Адміністративно-правові засади державного контролю у галузі автомобільних перевезень
Сутність і призначення державного контролю в галузі здійснення автомобільних перевезень. Визначення системи контролюючих органів у галузі перевезень автомобільним транспортом. Процедури здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.08.2015 |
| Размер файла | 60,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УДК 347.763.1+ 656.13
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У ГАЛУЗІ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
РУБАН АНДРІЙ ЄВГЕНОВИЧ
Харків 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Пономаренко Ганна Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, ректор.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Рябченко Олена Петрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності органів внутрішніх справ;
кандидат юридичних наук Волкова Наталія Володимирівна, Академія митної служби України, заступник начальника кафедри адміністративного та митного права.
Захист відбудеться 20 червня 2009 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
Автореферат розісланий 18 травня 2009 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Р. С. Мельник
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Останнім часом в Україні намітилась стійка тенденція до збільшення кількості автомобільних транспортних засобів, що, в свою чергу, створює значне навантаження на існуючу систему контролю за автомобільними перевезеннями. Збільшення кількості автомобілів та неодноразові спроби реорганізації системи контролю за безпекою на автотранспорті (ДАІ, інспекція з безпеки руху) призвели до зниження дієвості контролю на дорогах, свідомого ігнорування перевізниками вимог законодавства, збільшення аварійності.
Стрімко розвивається також система приватних пасажирських перевезень, що особливо актуальним є в містах, де приватні маршрутні таксі майже повністю замінили собою комунальний наземний міський транспорт. Водночас такі перевізники часто ігнорують положення чинного законодавства щодо безпеки руху та пасажирів, дотримання ліцензійних умов, захисту прав споживачів, охорони довкілля, оподаткування тощо.
Згідно з чинним законодавством, до системи автомобільного транспорту входять підприємства, установи та організації, що забезпечують його діяльність (СТО, автостанції тощо). Однак на сьогодні відсутня єдина система контролю за їх функціонуванням. Контроль здійснюється переважно за оподаткуванням і відповідною реєстрацією їх як суб'єктів господарської діяльності, хоча від якості роботи таких підприємств залежить належне функціонування всієї системи автомобільного транспорту.
Розв'язання значної кількості зазначених проблем передбачалося із прийняттям Закону України „Про автомобільний транспорт”. Проте за тривалий час дії цього Закону дієвий механізм контролю за його виконанням донині відсутній. Зазначені обставини викликають необхідність наукової розробки правових механізмів налагодження державного контролю у галузі автомобільних перевезень.
Проблеми контролю як функції державного управління і способу забезпечення його законності протягом тривалого часу привертають увагу вчених i практиків. Разом з тим комплексне дослідження проблем державного контролю в галузі автомобільних перевезень відсутнє. Тому визначення особливостей здійснення контролю в зазначеній сфері, шляхів його удосконалення має важливе як теоретичне, так і практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 48 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років (затверджені Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004), п.п. 4.3 та 9.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр. і планів науково-дослідних робіт кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства, наукових розробок, узагальнення правозастосовної практики визначити теоретичні засади державного контролю в галузі автомобільних перевезень, особливості його здійснення в зазначеній сфері, розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення та підвищення ефективності здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
визначити галузь автомобільних перевезень як об'єкт державного контролю;
з'ясувати сутність і призначення державного контролю в галузі здійснення автомобільних перевезень;
охарактеризувати форми та методи державного контролю за автомобільними перевезеннями;
визначити систему контролюючих органів у галузі перевезень автомобільним транспортом;
розкрити процедури здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень;
охарактеризувати основні напрямки державного контролю за автомобільними перевезеннями;
визначити шляхи удосконалення державного контролю в зазначеній галузі.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, провести системний аналіз здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. Так, за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та систему державного контролю в галузі автомобільних перевезень (розділ 1). Методи класифікації, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення форм і методів державного контролю у галузі здійснення автомобільних перевезень, видів контролюючих органів у галузі здійснення автомобільних перевезень та основних напрямків державного контролю в галузі автомобільних перевезень (підрозділи 1.3, 2.1, 2.3). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовувалась специфіка здійснення державного контролю у галузі автомобільних перевезень (підрозділи 2.1, 2.2). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення шляхів удосконалення державного контролю в галузі автомобільних перевезень (підрозділ 2.4). державний контроль автомобільний перевезення
