Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

УДК 342.951:351.75

Автореферат

Адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Стахура Ігор Богданович

Львів 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Остапенко Олексій Іванович, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Офіційні опоненти: правовий правопорушення інститут

доктор юридичних наук, доцент Заросило Володимир Олексійович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки

кандидат юридичних наук Пряхін Євген Васильович, Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики

Захист відбудеться 14 квітня 2011 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.03 Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

Автореферат розісланий 9 березня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.Ю. Настасяк

Загальна характеристика роботи

Актуальність досліджень у юридичній науці питань, пов'язаних із профілактикою правопорушень, є достатньо високою. Передусім, слід зазначити, що в сучасних умовах серед заходів протидії адміністративній деліктності найбільшим потенціалом наділені запобіжні заходи. Лише профілактика дозволяє усунути саму загрозу протиправного діяння, не допустити того, що може завдати шкоду законним інтересам і правам та свободам громадян. У зв'язку з цим важливими є дослідження умов ефективності функціонування системи профілактики правопорушень та забезпечення її нормами адміністративного права. Однією з таких умов вважається залучення громадськості до зазначеної роботи. У Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 1911-р зазначається, однією з основних причин, що зумовили посилення соціального фактора вчинення правопорушень є відсутність дієвого механізму участі громадськості у забезпеченні правопорядку в державі. Певні неузгодженості нормативно-правової бази, формальне ставлення посадових осіб до цього важливого для суспільства напряму діяльності вимагає нових підходів щодо пояснення актуальності діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень.

У науковій літературі профілактика правопорушень вважається однією з основних функцій громадських формувань з охорони громадського порядку. Не применшуючи їхньої ролі у попередженні злочинів, доцільно відзначити, що ці суб'єкти значну кількість своїх завдань виконують у сфері профілактики адміністративних правопорушень. Це зумовлено тим, що, по-перше, функціонування громадських формувань відбувається у сфері охорони громадського порядку, де переважна кількість суспільних відносин регулюється адміністративно-правовими та адміністративно-процесуальними нормами. Ці ж норми спрямовані, передусім, на попередження адміністративних проступків. По-друге, законодавство наділяє громадські формування статусом активного учасника адміністративно-деліктного процесу, надаючи їм можливість застосовувати заходи адміністративного примусу .

Про актуальність обраної теми свідчать також пошуки науковців щодо вдосконалення профілактичної роботи громадських формувань з охорони громадського порядку. До певної міри ці питання були об'єктом дослідження в наукових працях Г.А. Аванесова, В.Б. Авер'янова, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, Ю.Д. Блувштейна, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, А.Є. Жалінського, Д.П. Калаянова, А.П. Клюшниченка, М.В. Коваліва, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, А.П. Коренєва, М.В. Костицького, Г.М. Миньковського, О.М. Музичука, Ю.С. Назара, О.І. Остапенка, В.М. Плішкіна, В.І. Ремньова та інших учених з різних галузей права.

Зв'язок з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та у контексті наукових досліджень за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - з'ясувати адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Відповідно до мети було поставлено такі завдання:

- здійснити історико-правовий аналіз становлення, розвитку і функціонування інституту участі громадськості у профілактиці адміністративних правопорушень та злочинів;

- визначити місце громадських формувань з охорони громадського порядку в системі профілактики правопорушень;

- з'ясувати поняття та елементи адміністративно-правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;

- охарактеризувати основні принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;

- розглянути права та обов'язки громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;

- визначити основні засади організації профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку;

- розкрити зміст і форми взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку з іншими суб'єктами профілактики правопорушень;

- розробити пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства України про діяльність громадських формувань щодо профілактики адміністративних правопорушень та злочинів.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають у процесі діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень.

