Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський регіональний інститут

державного управління

Національної Академії Державного управління

при Президентові України

УДК 352.07::656.025.2

25.00.04 - місцеве самоврядування

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОБУСНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ МІСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ

Резнік Олександр Миколайович

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України Серьогін Сергій Михайлович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, директор, завідувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти

доктор наук з державного управління, доцент Бобровська Олена Юріївна, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економіки і регіональної економічної політики;

кандидат наук з державного управління Міщенко Геннадій Іванович, Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації, заступник начальника - начальник управління транспорту та зв'язку.

Захист відбудеться "12" травня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.806.01 Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29, к. 104.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29).

Автореферат розісланий "11" квітня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Дрешпак

Анотації

Резнік О.М. Взаємодія органів місцевого самоврядування в організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - місцеве самоврядування - Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Дніпропетровськ, 2011. управління автобусний пасажирський

У дисертації досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти організації та управління системою автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації. Визначені основні етапи еволюційних змін в міській агломерації. Здійснена оцінка їх впливу на стан організації автобусних пасажирських перевезень у межах агломерації. Проаналізовано сфери, напрями та форми взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників організації автобусних пасажирських перевезень як чинників впливу на процеси пасажирських перевезень. Визначено основні завдання в забезпеченні якості управління процесами системи перевезень. Запропоновано й обґрунтовано шляхи вдосконалення процесів міжсуб'єктної взаємодії шляхом налагодження соціального партнерства і побудови системної мережної кластерної організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації.

Ключові слова: місцеве самоврядування, міська агломерація, автобусні пасажирські перевезення, мережева побудова системи перевезень, кластер, міжсуб'єктна взаємодія, урбанізація.

Резник А.Н. Взаимодействие органов местного самоуправления в организации автобусных пассажирских перевозок в условиях городской агломерации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.04 - местное самоуправление. - Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Днепропетровск, 2011.

В диссертации исследованы теоретико-методологические и практические аспекты организации и управления пассажирскими автобусными перевозками в местных агломерациях.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке организационно-правовых мероприятий по обеспечению межсубъектных отношений органов исполнительной власти и местного самоуправления с участниками процессов предоставления услуг по перевозке пассажиров и жителей как потребителями услуг. Впервые раскрыто ведущую роль построения и обеспечения межсубъектных отношений, осуществлена оценка обеспечения взаимодействия органов местного самоуправления с населением и предприятиями в системе организации и функционирования пассажирских автобусных перевозок. Выделены и охарактеризованы основные этапы эволюционной периодизации становления городской агломерации. Уточнен категориальный аппарат исследования проблемы организации пассажирских автобусных перевозок в черте местной агломерации - системы, которая соединяет город с подчиненными территориями и предложено понятие "сезонная маятниковая миграция".

Исследовано ряд моделей управления городскими агломерациями в границах одно- и двухуровневой системы управления и разнообразных форм координации в условиях множества административно-территориальных образований и выделены формы, функционирование которых призвано обеспечить организацию транспортных сообщений в пределах агломерации.

Получили развитие определения понятий: "городская агломерация", "пассажирские автобусные перевозки", "организация пассажирских автобусных перевозок". Для характеристики одного из процессов, связанного с массовыми передвижениями населения в пределах агломерации предложено использовать понятие "сезонная маятниковая миграция". Городская агломерация определена как компактная совокупность различных, преимущественно городских, населенных пунктов, которая не является административно-территориальной единицей. Она представляет собой сложную многокомпонентную динамическую систему, в рамках которой сформировались и развиваются постоянные экономические и социально-культурные связи и обмены ресурсами разного рода, удовлетворяющие экономические, социальные, культурные, рекреационные и прочие потребности населения, обеспечиваемые через сезонные и сезонные маятниковые миграции.

В работе установлено, что важнейшей особенностью системы управления автобусными пассажирскими перевозками в пределах городской агломерации является наличие нескольких субъектов территориального и отраслевого управления в различных населенных пунктах, что ставит задачу разработки теоретической базы формирования подходов к организации и налаживанию межсубъектного взаимодействия, способствующих эффективному обеспечению автобусных пассажирских перевозок в пределах городской агломерации.

Система пассажирских автобусных перевозок определена как одна из главных подсистем, которая определяет дальнейшее эффективное развитие городской агломерации и создает условия для нормального функционирования экономики региона. Определена главная цель управления организацией обеспечения пассажирских автотранспортных перевозок и относительно нее в работе поставлены основные задачи в этой сфере управления.

