Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення

Поняття, принципи, стадії та гарантії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. Роль і місце суб’єктів такого провадження. Пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства у цій сфері.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2015
Размер файла 34,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

УДК 342.95(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ

У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Строцький Руслан Євгенович

Львів 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Бородін Іван Лук'янович, Юридичний інститут Національного авіаційного університету, завідувач кафедри теорії та історії держави і права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Ярмакі Христофор Петрович, Одеський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС

кандидат юридичних наук, доцент Пряхін Євген Васильович, Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики

Захист відбудеться «13» травня 2011 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.03 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

Автореферат розісланий «9» квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.Ю. Настасяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

виконавчий провадження правопорушення

Актуальність теми дослідження. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ч. 2. ст. 3 Конституції України). Практична реалізація конституційних вимог, у тому числі і щодо забезпечення прав і свобод громадян, вимагає принципово нових підходів у законотворчій і практичній діяльності компетентних державних структур та їх посадових осіб. Одним із пріоритетних напрямків у цій сфері є удосконалення законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Разом з тим, незважаючи на постійні зміни чинного законодавства, воно не завжди здатне виконувати охоронну функцію. Недосконале використання правоохоронних засобів, особливо адміністративно-правового характеру, є причиною великої кількості адміністративних проступків в Україні.

Наприклад, протягом 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення: у галузі охорони праці і здоров'я населення - 283117 осіб; що посягають на власність - 26374 особи; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури - 213561 особа; у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів - 125133 особи; у сільському господарстві, з порушенням ветеринарно-санітарних правил - 123098 осіб; на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв'язку - 4834789 осіб; у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою - 11703 особи; у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності - 526401 особа; у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації - 20043 особи; що посягають на громадський порядок і громадську безпеку - 1096276 осіб; що посягають на встановлений порядок управління - 883426 осіб; що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення - 6 осіб.

За таких умов виникає потреба в розробці нової науково-практичної моделі механізму охорони прав і свобод громадян, у якому значне місце займали б норми, що визначають порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, встановлених чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Таким чином, глибоке дослідження проблем адміністративної відповідальності за проступки, і, насамперед, ефективності виконання постанов (прийнятих рішень) у справах про адміністративні правопорушення компетентними органами (посадовими особами) набуває особливого значення і актуальності.

Науково-теоретичною основою для виконання дисертації стали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки фахівців в галузі теорії управління, адміністративного права та адміністративного процесу: В. Б. Авер'янова, В. С. Анджієвського, О. Ф. Андрійко, Т. Г. Андрусяка, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, А. С. Васильєва, В. Н. Гаращука, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, М. І. Єропкіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, О. П. Клюшниченка, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. П. Коренєва, О. В. Кузьменко, Б. М. Лазарєва, В. Ф. Опришка, О. І. Остапенка, Р. С. Павловського, В. П. Петкова, Л. Л. Попова‚ О. І. Семчика, А. О. Селіванова, Ю. О. Тихомирова‚ М. М. Тищенка, В. В. Цвєткова‚ Ю. С. Шемшученко, В. К. Шкарупи, Х. П. Ярмакі та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України‚ які регулюють відносини із реалізації прав і свобод громадян‚ та процес виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Емпіричну базу дослідження становлять матеріали про застосування адміністративної відповідальності за адміністративні проступки та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України («Про затвердження Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010-2014 рр.», затверджений наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р.) і п. 1 Перспективного плану науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт на 2005-2010 рр. за пріоритетними напрямками наукових досліджень, схвалених Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ («Основні напрямки наукових досліджень ЛьвДУВС на 2005-2010 роки», протокол № 1 засідання Вченої ради від 26.08.2005 р.). Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ і безпосередньо пов'язана з напрямом науково-дослідницької роботи «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити поняття, принципи, стадії та гарантії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення, охарактеризувати суб'єктів такого провадження, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення виконавчого провадження у цій сфері.

Виходячи з поставленої мети, в дисертації здійснено спробу вирішити такі основні завдання:

– розкрити поняття та зміст виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– охарактеризувати місце провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення в межах адміністративно-юрисдикційного процесу;

– проаналізувати предмет правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– здійснити аналіз методів правового регулювання та принципів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– з'ясувати зміст та систему юридичних гарантій виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– розглянути стадії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– охарактеризувати роль і місце суб'єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– надати пропозиції про вдосконалення чинного адміністративного законодавства щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають у зв'язку із здійсненням діяльності щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Предметом дослідження є провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання.