Предметом дослідження обрано адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних підходів та методів. Зокрема, використання історико-правового методу сприяло дослідженню процесів становлення та розвитку інституту участі громадськості в діяльності щодо профілактики правопорушень (підрозділ 1.1.). За допомогою логіко-семантичного і системно-функціонального методів визначено місце громадських формувань у системі профілактики правопорушень, а застосування формально-юридичного методу сприяло розкриттю принципів, прав та обов'язків громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень (підрозділи 1.2., 2.1., 2.2.). Статистичний метод використовувався для виявлення недоліків правового регулювання та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень (підрозділ 3.1.). Метод моделювання був застосований у формулюванні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення та підвищення ефективності їх діяльності, а також взаємодії органів внутрішніх справ та громадських формувань (підрозділ 3.2., висновки).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням адміністративно-правових засад діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Зокрема:

уперше:

- проведено поглиблений аналіз ознак та елементів адміністративно-правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;

- запропоновано більш оптимальну систематизацію принципів діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень з урахуванням чинних адміністративно-правових засад;

- обґрунтовано необхідність включення у план роботи громадського формування з питань охорони громадського порядку додаткового розділу «Організація профілактики адміністративних правопорушень та злочинів»;

- запропоновано перелік організаційно-правових вимог, яких доцільно дотримуватися при плануванні діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;

удосконалено:

- зміст та ознаки поняття взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку з органами внутрішніх справ, органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями щодо забезпечення профілактики правопорушень;

- теоретичний зміст елементів, що характеризують громадські формування з охорони громадського порядку як суб'єктів профілактики правопорушень;

- систематизацію критеріїв класифікації прав та обов'язків громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування необхідності врахування у сучасних умовах позитивного історичного досвіду участі громадських формувань у профілактиці правопорушень;

- організаційно-правові підходи щодо проведення управлінських операцій та процедур у сфері охорони громадського порядку та профілактики правопорушень громадськими формуваннями;

- існуюча класифікація форм виконання членами громадських формувань заходів профілактичного впливу на порушників громадського порядку;

- тлумачення змісту координаційної діяльності ОВС, органів місцевого самоврядування щодо громадських формувань з охорони громадського порядку у профілактиці правопорушень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у:

- науково-дослідній сфері - для подальшої розробки проблематики діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;

- правотворчій діяльності - для вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень;

- правозастосовній діяльності - для покращення профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, зокрема щодо підвищення ефективності застосування у вказаній сфері заходів адміністративного впливу;

- навчальному процесі - для викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ОВС», «Судові та правоохоронні органи», «Профілактика правопорушень», а також у системі службової підготовки працівників ОВС і членів громадських формувань з охорони громадського порядку.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідного законодавства та науково-правових джерел. Усі результати одержані безпосередньо автором і знайшли своє відображення в опублікованих роботах.

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та отримали позитивну оцінку, а також на: міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу (Львів, ЛьвДУВС, 20 листопада 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (Львів, ЛьвДУВС, 2008 р.); науково-звітній конференції факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (Львів, ЛьвДУВС, 5 березня 2008 р.); науково-практичному семінарі «Адаптація національного законодавства у сфері міграції до міжнародних стандартів» (Львів, ЛьвДУВС, 30 січня 2009 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження, висвітлені у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, та у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (233 найменування). Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з них основний текст - 161 сторінка, додатки - 12 сторінок, обсяг списку використаних джерел - 26 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, стан дослідження проблеми; визначено зв'язок роботи з державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну та емпіричну бази, практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Місце та роль громадських формувань з охорони громадського порядку у системі профілактики правопорушень» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Історіографія участі громадськості у профілактиці правопорушень» на підставі аналізу праць українських і зарубіжних учених досліджено способи участі громадськості у профілактиці правопорушень у різні історичні періоди. Особлива увага звертається на форми та методи профілактичної роботи громадськості за допомогою організаційних структур -громадських формувань. Попри розуміння того, що протягом різних історичних періодів як окремі представники громадськості, так і організовані громадські формування брали активну участь у профілактиці протиправних діянь та сприяли покращенню охорони громадського порядку, наголошено також на негативних наслідках примусового залучення населення до виконання правоохоронних функцій.

