Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

УДК 347. 77

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХІДНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КОВАЛЬОВА Марина Вікторівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Закарпатському державному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор БОШИЦЬКИЙ Юрій Ладиславович, Київський університет права НАН України, ректор.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ШИШКА Роман Богданович, Міжрегіональна фінансово-юридична академія, завідувач кафедри господарського права і процесу;

кандидат юридичних наук ВАЩИНЕЦЬ Іван Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант - М», начальник юридичного відділу.

Захист відбудеться «_12» жовтня__2011р. о _13____год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительска, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительска, 4.

Автореферат розіслано «09»вересня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук О.О. Кваша

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності для соціально-економічного розвитку суспільства зумовлює потребу у належному і ефективному правовому забезпеченні цієї діяльності. Наразі, право є визначальним фактором, який може це забезпечити і тим сприяти розвитку інтелектуальної діяльності та її ефективній цивільно-правовій охороні. Саме Цивільний кодекс України може і повинен надати засад системності праву України і узгодити весь правовий матеріал. Система захисту винахідництва повинна бути єдиною, що гарантуватиме єдність правозастосування і розгляду цивільно-правових порушень професійно підготовленими суддями.

Для забезпечення надійного цивільно-правового захисту винахідництва, необхідною є наявність таких пов'язаних між собою елементів, як: закони та нормативно-правові акти, які визначають порядок охорони та захисту прав і законних інтересів винахідників; система державних органів, що надають правову охорону та здійснюють захист прав на об'єкти промислової власності; кадровий потенціал - наявність кваліфікованих кадрів (фахівців).

Науково-теоретичною базою даного дисертаційного дослідження є праці вітчизняних та закордонних учених-правознавців у галузі цивільного права, а також праці, присвячені праву інтелектуальної власності. Зокрема, в процесі дисертаційного дослідження використані наукові праці українських та російських вчених: Г. А. Андрощука, Ю.Л. Бошицького, І.І.Ващинця, М.К Галянтича, В.П Грибанова, В.А Дозорцева, О.С. Іоффе, В.О. Жарова, Н.С Капіци, В.М. Коссака, І.М. Кучеренко, О.В.Кохановської, Н.С. Кузнецової, Н.С. Малеїна, І.Е. Маміофи, О.М.Мельник, О.П.Орлюк, О.А. Підопригори, А.А. Пиленка, О.Д. Святоцького, А.П.Сергєєва, Р.О.Стефанчука, В.Н. Фетіна, Н.К.Финкеля, Є.О. Харитонова, Я.М Шевченко, Р.Б.Шишки, А.К. Юрченко, Д.Девіса, П.Драгоса, М.Кора, К.Кука, Р.Майне, С. Макдональда, Д. Пітерсона та інших учених.

Також даній темі було присвячено дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а саме: Є.Ш. Гареєва «Правова охорона винаходів» та Я.Г. Вороніна «Цивільно-правова охорона винаходів в Україні», які в своїх роботах здебільшого дослідили питання становлення правової системи охорони винаходів.

Однак, слід відмітити, що існує низка проблем, пов'язаних з охороною службових винаходів, захисту прав винахідників в судових органах, відповідальності за порушення прав винахідників. Особливої уваги потребує аналіз договорів у сфері службового винахідництва, оскільки правова оцінка їх практично відсутня.

Вищевикладеним зумовлюється актуальність і доцільність здійснення наукового дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота була підготовлена в Закарпатському державному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, на кафедрі цивільно-правових дисциплін у рамках планової теми «Політико-правові та організаційні проблеми адаптації системи права України до ринкових умов» (наказ №334 від 23.12.2005 р.) та планової теми «Шляхи удосконалення цивільно-правових відносин»(Протокол засідання Вченої Ради ЗакДУ №4від 03.02.2011р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичної концепції цивільно-правового регулювання винахідництва України, визначення місця винаходу серед інших об'єктів промислової власності та його ролі для розвитку сучасних технологій, формулювання наукових висновків і пропозицій з вдосконалення законодавства.

