировано понятие «нарушения таможенных правил» и определено их место в структуре административных правонарушений. Установлено, что нарушения таможенных правил являются административными правонарушениями, которые представляют собой отраслевые виды административных проступков. Разделяется позиция принятия единого законодательного акта, который содержал бы все административные проступки и определял единую процедуру привлечения к административной ответственности, в частности и за нарушения таможенных правил. Охарактеризованы объективные и субъективные причины совершения нарушений таможенных правил.

Определено, что профилактика является эффективным способом противодействия правонарушениям, в частности нарушениям таможенных правил, но данное направление деятельности нуждается в комплексных усилиях как со стороны общества и государства в целом, так и со стороны отдельных ее организационных структур.

Профилактика нарушений таможенных правил - это социально направленная деятельность государственных органов и их должностных лиц, общественных организаций и отдельных граждан по выявлению и нейтрализации причин и условий, которые оказывают содействие совершению нарушений таможенных правил и ликвидации административной деликтности с целью обеспечения прав и свобод граждан.

В диссертации сформулировано понятие и определена компетенция субъектов профилактики нарушений таможенных правил, осуществляется анализ их правового статуса. Рассмотрена система субъектов профилактики нарушений таможенных правил, которые имеют полномочия относительно осуществления комплекса организационно-правовых мероприятий, направленных на успешную борьбу с этими противоправными явлениями. К основным субъектам профилактики принадлежит таможенные органы, органы внутренних дел и Службы безопасности Украины, органы пограничной и налоговой служб.

Таможенные органы являются центральным звеном профилактики нарушений таможенных правил. С целью достижения положительных результатов в профилактической деятельности необходимым условием является использование разных ее форм, оптимальное объединение которых обеспечит надлежащий уровень эффективности их профилактической деятельности.

Отдельное внимание уделено формам и методам профилактической деятельности. Формы и методы создают основу для эффективного осуществления профилактической деятельности, разрешают получать необходимую информацию для принятия оперативных и долгосрочных решений в сфере противодействия нарушениям таможенных правил.

Учитывая сложность процесса профилактики административных правонарушений, предлагается определение на уровне закона концептуальных основ профилактики всех видов правонарушений. Причем, желательного результата в этой деятельности можно достичь лишь при условии участия всех общественных учреждений, всех звеньев государственного механизма.

Предложены практические рекомендации по усовершенствованию деятельности таможенных органов в сфере противодействия нарушениям таможенных правил. Сформулировано предложения относительно внесения изменений и дополнений в действующее законодательство.

Ключевые слова: административный деликт, предотвращение, таможенные органы, предупреждение, нарушения таможенных правил, правонарушение, прекращение, причины и условия совершения правонарушений, профилактика.

Romanenko I.M. Administrative and legal bases as for preventive measures of customs rules violations. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2011.

The thesis is devoted to the administrative and legal bases as for preventive measures of customs rules violations.

The concept of «customs rules violation» was analyzed in this paper. The author defines the role of customs rules violation in the structure of administrative offenses. The notion and the competence of the subjects have been formulated. The analysis into their legal statuses has been made. Special attention has been paid to the forms and methods of preventing measures.

The author suggests practical recommendations in order to improve the work of customs bodies in the sphere of combating violations of customs rules. Suggestions as for changes and amendments to the acting legislation have been given.

Key words: administrative tort, prevention, customs bodies, warning, customs rules violations, cessation, causes and conditions of infringement, preventive measures.

Размещено на Allbest.ru

...