Адміністративний примус в умовах надзвичайного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

УДК 342.95

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

Виприцький

Андрій Олексійович

Дніпропетровськ

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

кандидат юридичних наук, доцент

Соколенко Ольга Леонідівна,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара,

завідувач кафедри адміністративного та кримінального права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Кузніченко Сергій Олександрович,

Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, заступник начальника з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент

Дерев'янко Павло Васильович,

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки.

Захист відбудеться "28" травня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради. Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26).

Автореферат розісланий "27" квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.М. Школа



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реальна дійсність сьогодення свідчить про бурхливі зміни у повсякденному житті країни, що супроводжуються виникненням різного роду техногенних катастроф, надзвичайних ситуацій природного характеру, а також явищ соціально-політичного характеру (проведення різноманітних масових заходів, виникнення групових порушень громадського порядку і масових безпорядків). Ступінь розвитку і перебігу перерахованих подій та процесів у тій чи іншій мірі впливає на повсякденну діяльність органів державної влади, тим самим визначаючи особливості їх функціонування. При цьому виникає нагальна потреба у нормалізації усіх сфер суспільного життя шляхом підтримання надійного громадського порядку у разі виникнення надзвичайних ситуацій, що зумовлюють введення режиму надзвичайного стану.

Щороку реєструється сотні надзвичайних ситуацій різного характеру, унаслідок яких гинуть та отримують ушкодження люди. Так, за період з початку 1998 по кінець 2010 року в Україні зареєстровано 5182 надзвичайної ситуації, у тому числі 2808 техногенного, 1898 природного характеру та 471 соціально-політичного характеру. Частка надзвичайних ситуацій державного рівня складає 2,0 %, регіонального рівня - 7,15 %, решта місцевого та локального рівня (відповідно 32,8% та 58,2%). Усього внаслідок надзвичайних ситуацій за 12 років загальна кількість постраждалих складає близько 28,5 тис. осіб, з яких загинуло 4,6 тис. осіб. Матеріальні збитки, завдані народному господарству від надзвичайних ситуацій, оцінюються сумою близько 9,1 млрд. грн. Така ситуація перш за все пов'язана з підвищеним антропогенним навантаженням на оточуюче середовище (надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру), а також з існуючими соціальними протиріччями у суспільстві, економічною нестабільністю (надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру). Всі зазначені обставини обґрунтовують існування у правовій системі України режиму надзвичайного стану.

Підстави, порядок введення та режим надзвичайного стану передбачають особливий порядок функціонування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які в процесі ліквідації наслідків надзвичайного стану та усунення причин та умов його допущення вживають низку адміністративно-правових заходів, основним з яких є адміністративний примус.

Розгляд теоретичних і практичних проблем застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану є одним із основних напрямків сучасних наукових досліджень у сфері діяльності органів публічної адміністрації, що потребує комплексного поєднання знань багатьох галузей права.

Необхідно зазначити, що після набуття Україною незалежності, питання щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану не посіли належного місця у працях вчених-адміністративістів. Більшість теоретичних та практичних розробок присвячувались питанням організації охорони громадського порядку та організації діяльності органів внутрішніх справ в зазначених умовах. В цілому проблеми застосування заходів адміністративного примусу в своїх роботах досліджували, в різні часи, такі видатні науковці: В.Б. Авер'янов, С.С. Алексєєв, Ф.Ардан, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах Ю.П. Битяк, О.Г. Братель, А.С. Васильєв, Д.М. Власов, І.П. Голосніченко, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, В.М. Комарницький, А.Т. Комзюк, О.П. Коренєва, С.В. Магда, С.К. Могил, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, М.М. Тищенко та ін. Окремої уваги дослідженню реалізації адміністративного примусу, у тому числі в період введення надзвичайного стану приділено такими вченими, як: А.В. Басовим, В.М. Григор'євим, Ж.Гримо, А.В. Грязновим, В.В. Гущіним, П.В. Дерев'янко, О.Л. Дубовиком, Р.Драго, А.Е. Жалінським, О.О. Крестьяніновим, С.О. Кузніченко, Ю.М. Козловим, А.М. Ларіним, І.Л. Петрухіним, Б.Н. Порфир'євим, В.Б. Рушайло, С.Д. Хазановим та ін. Праці зазначених авторів стали добрим науковим підґрунтям для проведення дослідження адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану. Однак комплексного аналізу адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану в межах монографічного дослідження проведено не було.

