Діяльність транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 - Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Діяльність транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень

Бабакін Вадим Миколайович

ХАРКІВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук,

заслужений юрист України

Сергєєв Анатолій Вікторович,

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри правового забезпечення

агропромислового комплексу.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Матюхіна Наталія Петрівна,

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого,

професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук

Угровецький Олег Петрович,

начальник Харківської об'єднаної державної податкової інспекції.

Захист відбудеться «22» травня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий «21» квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р. С. Мельник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливість транспортної сфери для держави, зосередження на транспорті значних матеріальних цінностей, безперервність руху транспортних засобів, цілодобовий режим роботи транспортних підприємств, скупчення на об'єктах транспортної інфраструктури соціально незахищених осіб та осіб з антисоціальною поведінкою, а також існування низки спеціальних вимог та правил щодо транспортної галузі, виконання (дотримання) яких є необхідною умовою безпечного функціонування транспорту, обумовлюють потребу удосконалення структури та правового забезпечення відповідного спеціалізованого правоохоронного органу - транспортної міліції. Одним із основних напрямків правоохоронної діяльності останньої є профілактика правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень на об'єктах залізничного, повітряного, водного транспорту та метрополітенів. Проте, можливості та переваги профілактики транспортною міліцією використовуються не повною мірою, наслідком чого є велика кількість і різноманітність правопорушень, що вчинюються на об'єктах транспорту, та їх динаміка до зростання. Існуюча структура органів внутрішніх справ на транспорті, яка до того ж переважно склалася до утворення незалежної Української держави, до вирішення усього комплексу профілактичних завдань часто-густо не пристосована.

У сучасних умовах набуває надзвичайно важливого значення удосконалення правового регулювання діяльності транспортної міліції з профілактики правопорушень. Потребують перегляду завдання, функції та повноваження транспортної міліції, форми та методи її профілактичної діяльності, а також внутрівідомча та зовнішня взаємодія і координація у цій сфері. Незважаючи на те, що таке завдання, як запобігання правопорушенням, вжиття заходів до усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, визначено одним із перших у нормативних актах, які регламентують діяльність органів транспортної міліції, на практиці профілактичні заходи реалізуються не повною мірою, що спричиняє значні витрати коштів, сил та засобів на припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності. На жаль, сьогодні слід констатувати, що „другорядний” характер профілактичної діяльності властивий усій правоохоронній системі України.

Переважна більшість окреслених вище та інших проблем накопичилось у зв'язку із відсутністю комплексних наукових досліджень у цій сфері. Частково до аналізу окремих напрямків правоохоронної діяльності транспортної міліції звертались такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як В. О. Бажанов, С. О. Баранов, П. М. Білий, В. К. Гіжевський, Є. В. Додін, Е. В. Калачев, Д. П. Калаянов, Г. Я. Клинков, М. В. Ковалів, О. П. Мельниченко А. В. Мілашевич, В. Й. Развадовський, Ю. В. Степаненко, А. І. Сухаркова, В. І. Фрізко, О. О. Юхно та ін. Проте, у вітчизняній юридичній науці адміністративно-правові засади діяльності транспортної міліції щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, а поодинокі публікації з цих питань стосуються окремих напрямків її профілактичної діяльності.

Зазначеним вище й обумовлюється актуальність і важливість комплексного дослідження діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пп. 38, 44, 48 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п. 3.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу законодавчих та відповідних підзаконних нормативно-правових актів України, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, місце й особливості транспортної міліції як структурного підрозділу системи ОВС та дослідити її діяльність щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень і виробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо її удосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- з'ясувати місце та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України;

- встановити особливості адміністративно-правового статусу транспортної міліції;

- охарактеризувати правове регулювання діяльності транспортної міліції; правопорушення перевезення транспортний міліція

- уточнити сутність та види адміністративно-правових відносин за участю транспортної міліції в Україні та місце поміж них тих, які виникають з питань профілактики правопорушень;

- дати характеристику адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, підвідомчих транспортній міліції;

- визначити поняття профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, уточнити систему профілактичних заходів, які використовує транспортна міліція;

- окреслити проблемні питання взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень;

- виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у ході профілактичної діяльності транспортної міліції в Україні.

