Господарсько-правове забезпечення якості будівельних робіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 346.544.4+351:69

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

Спеціальність 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право

ТРОФУНЕНКО Наталія Володимирівна

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Косач Наталія Євгенівна, Донецький національний університет МОН України, доцент кафедри державно-правових дисциплін (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Шаповалова Ольга Вікторівна, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля МОН України,завідувачка кафедри господарського права (м. Луганськ)

кандидат юридичних наук Труш Ігор Валентинович, Комунальне підприємство «Зеніт» Деснянської районної державної адміністрації у м. Києві, директор (м. Київ).

Захист відбудеться «11» березня 2011 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий « 9 » лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.М. Грудницька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток кризових явищ вплинув на усі галузі народного господарства, у тому числі й будівельну галузь. Згідно із статистичними даними за останні роки відзначається зменшення обсягів виконаних будівельних робіт: у 2008 році - на 16 %, у 2009 році -- на 48 % порівняно з попереднім роком. Учасники будівельних відносин докладають усіх зусиль для залучення інвестицій у будівництво та збільшення обсягів робіт. Разом з цим, зараз спостерігається зведення об'єктів будівництва за короткі строки, при цьому якості робіт приділяється недостатньо уваги. Результати перевірок архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області за 2008 рік свідчать, що 27% усіх об'єктів зводиться неякісно, з порушенням будівельним норм і правил, без одержання дозволів на початок будівельних робіт. Непоодинокими є факти неякісного виконання будівельних робіт і в інших регіонах України. З урахуванням цього, важливою умовою розвитку будівельної галузі є поряд із збільшенням обсягів будівельних робіт досягнення їх якості. Успішне вирішення таких питань багато в чому залежить від господарсько-правового забезпечення якості будівництва.

Правове регулювання дотримання якості будівельних робіт здійснюється Законами України «Про архітектурну діяльність», «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення і виконання договорів підряду у капітальному будівництві» (далі - Загальні умови), Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у будівництві тощо. Водночас практика застосування цього законодавства свідчить про суперечливість окремих його положень, низький рівень систематизації відповідних норм, дублювання одних і тих же положень, що вказує на необхідність удосконалення нормативно-правової бази. У науковій літературі правові проблеми забезпечення якості будівництва комплексно розглядалися у дисертаційному дослідженні К.С. Мауленова (1983 р.). Окремі питання якості будівництва розкривалися такими вченими як: І.Л. Брауде, Ю.Г. Басін, С.А. Верб, А.А. Ткач, В.Ф. Чигир, Є.Д. Шешенін у дослідженнях, присвячених договору будівельного підряду. Проте роботи вказаних авторів було видано ще за радянських часів. Окремі правові аспекти здійснення будівельної діяльності розроблені в роботах сучасних юристів: А.Х. Бербекова, М.І. Брагінського, В.П. Бугорського, О.М. Вінник, М.І. Вітрянського, Н.О. Доценко-Бєлоус, О.Є. Єршова, О.О. Квасніцької, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, П.С. Озерова, С.В. Сеник. Проте теоретичного доопрацювання потребує ще значне коло питань господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт.

Вищенаведене свідчить про актуальність і доцільність проведення дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету МОН України за темою «Історичні закономірності та сучасні тенденції розвитку держави і права» (державна реєстрація № 0107U001563), в межах якої авторкою проведено самостійний аналіз проблем правового забезпечення якості будівельних робіт та запропоновано напрями їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних питань господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

Для реалізації зазначеної мети дослідження у дисертації вирішено наступні завдання:

виявлення властивостей якісних будівельних робіт, уточнення поняття якості будівельних робіт та встановлення його співвідношення з поняттям безпечності будівельних робіт;

виявлення та уточнення господарсько-правових засобів, що забезпечують якість будівельних робіт;

дослідження нормативно-правових актів, які регулюють дотримання якості будівельних робіт, виявлення недоліків нормативно-правового регулювання відповідних відносин у сучасних умовах та розроблення відповідних пропозицій;

аналіз ролі ліцензійних умов у забезпеченні якості робіт, обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення порядку проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності;

виявлення та уточнення місця Державних будівельних норм (далі - ДБН) серед актів технічного регулювання;

дослідження договірних відносин між замовником і підрядником, виявлення та уточнення способів закріплення умови про якість у договорі підряду;

аналіз питань, пов'язаних із встановленням гарантійних строків та обґрунтуванням їх тривалості;

дослідження підстав та умов відповідальності, господарсько-правових санкцій за неякісне виконання будівельних робіт та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення будівельної діяльності.

Предметом дослідження є господарсько-правове забезпечення якості будівельних робіт.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі дисертаційного дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод (дослідження місця ДБН серед інших актів технічного регулювання). При написанні роботи застосовувались також наступні методи наукового пізнання: абстрагування (для визначення та уточнення окремих понять); системно-функціональний (при характеристиці основних господарсько-правових санкцій за неякісне виконання будівельних робіт); порівняльно-правовий (при дослідженні вітчизняного й зарубіжного досвіду правового забезпечення якості будівельних робіт). Формально-логічний і логіко-юридичний методи використано для виявлення недоліків чинного законодавства й обґрунтування напрямків його удосконалення.

