Запобігання злочинам проти власності на курортах Автономної Республіки Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія

Запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим

Копилова Майя Андріївна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Кулакова Наталія Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, заступник начальника кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Богатирьов Іван Григорович, Поліцейська фінансово-правова академія, ректор,

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, Кулик Олександр Георгійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник науково-дослідної лабораторії кримінологічних досліджень.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Савченко.

Анотація

Копилова М.А. Запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

Дисертація висвітлює комплекс питань теоретичного і практичного характеру, пов'язаних із запобіганням злочинам проти власності на курортах АР Крим. У роботі розкрито основні ознаки злочинів проти власності, здійснено їх кримінально-правову характеристику та сформульовано власне визначення поняття «запобігання злочинам проти власності». За результатами аналізу даних офіційної статистики щодо злочинів загальнокримінальної спрямованості в Автономії та на основі проведеного дослідження здійснено кримінологічну характеристику злочинів проти власності і систематизовано їх детермінанти. Проведено кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, та їхніх жертв, а також здійснено їх типологізацію. Сформульовано відповідні пропозиції щодо вдосконалення заходів запобігання злочинам проти власності на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях, а також віктимологічної профілактики.

Ключові слова: злочини проти власності, детермінанти, курорти АР Крим, особа злочинця, жертва злочину, запобігання.

Аннотация

Копылова М.А. Предупреждение преступлений против собственности на курортах АР Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная академия внутренних дел. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексу вопросов теоретического и практического характера, связанных с предотвращением преступлений против собственности на курортах АР Крым. В работе раскрыты основные признаки преступлений против собственности, осуществлена их криминально-правовая характеристика и сформулировано собственное определение понятия «предупреждения преступлений против собственности». По результатам анализа данных официальной статистики относительно преступлений общеуголовной направленности в Автономии и на основе проведенного исследования осуществлена криминологическая характеристика преступлений против собственности и систематизированы их детерминанты. Установлено, что детерминанты преступлений против собственности экономического характера обусловили проявление детерминант социального характера.

Среди других детерминант таких преступлений выделены: географическое размещение Республики, что делает ее основным курортным центром Украины, а следовательно, и местом сезонного скопления людей, которое привлекает преступников; стихийный и бесконтрольный характер отдыха, что создает трудности в выборе эффективных мероприятий предотвращения преступлений в этой среде; виктимное поведение отдихающих, которое способствует совершению по отношению к ним преступлений. Проведена также криминологическая характеристика лиц, совершающих преступления против собственности на курортах АР Крым и их жертв, а также осуществлена их типологизация.

Проанализирована действующая законодательная база Украины, на которой основывается деятельность по предотвращению преступлений против собственности, в результате чего предложено разработать и принять Закон Украины «О предотвращении преступлений против собственности граждан», который будет регулировать отношения в сфере предотвращения преступлений против собственности на всех уровнях: общесоциальном, специально-криминологическом, индивидуальном, а также виктимологическом. Сформулированы соответствующие предложения относительно совершенствования действующего криминального и административного законодательства. Установлено, что в системе общесоциального предотвращения преступлений против собственности на курортах АР Крым важное значение имеют целевые региональные нормативно-правовые акты правоохранительного характера. Ими являются ежегодные постановления Совета министров Автономной Республики Крым, что утверждающие мероприятия по подготовке и проведению курортного сезона. Проведенным анализом данных постановлений с 2006 до 2009 гг. установлено некоторые недостатки предотвращения преступлений против собственности на исследуемой территории. С целью их устранения сформулировано ряд дополнений к постановлению Совета министров АР Крым «О мероприятиях по подготовке и проведению курортного сезона».

На основе проведенного исследования автором обоснована необходимость в переориентации работы правоохранительных органов относительно предотвращения преступлений против собственности. Констатировано, что индивидуальная профилактическая работа является одним из самых действенных мероприятий по предотвращению преступлений против собственности. Ее необходимо проводить с учетом типологии преступника. Автором разработана и обоснована необходимость применения в практической деятельности сотрудников ОВД типичного плана индивидуальной профилактической работы с лицами (групами лиц), склонными к совершению преступлений против собственности, с учетом типа личности преступника. Сформулировано предложения относительно совершенствования мероприятий виктимологической профилактики преступлений против собственности на курортах Автономии на общесоциальном, специально-криминологическом и индивидуальном уровнях.

Ключевые слова: преступления против собственности, детерминанты, курорты АР Крым, личность преступника, жертва преступления, предупреждение.

Annotation

Kopylova M.A. Prevention of crimes against property committed in the area of Crimea AR resorts. - Manuscript.

A thesis for the degree of candidate of legal sciences by specialty 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Criminal-Executive Law. - National Academy of Internal Affairs. - Kyiv, 2011.

The thesis covers a number of theoretical and practical questions related to the prevention of crimes against property committed in the area of Crimea AR resorts. It defines basic features of crimes against property, author definition of these crimes and criminal-legal description. According to the official statistic data regarding crimes of penal disposition in Crimea and on that basis undertook research a criminological description was made on the subject of crimes against property and their determinants were systematized. Study was also conducted in criminological description of criminals that committed crimes against property in the area of Crimea AR resorts and victims of such crimes as a result a type specification was created. On the basis of research suggestions were made in respect to preclusion means for improvement of crimes against property on social and criminological levels together with victim prevention.