Для аналізу прав і свобод громадянина, як об'єкта правової охорони у сфері виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, використовувалися такі методи: єдності логічного та емпіричного‚ аналізу та синтезу (підрозділи 1.1.; 1.2.; 1.3.; 2.1.; 2.2.; 2.3.). За допомогою історико-правового методу досліджувалося становлення юридичного процесу, відокремлення процесуального законодавства від матеріального права, особливості виникнення адміністративного процесу й адміністративно-процесуального провадження (підрозділ 1.1.). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання та стан адміністративно-процесуального провадження (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.). З використанням логіко-семантичного методу проаналізовано та удосконалено понятійний апарат стосовно провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.1.; 1.2.; 1.3.). За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз структурних елементів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виокремлення видів провадження і гарантій провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.1.; 1.3.). Компаративний метод і метод документального аналізу використовувались для обґрунтування пропозицій удосконалення законодавства щодо виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.).

Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що в дисертації запропоновано оригінальні за змістом нові підходи до визначення місця провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

На основі проведеного дослідження сформульовано поняття, положення, висновки, пропозиції, які відображають його наукову новизну та виносяться на захист:

уперше:

– обґрунтовано, що провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є самостійним інститутом в межах адміністративно-юрисдикційного процесу;

– запропоновано визначення предмету правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– визначено методи правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

удосконалено:

– теоретичний зміст принципів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– визначення та систему юридичних гарантій провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

набули подальшого розвитку:

– наукові підходи щодо стадій виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– існуюча класифікація суб'єктів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, особливості їх правосуб'єктності, зумовлені чинним КУпАП та іншими нормативними актами;

– пропозиції про вдосконалення нормативно-правових актів, що визначають зміст та особливості провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять і науково-теоретичну, і практичну зацікавленість, зокрема:

– у науково-дослідницькій сфері - положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки нових напрямів правової регламентації провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– у правотворчій діяльності - за результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема до КУпАП, які скеровані до робочої групи із питань розробки цього Кодексу, більша частина з яких була врахована при доопрацюванні процесуальної частини цього проекту (Акт впровадження № 2/3248 від 8 листопада 2010 р.);

– у правозастосовній діяльності - положення, що містяться в дисертації та винесені на захист, можуть бути використані для удосконалення практичної діяльності компетентних органів (посадових осіб) щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;

– у навчальному процесі - результати дослідження можуть бути використані при вивченні курсів «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративна діяльність ОВС» у навчальних закладах системи МВС України, інших навчальних закладах, а також при підготовці підручників і навчальних посібників з цих дисциплін (Акт про впровадження в навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України № 35 від 20 липня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що основні результати, викладені в дисертаційному дослідженні та оприлюднені у статтях і тезах доповідей на науково-практичних конференціях, отримані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та отримали позитивний відгук. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені під час таких науково-практичних заходів, як Курсантсько-студентська конференція «Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 30 квітня 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція «300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення» (м. Львів, 14 травня 2010 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення» (м. Івано-Франківськ, 4-5 червня 2010 р.); Круглий стіл «Дотримання принципу верховенства права в діяльності Конституційного Суду України» (м. Київ, 27 січня 2011 р.); ІІ Регіональний круглий стіл «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 18 лютого 2011 р.); Круглий стіл «Розвиток конституціоналізму в Україні та Польщі: історія та сучасність» (м. Київ, 10 березня 2011 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових статей у виданнях, які включені до переліку ВАК України як фахові з юридичних наук.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з яких - 169 сторінок основного тексту, 14 сторінок - додатки, 18 сторінок - список використаних джерел (185 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми; визначається її зв'язок з державними науковими програмами, планами і темами, а також мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкривається наукова новизна; висвітлюється теоретична та емпірична бази, практичне значення одержаних результатів; подаються відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Теоретичні основи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» складається з трьох підрозділів, у яких викладено поняття, предмет, принципи, методи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення; проаналізовано його юридичні гарантії.

У підрозділі 1.1. «Поняття провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» зазначається, що наявність таких основних ознак, як предмет, метод і принципи правового регулювання, які визначені змістом адміністративно-процесуальних норм, що регулюють процес виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, дає підстави стверджувати, що провадження щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є самостійним видом провадження у структурі адміністративного процесу.