Теоретичною основою дослідження є праці: О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, Г.Д. Болотової, О.П. Віхрова, Г.Л. Знаменського, Д.Х. Липницького, В.К. Мамутова, Г.В. Пронської, Н.О. Саніахметової, І.В. Труша, О.О. Чувпила, О.В. Шаповалової, В.С. Щербини та ін.

Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, Господарський та Цивільний кодекси України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України.

Емпіричною базою дослідження стали матеріали судових справ Господарського суду Донецької області, результати перевірок дотримання будівельних норм та правил інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, правозастосовчої практики будівельних підприємств тощо.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці дослідженням господарсько-правових засобів забезпечення якості будівельних робіт, на основі якого обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин у цій сфері.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується наступними висновками, рекомендаціями та пропозиціями.

Уперше:

обґрунтовано доповнення до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві диспозитивними нормами щодо порядку приймання виконаних будівельних робіт за якістю між замовником та підрядником (підрядниками), зокрема, щодо: строків початку приймання будівельних робіт після повідомлення підрядником, порядку фіксування недоліків робіт, порядку залучення незалежної організації для підтвердження неякісного виконання будівельних робіт;

запропоновано спосіб безпосереднього проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності шляхом виїзду на місце здійснення господарської діяльності;

обґрунтовано співвідношення будівельних норм та технічних регламентів, а саме: оскільки будівельні норми містять вимоги стосовно безпечності робіт, вони можуть замінювати технічні регламенти, а у самих технічних регламентах встановлюватися посилання на обов'язковість будівельних норм.

Удосконалено:

поняття «якість будівельних робіт», яке пропонується визначати не як ступінь їх відповідності проекту будівництва, договору, будівельним нормам, а як наявність у будівельних робіт сукупності властивостей (функціональних, конструктивних, екологічних, естетичних, ергономічних, властивостей щодо безпечності), які відповідають вимогам, закріпленим у договорі, проекті будівництва, нормативних документах;

положення щодо співвідношення понять «якість будівельних робіт» та «безпечність будівельних робіт», які необхідно розглядати не як окремі поняття, а так, що безпечність будівельних робіт є однією із властивостей, яка характеризує якісні будівельні роботи;

положення щодо ліцензування будівельної діяльності, а саме стосовно віднесення до компетенції Держархбудінспекції та її територіальних органів проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності та неприпустимість делегування цих повноважень окремим суб'єктам господарювання;

положення щодо гарантійних строків якості будівельних робіт, а саме запропоновано, що гарантійний строк якості будівельних робіт складає половину від нормативного строку експлуатації результату робіт, якщо більший строк не встановлено договором підряду, а у разі якщо гарантійний строк якості будівельних робіт не визначено ані договором, ані нормативно-правовими актами, такий строк дорівнює трьом рокам (шляхом внесення змін до ч. 1 ст. 884 ЦК України);

положення щодо господарського правопорушення у цій сфері, яким має визнаватися неякісне виконання будівельних робіт як протиправне діяння, що полягає у порушенні вимог до якості будівельних робіт, визначених договором, проектом, нормативними документами, шляхом виокремлення від неналежного виконання будівельних робіт (більш широке поняття, що включає порушення підрядником не лише вимог до якості робіт);

положення щодо відповідальності підрядника у формі адміністративно-господарських санкцій, які мають розповсюджуватися не лише на юридичних осіб, а й на фізичних осіб-підприємців.

Дістали подальший розвиток положення щодо:

прав та обов'язків суб'єктів господарювання (інвесторів, замовників, забудовників, підрядників, проектних організацій, власників споруд, підприємств, що проводять дослідницьку діяльність в галузі будівництва та випробування будівельної продукції) стосовно забезпечення якості робіт, норми щодо яких запропоновано систематизувати в окремій главі Містобудівного кодексу України;

способів закріплення умови про якість у договорі підряду, зокрема, аргументовано, що умова про якість будівельних робіт може міститися як безпосередньо у тексті договору, так і у проекті будівництва та інших документах, які вказують на призначення результату будівельних робіт;

штрафних санкцій за неякісне виконання будівельних робіт шляхом законодавчого визначення штрафу у розмірі 20 % від вартості неякісно виконаних робіт та пені у розмірі 0,1 % від вартості неякісно виконаних робіт за кожен день прострочення усунення недоліків робіт, що потребує законодавчого закріплення;

переліку та порядку застосування оперативно-господарських санкцій за неякісне виконання будівельних робіт (відмова від прийняття робіт неналежної якості; відмова від оплати неякісно виконаних будівельних робіт; здійснення оплати виконаних підрядних робіт лише після випробування їх результату, якщо у попередніх роботах виявилися недоліки; розірвання договору підряду; відмова від договору; призупинення виконання будівельних робіт), які рекомендовано суб'єктам господарювання закріплювати у договорах;

адміністративно-господарських санкцій за неякісне виконання будівельних робіт шляхом встановлення такої санкції як зупинення дії ліцензії у разі повторного протягом року порушення підрядником вимог щодо якості будівельних робіт.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що висунуті та обґрунтовані дисертанткою положення мають безпосереднє значення для підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт, вдосконалення законодавства про якість будівельних робіт та механізму забезпечення його реалізації. Викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані в законотворчому процесі, у науково-дослідній, практичній роботі та навчальному процесі. Положення дисертації можна використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, читанні лекцій та проведенні практичних занять, в правовому всеобучі.

