Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України

Кострубіцька Олена Євгенівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Берлач Анатолій Іванович, Одеський державний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук Позняков Спартак Петрович, Національний університет державної податкової служби України, доцент кафедри господарсько-правових дисциплін

Захист відбудеться 18.02.2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий 16.01.2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Савченко

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення економіки та соціальної сфери України основними видами енергоносіїв (електричною й тепловою енергією, моторними і котельно-пічними видами палива) і сировинними ресурсами для потреб хімії, нафто- та вуглехімії, металургійної промисловості (коксівним вугіллям, продуктами нафто- та газопереробки) покладається на паливно-енергетичний комплекс України, що був і залишається однією з основ існування та розвитку економіки України, чинником національної безпеки.

Метою соціальної держави, якою є Україна відповідно до ст. 1 Конституції України, має бути усебічне забезпечення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах. Тому рівень розвитку паливно-енергетичного комплексу України має значний вплив на вирішення проблеми соціальної сфери та рівень життя людей.

Водночас сьогодні існує велика кількість негативних чинників, що гальмують розвиток зазначеної галузі, а саме: дублювання повноважень суб'єктів управління паливно-енергетичним комплексом, відсутність чіткого розмежування в законодавстві України адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України від інших правопорушень у цій сфері, за вчинення яких передбачено не тільки адміністративну, а й дисциплінарну, цивільну, кримінальну відповідальність, наявність великої кількості суб'єктів адміністративної юрисдикції та закріплення на законодавчому рівні спеціального порядку застосування заходів адміністративної відповідальності в деяких випадках усупереч Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). До того ж стягнення за вчинення адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України не виконують належної превентивної, виховної та каральної функції, оскільки не мають системного та якісного характеру впливу. Так, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України у 2007 р. по країні було притягнуто до адміністративної відповідальності одну особу, а у 2006 та 2008 рр. - жодної. Тобто вказаний проступок у державі, що вчиняють суб'єкти, на яких поширюються рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України, майже не виявляється. Хоча спостерігається тенденція до збільшення щороку суб'єктів адміністративних проступків, яких притягають до адміністративної відповідальності, оскільки лише за 2006 р. за вчинення адміністративних проступків по країні притягнуто до адміністративної відповідальності 8 206 350 осіб, за 2007 та 2008 рр., відповідно, 9 411 170 та 9 874 880 осіб, що на 14,7 та 20,3 % більше порівняно з 2006 роком.

Саме тому виникла нагальна потреба в детальному дослідженні змісту проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України, особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за їх скоєння та відповідно до цього - внесення пропозицій щодо змін і доповнень до законодавства з метою удосконалення й підвищення ефективності інституту адміністративної відповідальності у цій сфері.

Нині проблеми удосконалення організаційно-правового забезпечення адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України на дисертаційному та монографічному рівнях спеціально не вивчалися, а в існуючих наукових працях ці питання досліджено без відповідного підходу до паливно-енергетичного комплексу України. При підготовці дисертаційного дослідження було використано праці відомих вчених у галузі права Росії та України, зокрема: В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, І.А. Беленчука, Ю.П. Битяка, А.І. Берлача, О.І. Галагана, З.С. Гладуна, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, О.Т. Зими, С.В. Ківалова, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Копана, О.В. Кузьменко, Д.А. Липинського, Д.М. Лук'янця, Р.С. Мельник, О.І. Миколенка, С.П. Познякова, С.В. Тихомирова, В.К. Шкарупи та ін.

Таким чином, комплексне наукове дослідження адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України та її особливостей, а також удосконалення адміністративної відповідальності шляхом внесення змін й доповнень до правових актів позитивно вплине на паливно-енергетичний комплекс України, сприятиме розвитку енергетичної безпеки держави як складової національної безпеки. Зазначене свідчить про актуальність і необхідність узагальнень теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій та обґрунтування на цій підставі способів вирішення зазначених проблем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України на період 2004-2009 рр. (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 р. № 755), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС) на 2009 р. (п. 92). Її проблематика безпосередньо стосується Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р. Тема дисертаційного дослідження зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України (п. 455, 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правового матеріалу та практики його застосування закласти науково-обґрунтовані підвалини адміністративної відповідальності за проступки в паливно-енергетичному комплексі України, виробити рекомендації та пропозиції щодо практичного вдосконалення відповідних положень законодавства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі завдання:

? дослідити природу паливно-енергетичного комплексу України;

? розглянути систему суб'єктів публічного управління паливно-енергетичним комплексом України та запропонувати шляхи її удосконалення;

? розкрити зміст адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? проаналізувати юридичний склад адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? класифікувати проступки й адміністративні санкції за вчинені протиправні діяння у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? визначити особливості адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України та запропонувати дефініцію цієї правової категорії;

? установити процесуальні особливості застосування адміністративних санкцій за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? внести пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері паливно-енергетичного комплексу України.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності соціального змісту та юридичної форми.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1), виокремлено суб'єктів публічного управління паливно-енергетичного комплексу України (підрозділ 1.2). Для аналізу видів заходів адміністративного примусу, а саме: адміністративно-попереджувальних, адміністративно-припиняючих заходів й адміністративної відповідальності використано методи аналізу та синтезу (підрозділ 3.2). Методи системно-структурний, структурно-функціональний застосовано для дослідження характеристики видів проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України та їх складів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою історико-правового методу досліджено процеси становлення та розвитку паливно-енергетичного комплексу України (підрозділ 1.1). Методи класифікації, групування, структурно-логічний застосовано для дослідження основоположних ідей щодо проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України, призначення та застосування заходів адміністративного примусу за вказані проступки, видів і методів діяльності зазначеної сфери (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). За допомогою статистичного методу й документального аналізу визначено недоліки та прогалини правового регулювання проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України, призначення і застосування заходів примусу за проступки у цій сфері (підрозділи 2.1, 3.2).

Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції за режимами споживання електричної та теплової енергії, Державної інспекції з енергозбереження, Державного комітету ядерного регулювання України, Державного комітету України з питань геології та використання надр, Державної геологічної служби за 2006-2008 роки. Проведено анкетування 140 громадян, зокрема 30 працівників паливно-енергетичного комплексу України, стосовно якості задоволення їх потреб в енергетичних ресурсах. За даними анкетування виявлено, що у 74 % опитаних громадян траплялись випадки в повсякденному житті, коли порушувались їх права стосовно задоволення потреб в енергетичних ресурсах шляхом вчинення відповідних проступків у паливно-енергетичному комплексі України. І лише 31 % із цих громадян зверталися до відповідних органів з метою відновлення своїх прав.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в українській адміністративній науці комплексним дослідженням адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України, яка має свій специфічний зміст та призначення.

У результаті дисертаційного дослідження було сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:

вперше:

? наведено авторські визначення дефініцій "адміністративний проступок у сфері паливно-енергетичного комплексу України", "суб'єкти проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України", "адміністративна відповідальність за адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України";

? проведено аналіз системи публічного управління паливно-енергетичного комплексу України, запропоновано шляхи удосконалення діяльності публічних органів у зазначеній сфері з метою уникнення неузгодженості та дублювання компетенції та підпорядкованості, що полягають у скороченні цих органів управління, а також чіткому розмежуванню їх повноважень та зобов'язань, методів і принципів їх здійснення на підставі єдиних підходів до управління;

? виокремлено специфічні ознаки адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України, а саме така відповідальність: 1) регулюється правовими актами різної юридичної сили, зокрема КУпАП та окремими законодавчими актами у сфері паливно-енергетичного комплексу України, норми яких не включено до КУпАП; 2) накладається на суб'єктів, якими виступають фізичні особи, у тому числі посадові та службові, та юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері паливно-енергетичного комплексу України; 3) накладається відповідними суб'єктами юрисдикції, межі компетенції яких поширюються на паливно-енергетичний комплекс України, та/або їх посадовими особами, у межах визначених повноважень, наданих відповідними законодавчими актами; 4) виявляється в накладенні на відповідних порушників, переважно посадових/службових осіб та юридичних осіб, певних видів адміністративних санкцій за вчинення адміністративного проступку саме в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах; 5) характеризується відповідними заходами покарання за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? виділено систему заходів адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України, якими є: попередження, штрафи, зупинення дії або анулювання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності, наданої юридичній особі;

? на підставі комплексного аналізу нормативно-правової бази, якою урегульовано діяльність паливно-енергетичного комплексу України, запропоновано проект Закону України "Про загальні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу України";

