Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут законодавства верховної ради України

12.00.11 - Міжнародне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Тема:

Принципи торгового права європейського союзу

Яловий Костянтин Володимирович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Копиленко Олександр Любимович, Інститут законодавства Верховної Ради України, директор

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Тимченко Леонід Дмитрович, Науково-дослідний центр з проблем оподаткування Національного університету Державної податкової служби України, начальник відділу вивчення міжнародного досвіду у сфері оподаткування

кандидат юридичних наук Воробйов Володимир Петрович, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, молодший науковий співробітник

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Биков



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Починаючи з середини ХХ століття на європейському континенті відбувається інтенсивний процес інтеграції у всіх сферах суспільного буття. Ключовою сферою інтеграції стала економічна, що і зумовило появу нового наднаціонального утворення - ЄС. Системоформуючим елементом економічної інтеграції держав у рамках ЄС став спільний внутрішній ринок, для регулювання якого розроблялися спільні норми, що і стали підґрунтям сучасного торгового права ЄС.

Основою торгового права ЄС, як і будь-якої іншої галузі права, є принципи, які виступають основним регулятором сучасних економічних інтеграційних процесів всередині ЄС, та поширюються на його відносини з третіми країнами. Це зумовлено двома факторами об'єктивного та суб'єктивного характеру. Об'єктивним фактором є те, що принципи торгового права ЄС не розвивалися як автономний феномен, а є результатом часткової рецепції, а в подальшому - імплементації принципів права СОТ. Суб'єктивний фактор зумовлений тієї роллю, яку відіграє ЄС у міжнародних торгових відносинах, що дозволяє йому встановлювати принципи торгового обороту не тільки в рамках об'єднання, але й диктувати майбутній розвиток торгових відносин з третіми країнами. У цьому ракурсі найбільш доцільним видається вивчення принципів торгового права ЄС, що регулюють торговельні відносини в ЄС та між ЄС та іншими країнами.

Провідна роль ЄС у регулюванні міжнародних торгових відносин зумовлює необхідність та актуальність дослідження принципів торгового права ЄС як визначального регулятора торговельних відносин третіх країн з ЄС, у тому числі з Україною.

Необхідність дослідження принципів регулювання торговельних відносин за участі ЄС визнається як українськими, так і зарубіжними вченими. Окремим питанням регулювання торговельних відносин у рамках ЄС присвячені роботи таких вчених як, І. Березовська, В. Димедет, С. Жамкочьян, В. Каганов, О. Кочергіна, В. Муравйов, С. Науманн, А. Наку, А. Півоваров, В. Пушкарьов, А. Чепеленко, Р. Шепенко, А. Яценко, P. Boїyk, D. Canterbury, G. Faber, D. Hanson, B. Hoekman, P. Mavroidis, A.M. Martin, L. Neal, D.J.L. Nogueras J. Orbie та інших.

Науковою основою дисертаційного дослідження стали загальні науково-теоретичні роботи вчених із міжнародного та європейського права, зокрема М. Баймуратова, В. Буткевича, О. Висоцького, В. Воробйова, А. Гавердовського, М. Гуренко-Вайцман, В. Денисова, В. Євінтова, О. Зайчука, О. Копиленка, І. Лукашука, Н. Малишевої, С. Марочкіна, В. Мицика, Н. Нижник, Н. Оніщенко, Л. Тимченка та ін.

Разом з тим тема принципів торгового права ЄС є недостатньо вивченою в сучасному міжнародному праві, що зумовлено динамікою інтеграційних процесів в Європі в пріоритетних сферах суспільних відносин. Все викладене свідчить про доцільність проведення дослідження за обраною темою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відділі європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України за темою: «Правові механізми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (державний реєстраційний №0104U007245).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення й розкриття змісту та особливостей правової природи принципів торгового права ЄС.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі основні завдання:

- визначити правову природу та джерела торгового права ЄС як автономного правопорядку;

- охарактеризувати роль інституцій ЄС у розвитку торгового права ЄС;

- розкрити особливості та тенденції розвитку принципів торгового права ЄС;

- дослідити правову природу принципів торгового права ЄС та розробити їх класифікацію;

- виявити особливості застосування принципів права СОТ у торговому праві ЄС;

- проаналізувати особливості застосування принципів торгового права ЄС у торговельних відносинах із третіми країнами.

Об'єктом дослідження є комплекс міжнародно-правових відносин, пов'язаних із формуванням та реалізацією принципів торгового права ЄС.

Предметом дослідження є принципи торгового права ЄС.

Методологія та методи дослідження. У дисертації використовувалися такі методи, як: історичний, формально-логічний, системно-структурний, логіко-семантичний і порівняльно-правовий. Застосування історичного методу дозволило вивчити виникнення та розвиток, джерела принципів торгового права ЄС (підрозділи 1.1, 2.1). Формально-логічний у поєднані із системно-структурним методом дав можливість проаналізувати систему принципів торгового права ЄС як цілісне правове явище та вивчити інституційне забезпечення функціонування системи торгового права ЄС (підрозділи 1.2, 2.1). За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття і удосконалено класифікацію принципів торгового права ЄС (підрозділ 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для порівняння законодавства ЄС, яке регламентує здійснення торгівлі з третіми державами, і міжнародно-правових норм та принципів у сфері торгівлі (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у науці міжнародного права комплексним дослідженням системи принципів торгового права ЄС. У результаті проведеної роботи сформульовано низку наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. До найбільш значущих належать нижченаведені:

уперше:

- надано авторське визначення поняття «принципи торгового права ЄС»;

- розкрито якісні характеристики торгового права ЄС як автономного міжнародного економічного правопорядку;

- визначено критеріальні засади розвитку принципів торгового права ЄС у контексті впливу права СОТ на торгове право ЄС.

