Кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА МАТЕРІАЛЬНЕ, ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЧИ ІНШЕ СПРИЯННЯ СТВОРЕННЮ АБО ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ГРУПИ ЧИ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

ДАНИЛЕВСЬКИЙ Андрій Олександрович

Київ - 2009

АНОТАЦІЇ

Данилевський А.О. Кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Академія адвокатури України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемам кримінальної відповідальності за сприяння створенню або діяльності терористичних об'єднань. Досліджуються юридична природа цього складу злочину; надається його кримінально-правова характеристика, критерії відмежування від суміжних злочинів, а також від співучасті у злочині, вчиненому терористичним об'єднанням; аналізується санкція, у якій передбачено покарання за цей злочин, спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за нього. Ґрунтуючись на проведеному дослідженні, автор встановлює недоліки чинного кримінального та антитерористичного законодавства, невідповідність його міжнародним нормативно-правовим актам та пропонує здійснити на законодавчому рівні відповідні зміни та доповнення у Кримінальному кодексі України у зв'язку з необхідністю передбачити кримінальну відповідальність за сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації в окремому складі злочину, а також у Законі України „Про боротьбу з тероризмом”.

Ключові слова: тероризм, терористичний злочин, терористична група, терористична організація, фінансування, причетність, сприяння.

Данилевский А.А. Уголовная ответственность за материальное, организационное или иное содействие созданию либо деятельности террористической группы или террористической организации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Академия адвокатуры Украины, Киев, 2009.

В диссертации проведено комплексное исследование проблем уголовной ответственности за содействие созданию либо деятельности террористической группы или террористической организации. Обосновано, что данное преступление относится к одному из видов прикосновенности - вторичным преступлениям. Предикатным преступлением является создание организованной террористической группы или террористической организации. Выделены критерии, по которым данное преступление отграничивается от смежных, а также от соучастия в совершении преступления, совершенного террористическим объединением.

Анализируются объективные и субъективные признаки состава преступления. Обосновано, что общественная опасность содействия террористическому объединению значительно меньше, чем общественная опасность создания такого объединения, руководства им или участия в нем. В связи с чем предлагается изложить данный состав преступления в отдельной статье - 258-4 УК Украины, авторский вариант которой предлагается. При определении объекта преступления следует исходить из того, что лицо, совершающее данное преступление создает условия для совершения других террористических преступлений, поэтому основным объектом данного преступления является общественная безопасность.

При рассмотрении объективной стороны преступления определено, что необходимо на законодательном уровне закрепить положение о том, что данное преступление может иметь место только при отсутствии признаков соучастия в преступлении, совершенном террористическим объединением. Объективная сторона может состоять в любом содействии деятельности организованной террористической группы или террористической организации. Состав преступления является формальным, поэтому преступление считается оконченным с момента совершения указанных в законе действий.

При рассмотрении субъективных признаков преступления установлено, что оно может быть совершено только умышленно. Субъектом преступления является физическое вменяемое лицо, достигшее на момент совершения преступления возраста 16 лет.

При анализе санкции за материальное, организационное или иное содействие деятельности организованной террористической группы или террористической организации определяется, что наиболее целесообразным наказанием за данное преступление является лишение свободы на срок от 5 до 8 лет с конфискацией имущества, если преступление было совершено из корыстных мотивов.

Предлагается также оставить для данного состава преступления поощрительную норму, которая предусматривала бы возможность освобождения лица от уголовной ответственности за данное преступление при условии его позитивного посткриминального поведения.

Ключевые слова: терроризм, террористическое преступление, террористическая группа, террористическая организация, финансирование, прикосновенность, содействие.

Danilevskiy A.O. Criminal Liability for Material, Organisational, or another Assistance to Creation, or Activity of Terrorist Group, or Terrorist Organisation. - Manuscript.

Dissertation for the scholarly degree of Candidate of Laws. Specality 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Criminal Executive Law. - The Academy of Advocacy of Ukraine, 2009.

The dissertation covers the problems of criminal liability for assistance to creation, or activity of terrorist groups. The legal nature of this crime has been studied; the criminal law characteristic of its legal structure has been given; the criteria for distinguishing this crime from allied offences, as well as from complicity in a crime committed by a terrorist group have been established; the sanction which provides the punishment for the crime in question has been analysed. Considering the results of the research, the author has pointed out disadvantages of criminal and anti-terrorist basic legislation, come to the conclusion that it does not correspond to the international documents in this sphere, and made proposals for improvement of the Criminal Code of Ukraine by providing criminal liability for assistance to activity of an organized terrorist group, or terrorist organization in a separate legal norm, as well as in the Law of Ukraine “On Fight against Terrorism”.