Таким чином, недостатнє теоретичне опрацювання обраної теми, її наукова значущість та актуальність зумовлюють потребу в проведенні глибокого дослідження згаданого явища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до наказу МВС України № 421 від 28.04.2006 року "Про затвердження положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів у вищих навчальних закладах МВС України", п.п. 13.84 Наказу МВС України від 29.07.2010 р. № 347 "Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років", п. 2.174 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2010 рік та плану наукових досліджень кафедри адміністративної діяльності ОВС Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 22 лютого 2007 року, протокол № 2.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначені особливостей застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, адміністративно-правових засад діяльності органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану та розробці рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення завдань, спрямованих на:

- дослідження місця правового режиму надзвичайного стану в системі надзвичайних адміністративно-правових режимів;

- визначення поняття, особливостей та зміст адміністративного примусу в умовах дії надзвичайного стану;

- аналіз нормативно-правових основ застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану;

- дослідження системи та повноважень суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану;

- аналіз загального адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану;

- дослідження особливостей застосування додаткових заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану;

- розробку пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв'язку із застосуванням заходів адміністративного примусу в умовах дії правового режиму надзвичайного стану.

Предметом дослідження є адміністративний примус в умовах дії правового режиму надзвичайного стану.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що забезпечують досягнення поставленої мети. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Основним методом, який застосовано в ході дослідження, є загальнонауковий діалектичний метод, що дозволив проаналізувати чинне законодавство щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану. У роботі також застосовуються конкретні методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження проблемних питань щодо визначення місця режиму надзвичайного стану в системі надзвичайних адміністративно-правових режимів, компетенції різних суб'єктів, що відповідальні за реалізацію заходів режиму надзвичайного стану, а також нормативно-правових основ застосування примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану (підрозділи 1.1, 1.3, 1.4). За допомогою системного та функціонального методу було здійснено аналіз системи суб'єктів, що відповідальні за реалізацію заходів режиму надзвичайного стану (підрозділ 1.3). Методи класифікації, групування, системний та функціональний застосовано для визначення видів та підвидів адміністративного примусу, який застосовується в умовах дії режиму надзвичайного стану (підрозділи 2.1, 2.2.1, 2.2.2); за допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовувалась специфіка діяльності органів державної влади щодо застосування окремих заходів адміністративного примусу, підстави та процедури їх застосування (розділ 2). Логіко-семантичний метод, документальний аналіз використовувались для формулювання напрямків вдосконалення правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану (підрозділ 2.3).

Нормативну основу дослідження складають: міжнародні нормативно-правові акти ратифіковані Верховною Радою України у сфері забезпечення прав і свобод громадян, які опинилися в зоні дії правового режиму надзвичайного стану, Конституція України, закони України та підзаконні акти, що регулюють діяльність суб'єктів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують діяльність суб'єктів публічної адміністрації в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, узагальнення їх практичної діяльності, політико-правова публіцистика, довідкові видання, а також результати анкетування 221 посадової особи міністерства надзвичайних ситуацій, 152 посадових осіб органів місцевих державних адміністрацій та 196 фізичних осіб.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням питань застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану, в результаті якого автором запропоновано теоретично та практично значущі наукові концептуальні положення, а саме:

вперше:

- доведено, що адміністративний примус, який застосовується в умовах дії режиму надзвичайного стану складає систему тимчасових особливих обмежувальних заходів впливу морального, майнового, особистісного та іншого характеру, що застосовуються на певній території уповноваженими суб'єктами до фізичних і юридичних осіб, які не перебувають в їх підпорядкуванні з метою захисту національної безпеки та забезпечення безпеки населення країни;

- запропоновано класифікацію заходів адміністративного примусу, що застосовують органи публічної адміністрації в період надзвичайного стану в залежності від стадії розвитку надзвичайної ситуації: виникнення надзвичайної ситуації та введення надзвичайного стану; загострення надзвичайної ситуації; ліквідації її наслідків;