удосконалено:

- класифікацію принципів торгового права ЄС;

- періодизацію розвитку принципів торгового права ЄС;

- концептуальні підходи до правого забезпечення економічної інтеграції третіх країн з ЄС.

набуло подальшого розвитку:

- розуміння ролі інституцій у формуванні принципів торгового права ЄС;

- положення про те, що практика Суду ЄС є основоположною для розуміння та еволюції принципів права ЄС;

- наукові підходи до розуміння міжнародної економічної інтеграції;

- система чинників, які формують принципи торгового права ЄС.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій сфері - для формування на основі висновків, що доповнюють і розвивають основні теоретичні положення з питань формування та розвитку принципів торгового права ЄС, нової вихідної бази для подальшого наукового дослідження;

- у правотворчості - висновки та окремі положення дисертаційної роботи можуть бути враховані в процесі підготовки та ведення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною;

- в освітній діяльності - при викладанні загального курсу права ЄС та спеціальних курсів міжнародно-правового спрямування, а також для підготовки відповідних навчальних, навчально-методичних посібників і курсів лекцій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно з урахуванням останніх досягнень науки міжнародного права. Всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України, а також на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях і семінарах, зокрема на: методологічному семінарі «Законотворчість та міжнародні зобов'язання України» (5 листопада 2010 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (21-22 травня 2011 р., м. Суми; тези опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (21-22 квітня 2011 р., м. Луганськ; тези опубліковані).

Публікації. Основні положення, висновки, пропозиції та рекомендації, запропоновані у дослідженні, викладено в 7-ми наукових публікаціях автора, у тому числі у 5-ти статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та в 2-х тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Тема дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел (279 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки, з яких обсяг основного тексту - 155 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, встановлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, методологічні засади, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та публікації результатів проведеного дослідження, структури та обсягу роботи.

Розділ 1. «Торгове право ЄС як автономний правопорядок» містить два підрозділи, в яких розкривається правова природа, джерела та інституційне забезпечення торгового права ЄС.

У підрозділі 1.1 «Правова природа та джерела торгового права ЄС як автономного правопорядку» проаналізовано правову сутність торгового права ЄС, а також визначено його джерела.

З'ясовано, що під поняттям «торгове право ЄС» потрібно розуміти новий юридичний феномен, якому одночасно властиві риси наднаціонального права і внутрішнього права, що застосовується у всіх країнах - членах ЄС. Воно відрізняється від класичного міжнародного торгового публічного права та закладає автономний міжнародний торговий правопорядок sui generis.

В основі торгового правопорядку ЄС лежить якісно нова унікальна форма торгово-економічної інтеграції держав-членів, правове підґрунтя якої становить acquis communautaire, що розроблявся для правового регулювання торгово-економічної діяльності держав-членів.

Визначено, що основним методом торгового права Союзу є забезпечення загальності норм торгового права Євросоюзу для всіх держав-членів, що відбувається шляхом гармонізації (зближення) норм торгового права ЄС та національних норм торгового права держав - членів ЄС. При цьому доведено, що правова система торгового права ЄС, хоча і заснована на нормах та принципах міжнародного права, проте торгове право ЄС, виходячи з його правової природи, не може бути віднесене ані до міжнародної правової системи, ані до національної правової системи, оскільки Союз є об'єднанням, якому притаманні риси як міжнародної організації, так і конфедерації або, навіть, федерації.

У ході дослідження встановлено, що принципи торгового права ЄС поділяються на первинні, які мають міжнародно-правовий характер і закріплені в Установчих договорах ЄС, та вторинні, які випливають з перших та які було розроблено у рамках вторинного законодавства ЄС і практики Суду ЄС. Останні розвивають і доповнюють первинні принципи.

Таким чином, торгове право ЄС, що було створено на основі міжнародних торгових принципів, стало автономним правопорядком, який регламентується нормами первинного та вторинного права Союзу, що мають пряму дію та верховенство на території держав-членів.

Договір про функціонування ЄС зазначає, що спільна торговельна політика (СТП) ЄС реалізується в рамках принципів та цілей зовнішньополітичної діяльності Союзу. Отже, торгове право ЄС певним чином автономізується як від міжнародного права, так і від національного. Правовий базис торгового права ЄС було сформовано шляхом поєднання міжнародного торгового права з узгодженими між державами-членами правовими нормами, які викладені в установчих договорах Союзу.