Key words: terrorism, terrorist offence, terrorist group, terrorist organisation, financing, assistance.

терористичний злочин кримінальний санкція

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема боротьби з тероризмом у третьому тисячолітті набула особливої гостроти. Тероризм усе більше загрожує безпеці багатьох країн і їх громадян, спричиняє величезні політичні, економічні та моральні збитки, зумовлює сильний психологічний тиск на великі маси людей. Ефективна боротьба з тероризмом можлива лише за умови тісної співпраці між країнами, узгодженості позицій щодо визначення тероризму й уніфікації кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за нього.

Особливо небезпечним стає тероризм у випадку, якщо такою діяльністю займаються організовані терористичні групи чи терористичні організації. Високий рівень підготовки, фінансування, оснащення сучасною зброєю та засобами зв'язку, корупційні зв'язки з представниками правоохоронних і державних органів полегшують таким угрупованням здійснення терористичних актів. Ефективне протистояння таким угрупованням можливо лише за умови ліквідації каналів, якими терористам переправляються фінанси та інша допомога. Тому світова спільнота приділяє велику увагу боротьбі з наданням допомоги терористичним групам чи терористичним організаціям, терористам. На необхідність протидії таким явищам вказується у багатьох міжнародних нормативно-правових актах.

На необхідність протидії терористичній діяльності, а також матеріальному, організаційному чи іншому сприянню створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації зверталася особлива увага у Планах заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2008 роки, затверджених постановами Кабінету Міністрів України й Національного банку України, Концепції розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2010 роки, затвердженій Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 315-р від 3 серпня 2005 року.

З кримінально-правових і кримінологічних позицій тероризм та злочини терористичної спрямованості розглядають українські вчені: В.Ф. Антипенко, В.О. Глушков, С.О. Допилка, В.П. Ємельянов, В.С. Зеленецький, В.А. Ліпкан, В.В. Мальцев, С.М. Мохончук, Л.В. Новікова, М.В. Семикін тощо, а також російські: П.В. Агапов, С.У. Дикаєв, А.І. Долгова, М.П. Кірєєв, В.С. Комісаров, В.В. Лунєєв, Г.М. Міньковський, В.Є. Петрищев, В.П. Шишов, В.В. Устінов та інші.

Але дослідження цих питань учені здійснюють або з позиції протидії тероризму, або з позиції боротьби із створенням терористичних груп чи терористичних організацій, фінансуванням тероризму. У той же час, Кримінальний кодекс України 2001 року в частині 4 статті 258 КК (в чинній редакції - частина 1 статті 258-3 КК) вперше встановив кримінальну відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації. Але в ньому відсутні чіткі визначення, уточнення й роз'яснення щодо характерних ознак такого сприяння. Незважаючи на очевидну наукову й практичну значущість, це питання ще не було об'єктом самостійного комплексного кримінально-правового дослідження. Викладені обставини і зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження.

Емпіричну основу роботи складають статистична інформація, надана Департаментом інформаційних технологів МВС України та Державною судовою адміністрацією України, повідомлення засобів масової інформації, матеріали кримінальних справ, опубліковані іншими дослідниками.

Науково-теоретичну базу дисертації складають роботи з загальної теорії права, кримінального права, кримінології, політології та інших галузей права.

Нормативну основу дослідження складають міжнародні нормативно-правові акти, Конституція України, чинне кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільне, господарське законодавство, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти України, постанови Пленуму Верховного суду України, що мають те чи інше відношення до досліджуваної проблеми, законодавчі акти зарубіжних держав.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, складеного згідно з Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 року.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження дисертанта є комплексна кримінально-правова характеристика складу матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації .

Мета зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

_ проаналізувати й уточнити категорії: “терористична група”, “терористична організація”, “матеріальне сприяння”, “організаційне сприяння”, “інше сприяння”, “фінансування”;

_ виявити підходи до розглядуваної проблематики, які мають місце в науковій літературі та кримінальному законодавстві України та інших держав, міжнародних нормативно-правових актах;

_ установити ступінь відповідності окремої криміналізації в КК України матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації загальновизнаним підставам і принципам криміналізації та всій системі чинного кримінального законодавства;

_ дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації;

_ розглянути відповідні склади злочинів, Закон “Про боротьбу з тероризмом”, розкрити їх зміст, встановити можливі неточності й суперечності;

_ проаналізувати санкцію, передбачену за злочин, що розглядається, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за нього;

_ розробити пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства та Закону України “Про боротьбу з тероризмом”.