– з'ясовано особливості застосування суб'єктами публічної адміністрації системи заходів адміністративного примусу загального характеру під час введення надзвичайного режиму та додаткових заходів адміністративного примусу, що застосовуються у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного характеру та під час масових порушень громадського порядку;

- обґрунтовано пропозиції щодо: доповнення Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" нормами, які визначають порядок та умови введення надзвичайного стану, правовий статус суб'єктів публічної адміністрації, що забезпечують організацію ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, види та порядок застосування додаткових заходів правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку; доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 188-37 "Порушення вимог режиму надзвичайного стану";

удосконалено:

- теоретичні положення щодо визначення місця режиму надзвичайного стану в системі надзвичайних адміністративно-правових режимів, які мають однакову процедуру введення, продовження, скасування, а також мають єдину, загальну мету, а саме забезпечення національної безпеки та забезпечення безпеки населення країни;

- порядок застосування окремих загальних та додаткових заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, який базується на визначені підстав, приводів та доцільності їх застосування; усвідомлені меж прав, обов'язків, гарантій осіб, відносно яких вони застосовуються; передбачені наслідків їх застосування;

дістало подальшого розвитку:

- класифікація нормативно-правових актів, які регулюють діяльність суб'єктів публічної адміністрації щодо застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану залежно від суб'єкта правотворчості та змісту, виокремлено їх вади та визначено напрямки удосконалення;

- класифікація суб'єктів, відносно яких застосовуються заходи адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану шляхом поділу їх на групи: 1) фізичні особи, що проживають або прибули у місцевість де введений режим надзвичайного стану для тимчасового проживання; 2) біженці, вимушені переселенці або особи, які по іншим причинам не можуть проживати у тій місцевості звідки вони прибули; 3) юридичні особи, що безпосередньо розташовані на території дії режиму надзвичайного стану; 4) фізичні та юридичні особи, які безпосередньо не знаходяться на території дії режиму надзвичайного стану, але їх господарська діяльність пов'язана з реалізацією заходів режиму надзвичайного стану; 5) фізичні особи, що безпосередньо мешкають за межами населених пунктів де введений режим надзвичайного стану;

- процесуальний порядок діяльності посадових осіб МНС, ОВС щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, що зумовлений особливостями: підстав та умов введення надзвичайного стану; умов та режиму розташування, проживання, переміщення фізичних та юридичних осіб; комплексу їх прав та обов'язків; меж повноважень працівників МНС та МВС; умов та порядку ліквідації наслідків надзвичайного стану.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - для подальшої наукової розробки нових напрямків діяльності суб'єктів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану;

- у правотворчій сфері - сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Лист до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони вих. №2998 від 23.09.2010);

- у сфері правозастосування - запропоновані автором рекомендації дозволять покращити практичну діяльність суб'єктів, що відповідальні за реалізацію заходів режиму надзвичайного стану з питань застосування заходів адміністративного примусу в зазначених умовах (Акт впровадження в діяльність Головного управління МНС в Дніпропетровський області № 12 від 17.03.2010);

- у навчальному процесі - положення та висновки дисертації використовуються при викладанні навчальних дисциплін "Адміністративне право", "Адміністративна діяльність ОВС", "Управління в ОВС" Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 18.12. 2010).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації, розроблені в процесі дослідження, обговорювались на засіданнях кафедр адміністративної діяльності ОВС, адміністративного права та адміністративного процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Окремі наукові положення, висновки і практичні рекомендації, що містяться в роботі, висвітлено в доповідях у десяти наукових конференціях: Всеукраїнській конференції з адміністративного права "Перспективи та проблеми адміністративної реформи в Україні" (Запоріжжя, 2007); Міжнародній науковій конференції "Вітчизняна юридична наукова спадщина і сучасність" (Дніпропетровськ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми взаємодії оперативних підрозділів у протидії організованій злочинній діяльності" (Одеса, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки" (Дніпропетровськ 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів" (Сімферополь, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі вищих навчальних закладів" (м. Дніпропетровськ, 2009); Всеукраїнській конференції з адміністративного права "Сучасні проблеми адміністративної реформи в Україні (м. Запоріжжя, 2009); Міжнародній науковій конференції "Проблеми та перспективи розвитку вітчизняного права" (м. Дніпропетровськ, 2010); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (м. Тернопіль, 2010); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (м. Тернопіль, 2011).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та восьми тезах доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 221 сторінок, з яких: 176 - основний текст, 21 - список використаних джерел, який охоплює 203 найменування; 20 - додатки.



Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначаються мета, завдання дослідження, його об'єкт та предмет, використані методи, нормативна та емпірична основи; формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1. "Теоретично-правові засади застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану" складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Місце правового режиму надзвичайного стану в системі адміністративно-правових режимів" розглянуто науковий доробок проблем сутності понять "правовий режим", "адміністративно-правовий режим" та "надзвичайний адміністративно-правовий режим", проаналізовано види надзвичайних адміністративно-правових режимів, виокремлено місце режиму надзвичайного стану у системі надзвичайних адміністративно-правових режимів.

Встановлено, що на конституційному рівні закріплено три надзвичайних адміністративно-правових режими: правовий режим воєнного стану, правовий режим надзвичайного стану, правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації, які регулюються відповідними законами та мають загальну єдину мету - захист національної безпеки та забезпечення безпеки населення країни. Характерними ознаками адміністративно-правових режимів є: визначена спеціальними нормами права поведінка фізичних та юридичних осіб; детальна регламентація діяльності державних органів і громадських об'єднань; введення деяких додаткових правил або вилучення із загальнообов'язкових правових норм; встановлення особливого контролю за дотриманням правопорядку у сфері дії особливого режиму та встановлення деяких обмежувальних заходів.

Надано характеристику правового режиму надзвичайного стану, визначено його специфіку, яка полягає в: особливих підставах та умовах введення; порядку функціонування суспільних відносин; порядку та меж діяльності органів публічної адміністрації; умов та режиму розташування, проживання, переміщення фізичних та юридичних осіб; комплексу їх прав та обов'язків; порядку, способів і засобів застосування надзвичайних заходів; умов та порядку ліквідації наслідків надзвичайного стану.

У підрозділі 1.2. "Поняття, особливості та зміст адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану" наведено поняття "адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану", досліджено зміст його складових елементів (ознак).

Встановлено, що адміністративному примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану властиві як загальні ознаки, що характеризують адміністративний примус в цілому, так і додаткові, а саме: заходи адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану застосовуються лише на той строк, що чітко визначений у Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану"; органи виконавчої влади та органу місцевого самоврядування в умовах дії режиму надзвичайного стану, з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації можуть застосовувати лише ті заходи адміністративного примусу, що прямо передбачені в Указі Президента України "Про введення режиму надзвичайного стану" та у Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану"; дія заходів адміністративного примусу, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану розповсюджується на фізичних та юридичних осіб, які знаходяться або мешкають на території дії режиму.

Здійснено класифікацію заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану, в основу якої покладено поділ заходів адміністративного примусу на: заходи адміністративного попередження, припинення та відповідальності. Їх зміст досліджено з урахуванням специфіки різновидів правового режиму надзвичайного стану за підставами та умовами введення: у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного характеру та у разі масових порушень громадського порядку.

У підрозділі 1.3. "Нормативно-правові основи застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану" акцентується увага на тому, що питання нормативно-правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану є дуже актуальними та важливими, оскільки забезпечення прав та свобод людини і громадянина є одним із найважливіших напрямків діяльності держави. Встановлено, що сьогодні нормативно-правове регулювання застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану має несистемний характер.

Аналіз законодавства, що регулює порядок застосування примусу в умовах надзвичайного стану дозволяє зробити висновок, що переважна частина норм має адміністративно-правовий характер і регулює ряд відносин зазначеної сфери. Ці норми містяться як в Конституції України, так і в окремих законах: "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про міліцію", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провідне місце належить міжнародно-правовим договорам, що ратифіковані Верховною Радою України, та в цілому узгоджуються з законодавством України. Водночас, суттєву роль відіграють Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти дія яких спрямована на конкретизацію та виконання законів.

На основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану, можна визначити, що вадами такого правового регулювання є: недостатня правова регламентація застосування даних заходів на законодавчому рівні і, як наслідок, підміна законодавчої регламентації підзаконними нормативними актами; неузгодженість норм підзаконних правових актів з нормами законів України у цій сфері; відсутність належної систематизації нормативно-правових актів, що ускладнює їх ефективне застосування.

Наведено та обґрунтовано напрямки удосконалення нормативного забезпечення діяльності органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану.

У підрозділі 1.4. "Система та повноваження суб'єктів застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану" акцентовано увагу на тому, що система суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану складається з загальних суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу та суб'єктів, що спеціально створені державою з метою здійснення таких функцій.

До загальних суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану віднесено: Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки і оборони України. Зазначені суб'єкти безпосередньо не застосовують заходи адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, однак своїми діями створюють юридичні підстави для його застосування, мають відповідні повноваження організаційного характеру у сфері застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану і вирішують в основному конституційно та законодавчо закріплені стратегічні завдання у вказаній сфері.

До спеціальних суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу, на які покладено завдання забезпечення режиму надзвичайного стану та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, належать: Міністерство надзвичайних ситуацій України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба та інші.

Автор вказує, що на сьогодні в Україні існує велика кількість суб'єктів, що уповноважені застосовувати заходи адміністративного примусу в зазначених умовах, їх завдання та функції дуже часто дублюються, що у свою чергу призводить до зниження ефективності у діяльності цих органів.

Обґрунтовано авторське положення про те, що одним із способів покращення діяльності органів публічної адміністрації в умовах дії режиму надзвичайного стану є систематизація у єдиному нормативно-правовому акті функціональних обов'язків необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу. Таку пропозицію підтримали 91% опитуваних посадових осіб обласної та районних державної адміністрації, 86% посадових осіб Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ та 52% фізичних осіб. Абсолютна більшість опитаних висловила позицію щодо необхідності чіткого розмежування повноважень та визначення алгоритмів діяльності органів публічної адміністрації у сфері забезпечення режиму надзвичайної ситуації.

Розділ 2. "Характеристика примусів, що застосовуються в умовах надзвичайного стану" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. "Загальний адміністративний примус в умовах надзвичайного стану" проаналізовано зміст заходів адміністративного примусу, що застосовуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у разі запровадження режиму надзвичайного стану з будь-яких підстав, що передбачені Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Заходами адміністративного примус загального характеру в умовах надзвичайного стану є: встановлення особливого режиму в'їзду та виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та особливо важливих об'єктів державного значення; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків. Встановлено, що відсутність законодавчо визначеного порядку застосування даних заходів адміністративного примусу, приводить, з однієї сторони до перевищення меж їх застосування уповноваженими органами, що порушує права і свободи громадян, з іншої сторони не дає можливість таким органам ефективно їх застосовувати з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та усунення причин та умов її настання. На такі проблеми вказали 69% опитаних нами посадових осіб Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Встановлено, що існує специфіка застосування окремих заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану до таких суб'єктів: 1) фізичні особи, що проживають або прибули у місцевість де введений режим надзвичайного стану для тимчасового проживання населення, що постійно проживає у місцевості, де введений режим надзвичайного стану; 2) біженці, вимушені переселенці або особи, які по іншим причинам не можуть проживати у тій місцевості звідки вони прибули; 3) юридичні особи, що безпосередньо розташовані на території дії режиму надзвичайного стану; 4) фізичні та юридичні особи, які безпосередньо не знаходяться на території дії режиму надзвичайного стану, але їх господарська діяльність пов'язана з реалізацією заходів режиму надзвичайного стану (наприклад, заборона здійснення певних видів господарчої діяльності тощо); 5) фізичні особи, що безпосередньо мешкають із межами населених пунктів, де введений режим надзвичайного стану (на цю групу громадян розповсюджуються обмеження, пов'язані із здійсненням транзитного руху транспортних засобів через територію населених пунктів, де діє режим надзвичайного стану тощо).

У підрозділі 2.2. "Додатковий адміністративний примус в умовах надзвичайного стану" проаналізовано зміст заходів адміністративного примусу, що застосовуються у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також у разі виникнення масових порушень громадського порядку.

