Адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні
Адміністративно-правові основи регулювання суспільних відносин у сфері господарської діяльності в Україні і захисту права власності суб'єктів господарювання. Зміст адміністративно-правових засобів охорони права власності суб'єктів господарювання України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.08.2015 |
| Размер файла | 64,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
УДК 342.951
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
ГРИДАСОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Ірпінь 2009
Дисертація є рукопис
Робота виконана в Національному університеті Державної податкової служби України, Державна податкова адміністрація України
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Галунько Валентин Васильович, Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, завідувач кафедри загальноправових дисциплін
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Бородін Іван Лук'янович, Інститут права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом, професор кафедри адміністративного права
кандидат юридичних наук, доцент Лошицький Михайло Васильович, Київський національний університет внутрішніх справ, заступник начальника кафедри адміністративної діяльності
Захист відбудеться « 11 » вересня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 в Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31
Автореферат розісланий «21» липня2009 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т. О. Мацелик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Україна розвивається, переборюючи численні державно-правові проблеми захисту прав людини і громадянина. Такі пріоритети державотворення спонукають вітчизняну юридичну науку до пошуку моделей регулювання суспільних відносин у різних галузях, підгалузях та інститутах права, які б будувалися на загальноприйнятих світовою спільнотою гуманних принципах.
За роки державотворення в Україні на нових ідеологічних і методологічних засадах було оновлено законодавчу базу юриспруденції, розроблено низку нових теорій в галузі адміністративного права, критично переглянуто та скореговано відповідно до сучасних умов кращі досягнення вітчизняних і зарубіжних адміністративістів, які працювали в попередні періоди.
Відзначаючи такі позитивні тенденції слід однак зазначити, що питання правового регулювання суспільних відносин у сфері захисту суб'єктів господарювання у чинному законодавстві України розроблені поверхнево.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється недоліками щодо дотримання положень Конституції України, відповідно до яких держава повинна забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, бо всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Адже власність зобов'язує та не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству (ст. 13). Право власності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності має стати непорушним і перебувати під публічною охороною держави і права. Поряд з цим власники мають забезпечити дотримання законодавчих вимог щодо належного утримання власності з метою захисту інших осіб від шкоди, яка може бути завдана неналежним використанням майна.
Такі пріоритети діяльності державної влади закріплені у внесених змінах і доповненнях до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р., у Кодексі адміністративного судочинства від 6 липня 2005 р., Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 р., Земельному кодексі України від 25 жовтня 2001 р., Бюджетному кодексі України від 21 червня 2001 р., Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 р., Господарському кодексі України від 16 січня 2003 р. тощо.
Положення Конституції та інших законів України потребують додаткового тлумачення, теоретичної та практичної розробки. Саме у цій площині, на наш погляд, концентрується найбільша кількість невирішених проблем щодо заходів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання.
Проблемам удосконалення та розвитку адміністративної юрисдикції, адміністративної юстиції та адміністративного судочинства, удосконалення управління органів виконавчої влади приділяли увагу у своїх працях науковці кінця ХІХ - початку ХХ століття, а саме: В.А. Гаген, Р. Гнейст, С.К. Гогель, А.Д. Градовський, Л.О. Зайденман, В.В. Івановський, Н.М. Коркунов, С.А. Корф, Н.І. Лазаревський, К. Лемайер, С.П. Покровський та ін. Питання взаємовідносин держави та власників майна - суб'єктів господарювання, захисту їх прав і свобод, захисту інших осіб від майна підвищеної небезпеки певною мірою розглядались теоретиками права, вченими у галузях адміністративного, цивільного, господарського, земельного, екологічного, фінансового права. Вагомий внесок у розробку даної проблеми зробили В.Б. Авер'янов, С.С. Алексєєв, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, В.Т. Білоус, А.І. Берлач, А.В. Васильєв, В.В. Галунько, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, А.І. Єлістратов, Л.Л. Єропкін, Р.А. Калюжний, А.П. Клюшниченко, С.В. Ківалов, М.В. Ковалів, В.В. Коваленко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Є.Б. Кубко, В.Н. Кудрявцев, О.А. Кузьменко, В.В. Костицький, В.Г. Лихолоб, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, Ю.П. Полетаєв, З.М. Рахлін, В.Д. Резвих, О.Р. Рябченко, М.М. Тищенко, О.І. Харитонова, В.У. Хатуаєв, В.К. Шкарупа, праці яких стали основою дисертаційного дослідження. Фундаментально досліджували стан захисту прав і свобод громадянина юристи-адміністративісти І.Л. Бородін, К.Б. Левченко, О.В. Негодченко та ін.
Завдяки доробку цих вчених були розроблені теоретико-методологічні принципи, функції та методи адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання. Поряд з цим вагома частина адміністративно-правових відносин щодо засобів захисту права власності господарюючих суб'єктів потребують подальших досліджень.
