Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ГОЛОВКОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 342.95:347.77/78.025

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ НА ОБ'ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Ірпінь - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Шкарупа Віктор Костянтинович Національний університет державної податкової служби України.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук Ануфрієв Микола Іванович, Інститут права імені В. Великого Міжрегіональної академії управління персоналом, професор кафедри правоохоронної діяльності;

кандидат юридичних наук Тропіна Олена Миколаївна, Академія митної служби України, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін.

Захист відбудеться “20” березня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий “6” лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Після здобуття незалежності Україна здійснює демократичні перетворення в різних галузях національного законодавства. Важливим напрямом є забезпечення охорони інтелектуальної власності, оскільки саме вона потужно стимулює прогрес в усіх галузях розвитку суспільства. Інтелектуальний продукт є однією з найважливіших складових економічного, наукового, виробничого потенціалу будь-якої держави.

Охорона правовідносин у сфері інтелектуальної власності здійснюється через встановлення і реалізацію заходів юридичної відповідальності за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Одним із найбільш поширених її видів є адміністративна відповідальність, яка настає за вчинення адміністративних правопорушень у зазначеній сфері.

Упровадження Концепції адміністративної реформи в Україні, Програми розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, Програми інтеграції України до Європейського Союзу, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” від 22 травня 2003 року викликало суттєві зміни у загальній системі інтелектуального законодавства, прискорило процес посилення захисту прав та інтересів правовласників від протиправних посягань. Останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення порушень прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Статистичні дані свідчать, що у 2007 році виявлено 744 адміністративних правопорушень за ст. 51-2 КУпАП, що на 47 % більше ніж у 2006 році і на 74 % - ніж у 2005 році. Отже, проблема боротьби з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності є для України важливою і актуальною. Прийняті міжнародні зобов'язання нашої держави і прагнення вступу до Світової організації торгівлі передбачають застосування ефективних законодавчих, у тому числі адміністративно-правових, заходів по боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності.

З огляду на це на сучасному етапі законодавчих перетворень особливої актуальності набуває інститут адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих теоретиків права, зокрема таких як: С.С. Алексєєв, А.Б. Венгеров, Б.Т. Базильов, С.Н. Братусь, О.С. Йоффе, Д.А. Липинський, М.С. Малеїн, М.Н. Марченко, М.Д. Шаргородський

Фундаментальною основою для поданого дослідження стали праці таких учених-адміністративістів: В.Б. Авер'янова, М.І. Ануфрієва, А.І. Берлач, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, Д.М. Бахраха, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Зуй, С.В. Ківалова, В.В. Коваленка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Костицького, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук'янця, О.І. Миколенка, Д.В. Приймаченка, Ю.А. Тихомирова, В.К. Шкарупи та ін.

У роботі було використано деякі погляди відомих учених-адміністративістів радянських часів, зокрема В.О. Власова, І.О. Галагана, Л.В. Коваля, С.С. Студенікіна, О.М. Якуби.

Питання адміністративної відповідальності у сфері інтелектуальної власності були предметом наукового аналізу в дослідженнях В.Г. Корчевного, І.Г. Запорожець, В.О. Негрескул, В.Г. Остапчук.

Деякі положення дисертаційного дослідження спираються на наукові праці російських та білоруських учених: Д.А. Гавриленка, В.В. Дорохіна, І.Л. Зайцевої, І.І. Маха, О.М. Крамника, А.Є. Філімонова.

Окремі питання щодо проблематики даного дослідження відображено у працях науковців у галузі: кримінального права - П.П. Андрушка, П.С. Берзіна, П.С. Матишевського, А.М. Коваля, О.М. Костенко, Б.Л. Терещенка та ін.; цивільного права - В.Д. Базилевича, В.А. Дозорцева, В.С. Дроб'язка, М.В. Паладія, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Ю.С. Шемшученка, Р.Б. Шишки та ін.; митного права - О.М. Тропіної, Б.М. Габричідзе.

У формулюванні висновків і пропозицій дисертант спирався на минуле та чинне законодавство України, а також законодавство зарубіжних країн. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують адміністративну відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, аналітичні відомості, довідкові видання.