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці фахівців у галузі філософії, економіки, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного і фінансового права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених. У формулюванні висновків і пропозицій дисертант ґрунтувався на працях В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй, І. Б. Коліушка, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, Н. П. Матюхіної, Н. Р. Нижник, В. П. Пєткова, Г. О. Пономаренко, О. П. Рябченко, О. Ф. Фрицького, В. В. Цвєткова та інших. Нормативною основою дисертації є Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, які регулюють здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень. Використано також ряд проектів законодавчих актів. Інформаційну і емпіричну базу дослідження становлять узагальнення контрольної діяльності в зазначеній сфері, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне монографічне дослідження адміністративно-правових засад державного контролю в галузі автомобільних перевезень. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та рекомендацій. Зокрема:
- вперше визначено поняття „об'єкт державного контролю у галузі автомобільних перевезень”, під яким розуміється система юридичних та фізичних осіб, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів з використанням дорожніх транспортних засобів на дорогах загального користування, а також суб'єктів господарської діяльності, котрі надають послуги з організації дорожніх перевезень, забезпечення їх безпеки, обслуговування транспортних засобів, пасажирів та водіїв;
- набуло подальшого розвитку визначення поняття державного контролю у галузі автомобільних перевезень, під яким розуміються спостереження й перевірка стану галузі автомобільного транспорту та її елементів за визначеними законодавством напрямками з метою встановлення відповідності між завданнями здійснення безпечних, якісних і ефективних перевезень та надання додаткових транспортних послуг і досягнутими при цьому результатами, а також попередження, припинення та виправлення помилок і неправомірних дій з боку суб'єктів господарювання, досягнення максимально ефективних результатів, дослідження перспектив і напрямків розвитку галузі автомобільного транспорту;
- удосконалено наукові положення щодо форм державного контролю у сфері автомобільних перевезень, серед яких, крім традиційних основних форм державного контролю - перевірки, ревізії та заслуховування звітів, - виділяються такі специфічні форми як: ліцензування видів господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”; погодження або надання дозволів на здійснення окремих видів перевезень або відкриття маршрутів руху транспортних засобів; державний технічний огляд колісних транспортних засобів; медичний огляд працівника (водія);
- вперше визначено та класифіковано основні напрямки державного контролю автомобільних перевезень, які поділено на: державний контроль за експлуатацією автомобільних транспортних засобів; державний контроль за процесом здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів; державний контроль за інфраструктурою автомобільного транспорту; державний контроль за дотриманням ліцензійних умов господарської діяльності в галузі автомобільних перевезень.
- набули подальшого розвитку погляди щодо місця та повноважень органів державної влади й місцевого самоврядування з огляду на їх роль у здійсненні контролю за автомобільними перевезеннями, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення існуючого Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті з метою формування цілісної і дійової системи органів державного контролю у сфері автомобільних перевезень;
- удосконалено наукові положення щодо процедур здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень, в результаті чого науково обґрунтовано, що саме процедури ліцензування та викликана ними необхідність здійснення контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”, є найбільш важливим і потужним інструментом державного впливу на діяльність суб'єктів господарювання у сфері здійснення автомобільних перевезень;
- сформульовано і обґрунтовано пропозиції щодо посилення ролі юридичної відповідальності перевізників за порушення вимог Закону України „Про автомобільний транспорт”, зокрема щодо необхідності удосконалення механізму юридичної відповідальності в частині надання можливості державним органам примусово за рішенням суду стягувати призначені штрафні санкції;
- визначено шляхи удосконалення контрольної діяльності державних органів у сфері автомобільних перевезень, основними з яких є вдосконалення законодавства про автомобільні перевезення та створення організаційних умов для ефективної контрольної діяльності всіх державних органів у зазначеній сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
у науково-дослідній сфері - положення й висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень, визначення нових напрямків розвитку контрольної діяльності в цій сфері;
у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення законодавства України, зокрема внесення змін до Закону України „Про автомобільний транспорт” та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті;
у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичне здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень;
у навчальному процесі - матеріали дисертації вже використовуються в Харківському національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять із дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна відповідальність”. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми у цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: «Перспективи та проблеми адміністративної реформи в Україні» (Запоріжжя, 2007); «Роль Державтоінспекції (дорожньої поліції) у забезпеченні безпеки дорожнього руху, розкритті злочинів, запобіганні та протидії терористичним актам», (Донецьк, 2007), „круглому столі” «Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах» (Донецьк, 2006), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення й результати дисертації опубліковано в чотирьох статтях у наукових фахових виданнях, а також трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Список використаних джерел містить 170 найменувань і займає 20 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 „Теоретичні засади державного контролю в галузі здійснення автомобільних перевезень” містить три підрозділи.
