Імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав
Аналіз різних підходів до змісту поняття "імплементація". Способи та форми імплементації зобов’язань держав у міжнародному повітряному праві. Організаційно-правові особливості імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.08.2015 |
| Размер файла | 40,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького
УДК 347.82
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав
Спеціальність: 12.00.11 - міжнародне право
Раскалєй Марина Олександрівна
Київ 2011
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Цивільна авіація, що існує практично у всіх країнах світу, забезпечує міжнародні та внутрішні перевезення. Україна, будучи географічно великою державою, розпоряджається значним повітряним простором, який використовується як для внутрішніх сполучень і перевезень пасажирів та вантажів, так і для польотів і перевезень, які виконуються українськими компаніями в інші держави. Останні за своєю кваліфікацією є міжнародними та підпадають під дію різних багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод, які підлягають неухильному виконанню. На основі таких угод виник спеціальний міжнародно-правовий режим повітряного простору над державною територією та за її межами, який має забезпечувати умови регулярної, ефективної та безпечної діяльності у повітряному просторі. Складовою даного режиму є імплементація міжнародно-правових зобов'язань держав у їх внутрішнє право. Саме від рівня впровадження імплементаційних заходів залежить ефективне та безпечне здійснення міжнародних повітряних сполучень і особливо це стосується принципів та норм, які регулюють міжнародну діяльність у повітряному просторі.
В умовах глобалізації та лібералізації міжнародних економічних відносин загострилася конкурентна боротьба між міжнародними перевізниками. Тому на рубежі ХХ та ХХІ ст. зросло значення принципів та норм, що регулюють міжнародні повітряні сполучення та перевезення. Відповідно підвищилося значення їх імплементації у внутрішнє право держав, яке сприяє виробленню останніми ефективної комерційної політики у сфері міжнародних повітряних зв'язків. Необхідно враховувати й те, що сучасний процес імплементації норм міжнародного повітряного права базується на суверенітеті держав у своєму повітряному просторі з тією особливістю, що в цілях міжнародної аеронавігації він все більше взаємодіє з їх національним правом, яке регулює доступ авіаперевізників на ринок міжнародних повітряних сполучень. Виникає правове поле, в якому взаємодіють та переплітаються норми міжнародного повітряного права, національного повітряного права та міжнародного приватного права, що потребує визначення в цих умовах специфіки імплементаційного процесу та його узагальнення з позиції функціонування механізмів регулювання міжнародних повітряних сполучень.
Саме цим, перш за все, зумовлюється актуальність даного дисертаційного дослідження, присвяченого визначенню сучасних складових механізму імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав. Положення даної роботи висвітлюють новітні проблеми імплементації, зокрема пов'язані з необхідністю використання українськими авіакомпаніями порядку здійснення правового режиму відкритого неба, знання якого має практичне застосування при роботі на ринках перевезень у різних країнах світу. Сфера діяльності авіапідприємств, служб обслуговування повітряного руху, аеропортів, статусу повітряного судна та його екіпажу, застосування договорів міжнародного повітряного перевезення як пасажирів і багажу, так і вантажних перевезень, хоча і регулюється передусім внутрішнім правом держав, вона повинна відповідати міжнародним стандартам і, отже, опосередковано також є предметом імплементації цих стандартів.
Загальнотеоретичні та методологічні засади імплементації норм міжнародного права активно досліджували вітчизняні та іноземні вчені. Загальні питання імплементації норм міжнародного права розглядалися у працях як радянських, так і сучасних вітчизняних та інших дослідників країн Співдружності Незалежних Держав (СНД): Є.М. Аметистова, І.П. Бліщенко, М.В. Буроменського, В.Г. Буткевича, Г.О. Васілевича, Р.С. Гаваладзе, А.С. Гавердовського, В.Н. Денисова, В.І. Євінтова, Г.В. Ігнатенко, І.І. Лукашука, А.С. Мацко, М.В. Миронова, П.М. Рабиновича, Н.М. Сергієнко, Є.Т. Усенко, А.М. Талалаєва, Л.Д. Тимченка, Г.І. Тункіна, Г.Р. Халімова, Н.І. Цись, С.В. Черниченко, Л.М. Шестакова та ін.
Однак проблемам імплементації міжнародного повітряного права у вітчизняній науці та науці країн СНД не приділялося достатньо уваги. Серед тих, хто торкався цих проблем можна назвати в першу чергу В.Д. Бордунова, А.А. Козловського, Ю.Н. Малєєва, О.І. Тіунова. Окремі питання імплементації норм міжнародного права щодо незаконних актів насильства, тобто у сфері безпеки цивільної авіації розглядалися в працях вітчизняних представників науки міжнародного права: P.O. Герасимова, Н.С. Куліка, В.Н. Лопатіна, В.І. Рижого та ін. Питаннями боротьби з міжнародним тероризмом, які також стосуються безпеки цивільної авіації та імплементації норм міжнародного повітряного права, активно займається В.Ф. Антипенко.
Все це й зумовило вибір теми даної дисертаційної роботи, яка присвячена саме імплементації норм міжнародного повітряного права як на міжнародному, так і на внутрішньоправовому рівні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України “Сучасні тенденції розвитку міжнародного права та їх вплив на міжнародно-правову доктрину та практику України” (номер державної реєстрації 0102V007076).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є виявлення організаційно-правових особливостей імплементації норм міжнародного повітряного права на основі проведення системного аналізу її механізмів у внутрішнє право держав.
У контексті зазначеної мети в дисертації ставляться такі наукові завдання:
- з'ясувати особливості виникнення та розвитку міжнародного повітряного права як окремої галузі міжнародного права, складовою якої є сфера його імплементації;
- здійснити порівняльний аналіз різних підходів до змісту поняття “імплементація”, визначивши основні способи та форми імплементації зобов'язань держав у міжнародному повітряному праві;
- визначити механізми імплементації норм міжнародного повітряного права, виходячи з дотримання основних принципів міжнародного права;
- показати правову природу процедур в сфері імплементації норм міжнародного повітряного права як на міжнародному, так і на внутрішньоправовому рівнях;
- висвітлити вплив процесів глобалізації та лібералізації міжнародних економічних відносин на імплементацію норм міжнародного повітряного права;
- з'ясувати особливості імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право України;
- розробити рекомендації щодо подальшого удосконалення повітряного права України в світлі сучасних міжнародних інтеграційних процесів.