Визначення поняття провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення здійснено через зіставлення його з такими правовими категоріями, як «юридичний процес», «адміністративний процес», «адміністративно-юрисдикційний процес», «адміністративне провадження».

Визначаються особливості правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, які вказують на специфіку його завдань, процесуальних відносин між його учасниками, обсяг їх процесуальних повноважень і умови виконання адміністративних стягнень.

У підрозділі 1.2. «Принципи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» з'ясовано походження терміна «принцип», запропоновано визначення принципів та охарактеризовано їх систему.

Стверджується, що проблема вказаних принципів має комплексний характер і її правильне розв'язання можливе на основі міжгалузевих досліджень, у яких одне з провідних місць має займати адміністративно-процесуальна наукова думка. Вирішення питання про принципи є основою для з'ясування необхідної процесуальної доктрини, оскільки принципи є орієнтиром, базою, на якій ґрунтується правозастосовна практика.

Акцентується увага на тому, що принципи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення реалізуються через діяльність його суб'єктів. Аналіз наукової думки показує, що принципи цього виду провадження необхідно розглядати через призму загальних критеріїв щодо принципів, які є основою конституційного та адміністративного права, а також адміністративного судочинства в Україні.

Визначено, що в діючому КУпАП окремими статтями ці принципи не встановлено, але важливість їх правової регламентації зумовлюється тим, що вони є відправною точкою правосуб'єктності учасників правовідносин у вказаному провадженні.

У підрозділі 1.3. «Юридичні гарантії провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» запропоновано визначення і систему юридичних гарантій зазначеного виду провадження.

Висловлено думку, що проблематика гарантій прав та свобод людини і громадянина - досить складне соціально-правове явище. Їх рівень залежить, в кінцевому результаті, від загального рівня розвитку держави, стану правової культури населення, системи права, безумовно, розвитку економіки, законодавчої активності державних установ.

Зауважено, що гарантії прав та свобод людини і громадянина - це система створених державою, пов'язаних між собою способів та умов щодо задоволення публічних інтересів суспільства, а також захисту її громадян від протиправних посягань.

Зважаючи на предмет дисертаційного дослідження, запропонована система юридичних гарантій провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Важливість такої системи зумовлюється необхідністю постійного аналізу та дослідження гарантій означеного виду провадження, і, зрештою, внесення пропозицій і рекомендацій до діючого законодавства для того, щоб максимально забезпечити захист прав та свобод фізичних і юридичних осіб - суб'єктів провадження.

Обґрунтовано тезу про те, що юридичні гарантії щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення поділяються на інституційно-організаційні, нормативно-правові, матеріально-правові і процесуальні.

Розділ 2 «Адміністративно-процесуальні особливості провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» складається з чотирьох підрозділів, в яких викладені питання стадій виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, правового режиму суб'єктів такого виду провадження, їх взаємодії з іншими суб'єктами провадження у справах про адміністративні правопорушення, а також питання щодо особливостей правового регулювання виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 2.1. «Стадії провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» доведено, що таке провадження здійснюється поетапно, і ці етапи, виходячи зі змісту законодавства, традиційно називаються стадіями.

Зокрема зазначено, що у цих стадіях знаходить відображення характер виконавчих дій суб'єктів провадження, специфіка яких пов'язана з вирішенням проміжних завдань в процесі його здійснення. Наголошено, що стадією провадження слід вважати порівняно самостійну його частину, яка поряд із загальними завданнями має свої, властиві тільки їй завдання та мету. Вирішення завдань кожної стадії провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення оформляється відповідним процесуальним документом, який підсумовує діяльність учасників провадження на певному етапі. Після прийняття такого документа розпочинається наступна стадія. Стадії органічно пов'язані між собою, наступна починається, як правило, після того, як закінчиться попередня, і базується на її результатах.

Обґрунтовується теза про те, що провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення - це низка послідовних, пов'язаних між собою нормативно-визначених процесуальних дій, спрямованих на реалізацію завдань і цілей цього провадження.

У підрозділі 2.2. «Суб'єкти провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» розглянуто правовий статус суб'єктів цього провадження.

Акцентується увага на тому, що суб'єктами юрисдикційного провадження є органи публічної адміністрації, їх посадові особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з вирішенням справи. Водночас, виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення має своїх суб'єктів, які беруть участь в адміністративно-деліктних правовідносинах, і вони, безумовно, є складовою вказаної вище системи суб'єктів адміністративно-деліктного процесу.