У підрозділі 1.2. «Система профілактики правопорушень та місце у ній громадських формувань з охорони громадського порядку» зазначено, що об'єкти профілактики; її основні рівні, форми та заходи; суб'єкти, які реалізовують зміст профілактики, вважаються основними елементами системи профілактики правопорушень. Виконання громадськістю профілактичних функцій є формою реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні справами суспільства і держави. Щодо участі громадськості у профілактиці правопорушень доцільно застосовувати поділ форм на індивідуальні та організаційні. У системі профілактики правопорушень громадські формування належать до групи суб'єктів безпосереднього управління окремими напрямами і ділянками профілактичної діяльності, а члени таких формувань виконують безпосередню роботу серед населення щодо попередження правопорушень. У зв'язку з цим громадськість вважається одним із основних суб'єктів профілактики правопорушень.

У підрозділі 1.3. «Адміністративно-правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень» наголошено на тому, що адміністративно-правовий статус громадського формування з охорони громадського порядку у сфері профілактики адміністративних правопорушень і злочинів визначається нормами адміністративного права та опосередковує відносини громадського формування з іншими суб'єктами під час планування і здійснення профілактичних заходів.

Складовими частинами адміністративно-правового статусу громадського формування з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень є: цільовий блок (профілактичні цілі, завдання, функції); компетенційний блок (сукупність прав та обов'язків, що визначають повноваження громадських формувань застосовувати заходи переконання та примусу у профілактиці правопорушень); структурно-організаційний блок елементів (нормативне регулювання порядку створення, легалізації, реорганізації, ліквідації громадського формування; встановлення і зміна організаційних структур, процедур діяльності; звітність і підконтрольність, право на власну символіку тощо). Якщо елементи перших двох блоків визначають основи адміністративно-правового забезпечення профілактичної діяльності громадського формування з охорони громадського порядку, то лише окремі з норм структурно-організаційної частини впливають на адміністративно-правовий статус формування саме як суб'єкта профілактики правопорушень. Зокрема, певного профілактичного впливу можна досягти шляхом виконання членом громадського формування правових норм щодо правил носіння нарукавної пов'язки тощо.

Розділ 2 «Адміністративно-правове забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень» складається з трьох підрозділів, які містять дослідження основних принципів профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, прав та обов'язків таких формувань у сфері профілактики адміністративних правопорушень.

У підрозділі 2.1. «Принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень» зазначається, що принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень отримують правове закріплення, передусім, за допомогою норм адміністративного права. При визначенні принципів окремих видів діяльності, крім загальних принципів адміністративно-правових відносин, необхідно враховувати й загальні принципи функціонування суб'єктів та особливості сфери такої діяльності. Тому принципи профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку формуються під впливом: принципів адміністративного права; принципів профілактики правопорушень; принципів функціонування громадських формувань. Крім того, вагому роль відіграють сучасні реформаційні процеси в галузі адміністративного права, а також у правоохоронній сфері, які спрямовані на оновлення діяльності всіх публічних та громадських інституцій в руслі пріоритету прав і свобод людини й громадянина.

Усі принципи профілактики правопорушень поділено на соціально-правові та організаційні (управлінські). Перші мають загальносоціальний характер, вони є основними моральними та юридичними завданнями здійснення профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку. Їх слід закріплювати на законодавчому рівні відповідно до таких принципів профілактичної діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, як: гуманізм, законність, гласність, наукова обґрунтованість. До організаційних (управлінських) належать принципи, на підставі яких створюється та функціонує система діяльності громадських формувань щодо профілактики правопорушень. Їх застосування дозволяє раціонально розподілити компетенцію між суб'єктами профілактики, усунути паралелізм та дублювання в реалізації функцій профілактичної діяльності. Ці принципи виражають особливості організаційної структури та управлінської діяльності суб'єктів системи профілактики правопорушень, у тому числі й громадських формувань з охорони громадського порядку. До них належать: плановість, цілеспрямованість, безперервність, принцип головної ланки, маневреність, пропорційність відповідальності, розмежування компетенції, оптимальність та ефективність, поєднання колегіальності та єдиноначальності, взаємодія та координація тощо.

