Системне тлумачення кримінального закону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Системне тлумачення кримінального закону

Коханюк Тетяна Сергіївна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Марін Олександр Костянтинович, Львівський державний університет внутрішніх справ, ректор.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Музика Анатолій Ананійович, Державний науково-дослідний інститут митної справи, заступник директора з наукової та правової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент Бурдін Володимир Миколайович, Львівський національний університет ім. Івана Франка, заступник декана юридичного факультету з навчально-методичної роботи.

Захист відбудеться «24» червня 2011р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, Україна, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, Україна, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

Автореферат розісланий «20» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Красницький

1. Загальна характеристика роботи

кримінальний закон злочин покарання

Актуальність теми дослідження. КК України, прийнятий 5 квітня 2001 року, систематизовано визначає суспільно небезпечні діяння, що визнаються злочинами, а також установлює конкретні міри покарання за їх учинення. Порівняно із попереднім аналогічним нормативно-правовим актом, у ньому закріплено значно більшу кількість кримінально-правових норм, які стали новими для правозастосувача та потребують належного тлумачення, а ті, що були закріплені, зазнали змін. КК важко охарактеризувати як стабільний закон, адже до нього щороку вноситься значна кількість змін та доповнень, різних за обсягом та змістом. Правозастосувачам, науковцям чи студентам насамперед важко простежити зміни до КК України, не говорячи про зміни до існуючих чи прийняття нових нормативно-правових актів, які перебувають з ним у тісному зв'язку, та про інші чинники, котрі мають значення для тлумачення кримінального закону.

Аналізуючи коментарі науковців до статей КК, вироки судів та наукові публікації щодо можливості застосування того чи іншого припису кримінального закону, видається, що, нарівні з іншими способами тлумачення, системний спосіб використовує майже кожний суб'єкт тлумачення. Проте використання системного тлумачення під час тлумачення кримінального закону не завжди усвідомлюється, оскільки його прийоми та правила мало досліджені в науці кримінального права і використовуються правозастосувачем інтуїтивно або на основі власного досвіду. Водночас, як відомо, інтуїція не є підставою для прийняття рішення у кримінальній справі, а досвід, отриманий на підставі неправильних тлумачень, може бути негативним.

Питання тлумачення приписів нормативно-правових актів та системного тлумачення не є новими для науки теорії держави та права. Так, тлумачення положень нормативно-правових актів висвітлили у наукових працях Е. Абдрасулов, І. Алексєєнко, Ю. Бондар, Ю. Власов, П. Волвенко, Н. Вопленко, Б. Єбзєєв, Н. Єфімова, А. Заєць, О. Кадикало, О. Костенко, С. Лисенков, О. Лисенкова, О. Майстренко, Л. Матвєєва, Д. Михайлович, А. Піголкін, П. Рабінович, А. Селіванов, І. Спасибо-Фатєєва, В. Суслов, Ю. Тодика, М. Цвік, О. Черданцев, Л. Чулінда та інші.

Окремі аспекти проблеми тлумачення кримінального закону розглянули такі вчені: Д. Азаров, О. Бєлокуров, Я. Брайнін, В. Бурдін, Л. Гаухман, В. Грищук, О. Дудоров, О. Марін, М. Мельник, А. Музика, З. Тростюк, М. Феоктістов, М. Хавронюк, О. Шляпочников та інші. Проблеми дослідження окремих способів тлумачення, зокрема мовного та юридико-лінгвістичного, стали предметом дисертаційних досліджень М. Кострової та Л. Чулінди. Значної уваги заслуговують дисертаційні дослідження російських учених М. Дворнікова, який розглядав проблеми системного способу тлумачення, та О. Бастрикіної, котра досліджувала системоутворюючі зв'язки права.

Незважаючи на міждисциплінарний характер дослідження, а саме тісний взаємозв'язок предмета наукового дослідження з такими науками, як теорія держави і права, системологія, логіка та філософія, інтересу в українських учених до ґрунтовного вивчення цієї проблеми не було. У різних напрямах стосовно тлумачення кримінального закону висловлені пропозиції щодо вдосконалення його як системи, усунення ознак несистемності, тлумачення окремих нормативних положень, проте відсутнє комплексне дослідження проблем формулювання правил тлумачення та застосування окремих його способів у кримінальному праві. Ті ж правила, які сформульовані теоретиками права, потребують перегляду під призмою врахування особливостей кримінального закону.

Отже, ситуація, що склалася у науці та правозастосовній практиці, засвідчує необхідність проведення комплексного теоретичного дослідження проблем системного тлумачення кримінального закону та розробки на основі такого дослідження відповідних прийомів і правил системного тлумачення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - сформулювати загальні правила системного тлумачення кримінального закону та обґрунтувати можливості їх застосування на практиці за допомогою комплексного аналізу теоретичних і практичних проблем системного тлумачення кримінального закону.