В качестве ключевого направления усовершенствования системы автобусных пассажирских перевозок предложено и обосновано изменение ее организационно-правовой формы - переход от временных договоренностей между предприятиями-перевозчиками и "ручного" регулирования их деятельности со стороны органов государственной власти и местного самоуправления к объединению в целостную сетевую структуру хозяйствования кластерного типа. В рамках этой модели возможно четкое представление составляющих системы управления, определяются направления межсубъектного взаимодействия и социального партнерства органов власти разных уровней и участников процесса функционирования автобусных пассажирских перевозок.

На основании вышеизложенного автором обоснована необходимость использования в процессах системы пассажирских автобусных перевозок сетевых территориальных структур организации предоставления услуг - кластеров и корпоративного социального партнерства органов власти, предприятий-перевозчиков, пассажиров и общественных организаций, что обеспечит надежность и качество функционирования непрерывной, взаимосвязанной сети автобусных маршрутов. Составляющими усовершенствования процесса автобусных пассажирских перевозок в городской агломерации определены: миссия, цели, политика, функции, методы, задачи, организационная структура и принципы объединения отдельных звеньев управления перевозчиков и других участников в единую целостную интегрированную систему хозяйствования.

Ключевые слова: местное самоуправление, городская агломерация, автобусные пассажирские перевозки, сетевое построение системы перевозок, кластер, межсубъектные отношения, урбанизация.

Reznyk O.M. Interaction of local self-government bodies in the structure of bus passenger services in the conditions of the city agglomeration. - Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Public Administration, specialty 25.00.04 - local self-government. Dnipropetrovs'k regional institute of public administration, National academy of public administration, office of the President of Ukraine. - Dnipropetrovs'k, 2011.

Theoretic-methodological and practical aspects of the structure and management of bus passenger services within the city agglomeration are investigated in the thesis. Evaluation of influence of evolution changes in the city agglomeration over the conditions of the structure of bus passenger services is done; spheres, directions and forms of interaction of local government bodies and participants of the structure of bus passenger services within the city agglomeration are analyzed. Spheres, directions and forms of co-operation of organs of local self-government and participants of organization of bus passenger transportations, are analysed as factors of influence on the processes of passenger transportations. Ways of improvement of processes of intersubject interaction and partnership within the cluster model of the structure of the system of bus passenger services within the city agglomeration are offered and proved.

Key words: local self-government, city agglomeration, bus passenger services, network of passenger services structure, cluster, intersubject interaction, urbanization.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Подальше реформування інституту місцевого самоврядування в Україні має за мету підвищення його ефективності, наближення до європейських стандартів публічного врядування, зміцнення спроможності територіальних громад до самодостатнього самоврядування. Головною метою реформування є створення ефективної системи надання громадянам достатніх за кількістю та якістю соціальних та адміністративних послуг. Це потребує удосконалення форм, методів і технологій управління процесами самозабезпечення життєдіяльності, розвитку населених пунктів та окремих галузей міського господарства, налагодження взаємодії між структурами галузі і взаємодії органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, підприємців та інших учасників надання послуг з жителями. Постають проблеми організації соціально-побутової інфраструктури, задоволення нових економічних і соціально-культурних потреб жителів громад і організації якісного транспортного обслуговування більш активної міграції населення.

Сучасні тенденції урбаністичних процесів в Україні, серед яких домінують концентричне зростання поселень навколо великих міст і злиття кількох населених пунктів у єдину соціальну систему внаслідок екстенсивного розвитку міських територій також спонукають до необхідності пошуку нових підходів до організації процесів життєдіяльності населення не лише на рівні окремих населених пунктів, а й у межах міжміських об'єднань - агломерацій - специфічних територіальних утворень, що об'єднують міста та інші населені пункти єдиним ринком праці, транспортним сполученням, яке забезпечує рівноцінний доступ жителів цих населених пунктів до соціальних і культурних об'єктів. У цьому контексті особливо слід підкреслити важливість транспортної галузі, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби населення в усіх видах перевезень, у тому числі автобусних перевезень у межах міської агломерації, як одного з системоутворюючих факторів розвитку територіальних громад.