Предмет дослідження становить діяльність транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування місця та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України, характеристики правового регулювання діяльності транспортної міліції, класифікації адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, підвідомчих транспортній міліції (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2). Системно-структурний метод використано для уточнення особливостей елементного складу адміністративно-правового статусу транспортної міліції, визначення видів та структури адміністративно-правових відносин за участю транспортної міліції України, характеристики системи профілактичних заходів, які використовує транспортна міліція, а також суб'єктів, які їх застосовують (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3, 2.4). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень (Розділи 1, 2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук.

Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ на транспорті, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-правових засад діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем.

Уперше:

- визначено систему факторів, які обумовлюють необхідність функціонування транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ;

- обґрунтовано доцільність запровадження трирівневої структури транспортної міліції та чіткої управлінської вертикалі з обов'язковим передбаченням керівних органів (управлінь чи відділів) з питань організації, забезпечення та координації діяльності органів внутрішніх справ на залізничному, водному, повітряному транспорті та з охорони метрополітенів;

- сформульовано мету, завдання та функції транспортної міліції у сфері пасажирських та вантажних перевезень, відповідно до яких уточнено систему її суб'єктів та рівні профілактики адміністративних правопорушень на об'єктах транспорту;

- запропоновано альтернативний перелік форм взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень;

удосконалено:

- структуру адміністративно-правового статусу транспортної міліції, до елементів якої віднесено: мету, принципи, завдання, функції, повноваження, правові норми, що регламентують її організаційно-штатну структуру, підпорядкованість, характер внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків та відповідальність;

- характеристику адміністративно-правових відносин у сфері профілактики правопорушень, які визначено як урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, що виникають у ході зовнішньої діяльності органів транспортної міліції та їх посадових (службових) осіб, а змістом таких відносин є попередження правопорушень на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітенів, а також виявлення та усунення факторів, які сприяють їх вчиненню; уточнено їх структуру та особливості;

- класифікацію адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, підвідомчих транспортній міліції, визначено їх особливості;

- систему профілактичних заходів, що використовує транспортна міліції з метою протидії адміністративним правопорушенням, які об'єднано у такі блоки: загальні заходи; індивідуальні заходи; організаційні та правові заходи; спеціальні заходи;

дістали подальший розвиток:

- теоретичні положення щодо місця та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України;

- класифікація правових актів, що регулюють діяльність транспортної міліції, які об'єднано у дві групи: статусні та функціональні;

- характеристика профілактичної діяльності транспортної міліції у сфері пасажирських та вантажних перевезень, яку визначено як систему здійснюваних нею заходів соціального, спеціального та індивідуального характеру, спрямованих на недопущення вчинення правопорушень на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену, а також на усунення причин і умов (факторів), які їм сприяють;

- з'ясування співвідношення між термінами „взаємодія” та „координація”, у зв'язку з чим зроблено висновок, що основна різниця між ними полягає у тому, що на відміну від взаємодії, координація обов'язково передбачає суб'єкта, який наділений координаційними (узгоджувальними та погоджувальними) повноваженнями щодо інших учасників сумісної діяльності;

- пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення нормативних актів з досліджуваних питань, а саме: законів України „Про міліцію”, „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, Інструкції „Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю”, Положення про Лінійне управління на Південній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті, Регламенту Лінійного управління на Південній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті, проекту Концепції реформування системи Міністерства внутрішніх справ України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань правоохоронної, і зокрема профілактичної діяльності транспортної міліції України;

- у правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень;

- у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та „Управління в ОВС”, вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на чотирьох науково-практичних конференціях: „Соціально-правові проблеми удосконалення законодавства України: історія, теорія та практика” (Одеса, 2006), „Адміністративне право і процес: шляхи удосконалення законодавства і практики” (Київ, 2006), „Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки” (Харків, 2006), „Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука” (Суми, 2008), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративної діяльності ОВС і кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п'яти наукових статтях у фахових виданнях, а також у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки. Список використаних джерел складається із 218 найменувань і займає 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 „Загальна характеристика діяльності транспортної міліції в Україні” присвячено з'ясуванню місця та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України, визначенню особливостей адміністративно-правового статусу транспортної міліції, характеристиці правового регулювання діяльності транспортної міліції.