Для досягнення цієї мети поставлено такі основні завдання:

? вивчити історичний досвід тлумачення закону;

? з'ясувати стан теоретичного дослідження питання системного тлумачення кримінального закону;

? встановити істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону;

? розкрити поняття системного тлумачення кримінального закону;

? проаналізувати зміст та обсяг поняття системного тлумачення;

? охарактеризувати співвідношення системного тлумачення кримінального закону із суміжними поняттями;

? сформулювати й обґрунтувати правила та прийоми системного тлумачення кримінального закону.

Об'єктом дослідження є тлумачення кримінального закону.

Предметом дослідження є системне тлумачення кримінального закону.

Методи дослідження становлять сукупність філософсько-світоглядних підходів (діалектичного, як способу мислення, який базується на аналізі всіх доступних точок зору щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону та його правильної назви, визначення системи, поглядів на прийоми системного способу тлумачення кримінального закону та розмежування окремих способів тлумачення; аналітичного, що базується на пізнавальній діяльності через доказування або спростування щодо визначення системного способу тлумачення кримінального закону, визначення та застосування правил системного тлумачення кримінального закону; індуктивного, який передбачає отримання логічного висновку на основі переходу від часткового положення до загального та котрий використано під час формулювання визначення системного способу тлумачення кримінального закону на основі його істотних ознак; синергетичного - для аналізу кримінального закону як складної системи; інформаційного, що дає можливість уявити законодавство як складну багаторівневу інформаційну систему; герменевтичного - застосованого щодо розуміння термінів, суміжних із терміном «тлумачення»); загальнонаукових методів дослідження (логічного, який базується на положеннях сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного у розділі застосування правил системного тлумачення, аналізу впливу законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону; формально-логічні процедури - такі, як аналіз, синтез для визначення законів формальної логіки, які можна використовувати у системному тлумаченні; історичного - щодо аналізу історичного досвіду становлення тлумачення та його способів; системно-структурного, який передбачає, що кримінальний закон є відкритою системою, а припис кримінального закону можна витлумачити лише в тісному зв'язку з іншими приписами; моделювання, який було використано під час дослідження розвитку можливого тлумачення у зв'язку з тим чи іншим змістом норми кримінального закону); спеціальних методів (наприклад, соціологічного - під час анкетування; своєрідних прийомів узагальнення юридичної теорії та практики в розділі застосування правил системного тлумачення). Щодо методу пізнання, то він як сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності використовується впродовж усього дослідження. Також використано порівняльно-історичний метод (наприклад, під час аналізу проблематики джерел права у певні визначені історичні періоди). Усі названі групи методів використано у взаємодії.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також енциклопедично-довідкова література. Під час написання дисертації враховано загальнотеоретичні положення праць із теорії держави і права, конституційного, адміністративного, цивільного права, логіки, філософії. Нормативною основою дослідження стали Конституція України, Кримінальний кодекс України, рішення Конституційного Суду України та інші чинні нормативно-правові акти.

Емпіричну базу дослідження становлять результати проведеного соціологічного дослідження і матеріали інтерпретаційної та правозастосовної практики. Всього проаналізовано результати опитування 150 працівників слідчих підрозділів м. Львова і Львівської області та 200 вироків у справах про злочини, передбачені відповідними статтями КК України, що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

У роботі використано постанови Пленуму Верховного Суду України.

Науково-теоретична, емпірична та нормативна бази дослідження використані станом на 1 жовтня 2010 року.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, присвяченим комплексному дослідженню системного тлумачення кримінального закону. На основі проведеного дослідження обґрунтовано й піддано аналізу внутрішні та зовнішні зв'язки кримінального закону, вплив правильного використання законів формальної логіки на результати системного тлумачення кримінального закону; досліджено основні прийоми системного тлумачення, сформульовано правила системного тлумачення кримінального закону та інші положення, які є новими для науки кримінального права і виносяться на захист. Зокрема:

вперше:

? визначено вичерпний перелік прийомів системного тлумачення кримінального закону, а саме: 1) встановлення місця припису в системі кримінального закону; 2) встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення на основі системоутворюючих зв'язків; 3) встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення на основі системних зв'язків; 4) встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення; 5) зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення;