? запропоновано систематизувати проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу в окрему главу КУпАП - "Адміністративна відповідальність за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України", відповідно їх належності до складової паливно-енергетичного комплексу України;

? сформульовано низку конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до деяких чинних нормативно-правових актів України, зокрема, КУпАП, Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р. № 575/97_ВР, Положення про Державний комітет ядерного регулювання в Україні, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 р. № 155/2001, Положення про Державну інспекцію про енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039, Положення про порядок встановлення розмірів та накладення штрафів на підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення ними норм, правил і стандартів безпеки або умов дозволів на ведення робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. № 708;

удосконалено:

? дефініції "паливно-енергетичний комплекс України", "управління", "посадова особа", "службова особа", "адміністративна відповідальність";

? систему заходів адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України, що застосовуються до юридичних осіб, шляхом розроблення нової статті КУпАП, у якій буде зазначено адміністративні санкції, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, у тому числі у сфері паливно-енергетичного комплексу України, з метою належного забезпечення дотримання всіма учасниками правовідносин приписів правових норм у цій сфері;

дістали подальший розвиток:

? дослідження співвідношення посадової та службової особи як суб'єкта проступку, які доцільно розмежовувати за характером повноважень, оскільки посадова особа наділена владними організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах і їй підпорядковані, а службова особа, відповідно, наділена повноваженнями, закріпленими законодавством України за відповідною посадою в межах функціональних обов'язків;

? аргументація щодо кодифікаційного закріплення адміністративної відповідальності юридичних осіб як суб'єктів адміністративних проступків, оскільки останні порушують адміністративно-правові відносини поряд з фізичними особами, у тому числі у сфері паливно-енергетичного комплексу України;

? процесуальний порядок застосування заходів адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використані при підготовці лекцій зі спецкурсу "Адміністративне право", який читається в КНУВС при викладанні навчальних дисциплін "Адміністративне право" та "Адміністративний процес" (акт впровадження від 15 червня 2009 року).

Основні положення дослідження впроваджено автором у практичну діяльність Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки для опрацювання змін і доповнень до законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України (акт впровадження від 22 травня 2009 р. № 04-25/24-191).

У результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до КУпАП, що надано з метою удосконалення відповідних норм законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України Міністерству палива та енергетики України (акт впровадження в законотворчу діяльність від 26 травня 2009 року).

Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу КНУВС. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на: міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні" (м. Київ, Університет економіки та права "Крок", 5 червня 2008 року), міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів" (м. Сімферополь, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, 11?12 грудня 2008 року), міжвузівській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми національного законодавства" (м. Кіровоград, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Вінниченка, 21 травня 2009 року).

Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, оприлюднено у восьми наукових публікаціях, п'ять з яких статті, опубліковані у фахових виданнях України, три - тези до науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, трьох додатків на 16 сторінках, списку використаних джерел (150 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них загальний обсяг тексту - 190 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 "Природа паливно-енергетичного комплексу України" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 "Зміст та особливості паливно-енергетичного комплексу України" досліджено поняття "паливно-енергетичний комплекс України", зазначено, що паливно-енергетичний комплекс України є комплексною галуззю економіки, яка складається з таких структурних взаємозалежних частин, як електроенергетична, вугільна та нафтогазова, що задовольняють (видобувають, виробляють і постачають) публічні потреби паливно-енергетичними ресурсами.

Встановлено, що паливно-енергетичний комплекс України є систематизованим утворенням, оскільки регулюється нормами права, складається з підсистем, якими є електроенергетична, вугільна та нафтогазова, що видобувають, виробляють та постачають паливно-енергетичні ресурси, які є взаємозалежними, та діють у чіткій взаємодії відповідно до законодавства, мають функціональні зв'язки та зв'язки підпорядкування, виконують властиві лише їм функції. Електроенергетична сфера паливно-енергетичного комлпексу забезпечує потреби країни в електроенергії і частково в теплі. Вугільна сфера здійснює розвідування й видобування кам'яного та бурого вугілля, а нафтогазова забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки.