Key words: crimes against property, determinants, the area of Crimea AR resorts, personality of criminal, victim of crime, prevention.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Курортна галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні. Узбережжя Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим) є одним з основних курортних центрів України. На вузькій прибережній території Автономії розташовано 623 санаторно-курортні та туристичні заклади. Поряд із соціально-економічними проблемами, котрі негативно позначаються на курортній галузі Криму, не менш важливим згубним чинником, який породжує саме її регіональні особливості, є складна оперативна ситуація, що характеризується чітко вираженими негативними тенденціями. Особливе занепокоєння викликає те, що частка злочинів проти власності у структурі злочинності Автономії є значною, середня величина цього показника на рік за останні сім років складає близько 50,0 %, досягаючи у окремі роки 70,0 % Офіційна інформація ГУМВС України в Автономній Республіці Крим щодо злочинів загальнокримінального спрямування за 2004 - 2010 рр. - Сімферополь, 2011. - С. 18-23.. Серед усіх зареєстрованих злочинів проти власності на курортах Криму абсолютну більшість (90,0 %) становлять посягання на приватну власність: крадіжки, грабежі, розбої, вимагання та шахрайства Там же..

За даними МВС України, збільшення кількості зареєстрованих злочинів проти власності на території АР Крим відбувається протягом ІІІ-го кварталу. Встановлено, що у 2004-2010 рр. протягом липня - вересня, на який припадає розпал сезону відпочинку, на території Автономії вчинювалося понад 37,0 % крадіжок та 32,0 % грабежів від усіх їх, зареєстрованих протягом року Там же..

Кримінально-правові та кримінологічні аспекти запобігання окремим видам злочинів проти власності розглядались у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених: В.С. Батиргареєвої, О.М. Гришко, С.В. Дьоменка, В.В. Ємельяненка, О.В. Ільїна, М.Й. Коржанського, В.В. Кузнецова, А.А. Курашвілі, О.В. Лисодєда, О.М. Литвака, В.О. Навроцького, В.І. Скрибця, О.В. Смаглюка, Ю.В. Філея та інших. Зокрема, С.М. Алфьоров у своїй праці «Діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинності у курортних регіонах (кримінологічне дослідження на матеріалах Запорізької області)» дослідив шляхи підвищення ефективності роботи ОВС щодо охорони громадського порядку в курортних регіонах. Водночас питання, пов'язані із запобіганням злочинам проти власності на регіональному рівні, у тому числі на курортах АР Крим, належать до мало розроблених у вітчизняній науці та потребують подальшого наукового обґрунтування.

Наведене вище свідчить про необхідність узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій розвитку злочинів проти власності на курортах АР Крим, вирішення на цій підставі низки питань, пов'язаних з внесенням пропозицій щодо їх розв'язання у теорії, законотворчості та практиці правоохоронних і деяких інших органів, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження грунтується на положеннях: Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р.; Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р. (пп. 2, 5 та 6); Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011 рік (розділ 2). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 27 березня 2007 р. (протокол № 3), та схвалена Національною академією правових наук України (2007 р., реєстраційний № 585).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення пропозицій щодо удосконалення системи запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

встановити особливості рівня, структури, динаміки і детермінант злочинів проти власності на курортах АР Крим;

надати кримінологічний портрет осіб, що посягають на власність на курортах Автономії, та здійснити їх типологізацію;

дослідити складові елементи віктимогенної ситуації та поведінку жертв злочинів проти власності на курортах Криму в механізмі злочинної поведінки, розробити класифікацюї й типологізацію цих осіб;

запропонувати напрями удосконалення системи заходів загальносоціального запобігання злочинам проти власності;

обґрунтувати систему заходів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам проти власності з урахуванням особливостей їх скоєння на курортах Автономії;

удосконалити типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, з урахуванням типів осіб, що вчиняють зазначені злочини;

сформулювати та обґрунтувати заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності на курортах Криму.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням злочинів проти власності на курортах Автономії та застосуванням заходів запобігання злочинам цієї категорії.

Предметом дослідження є запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність наступних методів наукового пізнання: діалектичний метод (надав можливість розглянути правові та організаційні механізми захисту суспільних відносин у сфері власності від злочинних посягань у їх взаємозв'язку та розвитку - розділи 1, 2, 3); системно-структурний метод (застосовано для здійснення кримінологічної характеристики й оцінки кількісних та якісних показників злочинів проти власності на курортах АР Крим - підрозділ 1.2.); порівняльно-правовий метод (сприяв аналізу нормативно-правових актів з питань запобігання злочинам проти власності на курортах Автономії - підрозділи 2.1., 3.1., 3.2., 3.3.); конкретно-соціологічний метод (завдяки йому проведене вивчення судової та слідчої практики - підрозділи 1.1., 1.2., 1.3., 2.2., сприяв узагальненню результатів анкетування); методи класифікації і групування (використано для характеристики осіб, котрі вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, і тих, які стають їх жертвами - підрозділи 1.3., 2.2.); психологічні методи (сприяли здійсненню кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють досліджувані злочини, та жертв цих злочинів, а також встановленню механізму віктимної поведінки - підрозділи 1.3., 2.2.); статистичний метод (застосовувався у всіх підрозділах для аналізу емпіричної інформації); структурно-логічний метод (дав можливість сформулювати систему теоретико-прикладних рекомендацій та пропозицій, спрямованих на оптимізацію заходів запобігання злочинам проти власності на досліджуваній території - підрозділи 3.1., 3.2., 3.3.); метод моделювання (використовувався у висновках до підрозділів і у загальних висновках).