Встановлено, що чинний Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану" заходи адміністративного примусу, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану до фізичних та юридичних осіб диференціює в залежності від ґенези надзвичайної ситуації, виникнення якої зумовило запровадження даного режиму, а саме на: а) заходи адміністративного примусу, що застосовуються виключно у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. До них відносяться такі заходи: тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень; встановлення для юридичних осіб квартирної повинності; тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів; встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності; мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності; зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності тощо; б) заходи адміністративного примусу, що застосовуються виключно у разі виникнення масових порушень громадського порядку. До них відносяться такі заходи: запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів; заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку; особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі тощо.

Визначено, що на сьогодні в Україні відсутній прозорий механізм реалізації заходів адміністративного примусу в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також при масових порушеннях громадського порядку. Обґрунтовується авторська позиція щодо шляхів удосконалення законодавства, яке регулює порядок застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, які полягають: по-перше, у розробці та прийнятті нових нормативно-правових актів, що будуть визначати механізм реалізації заходів адміністративного примусу, що не є властивими для звичайних умов життєдіяльності, а по-друге, внесення змін і доповнень вже в чинні законодавчі акти з метою вдосконалення порядку застосування існуючих заходів адміністративного примусу.

У підрозділі 2.3. "Напрямки вдосконалення правового регулювання застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану" зазначено, що недостатня ефективність застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану зумовлена недосконалістю їх нормативно-правового регулювання.

Напрямки вдосконалення правового регулювання застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану можуть стати: по-перше, удосконалення норм Закону "Про правовий режим надзвичайного стану" шляхом: розширення підстав та підвищення оперативності введення надзвичайного стану, визначення першочергових заходів, спрямованих на зниження рівня загрози наслідків надзвичайної ситуації та інформування громадськості про рівень загрози, визначення правового статусу органів, що забезпечують організацію дотримання умов цього правового режиму, визначення порядку і механізму їх взаємодії, визначення підстав та порядку застосування заходів забезпечення дотримання режиму надзвичайного стану в цілому, та заходів адміністративного примусу, зокрема; по-друге, визначення завдань та функцій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо організації діяльності по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - в нормативних актах, які визначають їх правовий статус: по-третє, на міжвідомчому рівні правового регулювання визначити порядок взаємодії органів, що забезпечують організацію ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі щодо застосування заходів адміністративного примусу, з чітким визначенням завдань, форм, способів та механізмів взаємодії; по-четверте, на відомчому рівні правового регулювання визначити порядок (алгоритм) діяльності органів, що забезпечують організацію ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; по-п'яте, встановити відповідальність посадових осіб органів публічної адміністрації за порушення порядку організації ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залежно від тяжкості таких наслідків, що наступили або могли наступити, а також адміністративну відповідальність за порушення вимог режиму надзвичайного стану.



Висновки

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором запропоноване нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначені особливостей застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, адміністративно-правових засад діяльності органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану та розробці рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері. Дисертантом сформульовані висновки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на вирішення зазначеного завдання. Серед них найбільш суттєвими є такі:

1. Правовий режим надзвичайного стану у порівнянні з іншими надзвичайними адміністративно-правовими режимами має певні схожі риси та відмінності. Всі надзвичайні адміністративно-правові режими мають однакову процедуру введення, продовження, скасування, а також мають єдину, загальну мету, а саме: забезпечення національної безпеки та забезпечення безпеки населення країни. Проте, правовий режим надзвичайного стану має певні відмінності від інших режимів, а саме: по-перше, має чітко визначений у Законі строк дії, обсяг правообмежень, що застосовується до фізичних та юридичних осіб, систему тимчасових органів управління; по-друге, відрізняється система тимчасових органів управління, що створюється з метою координації сил та засобів, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, виникнення якої зумовило введення надзвичайного адміністративно-правового режиму; по-третє, режим надзвичайного стану має чітко визначені у Законі підстави введення.