У підрозділі 1.1 „Поняття та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України” розкрито місце транспортної міліції у системі органів внутрішніх справ.

Наголошено, що існування транспортної міліції є виправданою необхідністю, а її призначення обумовлюється такими факторами (умовами та підставами): особливістю та важливістю транспортної сфери для держави у цілому і транспортних засобів зокрема, які до того ж є джерелами підвищеної небезпеки; зосередженням на транспорті значних матеріальних цінностей; безперервністю руху транспортних засобів, цілодобовим циклом роботи транспортних підприємств, великим пасажиропотоком, який постійно змінюється; скупченням на об'єктах транспортної інфраструктури соціально незахищених осіб та осіб з антисоціальною поведінкою; існуванням низки спеціальних вимог та правил, що характерні для транспортної галузі, контроль за виконанням (дотриманням) яких є важливою умовою безпечного функціонування транспорту; необхідністю забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на об'єктах транспорту, яке має свою специфіку; тяжким та резонансним характером наслідків порушень громадського порядку і громадської безпеки на транспорті.

У підрозділі сформульовано поняття транспортної міліції, окреслено її особливості, а також охарактеризовано історико-правові етапи її становлення та розвитку.

У підрозділі 1.2 „Особливості адміністративно-правового статусу транспортної міліції” насамперед наголошено, що охарактеризувати адміністративно-правовий статус усіх органів транспортної міліції у межах одного підрозділу неможливо, оскільки мова повинна йти про мету, принципи, завдання, функції, повноваження, організаційно-штатну структуру, підпорядкованість, характер внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків та відповідальність кожного із структурних підрозділів транспортної міліції окремо. До того ж зараз відсутнє Загальне (Типове) положення про транспортну міліцію, в якому були б нормативно закріплені зазначені елементи її правового статусу, тобто загальні для усіх її підрозділів. З огляду на це, особливості адміністративно-правового статусу транспортної міліції розглянуто на прикладі Лінійного управління на Південній залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті.

Наприкінці підрозділу надано низку пропозицій та рекомендацій щодо внесення змін та доповнень щодо нормативного закріплення окремих елементів адміністративно-правового статусу транспортної міліції.

У підрозділі 1.3 „Правове регулювання діяльності транспортної міліції” підкреслено, що ефективна та безпечна робота транспорту залежить від чіткого визначення завдань, функцій, повноважень та відповідальності усіх суб'єктів правовідносин, які виникають, розвиваються та припиняються у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Доведено, що основна кількість правових норм, які регулюють діяльність транспортної міліції, міститься у відомчих нормативних актах Міністерства внутрішніх справ України, які об'єднано у дві групи: 1) статусні, що визначають мету утворення та діяльності органів транспортної міліції, принципи її функціонування, завдання, функції, повноваження, організаційну структуру та відповідальність, і які у комплексі вказують на особливості її адміністративно-правового статусу та її окремих органів зокрема. Такі нормативні акти приймаються у вигляді Положень; 2) функціональні, які регламентують окремі напрямки діяльності транспортної міліції.

Визначено предмет правового регулювання діяльності транспортної міліції, а також запропоновано процедуру удосконалення правового регулювання діяльності ОВС у цілому та транспортної міліції зокрема.