Проте практика забезпечення міських, приміських і міжміських автобусних перевезень у межах міської агломерації в Україні свідчить про наявність низки організаційно-правових проблем у сфері управління такими перевезеннями. Для ефективнішої координації цих перевезень система управління має набути більшої гнучкості, організованості та відповідальності органів державної і місцевої влади за розвиток галузі, за формування ефективної системи продуктивної взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами на основі запровадження інноваційних, комунікативних зв'язків і сучасних організаційно-правових форм щодо організації автобусних пасажирських перевезень.

Сучасним проблемам розвитку місцевого самоврядування в Україні, запровадження підходів і технологій для результативного й ефективного управління на муніципальному рівні присвячено ряд наукових праць таких авторів, як В. Бабаєв, В. Бакуменко, О. Бобровська, О. Бойко-Бойчук, В. Вакуленко, В. Дорофієнко, В. Кампо, В. Кравченко, В. Куйбіда, О. Лазор, О. Лебединська, В. Мамонова, М. Пітцик, М. Пухтинський, І. Розпутенко, С. Саханенко, С.Серьогін, Ю. Сурмін, Ю. Шаров, інші. Коло наукових напрацювань з даної проблематики в працях В. Величка, О. Гульчака, Ю. Давідіча, О. Дмитрієва, О. Куниці, Є. Куща, М. Ламбуцького, Г. Міщенка, А. Пилипенка, А. Сердюка, М. Хобти та інших дослідників охоплює економічні, соціально-політичні, екологічні аспекти функціонування та управління транспортною сферою.

Але увага українських дослідників питання забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами в організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації залишається недостатньою, майже відсутні системні комплексні дослідження цього питання. Наслідком цього є недостатнє використання внутрішніх резервів розвитку місцевого господарства, зокрема потенціалу співучасті та високої соціально-економічної активності людини в реалізації індивідуальних і спільних інтересів у сфері самоврядної діяльності. Зазначене підкреслює необхідність розв'язання питань, що лежать у теоретичній та практичній площинах, і стосуються організації управління автобусними пасажирськими перевезеннями в умовах міської агломерації та вирішення низки організаційно-правових і управлінських питань, які перешкоджають ефективній взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами у цій сфері. Тим самим визначається актуальність теми дослідження, його мета й завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі державного управління та місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами "Формування позитивного іміджу органів влади через підвищення якості адміністративних та соціальних послуг" (номер державної реєстрації 0108U003403) та "Кадрова політика в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів" (номер державної реєстрації 0109U000469) у межах тематики науково-дослідних робіт за комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування" Національної академії державного управління при Президентові України, участь в яких здобувач брав як науковий співробітник. Внеском автора під час виконання науково-дослідних робіт за даною тематикою є обґрунтування напрямів поліпшення надання послуг у сфері автобусних пасажирських перевезень і напрямів підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, причетних до вирішення проблем організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка організаційно-правових заходів щодо забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами в організації системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації.

Реалізація визначеної мети передбачає розв'язання таких завдань:

– обґрунтувати теоретико-методологічні особливості дослідження проблем управління автобусними пасажирськими перевезеннями в умовах міської агломерації;

– визначити понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації;

– дослідити сучасний стан організації автобусних пасажирських перевезень та діючу систему органів державної влади й місцевого самоврядування з питань управління автобусними пасажирськими перевезеннями в Україні та в зарубіжних країнах;

– проаналізувати сфери, напрями та форми взаємодії органів місцевого самоврядування й учасників організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації;

– визначити зміст і особливості впливу взаємовідносин органів державної влади й місцевого самоврядування на налагодження й удосконалення системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації;

– обґрунтувати шляхи модернізації системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації за рахунок використання мережної структури її побудови й удосконалення процесів міжсуб'єктної взаємодії і партнерства органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів та учасників перевезень.

Об'єктом дослідження є діяльність органів місцевого самоврядування населених пунктів в умовах міської агломерації.

Предметом дослідження є взаємодія органів місцевого самоврядування в організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що обґрунтування та впровадження інноваційних підходів до забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами щодо організації системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації забезпечить підвищення якості, надійності й ефективності її функціонування і розвитку, сприятиме суттєвому поліпшенню якості транспортного обслуговування населення.