Недостатня розробленість на науковому рівні питань участі держави в охороні права власності в умовах різноманіття видів власності, неузгодженість нормативних актів, наявність спірних проблем функціонування системи державного управління в майновій сфері, необхідність подальшої розробки та деталізації положень Конституції України, вдосконалення законодавства щодо застосування органами державного управління засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, а також необхідність обґрунтування рекомендацій щодо подальшого законодавчого та організаційного вдосконалення діяльності органів державної влади у цій сфері зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до р. 1, р. 2 Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні».
Дисертаційне дослідження виконано у розрізі науково-дослідної теми кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України «Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (номер державної реєстрації 0105U000657).
Тема затверджена вченою радою Національного університету державної податкової служби України (протокол № 2 від 27.09.2007 року ) та уточнена 29 січня 2009 року протокол №5 та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретико-методологічних засад, нормативних основ та практичної реалізації суб'єктами публічного управління й адміністративними органами дослідити адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання та сформулювати на цій основі пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства та роботи органів виконавчої влади і самоохорони власників господарського майна у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання.
Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання:
- визначити філософсько-правові засади захисту права власності суб'єктів господарювання;
- сформувати адміністративно-правові засади регулювання суспільних відносин у сфері господарської діяльності в Україні та захисту права власності суб'єктів господарювання;
- проаналізувати досвід країн членів Європейського Союзу у зазначеній сфері та визначити можливість його впровадження у правотворчу та правозастосовчу діяльність органів державної влади України;
- сформулювати поняття та визначити види адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання;
- визначити особливості адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання;
- встановити зміст адміністративно-правових засобів охорони права власності суб'єктів господарювання в України;
- з'ясувати зміст засобів захисту права власності суб'єктів господарювання, які застосовуються посадовими особами органів внутрішніх справ України та Антимонопольного комітету України; Державною податковою службою України, адміністративними судами та Державною виконавчою службою України;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства та управлінської діяльності суб'єктів публічного управління у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання. право власність адміністративний господарювання
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні.
Предмет дослідження - адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання.
Методи дослідження. У вирішенні зазначених завдань використовувались загальнофілософські, загальнонаукові, загальнологічні та спеціальнонаукові методи.
Використання діалектичного методу дозволило здійснити дослідження державно-правових явищ у сфері захисту права власності суб'єктів господарювання в їхньому розвитку, багатоманітності та зв'язку. Провідним зазначений метод був у дослідженні теоретико-правових засад у зазначеній сфері (підрозділ 1.1), а також використовувався у формуванні поняття адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання та засобів такого захисту (підрозділи 2.1, 2.2) тощо.
Системно-структурний метод використовувався в усіх розділах дисертаційного дослідження для здійснення комплексного дослідження організації та діяльності системи органів виконавчої влади й адміністративного суду щодо охорони права власності як єдиного цілісного комплексного інституту з узгодженням усіх його елементів і частин. Особливу роль він відіграв під час аналізу адміністративно-правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в Україні (підрозділ 1.2), у розкритті змісту засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання (підрозділ 2.3), у розкритті засобів такої охорони суб'єктами публічного управління (підрозділи 3.1, 3.2) тощо. Крім того із загальнонаукових методів використовувались історичний (підрозділ 1.1), функціональний (розділи 1, 2) та ін.
Широкого використання в ході здійснення дослідження набули загальнологічні методи аналізу й синтезу (підрозділ 1.3), індукції, дедукції та класифікації (підрозділи 2.1, 2.2). Формально-догматичний метод використовувався при вивченні суспільно-правових явищ у сфері охорони права власності у «чистому вигляді», при аналізі чинного законодавства та практики його застосування органами виконавчої влади та місцевого самоврядування (підрозділи 1.3, 2.3, 3.1, 3.2).
Також широко використовувався у роботі метод порівняльного правознавства, на основі якого було здійснено вивчення правової та організаційної охорони права власності в країнах європейської спільноти, їх зіставлення з однойменними вітчизняними державними і правовими інститутами та запропоновано елементи для запозичення у використанні в правотворчій та правозастосовчій діяльності органів державної влади України (підрозділи 1.3, 3.3).
Теоретичні висновки дисертації виведено на наукових розробках з філософії права, теорії держави і права, конституційного, адміністративного та господарського права.
Нормативною основою дослідження є норми Конституції України, чинних законодавчих та інших правових актів, міжнародного права у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, які визначають правові й організаційні засади діяльності органів виконавчої влади та адміністративного суду у сфері охорони права власності суб'єктів господарювання, а також законодавства деяких зарубіжних країн, досвід яких щодо правової та організаційної регламентації державного управління у сфері охорони права власності може бути використаний в Україні.
Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення практичної діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Антимонопольного комітету України, Державної виконавчої служби України та результати анкетування (153 осіб) підприємців Автономної республіки Крим, Вінницької, Запорізької, Луганської, Тернопільської, Херсонської та Чернігівської областей.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із вагомих у вітчизняній правовій літературі комплексним монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовим засобам захисту права власності суб'єктів господарювання. У ній обґрунтовано ряд наукових положень і висновків, нових у теоретичному плані й важливих для юридичної практики.