Висвітлюється думка про те, що визначення сутності, правового статусу суб'єктів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення дає можливість, певною мірою, у сучасних умовах більш предметно розуміти конституційні вимоги щодо забезпечення законності на території держави, реалізації прав та свобод людини і громадянина, які Основним Законом визнані найвищою соціальною цінністю.

Наголошується, що в системі суб'єктів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення доцільно виділити дві групи: 1) юрисдикційні органи та їх посадові особи, включаючи спеціальні державні органи і їх посадових осіб; 2) фізичні особи, наділені адміністративно-юрисдикційними правами та обов'язками. Процесуальний режим кожного з учасників цього виду провадження визначається видом адміністративного стягнення, яке може бути застосоване до правопорушника у зв'язку зі скоєнням адміністративного проступку.

У підрозділі 2.3. «Взаємодія суб'єктів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» здійснено аналіз особливостей взаємодії суб'єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення загалом з суб'єктами вказаного виду провадження.

Стверджується, що взаємодія суб'єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення зумовлюється об'єктивними обставинами, визначеними процесуальним режимом провадження. У цьому процесі провадження вищезазначені суб'єкти одночасно виконують практично однорідні дії і, в кінцевому результаті, їхні індивідуальні зусилля є частиною сукупних зусиль. Їх сумісна діяльність щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення підпорядкована меті, працює на мету, а сама мета об'єктивно зумовлена.

Визначається, що узгодженість дій між суб'єктами провадження у справах про адміністративні правопорушення та суб'єктами, що виконують постанови про накладення адміністративних стягнень, передбачає місце і час їх проведення. Взаємодія має на меті і різні функції, відповідно до передбаченої законом компетенції кожного суб'єкта провадження. Взаємодія - це не підміна одного суб'єкта іншим, а раціональне поєднання можливостей, які є у кожного із них з метою покращення боротьби з адміністративними правопорушеннями.

Констатується, що вихідним пунктом організації взаємодії є інтерес суб'єктів провадження щодо сумісної, узгодженої роботи на результат - виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Без такої зацікавленості всі інші заходи у сфері взаємодії позитивного результату не дадуть.

Наголошується, що організація взаємодії суб'єктів провадження як управлінська функція встановлює узгодженість між індивідуальними зусиллями цих суб'єктів і виконує загальну функцію руху всього процесу провадження. Кожний суб'єкт взаємодії виступає об'єктом управлінської взаємодії. Значить, кожний суб'єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення, а отже, і суб'єкти, котрі виконують постанови про накладення адміністративних стягнень мають рівні керуючих і керованих, між якими здійснюються відповідні зв'язки, в межах законодавства.

У підрозділі 2.4. «Правове регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» розглянуто на основі аналізу чинного КУпАП особливості правового регулювання виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Загальним висновком є те, що норми, котрі визначають процес виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, в цілому є першоосновою виконавчого провадження. Разом з тим, аналіз правової бази, основою якої є діючий КУпАП, дає підстави зробити висновок, що в цьому нормативному акті не створено належного правового механізму, який би давав можливість, з урахуванням особливостей кожного виду стягнення, здійснити провадження щодо виконання постанови про накладення кожного із стягнень.

Стверджується, що законодавець, зважаючи на вказану обставину, змушений доповнювати закон підзаконними нормативними актами, часто відомчими інструкціями, що утрудняє процес провадження щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень і, як наслідок, є причиною порушення законності.

Можна стверджувати, що запропоновані редакції окремих статей КУпАП, зміни і доповнення до них щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є спробою усунути існуючі прогалини.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, пов'язане з характеристикою провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. До основних результатів дослідження належать такі:

1. Складовою частиною адміністративно-процесуальних відносин є провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, яке є самостійним інститутом як урегульована нормами права процесуальна діяльність уповноважених на те органів (їх посадових осіб) щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, що має свої принципи, предмет та методи правового регулювання. Предметом правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є взаємовідносини між органами, установами, організаціями (посадовими особами) - носіями владних повноважень, що наділені правом застосовувати заходи адміністративного примусу, виносити постанови про накладення адміністративних стягнень та заходи забезпечення провадження у справі, встановлені КУпАП, а також фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовані заходи адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням.