У підрозділі 1.1 „Сфера автомобільних перевезень як об'єкт державного контролю” досліджується транспортна система України з метою виділення основних видів діяльності суб'єктів господарювання у сфері автомобільних перевезень як видових об'єктів державного контролю.
Проведений аналіз дозволив виділити основні напрямки державного контролю у досліджуваній сфері, якими є: 1) експлуатація автомобільних транспортних засобів та підконтрольні структури, що її здійснюють; 2) безпосереднє здійснення автомобільних перевезень; 3) інфраструктура автомобільних перевезень; 4) дотримання ліцензійних умов господарської діяльності в галузі автомобільних перевезень.
Водночас було визначено певні винятки в діяльності з переміщення матеріальних об'єктів та людей, які формально містять ознаки автомобільних перевезень, але, з правової точки зору, такими не є і, відповідно, не можуть контролюватися державою саме як перевезення. До них належать переміщення власних матеріальних предметів із застосуванням автомобілів без виїзду за межі господарства, без використання автомобільних доріг загального користування (так звані внутрішньогосподарські перевезення). Не належать до автомобільних перевезень організовані належним чином спортивні та розважальні заходи з використанням автомобілів (автомобільні перегони, показові виступи каскадерів та естрадно-циркових працівників тощо). Крім того, не підлягає державному контролю внутрішньогосподарська організація перевезень, операції в межах якої не впливають на безпеку перевезень і виконання вимог законодавства (вибір певного транспортного засобу з-поміж наявних на підприємстві, внутрішня логістика тощо).
У підрозділі 1.2 „Сутність і призначення державного контролю в галузі здійснення автомобільних перевезень” досліджено позиції вчених щодо визначення поняття і мети державного контролю як родового поняття, завдяки чому розкрито сутність видового поняття державного контролю у сфері автомобільних перевезень, де останній повинен розглядатися як функція державного управління.
Проведене дослідження дозволило обґрунтувати позицію, що для характеристики призначення державного контролю в галузі автомобільних перевезень за основу необхідно брати його головне завдання - створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів і вантажів, надання додаткових транспортних послуг. У свою чергу, безпосередня контрольна діяльність відповідних суб'єктів повинна бути спрямована на: забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг і підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб; забезпечення якісного і безпечного функціонування автомобільного транспорту; розвиток і вдосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту; визначення загальних засад стратегічного розвитку системи управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту; визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту; захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування; захист національного ринку транспортних послуг; створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання; забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, охорони праці; раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів; охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та розвиток системи статистики.
У підрозділі 1.3 „Форми і методи державного контролю у галузі здійснення автомобільних перевезень” зосереджено увагу на дослідженні змісту цих понять і розглядається специфіка їх застосування при здійсненні автомобільних перевезень.
На основі аналізу різних точок зору на проблему розмежування та визначення форм і методів державного контролю автор доходить висновку, що форма державного контролю як правова категорія найбільш наближена до норм матеріального права, тобто визначає, що треба робити контролюючому органу, які саме дії він повинен вчиняти для досягнення результату або мети контролю. Така форма повинна бути передбачена чинним законодавством для даного контролюючого суб'єкта. Метод контролю - категорія більше наближена до норм процесуального права і вказує, як треба здійснювати контроль, у якому порядку та послідовності. Акцентується увага, що метод, на відміну від форми, не обов'язково має бути передбачений саме законом. Досить часто метод діяльності може встановлюватися у відповідним чином затверджених методиках, які мають характер технічних норм, хоча і підкріплюються у своїй юридичній силі нормами права.
Крім традиційних основних форм державного контролю - перевірки, ревізії та заслуховування звітів, виділено і охарактеризовано такі специфічні форми у галузі здійснення автомобільних перевезень: ліцензування видів господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”; погодження або надання дозволів на здійснення окремих видів перевезень або відкриття маршрутів руху транспортних засобів; державний технічний огляд колісних транспортних засобів; медичний огляд працівника (водія).
Розділ 2 „Механізм здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень” містить чотири підрозділи й присвячений інституційній та правовій складовим процесу здійснення державного контролю за автомобільними перевезеннями.
Підрозділ 2.1 „Система контролюючих органів у галузі здійснення автомобільних перевезень та їх повноваження” присвячено інституційній складовій механізму здійснення державного контролю в галузі автомобільних перевезень.