Об'єктом дисертаційного дослідження є правовідносини у сфері імплементації норм міжнародного повітряного права в контексті загальносвітових процесів та тенденцій.
Предметом дослідження є імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів, у дисертаційному дослідженні використано систему принципів та підходів, яка побудована на філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних методах. Для отримання різноаспектних характеристик процесів, що впливають на імплементацію норм міжнародного повітряного права, дисертаційне дослідження здійснювалося, виходячи з принципів всебічності, об'єктивності та обґрунтованості. За допомогою діалектичного методу у дисертації досліджені причини виникнення та фактори еволюції норм міжнародного повітряного права, особливості їх розвитку та імплементації у різні часи разом з визначенням основних тенденцій їх розвитку. Системний та структурно-функціональний методи використані з метою виявлення загальних і відмінних рис імплементації на кожному рівні; соціологічний метод знайшов своє застосування у ході аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників та суспільних процесів, що обумовили необхідність імплементації норм міжнародного повітряного права; формально-логічний метод - для визначення основних понять правових основ імплементації на різних рівнях; порівняльний метод - для вивчення зарубіжного досвіду, що дозволяє отримати практичний досвід у сфері імплементації. При дослідженні формування та співвідношення внутрішнього та міжнародного повітряного права, ряду теорій, які стосуються імплементації норм міжнародного права у внутрішнє право держав, було застосовано історичний метод. За допомогою методу системного аналізу сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення в Україні механізмів імплементації норм міжнародного повітряного права. При розробці пропозицій та рекомендацій щодо подальшого реформування законодавства України у сфері міжнародних сполучень використано також метод прогнозування, аналогія, а також логічний та інші спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній міжнародно-правовій науці здійснено комплексний аналіз імплементації норм міжнародного повітряного права. Серед них можна виділити такі положення та висновки:
уперше:
- подано авторське тлумачення поняття імплементації у сфері міжнародного повітряного права на підставі теоретичного та практичного аналізу режиму “повного та виключного суверенітету держав над повітряним простором, розташованим над їх сухопутною та водною територією”, який встановлений у Паризькій конвенції про повітряну навігацію 1919 р. та набув універсального значення в Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, укладеної 7 грудня 1944 р. у м. Чикаго (далі - Чиказька конвенція 1944 р.); цим самим була відкинута концепція “свободи повітря”, сформульована П. Фошилем, що сприяло прийняттю значної кількості національних законів, в яких вперше поряд із закріпленням даного принципу певне місце посіли питання регулювання міжнародних польотів повітряних суден та управління повітряним рухом над державною територією;
- доведено, що процесу становлення національного повітряного законодавства держав та забезпеченню у зв'язку з цим їх комерційних інтересів у сфері внутрішніх та міжнародних авіаперевезень, сприяло прийняття більшістю державами повітряних кодексів як вищої категорії нормативних актів у системі норм повітряного права. В СРСР таким регуляторним актом був Повітряний кодекс 1932, 1963 та 1983 рр., а у незалежній Україні ним є Повітряний кодекс 1993 р. разом з Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим Кабінетом Міністрів України у 2002 р.;
– запропоновано створити в Україні інформаційну систему, яка б включала всі міжнародні нормативні акти та внутрішні акти держав з коментарями щодо їх застосування;
– доведено, що поняття “імплементація” має однакове значення, зміст і тлумачення на всіх рівнях: універсальному, регіональному, двосторонньому і національному;
дістали подальшого розвитку:
- оцінка ряду конвенцій, прийнятих у період 1920 - 1939 рр. (Варшавська конвенція 1929 р., Римські конвенції 1933 р. та ін.), результатом яких стала уніфікація міжнародного режиму застосування всіма перевізниками основних правил перевезень, що є поворотним етапом в імплементації правил міжнародних перевезень на національному рівні, підтверджений та розвинутий у Чиказькій конвенції 1944 р.;
- обґрунтування багатосторонньої основи регулювання міжнародних польотів та перевезень цивільних повітряних суден, що призвело, зокрема, до виникнення двосторонніх процедур регламентації міжнародних повітряних зв'язків у міжнародному повітряному праві (на сьогодні існує понад три тисячі таких угод) та появи на їх основі в національному повітряному законодавстві групи норм спеціального призначення для регулювання зовнішніх зносин держав у сфері міжнародних польотів і перевезень;
- положення щодо специфіки різних імплементаційних угод між призначеними перевізниками (корпоративне регулювання), які стосуються експлуатаційних, інформаційних, технічних та інших питань і які діють як додаткові до державних двосторонніх угод і не можуть виходити за межі встановлених у них дозволів, приписів і зобов'язань сторін;
- осмислення новітньої тенденції в регулюванні міжнародного авіатранспорту, що виникла під впливом глобалізації світової економіки на засадах лібералізації, яка полягає у переході до моделі “відкритого неба” разом з лібералізацією доступу на національні ринки міжнародних перевезень. Результатом цього стало укладання державами регіональних, багатосторонніх угод та двосторонніх угод із значним розширенням їх змісту, сутністю якого є заміна традиційної моделі діяльності авіакомпаній на основі повного обслуговування окремих маршрутів, діяльністю авіакомпаній на основі альянсів і світових ринків;
- висвітлення негативного впливу лібералізації міжнародного ринку авіаперевезень, який посягає на принцип взаємності, що складає основу двосторонніх угод та є критерієм пошуку в досягненні балансу комерційних інтересів міжнародних авіаперевезень;
- обґрунтування необхідності адаптувати угоди України про повітряні сполучення до змін, які мають місце на світовому ринку перевезень під впливом лібералізації діяльності міжнародного повітряного транспорту, в тому числі збільшення кількості пунктів на власній території для здійснення міжнародних польотів та надання на взаємній основі більш широких прав доступу до ринку авіаперевезень своїм партнерам по угодах;
- аналіз ієрархічного зв'язку між стандартом як вищою вимогою, якої необхідно дотримуватися в інтересах безпеки міжнародної аеронавігації, та рекомендованою практикою як бажаної для забезпечення безпеки, регулярності або ефективності міжнародної авіаційної діяльності, що становить основу для їх виконання державами як імплементаційних заходів.