2. Методами правового регулювання відносин між учасниками провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення слід назвати добровільність та примус. Принципами цього провадження є базові критерії, покладені в основу правової регламентації виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, встановлені діючим законодавством для того, щоб забезпечити максимальне дотримання законності, виконання прав, свобод і законних інтересів суб'єктів цього провадження.

3. Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення має свою систему юридичних гарантій.

Юридичні гарантії - це закріплені нормами права свободи людини і громадянина, а також способи їх захисту. Закріплюючи права і свободи громадян, держава в особі її органів та посадових осіб (суд, прокуратура, адміністративні суди), наділених відповідною компетенцією, повинна встановити відповідальність за їх порушення. Юридичні гарантії фіксуються в правових актах, які видаються державними органами.

4. Юридичні гарантії поділяються на інституційно-організаційні, нормативно-правові, матеріально-правові, процесуальні.

Інституційно-організаційними гарантіями захисту прав та свобод людини і громадянина є встановлені у відомчих нормативних актах права та обов'язки владних структур (посадових осіб) і громадських організацій щодо забезпечення їх прав та свобод.

Нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод людини і громадянина можна охарактеризувати як сукупність матеріальних і процесуальних норм, що встановлюють засоби та способи охорони їх прав та свобод.

Матеріально-правові гарантії - це встановлені законодавством держави права та обов'язки суб'єктів владних повноважень (посадових осіб, громадських організацій) задля попередження правопорушень, ефективної реалізації прав і свобод громадян.

Процесуальні гарантії - це встановлені законодавством держави процедури реалізації матеріальних норм, які закріплюють матеріальні права та свободи людини і громадянина.

Запропонована система юридичних гарантій знаходить своє відображення в статтях чинного КУпАП, який визначає основи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

5. Стадії цього провадження характеризують виконавчу процедуру, специфіка якої пов'язана з вирішенням проміжних завдань у процесі його здійснення.

Стадією провадження слід вважати порівняно самостійну частину, яка поряд із загальними завданнями має свої, властиві тільки їй завдання та мету. До них належать: 1) набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили; 2) звернення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання; 3) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

6. Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення має своїх учасників - суб'єктів. Зважаючи на процесуальне положення, яке займає кожний із суб'єктів провадження, вони є складовими такої системи: а) суб'єкти, які вирішують власні питання в процесі виконання постанови (рішення) у справі про адміністративне правопорушення; б) суб'єкти, які виконують постанови (рішення) про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення; в) суб'єкти, які здійснюють контроль та нагляд за законністю виконання постанов (рішень) у справі про адміністративне правопорушення.

Суб'єктами, які вирішують власні питання в процесі виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, є: правопорушник; потерпілий та його законні представники; захисник.

Суб'єктами, які виконують постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення, є органи та посадові особи: а) наділені правом виконувати процесуальні та матеріально-технічні дії з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення на всіх стадіях провадження; б) наділені правом почати провадження, звертати до виконання і здійснювати контроль за його закінченням; в) наділені правом провадження щодо окремих видів стягнень.

Суб'єктами, які здійснюють контроль та нагляд за законністю виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, є: прокурор, голова вищестоящого суду і керівник вищестоящого органу державного управління.

7. Загальним висновком щодо адміністративно-процесуального режиму реалізації постанов про накладення адміністративних, передбачених КУпАП стягнень, є твердження про те, що процедури виконання постанов про накладення стягнень вимагають деталізації. Значна частина норм розділу 5 цього кодексу «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» встановлюють, практично, лише загальні положення щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Запропоновані зміни і доповнення до статей вказаного розділу спрямовані на те, щоб орган (посадова особа), уповноважений виконувати постанову, керувався тільки КУпАП і не звертався до інших законів, і тим більше до підзаконних нормативних актів. Саме така можливість є гарантією забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина в Україні.

8. Статтю 298 КУпАП «Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення» пропонуємо викласти у такій редакції: «Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами й набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження чи опротестування. У разі оскарження чи опротестування постанови про накладення адміністративного стягнення у десятиденний строк, вона набуває законної сили після прийняття рішення за скаргою чи протестом».

9. Статтю 326 КУпАП пропонуємо викласти у такій редакції: «Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Суд (суддя), в межах закону, може вжити заходів для забезпечення її виконання, про що зазначається в рішенні».