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи теоретичного й емпіричного дослідження, а саме: системний, історичний, ретроспективний методи, методи порівняльного аналізу і синтезу. Зокрема, під час розгляду міської агломерації як складної організованої системи, однією з підсистем якої є система автобусних пасажирських перевезень, використовувався системний підхід. За допомогою цього підходу охарактеризовано особливості елементів цієї системи, встановлено зв'язки та напрями взаємодії між ними. Це дозволило виявити загальні закономірності, принципи та структуру побудови системи управління пасажирськими автобусними перевезеннями в межах міської агломерації, охарактеризувати можливі сфери, форми і способи взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації, запропонувати й обґрунтувати концептуальні засади і проект модернізації системи автобусних пасажирських перевезень на основі використання мережної організації пасажирських перевезень і якісному оновленню змісту і форм міжсуб'єктної взаємодії влади, бізнесу і споживачів послуг.

За допомогою історичного методу та методу ретроспективного аналізу в хронологічній послідовності розглянуто розвиток основних етапів і тенденцій урбанізації в Україні, що суттєво вплинули на активізацію процесів автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації. Порівняльно-типологічний метод дозволив проаналізувати організацію транспортних мереж різних типів міських агломерацій з урахуванням особливостей регіонів розташування великих міст-систем.

Використання методу порівняльного аналізу взаємовпливу транспортної та інших підсистем в урбанізованих утвореннях дозволило визначити основні проблеми організації управління пасажирськими автобусними перевезеннями в умовах міської агломерації, дослідити понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем організації автобусних пасажирських перевезень. З використанням методів аналізу, синтезу, узагальнення та дедукції виявлено найбільш вагомі чинники, які впливають на ефективність процесів організації й управління автобусними пасажирськими перевезеннями в умовах міської агломерації.

Метод соціологічного опитування використовувався для визначення потреб пасажирів в якості і кількості автобусних перевезень. Застосування кластерного підходу дозволило розкрити напрями модернізації системи організації автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації на умовах раціональної взаємодії і партнерських відносин територіальних громад, органів місцевого самоврядування, учасників системи надання послуг з перевезення пасажирів населених пунктів, що входять до цієї агломерації.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні інноваційної модернізації системи організації й управління пасажирськими автобусними перевезеннями в умовах міської агломерації, раціоналізації і підвищенні якості міжсуб'єктної взаємодії і соціального партнерства органів місцевої влади різних рівнів, учасників процесів надання послуг з перевезення пасажирів і споживачів послуг. З огляду на це наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в тому, що:

уперше:

- обґрунтовано доцільність використання кластерів (територіальних мережних структур надання послуг) і корпоративного соціального партнерства (між органами влади, підприємствами-перевізниками, пасажирами і громадськими організаціями) у модернізації системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації;

- розкрито визначальну роль раціональної побудови і забезпечення міжсуб'єктних відносин органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та учасників процесу надання послуг з перевезення пасажирів, з урахуванням тенденцій і чинників розвитку міських агломерацій;

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем організації автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації, зокрема, запропоновано поняття "сезонна маятникова міграція" для характеристики феномена, пов'язаного з масовим пересуванням населення для задоволення господарських і рекреаційних потреб в умовах урбанізованої території у весняно-осінній період; уточнено поняття "міська агломерація";

- обґрунтування напрямів і змісту взаємодії органів місцевого самоврядування, підприємств-перевізників і пасажирів, підходів до розширення участі громадськості у виборі шляхів удосконалення системи автобусних пасажирських перевезень і розробки програм надання якісних послуг з перевезення пасажирам населених пунктів, що входять до міських агломерацій;

дістали подальшого розвитку:

– дослідження стану системи організації автобусних пасажирських перевезень в Україні на місцевому та регіональному рівнях;

– систематизація практики зарубіжних країн щодо організації управління урбанізованими територіями в аспекті можливості її використання при визначенні відповідного складу суб'єктів забезпечення перевезень, функціонального змісту їх участі, розподілу повноважень і відповідальності за організацію і якість автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації;

– теоретичні підходи до організації системи автобусних пасажирських перевезень в межах міської агломерації за умови використання мережевої структури її побудови, запровадження принципів корпоративного соціального партнерства і взаємовідносин органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів та учасників перевезень.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведені в дисертаційній роботі дослідження доведені до конкретних рекомендацій щодо їх запровадження в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування України.

Обґрунтовані в дисертаційному дослідженні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесів управління пасажирськими автобусними перевезеннями в межах міської агломерації прийнято до впровадження Міністерством транспорту України і використано під час підготовки змін та доповнень до ряду законодавчих актів (довідка про впровадження від 12.07.2010 р. № 3736-19/06/18-10).