? сформульовано та обґрунтовано правила системного тлумачення кримінального закону, а саме: 1) у разі наявності системоутворюючих і системних зв'язків у приписі кримінального закону, насамперед, слід враховувати його системоутворюючі зв'язки; 2) використовувати системоутворюючі зв'язки слід з урахуванням їх сили; 3) використовуючи системоутворюючі зв'язки у системному тлумаченні кримінального закону, необхідно враховувати те, що переважно термін може мати легальне тлумачення у тому місці, де він вперше вживається; 4) у разі використання безпосередніх чи опосередкованих системних зв'язків кримінального закону слід враховувати юридичну силу нормативно-правових актів, які можуть стати підставою для тлумачення і передусім використовувати безпосередні зв'язки; 5) якщо у законодавчому акті, який пов'язаний із кримінальним законом системними зв'язками, зазначено, що певні терміни, які використовуються у ньому, тлумачаться таким чином тільки тут, то застосовувати їх у цьому ж значенні до кримінального закону не можна; 6) якщо у КК України чітко вказано на необхідність використання зв'язку із певним нормативно-правовим актом, то слід скористатися саме цим актом, а не іншим, хоч він і перебуває у зв'язку із цією нормою; 7) якщо розкриття смислу норми, що потребує тлумачення, міститься у Загальній частині КК України, то її слід використовувати саме у такому значенні у цілому кримінальному законі або відповідно до вказівки; 8) у разі наявності сумнівів щодо правильності викладу норми кримінального закону законодавцем слід опиратись на зміст цієї норми, закріплений у тексті КК України; 9) слід враховувати зв'язки припису кримінального закону, що потребує тлумачення, із тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент чинності припису, що потребує тлумачення; 10) у разі використання всіх можливих прийомів та правил системного тлумачення кримінального закону, коли видається, що смисл припису, який потребував тлумачення, є зрозумілим, слід витлумачити його у зв'язку з загальними та спеціальними принципами кримінального закону;

удосконалено:

? поняття системного тлумачення кримінального закону, зокрема визначено істотні ознаки, що становлять зміст цього поняття. На основі цього запропоновано дефініцію системного тлумачення кримінального закону: це -інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з'ясування (усвідомлення) та (чи) роз'яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що базується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв'язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності;

? класифікацію зв'язків кримінального закону, які запропоновано поділити на системоутворюючі, під якими пропонуємо розуміти зв'язки усередині кримінального закону, та системні, котрі виходять за межі кримінального закону. Обґрунтовано можливість їх подальшого поділу на структурні, функціональні та логічні зв'язки кримінального закону;

? підстави розмежування понять окремих способів тлумачення кримінального закону та поняття системного тлумачення кримінального закону;

набули подальшого розвитку:

? пропозиції щодо обов'язкового супроводження посиланнями на нормативно-правові акти, які стали підставою для прийнятих висновків будь-яких коментарів до приписів кримінального закону, щоби правозастосувач мав можливість відокремити особисту позицію окремого вченого від результатів системного тлумачення кримінального закону, яке можна використати для прийняття рішення у конкретній ситуації;

? положення про необхідність виокремлення у Загальній частині КК України термінологічного розділу, у якому були би закріплені норми-дефініції, що сприяло б ефективному застосуванню системного тлумачення;

? положення про необхідність вказівки у КК України на нормативно-правові акти, до яких скеровує бланкетна диспозиція норми кримінального закону, що розкриє системні зв'язки кримінального закону для правозастосувача;

? підстави надання законодавчій базі сайту Верховної Ради України статусу офіційної із дотриманням та забезпеченням необхідних заходів безпеки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для подолання такого негативного явища, як недостатня систематизованість законодавства загалом та кримінального закону зокрема, адже саме під час використання системного способу тлумачення кримінального закону встановлюються його внутрішні та зовнішні зв'язки, за допомогою яких можна витлумачити норму, що потребує тлумачення. Оскільки під час правозастосування кримінального закону не допускається аналогія, то у разі застосування системного тлумачення можна виявити прогалини у кримінальному законі, що дає підстави для формування плану вдосконалення чинного законодавства та може бути використано у законотворчій діяльності. Крім цього, завдяки отриманим правилам системного тлумачення, правозастосувач матиме змогу самостійно витлумачити припис кримінального закону або скористатися доктринальним тлумаченням, доцільність та обґрунтованість якого матиме змогу перевірити самостійно, що може бути використано у навчальному процесі та правозастосовній діяльності. Також основні положення дисертації можуть бути використані у науковій діяльності при проведенні подальших досліджень у сфері системного тлумачення кримінального закону.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Реформування сучасної правової системи» (Донецьк, 2009); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 2010); «Механізм кримінально-правового впливу: український та зарубіжний досвід» (Одеса, 2010); «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (Запоріжжя, 2010); на чотирьох всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми правової розбудови громадянського суспільства в Україні» (Львів, 2007, 2008); «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» (Донецьк, 2009); «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (Запоріжжя, 2010); під час роботи круглого столу «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Проблеми відповідальності службових осіб» (Львів, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, та у сімох опублікованих тезах доповідей.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують 11 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 285 сторінок, з них основного тексту - 184 сторінки, додатки - 58 сторінок, список використаних джерел (387 найменувань), викладений на 43 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується вибір та актуальність обраної теми, характеризується ступінь її наукового опрацювання, визначається її зв'язок із планами наукових досліджень, сформульовані мета, завдання, об'єкт і предмет, методологія дослідження, розкривається наукова новизна отриманих результатів, їх теоретична та практична значущість, рівень апробації.