Водночас проблеми адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності предметом окремого монографічного дослідження не були. Дослідження вчених зосереджувалися здебільшого на порушенні авторських і суміжних прав, залишаючи без уваги порушення прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Практика застосування адміністративної відповідальності за зазначені правопорушення виявила ряд проблем під час реалізації ст. 51-2 КУпАП, визначення адміністративних покарань за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, вдосконалення механізму адміністративного провадження у зазначеній категорії справ. Зазначене вище потребує обговорення і формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо розв'язання існуючих проблем у сфері застосування адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

З огляду на це виникла потреба в комплексному дослідженні проблем адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, передбаченого ст. 51-2 КУпАП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Роботу виконано в межах плану наукових досліджень Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на 2006-2008 рр. (номер державної реєстрації 0108U002183) і Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року. Крім того, цей напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, Програмі розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, Програмі інтеграції України до Європейського Союзу.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації здійснити комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов'язаних з адміністративною відповідальністю за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, її реалізацією, визначити особливості провадження в цій категорії адміністративних справ та сформулювати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:

- дослідити генезис охорони інтелектуальної власності;

- проаналізувати сутність і структуру інтелектуальної власності;

- уточнити категоріальний апарат у зазначеній сфері, дати авторські визначення понять “інтелектуальна власність”, “передача (програма) мовлення”, “винахід”, “корисна модель”;

- виділити пріоритетні напрями розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності;

- визначити державну систему органів охорони інтелектуальної власності;

- сформулювати визначення та ознаки поняття “адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності”, дослідити її особливості;

- проаналізувати ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП, уточнити ознаки окремих його елементів;

- дослідити та узагальнити особливості стадій провадження у справах про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі застосування адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Методи дослідження. Методологічною основою цього дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання як загальнонаукових, так і спеціальних. Логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, думок вчених із окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). За допомогою історико-правовового методу досліджено генезис правової охорони інтелектуальної власності (підрозділ 1.1). Формально-юридичний метод використано для аналізу правових норм, які регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності (підрозділ 1.1, та розділ 2); порівняльно-правовий метод - для вивчення досвіду протидії порушенням прав на об'єкт права інтелектуальної власності (розділ 2, 3).

За допомогою системного та функціонального методів було здійснено аналіз державної системи органів охорони інтелектуальної власності (підрозділ 1.2) Дисертант використовує метод дедукції для формулювання визначення поняття “адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” (підрозділ 1.3).

Під час аналізу емпіричного матеріалу застосовувалися соціологічні прийоми отримання інформації: аналіз документів, анкетування, експертні оцінки. Проведено анкетне опитування працівників державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

З урахуванням вимог формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечливості та обґрунтованості міркувань сформульовано висновки і пропозиції дослідження.

У процесі дослідження загальнонаукові та спеціальні методи пізнання використовувалися в сукупності, при цьому пріоритет того чи іншого методу обумовлювався завданнями дослідження.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, в результаті якого автором запропоновано теоретично і практично значущі наукові концептуальні положення, а саме:

вперше:

- дано авторські визначення понять “адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності”, “передача (програма) мовлення”, “винахід” та “корисна модель”;

- обґрунтовано законодавче закріплення чотирьох окремих складів порушень прав на об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема: 1) порушення прав на об'єкти авторських і суміжних прав; 2) порушення прав на об'єкти промислової власності; 3) порушення прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів, послуг; 4) порушення прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності;

- сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів України;

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат адміністративно-правового механізму охорони прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Уточнено дефініції термінів “комп'ютерна програма”, “виконання”;

- теоретичні положення щодо формування окремої глави Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення “Адміністративні правопорушення, що посягають на право інтелектуальної власності”;

дістали подальшого розвитку:

періодизація генезису правової охорони інтелектуальної власності;

- пріоритетні напрями подальшого розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності;

- дослідження державної системи органів охорони інтелектуальної власності;

- пропозиції про необхідність встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб, у тому числі за правопорушення, передбачені ст. 51-2 КУпАП;