У дисертації викладено систему поглядів на засоби організації роботи органів і посадових осіб публічного управління та адміністративного суду як одного з основних чинників забезпечення прав суб'єктів господарювання, захисту інших осіб від майна підвищеної небезпеки та забезпечення публічного фінансового інтересу держави.
У результаті дисертаційного дослідження обґрунтовано отримані особисто здобувачем наукові положення та висновки.
уперше:
- запропоновано авторське визначення поняття адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання як діяльності суб'єктів публічного управління та адміністративного суду, що здійснюється на основі норм адміністративного права із забезпечення прав суб'єктів господарювання на володіння, користування та розпорядження своїм майном, поновлення прав осіб, які постраждали від майна підвищеної небезпеки, що належить третій особі, з нормативно прописаною можливістю застосування до порушників режиму господарської власності засобів державного впливу;
- сформульовано авторське визначення змісту засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання як сукупності прийомів і способів, за допомогою яких суб'єкти публічного управління та адміністративний суд здійснюють захист прав і законних майнових інтересів суб'єктів господарювання та осіб від майна підвищеної небезпеки у процесі реалізації адміністративно-правових норм;
дістали подальшого розвитку:
- теоретико-правові основи теорії захисту права власності суб'єктів господарювання через забезпечення захисту суб'єктивного права людини і громадянина на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної власності;
- адміністративно-правові засади регулювання підприємницької діяльності в Україні в частині захисту права власності суб'єктів господарювання;
- імплементація досвіду Європейського Союзу щодо захисту права власності суб'єктів господарювання в аспекті розвитку вітчизняного законодавства;
удосконалено:
- засоби захисту права власності суб'єктів господарювання, які застосовуються посадовими особами ОВС України та Антимонопольного комітету України;
- засоби адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, які застосовуються Державною податковою службою України, адміністративними судами та Державною виконавчою службою;
- внесено пропозиції з виключення п. 5 ч. 2 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України з метою унеможливлення порушення права власності суб'єктів господарювання в системі адміністративного судочинства;
- застосування інформаційних технологій в управлінській діяльності органів державної податкової служби України та Антимонопольного комітету України щодо обміну базами даних стосовно порушень суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності органів державної влади - під час вдосконалення діючих законодавчих актів та нормативно-правових документів щодо забезпечення ефективного та демократичного адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання. Зокрема дисертантом розроблено і направлено до комітету Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України;
- у правозастосовній та правоохоронній діяльності суб'єктів публічного управління основні положення дисертації щодо ефективності відшкодування збитків, нанесених суб'єктам господарювання, впроваджено в управлінську діяльність підрозділів УМВС України в Херсонській області (акт впровадження № 3 від 25 листопада 2008 р.);
- у науково-дослідній роботі - для подальшого розвитку загальних і спеціальних проблем у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання;
- у навчальному-виховному процесі підготовки юристів, зокрема у ВНЗ системи МВС та ДПС України, - для навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Адміністративне право України», «Податкове право» (акт впровадження № 7 від 28 листопада 2008 р.). Положення дисертації стануть також у нагоді при проведенні виховної та роз'яснювальної роботи серед молоді й широкого загалу підприємців.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу та вдосконалення заходів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання суб'єктами публічного управління та системи адміністративного судочинства в Україні.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри адміністративного права та фінансового права Національного університету державної податкової служби України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми юридичної науки: Шості осінні юридичні читання» (Хмельницький 2007 р.), «Забезпечення реалізації прав людини» (Тернопіль 2007 р.), «Практичні та прикладні проблеми розкриття, розслідування та попередження злочинів проти життя і здоров'я особи» (Херсон 2008р.)
Публікації. Основні теоретичні висновки, пропозиції та положення дисертаційного дослідження відображені у чотирьох одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, а також в опублікованих тезах двох виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Список використаних джерел складається з 174 найменувань і займає 19 сторінок, додатки займають 12 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкрито зміст і стан наукового опрацювання проблеми, зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами, формулюється мета і завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, методологію роботи; викладено основні результати наукового дослідження, які виносяться на захист, а також показано теоретичне і практичне призначення результатів дослідження, вказано на їх апробацію, публікації та провадження результатів.
Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання» складається з трьох підрозділів. У ньому розкриваються теоретико-правові та адміністративно-правові засади регулювання й захисту господарської діяльності. Окрема увага приділена висвітленню позитивного досвіду країн Європейського Союзу у сфері захисту права власності суб'єктів господарювання.
У підрозділі 1.1 «Філософсько-правові засади захисту права власності суб'єктів господарювання» зазначається, що в умовах соціальної правової держави, в якій будується громадянське суспільство, а також глобалізації ринкової економіки України виникає необхідність по-новому розглянути основоположні засади адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання.