Ґрунтуючись на наявних даних стосовно стану функціонування вказаних складових паливно-енергетичного комплексу України, виявлено, що вони на даному етапі працюють без належної віддачі, вимагають значної уваги зі сторони держави, переходу на якісно новий ступінь їх розвитку. Відповідно до цього автором запропоновано низку пропозицій щодо розвитку зазначеного комплексу.

У підрозділі 1.2 "Правове регулювання паливно-енергетичного комплексу України" акцентовано увагу на тому, що питання правового регулювання паливно-енергетичного комплексу України є дуже актуальним та важливим, оскільки розвиток енергетичного законодавства України є одним із пріоритетних завдань та напрямів реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

Встановлено, що сьогодні правове регулювання паливно-енергетичного комплексу України має несистемний характер. Відсутній закон, який повинен встановлювати основні принципи правового регулювання та підходи до такого регулювання відносин в електроенергетичній, вугільній та нафтогазовій сферах. Адже кожна із складових паливно-енергетичного комплексу України керується своїм окремим законом та прийнятими на виконання підзаконними актами. У результаті проведеного дослідження запропоновано прийняти новий закон - Закон України "Про загальні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу України", який комплексно регулюватиме відносини всього паливно-енергетичного комплексу України та буде спрямований на вирішення його ключових проблем, зокрема впорядкування відносин власності у сфері паливно-енергетичного комплексу України, розмежування функцій управління та регулювання в цій сфері, створення стимулів для модернізації підприємств, установ та організацій комплексу.

У підрозділі 1.3 "Суб'єкти публічного управління паливно-енергетичним комплексом України" досліджено поняття "управління" і встановлено, що управлінням є діяльність суб'єктів, які, відповідно до законодавства України, наділені владними повноваженнями здійснювати керівництво у формі керівних команд чи рішень, що є обов'язковими для виконання об'єктами, які підпорядковуються їх владній волі, за порушення чи не виконання вимог яких настає їх юридична відповідальність. Виділено ознаки "управління" та його співвідношення з "регулюванням". Встановлено, що суб'єкти публічного управління - це відповідні органи та їх посадові особи, наділені певною компетенцією і владними повноваженнями, які їх реалізують своїми керівними командами та рішеннями, що спрямовані на задоволення загального публічного інтересу та є обов'язковими для виконання об'єктами управління.

Акцентовано увагу на тому, що суб'єктами публічного управління паливно-енергетичним комплексом України є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, галузеві міністерства і відомства: Міністерства палива та енергетики України і Міністерство вугільної промисловості України, Державний комітет ядерного регулювання України, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Водночас Національна комісія регулювання електроенергетики України є органом державного регулювання в електроенергетичній та в нафтогазовій сферах, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров'я України - у сфері використання ядерної енергії та ядерної безпеки, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України - у сфері гірничих відносин.

Запропоновано скоротити органи публічного управління у сфері паливно-енергетичного комплексу України, оскільки встановлено, що окремі повноваження суб'єктів публічного управління паливно-енергетичного комплексу України дублюються, що знижує ефективність їх діяльності та призводить не тільки до значних витрат на здійснення публічного управління, а й до низького рівня відповідальності підприємств паливно-енергетичного комплексу України в умовах подвійного підпорядкування, складності утримання балансу між двома лініями управління, тривалої процедури та несвоєчасного прийняття рішень, можливої суперечливості розпоряджень, що ускладнює роботу підприємств комплексу.

Розділ 2 "Адміністративні правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України" складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 "Загальна характеристика адміністративних правопорушень у сфері паливно-енергетичного комплексу України" визначено головні ознаки адміністративного проступку у сфері паливно-енергетичного комплексу України.

Визначено, що адміністративним проступком у сфері паливно-енергетичного комплексу України є суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння, що посягає на суспільні відносини в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах у формі дії чи бездіяння, яке здійснене деліктоздатною фізичною чи юридичною особою та за яке передбачено адміністративну відповідальність у виді адміністративних санкцій, встановлених законом. Встановлено ознаки, що властиві проступкам у сфері паливно-енергетичного комплексу України, а саме:

- об'єкт посягання, якими виступають суспільні відносини в електроенергетичній, вугільній та нафтогазовій сферах;

- суб'єкт проступку, якими є фізичні особи, у тому числі посадові й службові, та юридичні особи;

- суб'єкти юрисдикції, якими виступають адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (ст. 218 КУпАП); виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП); районні, районні в місті, міські та міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП); органи державного геологічного контролю (ст. 2311 КУпАП); органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (ст. 24412 КУпАП); органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (ст. 24413 КУпАП); органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж (ст. 24414 КУпАП); Національна комісія регулювання електроенергетики України (ст. 24415 КУпАП);

- види заходів адміністративної відповідальності за проступки, якими є: попередження; штраф; зупинення дії ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності, наданої юридичній особі; анулювання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності, наданої юридичній особі.