Розроблені й обґрунтовані автором пропозиції щодо застосування проектного підходу до забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з організаціями автобусних пасажирських перевезень у межах Дніпропетровської міської агломерації впроваджені в діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради (довідка про впровадження від 15.07.2010 р. № 7/18-778), Дніпропетровської районної ради (довідка про впровадження від 06.07.2010 р. № 1/8-270), громадської організації "Дніпропетровська обласна організація роботодавців галузі автомобільних перевезень пасажирів, вантажів та шляхового будівництва" (довідка про впровадження від 07.06.2010 р. № 28), Новомосковської міської ради (довідка про впровадження від 16.06.2010 р. № 1322). Реалізація даного проекту, зокрема, забезпечила розвиток взаємодії органів місцевого самоврядування і підприємств-перевізників, що сприяло суттєвому поліпшенню якості транспортного обслуговування жителів населених пунктів Дніпропетровської міської агломерації.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, практичне значення та одержані результати, отримані автором самостійно.

Апробація результатів досліджень. Основні положення й результати дисертації доповідались на різноманітних комунікаційних заходах, зокрема, на наукових та науково-практичних конференціях, а саме: "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (2007 р., м. Одеса), "Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України" (2008 р., м. Дніпропетровськ), "Теорія та практика державної служби" (2008, 2009 рр., м. Дніпропетровськ).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 наукових праць, з них: 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 публікації в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 221 сторінку, обсяг основного тексту - 189 сторінок. Дисертація містить 4 таблиці, 4 рисунки та 2 додатки - на 9 сторінках. Список використаних джерел складається з 217 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв'язок дисертації з науковими програмами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, охарактеризовано методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації та публікації результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації" - досліджено вітчизняну та зарубіжну наукову літературу з питань управління транспортною підсистемою міської агломерації, встановлено методологічні підходи та понятійно-категоріальний апарат дослідження взаємодії органів влади щодо управління системою автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації.

Автором встановлено, що на сьогодні не існує загальновизнаної теорії управління міською агломерацією та її транспортною підсистемою, яка до того ж враховувала б особливості соціально-економічної ситуації в постсоціалістичних країнах. Тому визначення теоретичних питань, аналіз яких є необхідним для формування відповідної системи управління агломерацією, є самостійним дослідницьким завданням. Відзначено, що на теоретичному рівні міська агломерація ще не стала об'єктом всебічного дослідження. Поняття "міська агломерація" визначено як "компактна сукупність різних, переважно міських, населених пунктів, що не є адміністративно-територіальною одиницею, являє собою складну багатокомпонентну динамічну систему, у межах якої сформувалися й розвиваються сталі й інтенсивні економічні та соціально-культурні зв'язки й обміни ресурсами різного роду з метою задоволення економічних, соціальних, культурних, рекреаційних та інших потреб жителів цих населених пунктів, що забезпечуються через маятникові та сезонні маятникові міграції населення".

Дослідження еволюційної періодизації становлення міської агломерації та основних етапів цього процесу: урбанізація, субурбанізація, десубурбанізація та реурбанізація, дозволило встановити, що перебіг останніх трьох етапів безпосередньо залежить від можливостей та особливостей транспортної системи, що з'єднує місто з прилеглими територіями. Основними характеристиками кожного етапу розвитку виступають напрями потоків міграції населення, тенденції у сфері економіки й транспорту і пов'язані з ними проблеми, які доводиться вирішувати місцевим органам влади. Проаналізовано зарубіжну практику (США, Канада, Російська Федерація, країни Скандинавії) організації управління урбанізованими територіями, здійснено порівняльний аналіз тенденцій та особливостей розвитку міських агломерацій в державах з ринковим типом господарства і постсоціалістичних країнах.

Виявлено неоднозначність теоретичних та практичних підходів до управління урбанізованими територіями, констатовано збіг позицій дослідників щодо бачення управління міськими агломераціями, де існує ряд моментів, не властивих для міст як історично сформованих стабільних єдностей. Проблеми, пов'язані з необхідністю контролю за неконтрольованим розростанням урбанізованих територій, функціонуванням системи транспортного сполучення, координації та узгодження діяльності державних, муніципальних і приватних структур, які надають послуги населенню, перетворюють управління агломераціями на процес набагато складніший і більш конфліктний, ніж управління містом.