Теоретичну основу дослідження складають праці вчених у галузі кримінального права та кримінології: Г.А. Аванесова, О.І. Алексеєва, О.М. Бандурки, І.Г. Богатирьова, В.В. Голіни, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, А.П. Закалюка, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, Р.А. Калюжного, О.Г. Кальмана, М.М. Клюєва, В.В. Коваленка, О.Г. Колба, О.М. Костенка, О.Г. Кулика, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, В.В. Лунеєва, В.Д. Малкова, Г.М. Міньковського, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.О. Тулякова, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш та інших.

Емпіричну базу дослідження становлять матеріали опублікованої судової практики, судової статистики та офіційної статистики МВС України за 2004-2010 рр.; офіційна статистика ГУ МВС України в АР Крим за період з 2004 р. по 2010 р.; результати вивчення 250 кримінальних справ, порушених проти осіб, які вчинили злочини проти власності, передбачені статтями 185, 186, 187, 189 та 190 КК України, на території курортів АР Крим у період з 2004 р. по 2010 р.; результати анкетування 236 співробітників ОВС АР Крим (з них - 86 працівників кримінальної міліції, 98 - міліції громадської безпеки та 52 - слідчих); результати опитування 271 жертви злочинів проти власності на курортах Автономної республіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексних монографічних досліджень практики запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим. На основі проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії, а й для правозастосовчої діяльності державних органів та громадських організацій. Найбільш значимі результати полягають у наступному:

вперше:

визначено особливості вчинення злочинів проти власності на території АР Крим за місцем, часом та способами заволодіння чужим майном, а також з'ясовано характерні лише для даного регіону чинники, що детермінують вказані злочини;

доведено необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про запобігання злочинам проти власності громадян», який нормативно закріпив би основні засади запобігання злочинам проти власності громадян, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення посягання на власність, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів особи, а також заходи віктимологічної профілактики цих злочинів та порядок застосування психологічної і соціальної реабілітації їх жертв;

розроблено проект методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», у яких визначено систему заходів запобігання цим злочинам, в основу котрої покладено особливості їх вчинення та детермінації у сучасних умовах, і запропоновано порядок дій працівників міліції у типових ситуаціях скоєння того чи іншого злочину проти власності;

удосконалено:

типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, що складений зважаючи на особливості їх скоєння в умовах даного регіону та з урахуванням типології осіб, які їх вчиняють;

індивідуальну віктимологічну профілактику злочинів проти власності на курортах Криму у вигляді пропозицій про застосування стосовно жертв злочинів профілактичних заходів з урахуванням їх особистісних віктимогенних якостей, що дозволить забезпечити стосовно них диференційований профілактичний вплив;

дістали подальший розвиток:

пропозиції про удосконалення кримінального законодавства щодо оптимізації санкцій за злочини проти власності з огляду на адекватність покарання не лише ступеню суспільної небезпеки злочину, а й обставинам вчинення злочину та особі винного;

складові елементи кримінологічної характеристики злочинів проти власності на курортах АР Крим, включаючи систему кількісно-якісних показників зазначених злочинів з урахуванням особливостей курортного статусу регіону;

кримінологічна характеристика й типологізація осіб, які вчиняють злочини проти власності, на основі виявлених особливостей скоєння цих злочинів на території курортів Криму;

зміст складових елементів механізму віктимної поведінки жертв злочинів проти власності на території курортів Автономії, основою яких є: по-перше, особливості формування віктимної поведінки та мотивації; по-друге, прояв особливостей віктимної поведінки; по-третє, ситуація вчинення злочину та настання суспільно небезпечних наслідків; по-четверте, особливості посткримінальної поведінки жертв цих злочинів;

положення про необхідність створення системи центрів психологічної та соціальної реабілітації жертв злочинів проти власності, що дозволить знизити рівень повторної віктимізації потерпілих від цих злочинів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дисертаційного дослідження, основний зміст яких викладений у висновках та пропозиціях, можуть бути використані у:

науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути підставою для подальшого розроблення теоретико-правових проблем організації і діяльності державних органів й громадських організацій щодо запобігання злочинним посяганням на власність на регіональному рівні;

правотворчості - для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства кримінально-правого напряму (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 13 січня 2011 р. № 04-19/14-34);

правозастосовчій діяльності - як основа методичного забезпечення організації та діяльності державних органів і громадських організацій у запобіганні злочинним посяганням на власність на регіональному рівні (акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників МВС України від 31 березня 2010 р. № 10/5-2055; акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим від 24 березня 2010 р. № 53/4-3619). Окремі результати дослідження використані при підготовці проекту методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», які були втілені у практичну діяльність органів внутрішніх справ (акт впровадження методичних рекомендацій у систему службової підготовки працівників Департаменту громадської безпеки МВС України від 28 січня 2011 р. № 10/5-578);