На основі аналізу наукових поглядів на класифікацію органів державної влади як у загальному розумінні, так і в контексті здійснення контролю в окремих сферах, пропонується поділити всі контролюючі органи у галузі автомобільних перевезень на такі основні групи:
органи загальної компетенції, до яких належать ті державні органи, яким властивий контроль та управління всіма сферами суспільного життя, в тому числі автомобільним транспортом та перевезеннями (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації);
органи галузевої компетенції, покликані здійснювати контроль саме у сфері автомобільних перевезень (Міністерство транспорту і зв'язку України);
органи функціональної компетенції, до основних завдань яких належить саме здійснення контролю у галузі автомобільних перевезень (Головна державна інспекція на автомобільному транспорті);
органи змішаної компетенції, які здійснюють контрольні функції у певній галузі автомобільних перевезень або контролюють один чи декілька питань у сфері автомобільного транспорту, але це не є їх основним видом діяльності (органи Міністерства внутрішніх справ України; Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Державної екологічної інспекції; Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики; Державної служби автомобільних доріг України; податкові органи, органи ветеринарної медицини, Державна прикордонна служба, органи охорони здоров'я тощо).
У підрозділі 2.2 „Процедури здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень” аналізуються різні наукові підходи до визначення сутності та класифікації контрольних процедур. Спираючись на роботи вчених, які досліджували дану проблему, для вирішення завдань дослідження підтримано виділення у складі процедур із прийняття індивідуальних актів управління окремої підгрупи процедур, що стосуються взаємодії органів виконавчої влади із юридичними особами (підприємствами, установами, громадськими та релігійними організаціями), до яких належать:
а) легалізаційні процедури, тобто легалізація (узаконення, надання законного характеру): статусу юридичних осіб у визначеній законодавством формі та його зміни; певного виду діяльності, наприклад, видача ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів і вантажів; товарів (робіт, послуг) для наступного споживання, зокрема обов'язкова сертифікація продукції;
б) контрольні процедури - превентивні, поточні та наступні перевірки дотримання юридичними та фізичними особами у своїй діяльності чинних публічно-правових норм різних галузей законодавства (адміністративного, фінансового, екологічного та ін.).
Крім того, дану класифікацію запропоновано доповнити процедурами притягнення до юридичної відповідальності за порушення порядку здійснення автомобільних перевезень.
У підрозділі 2.3 „Основні напрямки державного контролю в галузі автомобільних перевезень” для якісної характеристики порядку, меж і завдань державного контролю в досліджуваній сфері його запропоновано диференціювати за такими напрямками:
державний контроль за експлуатацією автомобільних транспортних засобів, у процесі якого контролюються;
державний контроль за процесом здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів;
державний контроль за інфраструктурою автомобільного транспорту;
державний контроль за дотриманням ліцензійних умов господарської діяльності в галузі автомобільних перевезень.
Виділення цих напрямків є суто теоретичним, адже на практиці всі вони переплітаються, досить часто здійснюються одними і тими ж органами. Однак таке виділення дозволило науково охарактеризувати всю систему державного контролю у сфері автомобільних перевезень, відшукати прогалини та проблемні ділянки правового регулювання зазначеної діяльності та виробити пропозицій для їх поліпшення.
У підрозділі 2.4 „Шляхи удосконалення державного контролю в галузі автомобільних перевезень” визначено основні напрямки підвищення ефективності державного контролю в досліджуваній сфері. Проведене дослідження тільки підтвердило, що основним критерієм оцінки ефективності контролю на практиці до сьогодні залишається кількість проведених перевірок та накладених за їх наслідками стягнень, що жодним чином не може відображати досягнення кінцевої мети контролю - якісного, безпечного та своєчасного функціонування системи автомобільних перевезень.
Обґрунтовано, що одним із найважливіших напрямків підвищення ефективності контролю, який провадиться державними органами в галузі автомобільних перевезень, є налагодження ними тісної взаємодії з іншими контролюючими суб'єктами, що є необхідною умовою належного здійснення державного контролю, оскільки всі контрольні органи мають спільну мету. Така взаємодія може досягатися: координацією різними органами своєї діяльності для досягнення максимальної ефективності контролю та мінімального контрольного навантаження на підконтрольні структури, в тому числі координацією планових перевірок і погодженням основних планів роботи учасників контрольних заходів; спільним проведенням контрольних заходів різними органами; обміном інформацією, документами і матеріалами, необхідними для виконання покладених завдань, особливо в автоматизованому порядку; спільним виконанням нормотворчої функції, зокрема підготовкою проектів законодавчих актів.