удосконалено:
- положення Повітряного кодексу України 1993 р., орієнтованого на ринкові умови, який водночас за формою багато в чому схожий з відповідними кодексами радянського періоду, включаючи як окремі розділи, так і спеціальні норми про міжнародні польоти та перевезення, комерційну діяльність іноземних авіапідприємств, страхування тощо;
- розуміння процесу формування імплементаційного механізму режиму “відкритого неба” в європейському повітряному просторі на основі визначення в праві Європейського Союзу (ЄС) поняття повітряного простору як спільного ресурсу, який підлягає раціональному використанню у загальних інтересах (проведено реформування управління повітряним рухом, прийняті спільні для членів ЄС заходи з підвищення безпеки польотів, створено єдиний режим воєнної та цивільної діяльності, враховано вимоги охорони та захисту навколишнього середовища та ін.). Ліберальний доступ, однак, фактично розрахований на європейських авіаперевізників та на імплементацію лише державами-членами права ЄС у цій сфері, а не на перевізників з інших країн;
- тлумачення сутності імплементаційної діяльності держав у рамках міжнародних організацій, що функціонують у сфері міжнародного повітряного транспорту, головною серед яких є Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО). Маючи статус спеціалізованої установи ООН, вона приймає техніко-нормативні документи, що містять правові вимоги до повітряних суден, екіпажу та аеронавігаційних служб у формі стандартів, рекомендованої практики, правил для аеронавігаційних служб, процедур і рекомендацій;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження сприяє подальшому поглибленню розуміння та вивчення механізму імплементації норм міжнародного повітряного права в нових умовах лібералізації та глобалізації і з позицій особливого характеру міжнародного повітряного права.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавства України (зокрема проекту Повітряного кодексу України, який знаходиться зараз на другому читанні у ВРУ), при розгляді питань про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правового регулювання та захисту авіаційної діяльності в Україні та при внесенні пропозицій до чинного законодавства з питань користування повітряним простором та інших підзаконних актів, а також у процесі подальших досліджень у галузі як внутрішнього, так і міжнародного повітряного права. Окремі теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження були використані при розробці стратегії розвитку діяльності авіакомпанії “АероСвіт”.
Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні дисциплін “Міжнародне право”, “Міжнародне повітряне право”, “Повітряне право України”, у вітчизняних навчальних закладах, де викладаються ці дисципліни; при підготовці підручників та навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені в доповідях на міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте 2010” (21-30 червня 2010 р.; тези опубліковані), міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Современные направления теоретических и прикладних исследований 2010” (15-26 березня 2010 р.; тези опубліковані), всеукраїнській науково-практичній конференції “Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (Запоріжжя, 24 квітня 2009 р., 23 квітня 2010 р.; тези опубліковані), XVIII міжнародній конференції “Управление в социальных и экономических системах” (Мінськ, 30-31 травня 2009 р.; тези опубліковані), ІХ міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених ”Політ - 2009” (Київ, 8-10 квітня 2009 р.; тези опубліковані), конференції молодих вчених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (Луцьк, 20-21 березня 2009 р.; тези опубліковані), науково-практичній конференції “Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм і стратегічні можливості України” (Київ, 7-8 лютого 2008 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці” (Київ, 6 - 7 листопада 2008 р.; тези опубліковані), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці” (Київ, 6 листопада 2007 р.; тези опубліковані), міжнародній науковій конференції “Інформаційна глобалізація міжнародних відносин” (Київ, 16-18 травня 2007 р.; тези опубліковані) тощо.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано автором у шістнадцяти наукових працях, з них 6 статей, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та завданнями дослідження. Відповідно дисертація складається з вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 276 найменувань. Загальний обсяг дисертації 218 сторінок, з них 29 сторінок - список використаних джерел.
Основний зміст дисертації
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, а також надаються відомості про апробацію результатів дисертації, її структуру та обсяг.
Перший розділ “Особливості імплементації міжнародного повітряного права у внутрішньому праві держав” складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню умов та факторів особливостей виникнення та розвитку міжнародного повітряного права, визначенню його структури та місця в системі міжнародного права та висвітленню різних підходів до імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав.
У підрозділі 1.1 Специфіка правової природи міжнародного повітряного права досліджуються історичні, економічні, суспільно-політичні та інші передумови виникнення міжнародно-правового регулювання міжнародних відносин з приводу використання повітряного простору. Розглянуто механізми імплементації норм міжнародного повітряного права в контексті загальних та спеціальних норм у сфері регулювання діяльності держав у повітряному просторі.
Зроблено висновок, що предметом міжнародного повітряного права є насамперед відносини, що регулюють діяльність цивільної авіації держав, яка складається з міжнародних польотів, що здійснюються у повітряному просторі іноземних держав, тобто за межами державної території, та міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, що переміщуються повітряним транспортом з однієї країни в іншу. Проте регулювання таких відносин здійснюється окремо. Суб'єктами цих відносин виступають: держави з приводу здійснення між ними міжнародних польотів над їх територіями та міжурядові авіаційні організації, які регулюють відповідні відносини між державами, в тому числі імплементаційного характеру.
Встановлено, що виникнення норм повітряного права дещо відрізняється від виникнення норм інших галузей. З огляду на історію розвитку повітряного права, можна зазначити, що спочатку виникли норми саме міжнародного повітряного права, а вже на їх основі почали формуватися норми національного повітряного права держав. Адже виникнення необхідності у регулюванні діяльності у повітряному просторі пов'язане саме з перетинанням кордонів за допомогою перших, найпростіших, але вже літальних апаратів, оскільки саме завдяки появі повітряних суден, здатних виконувати політ над територією більш ніж однієї держави, і виникає потреба у їх міжнародно-правовому регулюванні та визначенні режиму самого повітряного простору. Питання імплементації норм міжнародного повітряного права необхідно розглядати з урахуванням всіх тих міжнародно-правових актів даної галузі, які в сукупності утворюють єдину систему регулювання діяльності в повітряному просторі.