Перший розділ «Загальні засади дослідження проблеми системного тлумачення кримінального закону» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Тлумачення закону в історії права» здійснено аналіз становлення тлумачення в різні історичні періоди. З'ясовано, що тлумачення закону пройшло тривалий шлях від абсолютного заперечення та заборони законодавцем до дозволу, заохочення його здійснення, а потім і визнання як однієї з важливих проблем науково-дослідницької діяльності. Стверджується, що системне тлумачення кримінального закону здійснюється незалежно від його визнання чи заперечення законодавцем, оскільки виникло тоді ж, коли і кримінальний закон. Вказується, що приписи кримінального закону перебувають у зв'язку як із приписами інших нормативно-правових актів, так і з іншими положеннями кримінального закону. Звернено увагу на те, що окремі результати дослідження системного тлумачення, отримані з історичного досвіду, можуть бути використані й під час сучасного системного тлумачення кримінального закону. Наголошується на тому, що не можна надавати особливої ваги результатам доктринального тлумачення кримінального закону, адже їх слід використовувати, лише якщо вони є результатом системного тлумачення кримінального закону, а не роздумами науковця щодо досліджуваного припису.

У підрозділі 1.2. «Стан дослідження питання про системне тлумачення в юридичній літературі» зазначено, що сучасний науковий арсенал не містить комплексного дослідження системного тлумачення кримінального закону, при тому, що існує значна кількість праць у сфері тлумачення права, тлумачення кримінального права та кримінального закону, системного тлумачення окремих приписів кримінального закону, дослідження окремих видів тлумачення кримінального закону. Звернено увагу на підвищення уваги до комплексних досліджень щодо тлумачення закону загалом та тлумачення кримінального закону зокрема. Констатується, що хоча системне тлумачення кримінального закону тією чи іншою мірою використовується практично у кожному дослідженні приписів кримінального закону, такі дослідження поверхневі, у них не було здійснено розмежування системного та інших способів тлумачення, не було виокремлено поняття системного тлумачення кримінального закону, без належної уваги залишено проблеми встановлення його прийомів та правил.

Для того, щоб якісно дослідити питання системного тлумачення кримінального закону, слід звернути увагу на правильність назви такого способу, оскільки деякі науковці говорять про «систематичне тлумачення кримінального закону». Стверджується, що такі терміни, як «тлумачення», «тлумачення норм права», «герменевтика», «юридична герменевтика», «коментар», «семантика», доповнюють один одного, а в деяких випадках можуть заміняти один одного. Акцентується на недопущенні підміни під час використання суміжних понять поряд із тлумаченням.

У підрозділі 1.3. «Теорія систем як методологічна основа системного тлумачення кримінального закону» підкреслено, що теорія систем є методологічною основою системного тлумачення кримінального закону, адже таке тлумачення ґрунтується на положеннях про те, що кримінальний закон є системою, законодавство України є системою, ці системи є цілісними, мають відповідні елементи, характеризуються наявністю певних зв'язків. Якість результату системного тлумачення кримінального закону безпосередньо залежить від рівня систематизації законодавства, яке перебуває у зв'язку із кримінальним законом, та самого кримінального закону. Поряд із систематизацією КК України, слід приділити належну увагу вдосконаленню його структури. Вказується, що системний підхід досить повно відображає взаємозв'язки кримінального закону, взаємний вплив системи законодавства та КК України. Констатується недостатнє врахування системного підходу під час правотворчості, що негативно впливає на системне тлумачення кримінального закону.

Другий розділ «Поняття системного тлумачення кримінального закону» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Зміст та обсяг поняття системного тлумачення кримінального закону» увагу сфокусовано на розгляді істотних та неістотних ознак системного тлумачення кримінального закону та встановлено його зміст через родово-видове співвідношення. Стверджується, що із збільшенням кількості досліджень у цій сфері науковці можуть виявляти нові ознаки системного тлумачення кримінального закону, проте зазначені у дослідженні є необхідними та достатніми для формулювання змісту поняття системного тлумачення кримінального закону.