Для досягнення вказаної мети в роботі сформульовано такі завдання:

- визначити роль і значення інноваційної діяльності для науково-технічного розвитку України;

- визначити елементи складу правовідносин, які виникають у сфері винахідництва, зокрема уточнити суб'єктивні права та цивільні обов'язки винахідників за чинним законодавством України та законодавством країн ЄС;

- визначити специфіку врегулювання відносин службового винахідництва та його відображення у законодавстві України;

- розробити напрямки подолання існуючих проблем у сфері винахідництва та вивчити досвід зарубіжних держав у сфері охорони права інтелектуальної власності України;

- визначити зміст категорій «неочевидність», «спеціаліст у певній галузі техніки», характеристики методу оцінки винахідницького рівня «проблема і рішення», використовуваних в європейському патентному праві;

- встановити особливості механізму правового регулювання винахідництва в ЄС та можливості їх запозичення в Україні;

- сформулювати наукові висновки і практичні рекомендації з удосконалення законодавства та практики його застосування.

Об'єктом дослідженнядисертаційної роботи є цивільно-правові відносини, що складаються з приводу набуття права на винахід та його використання, охорони та захисту винаходів відповідно до українського законодавства та законодавства Європейського Союзу.

Предметом дослідженняє система вітчизняних та іноземних нормативних актів, що визначають правовий режим винаходу, порядок їх застосування та забезпечення здійснення цивільних прав у сфері винахідництва. інноваційний інтелектуальний власність винахідництво

Методи дослідження. Відповідно до завдань та мети дисертаційного дослідження, у роботі було використано комплексний підхід до аналізу проблем охорони та захисту винахідництва в Україні. В роботі використано порівняльно-правовий, функціонально-правовий, документальний та історичні методи дослідження. Порівняльно-правовий метод використано під час аналізу особливостей правового регулювання винахідницьких відносин у країнах ЄС, дослідження права ЄС, для виявлення переваг та можливих недоліків у законодавстві України. Функціонально-правовий метод дослідження був покладений у основу визначення основних засобів та методів захисту прав винахідників. Документальний метод та статистичний аналіз застосовувався для оцінки основних статистичних показників, дослідження стану видачі охоронних документів на винаходи, судових справ, пов'язаних із захистом прав винахідників. За допомогою історичного методу, досліджено процеси становлення законодавства про винахідництво в Україні, еволюцію патентування в різних державах світу. Зроблені в дисертації висновки і пропозиції ґрунтуються на вимогах формальної логіки стосовно визначеності, несуперечливості, послідовності і змістовності міркувань і здійснюються в рамках загальнотеоретичних і цивільно-правових конструкцій з використанням понятійного апарата цих наук.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні на рівні дисертаційного дослідження комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання винахідництва та правового становища винахідників в Україні. Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у наступних основних теоретичних положеннях:

Уперше:

- розроблено авторську концепцію інноваційного розвитку держави, що передбачає створення масштабного ринку інноваційної продукції та інфраструктури інноваційної діяльності на основі винахідництва, розробку методів державної підтримки трансферу технологій та їх комерціалізації;

-доведено висновок, щодосвід патентної охорони винаходів у ЄС є необхідним для України з точки зору доцільності запозичення перевірених часом матеріальних та в деяких випадках процедурних норм стосовно охорони окремих видів винаходів та видачі охоронних документів (що стосуються біотехнологічних винаходів та винаходів, пов'язаних із комп'ютером);

- аргументована необхідність існування спеціального законодавчого регулювання в галузі службових винаходів, що дозволить більш адекватно враховувати інтереси сторін правовідносин;