Зважаючи на те, що адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України передбачені в КУпАП, а також в інших законодавчих актах України, що регулюють відповідні сфери паливно-енергетичного комплексу України, запропоновано систематизувати усі проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України в окрему главу КУпАП - "Адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України".

У підрозділі 2.2 "Об'єкт та об'єктивна сторона адміністративних правопорушень у сфері паливно-енергетичного комплексу України" визначено, що в законодавстві зафіксовано багато адміністративних проступків, в яких об'єктами протиправного посягання є суспільні відносини у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Залежно від виду об'єктів, усі адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України можна поділити на такі, що посягають на суспільні відносини у сфері виробництва, передачі, постачання і використання енергії, державного нагляду за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики, безпечної експлуатації енергетичного обладнання і державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання; користування надрами, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, охорони надр, охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян; діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів, що здійснюють розвідку, розробку, видобуток та переробку корисних копалин і ведення гірничих робіт, будівництво, ліквідацію або консервацію гірничих підприємств, аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; користування нафтогазоносними надрами, видобутку, транспортування, зберігання й використання нафти, газу та продуктів їх переробки.

Встановлено, що за вчинення протиправних діянь у сфері паливно-енергетичного комплексу України передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність залежно від ступеня суспільної небезпеки, що заподіює діяння, незважаючи на те, що такі діяння зазіхають на однакові об'єкти.

Об'єктивна сторона складу адміністративного проступку у сфері паливно-енергетичного комплексу України виражається як в активних діях, так і в бездіяльності. Для адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України з матеріальним складом характерним є наявність шкідливих наслідків та причинного зв'язку між діяннями і цими наслідками. Також для адміністративних проступків, що посягають на порядок проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах, кваліфікуюче значення має така факультативна ознака, як місце. У проступках, що посягають на порядок використання газопроводів та їх устаткування при провадженні робіт, кваліфікуюче значення має така факультативна ознака, як засоби, що використовуються при вчиненні проступків.

У підрозділі 2.3 "Суб'єкт та суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень у сфері паливно-енергетичного комплексу України" досліджено поняття "суб'єкти проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України" і встановлено, що це деліктоздатні фізичні, осудні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), які досягли 16-річного віку, що вчинили діяння, визначене в законі як адміністративний проступок, та деліктоздатні юридичні особи, що вчинили діяння, визначене в законі як адміністративний проступок.

Надано характеристику загального, спеціального та особливого суб'єктів адміністративного проступку у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Враховуючи наведені в чинному законодавстві України та науковцями визначення дефініцій "посадова особа" та "службова особа", сформульовано диференціацію цих визначень. Встановлено, що посадовою особою слід вважати фізичну особу, яка обіймає на підприємстві, в установі чи організації посаду відповідно до свого освітньо-кваліфікаційного рівня і вимог до кваліфікаційних характеристик відповідної професії, пов'язану з управлінням цим підприємством, установою чи організацією або його структурним підрозділом, наділена владними організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах і підпорядковані, та правомочна вчиняти юридично значимі дії. Водночас службовою особою є фізична особа, яка обіймає на підприємстві, в установі чи організації посаду відповідно до свого освітньо-кваліфікаційного рівня і вимог до кваліфікаційних характеристик відповідної професії, пов'язану з виконанням повноважень, закріплених законодавством України за відповідною посадою в межах функціональних обов'язків, та може видавати загальнообов'язкові правила поведінки. На підставі зазначеного запропоновано у ст. 14 КУпАП передбачити, що адміністративній відповідальності підлягають посадові та службові особи.