У підрозділі 1.2 Взаємодія міжнародного та внутрішнього повітряного права визначено співвідношення внутрішнього та міжнародного повітряного права. Взаємозв'язок міжнародного та національного повітряного права постає, на сьогодні як одна з актуальних проблем розвитку правової системи держави, оскільки їх ефективність безпосередньо залежить від їх взаємодії. Остання спонукає держави до колективних зусиль, спрямованих на усунення перешкод на шляху розвитку співробітництва у сфері міжнародних польотів, особливо на національному рівні, чому сприяє створення єдиних правил польотів - завдання, яке вперше було поставлене перед ІКАО Чиказькою конвенцією 1944 р.
У підрозділі 1.3 Види та форми (способи) імплементації норм міжнародного повітряного права проаналізовано застосування різноманітних термінів, що використовуються під час розкриття процесу забезпечення виконання державою взятих на себе міжнародних зобов'язань. Позначаючи відповідні поняття, ці терміни не завжди отримують чітке визначення, що породжує значні труднощі у їх розумінні та застосуванні як на міжнародному, так і на національному рівнях. Поряд з терміном імплементація у сучасній міжнародно-правовій доктрині країн СНД допускається використання термінів застосування, реалізація, здійснення як рівнозначних. Отже, імплементацією є не тільки здійснення міжнародно-правових норм як таких, а й здійснення внутрішньодержавних норм з метою виконання міжнародно-правових зобов'язань. Таким чином, норма міжнародного права зберігає свій статус, але її змісту надається й статус норми національного права. Це зазначено у ст. 9 Конституції України 1996 р., яка встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На основі порівняльного аналізу, автор дійшов висновку, що способи імплементації загалом можна визначити як спеціальні напрями діяльності органів державної влади, що здійснюються з метою виконання міжнародно-правових норм. Способи імплементації застосовуються в кожному конкретному випадку уповноваженими на це органами законодавчої, виконавчої чи судової влади як стосовно окремих норм, так і їхньої сукупності. Тобто можна говорити про те, що способи імплементації - це заходи, які органи державної влади вживають з метою реалізації конституційних гарантій імплементації норм міжнародного права.
Другий розділ “Імплементація норм міжнародного повітряного права на міжнародному рівні” складається з трьох підрозділів, в яких визначено їх правову природу та зміст, висвітлено діяльність суб'єктів міжнародного повітряного права на відповідних міжнародних рівнях в умовах процесів лібералізації використання повітряного простору. Окрему увагу звернуто на особливості правової імплементації норм міжнародного повітряного права в ЄС.
У підрозділі 2.1 “Імплементація норм міжнародного повітряного права на багатосторонньому (універсальному) рівні ” визначено, за допомогою яких інструментів (способів) забезпечується імплементація норм міжнародного повітряного права на універсальному рівні, розкривається їх зміст та особливості. імплементація міжнародний повітряний право
Визначено, що в основу імплементації норм міжнародного повітряного права на універсальному рівні покладено процес спілкування та взаємодії між окремими державами (як на формальних, так і неформальних зустрічах, які проводяться з метою обміну інформацією та позиціями щодо питань, які викликають спільний інтерес, або щодо питань з розробки та досягнення угоди про спільну політику та практику відносно певних аспектів регулювання); між міжнародними організаціями та іншими суб'єктами (наприклад суб'єкти такої організації, або інші організації); між суб'єктами, які приймають участь у міжнародному договорі.
З'ясовано, що в умовах глобалізації та лібералізації авіаційної діяльності та з урахуванням того, що держави, як правило, мають різні інтереси у зв'язку з укладанням угод в повітряній галузі, застосування багатостороннього підходу при регулюванні діяльності у повітряному просторі є цілком виправданим. Для забезпечення ефективного, стійкого та безпечного розвитку міжнародної цивільної авіації застосовуються експертні знання авіаційних фахівців усього світу, а також високий рівень співробітництва між усіма державами, що домовляються, має бути організація, яка відіграватиме провідну роль у здійсненні цієї діяльності. Такою організацією є ІКАО, оскільки в стратегічному плані вона до цього готова, маючи великий досвід роботи як глобального форуму з регулювання міжнародної цивільної авіації. Її метою має бути задоволення потреб людства у безпечній та ефективній авіатранспортній системі.
У підрозділі 2.2 “Імплементація норм міжнародного повітряного права на регіональному рівні” визначено особливості правового статусу учасників міжнародних відносин, що виникають з приводу здійснення певної діяльності у повітряній галузі на регіональному рівні, приведено перелік та дано характеристику міжнародним регіональним організаціям у цій галузі з особливим наголосом на практику ЄС.
Єдиний ринок авіаційного транспорту ЄС ґрунтується на програмі поетапного впровадження трьох “пакетів лібералізації” (останній набув чинності 1 січня 1993 р.). Регулювання ЄС у галузі повітряного транспорту розповсюджується на такі види діяльності, як видача свідоцтв, доступ до ринку, ціноутворення, місткість, конкуренція, виділення тимчасових вікон у аеропортах тощо. Встановлено, що міжурядові регіональні організації спрямовують свою діяльність на досягнення консенсусу між державами в межах певного регіону, представляючи його як єдиний авіаційний ринок з відповідними особливостями. Беручи до уваги міжнародну практику у цій сфері, регіональні організації забезпечують імплементацію міжнародних норм з використання повітряного простору на певній території з урахуванням особливостей свого регіону, а також спрямовують його розвиток у відповідності до міжнародно-правових норм.
- У підрозділі 2.3 “Імплементація норм міжнародного повітряного права на двосторонньому рівні” досліджено особливості, переваги та недоліки імплементації норм міжнародного повітряного права на двосторонньому рівні, проаналізовано еволюцію процесу імплементації норм міжнародного повітряного права у форматі двосторонніх міжнародних угод.