Крім того, у ході дослідження було проведено аналіз джерел торгового права ЄС та виявлено, що основні принципи торгового права ЄС закріплено у:

a) міжнародних угодах (угодах, які укладаються ЄС або спільно ЄС та державами-членами; угодах, що укладаються державами-членами з третіми державами або міжнародними організаціями і стосуються юрисдикції Співтовариства);

b) актах первинного права ЄС (Установчих договорах та договорах про приєднання);

c) актах вторинного права ЄС (регламентах, директивах, рішеннях та актах м'якого права);

d) практиці Суду ЄС.

У підрозділі 1.2 «Інституційне забезпечення функціонування системи торгового права ЄС» досліджується роль інституцій ЄС у розвитку та функціонуванні торгового права ЄС.

Інституції Євросоюзу утворювалися й удосконалювалися з перспективою дедалі тіснішого об'єднання країн Європи та проведення ними єдиної інтеграційної політики. Інституційна структура Євросоюзу побудована за схемою, яка суттєво відрізняється від схем державного управління. Значну роль у процесі формування сучасної інституційної структури ЄС та правового змісту компетенцій основних органів Союзу відіграли реформи, зокрема остання була проведена у зв'язку із вступом у дію Лісабонського договору. До регулювання зовнішньо- та внутрішньо-торговельних відносин ЄС тією чи іншою мірою залучені всі основні ланки інституційної системи Євросоюзу. Основними інституціями, що забезпечують функціонування торгової політики ЄС, є:

1) Європейський Парламент (ЄП). Ця інституція до прийняття Лісабонського договору володіла лише консультативними і наглядовими повноваженнями і тому формально була виключена з основних процесів прийняття рішень. Після набрання чинності положеннями Лісабонського договору ЄП: a) має повноваження щодо ратифікації всіх торгових угод; b) став активнішим учасником законотворчого процесу в ЄС, у тому числі щодо здійснення СТП.

Також у рамках підрозділу розглянуто роль комітетів ЄП у забезпеченні правового регулювання СТП. Окрема увага приділена діяльності Комітету з питань промисловості, зовнішньої торгівлі, досліджень та енергетики, який, головним чином, аналізує торгову політику ЄС, створює програми та проекти щодо покращення торговельної діяльності Союзу.

2) Рада (ЄС). Ця інституція має повноваження щодо: проведення переговорів, обговорення та прийняття законодавчих актів у сфері торгової політики, яка належить до виключної компетенції Союзу; прийняття рішень про застосування остаточних антидемпінгових мит; вжиття належних заходів для гарантії міжнародних прав Союзу або для виконання міжнародних зобов'язань ЄС, зокрема щодо торгівлі.

3) Європейська Комісія (Комісія). Ця інституція забезпечує виконання Установчих Договорів та заходів, які ухвалюються установами на їх підставі. Комісія під контролем Суду ЄС наглядає за застосуванням права Союзу. Вона виконує координаційну, виконавчу та управлінську функції та, зокрема, забезпечує представництво Союзу в торгових відносинах. Законодавче регулювання торгової сфери можливе лише на підставі пропозиції Комісії.

4) Суд Європейського Союзу (Суд ЄС) є спеціальною інституцією, що забезпечує дотримання законодавства у тлумаченні та застосуванні Договорів. Держави-члени зобов'язані надавати засоби судового захисту, достатні для того, щоб забезпечити ефективний правовий захист у торговій сфері. Найбільший вплив на розвиток принципів торгового права здійснили преюдиційні рішення Суду ЄС щодо тлумачення законодавства Союзу або чинності актів, ухвалених установами. Ряд справ мають прецедентний характер. Зокрема, у справі Фламініо Коста проти ЕНЕЛ Суд розтлумачив зміст принципу, відповідно до якого право ЄС має верховенство та пряму дію на території держав-членів і підлягає судовому захисту нарівні з національним правом. Крім того, важливу роль у становленні принципів торгового права відіграла справа Ван Генд енд Лос, у якій Суд розтлумачив порядок застосування ст. 12 Договору про запровадження Європейського Співтовариства, що забороняла введення нових митних та підвищення існуючих зборів на внутрішньому ринку. Суд зазначив, що Договір не лише покладає обов'язки на окремих осіб держав-членів, а й також надає їм права, які мають захищатися у національних судах.

Доведено, що інституції ЄС, залежно від обсягу делегованих державами-членами повноважень, вдосконалюють торгове право ЄС, забезпечуючи виконання торгової політики ЄС і контролюючи процес реалізації норм торгового права ЄС країнами-членами та Союзом.

Розділ 2. «Формування та реалізація принципів торгового права ЄС» містить два підрозділи, в яких аналізується процес виникнення та розвитку системи принципів торгового права ЄС, а також визначається поняття «принципи торгового права ЄС» та здійснюється їх класифікація.

У підрозділі 2.1 «Виникнення та розвиток системи принципів торгового права ЄС» визначено, що основними чинниками створення сучасних принципів торгового права ЄС є процес узагальнення та кодифікації правових норм. При цьому, формування та подальша реалізація торгових принципів Євросоюзу - це тривалий та складний процес, який пояснюється двома обставинами:

1) фундаментальні принципи торгового права Союзу відображаються в нормах його первинного права, а прийняття, зміна чи скасування окремого положення такого акта, відповідно до встановленої процедури, узгоджується всіма країнами - членами Євросоюзу;

2) виникнення та розвиток принципів торгового права ЄС були зумовлені процесами поетапної торгово-економічної інтеграції держав-членів, які були об'єктивно викладеними в положеннях первинного права та деталізовані в нормах вторинного права Євросоюзу.