навчальному процесі - матеріали дисертації можуть застосовуватись при викладанні дисциплін «Кримінологія» та «Профілактика злочинів», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін (акт впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 2 грудня 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, окремі її аспекти, одержані узагальнення і результати обговорювались на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ і оприлюднені на науково-практичній конференції «Право і наука в умовах сучасного державотворення» (м. Суми, 25 квітня 2009 р.), а також міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «П'яті юридичні читання. Проблеми верховенства права: теорія і практика» (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р.); «Тенденції розвитку юридичної науки у сучасних умовах» (м. Горлівка, 30 березня 2010 р.); «Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін» (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 р.); «Шості юридичні читання. Правова культура, правова свідомість і право» (м. Київ, 22-23 квітня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 10 наукових працях, п'ять з яких опубліковані у фахових виданнях, а ще п'ять - тези виступів на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, 10 додатків (на 78 сторінках), списку використаних джерел (256 найменувань на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 303 сторінки, з яких основного тексту - 199 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами; охарактеризовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; викладено методологічну, теоретичну та емпіричну бази дослідження; розкрито основні положення, що виносяться на захист і становлять наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення отриманих результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1. «Кримінально-правова і кримінологічна характеристика злочинів та осіб, які вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим» складається з трьох підрозділів і присвячений висвітленню основних питань кримінально-правової та кримінологічної характеристики злочинів проти власності і осіб, які їх вчиняють.

У підрозділі 1.1 «Кримінально-правова характеристика злочинів проти власності на курортах АР Крим» міститься аналіз окремих статей розділу VI Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за посягання на власність. Для дослідження обрано: ст. 185 (крадіжка), ст. 186 (грабіж), ст. 187 (розбій), ст. 189 (вимагання) та ст. 190 (шахрайство), оскільки передбачені цими статтями посягання на власність є найпоширенішими на курортах Автономії. Вчинення зазначених злочинів також має згубні наслідки не лише для потерпілого (матеріальна, фізична та моральна шкода), а й негативно впливає на курортно-туристичну галузь Криму (зниження конкурентоздатності курортів через неналежний рівень забезпечення майнової та особистої безпеки відпочиваючих, як наслідок, зменшення фінансових потоків у вказану галузь, а, отже, і поступовий її занепад). Руйнування цієї галузі економіки Автономії або недостатній її розвиток супроводжуються низкою негативних соціальних наслідків, а саме: скороченням робочих місць, зниженням рівня зайнятості, а, отже, і погіршенням матеріального забезпечення місцевого населення.

На основі аналізу кримінальних справ, порушених за фактами вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, передбачених статтями 185 - 187, 189 та 190 КК України, визначено характерні для даної території особливості складу цих злочинів, а саме їх об'єкта (у 90,0 % приватна власність громадян), предмета (у 98,0 % випадків виступають гроші, цінні речі, прикраси), об'єктивної сторони (характеризується способами заволодіння майном з урахуванням поведінки відпочиваючих на курортах Криму та їх необізнаності у місцевих звичаях і традиціях), суб'єкта (у 95,0 % випадків - місцеве населення) та суб'єктивної сторони (притаманний особливий мотив, який полягає не у власному збагаченні, а у продовженні відпочинку та розваг).

Аналіз санкцій статей, які передбачають відповідальність за злочини проти власності, дозволяє стверджувати, що в основу класифікації останніх покладено ступінь індивідуалізації покарання за їх вчинення. За цим критерієм виділено два види таких злочинів: з відносно визначеними та абсолютно визначеними санкціями. Доведено, що відносно визначені санкції дозволяють індивідуалізувати відповідальність за злочини проти власності, оскільки межі між мінімумом і максимумом санкцій не завжди оптимальні. На підставі вказаного зроблено висновок про необхідність внесення змін та доповнень до чинного кримінального і адміністративного законодавства України стосовно відповідальності за злочини та правопорушення цієї категорії з метою індивідуалізації і оптимізації покарання. Відповідні пропозиції щодо цього сформульовано у підрозділі 3.1 під час визначення загальносоціальних заходів правового характеру, спрямованих на запобігання злочинам проти власності.

У підрозділі 1.2 «Стан та структура злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» на підставі аналізу і узагальнення статистичних даних за період з 2004 р. до 2010 р. визначається стан, структура й тенденції злочинів проти власності на території Автономії.

Проведеним дослідженням стану злочинів проти власності на курортах АР Крим встановлено, що протягом 2004-2010 рр. виявлено 49527 злочинів проти власності, з яких крадіжки становлять - 38882, грабежі - 4552, шахрайства - 3212, розбої - 882. З'ясовано, що у 2008-2010 рр. відбулось збільшення їх кількості, зокрема, за рахунок крадіжок та шахрайств. Доведено, що це пов'язано з визначенням порогового рівня шкоди як підстави для порушення кримінальної справи Офіційна інформація ГУМВС України в Автономній Республіці Крим про стан злочинності за 2004-2010 рр. - Сімферополь, 2011. - С. 45-50..

Визначено, що в сукупності посягання на власність у структурі злочинності Криму становлять: 2004 р. - 50,0 %, 2005 р. - 46,3 %, 2006 р. - 41,7 %, 2007 р. - 45,3 %, 2008 р. - 44,2 %, 2009 р. - 57,5 %, 2010 р. - 73,0 %. У структурі злочинів проти власності переважають крадіжки, які складають 80,0 % (грабежі становлять близько 10,0 %, шахрайства - 4,0 %, розбійні напади - 1,5 %) Там же..