- Встановлено, що особливе місце в системі міжнародного повітряного права належить двостороннім угодам про повітряне сполучення. Сторонами в таких угодах, як правило, виступають держави, хоча іноді однією з сторін може бути державний регіональний орган, авіаційні адміністрації, об'єднання держав та навіть декілька авіакомпаній (наприклад при регулюванні питань ціноутворення, обсягів перевезень, прав на перевезення тощо). Метою такого регулювання є укладання та забезпечення виконання міжурядових угод або домовленостей у галузі повітряного права на території держав, між якими таку домовленість укладено. Запорукою успішної імплементації норм міжнародного повітряного права на двосторонньому рівні є те, що держави, укладаючи двосторонні угоди про повітряне сполучення, мають на меті захист, або надання додаткових можливостей у здійсненні міжнародних авіаперевезень своїм власним авіаперевізникам. Іноді держави також прагнуть забезпечити максимальне проникнення на світовий та регіональний ринки через створення форм спільної діяльності з іншими міжнародними перевізниками (наприклад: створення спільних підприємств, спільне використання кодів, створення альянсів, злиття тощо). Однак в умовах адаптації двосторонніх угод щодо повітряного сполучення до нових форм спільної діяльності міжнародних авіаперевізників дедалі частіше виникає необхідність при укладанні такого двостороннього договору проведення консультацій та переговорів із залученням значної кількості третіх осіб з метою отримання необхідних дозволів для спільної діяльності, яка знаходиться в їх юрисдикції.
- Третій розділ “Імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішньому праві України” складається з трьох підрозділів, присвячених висвітленню питань, які виникають в процесі імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав взагалі та України зокрема.
- У підрозділі 3.1 “Характер основних міжнародних зобов'язань держав у сфері міжнародного повітряного права” визначено, що діяльність у галузі цивільної авіації є предметом регулювання національного права. Активна робота саме на цьому рівні є найбільш актуальним питанням для України. Серед основних міжнародних зобов'язань держав у галузі забезпечення виконання діяльності у повітряному просторі в межах державної території найбільш вагомого значення набуває розробка політики, правил та положень (щодо вирішення питань, які виникають під час користування повітряним простором), з їх відповідним правовим регулюванням та системою організаційних заходів, спрямованих на забезпечення виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань. Використання повітряного простору кожної держави відбувається за допомогою спеціального режиму, який потребує на сьогодні певного впорядкування та узгодження з міжнародними нормами. Встановлено, що для створення умов, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національних авіаперевізників та експедиторів на міжнародних і внутрішньому ринках авіатранспортних послуг, необхідно формувати єдине правове поле діяльності підприємств транспорту з урахуванням міжнародних норм шляхом уніфікації національних правових норм з міжнародним транспортним правом щодо перевезень та їх транспортно-експедиційного обслуговування і приєднання України до ряду міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод, а також шляхом визначення ефективного механізму входження в міжнародні транспортні організації та активної участі в їх діяльності.
- У підрозділі 3.2 “Характеристика інституційних органів держави щодо імплементації міжнародних зобов'язань у сфері повітряного права” встановлено, що для забезпечення як національних, так і міжнародних повітряних інтересів належними правовими засобами, державі потрібне повноцінне національне повітряне законодавство. Суттєвою перепоною на шляху до розвитку міжнародного співробітництва у галузі повітряного сполучення виступає недостатня розвиненість національного законодавства щодо такого виду відносин. З метою приведення національного повітряного законодавства у відповідність з національними та міжнародними потребами держави приймалися повітряні кодекси, які мають вищу юридичну силу над іншими нормативно-правовими актами відповідної галузі.
З'ясовано, що в Україні процес імплементації норм міжнародного повітряного права на національному рівні має ряд недоліків, обумовлених, головним чином, недосконалістю нормативно-визначеної основи імплементації норм міжнародного повітряного права і повітряної політики держави. При цьому вузьковідомчий підхід до правового регулювання міжнародних повітряних відносин має негативний вплив на розвиток повітряної галузі України. Таким чином, імплементація норм міжнародного повітряного права в національне законодавство України є широким поняттям, що не обмежується питаннями, які відносяться безпосередньо до діяльності у повітряному просторі.
У підрозділі 3.3 “Імплементація міжнародно-правових зобов'язань держав у їх внутрішнє право” встановлено, що у загальному вигляді імплементація складається з двох складових: правового та організаційного елементів. До організаційного, як правило, відносять національні органи з управління повітряним транспортом, які являють собою державну організацію, яка відповідає за регулювання всіх аспектів діяльності у повітряному просторі (аеронавігація, питання економічного характеру, авіаційна безпека тощо). Така організація має спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання зобов'язань за міжнародними договорами у галузі повітряного права, сприяючи реалізації цілей та завдань державної політики. Вона також має розробляти загальну стратегію у галузі повітряного транспорту, займатися ліцензійними питаннями та питаннями спеціального дозвільного процесу у повітряному праві. Міжнародно-правова уніфікація, яка набуває все більшого запровадження в практику, та гостра конкурентна боротьба за ринки авіаційних перевезень між авіакомпаніями розвинутих держав зумовили необхідність проведення чіткого юридичного розмежування між правом на здійснення польотів і комерційними правами, тобто правами на здійснення авіаперевезень, або так званими “свободами повітря”.
До органів державної влади, що здійснюють імплементацію норм міжнародного права у правовій системі України, належать: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Міністерство закордонних справ, Міністерство інфраструктури, органи місцевого самоврядування. Кожний із зазначених органів здійснює управління в межах своєї компетенції, здійснюючи відповідні імплементацій ні заходи.
Правове регулювання імплементації норм міжнародного повітряного права на національному рівні знаходить своє втілення в: міжнародних угодах з повітряного права; галузевих нормативних актах національного права (основному авіаційному законодавстві - Повітряному Кодексі, який має не тільки регулювати діяльність у сфері розробки відповідних правил, а й сприяти забезпеченню виконання взятих міжнародних зобов'язань; відповідне національне законодавство, яке регулює більш вузькі питання (наприклад, процедуру ліцензування авіаперевезень); правилах та положеннях, які містять відповідні вимоги до авіаперевізників та іншим особам, що беруть участь в діяльності, пов'язаній з використанням повітряного простору; судових рішеннях, спеціальних рішеннях та дозволах тощо. Важливим аспектом дієвості цієї складової імплементації є обов'язковість оприлюднення таких юридичних актів в офіційних засобах інформації.