На основі історико-правового аналізу еволюції торгових принципів ЄС було здійснено класифікацію принципів торгового права ЄС та виділено такі етапи еволюції принципів торгового права ЄС:

1) Паризький договір (1952-1958 рр.);

2) Римські договори (1958-1987 рр.);

3) Єдиний європейський акт (1987-1993 рр.);

4) Маастрихтський договір (1993-1999 рр.);

5) Амстердамський договір (1999-2009 рр.);

6) Лісабонський договір (з грудня 2009 р.).

З'ясовано, що останнє реформування торгового права ЄС відбулося внаслідок змін, зумовлених прийняттям Лісабонського договору. Договором було затверджено вже раніше проголошені принципи торгового права ЄС, а також відбулося часткове коригування інституційних механізмів їх реалізації. Реформа ще раз підтвердила важливість торговельної політики ЄС, яка належить до виключної компетенції Союзу, та окреслила подальші перспективи розвитку торгового права ЄС.

У підрозділі 2.2 «Поняття та класифікація принципів торгового права ЄС» визначено, що принципи торгового права ЄС - це складна система основоположних засад правового регулювання здійснення торговельної діяльності між державами - членами ЄС, між ЄС та іншими країнами, в основі якої лежить антидискримінаційна концепція з одночасним захистом інтересів ЄС, що встановлюються в положеннях первинного права ЄС та виходять із його міжнародно-правових зобов'язань. Особливою рисою реалізації принципів торгового права ЄС є те, що в правових нормах, які регулюють здійснення торговельної діяльності, закладено правила, що сприяють або потенційно створюють можливість дискримінації третіх держав у процесі здійснення торгівлі з країнами Союзу, тобто принципи торгового права ЄС є протекціоністськими за своєю правовою природою.

Систему принципів торгового права Євросоюзу подано таким чином:

Внутрішньоторговельні принципи (принципи внутрішнього ринку Євросоюзу), до яких віднесено групи елементів:

1) Принцип вільного руху товарів у межах митного союзу, який поширюється також і на товари третіх країн, при ввезенні яких в одну з країн-членів були виконані всі необхідні митні формальності, включаючи стягування мит і зборів (такі товари прирівнюються до національних товарів країн-членів).

2) Принцип застосування спільного митного тарифу для всіх країн - членів ЄС. Він полягає в тому, що всі члени ЄС встановлюють спільний митний тариф для товарів з третіх країн, яким знижується загальний рівень експортних та імпортних мит щодо держав - не членів цього Об'єднання.

3) Принцип зближення законодавств держав-членів з усіх питань у рамках функціонування спільного ринку, який регламентує пріоритет гармонізації, тобто зближення норм права ЄС та національних норм права держав - членів ЄС. Процес гармонізації торгового права держав-членів з правом ЄС охоплює майже всі основні внутрішні та зовнішні питання правовідносин у сфері торгового права.

До зовнішньоторговельних принципів віднесено такі:

1) Антидискримінаційні принципи. Ці принципи реалізуються у міжнародній торгівлі шляхом усунення торговельних бар'єрів між окремими особами, підприємствами й державами та проявляється у лібералізації торгівлі й режимі найбільшого сприяння.

2) Забезпечуючі (санкціонуючі) принципи - принципи, що сприяють реалізації антидискримінаційних принципів шляхом впровадження захисних заходів. Систему таких заходів складають антидемпінгові та антидотаційні процедури, які є найпопулярнішими заходами захисту внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції.

До таких принципів слід віднести:

a) принцип захисту промисловості та товаровиробників ЄС шляхом встановлення антидемпінгових та антисубсидійних норм, норм захисту проти торговельних бар'єрів;

b) принцип доведеності застосування санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності, що полягає в обов'язковому проведенні антидемпінгового (антисубсидійного/ спеціального) розслідування у випадку виявлення практики торговельної діяльності з боку інших країн, що створює потенційну загрозу інтересам ЄС;

c) принцип законності санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності, що виражається у застосуванні санкцій лише на підставі та в порядку, визначеному законодавством ЄС, та з дотриманням умови, що ефект від застосованих санкцій не зашкодить інтересам ЄС;

d) принцип гнучкості санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності, що виражається у гнучкому підході до ведення торгівлі третіми країнами й полягає у можливості припинення антидемпінгового (антисубсидійного/спеціального) розслідування за умови досягнення домовленостей;

e) принцип доцільності захисних заходів, який полягає у постійному контролі актуальності застосовуваних захисних заходів;

f) принцип інформаційної підтримки, тобто постійний обмін інформацією між державами-членами та між державами-членами й інституціями ЄС;

g) принцип взаємного узгодження захисних заходів відносно третіх країн у разі їхнього самостійного впровадження державою-членом за надзвичайних обставин.