- питання реалізації адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати мають теоретичне і практичне значення. Положення дисертаційної роботи можуть використовуватися:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення питань адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності;

- у правотворчості - для вдосконалення окремих положень чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності (Лист Інституту законодавства Верховної Ради України № 22/256-1-4 від 27 травня 2008 року);

- у правозастосовній діяльності - для покращення практичної діяльності суб'єктів боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності;

- у навчальному процесі - під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративна відповідальність”, “Митне право”, “Інтелектуальна власність” та деякі питання дисертаційного дослідження - в межах “Цивільного права” та “Господарського права” (Акт впровадження № 950 від 25 березня 2008 року), у різних формах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно з використанням останніх досягнень наукового менеджменту, теорії управління, адміністративного права.

Отримані наукові результати та висновки щодо адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що містить дисертація, сформульовано та обґрунтовано на основі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, його результати було обговорено на засіданнях кафедри. Основні положення дисертаційного дослідження було оприлюднено на семи науково-практичних конференціях: “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (20 - 21 квітня 2006 року, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), “Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні” (25 лютого 2007 року, м. Тернопіль), “Сучасні правові проблеми українського державотворення” (26 квітня 2007 року, м. Біла Церква), “Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу” (26 жовтня 2007 року Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, м. Донецьк), “Боротьба зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації: проблеми та шляхи їх вирішення” (14 грудня 2007 року Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, м. Донецьк), “Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку” (6 червня 2008 року Національний університет ДПСУ, м. Ірпінь), “Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України (14 листопада 2008 року Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, м. Донецьк).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у дванадцяти наукових працях, п'ять із яких надруковано у п'яти фахових виданнях, а також у семи збірниках доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (на 12 сторінках) та списку використаної літератури (216 найменувань). Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 205 сторінок.

інтелектуальний власність винахід правопорушення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність та ступінь дослідження проблеми, формулюється мета та визначаються завдання дослідження, методологічна та теоретична основа, розкривається теоретичне та практичне значення, новизна та формулюються основні положення, що виносяться на захист. Міститься інформація про зв'язок роботи з науковими програмами, апробації, публікації результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 “Інтелектуальна власність як об'єкт адміністративно-правової охорони” складається з трьох підрозділів, присвячених вивченню проблем доктринальної розробки поняття “інтелектуальна власність”, розкриттю його сутності, дослідженню генезису правової охорони інтелектуальної власності, характеристиці законодавства в цій сфері, виділенню основних етапів його розвитку, визначенню напрямів удосконалення нормативно-правового регулювання, розробці авторського визначення адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

У підрозділі 1.1 “Поняття, історичний розвиток та правові засади права інтелектуальної власності” дослідник приходить до висновку, що без з'ясування поняття інтелектуальної власності, розкриття сутності цієї правової категорії, дослідження історичного розвитку її правової охорони та сучасних тенденцій розвитку законодавства у цій сфері, посадовим особам, яких наділено правом складання адміністративних протоколів за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності і здійснення провадження у відповідних справах, складно правильно застосовувати чинне законодавство для боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності.

З урахуванням сучасних наукових поглядів автором під інтелектуальною власністю розуміється сукупність виключних прав особистого та майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності, а також деякі інші прирівняні до них об'єкти, конкретний перелік яких встановлюється чинним українським законодавством. Зазначається, що на сьогодні до структури інтелектуальної власності входить чотири групи об'єктів: авторські і суміжні права; право промислової власності; права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів, послуг; права на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Доведено, що кожний з етапів історичного розвитку правової охорони інтелектуальної власності характеризується зміною політичних процесів і законодавства.

Зроблено висновок про те, що на сьогодні законодавство у сфері інтелектуальної власності перебуває в процесі таких змін, доповнень, удосконалення, які призведуть до створення єдиного правового простору права інтелектуальної власності.

Зазначено, що в Україні відбувається активізація державної політики у сфері регулювання суспільних відносин з приводу інтелектуальної власності щодо відповідності світовим стандартам і бажанні провести гармонізацію внутрішнього законодавства з нормами основоположних міжнародних правових актів.