На основі історичного та діалектичного методів критично переосмислено місце і роль природного та позитивного права у цій сфері та доведено, що принципи діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання мають встановлюватись на основі загальновизнаних європейською спільнотою цінностей, побудованих на теорії природних невідчужуваних прав людини і громадянина - теорії природного права. А при формуванні спеціальних матеріальних і процесуальних засобів регулювання та захисту найбільш важливих суспільних відносин має перевагу позитивістський підхід. І що найголовніше - перші й другі мають бути нормативно закріплені волею легальних правотворчих органів країни.
Реальний історичний процес, аналіз наукових поглядів провідних мислителів минулого і сучасності доводять, що важливим елементом передумов надійного захисту суб'єктів господарювання є їх позитивна віктимологічна поведінка: по-перше, це поміркованість суб'єктів господарювання у споживанні матеріальних благ на рівні нормальних, прийнятих у даному суспільстві потреб; по-друге, їх активні дії, направлені на створення умов для ускладнення особам, схильним до скоєння майнових правопорушень, реалізації їх протиправних намірів.
У підрозділі 1.2 «Адміністративно-правові засади господарської діяльності в Україні та захисту права власності суб'єктів господарювання» розвиваються конституційні положення у сфері господарської діяльності. При цьому в адміністративному аспекті зазначається, що за загальним правилом держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та не втручається у здійснення власником права власності. Поряд з цим розвинуто й іншу сталу в юриспруденції точку зору про необхідність державно-правового впливу на ринкову економіку у чітко визначених законах межах.
Наводиться перелік регулятивних та охоронних засобів адміністративно-правового впливу на економіку в Україні. При цьому зміст «охоронної функції права у сфері захисту права власності суб'єктів господарювання» розкривається як активний вплив органів державної влади (шляхом виховання правосвідомості, заборон, державного примусу) на суб'єктів права, пов'язаних з господарським майном.
При удосконаленні конституційних правоможностей власника щодо володіння, користування та розпорядження своєю матеріальною та інтелектуальною власністю доведено, що на відміну від приватного права, де власник майна є передусім правоможною особою, в адміністративному праві власник - суб'єкт господарювання - має класичний правовий статус, який складається з суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Стверджується, що власник має визначені правоможності та одночасно є зобов'язальним щодо недопущення в процесі використання свого майна завдання шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршення екологічної ситуації тощо.
Доведено, що захист права власності може здійснюватись шляхом самоохорони засобами приватного права та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування за допомогою публічного права. За допомогою публічного права органи виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснюють захист права власності суб'єктів господарювання за допомогою різноманітної державної управлінської діяльності, шляхом надання адміністративних послуг, застосування владно-розпорядчих заходів адміністративного впливу та участі у судовій діяльності.
У підрозділі 1.3 «Міжнародні стандарти юридичного захисту права власності суб'єктів господарювання» зазначається, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є також пріоритетним напрямом у сфері розробки засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання.
Розкрито міжнародно-правові джерела, які захищають інтелектуальну власність - авторське право та промислову власність. Зазначається, що держава зобов'язується вжити необхідних заходів для забезпечення достатньої та ефективної охорони прав авторів і всіх інших власників авторських прав, дотримуватись формальних щодо охорони авторського права вимог.
У трьох підрозділах розділу 2 «Поняття та особливості адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні» виводиться категорійний апарат адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, розкриваються засоби такого захисту та їх види.
У підрозділі 2.1 «Поняття та види адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання», здійснивши аналіз поглядів широкого загалу вчених щодо сутності адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, здобувач дійшов висновку, що у вузькому розумінні адміністративно-правовий захист права власності суб'єктів господарювання - це імперативно владна діяльність суб'єктів публічного управління із захисту прав суб'єктів господарювання (осіб, які здійснюють управління нею) від протиправних посягань та широкого загалу осіб від майна підвищеної небезпеки, з нормативно-прописаною можливістю застосування до порушників режиму господарської власності засобів державного впливу.
Оскільки важливим напрямком адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання є використання суб'єктами господарювання засобів адміністративного судочинства, то у широкому розумінні адміністративно-правовий захист права власності суб'єктів господарювання визначено важливим напрямком активної діяльності суб'єктів публічного управління та адміністративного суду, який здійснюється на основі норм адміністративного права щодо забезпечення прав суб'єктів господарювання на володіння, користування та розпорядження своїм майном, поновлення прав осіб, які постраждали від майна підвищеної небезпеки, з нормативно-прописаною можливістю застосування до порушників режиму господарської власності засобів державного впливу.
У підрозділі 2.2 «Особливості адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання» автором визначено, що засобам захисту права власності відведено провідну роль у механізмі адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання.
У результаті аналізу стану діяльності щодо захисту прав суб'єктів підприємництва доведено, що адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання - це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких суб'єкти публічного управління та адміністративний суд здійснюють захист прав і законних майнових інтересів суб'єктів господарювання та широкого загалу осіб від майна підвищеної небезпеки в процесі реалізації адміністративно-правових норм.