У підрозділі 2.2. «Права та обов'язки громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень» наголошено, що громадські формування з охорони громадського порядку, керуючись принципами профілактики правопорушень, реалізовують завдання у цій сфері шляхом використання прав та обов'язків, визначених у Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону». При цьому зазначено, що із норм цього закону досить складно визначити систему та процедурні особливості реалізації прав та обов'язків громадськості у сфері профілактики правопорушень. Тому основою систематизації таких прав та обов'язків має бути можливість реалізації профілактичних прав та обов'язків шляхом застосування заходів як переконання, так і адміністративного примусу.

Профілактичні права та обов'язки громадських формувань з охорони громадського порядку відображаються за допомогою таких форм переконання: проведення профілактичних бесід; роз'яснення положень законодавства та інші заходи правового виховання; надання належної педагогічної, психологічної, соціальної допомоги; залучення осіб, до яких застосовуються засоби профілактичного впливу, до суспільно-корисної діяльності; підбір шефів, наставників, волонтерів та громадських вихователів; обговорення поведінки правопорушників у навчальних, трудових колективах, громадських організаціях і створення навколо цих осіб обстановки загального осуду.

Заходи адміністративного припинення застосовують громадські формування з охорони громадського порядку для припинення протиправної поведінки; для попередження вчинення нових правопорушень; для створення умов для притягнення винних до відповідальності; для усунення шкідливих наслідків правопорушення, відновлення попереднього, правомірного стану. До заходів адміністративного припинення, що застосовують члени громадських формувань, доцільно віднести такі: вимога до громадян про додержання громадського порядку, припинення адміністративних правопорушень і злочинів; затримання і доставлення до органу внутрішніх справ, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення; тимчасове відсторонення водіїв від керування транспортними засобами; застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів індивідуального захисту і самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії.

У підрозділі 2.3. «Організація профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку» наголошено на змістовних характеристиках видів профілактики, форм діяльності громадського формування та особливостей управлінського впливу у сфері попередження адміністративних правопорушень. Організація профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку визначається управлінськими операціями та процедурами, що відбуваються протягом двох етапів управлінського циклу: підготовки та прийняття управлінського рішення (планування); організації виконання (реалізації) управлінського рішення. На першому етапі здійснюється низка організаційних дій: вивчення стану системи; формулювання проблеми; постановка мети; висунення управлінських гіпотез; оперування інформацією; підготовка (розробка) варіантів рішення; оформлення вибраного варіанта у вигляді плану тощо. Другий етап передбачає визначення форм такої реалізації (патрулювання, виставлення постів, участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, участь у рейдах тощо).

Розділ 3 «Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку з іншими суб'єктами профілактики правопорушень» складається з двох підрозділів, де проаналізовано організаційно-правові аспекти взаємодії громадських формувань з охорони громадського порядку з органами й окремими підрозділами ОВС, органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями у профілактиці правопорушень.

У підрозділі 3.1. «Засади взаємодії громадських формувань з органами внутрішніх справ, органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями у профілактиці правопорушень» відображено процес взаємовпливу зазначених суб'єктів один на одного та на об'єкт притаманними кожному учасникові засобами і методами для досягнення спільної профілактичної мети. Така взаємодія здійснюється переважно в межах адміністративно-правових інститутів, регламентується нормами адміністративного права, а її зміст характеризується адміністративно-правовою природою. Зважаючи на зазначені характеристики, управлінський вплив ОВС, органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій на громадські формування, слід характеризувати як координаційний. Формами спільної координаційної роботи цих суб'єктів щодо профілактичної діяльності громадських формувань доцільно вважати: залучення їх членів до проведення патрулювання та інших спільних профілактичних заходів; проведення спільних інструктажів; оперативне надання відповідної інформації; залучення членів громадських формувань до правового навчання та ознайомлення з формами й методами боротьби з правопорушеннями; планування спільних профілактичних заходів; проведення спільного аналізу причин та умов вчинення адміністративних правопорушень та злочинів; прийняття нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями за участю органів внутрішніх справ щодо питань профілактики правопорушень із залученням до цього громадськості.