Акцентовано увагу на тому, що в деяких адміністративних проступках у сфері паливно-енергетичного комплексу України, зокрема про ухилення суб'єктами господарської діяльності від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій, суб'єктом може бути суб'єкт господарської діяльності, тобто юридична особа. Однак у КУпАП суб'єктом адміністративного проступку визнається виключно фізична особа: у ст. 12 встановлено вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, обов'язкова ознака суб'єкта адміністративного проступку, як осудність, передбачена у ст. 20, а у ст. 33 зазначено, що при накладенні стягнення необхідно враховувати особу правопорушника. Крім того, ст. 27 цього Кодексу зазначає, що штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні проступки. Тому запропоновано низку вагомих аргументів для запровадження в КУпАП статті стосовно адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Суб'єктивна сторона адміністративного проступку у сфері паливно-енергетичного комплексу України характеризується ознаками, притаманними суб'єктивній стороні будь-якого адміністративного проступку, і полягає у встановленні в діяннях особи конкретної форми вини, а також мотивів і цілей проступку. Встановлено, що не можуть бути винними випадкові дії чи невинне спричинення шкоди. Юридична особа вважається винною, якщо в неї була можливість для дотримання норм і правил, за порушення яких встановлена адміністративна відповідальність, але цією особою не вжито всіх, що залежать від неї, заходів стосовно їх дотримання.

Розділ 3 "Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України" складається із двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 "Адміністративні санкції за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України" досліджено різноманітні підходи науковців до визначення терміна "адміністративна відповідальність" і встановлено, що це вид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні за вчинення адміністративного проступку, який посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян чи на встановлений порядок управління, до правопорушника адміністративних санкцій уповноваженими органами та їх посадовими особами в порядку, встановленому адміністративним законодавством.

Охарактеризовано специфічні ознаки адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України та надано її визначення. Адміністративна відповідальність за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України - це вид адміністративної відповідальності, що полягає в застосуванні за вчинення адміністративного проступку в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах до правопорушника адміністративних санкцій уповноваженими органами (посадовими особами) у порядку, встановленому адміністративним законодавством.

Встановлено, що саме в застосуванні адміністративних стягнень до осіб, які вчинили протиправні дії або бездіяльність в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах, виявляється сутність адміністративної відповідальності у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Визначено, що за ці проступки накладаються переважно такі заходи майнового характеру, як штрафи та заходи пов'язані з обмеженням дієздатності юридичних осіб, а саме зупинення дії або анулювання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності.

Запропоновано передбачити в КУпАП окремо статтю, в якій має бути встановлено адміністративні стягнення, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, у тому числі у сфері паливно-енергетичного комплексу України, а саме: попередження; штраф; призупинення дії дозволу на здійснення певного виду діяльності; анулювання дозволу на здійснення певного виду діяльності.

У підрозділі 3.2 "Процесуальні особливості застосування адміністративних санкцій за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України" встановлено такі ознаки, якими характеризуються провадження, що спрямовані на вирішення справ про адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України:

провадження є звичайним, а не спрощеним, і передбачає складання протоколу, визначає зміст, запобіжні заходи і порядок їх застосування, права й обов'язки учасників провадження, порядок розгляду справ, факти, обставини, що є доказами;

строки розгляду справ про адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України є короткими та становлять, як правило, 15 днів із дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, відповідного протоколу про адміністративний проступок та інших матеріалів справи. Водночас деякі справи розглядаються і в інший строк. Зокрема, справи за статтями 101-1032 КУпАП розглядаються у семиденний строк; адміністративний відповідальність правопорушення паливний

виникають з необхідністю вирішення суперечки про право із застосуванням заходів адміністративної відповідальності, зокрема, попередження, штрафу, зупинення дії ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності, анулювання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності;

суб'єктами юрисдикції, які розглядають справи про адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу, є органи, що перелічені у статтях 218-24417 КУпАП. Водночас суб'єктами юрисдикції, що розглядають справи про адміністративні проступки виключно у сфері паливно-енергетичного комплексу України є органи державного геологічного контролю, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Національної комісії регулювання електроенергетики України (розгляд справ про адміністративні проступки, ліцензування, акредитація, атестація тощо);

унаслідок здійснення провадження приймається рішення, завдяки якому вирішується правовий конфлікт, а саме постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинений адміністративний проступок у сфері паливно-енергетичного комплексу України або про закриття справи;

судовий розгляд справ щодо оскарження постанов суб'єктів юрисдикції стосовно справ про притягнення до адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України здійснюється місцевими загальними як адміністративними судами.

