Правові основи торговельно-транспортого підприємництва в Україні (на матеріалах чумацького промислу ХVІІ–ХІХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

УДК 340.0 (477) + 340.141

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Правові основи торговельно-транспортого підприємництва в Україні (на матеріалах чумацького промислу ХVІІ-ХІХ ст.)

Сокур Юрій Васильович

Київ - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Кузьминець Олександр Васильович, Національна академія внутрішніх справ,професор кафедри історії держави та права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Захарченко Петро Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та історії держави і права кандидат юридичних наук, доцент Нелін Олександр Іванович, Київський національний університет туризму, економіки і права, проректор, професор кафедри загальноюридичних та кримінально-правових дисциплін

Захист відбудеться «___» жовтня 2011 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «___» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.О. Щербак.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні Україна шукає найбільш ефективні шляхи переходу до нових ринкових відносин. Це повною мірою стосується підприємництва та торгівлі, що існують на наших землях з найдавніших часів. Саме торгівля є основою в накопиченні капіталу, а її державне правове регулювання є запорукою поповнення бюджету, - отже й економічної незалежності держави.

Розвитку торговельної діяльності на українських землях сприяло, зокрема, вдале географічне розташування країни - на перетині цивілізацій і комунікаційних шляхів між північчю й півднем, між сходом і заходом.

В Україні у середині ХVІ століття своєрідний симбіоз торговельно-транспортної галузі економіки дістав назву «чумацтво». Цей промисел не можна зводити лише до транспортування солі чи риби. Насправді ж, чумак був «чорноробом» тогочасної економіки, а чумакування - її невід'ємною інфраструктурою. Отже, феномен чумацтва слід розглядати значно ширше, ніж це робилося до сьогоднішнього дня.

Проблеми торгівлі і, зокрема, чумацтва, у ХІХ столітті почали розглядати такі відомі історики, як В. Антонович, М. Костомаров, А. Скальковський, І. Данилевський, Ф. Щербина та інші. Але здебільшого - в історичному, етнографічному плані. Чимало письменників-народознавців залишили нам цікаві фольклорні матеріали (чумацькі пісні, перекази, бувальщини, прислів'я). Окремий, VІ-й том «Історії України-Руси», присвятив торгівлі на українських землях корифей вітчизняної історичної науки М. Грушевський. Але, навіть він, не виділяє чумацтво в окрему рубрику, згадуючи про нього лише побіжно.

За радянських часів, у 20-30-ті роки ХХ століття, економічну роль чумацтва, його соціальну природу досліджували Н. Букатевич, А. Лобода, В. Білий, Я. Риженко та ін. У їх працях чумак подається однобоко, із загальноприйнятої тоді «класової» точки зору - як експлуататор, «глитай», «куркуль», який експлуатує найману працю і керується лише жадобою збагачення. Зрозуміло, що такий погляд не дає синтетичної характеристики такого унікального явища, як чумацтво, що було характерним лише для України і дивувало іноземців своєю оригінальністю та рентабельністю. Із найвагоміших досліджень 60-их років ХХ століття слід виділити монографію І. Гуржія, присвячену розвитку товарного виробництва і торгівлі в Україні. У монографії І. Слабєєва цього ж періоду розглянуті питання нагромадження первісного капіталу в Україні у ХVІІІ-ХІХ ст., показана роль торговельно-транспортного підприємництва у розвитку тогочасної економіки. Ґрунтовним дослідженням останнього часу є також монографія О. Сидоренка «Українські землі в міжнародній торгівлі».

Якщо говорити про сучасний стан наукового дослідження проблематики чумацтва, слід згадати і про нечисленні статті, які періодично з'являються в історичних часописах. Переліком названих досліджень, власне, й обмежується вивчення обраної нами теми.

Таким чином, доводиться констатувати, що чумацтво як симбіоз торговельно-транспортного підприємництва, як феноменальне явище не знайшло пропорційного своїй значимості наукового висвітлення. Воно потребує подальшого комплексного і всебічного вивчення, адже в умовах сучасних ринкових відносин також спостерігається широкий розвиток оптової та дрібнооптової торгівлі, у яку втягуються найширші верстви населення. Тому звернення до історичного досвіду в цьому плані є досить корисним. Потребує подальшого вдосконалення і правове регулювання цієї сфери економічних відносин. Про це свідчить, зокрема, і прийняття Верховною Радою України у 2010 році Податкового кодексу.

З огляду на недостатню наукову вивченість, актуальність та відсутність спеціальних досліджень щодо витоків правового регулювання торгівлі, темою дисертації і стала дана проблематика, яка розглядається у часових рамках ХVІІ-ХІХ століть.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Концепції «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» (Указ Президента України від 09.02.1999 р. №145); Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. №1035-р.); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 р. №347), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. №175, 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз та узагальнення правового регулювання на українських землях в період зародження і становлення ринкових відносин, його витоків та розвитку торговельно-транспортного підприємництва.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати історичну, правову, економічну та іншу літературу, необхідну для реалізації мети - дослідження чумацтва як соціально-економічного явища в історичній і правовій науці;

- простежити основні етапи становлення та розвитку чумацького підприємництва, його питому вагу в соціально-економічному житті України;

- охарактеризувати товарообіг внутрішньої та зовнішньої чумацької торгівлі;

- проаналізувати транспортну інфраструктуру - наявність й стан шляхів сполучень (доріг, трактів, мостів, переправ), з огляду на те, що сухопутні шляхи були одним із важливих чинників розвитку чумацтва;