Відзначено важливість встановлення зв'язків кримінального закону, які поділено на системні та системоутворюючі. Системоутворюючі, своєю чергою, слід поділяти на близькі та віддалені, а системні - на безпосередні та опосередковані. Констатується можливість поділу зв'язків кримінального закону за критерієм врахування форми чи змісту правових категорій на структурні, функціональні та логічні зв'язки.

У підрозділі 2.2. «Структура тлумачення кримінального закону» встановлено, що тлумачення приписів кримінального закону можна подати у вигляді такої схеми: суб'єкт тлумачення, об'єкт тлумачення, предмет тлумачення, результат тлумачення. Підкреслено доцільність тлумачення саме кримінального закону, а не кримінального права, законодавства про кримінальну відповідальність чи волі законодавця.

На основі аналізу офіційної позиції та позицій науковців поділено системне тлумачення кримінального закону за суб'єктами на офіційне (нормативне, казуальне) та неофіційне (доктринальне, компетентне, буденне). Наведено приклади можливих суб'єктів такого тлумачення. Зазначено, що оскільки нормативно-правові акти можуть мати значення джерел тлумачення кримінального закону, то здійснювати системне тлумачення кримінального закону слід із врахуванням їх ієрархії. Предметом системного тлумачення кримінального закону розглядаються зв'язки кримінального закону з елементами системи законодавства, які слід враховувати відповідно до ієрархії їх розташування у цій системі. Результатом такого тлумачення може бути письмовий або усний акт тлумачення.

У підрозділі 2.3. «Співвідношення системного тлумачення кримінального закону з іншими способами тлумачення» обґрунтовано, що основною відмінністю, яка розмежовує способи тлумачення, є наявність різних прийомів і правил під час тлумачення. Найчастіше у теоретиків виникають неточності у відмежуванні системного тлумачення від логічного, мовного, а інколи й історичного тлумачення. Підкреслено, що використання одного або декількох прийомів іншого способу тлумачення ще не є підставою для твердження про використання цього способу для тлумачення приписів кримінального закону. Зокрема, використання правил граматики або законів формальної логіки ще не свідчить про застосування мовного чи логічного тлумачення. Відзначено, що логічне тлумачення та логічне тлумачення кримінального закону загалом не може бути визнане як окремий спосіб тлумачення у тій інтерпретації, у якій його розуміють більшість науковців. У наукових працях та навчальній літературі обсяг та зміст понять системного, логічного, мовного та історичного способів тлумачення кримінального закону не чітко розмежовані через відсутність критеріїв розмежування. Основна частина досліджень проводилась стосовно видів тлумачення і назв способів тлумачення, а не щодо визначення понять та їх відмінностей.

Третій розділ «Правила і прийоми системного тлумачення кримінального закону» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Поняття та види правил і прийомів тлумачення закону» автор наполягає на тому, що правила системного тлумачення кримінального закону, поряд із іншими правилами тлумачення, мають бути закріплені у тексті кримінального закону, адже результати такого тлумачення беруться до уваги у разі застосування кримінального закону під час досудового слідства, у суді та т.п. Стверджується, що під час системного тлумачення кримінального закону, поряд із правилами, мають використовуватись і його відповідні прийоми, які слід застосовувати у відповідній послідовності. Підкреслюється, що неможливо створити певний алгоритм тлумачення кримінального закону із відповідним місцем у ньому системного тлумачення, оскільки тлумачення окремого припису кримінального закону має свої особливості. Акцентується увагу на тому, що самостійне використання системного тлумачення кримінального закону може бути недоречним до усунення ознак несистемності законодавства загалом та кримінального закону зокрема.

Пропонується виокремити наступні види правил системного тлумачення кримінального закону: правила, які випливають із системних та системоутворюючих зв'язків кримінального закону; правила, які випливають із використання законів формальної логіки у системному тлумаченні кримінального закону; правила, які випливають із співвідношення системного тлумачення з іншими способами тлумачення кримінального закону.

У підрозділі 3.2. «Правила системного тлумачення кримінального закону та їх характеристика» висвітлено правила системного тлумачення кримінального закону, які застосовуються під час тлумачення і ґрунтуються на врахуванні його системних та системоутворюючих зв'язків. Звертається увага на відсутність будь-яких правил тлумачення кримінального закону у ряді держав ближнього зарубіжжя, а саме Республіки Грузія, Естонської Республіки, Республіки Таджикистан, Республіки Казахстан, Республіки Латвії, Республіки Узбекистан, Республіки Молдова, Республіки Білорусь та інших. Водночас зауважено, що хоча правила тлумачення і не закріплено у кримінальному законі, правозастосувачі використовують їх інтуїтивно, що вбачається із дослідження результатів правозастосування у вигляді судових рішень у кримінальних справах. Проблема виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків кримінального закону залишається актуальною в кримінальній науці. Створення термінологічного словника, який би містив терміни та термінологічні звороти, використані у кримінальному законі, та їх тлумачення на основі внутрішніх та зовнішніх зв'язків із зазначенням джерела такого тлумачення значно б полегшило правозастосування.