10. КУпАП доповнити статтею 301.1 «Підстави надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення» такого змісту: «Підставою надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є заява до органу (посадової особи), яка її винесла від особи, відносно якої ця постанова винесена. У заяві мають бути зазначені обставини, що вказують на неможливість виконання постанови».

11. Статтю 302 КУпАП викласти у такій редакції: «За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, а також закінчення строку давності виконання постанови, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Рішення про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення виноситься вищевказаним органом (посадовою особою) у формі постанови».

12. КУпАП доповнити статтею 305-1 «Завершення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення» такого змісту: «Орган (посадова особа), який безпосередньо виконує постанову про накладення адміністративного стягнення, вносить інформацію про її виконання в п'ятиденний строк з моменту виконання і направляє відповідну інформацію у вказаний строк органу, який виніс таку постанову. Орган (посадова особа), який одержав постанову про накладення адміністративного стягнення з інформацією про її виконання, зобов'язаний в п'ятиденний строк з моменту їх одержання у письмовій формі зафіксувати цей факт у справі про адміністративне правопорушення».

13. Статтю 308 КУпАП доповнити частиною 2 такого змісту: «У разі ухилення правопорушника від сплати штрафу та вчинення ним дій, що перешкоджають стягненню штрафу в примусовому порядку, штраф може бути збільшений удвічі відносно суми, визначеної санкцією особливої частини, або виправними роботами з розрахунку п'ять годин громадських робіт за один неоподаткований мінімум доходів громадян, але не більше як на 300 годин».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Строцький Р. Є. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення : теоретичний аспект / Р. Є. Строцький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична : Збірник наукових праць. - Львів: ЛьвДУВС, 2008. - Вип. 3. - С. 230-238.

2. Строцький Р. Є. Правове забезпечення виконавчого провадження : історія, сучасність, вдосконалення / Р. Є. Строцький // Науковий вісник національного університету Державної податкової служби України (Економіка. Право). - № 3 (46). - 2009. - С. 196-200.

3. Строцький Р. Є. Адміністративно-правовий примус в юрисдикційній діяльності державних структур / Р. Є. Строцький / Держава і право : Збірник наукових праць. (Юридичні і політичні науки). Вип. 43. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. - С. 255-259.

4. Строцький Р. Є. Особливості правового регулювання виконання постанов про накладення адміністративних стягнень / Р. Є. Строцький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична : Збірник наукових праць. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - Вип. 2. - С. 169-177.

5. Строцький Р. Є. Суб'єкти виконання постанов про накладення адміністративних стягнень / Р. Є. Строцький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична : Збірник наукових праць. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - Вип. 3. - С. 206-216.

6. Строцький Р. Є. Стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень / Р. Є. Строцький // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. Спец. вип. № 6. - [науково-теорет. вид.]. - ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. - С. 182-190.

7. Строцький Р. Є. Конституційний захист прав і свобод людини і громадянина в Україні / Р. Є. Строцький // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства : матеріали науково-практичної конференції (30 квітня 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 224-228.

8. Строцький Р. Є. Принципи виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення / Р. Є. Строцький / Актуальні проблеми адміністративного законодавства України : шляхи його вдосконалення : матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (4-5 червня 2010 р.). - Івано-Франківськ, 2010. - С. 147-151.

9. Строцький Р. Є. Завершальна стадія провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення / Р. Є. Строцький // Проблеми державотворення та правотворення в Україні : матеріали ІІ регіонального круглого столу (18 лютого 2011 р.). - Львів, 2011. - С. 436-440.

АНОТАЦІЯ

Строцький Р. Є. Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню виконання постанов про адміністративні правопорушення. Сучасне адміністративне право України та його інститути потребують зміни теоретичних основ, формування нових поглядів, які б відповідали вимогам становлення та розвитку демократичної, правової держави європейського рівня.

Проаналізоване чинне законодавство та наукові праці стосовно теми дисертації. У роботі запропоновано зміни та доповнення до законодавства, за допомогою яких провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення набуде ефективніших змісту та форми. Здійснено аналіз принципів, юридичних гарантій, стадій та суб'єктів виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. На основі проведеного дослідження сформульовані поняття, положення, висновки, пропозиції, які відображають його наукову новизну.

Ключові слова: учасник провадження, суб'єкти виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, примусове виконання постанови, провадження з виконання постанови.