3) Принципи, що належать до пріоритетних сфер міжнародних відносин: a) лібералізація торгівлі; b) захист миру; c) захист прав людини та основоположних свобод; d) захист навколишнього середовища.

Розділ 3. «Співвідношення та взаємодія принципів торгового права ЄС і права СОТ» містить три підрозділи, в яких розкривається правова природа принципів права СОТ, визначається співвідношення принципів торгового права ЄС та права СОТ, аналізується стан дотримання принципів права СОТ Європейським Союзом.

У підрозділі 3.1 «Принципи права СОТ як основа сучасного міжнародного торгового правопорядку» вивчається правова природа принципів права СОТ та надається їх класифікація.

Встановлено, що лібералізація та уніфікація торговельної політики держав розпочалася зі створенням договірної системи ГАТТ. Основна ідея створення цієї Організації полягала в прагненні держав-учасниць розвивати міжнародну торгівлю та забезпечувати економічний розвиток через взаємний доступ до ринків, передбачуваність умов діяльності підприємців на іноземних ринках та регламентацію дій урядів із врегулювання зовнішньоекономічної сфери. У рамках ГАТТ відбулися багатосторонні торговельні переговори, результатом яких стало підписання ряду міжнародних угод, які закріпили принципи універсального торгового права, зокрема: ГАТС, ТРІПС, Угода про субсидії та компенсаційні заходи, Угода про технічні бар'єри в торгівлі, Угода про процедури ліцензування імпорту, Угода з митної оцінки, Угода про антидемпінгові заходи тощо. Таким чином, відбувся якісний процес переходу держав з двостороннього на багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі.

Система правових норм ГАТТ, які регулюють зовнішньоторговельні відносини держав, стала фундаментом нормативної системи Світової організації торгівлі (СОТ) як спеціалізованої інституції ООН, яка визначає правила міжнародної торгівлі товарами, послугами й об'єктами інтелектуальної власності та здійснює контроль за їх виконанням. Разом з цим СОТ розширила свою об'єктну сферу регулювання. Крім регулювання торгівлі промисловими товарами, під режим СОТ підпадають практично всі сфери міжнародної торгівлі. До договірної системи ГАТТ/СОТ приєдналася більшість країн світу, на долю яких припадає майже весь світовий товарообіг. Виходячи з цього факту, та з того, що ряд норм права СОТ набув імперативної форми та став коґентним, такі норми слід відносити до принципів будь-якого торгового права.

До основних правових принципів ГАТТ/СОТ віднесено такі:

1) Антидискримінаційні принципи. До цієї групи належать такі принципи та їх елементи, як: режим найбільшого сприяння; режим взаємності; національний режим;

2) Забезпечуючі (санкціонуючі) принципи. Система таких принципів включає ті, що забезпечують застосування зумовлених захисних заходів, які передбачені Організацією у сфері зовнішньої торгівлі держав, для захисту свого національного ринку. Її доцільно розглядати як комплекс превентивних механізмів та норм, що класифікуються в залежності від виду порушення, яке вони покликані попередити чи припинити. Основними з них є:

a) антидемпінгові заходи та антидемпінгове мито;

b) антисубсидійні заходи та компенсаційне мито;

c) компенсаційне мито як наслідок існування торговельних бар'єрів.

Принципами, відповідно, є: застосування зумовлених захисних заходів у разі необхідності захистити національного товаровиробника чи національний ринок від демпінгу, субсидованого товару чи наслідків встановлених третьою державою торговельних бар'єрів; застосування всіх зумовлених захисних заходів тільки на підставі доведеності наявності неправомірної практики держави-імпортера; взаємне узгодження державами - учасницями СОТ правил та дій відносно ведення торговельної діяльності, а також відносно порушників правил ведення справедливої конкуренції;

3) Принцип транспарентності торговельної політики держав - членів СОТ;

4) Принцип вирішення торговельних спорів шляхом консультацій і переговорів полягає у функціонуванні системи, в якій держави - члени СОТ врегульовують свої розбіжності в ході консультацій у рамках Організації. Мета цього принципу розкривається в бажанні світової спільноти досягти, наскільки це можливо, лібералізації міжнародної торгівлі й унеможливлення виникнення торгових війн та конфліктів;

5) Принципи, що виходять з міжнародного процесу боротьби з причинами загальнолюдських проблем, зокрема:

1) захист видів тварин та рослин, яким загрожує знищення;

2) охорона здоров'я;

3) екологізація зовнішньоторговельних відносин.

У підрозділі 3.2 «Особливості застосування принципів права СОТ у торговому праві ЄС» визначається співвідношення принципів права СОТ та торгового права ЄС.

Європейський Союз є членом СОТ, внаслідок чого несе перед цією Організацією конкретні зобов'язання. Доведено, що принципи торгівлі, які випливають із права СОТ, реалізуються Союзом, проте європейська торговельна політика формується досить часто всупереч забороні нетарифних обмежень торгівлі у зв'язку з принципами екологічної політики ЄС.