На основі дослідження виведених дисертантом правил системного тлумачення кримінального закону вказується на ряд особливостей, які можуть виникнути під час їх застосування. Дієвість правил системного тлумачення кримінального закону безпосередньо залежить від усунення ознак несистемності кримінального закону та законодавства загалом.

Під час правозастосування або застосування системного тлумачення кримінального закону можуть виникати підстави для виникнення сумнівів стосовно істинності та правильності висновків, які стали результатом використання окремих правил системного тлумачення кримінального закону. Така ситуація можлива не через недосконалість чи необґрунтованість таких правил, а має цілком логічне пояснення - суб'єктивний характер системи законодавства та кримінального закону. Це те, що мали б враховувати правозастосувачі та ті, хто здійснює системне тлумачення кримінального закону, і не ідеалізувати його використання.

Зауважується, що системне тлумачення, як і будь-яке інше тлумачення, є способом мислення, тому для правильності результатів має здійснюватися із використанням законів формальної логіки.

Висновки

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі основні висновки, які мають наукове та практичне значення:

1. Як у теорії права, так і у кримінальному законі вагомого значення набуває тлумачення норм права та тлумачення кримінального закону. Серед усіх способів тлумачення норм права, з огляду на системний характер кримінального закону та системи законодавства, значна роль відводиться системному тлумаченню. Використання такого способу не афішують науковці та правозастосувачі, вони використовують його як іманентний вид інтелектуальної діяльності, який не окреслений чітко визначеними правилами та межами застосування. Надалі залишаються дискусійними питання щодо віднесення певних прийомів тлумачення до системного чи інших способів тлумачення, виникають протилежні думки щодо визначення його системних та системоутворюючих зв'язків. Незважаючи на значну кількість публікацій та інших наукових розробок у даному напрямі, правила системного тлумачення кримінального закону так і не були запропоновані, не досліджено їх застосування з урахуванням особливостей законодавства, не розглянуто вплив законів формальної логіки на системне тлумачення кримінального закону, що й спонукало до проведення цього дисертаційного дослідження.

2. За допомогою використання комплексу загальнонаукових та спеціально-наукових методів, застосування яких дало низку теоретичних та практичних результатів, вдалося заповнити існуючу в кримінальному праві прогалину щодо системного тлумачення кримінального закону, його ознак, правил, прийомів та особливостей застосування. Результати дисертаційного дослідження обґрунтовуються різними підходами до науки кримінального права, серед яких основним є системний, та традиційними методами наукового пошуку.

3. З урахуванням запропонованих теорією права та теорією кримінального права понять «тлумачення», «системне тлумачення» та їх ознак проаналізовано ознаки системного тлумачення кримінального закону. Серед установлених виокремлено істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону:

? ті, що характеризують тлумачення кримінального закону як вид родового поняття «тлумачення»: 1) це інтелектуально-вольова діяльність, 2) що здійснюється відповідними суб'єктами тлумачення, 3) щодо з'ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону, 4) щодо роз'яснення смислу кримінального закону в окремих ситуаціях;

? ті, що характеризують кримінальний закон та законодавство як систему: 1) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону, 2) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;

? ті, що визначають системне тлумачення кримінального закону як спосіб його тлумачення (полягає у наявності певних прийомів та правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення).

4. На підставі істотних ознак системного способу тлумачення кримінального закону запропоновано визначення цього поняття, а саме: це інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з'ясування (усвідомлення) та (чи) роз'яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що базується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв'язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності.

5. Обґрунтовано необхідність урахування під час системного способу тлумачення кримінального закону не лише його системних, а й системоутворюючих зв'язків. Удосконалено механізм розмежування зв'язків кримінального закону на структурні, функціональні та логічні. Запропоновано власну класифікацію вказаних зв'язків, що, серед іншого, може бути використано для розвитку теорії кримінального права.

6. Досліджено прийоми, притаманні системному способу тлумачення кримінального закону, а саме: встановлення місця припису в системі кримінального закону; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системоутворюючих зв'язків; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системних зв'язків; встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення; зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення.

7. Узагальнено вплив законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону, системні та системоутворюючі зв'язки кримінального закону, співвідношення системного тлумачення кримінального закону із логічним, мовним та історичним способами тлумачення. Це дозволило сформулювати відповідні правила системного тлумачення кримінального закону.

Доведено необхідність офіційного закріплення таких правил нарівні з іншими правилами тлумачення кримінального закону в Загальній частині КК України.