- висновок про доцільність запровадження в Україні розгляду спорів із порушенням прав інтелектуальної власності в третейських судах, які наразі не задіяні в судочинстві. В країнах Європейського Союзу, як ефективний засіб вирішення спорів застосовується арбітраж та примирення, що значно полегшує та розвантажує роботу судів;

Додатково аргументовано:

- положення, що термін «винахідницький рівень» є поняттям більш широким ніж «рівень техніки», а тлумачення його у законі фактично обмежує об'єкт винаходу та права винахідників;

- доцільність визнання суб'єктом права інтелектуальної власності держави Україна та механізм дієвості Фонду винаходів України;

- положення, що винахідницький рівень встановлюється на підставі застосування методу «проблема і рішення». Констатуючи неочевидність винаходу, фахівець повинен прийти до висновку про те, що використання інформації, яке міститься у рівні техніки не призводить до представленого в патентній формулі рішення;

Дістали подальшого розвитку:

- висновок про доцільність визначення суб'єктів, щодо яких виникає режим “службового винаходу” та закріплення у ЦК України поняття “службовий винахід”;

- висновок, що сучасна патентна система спрямована лише на заохочення на створення винаходів у невеликих підприємствах та незалежних винахідників, оскільки великі компанії мають внутрішні ресурси та можливості розробляти власні винаходи та забезпечувати їм надійну охорону;

- висновок про доцільність створення спеціалізованого патентного суду, що буде розглядати спори колегіально у складі професійних суддів-юристів за участі суддів-техніків.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження оприлюднені в доповідях дисертантки на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема на Міжнародній науковій конференції молодих вчених (м. Хмельницький, листопад, 2004); на І Міжнародній науково-практичної конференції «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку на тему Деякі проблеми правового захисту винаходів в Україні (м. Дніпропетровськ, травень 2006); на ІХ міжнародній науково-практичній конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м. Косів, січень 2008 р).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в ході дослідження наукові положення та пропозиції можуть бути використані в нормотворчій діяльності. Одержані в дисертації результати також можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, при викладанні курсів цивільного права, патентознавства, а також спецкурсів з інтелектуальної власності. До того ж згадані результати можуть знадобитися при підготовці підручників і навчальних посібників із права інтелектуальної власності та навчально-методичних матеріалів. Положення дисертації можуть бути використані при виробленні державної стратегії правового регулювання винахідництва в Україні.

Публікації. Основні результати наукового дослідження висвітлено в 6 статтях, 5 з яких - у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та в тезах 3 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаціїстановить220 сторінок, у тому числі додатки на 4 сторінках, список використаних джерел (350 найменувань)на 31 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність та ступінь дослідження проблеми, визначаються мета та завдання дослідження, його методологічна й теоретична основи, розкриваються практичне та теоретичне значення роботи, її новизна.

Розділ 1 “Винахідництво як об'єкт правової охорони” складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття та сутність винахідництва” автором розглянуто такі теоретичні питання, як система стимулювання винахідницької діяльності, визначення особи винахідника, сутність та правова природа винаходу.

Винаходи, зазвичай, створюються на основі науково-технічних відкриттів, які виявляють закони, що керують силами матеріального світу. Науково-технічне відкриття - це джерело, звідки бере свій початок винахід. Винайти можна те, що не існує в матеріальному світі, тобто те, що ще треба створити. Винахід вирішує певну технічну задачу практично, і це призводить до створення певного продукту, який має нову технічну цінність.

Винахід - це є об'єкт промислової власності, якому надається правова охорона на основі патенту. Винахід повинний являти собою технічне рішення, що володіє новизною, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Винахід - це є уявна побудова, оформлена на папері, в якій заявлено про рішення конкретної прикладної задачі новим способом, не зареєстрованим до цього як «винахід», а інновація - це є введення в існуючий виробничий процес поступових змін, що призводять до загального покращення показників якості, ціни та ефективності продукції.