Виділено такі види адміністративно-господарських засобів захисту права власності: 1) засоби переконання і примусу; 2) засоби безпосереднього, прямого та опосередкованого захисту суб'єктів господарювання; 3) засоби адміністративного судочинства.
У підрозділі 2.3 «Зміст адміністративно-правових засобів захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні» розглядається проблема формування ефективних і демократичних засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні.
Універсальні методи адміністративного права переконання та примусу тісно взаємопов'язані та доповнюють однин одного. Але оскільки захист права власності розпочинається з моменту його порушення, засоби переконання, за винятком тих, які заохочують правопорушників до добровільного відшкодування нанесених збитків потерпілим особам, на переконання автора залишаються поза його межами.
Серед засобів адміністративного припинення дисертант відзначив: вимогу припинити протиправну поведінку; доставляння порушника; особистий огляд та огляд речей; вилучення речей і документів; зупинення та анулювання ліцензії.
Щодо адміністративної відповідальності сформульовано авторське поняття: адміністративна відповідальність у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання - це особливий вид юридичної відповідальності фізичних та юридичний осіб з метою поновлення порушеного права господарської власності, виховання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень, що полягає в застосуванні уповноваженими суб'єктами публічного управління або судом до суб'єкта, який здійснив шкідливе діяння (за що КУпАП й іншими Законами України передбачено застосування до нього певного заходу адміністративного примусу), адміністративного стягнення.
Досліджено розвиток теорії «адміністративно-правової відповідальність юридичних осіб - суб'єктів господарювання», сформовано її ознаки та запропоновано поняття. Адміністративно-правова відповідальність юридичних осіб у сфері господарювання - це спеціальний вид адміністративної відповідальності, яка застосовується до суб'єктів господарювання суб'єктами публічного управління за порушення норм господарського, податкового, митного, екологічного, земельного законодавства шляхом застосування щодо них санкцій.
Визначено перелік таких заходів: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, вилучення прибутку (доходу), примусове стягнення зборів (обов'язкових платежів); позбавлення спеціального права, наданого громадянину, застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
У третьому розділі «Засоби адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання в діяльності органів державної влади та напрямки її вдосконалення», який складається з трьох підрозділів, розглядається роль суб'єктів публічного управління у здійсненні захисту права власності суб'єктів господарювання засобами адміністративного права та напрямки вдосконалення такої діяльності.
У підрозділі 3.1 «Засоби захисту права власності суб'єктів господарювання, які застосовуються посадовими особами і підрозділами міліції ОВС України та Антимонопольного комітету України» підкреслюється, що вагомий внесок у систему захисту права власності суб'єктів господарювання роблять посадові особи ОВС України та Антимонопольного комітету України. Зазначено, що саме засоби адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб ОВС України роблять найбільший внесок в адміністративно-правовий захист права власності суб'єктів господарювання.
Акцентується увага на тому, що працівники міліції України передусім здійснюють захист права власності суб'єктів господарювання шляхом притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за ст. 51 щодо речового матеріального майна та за 51-2 КУпАП - щодо інтелектуальної власності, відшкодовуючи при цьому за рахунок винних завдану власникам шкоду, застосовуючи перед цим, як правило, передбачені законом України «Про міліцію» заходи адміністративного припинення.
У свою чергу Антимонопольний комітет України забезпечує захист права власності суб'єктів господарювання від інших конкурентів, які зловживають своїм монопольним становищем на ринку товарів та послуг.
Під час роботи над дисертацією автором було проведено соціологічне опитування підприємців семи різних регіонів України щодо проблем захисту права. Результати анкетування стверджують, що, на жаль, жодний з опитаних повністю не задоволений рівнем публічного захисту держави власності суб'єктів господарювання. Поряд із цим переважна кількість респондентів (66,7%) визначила його стан «задовільним» і 33,3% - «незадовільним».
Однак здійсненим опитуванням представників суб'єктів господарювання у зазначеному процесі встановлено низку недоліків. Наприклад, серед суб'єктів порушення права господарюючої власності, на думку опитаних, впевнено лідирують органи місцевого самоврядування (43,8%), друге негативне місце займають конкуренти-підприємці (27,4%), суттєвим є також порушення права господарської власності посадовими особами органів державної влади (16,3%) та громадянами, які не мають спеціального статусу (14,5%), в кінці переліку порушників прав і законних інтересів суб'єктів господарювання перебувають правоохоронні органи (5,6%).
Логічними є погляди підприємців на ефективність засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання: найбільше вони сподіваються на поновлення порушеного матеріального права за допомогою рішень і постанов судів (84,3%); на профілактичну дію адміністративної відповідальності та відшкодування збитків у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності розраховують 24,5% опитаних, мають довіру до Антимонопольного комітету України як до правозахисного органу суб'єктів господарювання 12,5% опитаних підприємців; малоефективними, на їх погляд, є такі засоби захисту права власності, як адміністративне припинення (6,9%), відшкодування шкоди державою (5,1%) та засоби адміністративної діяльності органів і посадових осіб ДПА (4,6%).