У підрозділі 3.2. «Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку з окремими підрозділами ОВС у профілактиці правопорушень» констатується, що сфера взаємодії ОВС та громадських формувань при виконанні профілактичної роботи має складну систему, функціонування якої пов'язане із захистом особи і держави від протиправних посягань, а також передбачає забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, захист об'єктів незалежно від форм власності; попередження адміністративних правопорушень процесуальними засобами; забезпечення дотримання правил перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства тощо. Серед підрозділів ОВС найбільший обсяг координаційної роботи щодо профілактичної діяльності громадськості відведено міліції громадської безпеки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, пов'язане з формуванням та характеристикою адміністративно-правових засад діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. До основних результатів дослідження належать такі:

1. Позитивний історичний досвід попереджувальної роботи громадськості може і має бути втілений у правоохоронну та профілактичну діяльність сучасних громадських формувань України. Адже раніше громадськість, що брала участь в охороні громадського порядку та попередженні адміністративних правопорушень і злочинів, була наділена досить широким колом повноважень, а її діяльність мала належне забезпечення на нормативно-правовому рівні. При цьому норми адміністративного права відігравали визначальну роль. Використання адміністративно-правових норм для профілактики власне адміністративних правопорушень громадськими формуваннями з охорони громадського порядку сприяло запобіганню правопорушень та їх профілактиці.

2. Громадським формуванням з охорони громадського порядку притаманні всі ознаки суб'єкта, наділеного управлінськими та виконавчими повноваженнями у сфері профілактики правопорушень (цілеспрямовано здійснюють профілактику правопорушень; мають можливість обирати лінію поведінки, що зумовлюється конкретним станом об'єкта впливу і межами, визначеними системою; пов'язані з іншими суб'єктами організаційними відносинами). У системі профілактики правопорушень громадські формування належать до групи суб'єктів безпосереднього управління окремими напрямами і ділянками профілактичної діяльності.

3. Адміністративно-правовий статус громадського формування з охорони громадського порядку у сфері профілактики адміністративних правопорушень та злочинів - це закріплена нормами адміністративного права сукупність ознак, які визначають його правове становище у відносинах з державними та самоврядними органами, фізичними і юридичними особами під час планування та здійснення профілактичних заходів. Зміст правового статусу громадського формування у сфері профілактики правопорушень передбачає сукупність завдань, функцій, компетенцію, які є основою структурно-організаційного блоку його діяльності.

4. Принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень відіграють суттєву роль щодо забезпечення ефективності функціонування системи профілактики правопорушень. Тому на законодавчому рівні необхідно детальніше і ширше визначити систему принципів такої діяльності, взявши за основу поділ їх на соціально-правові (гуманізм, законність, гласність, наукова обґрунтованість) та організаційні (плановість, цілеспрямованість, безперервність, розмежування компетенції, оптимальність та ефективність, поєднання колегіальності та єдиноначальності, взаємодія та координація тощо). Вказані принципи мають бути спрямовані на дотримання прав людини та громадянина у профілактичній діяльності громадських формувань, зокрема недопущення розголошення особистих даних людини, отриманих у процесі здійснення профілактичних заходів, адекватності методів і засобів профілактики деліктної ситуації тощо.

5. Діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку свідчить про те, що норми законодавства, які регулюють відносини у сфері профілактики правопорушень, недостатньо структуровані та систематизовані, що зумовлює необхідність їх класифікації щодо захищеності прав та обов'язків суб'єктів профілактики, а також віднесення тих чи інших прав (обов'язків) до заходів переконання та адміністративного примусу.

6. Зміст організації профілактичної роботи громадськими формуваннями з охорони громадського порядку визначається управлінськими операціями та процедурами, що мають циклічний характер та спрямовані на підготовку і прийняття управлінського рішення, а також на організацію його виконання. Виконання членами громадських формувань запланованих профілактичних заходів здійснюється за допомогою таких основних форм: патрулювання, виставлення постів, участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, рейдах та інших організаційно-правових заходах.