У висновках сформульовано основні результати та положення дисертаційного дослідження, наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо становлення та розвитку процесу імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав.
В умовах глобалізації та лібералізації співробітництва держав у сфері повітряного простору імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав безпосередньо стосується України, яка зацікавлена в розвитку міжнародного співробітництва у сфері міжнародних польотів та подальшого удосконалення імплементаційних заходів у свій внутрішній правопорядок. Автором з'ясовано, що специфічний характер повітряного права як особливої системи правового регулювання є тим основним чинником, який зумовлює стратегію та напрямки побудови механізму імплементації норм міжнародного повітряного права. Використання повітряного простору пов'язано з особливістю міжнародних відносин, що виникають у цій сфері та формують їх системність. Крім того, основна частина відносин з використання повітряного простору має господарський характер, внаслідок чого знаходиться під впливом як загальносвітових економічних змін, так і тенденцій, які складаються в національних економіках держав. Під впливом процесів лібералізації використання повітряного простору та усвідомленні його особливого місця в міжнародній економічній системі, формується більш чітке розуміння того, що подальше використання ресурсів повітряного простору можлива лише при сумлінному виконанні всіма учасниками міжнародних відносин взятих на себе зобов'язань та загальної координації їх діяльності. Такий стан зумовлює початок глобалізації міжнародного повітряного права, зокрема у галузі повітряних перевезень.
Серед великої кількості системоутворюючих актів у галузі міжнародного повітряного права, найважливіше місце належить Чиказькій Конвенції 1944 р. з додатками до неї. Це вимагає не лише адаптації національних систем права до її вимог і стандартів, а призводить до певної гармонізації відповідного законодавства держав. Здійснюючи імплементацію, необхідно не лише приводити національне законодавство у відповідність з нормами міжнародного повітряного права, а й гармонізувати його з повітряним правом інших держав. Наявність значної кількості не адаптованих до вимог сьогодення нормативних актів, які нерідко взаємовиключають один одного або є неповними у сфері регулювання діяльності авіаперевізників на різних рівнях, створює труднощі в діяльності вітчизняних авіаперевізників. З метою підвищення їх конкурентноздатності на міжнародному рівні, необхідно забезпечити належну імплементацію норм міжнародного повітряного права у національне законодавство цієї галузі, оскільки існуюча нормативно-правова база, яка регулює відносини авіаційного сполучення та значною мірою впливає на діяльність суб'єктів цих відносин, дуже різноманітна.
Створення в Україні такої інформаційної системи, яка б включала всі міжнародні нормативні акти та внутрішні акти держав з коментарями щодо їх застосування у цій галузі, має забезпечити більш чітке орієнтування вітчизняних авіаперевізників з врахуванням особливостей правового режиму “відкритого неба”. Крім того, така діяльність може значно розширити уявлення про особливості функціонування ІКАО в інтересах встановлення загальних техніко-юридичних правил у галузі міжнародної аеронавігації та міжнародного повітряного транспорту.
Для подальшої інтеграції України в європейську та світову транспортні системи варто визначити ряд правових заходів: провести уніфікацію національної нормативно-правової бази вітчизняного транспорту і транспортної діяльності з відповідними міжнародно-правовими нормами; здійснити уніфікацію національних правових норм з міжнародним транспортним правом щодо міжнародних перевезень та їх транспортно-експедиційного обслуговування і приєднання України до ряду міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод і найголовніше - імплементацію норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держави. Враховуючи прагнення України взяти участь в єдиному європейському просторі ЄС та “відкритому небі”, забезпечення нових правил діяльності авіації постає актуальним питанням для України. Будучи членом ряду міжнародних організацій, вона повинна в процесі імплементаційних заходів врахувати вимоги цих організацій, насамперед щодо питань безпеки; регулювання діяльності авіаційних підприємств, пов'язаної із: перевезенням пасажирів та вантажів; впорядкуванням системи організації державного управління у сфері авіації; забезпеченням імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право, що сприятиме адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Окрім необхідності внесення змін до ряду внутрішніх нормативно-правових актів, важливим є розробка економічно та політично обґрунтованої стратегії розвитку політики України у сфері повітряного транспорту, а також прийняття концепції імплементації та нормотворення в ній.
Імплементація норм міжнародного повітряного права повинна здійснюватися відповідно до умов регулювання та експлуатації міжнародного повітряного транспорту, діяльність якого зумовлена процесами економічного розвитку, глобалізації, лібералізації та приватизації, а також умовами розвитку механізмів регулювання комерційної діяльності цієї галузі та забезпечення подальшого безпечного, надійного та упорядкованого розвитку цивільної авіації у всьому світі. Імплементація норм міжнародного повітряного права повинна базуватися на основоположних принципах суверенітету, справедливих та рівних можливостях для всіх, недискримінації, взаємності, гармонізації та співробітництва, встановлених у Чиказькій конвенції 1944 р.
Сферою імплементації норм міжнародного повітряного права є відносини, що стосуються: збереження високого рівня безпеки польотів та авіаційної безпеки; ефективної та стабільної участі всіх держав у міжнародному повітряному сполученні на основі поваги національного суверенітету та рівних можливостей; врахування різних рівнів економічного розвитку держав з метою узгодження спільних інтересів та застосування преференційних заходів щодо країн які розвиваються; забезпечення адекватних та ефективних гарантій добросовісної конкуренції; сприяння розвитку співробітництва та гармонізації на субрегіональному, регіональному та глобальному рівнях.
Імплементація міжнародних норм у повітряній галузі має охоплювати ті владні й управлінські структури держави, діяльність яких може впливати на ступінь ефективності регламентації діяльності у повітряному просторі. Нові тенденції в розумінні співвідношення як правоздатності, так і дієздатності держав, непорушності кордонів, правового статусу та меж суверенітету у повітряному просторі спонукають до поглибленого вивчення та більш досконалого вирішення проблеми імплементації відповідних норм міжнародного повітряного права у внутрішнє законодавство України.
Основні положення дисертаційного дослідження відображені у наступних публікаціях автора
1. Раскалєй М.О. Інформаційна глобалізація в галузі повітряного права / М.О. Раскалєй // Правова інформатика. - 2008. - № 1 - С. 39-46.