Визначено, що норми права СОТ у законодавстві ЄС займають таке ж місце, як і норми інших міжнародних договорів, укладених у рамках або за участю міжнародних організацій. Так, Суд ЄС, висловлюючи свою думку про правові наслідки підписаних Союзом нормативно-правових актів СОТ, заявив, що норми таких договорів є невід'ємною частиною права ЄС, проте зазначив, що принципи Організації не можуть мати прямої дії в рамках торгової політики ЄС, яка ґрунтується на принципах торгового права Євросоюзу. торговий право європейський союз

Обґрунтовано, що торговельна політика ЄС певною мірою не узгоджується з антидискримінаційним принципом вільної торгівлі ГАТТ/СОТ. Так, відносно третіх держав Європейський Союз може застосовувати:

1) кількісні обмеження;

2) захисні застереження;

3) добровільне обмеження експорту;

4) обмеження, виходячи з норм охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, захисту прав споживачів;

5) високі збори на імпорт ряду товарів внаслідок факту демпінгу та субсидій.

Окрім того, ряд актів ЄС передбачає певну дискримінацію у торговельних відносинах з третіми державами через встановлення вимог, зокрема, щодо:

1) дотримання національних стандартів;

2) отримання сертифікатів якості імпортної продукції;

3) особливих вимог до упаковки та маркування товарів;

4) дотримання санітарно-гігієнічних та інших норм, у тому числі проведення заходів щодо охорони навколишнього середовища;

5) дотримання ускладнених митних формальностей;

6) вимог законів про захист прав споживачів тощо. Такі вимоги часто перетворюються на торговельні бар'єри.

Встановлено, що торгове право ЄС виходить з прагматичних принципів економічних відносин. У випадку особистого інтересу ЄС застосовує принципи СОТ та лібералізує ринки, а коли необхідно забезпечити доступ власних товарів на ринки третіх держав, Союз укладає угоди, в яких закладає вимоги усунути торгові прямі чи опосередковані бар'єри, відповідно, знижуючи середній рівень своїх митних тарифів та/або обмежуючи використання нетарифних заходів щодо продукції третіх країн.

У підрозділі 3.3 «Особливості застосування принципів торгового права ЄС у торговельних відносинах з третіми країнами» розглядаються питання практичної реалізації принципів торгового права ЄС у торговельній діяльності з третіми країнами, при цьому було проаналізовано рівень дотримання ЄС принципів права СОТ у рамках таких відносин. Визначено, що у ході реалізації Євросоюзом регіональних програм співробітництва характерним є вплив принципів права СОТ і торгового права ЄС на зміст регіональних та двосторонніх торговельних угод з третіми державами, у тому числі коопераційних угод, угод про партнерство та співробітництво й угод про асоціацію.

Разом з тим положення сучасних угод ЄС із третіми державами не обмежуються лише вимогами ГАТТ/СОТ щодо усунення тарифних обмежень, оскільки вони спрямовані на поглиблену економічну інтеграцію. Таким чином відбувається:

1) розширення принципу лібералізації руху товарів і послуг на треті країни;

2) гармонізація або двостороннє визнання загальної відповідності товарів технічним стандартам тощо.

Значний вплив на формування принципів торгового права ЄС щодо регулювання торгівлі з третіми країнами мало запровадження Європейської політики сусідства, яка була прийнята у зв'язку з розширенням Європейського Союзу у 2004 році з метою уникнення появи нових ліній розмежування між ЄС та сусідніми державами, зміцнення стабільності, безпеки та добробуту цих країн. Першочерговою метою політики сусідства є забезпечення розвитку якісно нових економічних та торговельних відносин із третіми державами, які у середньостроковому періоді не мають перспективи членства, однак прагнуть розвивати активні економічні відносини з ЄС.

ЄС уклав Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) з рядом держав, які також закладають основи для торговельного співробітництва. Встановлено, що торгові відносини ЄС з третіми державами також формуються на основі принципу, що виходить з політичних поглядів Європейського Союзу.

У Висновках дисертації сформульовано найсуттєвіші результати дослідження, наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо виявлення й розкриття змісту та особливостей правової природи принципів торгового права ЄС. Найважливішими висновками роботи є такі положення:

1. Торгове право ЄС - це новий унікальний міжнародно-правовий феномен, якому одночасно властиві риси наднаціонального і внутрішнього права. Воно виникло у рамках міжнародного наднаціонального утворення та було інтегроване у право країн - членів ЄС і застосовується у всіх країнах - членах ЄС та є основою автономного міжнародного економічного правопорядку, що відрізняється від міжнародного економічного права.

2. Як і будь-яка інша система норм, міжнародне торгове право ЄС ґрунтується на ряді принципів. Принципи торгового права ЄС - це складна система основоположних засад правового регулювання здійснення торговельної діяльності між державами - членами ЄС, між Союзом та іншими країнами, в основі якої лежить антидискримінаційна концепція з одночасним захистом інтересів Євросоюзу, що закріплюються в положеннях первинного права ЄС, та виходять із його міжнародно-правових зобов'язань, а також, у ряді випадків, слугують підставою для застосування Євросоюзом протекціоністських заходів.

Фундаментальні принципи торгового права ЄС передбачені нормами первинного права й отримують подальший розвиток у положеннях вторинного права та рішеннях Суду ЄС.