У підрозділі 1.2 “Державна система органів охорони права інтелектуальної власності в Україні” йдеться про правовий статус, завдання та функції органів охорони інтелектуальної власності.

Дисертантом розглянуто організаційну структуру, функції органів державної влади залежно від поділу влади на законодавчу, судову та виконавчу. Зроблено висновок, що найбільш розгалуженою є система органів виконавчої влади, які покликані забезпечувати охорону інтелектуальної власності.

Автором розглянуто мережу недержавних організацій з охорони інтелектуальної власності, проаналізовано їх роль у боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності. Зроблено висновок про те, що залучення членів громадських організацій і недержавних інституцій до співпраці з відповідними державними органами у боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності за сучасних умов досить необхідне.

Автором робиться висновок про те, що на сьогодні охорона інтелектуальної власності вимагає запровадження нових організаційно-правових заходів. Для їх здійснення необхідно об'єднати зусилля різних органів державної влади, недержавних установ та громадських організацій, визначити подальші шляхи розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності.

У підрозділі 1.3 “Поняття та сутність адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” аналізується поняття адміністративної відповідальності взагалі та адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

З урахуванням поняття юридичної відповідальності в цілому, на основі аналізу поданих у науці адміністративного права підходів до дефініції адміністративної відповідальності здобувач пропонує авторське визначення поняття адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності як реалізацію адміністративно-правової санкції, яка полягає в застосуванні судом до винної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері інтелектуальної власності, стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідно до визначеної законом процедури.

Розділ 2 “Підстави і зміст адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності”

У підрозділі 2.1 “Поняття адміністративного правопорушення як підстави для адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” зосереджено загальнотеоретичні питання щодо адміністративного порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

У цьому підрозділі на основі аналізу основних ознак адміністративного правопорушення, осмислення праць учених-адміністративістів сформульовано визначення поняття “адміністративне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” як суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дію або бездіяльність) фізичної або юридичної особи, що порушує закріплені в законах або інших нормативно-правових актах права на результати інтелектуальної діяльності й прирівняні до них об'єкти, за що ст. 51-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Підрозділ 2.2 “Юридичний склад адміністративного порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” складається з чотирьох пунктів, які присвячено кожному з елементів юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП: об'єкту, об'єктивній стороні, суб'єкту, суб'єктивній стороні.

Дослідивши юридичний склад порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, було виявлено певні особливості, характерні для цього різновиду правопорушень.

Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються при здійсненні виняткових прав як особистого, так і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них об'єкти, тобто право інтелектуальної власності.

Більшість ознак об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП, зазначено безпосередньо в диспозиції самої норми, яка має бланкетний характер, що ускладнює практику її застосування.

Дисертантом обґрунтовано необхідність деталізувати поняття “незаконне використання об'єктів права інтелектуальної власності” і виділити чотири окремі склади порушень прав на об'єкт права інтелектуальної власності: порушення прав на об'єкти авторських суміжних прав; порушення прав на об'єкти промислової власності; порушення прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів, послуг; порушення прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб можливе під час проведення адміністративно-правової реформи і стане однією з основних новел нового КУпАП.

Із суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 51-2 КУпАП, характеризується щодо діяння лише прямим умислом, що прямо визначено у її диспозиції, а до наслідків у вигляді завдання суб'єкту права інтелектуальної власності матеріальної шкоди може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

Розділ 3 “Реалізація адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності”

У підрозділі 3.1 “Порушення справи і з'ясування обставин справи про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” дисертант робить висновок про те, що перша стадія адміністративного провадження повинна називатися “Порушення і з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення”. У цій стадії дисертант виділяє три етапи: офіційна реєстрація уповноваженим органом (посадовцем) фактичних даних про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності; офіційна діяльність уповноважених органів для з'ясування обставин правопорушення; складання протоколу.

У зв'язку з тим, що сфера інтелектуальної власності потребує особливих знань, передбачає необхідність встановлення осіб, право інтелектуальної власності яких порушується, та наявність цього права взагалі, виникають труднощі в правозастосовній практиці, саме тому доцільно проводити адміністративне розслідування у випадках виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП.