Висловлено пропозицію виключити певні правовідносини із предмета державного контролю у сфері автомобільного транспорту, зокрема скасувати право на пільговий проїзд для певних категорій громадян та замінити його на цільову адресну допомогу, тим самим звільнивши перевізників від необхідності вести додаткову звітність щодо такої категорії пасажирів, а контролюючі органи у галузі автомобільних перевезень - від специфічних об'єктів контролю.
ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні галузі автомобільних перевезень як об'єкта державного контролю, сутності державного контролю у цій сфері, основних процедур контрольної діяльності у галузі автомобільних перевезень, основних напрямків та шляхів удосконалення зазначеної діяльності. Дисертантом сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення наукового завдання. Основні з них такі:
Уся система автомобільних перевезень є багатоплановою і розгалуженою. До її складу включаються: автомобільні перевізники - фізичні та юридичні особи, що безпосередньо здійснюють перевезення пасажирів та вантажів; суб'єкти господарювання, котрі обслуговують діяльність автомобільного транспорту; замовники автомобільних перевезень; державні органи та органи місцевого самоврядування, які здійснюють контроль за діяльністю всіх перелічених осіб. Глибокий аналіз цієї системи дозволив виокремити ті її складові, що підлягають контролю. Це дозволяє стверджувати, що об'єктом державного контролю у сфері автомобільних перевезень є система юридичних та фізичних осіб, які здійснюють перевезення пасажирів та вантажів з використанням дорожніх транспортних засобів на дорогах загального користування, а також суб'єктів господарської діяльності, котрі надають послуги з організації дорожніх перевезень, забезпечення їх безпеки, обслуговування транспортних засобів, пасажирів та водіїв.
Для з'ясування сутності державного контролю в галузі автомобільних перевезень, необхідно розглядати його як функцію управління і враховувати мету такого контролю, його напрямки і наслідки. У зв'язку з цим державний контроль за автомобільними перевезеннями визначено як спостереження і перевірку стану галузі автомобільного транспорту та її елементів за визначеними законодавством напрямками з метою встановлення відповідності між завданнями здійснення безпечних, якісних і ефективних перевезень та надання додаткових транспортних послуг і досягнутими при цьому результатами, а також попередження, припинення та виправлення помилок і неправомірних дій з боку суб'єктів господарювання, досягнення максимально ефективних результатів, дослідження перспектив та напрямків розвитку галузі автомобільного транспорту.
Крім традиційних основних форм державного контролю - перевірки, ревізії та заслуховування звітів, у галузі автомобільних перевезень виділено такі специфічні форми:
ліцензування видів господарської діяльності щодо надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”;
погодження або надання дозволів на здійснення окремих видів перевезень або відкриття маршрутів руху транспортних засобів;
державний технічний огляд колісних транспортних засобів;
медичний огляд працівника (водія).
У переважній більшості випадків названі форми застосовуються як засоби та форми попереднього державного контролю за автомобільними перевезеннями.
Проведене дослідження системи органів державного контролю за здійсненням автомобільних перевезень дало підстави стверджувати, що вона не має окремих ознак цілісності та спрямованості на досягнення єдиної мети. Існуючий Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не охоплює всієї сфери, що контролюється. Ним практично не передбачено можливості здійснення державного контролю за автомобільними перевезеннями з боку інших органів, крім підпорядкованих Міністерству транспорту та зв'язку України. За певних умов така система може перетворитися на просту сукупність контролюючих органів. Це призведе до збільшення часу та кількості перевірок; перерв і затримок у роботі транспортних підприємств; зменшення ефективності взаємодії контролюючих органів між собою та з об'єктами контролю і т. ін.
Запобігти цьому можна шляхом внесення змін до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, які дозволяли б проводити спільні комплексні перевірки одного суб'єкта господарювання кількома зацікавленими органами. Крім того, необхідно передбачити чітку модель та порядок координації контрольної діяльності всіх державних органів, що здійснюють контроль за автомобільними перевезеннями.
Державний контроль за автомобільними перевезеннями диференційовано за такими основними напрямками:
державний контроль за експлуатацією автомобільних транспортних засобів;
державний контроль за процесом здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів;
державний контроль за інфраструктурою автомобільного транспорту;
державний контроль за дотриманням ліцензійних умов господарської діяльності в галузі автомобільних перевезень.