Для покращення захисту права власності суб'єктів господарювання майже всі підприємці вимагають від органів державної влади вдосконалення законодавства у цій сфері (98,7%), вдосконалення ефективності управлінської діяльності державних органів (35,8%), викорінення корупції (31,8%), покращення правового виховання населення (24,6%), посилення юридичної відповідальності (14,6%).
Як свідчать результати зазначеного соціологічного дослідження, в умовах сучасної трансформації ринкової економіки та форм власності виникають нові проблеми, які пішли далеко за межі уявлень ХХ століття. Ринкова економіка, виникнення класу приватних власників - суб'єктів господарювання, рівність усіх форм власності, а найголовніше - формальна рівність законних прав і інтересів підприємців та держави формують суспільні відносини, які потребують урегулювання засобами адміністративного права та адміністративного судочинства.
У підрозділі 3.2 «Засоби адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, які використовуються Державною податковою службою України, адміністративними судами та Державною виконавчою службою України» аналізуються специфічні функції Державної податкової адміністрації України як системи органів, що забезпечує захист сумлінних платників податків від недобросовісної конкуренції тих суб'єктів господарювання, які здійснюють протиправну «оптимізацію» свого конституційного обов'язку щодо зменшення розміру сплати податків і зборів.
У свою чергу досліджена автором загальноприйнята у цивілізованому суспільстві система адміністративного судочинства створює прийнятні умови для захисту суб'єктів господарювання від порушень їхніх прав і законних інтересів суб'єктами владних повноважень. Щодо вітчизняних реалій, то переважно у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання підприємці найбільше подають адміністративні позови на органи та посадових осіб Державної податкової служби України й інших органів, які здійснюють контроль за сплатою обов'язкових платежів. Тим самим у досліджуваній сфері значні повноваження Державної податкової адміністрації України урівноважуються системою адміністративних судів України.
Державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Тим самим вона є кінцевою невід'ємною ланкою адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання, що забезпечує виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів публічного управління.
У підрозділі 3.3 «Напрями подальшого вдосконалення законодавства та управлінської діяльності суб'єктів публічного управління у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання» зазначається, що для ефективного та демократичного адміністративно-господарського захисту права власності суб'єктів господарювання є потреба як законодавчого, так і управлінського вдосконалення діяльності суб'єктів публічного управління у цій сфері.
У законотворчому напрямку пропонується прийняти низку розроблених різними суб'єктами законодавчої ініціативи законопроектів. Серед них запропоновано авторські зміни до ч. 2 ст. 50 КАС України, виключивши з неї п. 5, що надасть можливість уникнути випадків використання системи адміністративних судів не за призначенням (у більшості випадків щодо примусового позбавлення суб'єктів господарювання їх власності).
У сфері управлінської діяльності суб'єктів публічного управління визнано за доцільне: налагодити більш тісну інформаційну координацію діяльності органів Державної податкової служби України та Антимонопольного комітету України щодо обміну між ними інформацією у частині порушення суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства та сплати податків і обов'язкових платежів; працівникам міліції незалежно від суми несених збитків забезпечити практичне виконання принципу невідворотності відшкодування збитків господарюючому суб'єкту.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової і практичної проблеми, яка полягає у необхідності вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення засад регулювання суспільних відносин щодо захисту прав власності суб'єктів господарювання в Україні.
На основі аналізу адміністративно-правових засад підприємницької діяльності в Україні сформульовано висновок про подвійну сутність управлінської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, коли вони, з одного боку, є суб'єктами державного управління, що імперативно владно здійснюють захист права власності суб'єктів господарювання, а з іншого - зацікавленими суб'єктами щодо об'єктів державної та комунальної власності, що при конфлікті інтересів різних форм власності може призвести до порушення прав суб'єктів господарювання приватної форми власності.
Крім того, у процесі реалізації обумовлених завдань дисертантом сформульовано такі висновки та пропозиції:
1. Адміністративна відповідальність у сфері адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання - це особливий вид юридичної відповідальності фізичних та юридичний осіб з метою поновлення порушеного права господарської власності, виховання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень, що виражається в застосуванні уповноваженими суб'єктами публічного управління або судом до суб'єкта, який здійснив шкідливе діяння, за що КУпАП й іншими законами України передбачено застосування до нього певного заходу адміністративного примусу, адміністративного стягнення.
2. Зміст засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання полягає у сукупності прийомів і способів, за допомогою яких суб'єкти публічного управління та адміністративний суд здійснюють захист прав і законних майнових інтересів суб'єктів господарювання та широкого загалу осіб від майна підвищеної небезпеки в процесі реалізації адміністративно-правових норм.