Автором розглядаються основні процесуальні помилки, яких припускаються уповноважені особи під час складання протоколу про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Встановлюються специфічні відомості, що містяться в адміністративному протоколі, крім указаних у ст. 256 КУпАП, зазначення яких обов'язкове для протоколів про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Підрозділ 3.2 “Розгляд справи про адміністративне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” спрямовано на аналіз дій, що проводяться суддею у межах зазначеної стадії, для вирішення завдань провадження у справах про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. На цій стадії дисертант виділяє чотири етапи, що мають специфічні цілі та завдання, характеризуються певною логічною послідовністю і завершенням: 1) підготовка до розгляду справи; 2) розгляд справи по суті; 3) прийняття і оформлення рішення у справі; 4) оголошення прийнятого рішення.

Вивчаючи правозастосовну практику, автор виявив у Кодексі України про адміністративні правопорушення ряд прогалин і недоліків у процедурних питаннях розгляду справ. Наголошується на необхідності деталізувати процедури сповіщень осіб, які беруть участь в адміністративному провадженні, про час і місце розгляду справи: встановлення його форми, змісту, термінів і порядку.

Автор наголошує на доцільності доповнення КУпАП нормами, що прямо передбачають можливість ведення протоколу під час розгляду справи не тільки колегіальним органом, а й одноособово суддею, право подавати зауваження на протокол.

Зроблено висновок про те, що в сучасних соціально-економічних умовах, коли успішність правової реформи нерозривно пов'язана з об'єктивізацією судочинства, роль спеціальних пізнань значно зростає в провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Залучення фахівців, що мають спеціальні знання у сфері інтелектуальної власності, буде сприяти достовірному встановленню всіх обставин справи, оскільки особа, що проводить дослідження, використовує апробовані методики, обладнання і матеріали, які гарантують високу точність результатів.

У підрозділі 3.3 “Перегляд постанов у справі про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” проводиться аналіз процесуальних дій, спрямованих на відновлення порушених прав і інтересів громадян, що охороняються, відзначається факультативний характер цієї стадії провадження у справах про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Наголошено на існуванні недоліків у регламентації стадії перегляду постанов у справі про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Зокрема, адміністративно-процесуальне законодавство України не тільки не передбачає процедури оскарження судового рішення, прийнятого під час розгляду справи щодо порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, а прямо забороняє його. На нашу думку, це є суттєвим обмеженням конституційних прав громадян. Чітко не врегульовано строки принесення протесту прокурором та строки скасування або змінення постанови головою вищестоящого суду, його першим заступником або заступниками.

Підсумовуючи, дисертант зазначає, що глава 24 КУпАП потребує серйозної процесуальної модернізації, заповнення наявних прогалин, упорядкування процесуальних механізмів перегляду відповідно до новітнього процесуального законодавства іншої галузевої приналежності.

У підрозділі 3.4 “Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності” дисертант досліджує проблеми цієї стадії провадження у зазначеній категорії справ. При цьому автор аналізує полеміку вчених-адміністративістів щодо виділення цієї стадії в окреме виконавче провадження. Автор підтримує думку більшості вчених, які вважають виконання постанов стадією адміністративного провадження.

Під час цієї стадії складаються специфічні адміністративно-процесуальні правовідносини, що відрізняються від правовідносин, характерних для інших стадій, об'єктом і суб'єктним складом.

Вивчення особливостей виконання постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності дозволило виявити ряд питань, які потребують вирішення. Автор обґрунтовує доцільність збільшення строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень до одного року.

Пропонується застосовувати диференційований підхід до визначення розмірів штрафів за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності залежно від особи, на яку він накладається. Обґрунтовано доцільність застосовувати замість конфіскації безоплатне вилучення, запропоновано певні законодавчі зміни.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення питань адміністративно-правової охорони інтелектуальної власності і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному дослідженні адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, передбачене ст. 51-2 КУпАП.