Розділ 2 „Правові та організаційні питання діяльності транспортної міліції щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень” присвячено уточненню сутності та видів адміністративно-правових відносин у сфері пасажирських та вантажних перевезень, характеристиці системи заходів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень за участю транспортної міліції, розгляду проблемних питань взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами профілактики адміністративних правопорушень у досліджуваній сфері .

У підрозділі 2.1 „Сутність та види адміністративно-правових відносин за участю транспортної міліції України та місце поміж них тих, які виникають у сфері профілактики правопорушень” обґрунтовано поняття „правовідносини у транспортній сфері” і доцільність поділу останніх на цивільно-правові відносини та адміністративно-правові відносини у транспортній сфері.

Доведено, що головну і найбільш важливу частину адміністративно-правових відносини у сфері пасажирських та вантажних перевезень складає: діяльність відповідних органів з організації транспортного процесу; виконавчо-розпорядча діяльність щодо використання засобів перевезень і шляхів сполучень; охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на транспорті під час перевезень; протидія правопорушенням, у тому числі шляхом застосування профілактичних заходів; здійснення контролю за виконанням правил, норм та стандартів у сфері транспорту; притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності; розгляд та вирішення адміністрацією транспортних організацій звернень громадян. Визначено і обґрунтовано особливості зазначених правовідносин.

Проаналізувавши зміст та структуру адміністративно-правових відносин у сфері пасажирських та вантажних перевезень, встановлено місце, значення і особливості серед них тих, які виникають з питань профілактики правопорушень за участю транспортної міліції.

У підрозділі 2.2 „Характеристика адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, підвідомчих транспортній міліції” на підставі аналізу стану, структури і динаміки адміністративної деліктності, виокремлено та обґрунтовано особливості адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, які об'єднано у п'ять груп: а) адміністративні правопорушення, які посягають на громадську безпеку; б) які посягають на громадський порядок; в) які посягають на встановлений порядок управління; г) які посягають на власність; д) які одночасно посягають на декілька об'єктів правоохорони, у зв'язку з чим утворюють п'яту групу досліджуваних правопорушень.

У підрозділі 2.3 „Поняття та система заходів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, які використовує транспортна міліція” зазначається, що діяльність транспортної міліції щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень є важливим напрямком (засобом, методом) протидії правопорушенням, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на об'єктах залізничного, повітряного, водного транспорту та метрополітенів.

Профілактику транспортною міліцією правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень визначено як систему здійснюваних нею заходів соціального, спеціального та індивідуального характеру, спрямованих на недопущення їх вчинення на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену, а також на усунення причин і умов (факторів), які їм сприяють.

Профілактичні заходи протидії адміністративним правопорушенням об'єднано у такі блоки: загальні; індивідуальні; організаційні та правові заходи; спеціальні заходи. Суб'єктів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень згруповано так: 1) загальні; 2) спеціальні. Одним із таких суб'єктів і є транспортна міліція.

Відповідно від специфіки суб'єктів профілактичної діяльності виділено три основні рівні профілактики адміністративних правопорушень на об'єктах транспорту: загальносоціальний, спеціальний та індивідуальний.

У підрозділі 2.4 „Взаємодія транспортної міліції з іншими суб'єктами з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень” доведено, що необхідною умовою якісного виконання завдань щодо охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, прав та інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорони власності і громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії правопорушенням на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену є належно організовані та ефективно реалізовані можливості взаємодії та координації між усіма суб'єктами (учасниками) правоохоронної діяльності.