8. Для підвищення якості нормативного регулювання системного тлумачення кримінального закону та тлумачення кримінального закону загалом запропоновано:

8.1. Провести комплекс незалежних експертиз чинного кримінального закону з метою впорядкування його як цілісної системи, а також постатейне дослідження зв'язків кримінального закону та врахування відмінностей або суперечностей шляхом внесення змін до КК України або до нормативно-правового акта, що перебуває з ним у зв'язку залежно від обставин.

8.2. Надати законодавчому сайту Верховної Ради України статусу офіційного джерела з метою спрощення доступу правозастосувачам і науковцям до змін, доповнень до чинного законодавства, а також надання можливості простеження всіх системних зв'язків кримінального закону із цілою системою законодавства та посилання на вказаний сайт під час тлумачення кримінального закону.

8.3. Сформувати загальний термінологічний словник чинного законодавства, у якому були би вказані всі юридичні терміни та термінологічні звороти із зазначенням джерела їх офіційного закріплення; розмістити вказаний словник на офіційному сайті Верховної Ради України та передбачити врахування у ньому термінів, які ще потребують офіційного визначення.

8.4. Сформулювати загальні правила тлумачення кримінального закону, до переліку яких включити правила системного тлумачення кримінального закону з метою їх подальшого внесення до положень КК України.

9. Узагальнення проведених досліджень дозволяє зауважити, що у майбутньому кримінально-правова наука має зосередитися на дослідженні інших способів тлумачення кримінального закону, узагальненні їх правил та прийомів, закріпленні їх у Кримінальному кодексі України, на формуванні відповідного розділу або статті кримінального закону, де би визначалися терміни кримінального закону. Вважаємо, що врахування цих положень виведе науку кримінального права на якісно вищий щабель розвитку.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Коханюк Т. С. Зміст поняття «тлумачення» у співвідношенні з іншими подібними поняттями / Т. С. Коханюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2008. - № 2. -

2. С. 285-292.

3. Коханюк Т. С. Системний підхід у кримінальному праві та системність Кримінального кодексу України / Т. С. Коханюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2009. - № 2. - С. 206-216.

4. Коханюк Т. С. Про окремі способи тлумачення закону : історичний ракурс / Т. С. Коханюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2009. - № 3. - С. 209-219.

5. Коханюк Т. С. Здійснення системного тлумачення положень Особливої частини КК України на прикладі розділу «Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг / Т. С. Коханюк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2010. - № 51. - С. 354-363.

6. Коханюк Т. С. Зміст поняття «тлумачення» у співвідношенні з іншими подібними поняттями / Т. С. Коханюк // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : тези доповідей на Всеукраїнській науковій конференції ад'юнктів, аспірантів та здобувачів

7. (м. Львів, 28 вересня 2007 року). - Львів : ЛьвДУВС, 2007. - С. 112-117.

8. Коханюк Т. С. Систематизація кримінального законодавства України як необхідна передумова його системного тлумачення / Т. С. Коханюк // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : тези доповідей на Всеукраїнській науковій конференції ад'юнктів, аспірантів та здобувачів (м. Львів, 26 вересня 2008 року). - Львів : ЛьвДУВС, 2008. - С. 108-112.

9. Коханюк Т. С. Визначення джерел кримінального закону як необхідна передумова забезпечення прав та свобод людини та громадянина під час здійснення системного тлумачення / Т. С. Коханюк // Реформування сучасної правової системи : збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Донецьк, 10-11 квітня 2009 року). - Донецьк : Друк-Інфо, 2009. - С. 29-31.

10. Коханюк Т. С. Розвиток на території сучасної Російської Федерації поглядів на тлумачення кримінального закону, зокрема на системне тлумачення, у період 15-20 ст. / Т. С. Коханюк // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 року). - Донецьк : Норд Комп'ютер, 2009. - С. 161-163.

11. Коханюк Т. С. Кримінальний закон як система : проблеми та перспективи / Т. С. Коханюк // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 13 березня 2010 року). - Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація «Істина», 2010. - Ч. 2. - С. 120-121.

12. Коханюк Т .С. Співвідношення системного способу з іншими способами тлумачення кримінального закону / Т. С. Коханюк // Правове життя : сучасний стан та перспективи розвитку : збірник тез наукових доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених (м. Луцьк,

13. 19-20 березня 2010 року). - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - С. 405-406.

14. Коханюк Т. С. Про деякі питання внесення змін до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» / Т. С. Коханюк // Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя,

15. 14-15 жовтня 2010 року). - Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація «Істина», 2010. - Ч. 2. - С. 88-90.