Результати дисертаційної роботи використано у практичній діяльності ТОВ «МІРАЖ» з метою вдосконалення окремих положень договорів підряду (довідка № 27/11 від 27.11.2009 р.), а також ТОВ «ЗОДЧИЙ» при організації правового захисту власного бізнесу, зокрема, при підготовці процесуальних документів у справі № 18/112, що розглядалась у господарському суді Донецької області (довідка № 289 від 25.11.2009 р.). Матеріали дисертації будуть використані у роботі Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України при внесенні змін до чинного законодавства щодо якості будівництва (довідка № 04-13/18-132 від 23.03.2010 р.), у роботі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України при підготовці пропозицій до проекту Містобудівного Кодексу України (довідка № 7/5-03-0954 від 23.03.2010 р.).

Положення дисертаційної роботи також використовуються в навчальному процесі під час викладання спецкурсу «Будівельне право» в Донецькому національному університеті МОН України (довідка № 1038/01-2716.8.0 від 12.10.2010 р.).

Особистий внесок авторки. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто авторкою на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування. Всі сформульовані в дисертації висновки обґрунтовано на базі власних досліджень та практичного досвіду авторки.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації висвітлювалися у ході роботи низки конференцій, круглих столів, семінарів, зокрема, на: звітній науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 р.р. (Донецьк, 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства - до правової держави» (Харків, 2007); щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (Запоріжжя, 2008); І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (Черкаси, 2008); І Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи» (Сімферополь, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Закарпатські правові читання» (Ужгород, 2009); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми» (Донецьк, 2009); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції» (Дніпропетровськ, 2010).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки викладені у 14 друкованих наукових працях, з яких 7 праць надруковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Всі праці належать авторці особисто.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків. Повний обсяг дисертації складає 160 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 224 найменувань і додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

якість будівельний господарський правовий

Розділ 1. Загальна характеристика господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт складається з трьох підрозділів, в яких досліджується поняття якості будівельних робіт, виявляється співвідношення якості будівельних робіт та їх безпечності, узагальнюються господарсько-правові засоби забезпечення якості будівельних робіт, аналізуються нормативно-правові акти, які регулюють дотримання якості будівельних робіт.

У підрозділі 1.1. «Поняття якості будівельних робіт» аналізується наукова література та нормативно-правові акти, де зустрічається поняття «якість будівельних робіт». Авторка доходить висновку, що у чинному законодавстві це поняття не розкривається, що призводить до труднощів у кваліфікації дій з неякісного виконання будівельних робіт. У науковій літературі поняття «якість будівельних робіт» також відсутнє, хоча окремими авторами сформульовано близькі за значенням поняття «якість будівництва», «якість будівельної продукції». Аналіз цих визначень дозволив виявити наступну тенденцію: поняття якості будівельних робіт розкривається через їх відповідність нормативним документам. Обґрунтовується, що по-перше, нормативні документи (зокрема, ДБН) не охоплюють усіх властивостей якісних будівельних робіт, по-друге, при визначенні якості лише через її відповідність нормативним документам зменшується роль суб'єктів господарювання у встановленні будь-яких договірних умов щодо якості, які не суперечать чинному законодавству.

На основі аналізу економічної та технічної літератури виявлено властивості, які характеризують якісні будівельні роботи: функціональні (характеризують рівень відповідності об'єкта будівництва основному призначенню), конструктивні (охоплюють такі властивості як міцність, довговічність, надійність, безвідмовність, ремонтопридатність), екологічні (відбивають рівень шкідливого впливу на природу при експлуатації результатів будівельних робіт), естетичні (відображають архітектурну виразність зовнішнього вигляду об'єкта будівництва, ретельність і акуратність виконання будівельних робіт), ергономічні (характеризують ступінь придатності об'єкта будівництва до потреб людини), властивості щодо безпечності (забезпечують відсутність ризику завдання шкоди фізичним та юридичним особам, навколишньому середовищу). Виявлення цих властивостей має важливе практичне значення, оскільки вони можуть допомогти експерту при проведенні судової експертизи відмежувати якісні будівельні роботи від неякісних. Наголошується, що юридичного значення набувають лише ті із зазначених властивостей, які закріплюються у проектах будівництва, договорах, нормативних документах.

Виходячи з цього, пропонується наступне визначення: якість будівельних робіт Ї це наявність у будівельних робіт сукупності властивостей (функціональних, конструктивних, екологічних, естетичних, ергономічних, властивостей щодо безпечності), які відповідають вимогам, закріпленим у договорі, проекті будівництва, нормативних документах. При формулюванні зазначеного поняття під будівельними роботами розуміється діяльність, що здійснюється на всіх стадіях будівельного процесу, а також її результат. Виявлено, що у законодавстві та науковій літературі поряд з поняттям «якість будівельних робіт» зустрічається поняття «безпечність будівельних робіт», яке тлумачиться у двох значеннях: або як стан, при якому відсутній недопустимий ризик, або як властивість об'єкта, яка забезпечує відсутність ризику завдання шкоди. Підтримується позиція, що під безпечністю будівельних робіт необхідно розуміти їх властивість забезпечувати відсутність ризику завдання шкоди фізичним та юридичним особам, навколишньому середовищу. У науковій літературі поняття «якість будівельних робіт» та «безпечність будівельних робіт» тривалий час розглядалися як окремі, не пов'язані один з одним поняття. Запропоновано уточнення співвідношення зазначених понять та стверджується, що безпечність будівельних робіт -- це одна із властивостей якісних будівельних робіт.