Об'єктом дослідження є кримінально-правові аспекти протидії сприянню діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації..

Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети і завдань, об'єкта та предмета дослідження. У процесі дослідження було використано такі наукові методи, як: історико-правовий - при з'ясуванні історичних витоків і генезису кримінально-правової норми про відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації; порівняльно-правовий - при порівнянні норм кримінального законодавства між собою і відповідними положеннями Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, а також з відповідними нормами антитерористичного законодавства інших країн, а також під час аналізу санкції частини 1 статті 258-3 КК України; системно-структурний - при визначенні місця сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації в системі терористичної діяльності; формально-логічний (догматичний) - при аналізі відповідних кримінально-правових норм і положень Закону України “Про боротьбу з тероризмом”.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні спеціальним комплексним монографічним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації. На підставі всебічного аналізу положень, що містяться в міжнародних документах, кримінальному законодавстві України, Законі України “Про боротьбу з тероризмом”, у роботі висунуто низку нових концептуальних положень.

1. Обґрунтовано, що матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації є за своєю природою одним з видів причетності до злочину, а саме - вторинним злочином, а сприяння створенню такого угруповання - співучасть у його створенні і виділено законодавцем в окрему форму об'єктивної сторони помилково.

2. Зроблено висновок, що визначення терористичної групи та терористичної організації, наведені у Законі України “Про боротьбу з тероризмом”, не відповідають визначенням організованої групи та злочинної організації, наведеним у статті 28 КК України; запропоновано власне визначення цих термінів.

3. Визначено загальне поняття сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організацій як здійснення суб'єктом злочину дій, спрямованих на забезпечення умов, за яких полегшуються існування, розвиток і подальша діяльність терористичної групи чи терористичної організації за відсутності ознак співучасті у злочині, вчиненому таким угрупованням.

4. Висловлено позицію, що предметом злочину, який розглядається, у формі матеріального сприяння діяльності терористичного об'єднання є будь-яке майно (отримане як законним, так і незаконним шляхом; таке, що знаходиться у вільному цивільному обігу, обмежено чи взагалі вилучене з нього), що має грошову оцінку.

5. Обґрунтовано, що сприяння терористичному угрупованню є складним багатооб'єктним злочином, який завдає або ставить під загрозу завдання шкоди значному колу цінностей, але основним безпосереднім об'єктом цього злочину є громадська безпека у вузькому розумінні, як стан суспільних відносин, що забезпечує захист суспільства від діяльності організованих терористичних груп чи терористичних організацій.

7. Доведено, що у випадку сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації шляхом заздалегідь не обіцяного приховування такої діяльності не повинні притягатись до кримінальної відповідальності члени сім'ї та близькі родичі злочинця.

8. Висловлюється думка, що не можуть бути суб'єктами злочину, який розглядається, керівник та члени організованої терористичної групи чи терористичної організації, оскільки матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичного угруповання охоплюється поняттям керівництва та участі в ньому.

9. Уперше вказується, що суспільна небезпека створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництва такою групою чи організацією, участі в ній, з одного боку, та матеріального, організаційного чи іншого сприяння діяльності такого угруповання, з іншого боку, суттєво відрізняються, тому покарання за такі злочини повинні бути різними. Найбільш обґрунтованою, на погляд автора, є санкція за цей злочин, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, якщо злочин було вчинено з корисливих мотивів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації відносно кримінальної відповідальності за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації можуть бути використані: у правотворчості - при подальшому вдосконаленні кримінального та антитерористичного законодавства; у правозастосовчій діяльності - для вирішення питань кваліфікації цього злочину; у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників та при викладенні курсу Особливої частини кримінального права.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, схвалена і рекомендована до захисту. Основні положення дисертації і теоретичні висновки доповідалися на восьми конференціях: шести міжнародних - “Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (Львів, 7-8 квітня 2006 р.), “Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми” (Донецьк, 17-18 листопада 2006 р.), “Ломоносов-2007” (Москва, 12-13 квітня 2007 р.), “Актуальные проблемы борьбы с преступлениями и иными правонарушениями” (Барнаул, 26 квітня 2007 р.), “Актуальные проблемы борьбы с преступлениями и иными правонарушениями” (Барнаул, 24 квітня 2008 р.), “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 15-16 травня 2008 р.); двох науково-практичних - “Шлях України до економічної безпеки” (Харків, 20 квітня 2007 р.), “Сучасні проблеми юридичної науки” (Харків, 30-31 жовтня 2007 р.); та на Шостій міжвузівській конференції молодих учених пам'яті Е.О. Дідоренка (Луганськ, 25-26 жовтня 2007 року); на двох науково-практичних семінарах: “Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні” (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 року), “Актуальні проблеми вдосконалення кримінального та адміністративно-деліктного законодавства” (Луганськ, 28 травня 2008 року); а також під час участі у Пятій сесії Саратовської Літньої Школи “Криминология уголовного закона. Эффективность уголовно-правового запрета” (Саратов, 20-26 травня 2007 року).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка при викладанні навчальної дисципліни „Кримінальне право”.

Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 12 наукових праць, 5 з яких - у журналах та збірниках, що входять до переліку фахових наукових видань ВАК України, 7 тез доповідей на конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків (до кожного підрозділу та загальних висновків до всієї роботи), списку використаних джерел.

Повний обсяг рукопису дисертації становить 200 сторінок, з яких основний текст _ 165 сторінок, список використаних джерел _ 26 сторінок (221 найменування) та 3 додатки на 9 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, доцільність та ступінь розробленості; зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; обґрунтовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження.

Розділ 1. „Об'єктивні ознаки матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” містить два підрозділи.

Підрозділ 1.1. „Об'єкт та предмет матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” присвячено аналізу об'єкта складу злочину, що розглядається. На підставі аналізу міжнародних нормативно-правових актів, положень вітчизняного законодавства, наукової літератури, робиться висновок, що матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації відноситься до одного з видів причетності, а саме до вторинних злочинів, оскільки його наявність залежить від наявності предикатного злочину - створення терористичної групи чи терористичної організації.

Складність визначення родового об'єкту терористичних злочинів, до яких відноситься і сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації полягає в тому, що ці злочини баготооб'єктні, тобто завдають або створюють реальну загрозу завдання шкоди одразу декільком видам соціальних цінностей. Розташування даного складу злочину у системі Особливої частини КК України свідчить про те, що законодавець родовим об'єктом даного складу злочину вважає саме громадську безпеку, під якою автор пропонує розуміти стан захищеності всього суспільства, таких найбільш важливих його цінностей, як життя та здоров'я людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій, від суспільно-небезпечних посягань, що створюють загрозу для невизначеного кола осіб.

Безпосереднім об'єктом злочину, що розглядається є громадська безпека у вузькому розумінні, як стан суспільних відносин, що забезпечує захист суспільства від терористичних актів, діяльності терористичних груп чи терористичних організацій, оскільки сприяючи останнім, особа допомагає у створенні нових джерел підвищеної небезпеки - терористичних угруповань, готових у будь-який момент до вчинення терористичних злочинів, а тобто порушення громадської безпеки. Додатковими факультативними об'єктами визнаються: нормальна діяльність судової влади, органів прокуратури, слідства, дізнання, а також органів, що виконують винесені судами вироки, ухвали, постанови та інші судові рішення; мир, безпека людства, міжнародний правопорядок; економічна безпека держави.

У міжнародних нормативно-правових актах та роботах окремих дослідників по-різному визначається предмет матеріального сприяння діяльності терористичного об'єднання. Для його визначення використовуються наступні терміни: фінансові активи, кошти, економічні ресурси, гроші тощо. Аналіз цих термінів дозволяє зробити висновок, що всі вони можуть бути об'єднані терміном “майно”. Тому якщо злочин вчиняється у формі матеріального сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації, то предметом злочину виступає будь-яке майно (отримане як законним, так і незаконним шляхом; таке, що знаходиться у вільному цивільному обігу, обмежено чи взагалі вилучене з нього), що має грошову оцінку.

У підрозділі 1.2. „Об'єктивна сторона матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” наводиться аналіз об'єктивної сторони складу злочину, що розглядається.

Матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації відноситься до злочинів з формальним складом, оскільки в диспозиції немає вказівки на настання яких-небудь суспільно небезпечних наслідків. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаного в диспозиції статті 258-3 КК України діяння.

Законодавець визначив дві форми об'єктивної сторони складу злочину, що розглядається: матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації та матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації. Аналіз цих форм показує, що перша форма являє собою співучасть у створенні терористичної групи чи терористичної організації, оскільки будь-яке сприяння (незалежно від того, було воно заздалегідь обіцяне чи ні) у вчиненні злочину (а створення терористичного об'єднання є самостійним злочином) являє собою співучасть у вчиненні такого злочину. Тому така форма об'єктивної сторони повинна бути виключена.