Аналіз процедур здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень дозволив констатувати, що саме процедури ліцензування та викликана ними необхідність здійснення контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”, є найбільш важливим і потужним інструментом державного впливу на діяльність суб'єктів господарювання у сфері здійснення автомобільних перевезень.
Внаслідок дослідження виявлено необхідність в удосконаленні механізму юридичної відповідальності перевізників за порушення Закону України „Про автомобільний транспорт”, зокрема в частині надання можливості державним органам примусово за рішенням суду стягувати призначені штрафні санкції. Відсутність такої можливості на сьогодні дозволяє перевізникам не сплачувати фінансові санкції за порушення, що робить недосяжною мету юридичної відповідальності та заважає повною мірою реалізувати на практиці принцип невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Усе це не сприяє утвердженню законності у сфері автомобільних перевезень.
Основними шляхами поліпшення контрольної діяльності державних органів у галузі автомобільних перевезень визнано вдосконалення законодавства про автомобільні перевезення та створення організаційних умов ефективності контрольної діяльності всіх державних органів у зазначеній сфері. Удосконалення чинного законодавства має відбуватися шляхом спільної нормотворчої діяльності всіх зацікавлених органів, оскільки у випадках розробки нормативно-правового акта тільки одним органом не враховуються завдання інших пов'язаних з ним структур. Це, у свою чергу, призводить до існування прогалин у законодавстві, неузгодження вимог різних актів, унеможливлення належної і дійової співпраці кількох контролюючих органів тощо. Створення належних організаційних умов для ефективної контрольної діяльності всіх державних органів у сфері автомобільних перевезень повинно відбуватися шляхом координації дій кількох контролюючих органів між собою та належного обміну інформацією про результати і наслідки контрольної діяльності кожного з них.
Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати необхідність внесення змін та доповнень до чинних нормативних актів і прийняття нових, основною метою яких стане вдосконалення правового регулювання правовідносин, що виникають як у процесі здійснення перевізниками автомобільних перевезень, так і в процесі проведення контрольної діяльності відповідних державних органів у цій галузі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Рубан А. Є. Автомобільний транспорт як об'єкт державного контролю / А. Є. Рубан // Південноукраїнський правничий часопис. Одеса. № 2. 2007. С. 156-158.
2. Рубан А. Є. Система органів контролю за здійсненням автомобільних перевезень / А. Є. Рубан // Вісн. Харк. нац. ун-ту внутр. справ. Вип. 38. 2007. С. 176-180.
3. Рубан А. Є. Деякі аспекти здійснення державного регулювання автомобільних перевезень пільгового контингенту пасажирів / А. Є. Рубан // Вісн. Харк. нац. ун-ту внутр. справ. Вип. 41. 2008. С. 244-249.
4. Рубан А. Є. Основні напрямки державного контролю в галузі автомобільних перевезень / А. Є. Рубан. // Наук. вісн. Ужгород. національного ун-ту. Серія: Право. Ужгород, 2008. № 11. С. 404-407.
5. Рубан А. Є. Щодо ефективності здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту: матеріали круглого столу [Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах]. (Донецьк 26 грудня 2006 р.) // Вид-во Донецького юрид. ін-ту Луганського держ. ун-ту внутр. справ. Донецьк.: Донецький юрид. ін-т Луганського держ. ун-ту внутр. справ, 2006. С. 33-36.
6. Рубан А. Є. Сутність державного контролю в галузі здійснення автомобільних перевезень: матеріали всеукраїнської конф. з адміністративного права [Перспективи та проблеми адміністративної реформи в Україні]. (Запоріжжя 1 - 2 берез. 2007 р.) // Вид-во Запорізьк. нац. ун-ту. Запоріжжя.: Запорізьк. нац. ун-т, 2007. С. 96-98.
7. Рубан А. Є. Роль ДАІ в здійсненні контролю за станом водія при здійсненні автомобільних перевезень: матеріали міжнарод. наук-практич. конф. [Роль Державтоінспекції (дорожньої поліції) у забезпеченні безпеки дорожнього руху, розкритті злочинів, запобіганні та протидії терористичним актам]. (Донецьк 12 жовтня 2007 р.) // Вид-во Донецьк. юрид. ін-ту Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ. Донецьк.: Донецький юрид. ін-т Луганського держ. ун-ту внутр. справ, 2007. С. 45-48.
АНОТАЦІЯ
Рубан А. Є. Адміністративно-правові засади державного контролю у галузі автомобільних перевезень. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 -адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2009.