У підрозділі 1.2. «Господарсько-правові засоби забезпечення якості будівельних робіт» аналізуються поняття «правове забезпечення», «господарсько-правове забезпечення», «господарсько-правові засоби» та на їх основі формулюються поняття «господарсько-правове забезпечення якості будівельних робіт» та «господарсько-правові засоби забезпечення якості будівельних робіт».

Дослідження наукової літератури показало, що поняття «правове забезпечення» розглядається у широкому і вузькому значенні. У широкому значенні правове забезпечення - це дія системи організаційно-правових і правових засобів впливу на суспільні відносини і поведінку людей. У вузькому значенні правове забезпечення складають нормативно-правові акти, відомчі правові акти, рішення і роз'яснення вищих судових інстанцій. У цьому дослідженні такий термін застосовується у його широкому розумінні. Авторка визначає поняття господарсько-правового забезпечення стосовно теми дисертації як дія системи господарсько-правових засобів, спрямованих на досягнення якості при виконанні будівельних робіт.

Аналіз наукових праць дозволив дійти висновку, що правові засоби -- це специфічна система юридичних засобів, об'єднаних на окремих ділянках правового регулювання у своєрідні механізми та режими, що забезпечують ефективне вирішення соціально-економічних, політичних, культурних та інших завдань. Серед вчених - господарників господарсько-правові засоби визначаються як складні правові явища, що виражаються в інструментах (встановленнях) і діяннях (технологіях), за допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів господарювання. Таке визначення з урахуванням цілі забезпечення взято за основу при дослідженні господарсько-правових засобів забезпечення якості будівельних робіт.

Узагальнено та з'ясовано зміст господарсько-правових засобів, за допомогою яких може бути забезпечена якість будівельних робіт - ліцензування, нормування будівельної діяльності, господарський договір підряду, встановлення гарантійних строків, господарсько-правова відповідальність за неякісне виконання будівельних робіт.

У підрозділі 1.3. «Нормативно-правове закріплення вимог до якості будівельних робіт» розглядаються нормативно-правові акти радянського та вітчизняного законодавства, що містять вимоги до якості будівельних робіт. У цьому підрозділі не характеризуються договори та нормативні документи, які також закріплюють вимоги до якості будівельних робіт, оскільки вони розглядаються дисертанткою як окремі господарсько-правові засоби у другому розділі.

Аналіз нормативно-правових актів у сфері будівництва дозволив дійти висновку про відсутність системності у правовому регулюванні дотримання якості будівельних робіт: ці акти опосередковують окремі групи відносин при здійсненні господарської діяльності в окремих сферах будівництва (архітектурної діяльності, діяльності щодо планування і забудови територій, містобудування). При цьому спостерігається дублювання одних положень з незначними відмінностями. Авторкою вносяться пропозиції щодо систематизації норм про права та обов'язки суб'єктів господарювання (інвесторів, замовників, забудовників, підрядників, проектних організацій, власників споруд, підприємств, що проводять дослідницьку діяльність в галузі будівництва та випробування будівельної продукції) стосовно якості робіт. Одним із варіантів систематизації зазначених норм є їх поєднання у окремій главі кодифікованого акту - Містобудівного кодексу України, що пропонується прийняти. Аргументується необхідність доповнення законодавства положеннями, у яких розкриваються обов'язки власників та експлуатуючих організацій своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонти будівель, бо це зачіпає інтереси інших осіб та усього суспільства, а також обов'язки інвесторів, замовників, забудовників встановлювати рівень якості, якого необхідно досягти при проектуванні і будівництві, не нижче рівня, визначеного нормативними документами.

Розділ 2. Характеристика окремих господарсько-правових засобів забезпечення якості будівельних робіт складається з чотирьох підрозділів, у яких розглядаються такі господарсько-правові засоби, як ліцензування, нормування будівельної діяльності, господарський договір підряду, встановлення гарантійних строків, та формулюються пропозиції щодо вдосконалення порядку їх застосування.

У підрозділі 2.1. «Ліцензування як господарсько-правовий засіб забезпечення якості будівельних робіт» проаналізовано вимоги, що встановлені в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також поняття і порядок проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівництва.

