Попередня перевірка первинного матеріалу про економічні злочини у стадії порушення кримінальної справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 343.985

Попередня перевірка первинного МАТЕРІАЛУ про економічні злочини у стадії порушення кримінальної справи

Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

САВЧУК Тетяна Іванівна

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Волобуєв Анатолій Федотович, Полтавський інститут економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», професор кафедри правознавства.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Лисенко Володимир Васильович, Національний університет Державної податкової служби України, перший заступник начальника науково-дослідного центру з проблем оподаткування;

кандидат юридичних наук, доцент Даньшин Максим Валерійович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, заступник декана з наукової роботи.

Захист відбудеться 22 березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 22 лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р. С. Мельник

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набувають питання боротьби з економічною злочинністю. Однією з актуальних проблем на сьогодні є своєчасне та обґрунтоване порушення кримінальних справ про економічні злочини та забезпечення ефективного розслідування. Проблеми у виявленні економічних злочинів та збиранні первинного матеріалу, який був би достатнім для обґрунтованого порушення кримінальної справи, виникали і раніше. У сучасних умовах це завдання ще більше ускладнилося, що пов'язано з новими проявами економічних злочинів, трансформацією механізму їх учинення (утворення фіктивних підприємств, укладення фіктивних господарських договорів, використання підроблених бухгалтерських і банківських документів, комп'ютерних технологій тощо). Зараз типовими є ситуації, коли економічний злочин зовні подібний до цивільно-правової угоди і виглядає як невиконання договірних зобов'язань. Тому для того, щоб розрізнити цивільно-правовий спір і злочин у стадії порушення кримінальної справи, первинний матеріал повинен містити певні документи та інші відомості.

Проблема збирання і перевірки первинних матеріалів про злочин у стадії порушення кримінальної справи на даний час є малодослідженою у кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі. Окремо їй була присвячена тільки робота В. В. Степанова «Попередня перевірка первинних матеріалів про злочин» (Саратов, 1972 р.), яка мала загальний характер з акцентом на процесуальному аспекті порушення кримінальної справи. Слідчо-судова практика останнім часом внесла суттєві корективи, змінила тлумачення окремих положень, викладених у названій роботі, і поставила на порядок денний розгляд проблеми оцінки первинних матеріалів та взаємодії слідчого з оперативними підрозділами в межах методик розслідування злочинів окремих видів. Необхідність дослідження цих питань з криміналістичної точки зору обумовлена тим, що характер і якість первинного матеріалу про злочин по суті визначають особливості слідчих ситуацій, які виникають відразу після порушення кримінальної справи.

Аналіз первинних матеріалів є особливо актуальним стосовно економічних злочинів і посідає важливе місце в розумовій діяльності слідчого в стадії порушення кримінальної справи. Про визнання цього свідчить включення питань оцінки первинних матеріалів про злочини до структури окремих методик у навчальних криміналістичних виданнях останніх років. Однак очевидно, що ця проблема потребує більш глибокого висвітлення, що і дає підстави для вибору її як предмета дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає основним положенням Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767, та основним положенням Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 75. Тема дослідження відповідає тематиці рекомендованих Академією правових наук України пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 роки (постанова № 2/04-2 від 18 червня 2004 р.) та Пріоритетним напрямкам наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення основі аналізу та узагальнення слідчої практики, вивчення нормативних актів та літературних джерел основних положень попередньої перевірки первинного матеріалу про економічні злочини на стадії порушення кримінальної справи. Для досягнення поставленої мети сформульовано наступні завдання:

- визначити особливості механізму вчинення економічних злочинів, що впливають на прийняття рішення про порушення кримінальної справи;

- висвітлити особливості протидії виявленню економічних злочинів;

- розкрити проблемні питання виявлення ознак економічних злочинів і збирання первинного матеріалу оперативними підрозділами;

- проаналізувати процес виявлення ознак економічних злочинів контролюючими органами;

- з'ясувати проблемні питання виявлення ознак економічних злочинів при проведенні розслідування у кримінальних справах

- розробити перелік документів, які мають бути належним чином оформлені для порушення кримінальної справи про економічні злочини;

- сформулювати рекомендації щодо оцінки первинних матеріалів про економічні злочини;

- висвітлити особливості повернення первинного матеріалу на додаткову перевірку;

- розкрити особливості взаємодії слідчого та оперативного працівника на стадії порушення кримінальної справи про економічний злочин.