2. На основі аналізу наукових позиції різних авторів щодо системи заходів адміністративного примусу, та виходячи з правової природи останнього, можна визначити, що заходи адміністративного примусу, які застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану складають систему тимчасових особливих обмежувальних заходів впливу морального, майнового, особистісного та іншого характеру, що застосовуються на певній території уповноваженими суб'єктами до фізичних і юридичних осіб, які не перебувають в їх підпорядкуванні з метою захисту національної безпеки та забезпечення безпеки населення країни.

3. Характерними додатковими ознаками адміністративного примусу, який застосовується в умовах дії режиму надзвичайного стану є: а) його заходи застосовуються лише в той строк, що чітко визначений у Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану; б) чітко визначений в Указі Президента України "Про введення режиму надзвичайного стану" та в Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану" перелік заходів, що застосовують органи виконавчої влади та органі місцевого самоврядування, з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; в) мають розповсюдження на фізичних та юридичних осіб, які знаходяться або мешкають на території дії режиму; г) мають компенсаційний характер, тобто передбачають поновлення в обмежених правах, а в окремих випадках, відшкодування завданої їх застосуванням шкоди.

4. Нормативно-правові акти, що регулюють порядок застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану мають певні вади: по-перше, на сьогодні існує величезна кількість нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в зазначеній сфері, що призводить до складнощів у застосуванні даних норм; по-друге, існує неузгодженість норм підзаконних правових актів з нормами законів України, які передбачають підстави та порядок застосування даних заходів; відсутність належної систематизації нормативно-правових актів, що ускладнює їх ефективне застосування; відсутність правового регулювання порядку реалізації окремих заходів адміністративного примусу.

Напрямки удосконалення нормативного забезпечення діяльності органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану вбачаються в: 1) необхідності доповнення Закону "Про правовий режим надзвичайного стану" нормами, які б, по-перше, розширювали коло заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану, зокрема: застосування приводу особи, запровадження особливого порядку ідентифікації (паспортизації) особи, вилучення документів, обмеження в'їзду та виїзду на певну територію; по-друге, деталізації порядку застосування існуючих заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану, зокрема щодо визначення: порядку в'їзду та виїзду на певну територію, порядку та умов запровадження комендантської години, огляду транспортного засобу, огляду території, приміщень та житла, підстав та строків тимчасового вилучення транспортного засобу чи майна, порядку встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів; 2) необхідності законодавчої систематизації заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану у відповідності до їх правової природи, підстав застосування та способу впливу на особу; 3) необхідності спрямування підзаконних нормативних актів на визначення чітких форм та алгоритмів діяльності міліції щодо застосування конкретних заходів адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану.

5. Діяльність загальних суб'єктів застосування адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану передусім направлена на сприяння спеціальним суб'єктам застосування адміністративного примусу, в створенні необхідних правових, організаційних та матеріально-технічних умов в сфері реалізації заходів режиму надзвичайного стану; необхідною умовою ефективного функціонування загальних суб'єктів є належна співпраця та взаємодія з питань ліквідації надзвичайної ситуації.

6. До суб'єктів, відносно яких застосовуються заходи адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану відносяться: 1) фізичні особи, що проживають або прибули у місцевість де введений режим надзвичайного стану для тимчасового проживання населення, що постійно проживає у місцевості, де введений режим надзвичайного стану; 2) біженці, вимушені переселенці або особи, які по іншим причинам не можуть проживати у тій місцевості звідки вони прибули; 3) юридичні особи, що безпосередньо розташовані на території дії режиму надзвичайного стану; 4) фізичні та юридичні особи, які безпосередньо не знаходяться на території дії режиму надзвичайного стану, але їх господарська діяльність пов'язана з реалізацією заходів режиму надзвичайного стану (наприклад, заборона здійснення певних видів господарчої діяльності тощо); 5) фізичні особи, що безпосередньо мешкають із межами населених пунктів, де введений режим надзвичайного стану (на цю групу громадян розповсюджуються обмеження, пов'язані із здійсненням транзитного руху транспортних засобів через територію населених пунктів, де діє режим надзвичайного стану тощо).