На основі отриманих у ході дослідження даних здійснено прогнозування злочинів проти власності на курортах АР Крим на 2011-2013 рр., а саме: крадіжок, грабежів, розбоїв, вимагань та шахрайств. Одержані результати дозволяють припустити, що їх рівень найближчим часом зростатиме щороку: крадіжок - у середньому на 30,0 %, розбійних нападів - на 25,0 %, грабежів та шахрайств - на 10,0 %, вимагань - на 5,0 %.У ході дисертаційного дослідження проаналізовано такі важливі для повної кримінологічної характеристики злочинів проти власності на курортах АР Крим дані про особливості їх вчинення на цій території як, предмет злочинного посягання, місце, час, спосіб, розмір заподіяної шкоди тощо.

Підрозділ 1.3 «Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим» присвячений дослідженню соціально-демографічних, кримінально-правових, соціально-рольових та морально-психологічних складових особи злочинця. Здійснено типологізацію осіб, які вчиняють злочини проти власності на курортах Автономії, в основу якої покладено особистісні характеристики цих осіб. Під час дослідження вдалось спростувати думку про те, що злочини проти власності на курортах Криму скоюють, так звані, «гастролери». Встановлено, що 95,0 % цих злочинів вчинено жителями Автономії.

Встановлено, що найбільш активною віковою групою осіб, які вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, є особи у віці 18 - 35 років (70,0 %). Переважна більшість осіб, які скоїли вказані злочини, мали загальнообов'язкову середню (52,0 %) або середню спеціальну освіту (38,0 %), вищу освіту - 10,0 %. Результати дослідження довели, що 77,0 % осіб, котрі вчинили злочини проти власності - безробітні, що є наслідком або складної соціально-економічної ситуації в регіоні, що зумовлює високий рівень безробіття, або схильності осіб, які скоюють вказані злочини, до ведення паразитичного способу життя. Доведено, що для 85,0 % осіб, котрі вчинили злочини проти власності на курортах, характерна корислива мотивація, а також негативне ставлення до інтересів суспільства і окремих громадян, егоїзм та стійкі антисуспільні орієнтації. У зв'язку з цим злочинці вказаної категорії мають труднощі у створенні сім'ї. Саме тому переважна їх більшість не мали сім'ї або сім'ї останніх розпалися (76 %).

Груповий характер діяльності притаманний для грабежів та розбійних нападів (серед усіх злочинів, розслідуваних ОВС АР Крим, у 2004 р. - 17,1 %, 2005 р. - 13,2 %, 2006 р. - 14,7 %, 2007 р. - 11,3 %, 2008 р. - 14,2 %, 2009 р. - 15,1 %, 2010 р. - 17,9 %, злочини проти власності були скоєні групою осіб) Офіційна інформація ГУМВС України в Автономній Республіці Крим про стан злочинності за 2004-2010 рр. - Сімферополь, 2011. - С. 45-50.. Більше половини, а саме 56,0 % складають особи, раніше судимі за злочини проти власності, що свідчить про наявність стійких антисуспільних орієнтацій у осіб, які вчиняють такі злочини. Рецидив злочинів проти власності на курортах Криму складає 33,0 %. Це пов'язано із зниженням запобіжно-виховного впливу існуючої системи виконання покарань, зменшенням можливості надання допомоги особам, які звільнились з місць позбавлення волі, відсутністю періоду ресоціалізації тощо. Визначено морально-психологічні якості осіб, які вчиняють розглядувані злочини, а саме: однобічна примітивно-споживча орієнтація; користолюбство; негативне ставлення до інтересів суспільства і окремих громадян.

За результатами нашого дослідження встановлено, що за ступенем криміногенного викривлення особистісних характеристик переважають злочинці професійного типу - 34,0 % і ситуаційного - 20,8 %. За соціальною генезою становлення особи на злочинний шлях виділено типи випадкового (11,0 %) та криміногенного (89,0 %) злочинця. Серед злочинців криміногенного типу, які посягають на власність, на досліджуваній території переважає: послідовно-криміногенний тип - 43,4 %, ситуативно-криміногенний становить 28,0 % та ситуативний - 18,0 %, що також підтверджується проведеним анкетуванням серед жертв вказаних злочинів.

Розділ 2. «Детермінанти злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» складається з двох підрозділів, у яких визначаються основні причини та умови скоєння цих злочинів на курортах Автономії, а також аналізується механізм віктимної поведінки потерпілих.

У підрозділі 2.1 «Причини та умови вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим» досліджено особливості детермінації злочинів проти власності на вказаній території. Виявлено специфічні соціально-економічні, морально-етичні, культурологічні й інші чинники розглядуваних злочинів, характерні для курортів Автономії. Шляхом аналізу соціально-економічного розвитку Автономії протягом 2006-2010 рр. встановлено ряд чинників, які безпосередньо обумовлюють стан злочинів проти власності, а саме: збільшення кількості безробітних; заборгованість у виплаті заробітної плати у АР Крим; прискорення інфляційних тенденцій; велика залежність добробуту населення Автономії від сезону відпочинку. Доведено, що така ситуація склалась внаслідок: скорочення кредитування; зниження попиту на продукцію будівельної та інших галузей, а також зменшення темпів зростання промислового виробництва; значної залежності економічної стабільності регіону від курортно-туристичної сфери діяльності; зменшення легальних туристичних послуг та організація, так званого, стихійного відпочинку. Виділено також морально-етичні та культурологічні детермінанти: негативний вплив засобів масової інформації та комп'ютерних технологій, які часто породжують аморальність, насилля, порнографію, виховують людей на прикладах вседозволеності; значна розгалуженість розважальних та інших закладів, де розповсюджуються спиртні напої у будь-який час доби; зниження соціального контролю під час відпочинку на курортах. Встановлено низку інших детермінант злочинів проти власності, характерних лише для курортів АР Крим, а саме:

Географічне розташування Автономії, що робить її основним курортним центром України, куди у сезон відпочинку прибуває велика кількість відпочиваючих, а це приваблює злочинців. Виявлено, що на території курортних населених пунктів у сезон відпочинку кількість відпочиваючих фактично дорівнює числу корінних мешканців. Стихійний та безконтрольний характер відпочинку. За результатами дослідження виявлено, що лише незначна частина відпочиваючих (25,0 %) прибувають на територію Автономії організовано, інші (75,0 %) надають перевагу стихійному відпочинку. Небезпека такого відпочинку полягає у тому, що особа, прибуваючи у іншу місцевість, неналежно орієнтується територіально, не знає місцевих традицій та звичаїв, а це значно підвищує рівень її віктимності на території курорту.

Віктимна поведінка відпочиваючих, що обумовлює вчинення стосовно них злочинів. Проведеним дослідженням встановлено, що 61,0 % жертв злочинів проти власності - особи чоловічої статі. Серед усіх жертв таких злочинів 55,0 % постраждали від крадіжок, 27,0 % - від грабежів, 6,0 % - від розбійних нападів, 1,0 % - від вимагань та 6,0 % - від шахрайств. Найбільшу вікову групу потерпілих від цих злочинів складають особи 20-30 років. Досліджені матеріали кримінальних справ свідчать, що за рівнем освіти найвищий рівень віктимізації спостерігається серед осіб з початковою і незакінченою середньою освітою - 53,0 %. Найчастіше жертвами злочинів проти власності на курортах АР Крим стають безробітні (30,6 %) та робітники (25,0 %). Щодо інших груп, то 14,4 % жертв вказаних злочинів становлять особи, які навчаються, 13,7 % - приватні підприємці, 12,6 % - службовці, 8,1 % - працівники сфери обслуговування, 3,3 % - пенсіонери та 0,7 % - інваліди різних категорій.

У ході дослідження виявлено особистісні характеристики жертв злочинів проти власності на курортах Криму - необачність, халатність, необережність, неуважність - 81,0 %, довірливість, наївність, навіюваність - 13,0 %, грубість, нахабство - 6,0 %. Доведено, що 80,0 % жертв мали легковажний та 16,0 % - провокуючий характер поведінки, яка породжувала у злочинця корисливу мотивацію і призводила до вчинення злочину.

У підрозділі 2.2 «Механізм віктимної поведінки потерпілих від злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» виділено елементи цього механізму: формування віктимної поведінки та мотивації; прояв віктимної поведінки; ситуація вчинення злочину і настання суспільно небезпечних наслідків; посткримінальна поведінка жертви.

Підвищенню рівня віктимізації сприяє: малознайоме місце перебування, зниження соціального контролю за власною поведінкою. Останнє і є основним чинником, який впливає на формування віктимної поведінки особи, що було підтверджено результатами опитування жертв злочинів проти власності на курортах Автономії (91,0 %). Дослідженням визначено типологізацію жертв досліджуваних злочинів, в основу якої покладено характер їх поведінки та ступінь віктимності. За першим критерієм виділено: агресивний (2,2 %), пасивний (18,8 %), нейтральний (42,1 %) та необачний (20,3 %) типи жертв злочинів проти власності, а за другим - випадковий (30,3 %), з незначним ступенем ризику (35,4 %), з підвищеним ступенем ризику (26,2 %) та з дуже високим ступенем ризику (8,1 %).За результатами дослідження виокремлено типові ситуації взаємодії злочинця та жертви. Типовою є ситуація (84,0 %), коли майбутня жертва за своїми особистісними якостями (манерою поведінки, одягом, демонстрацією достатку тощо) вирізняється серед інших, а також перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Для крадіжок характерне залишення речей без нагляду, що провокує злочинця до вчинення злочину. Встановлено, що існує ситуативний зв'язок між злочинцем та майбутньою жертвою: коли злочинець перебуває у одній компанії з жертвою, особисте знайомство тощо (притаманне крадіжкам та шахрайствам); коли вибір жертви відбувається за її зовнішніми ознаками та поведінкою, наприклад, злочинець стежить за майбутньою жертвою та вичікує моменту відсутності свідків нападу, силою забирає речі або, навіть, заподіює тілесні ушкодження (характерно для грабежів та розбійних нападів).

Виділено та обґрунтовано стадії посткримінальної поведінки жертв злочинів проти власності на курортах Автономії: усвідомлення факту вчинення злочину; аналіз своєї поведінки; прийняття рішення про звернення за допомогою до правоохоронних органів (або відмова від їх допомоги). Проведене дослідження свідчить, що перша стадія може настати не відразу після вчинення злочину. Усвідомлення втрати майна внаслідок крадіжки, шахрайства, а інколи і грабежу настає протягом перших шести годин після скоєння злочину. Наступним є аналіз своєї поведінки, за результатами якого жертва злочину приймає рішення про повідомлення правоохоронних органів чи про «приховування» злочину. Встановлено, що третя стадія характеризується прийняттям рішення про відмову повідомляти до вказаних органів про його вчинення. За результатами опитування жертв злочинів з'ясовано причини відмови від звернення до правоохоронних органів. Це, перш за все, суто суб'єктивні - почуття власної провини, страх перед громадським осудом, недовіра до названих органів, зневіра у можливості повернення втрачених речей, хоча велика частка таких відмов пояснюється необхідністю залишення курорту в зв'язку із закінченням терміну відпочинку.