Об'єктом дисертаційного дослідження є злочинна діяльність, яка здійснюється під прикриттям законної господарської діяльності, а також діяльність правоохоронних органів щодо виявлення таких злочинів і відповідні правовідносини. економічний злочин кримінальний слідчий

Предметом дослідження є попередня перевірка первинного матеріалу про економічні злочини у стадії порушення кримінальної справи.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовувався загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, відповідно до якого всі явища розглядаються у взаємозв'язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Також використано спеціальні наукові методи дослідження:

- методи логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія тощо) - під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження;

- історичний метод - під час дослідження розвитку наукової думки щодо окремих питань методики розслідування (підрозділи 1.1, 1.2, 3.2);

- системно-структурний метод - під час дослідження елементів механізму вчинення економічних злочинів (підрозділ 1.2);

- порівняльно-правовий метод - під час зіставлення наукових досліджень та концепцій, положень нормативних актів (розділи 1 та 2, підрозділи 3.2, 3.3);

- соціологічні методи - під час збирання додаткової інформації про механізм учинення економічних злочинів та особливості їх виявлення і розслідування (анкетування).

У процесі дослідження проаналізовано закони та підзаконні нормативні акти, що регулюють діяльність правоохоронних і контролюючих органів. Було використано також роботи вчених у сфері кримінального, кримінально-процесуального, фінансового права, оперативно-розшукової діяльності та інших галузей знань.

Емпіричну базу дослідження становлять матеріали 103 кримінальних справ про вчинення економічних злочинів, розглянутих судами у 2004-2010 роках. Проведено анкетування слідчих ОВС та прокуратури, оперуповноважених ДСБЕЗ, УБОЗ МВС України (117 осіб).

Одержані в ході дослідження наукові результати ґрунтуються на працях вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики, кримінального процесу, кримінології, кримінального та фінансового права, оперативно-розшукової діяльності: Ю. М. Бєлозьорова, Л. В. Бертовського, Д. І. Бєднякова, Р. С. Бєлкіна, В. В. Білоуса, А. Ф. Волобуєва, В. М. Григор'єва, І. М. Даньшина, М. В. Даньшина, О. М. Джужі, Г. О. Душейка, В. С. Зеленецького, Г. Г. Зуйкова, О. Г. Кальмана, В. М. Карагодіна, В. П. Корж, А. Г. Корчагіна, В. М. Куркіна, А. М. Кустова, В. В. Лисенка, В. К. Лисиченко, І. М. Лузгіна, Г. А. Матусовського, Є. М. Моісеєнка, Д. Й. Никифорчука, В. О. Образцова, В. В. Пивоварова, Е. Сатерленда, Б. Свенсона, В. В. Степанова, Р. Л. Степанюка, В. М. Тертишника, В.Ю. Шепітька, Л. І. Щербини, М. П. Яблокова, П. С. Яні тощо.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є першим комплексним монографічним дослідженням попередньої перевірки первинного матеріалу про економічні злочини у стадії порушення кримінальної справи. При цьому були отримані такі результати, що відповідають вимогам наукової новизни:

- дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо механізму економічних злочинів, зокрема визначено їх особливості, які впливають на порушення кримінальної справи і проведення досудового розслідування, а саме: злочин учиняється з використанням правового статусу суб'єктів підприємницької діяльності; злочин учиняється зазвичай організованими злочинними групами; вчиняються не розрізнені злочини, а комплекси взаємопов'язаних злочинів; технології злочинної діяльності обумовлені факторами підприємницької діяльності та специфічними умовами такої діяльності; дії злочинців з підготовки, вчинення і приховування злочину відбиваються передусім у різного роду документах; одним із головних елементів механізмів економічних злочинів є конвертація отриманих коштів, що вчиняється, як правило, фіктивними підприємствами;

- дістало подальшого розвитку криміналістичне вчення про протидію виявленню та розслідуванню злочинів, а саме: визначено поняття протидії виявленню злочинів як умисних діянь, спрямованих на приховування, знищення, маскування або фальсифікацію інформації (її носіїв), які здійснюються до виявлення злочину і початку кримінально-процесуальної діяльності. Встановлено характерні особливості протидії виявленню економічних злочинів, які полягають у приховуванні основного злочину шляхом учинення інших злочинів (підпорядкованих);