Дисертацію присвячено визначенню адміністративно-правових засад державного контролю в галузі автомобільних перевезень. Сформульовано поняття „об'єкт державного контролю в галузі автомобільних перевезень”, визначено сутність державного контролю у цій галузі, з'ясовано та класифіковано основні напрямки державного контролю за автомобільними перевезеннями. З'ясовано місце та повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування з огляду на їх роль у здійсненні контролю за автомобільними перевезеннями, висвітлено процедури здійснення контрольної діяльності в галузі автомобільних перевезень, охарактеризовано форми державного контролю у цій галузі. Визначено шляхи удосконалення контрольної діяльності державних органів у сфері автомобільних перевезень.
Ключові слова: державний контроль, автомобільні перевезення, автомобільний транспорт, пасажирські перевезення, вантажні перевезення, адміністративно-правове регулювання, форми і методи контрольної діяльності, процедури контрольної діяльності, удосконалення.
АННОТАЦИЯ
Рубан А. Е. Административно-правовые основы государственного контроля в сфере автомобильных перевозок. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2009.
Диссертация посвящена анализу теоретических и практических вопросов осуществления государственного контроля в сфере автомобильных перевозок и путям его усовершенствования.
Сформулировано понятие „объект государственного контроля в сфере автомобильных перевозок”, определена сущность государственного контроля в сфере автомобильных перевозок, охарактеризованы формы и методы этого контроля.
Определены место и полномочия органов государственной власти и местного самоуправления с точки зрения их роли в осуществлении государственного контроля за автомобильными перевозками. Все контролирующие органы в сфере автомобильных перевозок классифицированы на такие основные группы:
- органы общей компетенции (Верховная Рада Украины, Президент Украины, Кабинет Министров Украины, местные государственные администрации);
органы отраслевой компетенции, призванные осуществлять контроль именно в сфере автомобильных перевозок (Министерство транспорта и связи Украины);
органы функциональной компетенции, к основным задачам которых относится именно осуществление контроля в сфере автомобильных перевозок (Главная государственная инспекция на автомобильном транспорте);
органы смешанной компетенции, которые осуществляют контрольные функции в определенной отрасли автомобильных перевозок либо контролируют один или несколько вопросов в сфере автомобильного транспорта, но это не является их основным видом деятельности (органы Министерства внутренних дел Украины, Министерства Украины по вопросам чрезвычайных ситуацый и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы и т.п.).
Дана детальная характеристика процедур осуществления контрольной деятельности в сфере автомобильных перевозок. Сформулированы предложения по совершенствованию административно-правовых основ государственного контроля в сфере автомобильных перевозок.
Ключевые слова: государственный контроль, автомобильные перевозки, автомобильный транспорт, пассажирские перевозки, грузовые перевозки, административно-правовое регулирование, формы и методы контрольной деятельноссти, процедуры контрольной деятельноссти, совершенствование.
SUMMARY
Ruban А. E. Administrative and Law Grounds of State Control in the Field of Motor Transportations. - Manuscript.
Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kharkіv National University of Internal Affairs, Kharkіv, 2009.
Thesis is devoted to defining administrative and law grounds of state control in the field of motor transportations. A notion „the object of state control in the field of motor transportations” is formulated; the essence of state control in this field is defined, main directions of state control under motor transportations are elucidated and classified. The place and powers of state authority and local self-government authorities taking into account their role in realization of control under motor transportations are elucidated; procedures of control activity in the field of motor transportations are reported; forms of state control in this field are characterized. Ways of improving control activity of state agencies in the field of motor transportations are determined.
Key words: state control, motor transportations, motor transport, carriage of passengers (passenger transportations), cargo transportations, administrative and legal regulation, forms and methods of control activity, procedures of control activity, improvement.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та види автотранспортних перевезень. Особливості організації та легітимації перевезень в Україні. Ліцензування та сертифікація автоперевезень. Договір перевезень вантажів автомобільним транспортом: проблеми та тенденції правового регулювання.
дипломная работа [188,2 K], добавлен 26.08.2010Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження, правове регулювання господарської діяльності в галузі транспортних послуг. Особливості ліцензійного провадження у сфері автомобільних, залізничних, повітряних, річкових та морських перевезень.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 08.01.2012Процес державного контролю у сфері господарської діяльності. Зворотній зв’язок у державному управлінні. Коригування діяльності управлінської системи. Термін перевірки дотримання вимог пожежної безпеки. Загальні повноваження органів державного контролю.