Висновки

У результаті проведеного дослідження за допомогою сукупності методів сучасної гносеології наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в комплексному дослідженні питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Аналіз чинних нормативно-правових актів, наукових джерел дав можливість розкрити сутність та зміст відносин у сфері паливно-енергетичного комплексу України, дослідити стан публічного управління ними. Встановлено склади адміністративних проступків, що вчиняються у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Здійснено аналіз адміністративної відповідальності за ці проступки та запропоновано авторське бачення основоположних висновків, дефініцій, змін і доповнень до чинного законодавства, що покликані сприяти розв'язанню проблеми адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Серед них найбільш суттєвими є такі:

паливно-енергетичний комплекс України - це комплексна галузь економіки, що регулюється нормами права, складається із таких структурних взаємозалежних частин, як електроенергетична, вугільна та нафтогазова, що задовольняють (видобувають, виробляють і постачають) публічні потреби паливно-енергетичними ресурсами;

управління - це діяльність суб'єктів, які, відповідно до законодавства України, наділені владними повноваженнями здійснювати керівництво у формі керівних команд чи рішень, що є обов'язковими для виконання об'єктами, які підпорядковуються їх владній волі, за порушення чи не виконання вимог яких настає їх юридична відповідальність;

суб'єкти публічного управління - це відповідні органи та їх посадові особи, наділені певною компетенцією і владними повноваженнями, які їх реалізують своїми керівними командами та рішеннями, що спрямовані на задоволення загального публічного інтересу та є обов'язковими для виконання об'єктами управління;

адміністративний проступок у сфері паливно-енергетичного комплексу України - це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння, що посягає на суспільні відносини в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах у формі дії чи бездіяння, яке здійснене деліктоздатною фізичною чи юридичною особою та за яке передбачено адміністративну відповідальність у виді адміністративних санкцій, встановлених законом;

посадова особа - це фізична особа, яка обіймає на підприємстві, в установі чи організації посаду відповідно до свого освітньо-кваліфікаційного рівня і вимог до кваліфікаційних характеристик відповідної професії, пов'язану з управлінням цим підприємством, установою чи організацією або його структурним підрозділом, наділена владними організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах і підпорядковані їй, та правомочна вчиняти юридично значимі дії;

службова особа - це фізична особа, яка обіймає на підприємстві, в установі чи організації посаду відповідно до свого освітньо-кваліфікаційного рівня і вимог до кваліфікаційних характеристик відповідної професії, пов'язану з виконанням повноважень, закріплених законодавством України за відповідною посадою в межах функціональних обов'язків, та може видавати загальнообов'язкові правила поведінки;

суб'єкти проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України - це деліктоздатні фізичні, осудні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), які досягли 16-річного віку, що вчинили діяння, визначене в законі як адміністративний проступок, та юридичні особи, що вчинили діяння, визначене в законі як адміністративний проступок;

адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні за вчинення адміністративного проступку, який посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян чи на встановлений порядок управління, до правопорушника адміністративних санкцій уповноваженими органами та їх посадовими особами в порядку, встановленому адміністративним законодавством;

адміністративна відповідальність за адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України - це вид адміністративної відповідальності, що полягає в застосуванні за вчинення адміністративного проступку в електроенергетичній, вугільній або нафтогазовій сферах до правопорушника адміністративних санкцій уповноваженими органами (посадовими особами) у порядку, встановленому адміністративним законодавством.

Залежно від конкретного виду об'єктів, усі адміністративні проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України поділяються на такі, що посягають на суспільні відносини у сфері виробництва, передачі, постачання і використання енергії, державного нагляду за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики, безпечної експлуатації енергетичного обладнання і державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії; використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання; користування надрами, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, охорони надр, охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян; діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів, що здійснюють розвідку, розробку, видобуток та переробку корисних копалин і ведення гірничих робіт, будівництво, ліквідацію або консервацію гірничих підприємств, аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; користування нафтогазоносними надрами, видобутку, транспортування, зберігання та використання нафти, газу та продуктів їх переробки.