3. В умовах демократичної правової держави, в яких будується громадянське суспільство, публічно-правової чи приватноправової самодостатності захисту суб'єктів господарювання не існує. Лише творче поєднання приватної ініціативи власників - суб'єктів господарювання - й ефективної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, заснованої на досконалих законах, при справедливій системі судочинства може забезпечити надійний захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання всіх форм власності.
4. Для досягнення позитивного стану забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, реального захисту їх права власності необхідно здійснити реформування вітчизняного права у таких напрямках: залишити у вітчизняному адміністративному праві вихідні положення, сформовані ще на початку ХХ століття, серед яких основними були принцип верховенства права та підпорядкування підзаконного управління закону; відхилити негативні нагромадження тоталітарної епохи; наповнити його положеннями публічних європейських міжнародно-правових джерел.
5. Засоби адміністративно-правової діяльності Антимонопольного комітету України, Державної податкової адміністрації України щодо захисту права власності суб'єктів господарювання від інших конкурентів, які зловживають своїм монопольним становищем на ринку аналогічних послуг, полягають у притягненні винних керівників та інших посадових осіб до адміністративної відповідальності за порушення антимонопольного та податкового законодавства, що поряд з іншим має за мету і захист права власності інших суб'єктів господарювання, які у повному обсязі та у встановлені строки сплачують передбачені законодавством України податки та обов'язкові платежі.
6. З метою вдосконалення управлінської діяльності суб'єктів публічного управління доцільно забезпечити: по-перше, координацію діяльності органів Державної податкової служби України та Антимонопольного комітету України щодо обміну між ними інформацією у частині порушення суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства; по-друге, Державній виконавчій службі України, працівникам міліції ОВС України незалежно від суми нанесених збитків забезпечити практичне виконання принципу невідворотності відшкодування збитків господарюючому суб'єкту.
7. Для виключення можливості порушення прав суб'єктів господарювання при здійсненні адміністративного судочинства доцільно внести зміни до ч. 2 ст. 50 КАС України, виключивши з нього п. 5: «Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: …5) в інших випадках, встановлених законом», що позитивно вплине на забезпечення захисту права власності суб'єктів господарювання від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Реалізація зазначених висновків і пропозицій певною мірою сприятиме вдосконаленню адміністративно-правових засобів захисту прав власності в Україні.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гридасов Ю. В. Поняття адміністративно-господарських способів охорони права власності / Ю. В. Гридасов // Право і суспільство. 2007. № 1. С. 23-26.
2. Гридасов Ю. В. Адміністративно-господарська складова права власності в Україні / Ю. В. Гридасов // Держава і право. 2007. № 37. С. 316-318.
3. Гридасов Ю. В. Особливості адміністративно-господарської відповідальності у сфері охорони права власності суб`єктів господарювання / Ю. В. Гридасов // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. 2007. № 4 (39). C. 242-247.
4. Гридасов Ю. В. Адміністративні форми державного регулювання господарської діяльності у сфері охорони права власності / Ю. В. Гридасов // Держава і право. 2008. № 41. C. 348-354.
5. Гридасов Ю. В. Захист права власності суб'єктів господарювання: адміністративно-деліктний аспект / Ю. В. Гридасов // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Шості осінні юридичні читання»: [у 3 т.]. Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. т. 3: «Адміністративне право. Адміністративний процес, Криміналістика». С. 37-40.
6. Гридасов Ю. В. Організаційно-правові форми державного регулювання господарської діяльності, як засоби забезпечення реалізації права власності суб'єктів господарювання / Ю.В. Гридасов // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної Інтернет конференції «Забезпечення реалізації прав людини»: [у 2 т.]. Тернопіль: ТОВ «ГАЛ-друк», 2007. т. 2: «Адміністративне право та податкове право». С. 10-14.
АНОТАЦІЯ
Гридасов Ю.В. Адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07. - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет державної податної служби України. - Ірпінь, 2009.
Дисертація присвячена дослідженню поняття та особливостей застосування суб'єктами публічного управління та адміністративними судами засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання в Україні. Визначено поняття, зміст та елементи засобів адміністративно-правового захисту права власності суб'єктів господарювання. Проаналізовано управлінську діяльність ОВС України, Антимонопольного комітету України, Державної податкової адміністрації України, Державної виконавчої служби України у цій сфері як важливий чинник забезпечення права власності суб'єктів господарювання. Значну увагу зосереджено на проблемі адміністративно-процесуального захисту права власності господарюючих суб'єктів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень в адміністративних судах. Сформульовано пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо недопущення використання адміністративних судів не за призначенням та вдосконалення управлінської діяльності суб'єктів публічного управління у сфері забезпечення реалізації захисту права власності суб'єктів господарювання.
Ключові слова: господарюючий суб'єкт, право власності суб'єктів господарювання, засоби адміністративно-правового захисту, суб'єкт публічного управління, адміністративний суд, адміністративно-правовий захист права власності суб'єктів господарювання, адміністративно-правові засоби захисту права власності суб'єктів господарювання.