Встановлено, що роль Ліцензійних умов у забезпеченні якості будівельних робіт проявляється у тому, що ці нормативно-правові акти закріплюють для суб'єктів господарювання спеціальні вимоги, дотримання яких дає підстави вважати, що будівельні роботи будуть виконані якісно. Держава встановлює порядок видачі ліцензії на будівельну діяльність, перевірки суб'єктів будівництва на відповідність ліцензійним умовам і таким чином сприяє забезпеченню якості будівельних робіт. Зазначене дозволяє розглядати ліцензування як господарсько-правовий засіб забезпечення якості будівельних робіт. Аналізуючи нормативно-правові акти, які складають основу ліцензування будівельної діяльності, авторка вказує на те, що необґрунтовано було внесено зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» про його непоширення на сферу будівництва. А відтак виникає необхідність законодавчого закріплення питань: державного органу ліцензування, строку дії ліцензії, строку видачі або письмового повідомлення про відмову у видачі ліцензії на будівельну діяльність, як того вимагає ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». На сьогодні ці питання вирішуються не законом, а постановою Кабінету Міністрів «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» від 05.12.2007 року № 1396. Враховуючи, що порядок ліцензування будівельної діяльності є подібний до загального порядку ліцензування, пропонується розповсюдити Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» й на будівельну сферу.

Дисертанткою обґрунтовується необхідність чіткої регламентації ліцензійної експертизи - процедури перевірки суб'єктів будівельної діяльності на відповідність ліцензійним умовам. Запропоновано спосіб безпосереднього проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності шляхом виїзду на місце здійснення господарської діяльності, а не на підставі поданих документів. Під місцем здійснення господарської діяльності необхідно розуміти офісне приміщення, де можна перевірити укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками, наявність нормативних документів, приладів, а також виробниче приміщення, будівельний майданчик в залежності від вимог Ліцензійних умов та видів робіт, що заявляються до ліцензування. З урахуванням цього, розроблено пропозицію щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» від 05.12.2007 р. № 1396 та закріплення поняття ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності як безпосередньої (шляхом виїзду на місце здійснення господарської діяльності) перевірки виконання ними встановлених ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності вимог. Запропоновано також уточнення органу, уповноваженого проводити ліцензійну експертизу суб'єктів будівельної діяльності. Відомчими актами Держархбудінспекції доручено проводити таку експертизу суб'єктам господарювання приватної форми власності. Дисертантка зауважує, що цим порушується п. 6 ст. 19 ГК України, оскільки право Держархбудінспекції делегувати зазначені повноваження не передбачено жодним законом. Крім цього, недоцільним вважається й прийняття такого закону, бо цим буде порушено принцип неприпустимості доручення органом ліцензування іншим особам визначати спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні умови. Наголошується, що проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності слід покласти на територіальні органи Держархбудінспекції, що дозволить їм виявляти справжній технічний і кваліфікаційний рівень підприємств та їх здатність забезпечити якісне виконання будівельних робіт. На підставі цього п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396 потребує відповідного редагування.

Підрозділ 2.2. «Нормування як господарсько-правовий засіб забезпечення якості будівельних робіт» присвячений дослідженню нормування як засобу державного регулювання господарської діяльності, за допомогою якого держава встановлює для суб'єктів будівельної діяльності обов'язкові для виконання акти технічного характеру. Досліджуються поняття «нормування» та «технічне регулювання» і стверджується, що останнє є більш широким поняттям, що включає в себе як встановлення норм (нормування), так й їх застосування та виконання (контроль).

Встановлено, що обов'язкові вимоги у будівництві містяться у будівельних нормах, які знаходять зовнішнє вираження у ДБН та Галузевих будівельних нормах (далі - ГБН). Виявлено місце цих актів серед актів технічного регулювання (технічних регламентів, стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів, технічних умов), визначених ст. 15 ГК України, та зроблено висновок, що до розробки технічних регламентів (нового виду нормативних актів, які встановлюють обов'язкові вимоги щодо безпечності будівельних робіт та об'єктів) ДБН та ГБН можуть їх заміняти, оскільки вони закріплюють характеристики безпечних будівельних робіт. Запропоновано також зберегти обов'язкову силу ДБН та ГБН й після прийняття технічних регламентів -- шляхом встановлення відповідних посилань на будівельні норми у технічних регламентах.

Аргументовано, що під звичайними умовами, яким мають відповідати будівельні роботи у разі відсутності (неповноти) умов про якість у договорі підряду, слід розуміти вимоги, закріплені у будівельних нормах, та пропонується доповнити п. 82 Загальних умов положенням: «Робота, виконана підрядником, має відповідати умовами договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - звичайним вимогам, під якими слід розуміти вимоги, закріплені у будівельних нормах». Запропоновані зміни дозволять нормативно визначити, що будівельні норми є джерелом закріплення вимог з якості робіт, що захистить інтереси замовників та споживачів будівельної продукції при виникненні спору з неякісного будівництва.

Встановлено, що у науковій літературі наголошується на відповідності якості будівельних робіт, окрім будівельних норм, стандартам. Вступ України до ЄС зумовив проведення реформи технічного регулювання, відповідно до якої стандарти застосовуються на добровільній основі (ст. 11 Закону України «Про стандартизацію»), а тому вони не є обов'язковими документами, що використовуються при прийманні виконаних будівельних робіт за якістю (окрім випадків обов'язковості стандартів в силу договору). З наведеного слідує необхідність внести зміни до постанови Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», якими виключити стандарти з числа обов'язкових актів, яким має відповідати якість будівельних робіт.

