Унітарна форма територіального устрою України, Польщі та Італії (порівняльно-правовий аналіз)

5. Оптимальними критеріями класифікації унітарних держав є: а) за характером територіального устрою - прості і складні; б) за статусом адміністративно-територіальних одиниць - симетричні та асиметричні; в) за ступенем централізації державного управління - централізовані, відносно децентралізовані та децентралізовані.

6. Основними етапами становлення і розвитку України з позицій визначення форми її політико-територіального устрою є: давньоруський, галицько-волинський, литовсько-руський, польсько-литовський, національно-український (запорізько-козацький), російсько-імперський, національно-самостійницький (відродження української державності), радянський, український (період незалежності). Визначено, що виокремлення конкретних етапів, у часових рамках яких утвердився той чи інший державний політико-територіальних устрій, пов'язано, насамперед, з історичною назвою конкретної держави, а також правовою (нормативною) базою, на основі якої здійснювалося утвердження та правове регулювання відповідного устрою держави. Доведено, що державотворчий процес на теренах України мав досить складний, багатогранний, неоднозначний, а подеколи, суперечливий, проте поступальний характер.

7. Звертається увага на те, що боротьба за збереження власної православної віри органічно і нерозривно поєднана з боротьбою українського народу за свою національну державність. Православ'я, зокрема в період ХVІ-ХVІІ ст. ст., стало одним із тих найважливіших і найоб'єктивніших факторів, завдяки якому на ментальному рівні українського народу була закладена генетична необхідність унітарної єдності національної держави.

8. З'ясовано, що в Італії та Польщі існує чітка система державного контролю за організацією і діяльністю органів місцевого самоврядування, що дозволяє, з одного боку, покласти на органи місцевого самоврядування широкі повноваження у сфері вирішення найскладніших проблем місцевого значення, а з іншого - втручатися у діяльність органів місцевої влади через законодавчо визначені способи і засоби впливу на них. Наголошується на тому, що як в Італії, Польщі, так і в Україні розширення обсягу компетенції органів місцевого самоврядування має підкріплюватися достатніми фінансовими ресурсами, завдяки чому повноваження самоврядних органів набудуть реального змісту. На основі вивчення досвіду державотворення Італії, констатована необхідність надання обласним радам і Верховній Раді Автономної Республіки Крим права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, що опосередковує внесення відповідних змін до ст. 93 Конституції України.

9. У сучасних умовах федеративна форма державного устрою є неприйнятною для України, що опосередковано рядом вагомих причин: а) в умовах політичної нестабільності, низького рівня правосвідомості українських політиків, державних діячів федералізація України може призвести не лише до порушення її територіальної цілісності, але й до поступової втрати державного суверенітету; б) утвердження національного державотворення на федеративних засадах в умовах відсутності реального народовладдя може спричинити соціально-економічне розбалансування держави; в) відсутність єдиної загальнонаціональної програми економічного розвитку Української держави, розробленої з урахуванням регіональних виробничих потужностей, опосередковує функціональну невизначеність федералізації України з економічних позицій. Відтак, федералізація передбачає значні фінансові затрати, проте перспективи економічної вигоди такої політико-правової реформи є невизначеними; г) федералізація України є безпідставною з етнічно-національних позицій, позаяк утвердження української державності відбувається на етнічних землях української нації. На сучасному етапі національного державотворення оптимальною є унітарна форма державного устрою, проте необхідно здійснити низку практичних кроків у напрямку поетапної децентралізації державної влади.

10. Підкреслюється, що регіоналізація - один із можливих способів децентралізації державної влади в Україні. І визначальним критерієм можливої регіоналізації України повинна стати винятково економічна, а не політична доцільність, а завдання юриспруденції у процесі регіоналізації України має полягати, насамперед, у правовому його супроводі з метою забезпечення легітимності державотворення. Демократизація унітарної форми територіального устрою України повинна мати комплексний характер, а саме: а) необхідно прийняти низку нових Законів України, зокрема "Про територіальну громаду", "Про обласні ради", "Про місцеві референдуми", "Про комунальну власність" та інші; б) районні державні адміністрації мають бути ліквідовані, натомість обсяг повноважень районних органів місцевого самоврядування має збільшитися.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Міщук В.В. Витоки дослідження форми територіального устрою держави: методологічний аспект / В.В. Міщук // Часопис Хмельницького університету управління та права: Університетські наукові записки. - 2010. - № 3/2010. - С. 23-28.

2. Міщук В.В. Види унітарних держав: проблеми класифікації / В.В. Міщук // Часопис Київського університету права. - 2010. - № 3. - С.48-52.

3. Міщук В.В. Унітаризм як принцип державного устрою / В.В. Міщук // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2010. - № 4/2010. - С. 12-16.

4. Міщук В.В. До питання визначення ознак унітарної держави / В.В. Міщук // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць. - № 4. - 2010. - С. 33-39.

5. Міщук В.В. Державний устрій України: перспективи розвитку та удосконалення / В.В. Міщук // Економіка і право: Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - 2010. - Серія 18. - Вип. 11. - С. 62-68.

Тези доповідей на конференціях, які додатково відображають результати дослідження

1. Міщук В.В. До питання визначення форми державного устрою українських земель у складі Литовсько-руської держави (1340-1569 рр.) / В.В. Міщук // Актуальні проблеми сучасного державотворення: матеріали ХІІ наук.-практ. конф. Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, 24-28 березня 2008 р. - К.: КДАВТ, 2008. - С. 25-30.

2. Міщук В.В. До питання про форму державного устрою Галицько-Волинської держави / В.В. Міщук // Актуальні проблеми сучасного державотворення: матеріали ХІІІ наук.-практ. конф. Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, 30 березня - 3 квітня 2009 р. - К.: КДАВТ, 2009. - С. 12-16.

3. Міщук В.В. Територіальний устрій як важлива передумова дієвого функціонування органів публічної влади / ВВ. Міщук // Антикризові механізми регіонального і муніципального розвитку. Ч. 1: матеріали міжн. наук.-практ. конф., 9 квітня 2010 р. - К., 2010. - С. 135-136.

4. Міщук В.В. Співвідношення державного і територіального устрою: проблеми теорії і практики / В.В. Міщук // Актуальні питання державотворення та правотворення в Україні очима молодих науковців. Ч. 1: матеріали щорічної міжвуз. наук.-теоретич. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 20 квітня 2010 р. - К., 2010. - С. 63-66.

5. Міщук В.В. Утвердження інституту народної ініціативи в унітарних державах у контексті розвитку плебсологічної науки / ВВ. Міщук // Плебсологічне осмислення перспектив розвитку Української держави: матеріали ІІІ всеукр. наук.-практ. конф., 20 травня 2010 р. - К. 2010. - С. 109-111.

6. Міщук В.В. Інституціоналізація унітарної держави / ВВ. Міщук // Дев'яті осінні юридичні читання: Міжнародна наук.-практ. конф. молодих вчених, 2010 р. - Хмельницький, 2010. - С. 61-63.

7. Міщук В.В. До питання про форму державного устрою Давньоруської держави / ВВ. Міщук // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25 лютого 2011 р. - Донецьк, 2011. - С. 90-93.

Размещено на Allbest.ru