Винахідницьке право - система норм, що регулюють відносини, пов'язані зі створенням та застосуванням винаходів та інших результатів творчості, що використовуються у виробництві.

Винахідництво пов'язане із використанням об'єктів відкриття (явищ, властивостей та закономірностей). Винахідництво пов'язане з інтелектуальною власністю, із законним правом людей володіти, використовувати на власний розсуд винахід, корисну модель або раціоналізаторську пропозицію, надавати право на використання їх іншим особам (і в більшості країн світу право на видачу ліцензій у своїй країні та за її межами).

У підрозділі 1.2. “Об'єкти винахідництва за законодавством України та ЄС” автором проаналізованоосновні критерії патентоздатності винаходу та перелік об'єктів винаходу як за законодавством України, так і за правом ЄС.

Головною вимогою для визнання пропозиції патентоспроможним винаходом вважається наявність винаходу як такого. Необхідно, щоб винахід за своєю оригінальністю та технічними ідеями був абсолютно новим. Крім цього, необхідно, щоб винахід був технічно грамотним, реальним, а не фантастичним, не регресивним, не помилковим, а здатним у результаті його практичного застосування дати позитивний ефект.

Перелік об'єктів винаходів у патентних законах різних країн не є однаковим, однак усі закони вміщують такі об'єкти, як пристрої, спосіб, речовина, котрі характеризують людську діяльність взагалі. Вони включають наступні елементи: певну потребу, на задоволення якої спрямована діяльність; предмет діяльності; дії з предметом; засоби діяльності; результат діяльності.

Формальні вимоги до винаходу як умови його патентоздатності встановлені ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі». До них відноситься новизна, винахідницький рівень і промислова придатність.

Згідно з п. 2 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” об'єктами винаходу можуть бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин і тварин тощо), а також застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

У підрозділі 1.3. «Загальна характеристика законодавства про винахідництво в країнах ЄС» автором розглянуто особливості законодавства, що регулює відносини у сфері винахідництва в Європейському Союзі через порівняльний аспект з українським законодавством.

Законодавство європейських країн про охорону інтелектуальної власності - це система джерел права, під якими розуміють специфічні форми: закони, підзаконні акти, судову практику, міжнародні угоди.

У сфері інтелектуальної власності ЄС прийнята значна кількість директив, регламентів і рішень, спрямованих на гармонізацію законів держав-членів ЄС, що стосуються винаходів, промислових зразків, торговельних марок тощо.

Надзвичайно велике значення в законодавстві країн відіграють міжнародні угоди всесвітнього й регіонального масштабів. Регіональні патентні угоди дозволяють раціоналізувати процедуру видачі патентів, підвищити їхню якість, подолати територіальну обмеженість дії патенту, що заважає вільному рухові товарів і, таким чином, створити внутрішній ринок у регіоні.

Важливу роль в регулюванні відносин, пов'язаних зі створенням і використанням винаходів, відіграють рішення судів. Офіційно, в більшості країн Європи та інших континентів, судові рішення не створюють загального правила й не обов'язкові при вирішенні аналогічних спорів, але на практиці діяльність судів відіграє важливу роль у формуванні й застосуванні патентно-правових норм.

В Європейському Союзі, правова охорона винаходів забезпечується двома системами, жодна з яких не заснована на законодавчому документі Співтовариства: національні патентні системи та Європейська патентна система (ЄПС).

Розділ 2 «Правова охорона винахідництва в Україні та країнах ЄС» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Права і обов'язки винахідників» розглядаються деякі особливості прав та обов'язків винахідників, закріплених чинним законодавством України, дієздатність власників патенту.

В правовому регулюванні пов'язаному з творчою діяльністю важливе місце посідають цивільні права та цивільні обов'язки винахідника, що передбачені ст.ст. 12-14 Цивільного кодексу України. Зміст цих прав та їх гарантії залежать від суспільного устрою та нормативно-правового закріплення, що в кінцевому рахунку і визначає соціальні завдання творчої діяльності та критерії оцінювання її результатів.