Досліджено ряд моделей управління міськими агломераціями в межах одно- та дворівневої систем управління та різноманітних форм координації в умовах багатьох адміністративно-територіальних утворень. Серед останніх виділено форми, функціонування яких покликане забезпечити організацію транспортного сполучення в межах агломерації:

- створення спеціальних округів для надання певної послуги або групи взаємопов'язаних послуг; регіональні округи, що діють у межах міжмуніципальних угод та асоціацій і покликані контролювати, зокрема, надання послуг з автотранспортних пасажирських перевезень;

- надання управлінських послуг великим містом-центром агломерації у межах добровільних угод про міжмуніципальну співпрацю;

- координація діяльності муніципальних і міжмуніципальних органів у межах міських агломерацій з боку регіонального органу державної влади.

Автор робить висновок, що у сфері управління динамічним розвитком міських агломерацій поки що не знайдено універсальних рішень, позбавлених серйозних суперечностей. Обґрунтовано, що на перше місце має бути поставлено вирішення проблеми організації транспортного сполучення як ключової щодо забезпечення керованості розвитку міських агломерацій.

Доведено, що поняття "міська агломерація", "пасажирські автобусні перевезення", "організація автобусних пасажирських перевезень" попри широкий обіг у науковій літературі та нормативно-правових документах потребують уточнення, більш детального розкриття змістовних аспектів, що дозволить більш чітко визначити найважливіші управлінські аспекти проблем, досліджуваних у роботі. На підставі проведеного аналізу в роботі сформульовано визначення цих понять.

У другому розділі - "Автобусні пасажирські перевезення в умовах міської агломерації в Україні: організація, управління та напрями розвитку" - проаналізовано сучасний стан автобусних пасажирських перевезень в Україні, визначено проблеми організації та управління транспортною системою України, окреслено напрями їх вирішення, розглянуто сутність державного управління транспортом, проаналізовано нормативно-правову базу та суб'єктний склад системи організації автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації, охарактеризовано шляхи її подальшого керованого розвитку.

Державне управління транспортною галуззю поділяється на дві основні підсистеми, кожна з яких має власні структурні елементи. Це, зокрема, транспортна політика держави, що має організаційно-кадрову, майнову, інвестиційну, фінансово-кредитну, податкову, тарифну й амортизаційну складові; друга підсистема - оперативне управління транспортом, що включає адміністративно-дозвільну діяльність (державне ліцензування, реєстрація), державний нагляд (за безпекою руху, технічний, екологічний) та адміністративно-розпорядчу діяльність.

Аналіз структури управління сферою автобусних пасажирських перевезень та функцій, закріплених у документах, що регламентують діяльність відповідних органів, дозволяє зробити висновок, що на структурному рівні в досліджуваній галузі існує достатнє інституціональне забезпечення умов та правових форм діяльності перевізників на ринку автотранспортних послуг. На підставі аналізу нормативно-правової бази, що регулює сферу автобусних пасажирських перевезень в Україні, автор аргументує висновок про необхідність її модернізації в контексті наближення до потреб надання якісних транспортних послуг мешканцям міських агломерацій.

На думку автора, серед проблем забезпечення якісного надання транспортних послуг мешканцям агломерацій значне місце посідає невідповідність потребам інфраструктури, зокрема, автобусних станцій, зупинок, місць відстою рухомого складу; відсутність єдиних державних вимог до автостанцій, механізмів стягнення автостанційного збору; неврегульованість взаємовідносин перевізників, підприємств-автостанцій та замовників пасажирських перевезень.

Крім названих, сучасний стан системи організації автобусних пасажирських перевезень актуалізує такі проблеми: відсутність збалансованості та прозорості витрат та доходів перевізників, забезпечення необхідного рівня якості та безпеки пасажирських перевезень, відсутність або неадекватність санкцій за порушення законодавства, недосконалість системи оподаткування на пасажирському транспорті, недосконалість кадрової та соціальної політики на рівні перевізників, відсутність системи роботи з пасажирами. Сфери, в яких формується низка чинників впливу на якість автобусних перевезень, наведені на рис. 1.