- показати еволюцію правових норм регулювання торговельно-транспортного підприємництва (чумацтва) на українських землях;

- узагальнити правотворчий досвід урядових органів щодо розвитку торговельно-транспортного підприємництва та захисту внутрішнього ринку в період існування Гетьманської держави і під час перебування українських земель у складі Речі Посполитої та Російської імперії;

- виявити взаємозв'язок розвитку (згортання) підприємницької ініціативи у залежності від лібералізації чи правового обмеження цієї діяльності з боку державних або місцевих органів влади;

- здійснити аналіз заходів запобігання щодо порушень законодавства в сфері торговельно-транспортного підприємництва;

- визначити зміст таких понять, як чумак, чумацтво, чумакування, правове регулювання торговельно-транспортного промислу;

Об'єкт дослідження - правові і суспільно-економічні відносини, що склалися у торговельно-транспортній діяльності в Україні у ХVІІ-ХІХ століттях.

Предмет дослідження - правові основи торговельного-транспортного підприємництва в Україні на матеріалах чумацького промислу ХVІІ-ХІХ ст.

Хронологічні рамки дослідження обумовлені періодом найбільшого поширення торговельно-візницького промислу. Верхньою хронологічною межею дослідження є остання чверть ХІХ ст., коли із впровадженням залізниць роль тяглового транспорту знижується.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових здобутків забезпечуються використанням загальнонаукових та спеціально-правових методів пізнання. Основою дисертаційного дослідження став діалектичний метод, який дозволив визначити закономірності розвитку торговельно-транспортного підприємництва (чумацтва), його специфіку, породжену як власною правотворчістю українського народу, так і носіями політичної влади країн, до складу яких він був інкорпорований (підрозділ 1.2, 2.1, 2.2). Метод герменевтики сприяв пізнанню текстів нормативних актів, архівних матеріалів, інших документів, аналізу та оцінці змісту монографічних праць, наукових публікацій, що дало змогу узагальнити правові явища та властивості предмета дослідження (підрозділ 1.1, 1.2, 2.1, 2.2).

Широкого застосування набули загальнонаукові методи, й перш за все: логіко-історичний, який передбачає наповнення будь-якої логічної моделі історичним змістом задля об'єктивного висвітлення дійсності (підрозділ 2.1, 2.2). Статистичний метод як один із конкретно-наукових методів дав змогу виявити найбільш значущі цифрові показники, що дозволили проілюструвати питому вагу цього промислу тогочасній економіці (підрозділ 1.2). Спеціально-правові методи застосовувалися в їх оптимальному співвідношенні: історико-правовий метод ґрунтується на доктрині інтегрованих досліджень правових явищ та історичних процесів та взятий за основу всього дослідження, оскільки він дозволив з'ясувати еволюцію торговельно-транспортних відносин на українських землях у зазначених хронологічних межах (підрозділ 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); порівняльно-правовий, що сприяв науковому пошуку загального та особливого у правових актах, які були чинними на українських землях (підрозділ 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять систематизовані матеріали архівних справ Центрального державного історичного архіву України, Київського обласного державного архіву, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені академіка В.І. Вернадського.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням, що присвячене виникненню, розвитку, звичаєвого та писаного права, котре регулювало функціонування торговельно-транспортного підприємництва (чумацтва) на українських землях у ХVII-ХІХ ст.

У дисертації обґрунтовано низку концептуальних положень, узагальнень та висновків, які відповідають критеріям наукової новизни, а саме:

вперше:

- здійснено аналіз історіографічної літератури, осучаснено споріднені з темою дисертації наукові проблеми, нагальність яких зумовлена суспільними потребами. Найвагомішими з джерельного масиву є документи, які містять інформацію, що стосується організаційно-правових засад торговельно-транспортного промислу;

- з'ясовано, що чумацький промисел як важлива інфраструктура тогочасної економіки мав велике значення у первісному нагромадженні капіталу. Найбільшого поширення даний промисел набув у ХVII-ХІХ ст., географічно охоплюючи більшу частину території сучасної України. Умовою успішного розвитку торгівлі, як свідчить історичний досвід, є її виважене правове регулювання з боку держави. Це передбачає і захист внутрішнього ринку, і відкритість щодо зовнішньої торгівлі, і правовий лібералізм щодо залучення до підприємництва й торгівлі найширших верств населення. Надмірні обмеження і фіскально-податковий тиск в сфері торгівлі гальмує економічний розвиток держави та породжує соціальне напруження;

- доведено, що чумацький промисел за весь період свого існування в цілому регулювався нормами звичаєвого права. Писане право Гетьманщини та держав, у складі яких перебували українські землі у ХVII-ХІХ ст., також значною мірою регулювало цей вид діяльності. Але саме звичаєве, а не писане право, відігравало провідну роль в організації чумацької валки і чумацького підприємництва в цілому і в ранішні часи (ХV-ХVІІ ст.), і в період його найбільшого розвитку з кінця ХVІІІ та до середини ХІХ ст.;

- виявлено, що незважаючи на поширення з другої половини ХVII та до середини ХІХ ст. законодавства Російської імперії щодо регулювання чумацтва на українських землях, даний вид підприємництва зберігав свою самобутність, функціонуючи на засадах звичаєвого та офіційного права;

удосконалено:

- наукові підходи до розгляду феномену чумацтва як унікального явища нашої історії;

- розуміння таких понять, як чумак, чумакування, правове регулювання чумацтва. Автор розглядає ці поняття ширше від загальноприйнятих в історико-правовій літературі тлумачень;

дістало подальшого розвитку:

- висвітлення закономірностей економічного розвитку суспільства, виходячи зі стану та змісту правового регулювання підприємницької ініціативи суспільних верств;

- вивчення витоків чумацтва і його еволюції від епізодичної приватної підприємницької ініціативи до масового торговельно-транспортного промислу;

- узагальнення досвіду боротьби зі зловживаннями в торговельно-транспортному підприємництві зазначеного періоду, що передбачало з боку державних органів забезпечення охорони вантажоперевезень, контроль за сплатою мит, регламентацію цінової політики.

Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що в дисертації сформульовано й обґрунтовано висновки та пропозиції, які дозволять заповнити прогалини щодо правотворчих процесів на теренах України; використати зібраний матеріал для з'ясування витоків, еволюції, перспектив, удосконалення правового регулювання торговельної і транспортної галузей економіки сьогодення. Основні результати дослідження, що представлені в дисертації, використовуються у:

- правозастосовній діяльності: результати дослідження знайшли своє відображення як обов'язковий компонент програм правової освіти дорослих громадян України, що діє за сприяння Інституту ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО (акт впровадження Всеукраїнського координаційного бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих України» від 12.05.2008 р. №398-01-12);

- навчальному процесі - при викладанні історичних та правових дисциплін вчителями загальноосвітніх шкіл та викладачами вищих навчальних закладів м. Києва (акт впровадження Головного управління освіти і науки КМДА від 25.01.2008 р. №24/32).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ та доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції» (м. Київ, 2003 р.); «Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу» (м. Ірпінь, 2004 p.) і всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, Освіта, Наука, Культура і Національна самосвідомість» (м. Київ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у 12 наукових публікаціях, серед яких одна монографія, три статті, що опубліковані у виданнях України, п'ять статей у науково-популярних виданнях та три статті - у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають у себе шість підрозділів, висновків, трьох додатків, списку використаних джерел (148 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 192 сторінки, з яких загальний текст викладено на 167 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, надано відомості щодо шляхів і форм їх упровадження й апробації, приведено характеристику публікацій дисертанта, у яких відображено головні положення представленого наукового дослідження.

Розділ 1 «Історіографія торговельно-транспортного підприємництва, його зародження та розвиток» складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню еволюції цієї галузі економіки в Україні, розвитку наукової думки в сфері вивчення торговельно-транспортного підприємництва. Обґрунтований понятійний апарат, надано визначення термінів, що використовувались в науковій роботі.

У підрозділі 1.1. «Характеристика наукової літератури за темою дисертації та джерельна база дослідження» подається огляд літератури за темою дослідження. Автор зазначає, що стан наукової розробки даної проблеми не відповідає вимогам сучасної історико-правової науки. Наукові дослідження щодо чумацтва мали місце ще в 20-30-х роках ХХ ст. і торкалися питань економічного, соціального, етнографічного або фольклорного аспектів цієї проблеми. Досліджень в історико-правовому аспекті такого масового явища, як чумацьке підприємництво, не проводилось.

У праці використано опубліковані та архівні джерела. Із опублікованих матеріалів велику цінність мають різні статистичні збірники, історико-економічні огляди, періодичні видання історичних матеріалів, тогочасні журнали та газети. Уривчастість, а в багатьох випадках і повна відсутність друкованих матеріалів, змусили нас звернути особливу увагу на джерела, що зберігаються в архівах України.

Найвагомішими з цього джерельного масиву є документи, що містять інформацію, яка стосується організаційно-правових засад торговельно-транспортного промислу у досліджуваний період. Важливим джерелом є архівні матеріали, що містяться у фондах Київського обласного державного архіву, де зберігається ділова документація колишньої Київської губернії - однієї із найбільших і економічно розвинутих у дореволюційній Росії. Значну цінність становить фонд 1 КОДА «Київське губернське правління». Цей орган здійснював виконавчі функції губернського управління. У даному фонді містяться, зокрема, справи, відомості, рапорти нижніх земських судів про ярмарки і торгові обороти. Важливі відомості містить фонд 2 КОДА «Канцелярія Київського губернатора». Цей орган був заснований на підставі Указу Сенату від 12.12.1796 р. «Про новий розподіл держави на губернії» як апарат одноособового управління київського губернатора. Канцелярія здійснювала керівництво і нагляд за всім політичним та економічним життям губернії. Фонд 280 «Київська казенна палата», - орган, який вів облік доходів та витрат у губернії, здійснював контроль за надходженням податків. Казенна палата керувала губернським казначейством та була підпорядкована Міністерству фінансів. В описах фонду містяться справи, відомості про стан соляних розробок і оборот торгівлі сіллю, про видачу свідоцтв на право торгівлі та транспортування.

Цінні матеріали містяться в описі фонду Архіву Коша Нової Запорозької Січі, що зберігається в ЦДІАК України, фонд 229, де висвітлені усі сторони життя Січі 1713-1776 р. Нова Запорізька Січ лежала на торговельних шляхах, де перехрещувалися інтереси трьох сусідніх держав - Польщі, Росії з Гетьманщиною та Криму з Туреччиною. Архівні матеріали розкривають високий рівень розвитку торгівлі Запорозької Січі як внутрішньої, так і зовнішньої - з Лівобережною і Правобережною Україною, російськими містами, з Кримським ханством та султанською Туреччиною.