Права, що належать винахідникам, - це права на результати розумової діяльності людини в різних сферах суспільного життя, які є об'єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Права на винаходи регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що виникають в зв'язку із створенням та використанням таких об'єктів.

У підрозділі 2.2. «Охорона прав на винаходи, створених у зв'язку з виконанням трудових договорів» аналізуються особливості укладення договорів про створення і використання об'єктів промислової власності, правові аспекти охорони службових винаходів як в Україні, так і в країнах ЄС.

У сучасних умовах, в Україні, переважна більшість винаходів створюється у порядку виконання службових обов'язків, тому визначення правового режиму службових винаходів є актуальним та важливим. Адже саме цей режим визначає конкретних суб'єктів та їх права.

В українському законодавстві поняття службового винаходу дано у ст. 1 Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”. Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником: у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця.

Створення винаходів в порядку виконання службових обов'язків є окремим проявом, що ускладнений трудовими відносинами. Даний договір має елементи як договору підряду, так і договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та (або) ліцензійного договору.

Підрозділ 2.3. «Патентна охорона винаходів» присвячений дослідженню патентної системи охорони винахідництва України, методів та засобів її вдосконалення шляхом аналізу норм права зарубіжних країн.

В будь-якій державі, незалежно від її рівня розвитку, політичного статусу на міжнародній арені, патентна система охорони прав на винаходи має бути направлена на забезпечення дотримання прав, які закріплені в нормативно-правових актах промислової власності.

Патентна система України залежна від інтеграції, зокрема в ЄС. Це обумовлено широкими економічними, науковими зв'язками держав-членів ЄС та ЄС з Україною. Основою цього співробітництва є міжнародні договори у сфері промислової власності, учасниками яких є більшість держав-членів ЄС та Україна, наприклад: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Договір про патентну кооперацію (РСТ) 1970 р., Договір про патентне право 2000 р., а також Угоди ТРІПС, яка є особливо актуальною у зв'язку зі вступом України до СОТ у травні 2008 року.

Патент ( лат. Patents - свідоцтво, грамота) - це документ, виданий компетентним державним органом, який надає його власнику виключне право на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Патент - це є правовий акт у сфері інтелектуальної власності, який тісно пов'язаний з інноваціями, а також є результатом угоди між винахідником та суспільством, за допомогою якого суспільство надає винахіднику певні права взамін на розкриття винаходу.

Патентне право являє собою цивільно-правовий інститут, який регулює виключні та інші майнові, особисті немайнові відносини, які виникають у зв'язку з визнанням авторства та охороною винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

Розділ 3 «Цивільно-правовий захист винахідництва в Україні та країнах ЄС» складається з трьох підрозділів.

Упідрозділі 3.1. «Правова природа захисту цивільних прав у сфері винахідництва» розглядаються реалізація та захист суб'єктивних прав винахідників.

Охорона права є важливим елементом в системі промислової власності, а тому повинна бути доступною та фінансованою. Немає сенсу створювати детальну та всеохоплюючу систему видачі охоронних прав та розповсюджувати інформацію про них, якщо для власників цих прав відсутня можливість забезпечити надійний захист своїх прав. Власники патентів повинні мати можливість протидіяти тим особам, які порушують їх права для того, щоб попередити подальші порушення та компенсувати завдані збитки.

Будь-яка власність має потребу в захисті, що й зазначено у п.2 ст. 3 ЦК Україні. Інтелектуальна власність не є винятком.