У підрозділі 2.3. «Роль господарського договору підряду у забезпеченні якості будівельних робіт» аналізується договір підряду у будівництві в умовах планової та ринкової економіки та доводиться, що ефективність цього господарсько-правового засобу значно підвищилась з переходом до ринкових відносин після впровадження принципу свободи договору.

Аналіз судової практики показує, що умова про якість будівельних робіт не завжди погоджується сторонами, а відсутність такої умови стає підставою для визнання договору неукладеним відповідно до ст. 180 ГК України. Наголошено, що зазначена умова не завжди присутня у договорі - письмовому документі, та для усунення наведеного запропоновано способи закріплення цієї умови: безпосереднє закріплення у тексті договору; закріплення у проектній документації; зазначення у документах призначення об'єкта будівництва. Надається загальна характеристика кожному із вказаних способів. Виділення цих способів допомагає з'ясувати домовленість сторін про якість будівельних робіт у конкретному договорі.

Виявлено недостатність правової регламентації порядку приймання виконаних будівельних робіт за якістю між замовником та підрядником (підрядниками). Рекомендовано суб'єктам господарювання у договорах підряду чітко визначати строки початку приймання будівельних робіт після повідомлення підрядником; порядок фіксування недоліків робіт; порядок залучення незалежної організації для підтвердження неякісного виконання будівельних робіт. Обґрунтовано необхідність доповнення Загальних умов (розділ «Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва)») диспозитивними нормами, у яких закріпити зазначені положення.

У підрозділі 2.4. «Встановлення гарантійних строків як господарсько-правовий засіб забезпечення якості будівельних робіт» проведено аналіз законодавства та наукової літератури, у яких міститься визначення поняття «гарантійний строк якості будівельних робіт» та виділено три підходи, що склалися до його розуміння. Авторка приєднується до тих дослідників, які під гарантійним строком якості будівельних робіт розуміють строк, необхідний замовнику для встановлення недоліків у виконаних будівельних роботах, однак при цьому пропонує вказане поняття удосконалити, закріпивши у ньому обов'язок підрядника забезпечити збереження якісних властивостей будівельних робіт на протязі гарантійного строку. Запропоновано закріпити у вступній частині Загальних умов, де зведено основні поняття щодо укладання та виконання договорів підряду, поняття «гарантійний строк якості будівельних робіт» у наступній редакції: гарантійний строк якості будівельних робіт -- строк, протягом якого підрядник гарантує збереження якісних показників будівельних робіт, а також виправлення виявлених у цей період недоліків (дефектів) у спосіб, передбачений законом та договором.

Авторкою аналізується поняття «гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва», яке зустрічається у нормативно-правових актах поряд з поняттям «гарантійний строк якості закінчених робіт», та стверджується, що виділення окремого поняття «гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва» є недоцільним, оскільки мова йде не про різні характери гарантійних строків, а про різні предмети гарантії - капітальні й некапітальні конструкції. У зв'язку з цим, пропонується у п. 103 Загальних умов поняття «гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва» замінити на «гарантійний строк якості закінчених робіт».

Зроблено пропозиції щодо тривалості гарантійних строків якості будівельних робіт, а саме обґрунтовується, що визначений чинним законодавством (ст. 884 ЦК України) гарантійний строк у десять років не може бути однаковим для усіх видів робіт: для робіт, результатом яких є створення конструктивних елементів споруди (фундаментів, несучих стін тощо), він є надто коротким, для інших (наприклад, шпалерних, малярних робіт) - надто тривалим. Запропоновано закріпити у ч. 1 ст. 884 ЦК України норму про те, що гарантійний строк якості будівельних робіт складає половину від нормативного строку експлуатації результату робіт, якщо більший строк не встановлено договором підряду, а у разі, якщо гарантійний строк якості будівельних робіт не визначено ані договором, ані нормативно-правовими актами, такий строк дорівнює трьом рокам. Розділ 3. Господарсько-правова відповідальність за неякісне виконання будівельних робіт складається з двох підрозділів, в яких досліджується поняття, підстава та умови, а також види санкцій господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт.

У підрозділі 3.1. «Поняття, підстава та умови господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт» на основі аналізу наукової літератури господарсько-правова відповідальність за неякісне виконання будівельних робіт визначається як зазнавання суб'єктом господарювання (підрядником) несприятливих економічних наслідків у результаті застосування до нього санкцій економічного характеру за неякісне виконання будівельних робіт.

Підставою господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт є правопорушення - протиправне діяння, що полягає у порушенні вимог до якості будівельних робіт, визначених договором, проектом будівництва, нормативними документами. Дисертанткою акцентується увага на необґрунтованій підміні понять «неякісне виконання будівельних робіт» та «неналежне виконання будівельних робіт» у нормативно-правових актах, договорах, судових рішеннях та відзначається, що останнє є ширше за змістом, оскільки включає й інші порушення (окрім порушення вимог до якості), що можуть бути вчинені підрядником.