Запропоновано альтернативний перелік форм взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення діяльності транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Насамперед акцентовано увагу на тому, що сучасна організаційна структура транспортної міліції не є досконалою, оскільки чітка управлінська вертикаль діє лише щодо органів внутрішніх справ на залізничному транспорті, а органи внутрішніх справ на водному та повітряному транспорті перебувають у подвійному підпорядкуванні (у територіальних органів та відповідних лінійних управлінь на залізничному транспорті), останні з яких, на жаль, лише координують органи (підрозділи) внутрішніх справ на водному та повітряному транспорті. Вирішити зазначену проблему, на думку дисертанта, зможе нормативне закріплення такої організаційної структури транспортної міліції: 1) Департамент МВС на транспорті, у структурі якого будуть передбачені керівні органи (управління чи відділи) з питань організації, забезпечення та координації діяльності органів внутрішніх справ на залізничному, водному та повітряному транспорті, а також з охорони метрополітенів; 2) Управління МВС на транспорті в АРК, областях, містах Києві і Севастополі з відповідними керівними органами з питань організації, забезпечення та координації діяльності органів внутрішніх справ на залізничному, водному та повітряному транспорті, а також з охорони метрополітенів; 3) відділи, відділення і пункти на об'єктах залізничного, повітряного, водного транспорту та з охорони метрополітенів.

Транспортну міліцію визначено як систему органів (підрозділів), які входять до структури міліції, перебувають у територіальному та функціональному підпорядкуванні одночасно та виконують завдання щодо охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, прав та інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорони власності і громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії правопорушенням на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену.

До особливостей транспортної міліції віднесено таке: 1) специфічний характер об'єктів її правоохоронної діяльності - залізничний, морський, річковий, повітряний транспорт та метрополітени, їх інфраструктура, права, свободи і законні інтереси громадян, права та інтереси суспільства й держави, які реалізуються на зазначених об'єктах; 2) система органів внутрішніх справ на транспорті побудована відповідно до організації транспортної системи країни (винятком є лише автомобільний та міський електротранспорт, а також трубопровідний транспорт); 3) складне підпорядкування, оскільки органи внутрішніх справ на морському, річковому, повітряному транспорті та з охорони метрополітенів мають функціональне та територіальне підпорядкування одночасно; 4) специфічна внутрішньо-організаційна структура транспортної міліції, яка, як правило, передбачає наявність чергової частини, відділу карного розшуку, слідчого відділу та підрозділу громадської безпеки.

Правовий статус органу виконавчої влади, яким є і органи транспортної міліції, включає такі елементи: мета, принципи, завдання, функції, повноваження, правові приписи, що регламентують його організаційно-штатну структуру, підпорядкованість, характер внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків та відповідальності. Саме такий елементний склад адміністративно-правового статусу органу виконавчої влади обрано для характеристики органів транспортної міліції.

Адміністративно-правові відносини за участю транспортної міліції України у сфері профілактики правопорушень визначено як урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, які виникають під час попередження правопорушень на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітенів, а також виявлення та усунення факторів, що сприяють їх вчиненню.

Дисертант підтримує висловлену у науковій літературі думку про те, що дискусія стосовно розмежування понять „попередження” та „профілактика”, котрі позначають одне й те саме явище, очевидно недоцільна, не має теоретичного та практичного сенсу і лише поглиблює понятійну плутанину.

Профілактику транспортною міліцією правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень визначено як систему здійснюваних нею заходів соціального, спеціального та індивідуального характеру, спрямованих на недопущення їх вчинення на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену, а також на усунення причин і умов (факторів), які їм сприяють.

Зміст та види взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень можна з'ясувати через її форми, під якими в дисертації розуміється зовнішнє вираження сумісної правоохоронної діяльності.

Запропоновано альтернативний перелік форм взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень. Такими, на думку дисертанта, можуть бути: 1) інформування про зміну оперативної обстановки на території обслуговування, а також про знайдені речі підозрілого походження; 2) обмін оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою і криміналістичною інформацією з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, а також відповідною архівною інформацією; 3) створення спільних банків даних про злочинців-гастролерів, „карманників”, шахраїв, місцем злочинної діяльності яких є місця масового скупчення громадян; осіб, які раніше вчиняли злочини у сфері пасажирських та вантажних перевезень; 4) спільні планування та реалізація профілактичних заходів на об'єктах залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту та метрополітену; 5) проведення спільних оперативних засідань колегій, нарад, а також інструктажів з безпеки пасажирських та вантажних перевезень; 8) проведення спільних операцій по затриманню особливо небезпечних озброєних злочинних груп або окремих злочинців на об'єктах транспорту; 9) виконання запитів по кримінальних справах, справах оперативного обліку і матеріалах про адміністративні правопорушення; 10) сприяння в проведенні оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій; 11) створення спільних слідчо-оперативних, оперативно-пошукових груп, оперативних заслонів, патрульних груп тощо; 12) створення спільних робочих груп для вивчення окремих проблем профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень; 13) підготовка та видання спільних відомчих нормативних актів з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень; 14) організація і проведення спільних професійних навчань з питань профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