Звичайно, відсутність зведеної господарської статистики, брак даних про тогочасну торгівлю не дозволили в однаковій мірі дослідити усі питання, пов'язані з нашою проблемою. Частина з них ще потребує додаткового вивчення і значної доробки.

Здійснений дисертантом системний аналіз вітчизняних науково-практичних джерел за темою дослідження дозволив привернути увагу вчених-правників до необхідності подальшого вивчення окресленої автором проблеми.

Підрозділ 1.2. «Виникнення і розвиток торговельно-транспортного промислу і його роль в суспільно-економічному житті України» присвячений з'ясуванню причин і обставин виникнення чумацтва як невід'ємної інфраструктури тогочасної економіки, його еволюції і ролі в суспільно-економічному житті України.

Як свідчать опрацьовані матеріали, у тому числі і вперше введені нами

в науковий обіг, одне із найдавніших неземлеробських занять населення України - чумацький промисел виник на Подніпров'ї у другій половині XV століття. Якщо говорити про це явище в ширшому розумінні, то витоки його простежуються ще з часів княжої доби, коли існувала так звана караванна торгівля. Ми взяли до розгляду чумацтво в період його найбільшого розквіту (ХVІІ-ХІХ ст.), але свідомо виходили за ці хронологічні межі з тим, щоб дати більш повну картину цього феномену, що не має аналогів в європейській історії.

Найбільшого розвитку чумацтво досягло у ХVII-XIX ст. З появою залізниць у кінці XIX ст. дане явище себе вичерпало з огляду на конкурентну неспроможність існування з більш прогресивними видами транспорту - залізницями, водним сполученням. До причин виникнення чумацтва саме в Україні слід віднести вигідне географічне розташування наших земель на перетині торговельних шляхів між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. До цього також спонукали потреби економіки, що вступала в фазу буржуазного розвитку, переходила від натурального виробництва до товарного. Чумакуванню сприяла і відносна незалежність українського населення від тотального соціально-економічного закріпачення, як це мало місце в Росії.

Поширенню чумацтва як суто національного явища давав поштовх і суб'єктивний фактор - наявність численного чоловічого населення, яке мало своєрідну козацьку ментальність, - прагнення до свободи у виборі занять, нехтування перевагами сімейного життя, вміння долати будь-які труднощі і небезпеку, індивідуалізм, що почасти межував з анархізмом у ставленні до будь-якої влади. Не випадково М. Костомаров ототожнював чумака із козаком, маючи на увазі особливості психічного складу цих людей.

На підставі узагальнення різноманітних поглядів вчених на чумацтво, дисертант робить висновок, що це явище досі трактувалось дещо звужено і зводилось лише до перевезення товарів. У той час як даний вид промислу був важливою інфраструктурою тогочасної економіки та поєднував у собі транспорт, торгівлю, комерційну діяльність. Він також був засобом накопичення первісного капіталу для суб'єктів цієї діяльності і водночас джерелом поповнення державного бюджету.

Зрозуміло, що без правового регулювання таке поширене серед різних верств соціально-економічне явище існувати не могло.

Розділ 2 «Звичаєве право як регулятор чумацького підприємництва» складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню ролі звичаєвого права, що протягом тривалого часу унормовувало відносини між суб'єктами даної діяльності.

У підрозділі 2.1. «Генеза звичаєвого права та його функціонування на українських землях» охарактеризована еволюція звичаєвого права, виокремлення з нього права писемного. Зроблено аналіз перших відомих писемних джерел та їх розвиток щодо регулювання торгівлі.

Звичаєве право було чинним на наших землях з часів Київської Русі і до початку ХХ століття. Аналізуючи наявні науково-теоретичні правові джерела, автор робить висновок, що українське звичаєве право - це вияв суспільної свідомості народу, моральних поглядів на те, що є правомірним, а що ні. Найпростішим способом санкціонування правових звичаїв є дозвіл судам вирішувати на звичаєвих засадах судові справи. Такий спосіб мав особливе значення для України, територія якої була розпорошена між кількома державами, кожна із яких мала свої правові порядки.

У Великому князівстві Литовському, на підставі звичаєвого права, діяли копні (громадські) суди. Пізніше місцем відродження давніх та виникнення нових правових звичаїв стала Запорозька Січ. Козацьке право не знало писемних джерел і пропонувало керуватися нормами звичаїв та здоровим глуздом. Цими правовими критеріями керувались також і чумаки, витворюючи своє особливе «чумацьке право».

Після поширення на українських землях російського законодавства окремі норми давнього українського права певний час також зберігали свою силу. Так, зокрема, у вигляді норм «Місцевих законів Полтавської та Чернігівської губерній» вони містилися у Зводі законів Російської імперії. Допускалося використання звичаєвого права у правовідносинах, щодо яких не було відповідного законодавчого регулювання і в російському Статуті цивільного судочинства 1864 р.

Підкреслюючи, що творцем звичаєвого права та звичаєвих правовідносин в усі часи був народ, дисертант акцентував увагу на відмінностях звичаєвого права від закону, аргументувавши висновок про те, що з посиленням централізації держави звичаєве право стає джерелом права писемного.