2. Раскалєй М.О. Парадигма вдосконалення повітряного права України / М.О. Раскалєй // Віче. - 2009. - № 12. - С. 22-24.
3. Раскалєй М.О. Імплементація норм міжнародного повітряного права - крок до ЄС та гарантована інформаційна безпека України / М.О. Раскалєй // Правова інформатика. - 2009. - № 3 - С. 79-85.
4. Раскалєй М.О. Особливості імплементації міжнародних договорів у внутрішній правопорядок у галузі повітряного права України / М.О. Раскалєй // Віче. - 2009. - № 22. - С. 25-28.
5. Раскалєй М.О. Деякі аспекти багатостороннього регулювання відносин у повітряній галузі / М.О. Раскалєй // Віче. - 2010. - № 14. - С.22-26.
6. Раскалєй М.О. Імплементація як засіб узгодження норм міжнародного та внутрішньодержавного права України / М.О. Раскалєй // Віче. - 2010. - №.24 - С.12-13.
7. Раскалєй М.О. Інформаційна глобалізація у галузі повітряного права / М.О. Раскалєй // Інформаційна глобалізація міжнародних відносин: Тези доповіді міжнародної наукової конференції [“Інформаційна глобалізація міжнародних відносин”], (м. Київ, 16-18 травня 2007 р.). - Київ: Національний авіаційний університет. Інститут міжнародних відносин. - 2007. - С. 29 - 31
8. Раскалєй М.О. Проблеми розвитку авіаційної галузі в Україні / М.О. Раскалєй // Проблеми системного підходу в економіці: збірник наукових праць: Випуск 23. - К.: НАУ, 2007. - С. 113 - 117.
9. Раскалєй М.О. Проблеми глобалізації повітряної галузі в Україні / М.О. Раскалєй // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: збірник наукових праць: Випуск 17. К.: НАУ, 2008. - С. 226 - 231.
10. Раскалєй М.О. “Відкрите небо” України. Недоліки та переваги / М.О. Раскалєй // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Збірник тез наук. Доп. За матеріалами V Міжнародної наук.-практ. Конф. Молодих вчених [“Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку”], (м. Луцьк, 20-21 березн. 2009 р.). - Луцьк: РВВ “Вежа”, 2009. - С.154-156.
11. Раскалєй М.О. Міжнародне повітряне право в умовах сьогодення / М.О. Раскалєй // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” [“Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні”], (м. Запоріжжя 24 квітня 2009 р.): Юридичний ін-т ДДУВС, 2009.- Ч. ІІ. - С.88-91.
12. Раскалей М.А. Имплементация как метод согласования національного и международного права / М.А. Раскалей // Материалы XVIII Международной научно-практической конференции “Управление в социальных и экономических системах” [“Управление в социальных и экономических системах”], (г. Минск, 30-31 мая 2009 г.). / Минский ин-т управления. - Минск: Изд-во МИУ, 2009. - С.353-354.
13. Раскалєй М.О. Питання повітряних перевезень в умовах сьогодення / М.О. Раскалєй // IX Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених “ПОЛІТ” [“Політ-2009”], (м. Київ, 8-10 квітня 2010 р.): Збірник тез. - К.: Вид-во Нац. Авіа. Ун-ту “НАУ-друк”, 2009. - С.486.
14. Раскалєй М.О. Загальновизнані норми міжнародного повітряного права, як частина національної правової системи / М.О. Раскалєй // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции “Современные направления теоретических и прикладных исследований 2010” Том 14. Юридические и политические науки. [“Современные направления теоретических и прикладных исследований 2010”], (г.Одесса, 15-26 марта 2010 г.): Черноморье, 2010. - С. 56-60.
15. Раскалєй М.О. Особливості застосування поняття “Відкрите небо” в умовах імплементації норм міжнародного повітряного права у внутрішнє законодавство України / М.О. Раскалєй // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” [“Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні”], (м. Запоріжжя, 23 квітня 2010 р.): Юридичний ін-т ДДУВС, 2010.- Ч. І. - С. 133-136.
16. Раскалєй М.О. Особливості багатостороннього регулювання авіаційної діяльності / М.О. Раскалєй // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции “Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте 2010”. Том 13. Юридические и политические науки. [“Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте 2010”], (г. Одесса, 21-30 июня 2010 г.): Черноморье, 2010. - С. 3-6.
Анотація
Раскалєй М.О. Імплементація норм міжнародного повітряного права у внутрішнє право держав. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2011.
На основі системного підходу в дисертації досліджуються проблеми імплементації норм міжнародного повітряного права і пов'язані з нею актуальні теоретичні та практичні питання, зокрема аналізується комплексність міжнародних повітряних відносин та обґрунтовується існування системи норм, яка здійснює їх правове регулювання - повітряного права, яке за своєю суттю являє собою полісистемну структуру правого регулювання, що, в свою чергу, є методологічною основою аналізу проблем імплементації норм міжнародного повітряного права.
В дисертації аналізується створений в Україні механізм імплементації норм міжнародного повітряного права, ефективність його функціонування, виявляються його недоліки. Пропонуються рекомендації з удосконалення законодавства України відносно регулювання діяльності у повітряному просторі, зокрема в сфері пасажирських та вантажних перевезень, режиму повітряного простору, безпеки польотів, розглядаються перспективи розвитку національного законодавства України в повітряній сфері. У контексті імплементації норм міжнародного повітряного права в дисертації досліджуються актуальні теоретичні і практичні питання сучасного повітряного права, які виникають у зв'язку з лібералізацією повітряного простору.
Ключові слова: імплементація, повітряне право, міжнародне повітряне право, полісистемна структура правового регулювання, гармонізація, режим повітряного простору, лібералізація повітряного простору, безпека польотів, співвідношення міжнародного і національного права.
Аннотация
Раскалей М. А. Имплементация норм международного воздушного права во внутреннее право государств. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11. - международное право. - Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2011.
В диссертации на основе системного подхода исследуются проблемы имплементации норм международного воздушного права и связанных с ней актуальных теоретических и практических вопросов.