У дисертації запропоновано низку змін та доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до Закону України „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, Закону України „Про міліцію”, Інструкції „Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю”, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою України, Державною митною службою України, Міністерством оборони України та Міністерством юстиції України № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/2-90-442 від 10 серпня 1994 р., до Положення про Лінійне управління на Південній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті, затвердженого наказом МВС України № 84 від 6 травня 2006 р., Регламенту Лінійного управління на Південній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті, затвердженому наказом УМВСЗТ № 23 від 21 лютого 2008 р.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Бабакін В. М. Діяльність транспортної міліції щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері вантажних перевезень / В. М. Бабакін // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. - Вип. 31. - С. 41-44.

Бабакін В. М. Адміністративний примус в діяльності транспортної міліції: поняття та проблема нормативного закріплення / В. М. Бабакін // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. - Вип. 32. - С. 130-135.

Бабакін В. М. Правовідносини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки на об'єктах транспорту / В. М. Бабакін // Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - № 3 (30). - С. 351-358.

Бабакін В. М. Поняття адміністративно-правової охорони громадського порядку на об'єктах транспорту / В. М. Бабакін // Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. - № 1 (31). - С. 236-244.

Бабакін В. М. Взаємодія транспортної міліції з іншими службами міліції, державними органами та громадськістю щодо профілактики адміністративних правопорушень / В. М. Бабакін // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип. 1. - С. 95-103.

Бабакін В. М. Транспортна міліція: проблеми організаційної структури / В. М. Бабакін // Социально- правовые проблемы совершенствования законодательства Украины: история, теория и практика: материалы 60-й научной конференции профессорско-преподавательского состава и научных работников /Одесский национальный университет им. Мечникова. - Одесса, 2005. - С.132-136.

Бабакін В. М. Адміністративні правопорушення у сфері пасажирських та вантажних перевезень / В. М. Бабакін // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики. матеріали науково-практичної конференції ( м. Київ, 22 грудня 2006 року). - К., 2006. -С. 125-130.

Бабакін В. М. Діяльність транспортної міліції щодо охорони громадського порядку та громадської безпеки (проблема охорони громадського порядку та громадської безпеки на транспорті) / В. М. Бабакін// Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки: матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 17 березня 2006 року). - Х., 2006. - С. 136-141.

Бабакін В. М. Щодо проблемних питань у регулюванні транспортних правовідносин з метою запобігання адміністративним правопорушенням / В. М. Бабакін // Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука: матеріали міжнародно-практичної конференції (м. Суми, 2008). - Суми, 2008. - С. 85-87.

АНОТАЦІЇ

Бабакін В.М. Діяльність транспортної міліції в Україні щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2009.

У роботі з'ясовується місце та призначення транспортної міліції в системі органів внутрішніх справ України, визначаються особливості адміністративно-правового статусу транспортної міліції, характеризується правове регулювання її діяльності. Уточнюються сутність та види адміністративно-правових відносин за участю транспортної міліції України та місце поміж них тих, які виникають з питань профілактики правопорушень; характеризуються адміністративні правопорушення у сфері пасажирських та вантажних перевезень, підвідомчих транспортній міліції, формулюється поняття профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень, характеризується система профілактичних заходів, які здійснює транспортна міліція, розглядаються проблемні питання взаємодії транспортної міліції з іншими суб'єктами профілактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень. Надаються пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.