Захист прав винахідників - це встановлений законом порядок та механізм правової охорони результатів творчої діяльності винахідників, який спрямований на попередження порушенню правового режиму з метою забезпечення правомірної поведінки всіх учасників суспільних відносин.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода наукової та технічної творчості. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може використовувати та поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Рівень захисту прав інтелектуальної власності дуже відрізняється по всьому світі; і оскільки інтелектуальна власність набуває все більшого значення в міжнародній торгівлі, ці відмінності стали джерелом суперечок в міжнародних економічних відносинах. У зв'язку з цим відбувається загальна тенденція до уніфікації національних законодавств у сфері захисту інтелектуальної власності відповідно до укладених міжнародних угод. Найважливішою такою угодою є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка вимагає запровадження встановлених мінімальних вимог до стандартів захисту інтелектуальної власності.

У підрозділі 3.2. «Цивільно-правовий захист суб'єктів винахідництва в Україні» досліджуються правові проблеми сучасної системи захисту прав винахідників в Україні, перспективи розвитку нових механізмів цивільного захисту.

Захист права інтелектуальної власності може захищатися загальними цивільно-правовими нормами, що передбачені ЦК України, і спеціальними, встановленими чинними законами України про інтелектуальну власність. Загальними цивільно-правовими способами захисту прав, які поширюються також і на об'єкти інтелектуальної власності, є ті, які передбачені ст. 16 ЦК. Окрім того, у ст. 432 ЦК визначені способи, які є загальними для захисту для всіх інститутів інтелектуальної власності. Окремі способи вказані у спеціальних законах, зокрема статтях 52 - 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», статтях 34 - 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Згідно з чинним законодавством України (ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України), кожна особа, кожен суб'єкт господарювання може захистити свої права та інтереси в суді, вимагаючи, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, а також відшкодування збитків (матеріальної шкоди), у тому числі втраченої вигоди.

У підрозділі 3.3. «Особливості цивільно-правового захисту винахідників у деяких країнах Європейського Співтовариства» аналізується європейська патентна система та особливості судового та позасудового захисту прав винахідників як в національних судах держав-членів ЄС, так і в Суді Європейських Співтовариств.

Охорона та захист промислової власності здійснюється як на рівні всього Європейського Співтовариства, так і національними законодавствами держав-членів ЄС, оскільки вони не суперечать основним принципам, які закріплені в договорі ЄС.

^{До судових органів Євросоюзу належить Суд ЄС, Суд першої інстанції та національні суди держав-членів, які здійснюють правосуддя в своїх державах.}

^{В деяких європейських державах створені спеціалізовані суди - Патентні суди, які наділені спеціальною компетенцією розгляду спорів у сфері промислової власності..}

^{З метою належного захисту інтелектуальної власності в Євросоюзі була прийнята Директива 2004/48/ЄС, що стосується заходів, процедур та засобів, необхідних для гарантування дотримання прав інтелектуальної власності. Положення директиви визначають процедуру, заходи та засоби, що стосуються захисту інтелектуальної власності, додаючи вимоги щодо «неупередженості», «ефективності», «пропорційності», відсутності перешкод для торгівлі та зловживання відповідними заходами.}

В країнах Європейського Союзу, поряд із такими альтернативними методами вирішення спорів, як примирення та арбітраж, застосовується посередництво (медіація) як ефективний засіб вирішення спорів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні цивільно-правової охорони та захисту винахідництва. До найбільш вагомих та суттєвих висновків можна віднести такі:

1. Пропонується доповнити ст. 1 Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» термінами: винахідницька діяльність, фахівець.

2. Запропоновано вдосконалити визначення терміну «винахідник», виклавши статтю 2 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у наступній редакції: винахідник - це людина, яка має особливий склад розуму та розробляє нові оригінальні ідеї, які можуть мати вплив на науково-технічний розвиток.

3. Пропонується в ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначити коло осіб, на яких поширюється дія даної статті (наприклад, уточнити правовий статус таких груп винахідників, як військовослужбовці, вчені вищих навчальних та наукових закладів тощо).

4. Більш конкретно визначити коло службових винаходів. Доцільно розширити його за рахунок винаходів, що були створені за допомогою матеріалів, досвіду, устаткування та іншої допомоги роботодавця; вирішити питання охорони службових винаходів з метою попередження зловживань із боку роботодавця.