Розділ 3. «Система заходів запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» складається з трьох підрозділів, у яких досліджуються заходи загальносоціального, спеціально-кримінологічного та віктимологічного запобігання вказаним злочинам на курортах Автономії. У підрозділі 3.1 «Заходи загальносоціального запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» визначено систему заходів загальносоціального запобігання злочинам проти власності на досліджуваній території, а саме: правових, соціально-економічних, організаційних.

Під час дослідження проаналізовано чинну законодавчу базу, на якій ґрунтується діяльність із запобігання злочинам проти власності. Обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про запобігання злочинам проти власності громадян» та запропоновано його проект, який спрямований на визначення основних засад запобігання злочинам проти власності громадян, відшкодування заподіяної внаслідок вчинення посягання на власність шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів особи, а також покликаний визначити загальні та індивідуальні заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності і порядок застосування заходів психологічної й соціальної реабілітації їх жертв. Дається оцінка дотриманню принципів кримінальної відповідальності при побудові та застосуванні кримінально-правових санкцій за злочини проти власності. Зазначається, що розмір санкцій повинен бути адекватним не лише щодо ступеня суспільної небезпеки злочину, а й обставин його вчинення та особи винного. Запропоновано власну систему санкцій за злочини проти власності з урахуванням їх запобіжного впливу.

Заходи соціально-економічного характеру мають бути спрямовані на подолання таких чинників, як безробіття та малозабезпеченість населення. За результатами дослідження встановлено, що названі чинники безпосередньо впливають на рівень злочинів проти власності на території АР Крим. Пропонується досягнути це шляхом: розширення сфери послуг курортів, яка є провідною галуззю економіки регіону; розвитку торгівлі та ресторанного господарства; збільшення обсягів промислового виробництва, підтримання галузі сільського господарства як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях та покращення їх роботи; надання соціальної допомоги і соціальних пільг тим особам, які її дійсно потребують (інваліди, діти-сироти, малозабезпечені сім'ї, безробітні тощо).

З метою удосконалення організаційних заходів запобігання розглядуваним злочинам внесено доповнення до постанов Ради міністрів Автономної Республіки Крим, якими затверджуються щорічні заходи з підготовки та проведення курортного сезону в АР Крим, у вигляді пропозицій стосовно перевірки мережі стоянок для автотранспорту, розширення мережі охоронюваних стоянок транспортних засобів на період сезону відпочинку, перевірки освітлення дворів будинків, автодоріг та інших місць, де можлива зупинка і стоянка автотранспорту, організації на території пляжів пунктів зберігання майна відпочиваючих, посилення охорони громадського порядку в місцях скупчення людей тощо. Сформульовано авторське визначення «запобігання злочинам проти власності» - це система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів проти власності громадян, притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні таких злочинів, а також психологічну й соціальну реабілітацію жертв цих злочинів.

Запропоновано проект методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності» для використання співробітниками органів внутрішніх справ у повсякденній практиці. У них визначено систему заходів запобігання цим злочинам, в основу якої покладено особливості їх вчинення та детермінації у сучасних умовах. Рекомендації містять інформацію щодо стану та структури розглядуваних злочинів, а також видів відповідальності, передбачених законодавством України. Внесено також ряд пропозицій стосовно організації діяльності працівників міліції під час виявлення та розслідування того чи іншого злочину проти власності, а також порядку застосування заходів спеціального й індивідуального їх запобігання. У підрозділі 3.2 «Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» запропоновано систему заходів спеціально-кримінологічного запобігання на загальному та індивідуальному рівнях.

Основою запропонованої системи заходів запобігання злочинам проти власності є особливості їх вчинення на курортах Автономії, а саме: предмет злочинного посягання, місце, час, спосіб, розмір завданої шкоди тощо. На загальному рівні спеціально-кримінологічного запобігання цим злочинам пропонується: інформування населення про стан злочинів проти власності, засоби та методи захисту від злочинних посягань на власність; правове виховання і пропаганда, надання консультативної допомоги населенню з питань захисту від злочинних посягань на власність, видання спеціальної літератури; розширення мережі громадських формувань правоохоронної спрямованості щодо забезпечення охорони власності; проведення суб'єктами запобігання злочинам проти власності рейдів, які полягають у пересуванні обраним маршрутом на певній території чи підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, з метою усунення причин та умов розглядуваних злочинів.