- уперше виділено два види діяльності, спрямованих на виявлення економічних злочинів (пошукова та кримінально-процесуальна);

- дістали подальшого розвитку положення щодо сутності оперативно-розшукової діяльності з виявлення економічних злочинів, яка включає два етапи виявлення економічних злочинів: 1) пошук та перевірку первинної інформації про економічні злочини; 2) оперативно-розшукове супроводження розслідування кримінальної справи про економічні злочини, - та сформульовано рекомендації для усунення організаційних проблем, які виникають під час виявлення економічних злочинів.;

- удосконалено положення щодо виявлення слідчим під час розслідування кримінальної справи ознак нових злочинів, яке здійснюється двома способами: 1) під час проведення слідчих та процесуальних дій; 2) під час аналізу та оцінки даних у кримінальній справі;

- уточнено перелік документів, які мають бути складені на час порушення кримінальної справи про економічні злочини. До переліку первинних документів повинні входити: документи, що містять привід для порушення кримінальної справи; пояснення, отримані в ході проведеної перевірки; документи, в яких відбито обставини вчинення злочину (оригінали або копії); матеріали спеціальних перевірок (ревізій); інші документи, в яких може міститись інформація про обставини вчиненого злочину;

- удосконалено рекомендації щодо особливостей аналізу та оцінки первинних матеріалів про економічні злочини у стадії порушення кримінальної справи;

- дістали подальшого розвитку положення щодо повернення первинних матеріалів на додаткову перевірку, зокрема сформульовано поняття додаткової перевірки первинної інформації та визначено рівні, на яких можливе повернення первинних матеріалів на таку перевірку;

- дістали подальшого розвитку питання щодо особливостей взаємодії слідчого та оперативного працівника на стадії порушення кримінальних справ про економічні злочини, що стосуються їх спільної роботи під час порушення оперативно-розшукових справ та спільного аналізу первинних матеріалів про злочини.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:

- безпосередньо працівниками правоохоронних органів під час виявлення та досудового розслідування економічних злочинів (акт впровадження результатів дослідження в практичну діяльність працівників ГУ МВС України в Харківській області від 16 грудня 2010 р.);

- у правотворчій діяльності з метою вдосконалення окремих положень відомчих нормативних актів;

- у наукових дослідженнях з методики розслідування економічних злочинів;

- при викладанні навчального курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування окремих видів та груп злочинів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 22 грудня 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Висновки та рекомендації, які містяться в роботі, оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку (м. Суми, 17-18 травня 2008 р.), науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженням молодих вчених» (м. Харків, 24 травня 2008 р.) та «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 23 травня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано три статті у виданнях, які включені ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук, і три публікації тез доповідей, у яких висвітлено основні положення дисертаційного дослідження.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які включають дев'ять підрозділів, висновків, п'яти додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, з них 170 сторінок основного тексту, 5 додатків на 15 сторінках та 22 сторінки списку використаних джерел, який налічує 199 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, методологічну основу, розкрито теоретичне і практичне значення та окреслено наукову новизну.

Розділ 1 «Особливості економічних злочинів, що впливають на порушення кримінальної справи» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття економічних злочинів та їх види» на основі аналізу праць науковців різних галузей юридичної науки зроблено висновок, що поняття економічних злочинів може розглядатися в трьох аспектах: кримінально-правовому, кримінологічному та криміналістичному. Зазначено, що під економічними злочинами в криміналістичному аспекті розуміють корисливі злочини, які вчиняються у сфері господарювання під прикриттям законної діяльності як особами, що безпосередньо займаються господарською діяльністю, так і особами, що здійснюють контроль за цією діяльністю.

Звернуто увагу на те, що економічні злочини мають комплексний характер - включають у свою структуру основні та підпорядковані злочини, що надає їм характеру злочинної діяльності певної групи осіб. Ця обставина суттєво впливає на побудову методик розслідування таких злочинів і потребує врахування субординаційних зв'язків між окремими їх класифікаційними групами (основними і підпорядкованими), визначення відповідних тактичних завдань розслідування та засобів їх вирішення.