У підрозділі 2.2. «Роль і значення звичаєвого права у чумацькому промислі» на підставі аналізу правових та історичних джерел показано, що звичаєве (неписане) право в початковий період розвитку стихійної підприємницької торговельно-транспортної активності населення було основним регулятором відносин. Зокрема, на основі звичаєвого права відбувалось формування чумацької валки, обрання отамана, узгодження маршрутів, укладання контрактів на перевезення товарів. За звичаєвим правом регулювалися також внутрішня життєдіяльність і безпека чумацької валки під час пересування.

Характерно, що саме у чумацькій валці виник і найдавніший спосіб страхового захисту в Україні - взаємне страхування. Вирушаючи в дорогу, чумак давав клятву бути вірним своєму товариству, зрікався особистої власності і зиску на період подорожі. На час рейсу особисте майно кожного чумака перебувало у володінні та користуванні валки, нею охоронялося й захищалося.

За установленими звичаями здійснювалось судочинство над членами чумацької артілі та зловмисниками, що посягали на власність артілі.

Розділ 3 «Правове забезпечення торговельно-транспортної діяльності на основі писемного права» складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню правових писемних джерел, за допомогою яких держави, у складі яких знаходилась Україна, здійснювали протекціоністську політику щодо захисту внутрішнього ринку та розширення торгівлі з іншими країнами.

У підрозділі 3.1. «Правове регулювання внутрішнього ринку, міжнародної торгівлі та транспорту» дисертант відстоює позицію, що чумацький промисел із суто народного феномену набирає державної ваги і перетворюється в міжнародне явище. Промисел розвивається у руслі загальнодержавної турботи про розширення внутрішньої та міжнародної торгівлі. Якщо у середні віки чумацтво було монополією лише заможних верств, бо вимагало великих матеріальних затрат, то в подальшому завдяки державній підтримці воно демократизується і стає масовим підприємництвом козацьких, міщанських, селянських верств.

Розроблений в Україні чумаками досвід перевезення вантажів ватагами, державна адміністрація Росії застосовувала для транспортування товарів і на своїх територіях, зокрема, - для перевезення солі на Поволжі. Саме тут вперше в історії українського чумацтва виник юридично унормований, самостійний чумацький стан. У подальшому «приписних» чумаків було зараховано до стану «державних селян» і вони виконували різні види перевезень.

У підрозділі 3.2. «Фіскальна політика та заходи запобігання щодо порушень законодавства в сфері торговельно-транспортного підприємництва» дисертант зазначає, що Україна в період ХVII-XIX ст. перебувала у складі різних держав, то на даний вид діяльності поширювалось законодавство цих країн. Це, зокрема, князівські, королівські, гетьманські, царські привілеї на торгівлю окремим особам шляхетського стану та нормативні документи, що обмежували торгівлю певними видами товарів, встановлювали державну монополію на них.

З поширенням в Україні Магдебурзького права окремі міста здобували привілеї щодо зосередження, зберігання товарів (право складу) та оптової торгівлі ними.

У роки становлення української держави за часів Б. Хмельницького торговельно-транспортне підприємництво урегульовувалось гетьманськими універсалами, привілеями, що сприяли розвитку торгівлі в гетьманській державі та на Запорожжі. Пізніше на українських землях починають поширюватись російські джерела права, в тому числі й у сфері торгівлі. Такими, були «Торговий Статут» 1653 р. та «Новоторговий Статут» 1667 р.

На основі введення у науковий обіг правових джерел зроблено актуальний для сьогодення висновок, що надмірне втручання держави щодо утиску торгівлі, обмежують підприємницьку ініціативу народних мас. Жорстка фіскальна політика, високі мита призводять до поширення контрабанди та інших зловживань у торгівлі.

Висновки

У висновках дисертації на основі аналізу і узагальнення історичних та правових джерел показано еволюцію торговельно-транспортного підприємництва на наших землях, його правове регулювання в період зародження і становлення ринкових відносин, зокрема:

1. Наявні джерела значною мірою висвітлюють особливості виникнення, розвитку та функціонування торговельно-транспортного промислу на теренах України. Здебільшого чумацтво презентовано у наукових дослідженнях як явище, що мало історичний, суспільно-економічні та етнографічний характер. Автор розглянув це явище також і з точки зору правового врегулювання, що досі не робилось дослідниками.

2. На основі численних історичних фактів і свідчень автор робить висновок, що чумацтво на українських землях бере свої витоки від караванної торгівлі часів Київської Русі. Подальший розвиток чумацького промислу був обумовлений вдалим географічним розташуванням України, її розміщенням у центрі Європи на перетині торговельних шляхів між північчю і півднем, між сходом і заходом, а також наявністю сприятливих природних умов (пасовища, водопої і т.д.). Це робило чумацтво упродовж тривалого часу рентабельним, що, в свою чергу, стимулювало до заняття цим промислом усіх суспільних верств населення (селян, козаків, міщан, духовенства і поміщиків). Кожний період історико-економічного розвитку накладав свій відбиток і на формування транспортної системи України. У цілому вона розвивалася взаємопов'язано з відповідними процесами в Європі.

Чумацтво могло існувати тільки до технічної революції в транспорті. З появою залізниць і розвитком капіталістичного господарства воно себе економічно вичерпує, бо стає надто затратним у порівнянні із залізничним транспортом. Як підприємець чумак перестав виконувати ту важливу економічну роль, яку він відігравав у попередні століття, а звідси його соціальний статус знижується до рівня наймита, або одноосібного візника, фурмана.

Отже, в чумацтві як унікальному явищі характерному для України слід вбачати довготривалий, існуючий впродовж кількох століть симбіоз торгівлі і транспорту - торгово-транспортного підприємництва.