реферат [35,3 K], добавлен 23.04.2011Проблема регулювання галузі освіти, форми та методи її державного регулювання та концептуальні положення механізму його здійснення. Реалізація державно-владних повноважень суб'єктами державного управління з метою зміни суспільних станів, подій і явищ.
статья [160,1 K], добавлен 24.11.2015Поняття та класифікація міжнародних перевезень. Учасники договірних відносин, сутність договорів. Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Характеристика колізійних норм. Головні риси транспортних конвенцій.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 28.01.2014Мета, цілі та завдання управління природокористуванням, його особливість. Загальнодержавні та місцеві органи державного управління в галузі охорони природного середовища. Види органів державного управління за характером, напрямами роботи, повноваженнями.
реферат [11,1 K], добавлен 23.01.2009Законодавчо-правова база здійснення контролю на всіх стадіях бюджетного процесу. Верховна Рада України - єдиний законодавчий орган держави, який здійснює парламентський контроль. Здійснення Рахунковою палатою контролю за використанням коштів бюджету.
контрольная работа [21,6 K], добавлен 26.02.2013Поняття та сутність державного контролю. Формування та розвиток державного контролю. Принципи державного контролю та його види. Стадії державного контролю, їх характеристика та особливості. Порівняльний аналіз формування та розвитку державного контролю.
контрольная работа [35,3 K], добавлен 10.12.2008Державне та внутрішньогосподарське управління у галузі вивчення, використання і охорони надр. Завдання державного управління. Права органів державного гірничого нагляду. Охорона прав підприємств, організацій, установ і громадян у сфері використання надр.
реферат [19,0 K], добавлен 23.01.2009Аналіз системи ліцензування підприємницької діяльності в області технічного захисту інформації в Україні. Цілі сертифікації в галузі ТЗІ. Міжнародні стандарти в галузі безпеки інформаційних технологій та їх місце в розвитку стандартизації в країні.
контрольная работа [19,5 K], добавлен 12.03.2013Становлення та розвиток державного контролю за нотаріальною діяльністю у правовій доктрині та законодавстві. Співвідношення поняття державного контролю із суміжними правовими поняттями. Організаційно-правовий механізм та шляхи реформування контролю.
дипломная работа [116,6 K], добавлен 09.04.2011Поняття економічної конкуренції. Нормативно-правові засади її захисту. Зміст державного управління у сфері економічної конкуренції. Організаційно-правові принципи діяльності Антимонопольного комітету України, державне регулювання економічного стану ринку.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 20.05.2015Уточнення порядку державного контролю за використанням та охороною земель. Розмежування повноважень суб’єктів щодо здійснення державного контролю. Структура центрального апарату Державного агентства земельних ресурсів. Завдання Укргеодезкартографії.
реферат [21,3 K], добавлен 25.03.2015Сутність, основні напрями, функції та інструменти державного регулювання в галузі туризму, проблеми її розвитку. Позитивний досвід побудови рекламно-інформаційної інфраструктури туризму в європейських країнах та можливість його впровадження в Україні.
автореферат [60,8 K], добавлен 16.04.2009Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві: класифікація, види: морські, повітряні, залізничні, автомобільні. Зміст міждержавних конвенцій і договорів: особливості колізійного регулювання, створення безпеки перевезень.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.03.2011Принцип законності при здійсненні державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Принцип поєднання комплексного та диференційованого підходів в управлінні охороною навколишнього середовища. Принцип басейнового управління.
реферат [16,3 K], добавлен 23.01.2009Аналіз сучасної системи державного контролю за нотаріальною діяльністю, характеристика суб'єктів контролю за нотаріальною діяльністю. Функціонування нотаріату в Україні, його місце в системі державних органів охорони й управління суспільних відносин.
реферат [28,3 K], добавлен 10.08.2010Принципи та порядок здійснення державного контролю та державного нагляду за якістю харчових продуктів, зазначених в законі "Про безпечність та якість харчових продуктів". Правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і сировини.
доклад [11,9 K], добавлен 05.04.2014Характеристика елементів господарського процесуального права як самостійної галузі права. Формування доступних механізмів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Здійснення в Україні ефективної моделі господарського судочинства.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 30.10.2014Загальне уявлення про міжнародні перевезення. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Повноваження на укладання та алгоритм підготовки узгодження. Особливості оформлення транспортних перевезень. Найвідоміші міжнародні договори та конвенції.
курсовая работа [178,9 K], добавлен 02.04.2016