Зроблено висновок, що такий підхід дозволяє вдосконалити структуру методики розслідування злочинів, які становлять технології злочинної діяльності (розширюється предмет доказування), конкретизувати слідчі ситуації, а також надасть можливість виявити залежність не тільки між елементами криміналістичної характеристики окремого виду злочинів, але й між елементами інших видів злочинів, які утворюють злочинну технологію.

У підрозділі 1.2 «Особливості механізму вчинення економічних злочинів та їх відображення в навколишній обстановці» акцентовано увагу на тому, що визначення особливостей механізму економічних злочинів прямо залежить від характерних ознак економічних злочинів. Указано, що під механізмом економічних злочинів розуміють систему процесів взаємодії його елементів, обумовлену комплексним характером учинення, високою організованістю злочинів та використанням ними статусу підприємницької діяльності.

Відзначено, що особливості механізму економічних злочинів полягають у наступному: використовується правовий статус суб'єктів підприємницької діяльності; злочини вчиняються зазвичай організованими злочинними групами; вчиняються не окремі злочини, а комплекси взаємопов'язаних злочинів; технології злочинної діяльності обумовлені факторами підприємницької діяльності та специфічними умовами такої діяльності; дії злочинців із підготовки, вчинення і приховування злочину відбиваються передусім у різного роду документах; одним із головних елементів механізмів економічних злочинів є легалізація отриманих коштів, яка здійснюється з використанням фіктивних підприємств.

У підрозділі 1.3 «Маскування економічних злочинів та протидія їх виявленню (постзлочинна діяльність)» вказано, що в сучасних умовах протидія правоохоронним органам починається на стадії підготовки і вчинення злочинів, охоплює стадію розслідування і судового розгляду, а також продовжується на стадії виконання вироку суду. Зроблено висновок, що протидія виявленню злочину - це умисні дії, спрямовані на приховування, знищення, маскування або фальсифікацію інформації (її носіїв), які здійснюються до виявлення злочину і початку кримінально-процесуальної діяльності.

Суб'єкти протидії поділяються на дві групи: 1) члени організованої злочинної групи, які безпосередньо заінтересовані у протидії виявленню та розслідуванню злочинів; 2) особи, які здійснюють протидію під впливом членів організованої злочинної групи, а саме шляхом погроз, залякування, підкупу та іншими можливими способами (свідки, потерпілі, корумповані посадові особи правоохоронних органів, інших державних структур, слідчі, дізнавачі, прокурори, судді, експерти, спеціалісти та інші особи, причетні до розслідування).

Характерною особливістю протидії виявленню економічних злочинів є приховування основного злочину шляхом учинення інших злочинів (підпорядкованих), що суттєво впливає на діяльність оперативно-розшукових і слідчих підрозділів. Зазвичай для приховання економічних злочинів учиняються, наприклад, такі злочини, як фіктивне підприємництво; легалізація (відмивання) грошових коштів або іншого майна, набутих злочинним шляхом; доведення підприємства до банкрутства; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут та використання підроблених документів; фіктивне банкрутство; незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення, а також злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.

Розділ 2 «Виявлення ознак економічних злочинів і збирання первинного матеріалу» складається з трьох підрозділів. Автор розрізняє два види діяльності, спрямованої на виявлення економічних злочинів: а) пошукову діяльність (діяльність оперативно-розшукових підрозділів, спрямована на виявлення ознак економічних злочинів; діяльність контролюючих органів, у процесі якої виявляються ознаки економічних злочинів); б) кримінально-процесуальну діяльність (діяльність із перевірки заяв та повідомлень про злочини; безпосереднє виявлення ознак злочину слідчим у ході розслідування кримінальної справи).

У підрозділі 2.1 «Оперативно-розшукова діяльність та її значення у виявленні економічних злочинів» вказано, що оперативно-розшукова діяльність складається з двох етапів виявлення економічних злочинів: 1) пошук та перевірка первинної інформації про економічні злочини; 2) оперативно-розшукове супроводження розслідування кримінальної справи про економічні злочини.