5. Орієнтація на право ЄС у сфері винахідництва, є істотним чинником розвитку законодавства європейських країн. У сфері промислової власності ЄС прийнята значна кількість директив, регламентів і рішень, спрямованих на гармонізацію законів держав-членів ЄС, що стосуються винаходів.

6. Виявлення істотної новизни в пропозиції є необхідним для визнання винаходу новим. Важливим елементом поняття «істотної» є вимога врахування об'єктивної інформації про заявлений винахід, яка стає очевидною для фахівця при аналізі джерел рівня техніки.

7. Патентна система України залежна від інтеграції, зокрема в ЄС. Це обумовлено широкими економічними, науковими зв'язками держав-членів ЄС та ЄС з Україною.

8. За основними положеннями Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” у цілому відповідає матеріальним нормам як Європейської патентної конвенції, так і проекту Регламенту про патент Співтовариства.

9. Наразі переважна більшість об'єктів права інтелектуальної власності створюється у порядку виконання службових обов'язків.

10. Комерціалізація винаходу, його трансфер у промислову технологію, в кінцевому вигляді є інвестиціями. Правова і економічна складові інноваційного процесу повинні забезпечити охорону прав авторів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальова М.В. Особливості правової охорони винаходів в ЄС та Україні/ М.В. Ковальова // Часопис Київського університету права. 2007. № 2. С. 107 - 110.

2. Ковальова М.В. Деякі проблеми у вирішенні сутності винаходу/ М.В. Ковальова // Часопис Київського університету права. 2007. №3. С. 124 - 126.

3. Ковальова М.В.Патентна охорона винаходів в ЄС/ М.В.Ковальова // Науковий вісник Закарпатського Державного Університету. 2007. С. 151 - 155.

4. Ковальова М.В. Деякі проблемні питання щодо визначення прав винахідників в Україні / М.В.Ковальова //Часопис Київського університету права. 2008. №1. С. 147 - 150.

5. Ковальова М.В. Особливості цивільно-правового захисту винахідників у деяких країнах Євросоюзу/ М.В.Ковальова // Часопис Київського університету права. 2008. № 2. С. 190 - 194.

6. Ковальова М.В. Специфіка правового захисту цивільних прав у сфері винахідництва/ М.В.Ковальова // Часопис Київського університету права. 2009. №2. С. 200 - 204.

7. Ковальова М.В. Проблеми правового захисту інтелектуальної власності в Україні та в країнах Євросоюзу/ М.В. Ковальова // Молодь у юридичній науці: збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання ”. Хмельницький: В-во ХІУП, 2004. С. 162 - 164.

8. Ковальова М.В Деякі проблеми правового захисту винаходів в Україні/ М.В. Ковальова // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку. 2006. Том 19. Право. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С. 67 - 69.

9. Ковальова М.В. Інноваційний процес: європейський досвід/ М.В. Ковальова//Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць ІХ Міжнарод. наук.-практ. конф., Косів, 27-31 січня 2008 р. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко, О. Ф. Андрійко, С. В. Бобровник, Ю. Л. Бошицький та ін. К.: Вид.: КУП НАН України, 2008. Вип. 9. С. 297 - 300.

АНОТАЦІЯ

Ковальова М.В. Цивільно-правова охорона винахідництва в Україні та в країнах Європейського Союзу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. - Київ, 2011.

В дисертації досліджені основні цивілістичні проблеми визначення прав винахідників, їх статус та цивільні відносини, особливості методів та засобів правової охорони та захисту винахідництва, поняття правової природи винаходу, сутності винахідництва, деяких проблем захисту прав на службові винаходи тощо.