3. Унікальний характер правової природи ЄС визначив роль інституцій у формуванні та реалізації торговельної політики ЄС. До регулювання зовнішньої торгівлі ЄС та керування митним союзом тією чи іншою мірою залучені всі основні ланки інституційної системи Євросоюзу, що закономірно вплинуло на розвиток принципів торгового права ЄС. Найвагоміший внесок у формування принципів торгового права ЄС зробив Суд ЄС. Так, рішення Суду ЄС сприяли формуванню як сучасних принципів права ЄС у цілому, так і принципів торгового права ЄС зокрема.

4. У ході історико-правового аналізу створення та трансформації принципів торгового права Європейського Союзу було виділено ряд етапів їх формування та розвитку. Такі етапи слід пов'язати з прийняттям основоположних документів ЄС, що визначають правові основи торговельної політики ЄС. Було виділено такі етапи еволюції принципів торгового права ЄС:

1) Паризький договір (1952-1958 рр.);

2) Римські договори (1958-1987 рр.);

3) Єдиний європейський акт (1987-1993 рр.);

4) Маастрихтський договір (1993-1999 рр.);

5) Амстердамський договір (1999-2009 рр.);

6) Лісабонський договір (з грудня 2009 р.).

На кожному з цих етапів принципи торгового права доповнювалися, розширювалися, уточнювалися відповідно до нових економічних умов розвитку ЄС.

5. У ході дослідження принципи торгового права ЄС було диференційовано за сферою їх застосування на внутрішньо- та зовнішньоторговельні. Така класифікація має практичне значення для переговорного процесу третіх країн з ЄС щодо поглибленої економічної інтеграції, даючи змогу встановити на яких засадах буде побудовано в подальшому їх торговельну співпрацю.

До внутрішньо-торговельних принципів (внутрішнього ринку ЄС) належать:

1) принцип вільного руху товарів у межах ЄС;

2) принцип застосування спільного митного тарифу для всіх країн - членів ЄС;

3) принцип гармонізації законодавств держав-членів з усіх питань у рамках створення спільного ринку.

До зовнішньоторговельних принципів належать:

1) антидискримінаційні принципи (принцип вільної торгівлі; режим найбільшого сприяння);

2) забезпечуючі (санкціонуючі) принципи (принцип захисту промисловості та товаровиробників ЄС шляхом встановлення антидемпінгових та антисубсидійних норм, норм захисту проти торговельних бар'єрів; принцип доведеності застосування санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності; принцип законності санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності; принцип гнучкості санкцій за нечесне ведення торговельної діяльності; принцип доцільності захисних заходів; принцип інформаційної підтримки; принцип взаємного узгодження застосування захисних заходів стосовно третіх країн);

3) принципи, що виходять з міжнародного процесу боротьби із причинами загальнолюдських проблем (захист людини, її прав і повага її гідності, лібералізація торгівлі; захист миру; захист навколишнього середовища).

6. Встановлено взаємозв'язок між принципами торгового права ЄС та права СОТ. Перш за все, такий зв'язок проявляється у тому, що принципи торгового права ЄС формувалися з урахуванням норм та принципів права СОТ, які стали невід'ємною частиною торгового права ЄС. Таким чином, торгове право ЄС є результатом синтезу норм права СОТ та узгоджених між державами-членами правових норм, закріплених в Установчих договорах Союзу.

Виявлено, що принципи торгового права Союзу у ряді випадків є гнучкішими, ніж аналогічні принципи права СОТ, що зумовлено як їх регіональним характером, так і особливостями правової природи самого ЄС. Це дає змогу констатувати, що принципи торгового права ЄС є принципами sui generis.

7. Принципи торгового права ЄС виступають основою не тільки для економічної інтеграції держав - членів ЄС, але й для ЄС та третіх держав. Такі принципи, закріплені в Установчих документах ЄС, дублюються в спеціальних торговельних угодах між ЄС та третіми країнами, спрямованих на поглиблену інтеграцію. На основі аналізу таких угод було встановлено, що їх положення регулюють достатньо широкий спектр економічних правовідносин, у тому числі торговельних, зменшуючи або скасовуючи тарифні та нетарифні бар'єри. Це, своєю чергою, сприяє поширенню принципу лібералізації руху товарів і послуг на двосторонні відносини третіх країн з ЄС, а також гармонізації та двосторонній уніфікації технічних стандартів продукції.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Яловий К.В. Антидемпінг як принцип зовнішньоторговельних відносин ЄС: міжнародно-правовий аспект / К.В. Яловий // Форум права. - №2. - 2010. - С. 606-611.

2. Яловий К.В. Система зумовлених захисних заходів в сфері зовнішньої торгівлі у нормативно-правових актах ЄС та СОТ / К.В. Яловий // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірка наукових праць. - №17. - Луганськ, 2010. - С. 559-569.

3. Яловий К.В. Антидемпінговий процес в ЄС / К.В. Яловий // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірка наукових праць. - №18. - Луганськ, 2010. - С. 579-588.

4. Яловий К.В. Реалізація принципів зовнішньої торгівлі, що виходять з документів міжнародних організацій, Європейським Союзом / К.В. Яловий // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірка наукових праць. - № 19. - Луганськ, 2011. - С. 630-638.