Доведено необхідність прийняття нового закону - Закону України "Про загальні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу України" та внесення низки змін і доповнень до КУпАП, а саме доповнення главою "Адміністративна відповідальність за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України" та статтями щодо адміністративної відповідальності юридичних осіб й адміністративних санкцій, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, та змін до ст. 14 стосовно адміністративної відповідальності посадових і службових осіб.

У результаті проведеного аналізу запропоновано внести зміни та доповнення до Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р. № 575/97_ВР (ст. 24), Положення про Державний комітет ядерного регулювання в Україні, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 р. № 155/2001 (п. 5), Положення про Державну інспекцію про енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039 (п. 4), Положення про порядок встановлення розмірів та накладення штрафів на підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення ними норм, правил і стандартів безпеки або умов дозволів на ведення робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. № 708 (пункти 21?23).

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Кострубіцька О. Є. Суб'єкти публічного управління паливно-енергетичним комплексом / О. Є. Кострубіцька // Право і суспільство. - 2008. - № 2-3. - С. 130-139.

2. Кострубіцька О. Є. Зміст та характеристика паливно-енергетичного комплексу України / О. Є. Кострубіцька // Право і суспільство. - 2008. - № 4. - С. 156-165.

3. Кострубіцька О. Є. Об'єктивна сторона адміністративних проступків у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів / О. Є. Кострубіцька // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 6. - С. 74-79.

4. Кострубіцька О. Є. Поняття адміністративного правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України / О. Є. Кострубіцька // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 1. - С. 70?78.

5. Кострубіцька О. Є. Поняття та характеристика адміністративної відповідальності за проступки в паливно-енергетичному комплексі України / О. Є. Кострубіцька // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 6. ? С. 51-55.

6. Кострубіцька О. Є. Поняття паливно-енергетичного комплексу України, його нормативно-правове регулювання та особливості публічного управління ним / О. Є. Кострубіцька // "Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні" : матеріали міжвузівської наук.-практ. конф. - К. : Університет економіки та права "КРОК", 2008. - Книга 1. - С. 76-83.

7. Кострубіцька О. Є. Адміністративне правопорушення в сфері паливно-енергетичного комплексу України: поняття та особливості / О. Є. Кострубіцька // "Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів" : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Сімферополь - 2008. - С. 156?157.

8. Кострубіцька О. Є. Суб'єкти адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України / О. Є. Кострубіцька // Актуальні проблеми національного законодавства : зб. матеріалів міжвузівської наук.-практ. конф. - Кіровоград. - 2009. - Вип. 14 - С. 45-51.

Анотація

Кострубіцька О. Є. Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних та правових засад регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері паливно-енергетичного комплексу України. Встановлено адміністративні проступки, що вчиняються у сфері паливно-енергетичного комплексу України, доведено, що лише адміністративне стягнення є мірою відповідальності за адміністративний проступок. Запропоновано прийняти Закон України "Про загальні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу України" та внести низку змін і доповнень до КУпАП.

Ключові слова: адміністративний проступок у сфері паливно-енергетичного комплексу України, об'єкт та об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона адміністративного проступку у сфері паливно-енергетичного комплексу України.

Аннотация

Кострубицкая Е. Е. Административная ответственность за правонарушения в топливно-энергетическом комплексе Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и правових вопросов регулирования административной ответственности за правонарушення в сфере топливно-энергетического комплекса Украины. С этой целью исследовано топливно-энергетический комплекс Украины и его составляющие, правовое регулирование комплекса и субъектов публичного управления им. Установлены административные проступки, которые совершаются в сфере топливно-энергетического комплекса Украины, как основания для административной ответственности; определены их главные признаки и состав, которые дают возможность правильно квалифицировать их.

Доказано, что лишь административные взыскания есть мерой ответственности за административный проступок. Предложено принять новый Закон Украины "Об общих началах функционирования топливно-энергетического комплекса Украины", а также внести изменения и дополнения к Кодексу Украины об административных правонарушениях, а именно дополнить его главой "Административная ответственность за проступки в сфере топливно-энергетического комплекса Украины" и статьями относительно административной ответственности юридических лиц и административных взысканий, которые могут применятся к юридическим лицам, а также внести изменения в ст. 14 относительно административной ответственности должностных и служебных лиц.