8. З урахуванням потреб практики застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, розроблено та обґрунтовано пропозиції щодо підстав та порядку їх застосування, зокрема щодо:

1) внесення змін та доповнень до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану", зокрема:

- до частини 1 статті 5 та викладення її у такій редакції: "Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України і підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. У разі неможливості виконання обов'язків Президента у зв'язку з відставкою, неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоров'я; усунення з посади шляхом імпічменту, смерті, рішення про запровадження режиму надзвичайного стану в Україні або в окремій її місцевості може прийняти Прем'єр-міністр України";

- доповнення статті 5 частиною 6 такого змісту: "Надзвичайний стан в Україні або в окремій її місцевості починає діяти лише після затвердження Верховною Радою України Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану". Забороняється створювати тимчасові органи управління, застосовувати обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб передбачених ст. 16-18 цього Закону відповідно до затвердження Указу Президента "Про введення надзвичайного стану" Верховною Радою України";

- зміни назви статті 18 та викладення її у такій редакції: "Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з надзвичайними ситуаціями соціально-політичними характеру";

- доповнення статті 22 частино 4 наступного змісту: "В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи таких суб'єктів: Президента України; народного депутата України; представника засобів масової інформації; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; представників дипломатичних установ; представників міжнародних організацій";

2) внесення змін та доповнень до частини 3 статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та викладення її в такій редакції: "У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк дії режиму";

3) доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 188-37 "Порушення вимог режиму надзвичайного стану" такого змісту: "Порушення вимог або невиконання заходів (порушення комендантської години; порушення особливого порядку в'їзду та виїзду; зміна місця проживання призовника і військовозобов'язаного в умовах дії режиму надзвичайного стану без попередження; незаконне розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку; порушення, встановлені на час дії режиму надзвичайного стану, особливих правил користування зв'язком та переданням інформації через комп'ютерні мережі; невиконання законних вимог щодо зміни режиму роботи підприємства, установи, організації усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції тощо), - тягне за собою накладання штрафу на громадян від двадцяти до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи правопорушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб на посадових осіб - від тридцяти до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян".



Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації

1. Виприцький А.О. Ознаки режиму надзвичайного стану / А.О. Виприцький / Держава і права: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України - 2007. - С. 224-228.

2. Виприцький А.О. Надзвичайний стан у системі адміністративно-правових режимів /А.О. Виприцький/ Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2007. - №4(35). - С. 217-224.

3. Виприцький А.О. Повноваження суб'єктів застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький / Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України - 2009. - С. 121-126.

4. Виприцкий А.О. Поняття та принципи адміністративно-правових примусових заходів в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький / Право і суспільство. - 2009. - № 2. - С. 54-58.

5. Виприцький А.О. Нормативно-правові основи використання примусу в умовах надзвичайного стану / Виприцький А.О. / Кримський юридичний вісник. Сімферополь. 2009. - Вип. 3(7). - С. 48-55.

6. Виприцький А.О. Механізм дії прав в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький // Перспективи та проблеми адміністративної реформ в України : матеріали Всеукр. нау.-прак. конф. (Запоріжжя, 1 березня 2007 р.) - Запоріжжя : Запорізький Нац ун-т, 2007. - С. 29-32.

7. Випрцький А.О. Щодо визначення повноважень оперативного штабу серед суб'єктів застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький // Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 11-12 грудня 2008 р.) - Сімферополь: Кримський юрид. Ін.-т ОДУВС, 2008. - С. 219-220.

8. Виприцький А.О. Правові проблеми застосування адміністративно-правових заходів в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький // Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі вищих навчальних закладів : матеріали І Всеукр. нак.- прак. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених ( Дніпропетровськ, 24 квітня 2009 р.). - Дніпропетровськ: Дніпроп. Нац. ун-т. ім.. О. Гончара, 2009. - С. 55-58.

9. Виприцький А.О. Правове регулювання адміністративно-правових заходів в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький // Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки : Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф., (Дніпропетровськ, 10 жовтня 2008). - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 40-43.

10. Вирицький А.О. Адміністративно-правові примусові заходи, які застосовуються до суб'єктів господарської діяльності в умовах надзвичайного стану / А.О. Виприцький // Сучасні проблеми адміністративної реформи в України : Матеріали Всеукр. конф. з адмін. права, (Запоріжжя, 5-6 березня 2007 р.) - Запоріжжя: Запорізький Нац. ун-т., 2009. С.17-19.

...