АННОТАЦИЯ

Строцкий Р. Е. Производство по исполнению постановлений по делам об административных правонарушениях. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Львовский государственный университет внутренних дел. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию исполнения постановлений об административных правонарушениях.

Современное административное право Украины и его институты требуют изменения теоретических основ, формирования новых взглядов, которые бы отвечали требованиям становления и развития демократического, правового государства европейского уровня.

Проанализировано действующее законодательство и научные утверждения относительно темы диссертации. В работе предложены изменения и дополнения к законодательству, с помощью которых исполнительное осуществление приобретет более эффективную форму. Осуществлен анализ принципов, юридических гарантий, стадий и субъектов исполнения постановлений о наложении административных взысканий.

На основе проведенного диссертационного исследования диссертантом определены принципы исполнительного производства по делам об административных правонарушениях. В диссертации обоснована система юридических гарантий данного производства, как закрепленные административными нормами права и свободы человека и гражданина, а также способы их защиты, которые фиксируются в правовых актах.

Общим выводом об административно-процессуальном режиме реализации постановлений о наложении административных взысканий, предусмотренных Кодексом Украины об административных правонарушениях, является утверждения о том, что процедуры исполнения постановлений о наложении взысканий требуют детализации. Основная часть норм разд. 5 данного кодекса «Исполнения постановлений о наложении административных взысканий» устанавливают, практически, общие положения об исполнении постановлений о наложении административных взысканий. Предлагаемые изменения и дополнения к статьям указанного раздела направлены на то, чтобы орган (должностное лицо), уполномоченный исполнять постановление, руководствовался только Кодексом и не обращаться к другим законам, а тем более к подзаконным нормативным актам. Именно эта возможность выступает гарантией обеспечения прав, свобод и законных интересов человека и гражданина в Украине.

В стадиях исполнительного производства по делам находит отображение характер исполнительных процедур, специфика которых связана с решением промежуточных задач в процессе его осуществления. Последовательная реализация указанных выше стадий является процессуальным содержанием исполнительного производства.

Подытожено, что нормы, которые определяют процесс исполнения постановлений о наложении административных взысканий, в общем, являются главной основой процесса производства. Вместе с тем, анализ правовой базы, в основе которой действующий Кодекс Украины об административных правонарушениях, дает основания утверждать, что в этом нормативном акте не создано соответствующего правового механизма, который бы давал возможность, с учетом особенностей каждого вида взыскания, осуществить производство об исполнении постановлений о наложении соответствующего взыскания.

Утверждается, что законодатель, смотря на это обстоятельство, обязан дополнять закон подзаконными нормативными актами, зачастую ведомственными инструкциями, что затрудняет процесс производства об исполнении постановлений о наложении административных взысканий, а также есть причиной нарушения законности.

Можно резюмировать, что предложенные автором редакции отдельных статей Кодекса Украины об административных правонарушениях, изменения и дополнения к ним, являются попыткой устранить существующие пробелы.

Диссертантом предложена и научно обоснована система субъектов исполнительного производства по делам об административных правонарушениях.

На основе проведенного исследования сформулирован ряд понятий, положений, выводов, предложений, которые отображают научную новизну производства по исполнению по делам об административных правонарушениях.

Ключевые слова: участник производства, субъекты выполнения постановлений о наложении административных взысканий, принудительное выполнение постановления, производство по выполнению постановления.

SUMMARY

Strockiy R. E. Proceedings Related to Performing Resolutions in Cases of Administrative Offences. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Law in speciality 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; information law. - Lviv State University of Internal Affairs. - Lviv, 2011.

The thesis is devoted to complex investigation of proceedings related to performing resolutions in cases of administrative offences. The modern administrative law of Ukraine and its institutions require the changes of theoretical basis, formation of new opinions, which would satisfy the requirements of becoming and development of the democratic, legal state of the European level.

The current legislation and scientific works concerning the subject of the thesis are analyzed. The changes and supplements to the legislation are offered in this work with the help of which proceedings related to performing resolutions in cases of administrative offences will acquire more effective content and form. The analysis of principles, legal guarantees, stages and subjects of decision implementation concerning administrative penalties is conducted. On the basis of the conducted research, the notions, regulations, conclusions, suggestions, which reflect its scientific novelty are formulated.

Key words: participant of proceedings, subjects of performing resolutions about imposing administrative penalties, compulsory implementation of resolutions, resolutions performing proceedings.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.