На подолання вищезазначених проблем мають бути розроблені напрями розвитку агломераційної автотранспортної системи на найближчі роки, що

Рис. 2. Модель кластерної організації управління системою автобусних пасажирських перевезень в межах міської агломерації

Запропонована організаційно-правова форма дозволить підняти на якісно новий рівень взаємодію між органами місцевого самоврядування і суб'єктами організації й управління перевезеннями пасажирів у міській агломерації, зумовить поглиблення і розширення горизонтальної кооперації між ними, використання мережних форм співпраці, активізує партнерські відносини, створить умови для модернізації організаційної структури органів управління системою автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад організації та вдосконалення системи автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації. Дослідження причин, факторів та особливостей функціонування системи управління транспортною сферою в межах урбанізованих територій, аналіз та узагальнення його результатів підтверджують, що вихідну методологію обрано правильно, поставлені завдання повністю виконано, мету дисертації досягнуто, гіпотезу, покладену в основу дослідження, підтверджено. Результати дослідження дали змогу сформулювати такі висновки й розробити пропозиції та рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Досліджено міську агломерацію як територіальну систему, обумовлену такими чинниками: розростання міст (посилена урбанізація), формування єдиного ринку праці, погіршення стану екології в містах (через перевантаженість навколишнього середовища забруднюючими повітря речовинами, масову автомобілізацію країни тощо), міграції населення на роботу та навчання, розвиток соціальної інфраструктури в приміських районах, економічність проживання в містах-супутниках. Визначені основні етапи процесу становлення міської агломерації: урбанізація, субурбанізація, десубурбанізація, реурбанізація та їх характеристики. Встановлено, що тенденції й особливості розвитку міських агломерацій суттєво впливають на стан організації управління автобусними перевезеннями і обумовлюють потребу зміни змісту й напрямів взаємодії суб'єктів, що організують та забезпечують надання послуг автобусних пасажирських перевезень.

2. Поняття "міська агломерація", "автобусні пасажирські перевезення", "організація автобусних пасажирських перевезень", на думку автора, потребують конкретизації, відповідно до чого в роботі сформульовано їх уточнене визначення. Міська агломерація є компактною сукупністю різних, переважно міських, населених пунктів, що не є адміністративно-територіальною одиницею. Вона являє собою складну багатокомпонентну динамічну систему, у межах якої сформувалися й розвиваються сталі й інтенсивні економічні та соціально-культурні зв'язки й обміни ресурсами різного роду з метою задоволення економічних, соціальних, культурних, рекреаційних та інших потреб населення, що забезпечуються через маятникові та сезонні маятникові міграції. Міська агломерація як складноорганізована система складається з великої кількості підсистем, що взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем.

3. Узагальнення наукових досліджень та практики зарубіжних країн (США, Канада, Російська Федерація, країни Скандинавії) щодо організації управління урбанізованими територіями уможливило порівняння тенденцій та особливостей розвитку міських агломерацій в державах з ринковим типом господарства і постсоціалістичних країнах. Виявлено неоднозначність теоретичних і практичних підходів до управління урбанізованими територіями. Досліджено ряд моделей управління міськими агломераціями в межах одно- та дворівневої систем управління та різноманітних форм координації в умовах багатьох адміністративно-територіальних утворень. Виділено форми, функціонування яких покликане забезпечити організацію транспортного сполучення в межах агломерації: спеціальні округи, що створюються для надання певної послуги або групи взаємопов'язаних послуг; регіональні округи, що діють у межах міжмуніципальних угод та асоціацій і поширюють діяльність як на муніципалітети, так і на немуніципалізовані території й покликані контролювати, зокрема, централізоване надання послуг з автобусних пасажирських перевезень, у тому числі: надання управлінських послуг містом-центром агломерації у межах добровільних угод про міжмуніципальну співпрацю, координація діяльності муніципальних і міжмуніципальних органів у межах міських агломерацій з боку регіонального органу державної влади, що дозволяє зробити висновок, що у сфері управління динамічним розвитком міських агломерацій поки що не знайдено позбавлених серйозних суперечностей, універсальних рішень.

4. Головна мета удосконалення системи автобусних пасажирських перевезень в межах міської агломерації полягає в задоволенні потреб населення щодо якісного і безпечного перевезення з мінімальними витратами часу на проїзд і економічно прийнятними цінами. Відповідно до цієї мети в роботі визначено основні напрями і завдання у сфері управління, а саме: забезпечення надійного стану транспортних мереж та розвитку магістралей; модернізація організації й управління системи транспортних перевезень, диспетчеризація та контроль якості транспортного обслуговування населення агломерації; приведення транспортних засобів у належний стан відповідно до технічних параметрів та норм; забезпечення безпеки перевезень.