3. Аналізуючи товарообіг чумацької торгівлі, дисертант аргументовано зазначив, що він був дуже різноманітний. Основним предметом торгівлі була сіль, котру чумаки доставляли з узбережжя Чорного моря, Криму, Галичини, Валахії, із Бахмутських і Торських солеварень на Північному Донці. До кінця XVIII ст. в руках чумаків вже була сконцентрована більша частина привозу та продажу солі в Україні. Сіль у ті часи вважалася стратегічною для держави сировиною. За умови відсутності холодильних установок вона була головним консервантом для зберігання рибної, м'ясо-молочної та овочевої продукції. Другим за значенням товаром чумацької торгівлі була риба (переважно солена та сушена), яку чумаки доставляли з узбережжя Азовського і Чорного морів, а також з Поволжя.

Різновид товарів чумацької торгівлі постійно розширювався. На Південь України, в Крим і на Дон чумаки відвозили для продажу вироби місцевого ремесла господарського та побутового призначення, там же реалізували хліб, крупу, сушені фрукти, будівельний ліс, смолу, горілку, тютюн, сало і т.д. чумацький товарообіг правовий підприємництво

З кінця XVIII ст. чумацький промисел із торгового перетворився в візницько-торговий. Це було пов'язано з розпадом феодальної системи і розвитком капіталізму. Ріст внутрішньої і зовнішньої торгівлі вимагав усе більшої кількості транспортних засобів для перевезення товарів. У зв'язку з цим, широкого розповсюдження набуває чумацьке візництво як найдешевший різновид транспорту, кількість чумаків значно збільшується, що сприяло розвитку ринкових відносин на селі.

4. Зроблено висновок, що робота транспорту в зазначений період залежала від рівня розвитку та розміщення продуктивних сил, що й визначали обсяг, характер вантажів і відстань перевезень. Це вимагало будівництва нових шляхів, що в основному були ґрунтовими, утримання у належному стані мостів, перевозів, поромів. Це питання було під постійним контролем держави, оскільки стан шляхів і транспорту впливав на піднесення промисловості, сільського господарства, товарообігу в цілому. Транспорт був матеріально-технічною основою реалізації територіального поділу праці, сприяв формуванню і розвиткові економічних районів України. Завдяки транспортові українські землі мали можливість розвивати ті галузі промисловості і сільського господарства, для яких у тих чи інших регіонах були найсприятливіші природні й економічні умови. Автор показав, що основними видами транспорту на той час були сухопутний і річковий. Сухопутний транспорт дістав назву - чумацького, тобто, воловий або гужовий. Виділення чумацького транспорту в окрему галузь виробництва відбулося з розвитком капіталізації економіки, зі зростанням обміну товарами, поглибленням суспільного поділу праці, розвитком внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

5. Виявлено, що у минулі часи торговельне право ще не було виділене в окрему підгалузь цивільного права, однак воно суттєво впливало на розвиток чумацького підприємництва, зазнавало постійної еволюції на шляху становлення. Під тогочасним торговельним правом слід розуміти сукупність норм, приписів у писемних правових пам'ятках, а також звичаєве право, яке творилося шляхом дотримання протягом віків народних традицій у торгівлі.

Законодавство того періоду, створюючи привілеї суспільній верхівці сприяло розвитку промисловості й торгівлі. Разом з тим збереження станового поділу населення слугувало перепоною розвитку народного підприємництва і буржуазних відносин. Розвиток торговельного права відбувався у напрямку еволюції звичаєвих норм в епізодичні спроби унормувати торгівлю писемним правом. Це, зокрема, здійснювалось спрямованістю правових норм на захист і розвиток внутрішнього ринку, на розвиток міжнародної торгівлі. У подальшому, в період розвитку капіталістичних відносин, простежується процес формування окремої правової галузі - торговельного законодавства.

Саме звичаєве, а не писане право, відігравало провідну роль в організації чумацької валки і чумацького підприємництва в ранішні часи (ХV-ХVІІ ст.) і в період його найбільшого розвитку (у кінці ХVІІІ - середини ХІХ ст.).

6. Узагальнено правотворчий досвід державних органів щодо унормування торгівлі в періоди перебування України у складі інших держав - Речі Посполитої та Російської імперії. Зроблено аналіз праворегулювання торгівлі і візництва в умовах існування Гетьманської держави. Це дало змогу автору дійти висновку, що держава завжди контролювала дану діяльність з метою накопичення коштів в державній скарбниці, і тому завжди було актуальним питанням про вдосконалення норм права у цій сфері. Вивчення історичного досвіду чумацького промислу в правовому аспекті дає можливість обирати більш раціональні шляхи для правового врегулювання торгівлі на сучасному етапі. Реалії сьогодення вимагають впровадження в життя тих правових норм, що пройшли історичну апробацію часом і містять у собі позитивні моменти.

Сучасний етап розвитку правознавства і правотворчості дає незрівнянно більші можливості для вдосконалення численних галузей права, які регулюють сферу торгівлі, стимулюючи подальше вдосконалення ринкових відносин. Нагальна потреба у цьому очевидна.

7. У дослідженні виявлено взаємозв'язок між розвитком (або згортанням) підприємницької ініціативи людей у залежності від правової політики держави щодо торгівлі. Показано, що надмірний податковий і контролюючий тиск з боку державних органів негативно позначався на розвитку підприємництва. Натомість лібералізація законодавства, відсутність правових обмежень у діяльності суб'єктів різноманітних промислів дає поштовх до комерційної діяльності широких верств населення.