Анотація

Коханюк Т.С. Системне тлумачення кримінального закону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню системного тлумачення кримінального закону. Проаналізовано системні та системоутворюючі зв'язки кримінального закону. На основі системного аналізу наукових джерел сформульовано поняття системного тлумачення кримінального закону, проаналізовані його істотні та неістотні ознаки. Досліджено співвідношення системного тлумачення кримінального закону з іншими способами тлумачення. Обґрунтовано можливі прийоми та правила системного тлумачення кримінального закону, охарактеризовано особливості застосування таких правил. Зауважено, що на даному етапі розвитку системи законодавства необхідно використовувати системне тлумачення кримінального закону у комплексі з іншими способами.

Ключові слова: системне тлумачення кримінального закону, системні та системоутворюючі зв'язки кримінального закону, прийоми та правила системного тлумачення кримінального закону.

Аннотация

Коханюк Т.С. Системное токование уголовного закона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Львовский государственный университет внутренних дел. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена изучению методологических и теоретико-правовых проблем системного толкования уголовного закона. В работе определены такие понятия, как толкование уголовного закона, системное толкование уголовного закона, уголовный закон как система. Акцентируется на необходимости употребления термина «системное толкование уголовного закона», а не «систематическое толкование уголовного закона». Проанализировано толкование закона в истории права, подчеркнута необходимость использования позитивного исторического опыта в части определения некоторых правил толкования. Обращено внимание на состояние исследования вопроса о системном толковании уголовного закона, проведен анализ наработок ученых в этой сфере.

Обращается внимание на соотношение системного толкования уголовного закона с другими способами толкования. Констатируется невозможность самостоятельного использования системного толкования уголовного закона на данном этапе развития законодательства в целом и Уголовного кодекса Украины в частности. С учетом развития законодательства обоснована необходимость совершенствования системы уголовного закона и законодательства, важность учета системных и системообразующих связей в системном толковании уголовного закона. Указаны типичные ошибки в части создания законодательных актов без учета их связей с системой законодательства. Сделан акцент на использовании системного подхода при исследовании уголовного закона, ведь системное толкование основывается на положениях о том, что уголовный закон и законодательство Украины являются системами; эти системы цельные, имеют соответствующие элементы, характеризуются наличием определенных связей.

Анализируется соотношение терминов «комментирование», «семантика», «герменевтика», «герменевтика юридическая», «интерпретация» и «толкование», на основании чего сделан вывод о том, что такие термины могут дополнять друг друга, а в некоторых случаях и заменять. Обосновывается целесообразность исследования именно уголовного закона, а не воли законодателя, законодательства об уголовной ответственности или уголовного права.

Обращается внимание на необходимость использования только таких комментариев к Уголовному кодексу Украины, в которых четко усматривается результат системной обработки законодательства, а не собственная позиция ученых.

Раскрыты существенные и несущественные признаки системного толкования уголовного закона, выделены те признаки, которые являются необходимыми и достаточными для определения понятия системного толкования уголовного закона.

Отмечена необходимость создания отдельного терминологического раздела или статьи в Уголовном кодексе Украины, что поспособствовало бы правильности толкований его предписаний.

Охарактеризованы возможные приемы системного толкования уголовного закона, предложено использование таких приемов в определенной последовательности.

Обоснованы правила системного толкования уголовного закона, вытекающие из системных и системообразующих связей уголовного закона, использования законов формальной логики в системном толковании уголовного закона, соотношения системного толкования с другими способами толкования уголовного закона. Исследован учет плавил толкования уголовного закона в уголовных кодексах ряда государств, обращено внимание на отсутствие в них каких-либо указаний на необходимость толкования предписаний уголовных законов тем или иным образом. Охарактеризованы особенности использования правил системного толкования уголовного закона во время правоприменения и правотворчества. Предложено использовать их в определенной последовательности и включить в текст уголовного закона среди общих правил толкования.

Ключевые слова: системное толкование уголовного закона, системные и системообразующие связи уголовного закона, приемы и правила системного толкования уголовного закона.

Annotation

Kokhaniuk T. S. System Interpretation of the Criminal Law. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Law in speciality

12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Criminal-Executive Law. - Lviv State University of Internal Affairs. - Lviv, 2011.

The dissertation deals with the complex research of the system interpretation of the criminal law. The system and system-forming relations of the criminal law are analyzed. The concept of the system interpretation of the criminal law is formulated on the basis of the system analysis of the scientific resources; its significant and insignificant features are analyzed. The correlation of the system interpretation of the criminal law with other ways of interpretation is investigated. The possible methods and rules of the system interpretation of the criminal law are grounded, the peculiarities of the application of such rules are characterized. At is also said that at the modern stage of the development of the legislation system it is necessary to use the system interpretation of the criminal law combined with other methods.

Key words: system interpretation of the criminal law, system and system-forming relations of the criminal law, methods and rules of the system interpretation of the criminal law.

Размещено на Allbest.ru