5. Встановлено, що організаційно-регулюючою складовою у здійсненні пасажирських перевезень виступає муніципальне управління, що виробляє та втілює в життя технології досягнення визначених соціумом цілей та відповідних завдань, спрямованих на їх забезпечення. При цьому найважливішою особливістю процесу прийняття рішень для міської агломерації є те, що вона не є єдиною територіальною громадою, а має декілька суб'єктів (органів місцевого самоврядування різного рівня) у різних населених пунктах. Відповідно виникає потреба в розробці теоретичної бази для визначення заходів щодо організації і технологій міжсуб'єктної взаємодії, які будуть сприяти ефективному забезпеченню автобусними пасажирськими перевезеннями в межах міської агломерації.

6. Управління системою автобусних пасажирських перевезень в межах міської агломерації забезпечується територіальними органами державного управління, представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами, які виконують функції організації перевезень з використанням сучасних ринкових моделей господарства, новітніх управлінських та інформаційних технологій, сучасних механізмів та форм господарювання.

7. Як ключовий напрям удосконалення існуючої системи автобусних пасажирських перевезень запропоновано й обґрунтовано зміну її організаційно-правової форми - перехід від тимчасових домовленостей між підприємствами-перевізниками в межах міської агломерації і "ручного" регулювання їх діяльністю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування до об'єднання в цілісну мережеву структуру господарювання кластерного типу. Ця модель допомагає уявити складові системи управління, визначити напрями міжсуб'єктної взаємодії і соціального партнерства органів влади різних рівнів та учасників процесу автобусних пасажирських перевезень.

8. Концептуальний зміст запропонованої системи організації пасажирських перевезень полягає у налагодженні взаємовідповідальної співпраці й гармонізації міжсуб'єктних відносин усіх учасників перевезень і органів управління різних субординаційних рівнів, що цілеспрямовано забезпечує надійність і якість функціонування, безперервної, взаємопов'язаної мережі автобусних маршрутів. Складовими концепції системи автобусних пасажирських перевезень в міській агломерації визначаються місія, цілі, політика, функції, методи, завдання, організаційна структура і принципи об'єднання окремих ланок управління перевізників пасажирів та інших учасників у цілісну інтегровану систему господарювання.

Таким чином, обґрунтування інноваційної модернізації системи організації й управління пасажирськими автобусними перевезеннями в умовах міської агломерації, раціоналізації і підвищення якості міжсуб'єктної взаємодії й соціального партнерства органів місцевої влади різних рівнів, учасників процесів надання послуг з перевезення пасажирів та споживачів послуг сприятиме підвищенню якості і конкурентоспроможності послуг з пасажирських перевезень, що позитивно впливатиме на соціальний і економічний розвиток міських агломерацій.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Резнік О.М. Автотранспортна система сучасного мегаполісу в контексті підготовки до "Євро-2012" / О.М. Резнік // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - X. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ "Магістр", 2008. - Вип. 3 (22). - С. 342-346.

2. Резнік О. Концептуальні засади реформування галузі пасажирських перевезень у межах міста (на прикладі м. Дніпропетровська) / Олександр Резнік // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 3 (33). - С. 250-255.

3. Резнік О.М. Сучасний стан автотранспортної галузі України: порівняльний аналіз регіонального розвитку / О.М. Резнік // Держава та регіони: наук.-вироб. журн. / редкол. : О.Г. Мордвінов (голов. ред.) [та ін.]. -2008. - № 3. - С. 171-176.

4. Резнік О. Сфери та форми взаємодії владних та інших суб'єктів організації автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації / Олександр Резнік // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. - Вип. 2 (5). - С. 253-263.

5. Резнік О.М. Технології міжсуб'єктної взаємодії в процесі забезпечення пасажирськими автотранспортними перевезеннями в межах міської агломерації / О.М. Резнік // Публічне адміністрування: теорія та практика: зб. наук. пр. - 2010. - Вип. 1 (3). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2010_1/ 10rommma.pdf

6. Резнік О.М. Розвиток автотранспортного сектора економіки в умовах мегаполісу: роль органів місцевого самоврядування / О.М. Резнік // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали щоріч. міжнар. наук.-практ. конф. 31 жовт. 2007 р., м. Одеса / редкол. : М.М. Іжа (голов. ред.) [та ін.] : у 2 т. - О. : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Т. 1. - С. 233-235.