Значну увагу приділено особливостям та видам цивільного захисту прав винахідників як в Україні, так і в країнах ЄС, особливостям укладення договорів у сфері службового винахідництва, класифікації патентних систем зарубіжних країн, проаналізовано основні відмінні та схожі риси. Доведена доцільність імплементації правових норм ЄС до українського законодавства, зокрема, досвід держав-сусідів України, які нещодавно вступили в Європейський Союз, є найбільш прийнятним для України.

Ключові слова: цивільна охорона, правовий захист, цивільні права, винахід, службовий винахід, винахідництво, винахідник, патентоздатність, патент, комерціалізація винаходу.

АННОТАЦИЯ

Ковалева М.В. Гражданско-правовая охрана изобретательства в Украине и в странах Европейского Союза. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03. - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого Национальной академии наукУкраины. - Киев, 2011.

В диссертации исследуются основные цивилистические проблемы определения прав изобретателей, их статус и гражданские отношения, особенности методов и средств правовой охраны и защиты изобретательства, понятие правовой природы изобретения, сущности изобретательства, некоторых проблем защиты прав на служебные изобретения и т.д.

Значительное внимание уделено особенностям и видам гражданской защиты прав изобретателей, как в Украине так и в странах ЕС. Проанализированы основные отличительные и схожие черты, а также доказана целесообразность внедрения правовых норм ЕС в украинское законодательство, в частности доказано, что именно опыт государств - соседей Украины, которые недавно вступили в Европейский Союз является наиболее приемлемым для Украины. Для подтверждения целесообразности применения гармонизации норм, автором исследовано законодательство Венгрии, Словакии, Польши, Румынии через призму сравнительного анализа правовой охраны и защиты изобретательства в период до вступления в Евросоюз и после, определены основные изменения в законодательстве после вступления в Евросоюз. Перевод иностранного законодательства сделано диссертантом самостоятельно.

Научная новизна диссертационной работы заключается в разработке авторской концепции инновационного развития государства, создании масштабного рынка инновационной продукции и инфраструктуры инновационной деятельности на основе изобретательства в целях построения конкурентоспособной государственной инновационной стратегии и новых приоритетов научно-технической политики; определены меры, последовательность и логичность применения которых целесообразна для экономического стимулирования технического творчества и инновационной деятельности в Украине с целью обеспечения условий для длительного и стабильного экономического роста.

Доказано: необходимость раскрытия правового содержания и сущности таких понятий, как: изобретение, изобретатель, специалист, изобретательский уровень с целью усовершенствования Закона Украины «Об охране прав на изобретения и полезные модели»; целесообразность установления в законодательстве модели судебной защиты некоторых государств - членов ЕС, создание специальных судебных органов по рассмотрению споров в сфере интеллектуальной собственности, необходимость выделения такого понятия как коммерческое использование изобретения, и за основу взять положения патентного закона Словакии.

Ключевые слова: гражданская охрана, правовая защита, гражданские права, изобретение, служебное изобретение, изобретательство, изобретатель, патентоспособность, патент, коммерциализация изобретения.

SUMMARY

Kovalova M. Civil protection of an inventive activity in Ukraine and in European Union. - Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Science in law by specialty 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International private Law. - V.M.Koretsky Institute of the State and Law of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

In the dissertation, civil problems of definition of inventors' rights, their status and civil relations, features of methods and means of a right protection and invention protection, concept of the legal nature of the invention, essence of the invention, some problems of protection of the employee inventions rights etc. are investigated.

The considerable attention is devoted to peculiarities and kinds of civil protection of inventor's rights in Ukraine and in the EU countries, to classification of patent systems of foreign countries, the basic distinctive and similar lines were analysed, it was proved that implementation of EU legal norms in the Ukrainian legislation is very important, and that all of others, experience of the states - neighbours of Ukraine, who have recently entered the European Union is the most appropriate for Ukraine.

Keywords: civil protection, legal defence,civil rights, invention, service invention, inventive act, inventor, patentability, patent, invention commercialization.

Размещено на Allbest.ru

...