Умовою успішного розвитку торгівлі, як показано в дисертації, є виважене правове регулювання торговельних відносин з боку держави. Це передбачає і захист внутрішнього ринку, і відкритість зовнішньої торгівлі, і правовий лібералізм. Надмірні обмеження і фіскально-податковий тиск в сфері торгівлі гальмує економічний розвиток держави і породжує соціальне напруження.

8. Аналіз правового досвіду державних органів щодо боротьби із зловживаннями в торговельно-транспортній діяльності показав, що ця сфера завжди була і є важливою умовою успішного функціонування економіки. Такими найпоширенішими зловживаннями були несанкціоновані перевезення і торгівля товарів без належних свідоцтв (так званих «паспортів», «білетів»), ухилення від сплати мита, податків, візницьких зборів. Державні органи здійснювали постійний контроль над дотриманням встановлених правил всіма суб'єктами торгівлі, з метою уникнення спекуляції регламентували цінову політику на найважливіші товари.

9. На основі вивчення, аналізу і узагальнення зібраних матеріалів дисертант суттєво уточнює тлумачення таких понять, як чумак, чумацтво, правове регулювання чумацтва.

В інтерпретації автора, чумак - це суб'єкт торгово-транспортного підприємництва, який здійснював купівлю, транспортування та продаж різноманітних товарів широкого вжитку (здебільшого солі та риби) з метою отримання прибутку.

Етимологія слова «чумак» і на сьогодні залишається дискусійною. Ми схильні вважати походження терміну від того, що «чумак» як степовий мандрівник своїм зовнішнім виглядом (промащеним дьогтем, вкритим пилом одягом) нагадував хворого на чуму. Часто чумаки були першими вісниками для своїх земляків поширення цієї хвороби в інших землях.

Чумацтво (чумакування) - це найпоширеніша в Україні серед різних суспільних верств впродовж ХV-ХІХ ст. підприємницька діяльність, сутність якої полягала в транспортуванні різноманітних товарів артільним способом (воловою чи гужовою валкою), а також - в оптовій або роздрібній торгівлі цими товарами з метою отримання прибутку.

Чумацтво бере витоки з караванної торгівлі часів Київської Русі і вичерпує себе із поширенням залізниць у ХІХ ст. Як важлива складова господарського життя на всіх історичних етапах, чумацтво мало велику комерційну вагу, було симбіозом торгівлі та транспорту, невід'ємною інфраструктурою економіки, унікальним національним явищем.

Правове регулювання чумацтва - це юридичне унормування звичаєвим і писемним правом масового торговельно-транспортного підприємництва, поширеного в Україні впродовж ХV-ХІХ ст.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Сокур Ю.В. Правові основи торговельно-транспортного підприємництва в Україні (на матеріалах чумацького промислу ХVІІ-ХІХ ст.) [монографія] / Сокур Ю.В. - К. : Видавництво «Фейвор», 2009. - 208 с.

2. Сокур Ю.В. Правове регулювання торгівлі як одна з передумов економічної незалежності держави (на прикладі чумацького промислу в Україні) / Ю.В. Сокур // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - С. 79-82.

3. Сокур Ю.В. Торгівля і підприємництво у Запорозькій Січі і гетьманській Україні / Ю.В. Сокур // Право України. - 2004. - № 5. - С. 154-158.

4. Сокур Ю.В. Становлення торговельного права в Україні (історико-правовий аспект) / Ю.В. Сокур // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 5. - С. 53-57.

5. Сокур Ю.В. Феномен чумацтва і його правове регулювання / Ю.В. Сокур // Дивосвіт. - 2002. - № 1. - С. 10-14.

6. Сокур Ю.В. Бердичів - «торгівельна столиця» України у ХVІ-ХІХ століттях / Ю.В. Сокур // Дивосвіт. - 2003. - №4. - С. 25 - 27.

7. Сокур Ю.В. Без чумаків Європі було б не солоно / Ю.В. Сокур // Дивосвіт. - 2004. - № 1. - С. 37-43.

8. Сокур Ю.В. Від козака до чумака / Ю.В. Сокур // Дивосвіт. - 2009. - №3. - С. 34-35.

9. Сокур Ю.В. У Крим по сіль разом з чумаками. Роль і значення звичаєвого права у чумацькому промислі / Ю.В. Сокур // Дивосвіт. - 2010. - № 4. - С. 42-46.

10. Сокур Ю.В. Використання історичного досвіду боротьби з правопорушеннями в сфері підприємництва і торгівлі у підготовці кадрів оперативних служб міліції // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції] (Київ, 27-28 березня 2003 року). / Сокур Ю.В. -2003. - С. 233-234.

11. Сокур Ю.В. Правове регулювання та безпека підприємництва в Україні у ХVІІІ-ХІХ століттях // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [Молодь, Освіта, Наука, Культура і Національна самосвідомість] (Київ, 15-16 квітня 2004 року). / Сокур Ю.В. - 2004. - С. 253-257.

12. Сокур Ю.В. Нормативно-правове регулювання підприємництва в Україні (історико-правовий аспект) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу] (Київ, 16 квітня 2004 року). / Сокур Ю.В. - 2004. - С. 409-410.