Належній організації профілактики правопорушень має сприяти дотримання науково обґрунтованих вимог, особливо щодо планування профілактичної роботи. Зокрема, планування повинно бути колективним і за колом учасників складання плану, і за колом його виконавців; виконавці плану повинні мати необхідні повноваження, намічені заходи повинні взаємоузгоджуватися і не суперечити один одному; заходи слід планувати з урахуванням конкретної обстановки в певній місцевості, плани повинні охоплювати поточні та перспективні питання діяльності громадського формування і відповідати вимогам стабільності та гнучкості, а можливість зміни плану наступає лише у випадках суттєвих змін оперативної обстановки чи інших важливих чинників діяльності громадських формувань.

7. У плані діяльності громадського формування обов'язково мають бути відображені заходи щодо профілактики правопорушень. Зокрема, до плану роботи громадського формування доцільно включити розділ «Організація профілактики адміністративних правопорушень та злочинів», який би містив такі підрозділи:

- «Організація навчання осіб, які беруть участь у профілактиці адміністративних правопорушень та злочинів»;

- «Організація заходів загальної профілактики адміністративних правопорушень та злочинів»;

- «Організація заходів індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень та злочинів».

8. Взаємодія громадських формувань з охорони громадського порядку та ОВС, органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій у профілактиці правопорушень проявляється як процес взаємовпливу зазначених суб'єктів один на одного та на об'єкт профілактики притаманними кожному учасникові засобами, методами і формами для досягнення спільної профілактичної мети. Така взаємодія здійснюється переважно в межах адміністративно-правового регулювання відносин у сфері охорони громадського порядку та профілактики правопорушень, регламентується нормами адміністративного законодавства, а її зміст має адміністративно-правову природу.

9. ОВС, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації наділені координаційними повноваженнями щодо громадських формувань, що проявляється через застосування організаційних (заняття з членами громадських формувань на базі ОВС; інструктажі членів громадських формувань; спільна розробка профілактичних заходів тощо) та контрольних повноважень (кожен працівник міліції при спільному з членами громадського формування несенні наряду є старшим; інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями здійснюють контроль за організацією роботи на громадських пунктах охорони порядку тощо).

10. Серед підрозділів ОВС основними суб'єктами взаємодії з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку у профілактиці адміністративних правопорушень виступають служби міліції громадської безпеки. При цьому найбільший обсяг повсякденної роботи щодо координації профілактичної діяльності громадських формувань здійснює дільничний інспектор міліції. Активно взаємодіють з громадськими формуваннями також підрозділи кримінальної міліції у справах дітей, патрульної служби, державної автомобільної інспекції, карного розшуку.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Стахура І.Б. Організаційно-правові основи становлення та розвитку інституту участі громадськості у профілактиці правопорушень / І.Б. Стахура // Митна справа. - 2009. - № 5. - Ч. 2. - С. 239-243.

2. Стахура І.Б. Участь громадськості у профілактиці правопорушень за часів радянської влади: адміністративно-правовий аспект / І.Б. Стахура // Митна справа. - 2009. - № 6. - Ч. 2. - С. 111-116.

3. Стахура І.Б. Адміністративно-правове забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень / І.Б. Стахура // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2009. - № 2. - С. 117-124.

4. Стахура І.Б. Адміністративно-правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень / І.Б. Стахура // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2010. - № 1.- С. 210-219.

5. Стахура І.Б. Принципи діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень / І.Б. Стахура // Митна справа. - 2010. - № 4. - Ч. 2. - С. 227-232.

6. Стахура І.Б. Профілактична діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку / І.Б. Стахура: матеріали науково-звітної конференції факультету кримінальної міліції [«Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави»] (м. Львів, 5 березня 2008 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС. - 2008. - С. 355-359.

7. Стахура І.Б. Взаємодія дільничних інспекторів міліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку / І.Б. Стахура: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти»] (м. Львів, 15 травня 2008 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2008. - С. 317-320.