...Подобные документы
Поняття, способи, форми й методи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Національний банк України в банківській системі держави. Кредитний договір та банківський кредит. Регулювання сфер економіки незалежно від форми власності.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 21.02.2010Загальна характеристика правових способів, форм захисту інтересів суб’єктів господарювання. Форми їх здійснення в Україні. Правовий режим майна суб’єктів господарювання. Огляд судової практики у справах про захист їх честі, гідності та ділової репутації.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 30.11.2014Поняття комунальної власності, її об'єкти та суб'єкти. Права органів місцевого самоврядування по регулюванню використання об'єктів комунальної власності комунальними підприємствами. Правові основи обмеження монополізму та захисту економічної конкуренції.
реферат [17,5 K], добавлен 20.06.2009Поняття, функції та класифікація суб'єктів господарювання державної власності, законодавче регулювання їх діяльності. Організаційно-правові форми підприємств, їх характеристика. Державні об’єднання підприємств, особливості їх утворення та функціонування.
курсовая работа [81,3 K], добавлен 03.10.2011Форми захисту прав суб’єктів господарювання. Претензійний порядок врегулювання спорів. Зміст адміністративного та нотаріального захисту прав суб’єктів господарювання. Підстави звернення до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 29.11.2014Право власності в Україні. Поняття та форми власності. Об’єкти і суб’єкти права власності. Здійснення права власності. Засоби цивільно-правового захисту права власності. Речево-правовий захист прав власності. Зобов'язально-правовий захист права власності.
дипломная работа [77,2 K], добавлен 29.09.2005Дослідження ролі, значення суб’єктів захисту прав, законних інтересів суб’єктів господарювання в господарському суді шляхом визначення їх правової характеристики. Наукові точки зору на категорію "адміністративно-правовий статус", "правова характеристика".
статья [33,1 K], добавлен 11.09.2017Цивільно-правовий, кримінально-правовий і адміністративно-правовий спосіб захисту права інтелектуальної власності. Судовий порядок юрисдикційного захисту права інтелектуальної власності. Застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права.
презентация [47,3 K], добавлен 10.05.2019Основні поняття інтелектуальної власності. Правове регулювання відносин щодо об'єктів авторського права і суміжних прав. Правове регулювання відносин щодо об'єктів промислової власності. Передача та захист прав на об'єкти інтелектуальної власності.
книга [1,7 M], добавлен 02.12.2007Сутність і зміст, загальна характеристика права власності, головні умови та обставини його виникнення. Нормативні основи регулювання та відображення в законодавстві держави. Принципи та правила захисту права приватної власності в Україні на сьогодні.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 26.03.2015Правові засади регулювання відносин, пов’язаних з неплатоспроможністю у сфері господарської діяльності. Проблеми нормативно-правового забезпечення відновлення платоспроможності боржника. Шляхи удосконалення законодавства з запобігання банкрутства.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 12.01.2016Економічний та юридичний аспект поняття власності та права власності. Підстави виникнення та припинення права власності та здійснення цих прав фізичними та юридичними особами. Захист права приватної власності - речово-правові та зобов’язально-правові.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 02.05.2008Адміністративно-правові норми. Реалізація норм адміністративного права. Джерела, систематизація норм адміністративного права. Адміністративно-правові відносини та їх види. Виникнення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Реалізація суб’єктивних прав.
лекция [27,0 K], добавлен 20.03.2009Характерні риси цивільно-правового захисту права власності. Правова природа позовів індикаційного та негаторного, про визначення права власності і повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна. Забезпечення виконання зобов'язань за договором.
презентация [316,4 K], добавлен 20.05.2014Конституція України про багатоманітність форм власності, проблеми їх співвідношення. Гарантування права приватної власності як гарантія розбудови конституційної держави в Україні. Конституційні права громадян у сфері власності та економічної діяльності.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 14.05.2014Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009Зміст права власності юридичних осіб в Україні. Особливості права власності різних суб’єктів юридичних осіб: акціонерних і господарських товариств, релігійних організацій, політичних партій і громадських об’єднань, інших непідприємницьких організацій.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 05.04.2016Поняття власності та права власності. Загальна характеристика захисту права власності. Витребування майна з чужого незаконного володіння. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння. Позов про визнання права власності.
реферат [37,1 K], добавлен 25.05.2013Вивчення сутності адміністративно-правових норм - правил поведінки, установлених державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою регулювання суспільних відносин у сфері державного керування. Поняття про гіпотезу, диспозицію, санкцію.
контрольная работа [16,4 K], добавлен 10.11.2010Поняття ділової репутації як нематеріального активу суб’єкта господарювання; законодавче регулювання та підстави для виникнення права захисту при її неправомірному використанні та приниженні. Аналіз систем оцінки завданої шкоди, порядок її відшкодування.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 26.03.2013