У результаті проведеного дослідження проблем адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, аналізу чинного законодавства України, практики його застосування запропоновано авторське бачення основоположних висновків, визначень, змін і доповнень до чинного законодавства в сфері охорони інтелектуальної власності. Серед них найбільш суттєвими є такі:

1. На основі вивчення праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців та практики адміністративно-правової охорони прав на об'єкти права інтелектуальної власності в Україні дано визначення таких понять:

- інтелектуальна власність - це сукупність виключних прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності, а також деякі інші прирівняні до них об'єкти, конкретний перелік яких встановлюється чинним українським законодавством;

- програма (передача) мовлення - це продукт, створений організацією мовлення чи іншою особою за замовленням цієї організації, який складається із зображення чи (та) звуків і призначений для передачі в ефір або кабельної трансляції для публічного сповіщення;

- винахід - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, який характеризуються світовою новизною, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання;

- корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, який є новим і придатним для промислового використання;

- адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності являє собою реалізацію адміністративно-правової санкції, яка полягає в застосуванні судом до винної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері інтелектуальної власності, стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідно до визначеної законом процедури.

2. Потребує законодавчого закріплення питання термінологічного уточнення дефініцій “комп'ютерна програма”, “виконання”, “передача (програма) мовлення”, “винахід” і “корисна модель”.

3. Генезис правової охорони інтелектуальної власності містить чотири основні етапи її історичного розвитку. В основу сучасних процесів у сфері інтелектуальної власності необхідно покласти процес удосконалення правового регулювання інтелектуальної власності, в якому втілюються такі зміни, доповнення, які дозволять створити комплексний правовий інститут інтелектуальної власності. Для усунення дублювання та суттєвих розбіжностей у законодавчих актах у сфері інтелектуальної власності вбачаємо, доцільно провести кодифікацію існуючого масиву чинних нормативно-правових актів і прийняти Кодекс інтелектуальної власності.

4. Аналіз структури державної системи органів охорони у сфері інтелектуальної власності в Україні дозволив зробити висновок про те, що організаційні структури, створені в країні, можна поділити на чотири категорії: органи, які є частиною державного апарату та які відповідають за визначення загальної політики в цій сфері; органи поза державним апаратом, для яких може передбачатися державний нагляд; особливі структури в судових органах; громадські організації.

5. Дослідивши юридичний склад порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, було виявлено певні особливості, характерні для цього різновиду правопорушень.

6. Провадження у справах про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності здійснюється чотирма окремими відносно самостійними стадіями: порушення і з'ясування обставин справи; розгляд справи і винесення постанови; перегляд постанови; виконання постанов. Виділено особливості стадій провадження у зазначеній категорії справ, зокрема: обов'язкове встановлення потерпілого або отримання довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого на території України суб'єкта права інтелектуальної власності і визнання ним свого порушеного права; обґрунтовано необхідність застосування заходів забезпечення провадження при вчиненні правопорушення передбаченого ст. 51-2 КУпАП; випадки залучення експертів та фахівців, які мають спеціальні знання в галузі інтелектуальної власності; визначені об'єкти, які можуть слугувати доказами по зазначеній категорії справ та інші.

Необхідно встановити в Кодексі України про адміністративні правопорушення форму, зміст, термін і порядок сповіщення осіб, яки беруть участь у адміністративному провадженні, про час і місце розгляду справи.

Пропонується копії протесту (подання) прокурора на постанову суду (судді) у справах про порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності обов'язково направляти суб'єкту права інтелектуальної власності, права якого порушено, чи його законному представникові або офіційному представникові на території України.

Обґрунтовано доцільність подовження строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень до одного року.

8. Розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності:

- для створення єдиної збалансованої системи адміністративно-правових норм, які забезпечують охорону прав інтелектуальної власності та його об'єктів, пропонуємо об'єднати статті 51-2, 164-3, 164-6, 164-7, 164-9 КУпАП в окремий розділ VI1 “Адміністративні правопорушення, що посягають на право інтелектуальної власності” Особливої частини КУпАП;

- частину 1 ст. 24 доповнити новим видом стягнення: п. 41 “Безоплатне вилучення предмета”.