Авторкою проводиться класифікація недоліків будівельних робіт на: 1) явні та приховані (явні - це такі недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття, шляхом візуального огляду, без застосування спеціальних приладів та випробувань; приховані - це такі недоліки, які виявилися після прийняття робіт у процесі експлуатації або були встановлені шляхом застосування спеціальних приладів та випробувань); 2) істотні та неістотні (істотні - це такі недоліки, які спричиняють неможливість використання результату будівельних робіт відповідно до договору чи цільового призначення або які неможливо усунути, або усунення яких потребуватиме значного строку (більше половини від строку виконання робіт); неістотні - інші незначні недоліки будівельних робіт). Досліджуючи умови покладення господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт, дисертантка доходить висновку, що відповідальність підрядника за неякісне виконання будівельних робіт має наступати незалежно від його вини, тому що: 1) у даних господарських правовідносинах досить складно встановити особу, з вини якої виникли дефекти робіт, а підрядник є професійним суб'єктом господарювання, який організовує виконання робіт і здатний виявити будь-які обставини, що можуть загрожувати їх якості; 2) будівельна діяльність пов'язана з підвищеним ризиком для людини та навколишнього середовища, а тому шкода, заподіяна внаслідок неякісного будівництва, має відшкодовуватися без урахування вини підрядника як шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України); 3) відповідно до загального принципу розподілу ризиків у відносинах будівельного підряду підрядник несе ризик встановлення недоліків робіт і відповідає за їх усунення; 4) підрядник як суб'єкт господарювання має можливість вжити певний комплекс заходів (здійснення технічного нагляду, залучення інжинірингової організації, страхування відповідальності тощо) для запобігання неякісного виконання робіт. Однак вказане не означає, що підрядник позбавлений права вимагати відшкодування понесених витрат від суб'єкта господарювання, з вини якого дійсно виникли дефекти будівництва.

У підрозділі 3.2. «Види господарсько-правових санкцій за неякісне виконання будівельних робіт» надається характеристика господарсько-правових санкцій, що застосовуються при неякісному виконанні будівельних робіт, та формулюються пропозиції щодо підвищення їх ефективності.

За неякісне виконання будівельних робіт до підрядника застосовуються такі види господарсько-правових санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Штрафні санкції за неякісне виконання будівельних робіт у чинному законодавстві встановлено лише для державних підприємств (ст. 231 ГК України). Відсутність таких санкцій за допущення недоліків у роботі та за порушення строків їх виправлення для інших суб'єктів господарювання негативно відбивається на якості робіт, оскільки у договорах такі санкції можуть і не передбачатись. Авторкою аргументується необхідність доповнення ч. 2 ст. 322 ГК України нормою для закріплення відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт у вигляді штрафу у розмірі двадцяти відсотків від вартості неякісних робіт, а також пені за порушення строків усунення недоліків будівельних робіт у розмірі 0,1 % вартості неякісних робіт за кожен день прострочення, якщо інші штрафні санкції за неякісне виконання будівельних робіт не передбачено договором.

Проаналізовано оперативно-господарські санкції за неякісне виконання будівельних робіт, серед яких: відмова від прийняття неякісних робіт; здійснення оплати виконаних підрядних робіт лише після випробування їх результату, якщо у попередніх роботах виявилися недоліки; розірвання договору; відмова від договору; призупинення виконання будівельних робіт. Дисертанткою виявлено особливості застосування таких санкцій та запропоновано відповідні формулювання про ці санкції у господарських договорах. Окремо розглянуто таку оперативно-господарську санкцію, як відмова від оплати неякісних робіт. У п. 82 Загальних умов закріплюється право замовника не оплачувати роботи, виконані з використанням неякісних матеріалів. Авторкою аргументовано доповнення п. 81 Загальних умов положенням про те, що замовник може відмовитися від оплати неякісних будівельних робіт незалежно від причин неякісного виконання робіт.

Найбільш розповсюдженими адміністративно-господарськими санкціями, які можуть застосовуватися за неякісне виконання будівельних робіт, є адміністративний штраф, зупинення виконання будівельних робіт, зупинення та анулювання ліцензії на будівельну діяльність. Авторкою надається характеристика цим санкціям, вказується, що чинним законодавством (Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування») передбачено такі санкції лише для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а тому пропонується поширити норми зазначеного закону й на фізичних осіб-підприємців. Пропонується розширення переліку підстав застосування такої адміністративно-господарської санкції, як зупинення дії ліцензії на будівельну діяльність (п. 22 постанови Кабінету Міністрів «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» від 05.12.2007 року № 1396) та доповнення його наступною підставою - акт про повторне протягом року порушення підрядником вимог щодо якості будівельних робіт.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці теоретичних і практичних питань господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт. Дисертанткою обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення законодавства, що регулює дотримання якості будівельних робіт.

У висновках викладено основні результати дисертаційного дослідження:

1. Удосконалено визначення якості будівельних робіт за рахунок виділення властивостей, які характеризують якісні будівельні роботи, а саме: якість будівельних робіт Ї це наявність у будівельних робіт сукупності властивостей (функціональних, конструктивних, екологічних, естетичних, ергономічних, властивостей щодо безпечності), які відповідають вимогам, закріпленим у договорі, проекті будівництва, нормативних документах.

2. Пропонується розглядати «якість будівельних робіт» та «безпечність будівельних робіт» як взаємопов'язані поняття та стверджується, що безпечність будівельних робіт -- це одна із властивостей якісних будівельних робіт.