8. Стахура І.Б. Правоохоронні громадські формування як об'єкти координаційного впливу у системі профілактики правопорушень / І.Б. Стахура: тези міжнародної науково-практичної конференції [«Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу»], (м. Львів, 20 листопада 2009 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2009. - С. 267-270.

Анотація

Стахура І.Б. Адміністративно-правові засади діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2011.

Дисертація є комплексним дослідженням адміністративно-правового регулювання діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку щодо профілактики правопорушень. Теоретичні положення і практичні рекомендації сформульовано з урахуванням особливостей функціонування громадських формувань з охорони громадського порядку як суб'єктів профілактики адміністративних правопорушень та злочинів. Досліджено адміністративно-правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень, принципи та порядок організації профілактичної роботи таких формувань. Проаналізовано засади взаємодії громадських формувань з органами та окремими службами ОВС, органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями у профілактиці правопорушень.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, взаємодія, громадські формування з охорони громадського порядку, органи внутрішніх справ, профілактика правопорушень.

Аннотация

Стахура И.Б. Административно-правовые основы деятельности общественных формирований по охране общественного порядка по профилактике правонарушений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Львовский государственный университет внутренних дел, Львов, 2011.

Диссертация является комплексным исследованием административно-правового регулирования деятельности общественных формирований по охране общественного порядка по профилактике правонарушений. На основании теоретических достижений ученых-юристов разных исторических периодов и анализа действующего законодательства Украины исследуются вопросы профилактики правонарушений общественными формированиями по охране общественного порядка.

Теоретические положения и практические рекомендации сформулированы с учетом особенностей функционирования общественных формирований по охране общественного порядка как субъектов профилактики административных правонарушений и преступлений. В результатах исследования подчеркивается, что административно-правовой статус общественного формирования по охране общественного порядка в сфере профилактики административных правонарушений и преступлений - это определенная нормами административного права совокупность признаков, которые определяют его правовое положение в отношениях с государственными и самоуправляющими органами, физическими и юридическими лицами во время планирования и осуществления профилактических мероприятий. Правовой статус общественного формирования в сфере профилактики правонарушений предполагает совокупность заданий, функций, компетенцию, которые являются основой структурно-организационного блока его деятельности.

Значительное внимание уделено принципам и порядку организации профилактической работы указанных формирований. Содержание организации профилактической работы общественными формированиями по охране общественного порядка определяется управленческими операциями и процедурами, которые имеют циклический характер и направлены на подготовку и принятие управленческого решения, а также на организацию его выполнения. Выполнение членами общественных формирований запланированных профилактических мероприятий осуществляется с помощью следующих форм: патрулирование, выставление постов, участие в обеспечении охраны общественного порядка во время проведения массовых мероприятий, рейдах и других организационно-правовых мероприятиях.

Сформулированы рекомендации относительно форм и содержания взаимодействия общественных формирований по охране общественного порядка и ОВД, органов местного самоуправления, местных государственных администраций в профилактике правонарушений.

Ключевые слова: административно-правовые основы, взаимодействие, общественные формирования по охране общественного порядка, органы внутренних дел, профилактика правонарушений.

Summary

Stahura I.B. Administrative-legal principles of the activity of public formations in the sphere of public order protection for the prevention of offences. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Law in speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law. - Lviv State University of Internal Affairs, Lviv, 2011.

The dissertation deals with the complex research of the administrative-legal regulation of the activity of public formations in the sphere of public order protection for the prevention of offences. The thesis contains a number of theoretical statements and practical recommendations taking into consideration the peculiarities of functioning of public formations in the protection of public order as the subjects of the prevention of administrative offences and crimes. The administrative-legal status of public formations in the sphere of public order protection for the prevention of offences, principles and procedure of their preventive activity are studied. The principles of coordination of public formations with bodies of internal affairs, specific services of bodies of internal affairs, bodies of local self-government, and local state administrations in the prevention of offences are analyzed.

Key words: administrative-legal principles, public formations in the sphere of public order protection, prevention of offences, bodies of internal affairs, coordination.

Размещено на Allbest.ru