Розроблено систему заходів індивідуальної профілактики злочинів проти власності з урахуванням типу злочинця. Обґрунтовано необхідність застосування у практичній діяльності працівників ОВС типового плану індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності. Названий план містить чотири блоки:

Інформація про особу злочинця: 1) анкетні дані (прізвище, ім'я, побатькові, дата та місце народження, громадянство, місце проживання тощо), 2) інформація про злочинну та іншу протиправну поведінку (коли, де та за які діяння притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, яке покарання було призначене, де відбував покарання і його характеристика за цей період), 3) соціально-демографічні ознаки (вік, освіта, сімейний стан, місце проживання), 4) розвиток інтелекту (рівень розумового розвитку, запас знань, життєвий досвід тощо), 5) риси характеру (інтраверт чи екстраверт, егоїстичний, легковажний, безвідповідальний, жорстокий, хитрий тощо), 6) вольові якості (наполегливість, рішучість, неорганізованість, здатність підпорядковувати собі інших чи піддаватися впливу інших тощо), 7) інтереси (до спортивних ігор, полювання, читання тощо), 8) особливі схильності асоціального характеру (до вживання спиртних напоїв чи наркотичних засобів, азартних ігор, агресивно-конфліктної поведінки тощо), 9) ознаки злочинного досвіду (особливі навички готування, вчинення чи приховування злочинів, участь у злочинних угрупованнях, знання методів роботи оперативних підрозділів), 10) фізіологічні особливості та захворювання (алкоголізм, психопатія, наркоманія тощо), 11) умови життя та найближче оточення (характеристика членів сім'ї, сімейно-побутових відносин, умови проживання і роботи, матеріальна забезпеченість, коло спілкування, хто з найближчого оточення може позитивно впливати, користується авторитетом тощо);

Детермінанти злочину (що обумовило скоєння злочину, стосовно кого було вчинено, мотивація злочинної поведінки, чи було це пов'язано з вживанням спиртних напоїв або наркотичних засобів, конфліктом у сімейно-побутовій сфері, які умови сприяли чи перешкоджали скоєнню злочину тощо);

Індивідуальне прогнозування злочинної поведінки (здійснюється на основі інформації про минуле і сучасний стан особи, її дії, соціальні зв'язки та найближче оточення, необхідно враховувати також динаміку цих характеристик; фактори, які позитивно впливають на особу, повинні стимулюватись, а негативні фактори - нейтралізуватись);

Заходи індивідуально-профілактичного впливу (переконання, допомога, примус). Основними формами реалізації заходів переконання є індивідуальні та колективні профілактичні бесіди, винесення офіційного попередження про неприпустимість посягань на чужу власність, обговорення поведінки особи, встановлення над нею соціального патронажу (шефства). За результатами дослідження з'ясовано, що заходи допомоги (у влаштуванні на роботу чи навчання, покращенні побутових умов, організації дозвілля, налагодженні корисних контактів, плануванні грошових витрат, виборі життєвих цілей тощо) є одними з найефективніших заходів у профілактичній діяльності. Заходи примусу реалізуються шляхом взяття особи на профілактичний облік. З метою підвищення ефективності індивідуальної профілактичної роботи з особами, які перебувають на обліку, запропоновано систему заходів індивідуального впливу відповідно до типу злочинця розглядуваної категорії.

У підрозділі 3.3 «Заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності, що вчиняються на курортах АР Крим» запропоновано систему заходів віктимологічної профілактики злочинів проти власності на курортах Криму на загальносоціальному, спеціальному та індивідуальному рівнях. Доведено, що на загальносоціальному рівні основну увагу слід приділити: правовому вихованню; роз'яснювальній роботі серед населення щодо способів, місця, часу доби вчинення злочинів вказаної категорії; навчанню заходам самооборони, які є можливими та правомірними у різних ситуаціях; розміщенню на території курортного регіону інформації про адреси й телефони установ, куди потерпілі могли б звернутись за допомогою (ОВС, прокуратури, суду, лікарень, пунктів дільничних інспекторів міліції тощо).

На спеціальному рівні важливе місце займає профілактична робота, яка проводиться правоохоронними органами. Доведено, що при цьому основну увагу необхідно приділяти: збору повної статистичної інформації про жертв злочинів проти власності, їх поведінку, місця та способи скоєння таких злочинів тощо; аналізу отриманої інформації та розробленню на підставі цього відповідних профілактичних заходів, а також виявленню потенційних жертв злочинів проти власності й проведенню з ними індивідуальної профілактики. На індивідуальному рівні віктимологічної профілактики запропоновано систему заходів, побудовану з урахуванням типів жертв злочинів проти власності. Визначено порядок та інтенсивність застосування цих заходів. Доведено, що під час профілактичної бесіди з агресивним типом жертви слід роз'яснювати, що така поведінка може не лише призвести до негативних наслідків (втрати майна, отримання тілесних ушкоджень тощо) як результату злочину (наприклад, грабіж чи розбій), а за певних обставин дана поведінка особи потенційної жертви може розглядатися як адміністративне правопорушення. Запропоновано індивідуальні профілактичні заходи щодо жертв пасивного, нейтрального та необачного типів: роз'яснювальні бесіди, допомога близьких людей, сусідів, колег за місцем роботи (навчання) тощо. Важливим є формування: а) морально-психологічних якостей (обачність, уважність, обережність); б) вміння розпізнавати осіб, схильних до вчинення злочинів, та ситуації, які можуть сприяти скоєнню злочинів проти власності; в) навичок протистояти злочинцю.

Доведено необхідність застосування заходів, спрямованих на психологічну та соціальну реабілітацію осіб, потерпілих від злочинів проти власності, що сприятиме підвищенню ефективності віктимологічної профілактики жертв цих злочинів та усуне їх повторну віктимізацію. Запропоновано створити на базі місцевих закладів охорони здоров'я центри психологічної та соціальної реабілітації жертв злочинів, які надаватимуть допомогу потерпілим від злочинів різних категорій, що знизить рівень повторної віктимізації.