3. Аргументовано необхідність систематизації норм про права та обов'язки суб'єктів будівельної діяльності (інвесторів, замовників, забудовників, підрядників, проектних організацій, власників споруд, підприємств, що проводять дослідницьку діяльність в галузі будівництва та випробування будівельної продукції) стосовно забезпечення якості робіт в окремій главі Містобудівного кодексу України.

4. Запропоновано безпосередній спосіб проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності шляхом виїзду на місце здійснення господарської діяльності та орган, уповноважений проводити ліцензійну експертизу, Ї Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи замість суб'єктів господарювання приватної форми власності, яким на сьогодні такі повноваження передані неправомірно.

5. Обґрунтовано, що будівельні норми забезпечують якість будівельних робіт та їх безпечність, а тому можуть замінювати технічні регламенти. Запропоновано зберегти обов'язкову силу будівельних норм й після прийняття технічних регламентів - шляхом встановлення відповідних посилань на будівельні норми у регламентах. Аргументовано необхідність доповнення п. 82 Загальних умов положенням щодо конкретизації змісту звичайних вимог, під якими слід розуміти вимоги, закріплені у будівельних нормах.

6. Запропоновано способи закріплення умови про якість будівельних робіт у договорі підряду: безпосереднє закріплення у тексті договору; закріплення у проектній документації; зазначення у документах призначення об'єкта будівництва. Обґрунтовано необхідність доповнення Загальних умов (розділ «Приймання-передача закінчених робіт») диспозитивними нормами, у яких закріпити порядок приймання виконаних будівельних робіт за якістю між замовником та підрядником (підрядниками).

7. Аргументовано встановлення у ч. 1 ст. 884 ЦК України гарантійного строку якості будівельних робіт, який складатиме половину від нормативного строку експлуатації результату робіт, якщо більший строк не встановлено договором підряду. У разі, якщо гарантійний строк якості будівельних робіт не визначено ані договором, ані нормативно-правовими актами, такий строк дорівнює трьом рокам.

8. Обґрунтовано наступні пропозиції щодо удосконалення господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт: господарським правопорушенням, за яке настає відповідальність у цій сфері, є неякісне виконання будівельних робіт, яким має визнаватися протиправне діяння, що полягає у порушенні вимог до якості будівельних робіт, визначених договором, проектом будівництва, нормативними документами;

вина потребує виключення з числа умов відповідальності при застосуванні до підрядника такої господарсько-правової санкції як стягнення збитків, заподіяних неякісним виконанням будівельних робіт;

закріпити для усіх суб'єктів господарювання штрафні санкції за неякісне виконання будівельних робіт: штраф у розмірі 20 % від вартості неякісно виконаних робіт та пеня у розмірі 0,1 % від вартості робіт за кожен день прострочення усунення недоліків робіт;

встановити адміністративно-господарські санкції за порушення у сфері містобудування для фізичних осіб-підприємців шляхом поширення на них Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»;

доповнити підстави застосування такої адміністративно-господарської санкції як зупинення дії ліцензії на будівельну діяльність наступною підставою - акт про повторне протягом року порушення підрядником вимог щодо якості будівельних робіт.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Городок Н. Встановлення гарантійних строків як засобів забезпечення якості будівельних робіт / Н. Городок // Правничий часопис Донецького університету. - 2006. - № 2 (16). - C. 71-77.

2. Городок Н. Роль будівельних норм у забезпеченні якості будівельних робіт / Н. Городок // Правничий часопис Донецького університету. - 2007. - № 2 (18). - С. 273-276.

3. Городок Н.В. Щодо визначення поняття «якість будівельних робіт» / Н.В. Городок // Університетські наукові записки. - 2008. - № 2 (26). - C. 128-131.

4. Городок Н.В. Щодо окремих питань ліцензування будівельної діяльності / Н.В. Городок // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 2. - С. 145-149.

5. Трофуненко Н.В. Щодо господарсько-правової відповідальності за неякісне виконання будівельних робіт / Н.В. Трофуненко // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы: сб. науч. тр. / НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: Вебер, 2009. - Т. 1. - С. 272-277.

6. Трофуненко Н. Співвідношення понять «якість будівельних робіт» і «безпечність будівельних робіт» / Н. Трофуненко // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 5. - С. 28-30.

7. Трофуненко Н.В. Нормативно-правове забезпечення якості будівельних робіт / Н.В. Трофуненко // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 2010. - № 1. - С. 388-390.

8. Городок Н.В. Безпечність як одна із складових поняття «якість будівельних робіт» / Н.В. Городок // Від громадянського суспільства - до правової держави: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 25 квітня 2007 р.). - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна МОН України, 2007. - С. 218-220.

9. Городок Н.В. К вопросу о понятии качества строительных работ / Н.В. Городок // Проблемы и перспективы развития юридической науки в Украине: материалы итог. науч. конф. Донецкого нац. ун-та за период 2005-2006 гг.: Правоведение (Донецк, апрель 2007 г.) / МОН Украины, Донецкий национальный университет. - Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. - С. 57-59.

10. Городок Н.В. Договір як господарсько-правовий засіб забезпечення якості будівельних робіт / Н.В. Городок // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави: зб. наук. праць І Міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 5-6 червня 2008 р.). - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького МОН України, 2008. - С. 247-251.