В диссертации показано, что специфические черты международных воздушных отношений определяют специфический характер международного воздушного права, который, в свою очередь, обуславливает стратегию и направления построения механизма имплементации его норм. После детального анализа специфики международного морского права делается вывод, что эффективная имплементация норм международного воздушного права может осуществляться только при системном объединении международно-правовых и национально-правовых имплементационных мер.
Автор обосновывает, что воздушное право в широком смысле слова является полисистемной структурой правового регулирования, которая, во-первых, состоит из уже сформированных систем, а во-вторых, сама приобретает черты системы. Эта система формируется, прежде всего, через такой критерий, как предмет правового регулирования. Выявление и изучение полисистемного характера воздушного права имеет большое значение в методологическом плане, поскольку предполагает многосистемный подход к его научному исследованию и решению всех политико-правовых вопросов, возникающих в процессе правового регулирования международных морских отношений, в первую очередь вопросов имплементации норм международного возхдушного права.
...Подобные документы
Дослідження імплементації норм міжнародного права у господарське процесуальне право України, яка обумовлена інтеграційними процесами, що потребують одноманітних механізмів правового регулювання, особливо в умовах глобалізації та трансформації економіки.
статья [16,5 K], добавлен 11.09.2017Сутність та зміст реалізації міжнародних норм. Державний та міжнародний механізми імплементації конвенцій з морського права. Імплементація норм щодо безпеки судноплавства в праві України. Загальні міжнародні норми щодо праці на морському транспорті.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 18.05.2012Формування правової системи Європейського Союзу, її поняття, джерела, принципи та повноваження. Принцип верховенства та прямої дії права Європейського Союзу. Імплементація норм законодавства Європейського Союзу до законодавства його держав-членів.
контрольная работа [18,5 K], добавлен 21.11.2011Поняття та предмет науки міжнародного приватного права. Система міжнародного приватного права як юридичної науки. Засновники доктрини міжнародного приватного права. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних країн.
реферат [30,3 K], добавлен 17.01.2013Поняття та система принципів міжнародного економічного права. Історичне складання принципу суверенної рівності держав, аналіз його правового змісту. Сутність принципів невтручання та співробітництва держав. Юридична природа і функції принципів МЕП.
дипломная работа [32,3 K], добавлен 20.10.2010Особливості співвідношення Конституції України й міжнародно-правових норм. Еволюція взаємодії міжнародного й національного права в українському законодавстві. Тенденції взаємодії міжнародного й національного права України в поглядах вітчизняних учених.
статья [24,4 K], добавлен 06.09.2017Дослідження співвідношення міжнародного та національного права в дуалістичній і моністичній теоріях. Аналіз конституцій різних країн щодо впливу міжнародних норм і договорів на національне законодавство. Закріплення основних принципів міжнародного права.
реферат [207,2 K], добавлен 08.01.2014Поняття прав людини. Характеристика загальнообов’язкових норм міжнародного права про права людини. Аналіз міжнародно-правових норм, що слугують боротьбі з порушеннями прав людини. Особливості відображання прав людини у внутрішньодержавному праві.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 09.01.2013Взаємозв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права. Суб'єкти міжнародного приватного права - учасники цивільних правовідносин, ускладнених "іноземним елементом". Види імунітетів держав. Участь держави в цивільно-правових відносинах.
контрольная работа [88,2 K], добавлен 08.01.2011Поняття і зміст міжнародного приватного права. Вчення про колізійні та матеріально-правові норми. Правове становище юридичних і фізичних осіб. Регулювання шлюбно-сімейних та трудових відносин в міжнародному приватному праві. Міжнародний цивільний процес.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 02.11.2010Історія виникнення міжнародного гуманітарного права, його джерела. Механізми забезпечення, захисту прав й свобод людини. Право збройних конфліктів. Початок війни та її закінчення, їх правові наслідки. Відповідальність у міжнародному гуманітарному праві.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.12.2014Міжнародні економічні відносини, їх зміст і значення. Поняття та класифікація норм міжнародного права. Механізм міжнародно-правового регулювання. Поняття та система джерел міжнародного економічного права. Прийняття резолюцій міжнародних організацій.
контрольная работа [34,3 K], добавлен 08.11.2013Поняття міжнародно-правової відповідальності. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно-правові зобов’язання, що виникають у зв’язку з заподіянням шкоди внаслідок учинення дії, що не становить міжнародного протиправного діяння.
реферат [24,7 K], добавлен 19.08.2010Поняття, принципи и джерела міжнародного економічного права. Принцип співробітництва держав. Обов’язок держав членів ООН. Міжнародна економічна безпека як стан міждержавних економічних відносин. Підготовка консультаційних висновків з юридичних питань.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 12.03.2009Дослідження поняття та основних рис сучасного міжнародного права. Характеристика особливостей міжнародного публічного і приватного права. Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року і до першої Гаазької конференції миру.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 08.11.2013Характеристика норм права як різновид соціальних норм; поняття, ознаки та форма внутрішнього змісту правової норми. Тлумачення норм права як юридична діяльність. Поняття, способи, види та основні функції тлумачення норм права; реалізація правових норм.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 05.10.2010Трудові відносини як предмет міжнародного приватного права. Використання цивілістичних принципів і конструкцій в теорії і практиці трудового права. Полеміка необхідності відділення міжнародного трудового права від міжнародного приватного права.
реферат [20,9 K], добавлен 17.05.2011Загальні принципи права. Класифікація загальних принципів сучасного міжнародного права. Приклади застосування принципів в міжнародно-правотворчій діяльності міжнародних організацій. Регулювання співробітництва між державами. Статут Міжнародного суду.
реферат [19,5 K], добавлен 09.10.2013Поведінка суб’єктів міжнародного права. Принцип суверенної рівності держав, незастосування сили і погрози силою, територіальної цілісності держав, мирного рішення міжнародних суперечок, невтручання у внутрішні справи, загальної поваги прав людини.
реферат [44,3 K], добавлен 11.12.2010Характеристика міжнародного права рабовласницької доби. Закони Ману. Філософи стародавніх часів про міжнародне право. Правове становище іноземців за часів феодальної доби. Міжнародно-правові теорії феодалізму. Розвиток науки міжнародного права в Росії.
контрольная работа [29,2 K], добавлен 27.10.2010