Акцентовано увагу на тому, що оперативні підрозділи органів внутрішніх справ поряд із проведенням цілеспрямованого пошуку первинної інформації про ознаки злочинів здійснюють дослідчу (попередню) перевірку заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини, в якій також наявні елементи пошукової діяльності. Окрім того, з огляду на особливості економічних злочинів, процес виявлення економічних злочинів продовжується також і на стадії розслідування кримінальної справи. Тому організація ефективного оперативного супроводження має важливе значення для розслідування економічних злочинів та вирішення завдань кримінально-процесуального законодавства.

Також на основі аналізу наукової літератури, слідчо-судової практики, анкетування працівників правоохоронних органів сформульовано рекомендації для усунення організаційних проблем, які виникають під час виявлення економічних злочинів.

У підрозділі 2.2 «Виявлення ознак економічних злочинів при проведенні перевірок і ревізій контролюючими органами» відзначено, що зазвичай виявлення ознак економічних злочинів без застосування спеціальних економічних знань становить значні труднощі або взагалі виявляється неможливим. Тому ревізія, проведена за відомчим планом або за зверненнями правоохоронних органів, є дієвим способом викриття злочинів. Вона виступає, по-перше, як засіб виявлення злочинів; по-друге, як засіб перевірки інформації про злочин і, по-третє, як засіб збирання доказової інформації. Перелік матеріалів ревізії, які повинні передаватись до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення, передбачений відомчими нормативними актами.

Виділено два види ревізій за зверненнями правоохоронних органів: 1) ревізії за постановою слідчого чи прокурора, винесеною в ході розслідування кримінальної справи; 2) ревізії за дорученням керівників органів прокуратури, МВС, СБУ, податкових інспекцій. За постановою слідчого чи прокурора, винесеною в ході розслідування кримінальної справи, проводяться позапланові виїзні ревізії як на підконтрольних органам ДКРС об'єктах, так і на непідконтрольних. За дорученням керівників органів прокуратури, МВС, СБУ, податкових інспекцій проводяться як планові, так і позапланові виїзні ревізії, але тільки на підконтрольних органам ДКРС об'єктах.

У підрозділі 2.3 «Виявлення ознак економічних злочинів при проведенні розслідування у кримінальних справах» звернуто увагу, що слідчим під час розслідування кримінальних справ виявляється значна частина економічних злочинів. Зокрема, в процесі розслідування кримінальної справи можуть бути виявлені дані, які свідчать: 1) про новий епізод злочинної діяльності підозрюваного (обвинуваченого); 2) про злочин, учинений іншою особою (співучасником); 3) про інші злочини, за допомогою яких, можливо, відбувалась підготовка або приховання основного злочину.

Визначено, що виявлення ознак нових злочинів здійснюється двома способами: 1) під час проведення слідчих та процесуальних дій; 2) під час аналізу та оцінки даних у кримінальній справі. Виявлення ознак нових злочинів під час проведення слідчих та процесуальних дій - це практична діяльність слідчого, яка здійснюється в ході слідчої чи іншої процесуальної дії поряд зі збиранням та перевіркою доказів у розслідуваній кримінальній справі. Виявлення ознак нових злочинів під час аналізу та оцінки даних у кримінальній справі - це розумова діяльність слідчого, спрямована на дослідження різного роду інформації, отриманої в процесі слідчих та процесуальних дій; наданої оперативно-розшуковими підрозділами тощо.

Зроблено висновок, що запорукою об'єктивного та повного встановлення всіх обставин справи є глибокий аналіз та оцінка наявних документів. Тому для покращення показників роботи слідчому необхідно володіти початковими економічними знаннями. У процесі аналітичної діяльності з огляду на специфічність слідів економічних злочинів слідчий може використовувати власні знання у сфері економіки, життєвий досвід, самостійно вивчати спеціальну літературу, а також залучати спеціалістів.

Указано, що у випадку, якщо в ході розслідування кримінальної справи виявлено ознаки нових злочинів, повинно прийматися рішення про порушення нової кримінальної справи. У такому випадку кримінально-процесуальне законодавство передбачає два варіанти подальшого проведення розслідування: 1) об'єднання нової кримінальної справи з розслідуваною; 2) виділення нової кримінальної справи в окреме провадження.

Розділ 3 «Засоби перевірки первинного матеріалу про економічні злочини в стадії порушення кримінальної справи і формування сприятливих слідчих ситуацій» складається з трьох підрозділів.