Анотації

Сокур Ю.В. Правові основи торговельного-транспортного підприємництва в Україні (на матеріалах чумацького промислу ХVІІ-ХІХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

У дисертації на основі аналізу й узагальнення правових та історичних джерел вперше комплексно досліджується становлення і розвиток правовідносин у такій сфері економіки України періоду феодалізму, як торгово-транспортне підприємництво. Цей вид соціально-економічної діяльності широких народних мас дістав назву - «чумацтво». Проаналізовано неписані (звичаєве право) та писані джерела права. У подальшому, з розвитком капіталістичних відносин на наших землях, ця юридична джерельна база стала основою для формування і виокремлення в самостійні підгалузі торговельного та транспортного права, без яких важко уявити функціонування сучасної економіки. Дослідження містить пропозиції та рекомендації щодо використання матеріалів дисертації при викладанні і вивченні дисциплін історико-правових та економічних циклів у навчальних закладах України.

Ключові слова: торговельно-транспортне підприємництво, правове регулювання торгівлі, чумак, чумацький промисел, звичаєве право, польсько-литовське законодавство, правові акти гетьманської влади, російське законодавство.

Сокур Ю.В. Правовые основы торгово-транспортного предпринимательства в Украине (на материалах чумацкого промысла ХVІІ-ХІХ ст.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Национальная академия внутренних дел. - Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено такой малоизученной странице истории Украины, как чумачество.

Известно, что чумацкий промысел как симбиоз торговли и транспорта возник на Поднепровье с древних времен и получил наибольшее распространение в ХVІІІ-ХІХ в. Основным предметом торговли была соль, которую чумаки доставляли с берегов Черного моря, Крыма, Западной Украины и других регионов.

С развитием чумацкого промысла ассортимент товаров расширился и вплоть до появления железной дороги чумачество стало важнейшей инфраструктурой экономики, взяв на себя все сухопутные перевозки товаров.

В диссертации на основе анализа и обобщения правовых и исторических источников впервые комплексно исследуется становление и развития правоотношений в торгово-транспортном предпринимательстве, которое являлось важной составляющей экономики Украины в период феодализма. Этот вид социально-экономической деятельности широких масс известен в истории как «чумачество».

Проведен анализ неписаных (обычное право) и письменных источников права. Сделан вывод, что обычное право, играло основную роль в организации чумацкого предпринимательства как в ранние времена (ХV-ХVІІ в.), так и в период наибольшего его развития в конце ХVІІІ - середине ХІХ в.

Правовые аспекты, касающиеся чумацкого промысла, в исследуемый период не были выделены в отдельную отрасль гражданського права. Однако они влияли на развитие торгово-транспортного предпринимательства, регламентируя его становление.

В дальнейшем с развитием капиталистических отношений на наших территориях, эта юридическая база становилась основой для формирования и выделения в самостоятельные отрасли торгового и транспортного права, без которых невозможно представит функционирование современной экономики.

В основу исследования положено законодательство государств, относящееся к торговле и действовавшее на Правобережной и Левобережной Украине: правовые акты гетманской власти, запорожской старшины, Генеральной военной старшины в период государственности времен Б. Хмельницкого и Гетманщины.

В процессе исследования показаны особенности правового регулирования торговли и транзита товаров на Запорожье, в частности, - международной торговли с Крымским ханством и другими соседними государствами.

Установлено, что в чумацкой валке впервые в Украине возникли приемы страховой защиты ввиде взаимного страхования. Во время рейса личное и коллективное имущество чумацкой валки пребывало во владении и пользовании артели. При возникновении страхових коллизий убытки распределялись на всех.

В диссертации проанализирован процесс распространения российского законодательства на украинских землях после потери Украиной автономии. Диссертант подчеркивает, что законодательство царизма относительно торговли имело протекционистский характер и содействовало российским купцам.

Проводилась жесткая фискальная политика, устанавливалась государственная монополия на торговлю отдельными видами товаров (соль, водка, табак и т.д.), на транспортировку чумацкими артелями товаров к морским портам.

Исследования содержат предложения и рекомендации для использования материалов диссертации при изучении дисциплин историко-правовых и экономических циклов в учебных заведениях Украины.

Ключевые слова: торгово-транспортное предпринимательство, правовое регулирование торговли, чумак, чумацкий промысел, обычное право, польско-литовское законодательство, правовые акты гетманской власти, российское законодательство.

Sokur Y. Legal basis of commercial-transport business in Ukraine (based on the materials of chumak's trade in XVII-XIX centuries). - Manuscript.

The dissertation on the candidate degree of law science in specialty 12.00.01 - theory and history of state and law, history of political and law science. - National Academy of Internal Affairs. - Kiev, 2011.

On the basis of analyzing and summarizing legal and historical sources, formation and development of legal relations in the field of Ukrainian economy such as commercial and traffic business in the period of feudalism is fully researched in the thesis for the first time. This kind of socio-economic activity of the mass was called «chumatstvo», «chumachestvo». Unwritten (legal practice) and written sources of law have been analyzed. Later with the development of capitalistic relations on our soil this legal source became the base for forming and dividing commercial and traffic laws into separate segments of industries. It's difficult to imagine the operation of modern economy without these laws today. The research contains some proposals and recommendations regarding the usage of the thesis's materials for teaching and studying the disciplines of historic-legal and economic cycles in Ukrainian educational institutions.

Key words: commercial-transport business, legal regulation of trade, chumak, chumak's trade, legal practice, Polish-Lithuanian legislation, legal acts of hetman's power, Russian legislation.

Размещено на Allbest.ru

...