Ключові слова: органи внутрішніх справ, міліція, транспортна міліція, адміністративно-правовий статус, правове регулювання, адміністративно-правові відносини, адміністративні правопорушення, профілактика правопорушень, взаємодія.

Бабакин В.М. Деятельность транспортной милиции в Украине относительно профилактики административных правонарушений в сфере пассажирских и грузовых перевозок. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2009.

В роботе определено место и назначение транспортной милиции в системе органов внутренних дел Украины, охарактеризованы историко-правовые этапы ее становления и развития, определена система факторов, которые обуславливают необходимость функционирования органов внутренних дел на транспорте, сформулировано понятия транспортной милиции, а также раскрыты ее особенности. Дальнейшее развитие получила характеристика организационной структуры транспортной милиции, в связи с чем сделан вывод о ее несовершенстве, предложены меры относительно ее оптимизации, а именно обоснована целесообразность определения ее трехуровневой структуры и четкой управленческой вертикали с обязательным определением руководящих органов (управлений или отделов) по вопросам организации, обеспечения и координации деятельности органов внутренних дел на железнодорожном, водном, воздушном транспорте и по охране метрополитенов.

Усовершенствована характеристика административно-правового статуса транспортной милиции, к элементам которого отнесены: цели, принципы, задачи, функции, полномочия, правовые нормы, которые регламентируют ее организационно-штатную структуру, подчиненность, характер внутренних и внешних взаимосвязей и ответственности, а также сделано ряд предложений и рекомендаций относительно внесения изменений и дополнений к так называемым „статусным” правовым актам транспортной милиции.

Получила дальнейшее развитие характеристика профилактической деятельности транспортной милиции в сфере пассажирских и грузовых перевозок, которую определено как систему осуществляемых ею мероприятий социального, специального и индивидуального характера, направленных на недопущение совершения правонарушений на объектах железнодорожного, морского, речного, воздушного транспорта и метрополитена, а также на устранение причин и условий (факторов), которые им способствуют. Уточнено цели, задачи, функции и принципы профилактической деятельности транспортной милиции в сфере пассажирских и грузовых перевозок, систему ее субъектов соответственно специфике, из которых выделено три основных уровня профилактики административных правонарушений на объектах транспорта: общесоциальный, специальный и индивидуальный.

Проанализировано соотношение между категориями „взаимодействие” и „координация” и сделан вывод, что основное различие между ними состоит в том, что в отличие от взаимодействия, координация обязательно предусматривает субъект, который наделен координационными полномочиями относительно других участников совместной деятельности.

Сформулированы конкретные предложения и рекомендации, направленные на усовершенствование нормативных актов по исследуемой проблеме.

Ключевые слова: органы внутренних дел, милиция, транспортная милиция, административно-правовой статус, правовое регулирование, административно-правовые отношения, административные правонарушения, профилактика правонарушений, взаимодействие.

Babaкin V.M. Activities of the transport police in Ukraine concerning to the precautionsof misdemeanours in the field of passenger and goods service - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in law science at the facility 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informatic law - Kharkiv national university of internal affairs, Kharkiv, 2009.

Research work looks for a place and function of the transport police in the system of internal affairs of Ukraine, peculiarities of the law-administrative status of the transport police, charackteristics of law regulation. Also the author finds out the matter and kinds of the law-administrative relations to the transport polce of Ukraine and it's place in the matter of the precaution of the misdemeanours, gives characteristics of the misdemeanours in the sphere of passenger and goods sevice for which the transport police is responsible for, formulates the definition of the precautions of the misdemeanours in the sphere of passenger and goods service. The author talks about the cooperation of the transport police with the other subjects of precautions of the misdemeanours in the sphere of passenger and goods service. This thesis gives proposals and recommendations about the research questions.

Key words: organs of the internal affairs, police, transport police, law-administrative status, law regulation, law-administrative relations, misdemeanour, precaution of the misdemeanour, cooperation.

Размещено на Allbest.ru