Доповнити Кодекс статтею 291 такого змісту:

“Стаття 291 Безоплатне вилучення предмета

Безоплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні з подальшим знищенням, утилізацією або зверненням у власність держави відповідно до чинного законодавства без надання особі, у якої цей предмет було вилучено, компенсації у будь-якій формі”;

- санкцію статті 51-2 КУпАП викласти у такій редакції: “тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з безоплатним вилученням та знищенням незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення”;

- для підвищення гарантованості прав громадян в адміністративно-юрисдикційному процесі КУпАП доцільно доповнити нормами, що прямо передбачають можливість ведення протоколу під час розгляду справи не тільки колегіальним органом, право подавати зауваження на протокол. Статтю 281 КУпАП замінити статтею такого змісту:

“Стаття 281. Протокол розгляду справи про адміністративне правопорушення

Органом (посадовою особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:

дата і місце засідання;

найменування органу, який розглядає справу, його склад (у разі розгляду колегіальним органом);

зміст справи, що розглядається;

відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх зауваження, клопотання і результати їх розгляду;

документи і речові докази, досліджені під час розгляду справи;

відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол підписується особою, яка проводить розгляд, або головуючим колегіального органу і секретарем цього органу”.

Запропоновані зміни та доповнення до чинного законодавства будуть сприяти удосконаленню регулювання відносин, що виникають у процесі застосування адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, підвищенню ефективності захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності адміністративно-правовими заходами.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Головкова О. М. Державна система органів охорони інтелектуальної власності в Україні / О. М. Головкова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. - №. 3. - С. 77-85.

2. Головкова О. М. Поняття адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності / В. К. Шкарупа, О. М. Головкова // Науковий вісник Національної академії ДПС України (економіка, право). - Ірпінь, 2007. - № 1(36). - С. 147-152.

3. Головкова О. М. Роль адміністративного примусу у боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Держава і право: збірник наукових праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Випуск 37. - С. 294-298. - (Юридичні і політичні науки).

4. Головкова О. М. Об'єктивна сторона порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2007. - №. 4. - С. 145-156.

5. Головкова О. М. Генезис правової охорони інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Форум права. - 2008. - № 1. - С.92-98 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP.

6. Головкова О. М. Активізація ролі громадськості в охороні громадського порядку / О. М. Головкова // Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 27 січня 2006 р. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. - С. 170-173.

7. Головкова О. М. Щодо визначення поняття адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, Тернопіль, 25 лютого 2007 р. - Тернопіль, 2007. - С. 55-58.

8. Головкова О. М. Роль адміністративного примусу у боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Сучасні правові проблеми українського державотворення: матеріали ІІ державної наукової конференції, Біла Церква, 26 квітня 2007 р. - Біла Церква: Білоцерк. держ. аграр. ун-т, 2007. - С. 101-103.

9. Головкова О. М. Виникнення, становлення та розвиток правової охорони інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу: зб. доповідей та тез за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції, Донецьк, 26 жовтня 2007 р. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2007. - С. 259-264.

10. Головкова О. М. Web-сайти як предмет протиправного посягання / О. М. Головкова // Боротьба зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, Донецьк, 14 грудня 2007 р. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2007. - С. 25-27.

11. Головкова О. М. Сутність державного контролю у сфері охорони інтелектуальної власності / О. М. Головкова // Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, Ірпінь, 6 червня 2008 р. - Ірпінь: Національний університет ДПСУ, 2008. - С. 258-260.

12. Головкова О. М. Напрямки розвитку законодавства про інтелектуальну власність / О. М. Головкова // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: зб. доповідей та тез повідомлень учасників цивільно-правової секції всеукраїнської науково-практичної конференції, Донецьк, 14 листопада 2008 р. - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2008. - С. 173-175.



АНОТАЦІЯ

Головкова О.М. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет державної податкової служби України. - Ірпінь, 2008.

Дисертація є комплексним дослідженням адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 51-2 КУпАП).

Відповідно до поставленої мети визначено поняття адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності; розглядається державна система органів, на які покладено функції з охорони інтелектуальної власності та протидії порушенням у цій сфері; детально розкрито зміст ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП.