5. Яловий К. В. Економіко-правові принципи Митного Союзу та зовнішня торгівля ЄС з третіми державами / К.В. Яловий // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірка наукових праць. - №20. - Луганськ, 2011. - С. 279-286.

Тези доповідей на наукових конференціях:

6. Яловий К.В. Особливості реалізації принципів зовнішньої торгівлі / К.В. Яловий // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку», 21-22 травня 2011 р. - Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Суми. - С.474-477

7. Яловий К.В. Зумовлені захисні заходи в сфері зовнішньої торгівлі держав / К.В. Яловий // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід», 21-22 квітня 2011 р. - Східноукраїнський національний університет, м. Луганськ. - С.379-382



АНОТАЦІЯ

Яловий К.В. Принципи торгового права Європейського Союзу. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - Міжнародне право. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячено розкриттю правової природи принципів торгового права ЄС, джерел, що їх закріплюють та механізмів, які забезпечують їх реалізацію. Здійснено історико-правовий аналіз створення та трансформації торгових принципів Європейського Союзу на підставі етапів створення документів первинного права ЄС, в яких закріплювались основні торгові принципи ЄС. У дисертаційному досліджені наведена авторська класифікація таких принципів, що складається із зовнішньоторговельних та внутрішньо-торговельних принципів ЄС. Виокремлено ряд проблем, що виникають у зв'язку із застосуванням принципів торгового права ЄС на практиці, розглянуто їх взаємодію та співвідношення із принципами права СОТ.

Досліджено специфіку реалізації принципів торгового права ЄС у процесі здійснення Союзом торговельної діяльності із третіми країнами.

Ключові слова: ЄС, торгове право, принципи, автономний правопорядок, інституція, СОТ, третя країна.

АННОТАЦИЯ

Яловой К.В. Принципы торгового права Европейского Союза. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - Международное право. - Институт законодательства Верховной Рады Украины. - Киев, 2011.

В диссертационном исследовании раскрыто правовую природу принципов торгового права Европейского Союза. В диссертации дано определение понятия «торгового права ЕС» как уникального правового феномена. Установлено, что основой торгового права ЕС являются принципы, выступающие основным регулятором современных экономических интеграционных процессов внутри ЕС, и распространяются на его отношения с третьими странами. Это обусловлено двумя факторами объективного и субъективного характера. Объективным фактором выступает то, что принципы торгового права ЕС не развивались как автономный феномен, а являются результатом частичной рецепции, а в дальнейшем - имплементации принципов ВТО. Субъективный фактор обусловлен той ролью, которую играет ЕС в международных торговых отношениях, что позволяет ему устанавливать принципы торгового оборота не только в рамках объединения, но и диктовать будущее развитие торговых отношений с третьими странами.

Предложена авторская классификация принципов торгового права ЕС, которая состоит из принципов внутренней торговли (свободное передвижение товаров в пределах ЕС; применение общего таможенного тарифа для всех стран-членов Союза; обобщение законодательств государств-членов по всем вопросам в рамках создания общего рынка) и внешнеторговых принципов (антидискриминационные; санкционирующие; исходящие из международного процесса борьбы с причинами общечеловеческих проблем). Осуществлен историко-правовой анализ возникновения и усовершенствования торговых принципов ЕС, а также изучено влияние реформирования первичного права Евросоюза на процесс становления его торгового права. Исследовано влияние Лиссабонской реформы на эволюцию принципов торгового права ЕС и институциональные механизмы обеспечения их реализации, в частности определено, что Лиссабонским договором качественно была изменена природа торгового права и усовершенствованна система основных институций Евросоюза. В диссертации выделен ряд проблем, которые возникают в связи с применением принципов торгового права ЕС на практике с целью осуществления Союзом протекционистской политики по отношению к третьим странам.

Определено, что Суд ЕС и европейский законодатель рассматривают принципы права ВТО как такие, которые не обладают прямым действием на территории ЕС. Изучен вопрос соотношения и взаимодействия принципов торгового права Евросоюза и права ВТО, а также вытекающие из этого проблемы, главным образом, вопрос соотношения права ВТО и торгового права ЕС в рамках реализации Европейским Союзом региональных программ сотрудничества.

Ключевые слова: ЕС, торговое право, принципы, автономный правопорядок, институция, ВТО, третье государство.



ANNOTATION

Yalovyi К.V. Principles of the European Union Trade Law. - Manuscript.

A thesis is submitted for a Candidate Degree in Law Sciences, speciality 12.00.11 - International Law. - The Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The thesis is dedicated to the legal nature of the principles of European Union trade law, its sources and the mechanisms for their implementation. Author has conducted the historical and legal analysis of the creation and the transformation of the principles of the EU trade law based on their creation and reformation within the primary EU law instruments that laid down the foundation for basic EU trade law principles. The classification of such principles, which consists of the principles of the internal and the external EU trade principles has been developed. A number of problems that arise in connection with the application of the principles of trade law of EU in practice, their interaction and the relationship with the principles of the WTO law have been identified. The author also investigates the specificity of the EU trade law principles realization in the EU trade relations with third countries.

Keywords: EU, trade law, principles, autonomous legal order, institution, WTO, third country.

Размещено на Allbest.ru

...