У дисертації міститься ряд теоретичних положень і практичних рекомендацій, сформульованих у результаті комплексного аналізу адміністративної відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Ключові слова: інтелектуальна власність, авторські і суміжні права, право промислової власності, права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів, послуг, права на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, адміністративна відповідальність, порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, адміністративне провадження; стадії адміністративного провадження.



АННОТАЦИЯ

Головкова О.Н. Административная ответственность за нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2009.

Диссертация является комплексным исследованием административной ответственности за нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности (ст. 51-2 КУпАП).

В первом разделе рассматривается интеллектуальная собственность как объект административно-правовой охраны, анализируется государственная система органов, на которые возложены функции по охране интеллектуальной собственности и противодействия нарушений в этой сфере; на основании анализа основных признаков административного правонарушения сформулировано авторское определение понятия административного нарушения прав на объект права интеллектуальной собственности.

Изучен юридический состав правонарушений, которые посягают на права на объект права интеллектуальной собственности.

В роботе исследуется родовой видовой и непосредственный объекты указанного правонарушения, обосновывается необходимость создания единой сбалансированной системы административно-правовых норм, обеспечивающих охрану права интеллектуальной собственности и его объектов, предлагается объединить статьи 51-2, 164-3, 164-6, 164-7, 164-9 КУоАП в отдельный раздел Особенной части КУоАП по общности их родового объекта.

С объективной стороны состав правонарушения, предусмотренный ст. 51-2 КУоАП, характеризуется тремя альтернативными действиями: а) незаконное использование объекта права интеллектуальной собственности; б) присвоение авторства; в) другое умышленное нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности. Автор считает, что дальнейшие исследования административно-правовой охраны интеллектуальной собственности следует направить на законодательное закрепление дифференциации административной ответственности за нарушение права на объект права интеллектуальной собственности в зависимости от группы объектов, права на которые нарушаются.

Исследование всех признаков состава правонарушения, предусмотренного ст. 51-2 КУоАП, позволило провести обоснованное отграничение последнего от иных правонарушений.

Определена и охарактеризована система стадий производства по делам об административных правонарушениях, предусмотренных ст. 51-2 КУоАП. Раскрывается процедура осуществления административного производства по делам о нарушении прав на объект права интеллектуальной собственности. В результате исследования норм Кодекса Украины об административных правонарушениях вынесен ряд предложений по усовершенствованию административно-процессуальных норм в данной сфере.

Сформулированы практические рекомендации для правильного применения соответствующих административно-правовых норм в практической деятельности соответствующих органов.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, авторские и смежные права, право промышленной собственности, права на средства индивидуализации участников гражданского оборота товаров и услуг, права на нетрадиционные объекты интеллектуальной собственности, административная ответственность, нарушения прав на объект права интеллектуальной собственности, административное производство, стадии административного производства.



SUMMARY

Golovkova O.N. Administrative responsibility for violation of rights to the object of right of intellectual property. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of legal sciences after speciality 12.00.07 is administrative law and process; financial right; informative right. it is the National university of government tax service of Ukraine. - Irpin, 2008.

Dissertation is complex research of administrative responsibility for violation of rights to the object of right of intellectual ownership (clause 51-2 Ukrainian Code on administrative offences).

According to the dissertation objective there are defined the concept of administrative responsibility for violation of rights to the object of right of intellectual ownership; reviewed the state system of organs which are responsible for protection of intellectual property and counteraction of violations in respective sphere; in detail exposed meaning of offence composition characteristics provided by clause 51-2 Ukrainian Code on administrative offences.

The dissertation contains of theoretical states and practical recommendations based on complex analysis of administrative responsibility for violation of rights to the object of right of intellectual ownership.

Keywords: intellectual property, copyright and allied rights, right of industrial property, right to facilities of individualization of participants of civil appeal of commodities, services, right to the untraditional objects of intellectual property, administrative responsibility, violation of rights to the object of right of intellectual property, administrative proceeding; stages of administrative proceeding.

Размещено на Allbest.ru

...