Аналіз статті 258-4 КК України дозволяє зробити висновок, що в ній закріплена кримінальна відповідальність за діяння, яке і так кримінально каране, а саме за співучасть у вчиненні терористичного акту. Тому ця норма повинна бути виключена з Кримінального кодексу України.

Норми, передбачені статтями 256 та 258-3 КК України а також 396 та 258-3 КК України у певних випадках співвідносяться як загальна та спеціальна відповідно. У випадку, коли діяння підпадає під ознаки цих норм, повинна застосовуватися спеціальна, але положення частини 6 статті 27 КК України забороняють таку кваліфікацію, тому у тексті даної норми слова “лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу” слід замінити на “лише у випадках, передбачених цим Кодексом”.

Виділення матеріального та організаційного сприяння як окремих способів вчинення злочину є недоцільним, оскільки перелік таких способів невичерпний і вони не є типовими. Тому доцільно викласти об'єктивну сторону даного складу злочину як будь-яке сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

Під терміном “сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації” слід розуміти здійснення суб'єктом злочину дій, спрямованих на забезпечення умов, за яких полегшуються існування, розвиток і подальша діяльність терористичної групи чи терористичної організації за відсутності ознак співучасті у злочині, вчиненому таким угрупованням.

Від співучасті у вчиненні терористичного злочину сприяння діяльності терористичного угруповання відрізняється тим, що останнє об'єктивно не знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку із вчиненням конкретного злочину, не є необхідною умовою настання злочинного результату. Діяння винного суб'єкта пов'язано не з конкретним злочином, що вчинюється терористичним угрупованням, а з самим фактом існування і діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

Матеріальне сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації можна визначити як передачу такій групі чи організації певного майна. Майно може передаватись як повністю, так і частинами. Форма передачі може бути як відкрита, так і завуальована. Майно може передаватись як безпосередньо, так і опосередковано.

Під організаційним сприянням слід розуміти будь-яку діяльність, спрямовану на організацією певних напрямків діяльності терористичного об'єднання. Це може бути організація тренувань, навчання, переміщення учасників терористичного угруповання тощо. Головне, щоб діяльність, що організується, не була безпосередньо пов'язана із вчиненням конкретних злочинів

Під іншим сприянням слід розуміти будь-які інші дії, спрямовані на полегшення існування та подальшої діяльності терористичної групи чи терористичної організації як стійкого злочинного об'єднання. Форми такого сприяння можуть бути найрізноманітніші: надання певної інформації, виділення у користування приміщень, транспортних засобів, виконання певних дій на замовлення учасників терористичного об'єднання тощо.

Криміналізації повинно підлягати створення і сприяння не будь-якій терористичній групі, а лише організованій. Це випливає з аналізу положень Кримінального кодексу, а також міжнародних нормативно-правових актів.

Визначення організованої терористичної групи та терористичної організації повинні бути приведені у відповідність із визначеннями організованої злочинної групи та злочинної організації, наведеними у кримінальному законі із врахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів. В той же час недоречно використовувати у Законі України “Про боротьбу з тероризмом” термін “терористична організація” для позначення юридичної особи, оскільки це порушує принцип єдності термінології. Більш доцільно такі організації називати “організація, що причетна до терористичної діяльності”.

Кінцева редакція об'єктивної сторони складу злочину, що розглядається, повинна бути визначена наступним чином: будь-яке сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації за відсутності ознак співучасті у злочині, вчиненому таким угрупованням.

Розділ 2. „Суб'єктивні ознаки матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” містить два підрозділи.

У підрозділі 2.1. „Суб'єкт матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” здійснюється аналіз суб'єкта складу злочину, що розглядається.

Звертається увага на те, що хоча держава і може бути суб'єктом сприяння організованій терористичній групі чи терористичній організації, вона не відноситься до суб'єктів кримінальної відповідальності за цей злочин. У разі вчинення окремою державою таких дій, вона може бути притягнена до міжнародно-правової відповідальності, що не носить кримінального характеру.

Не дивлячись на те, що у деяких міжнародних нормативно-правових актах рекомендується встановити кримінальну відповідальність юридичних осіб за сприяння діяльності терористичного об'єднання, реалізація таких положень в Україні визнана недоцільною, оскільки це порушує принцип індивідуалізації відповідальності. Юридична особа за такі дії може притягатися до інших видів юридичної відповідальності.

Суб'єктом кримінальної відповідальності за матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації може бути лише осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Не можуть визнаватися суб'єктом злочину, що розглядається, керівник (керівники) а також учасник (учасники) терористичного угруповання, оскільки поняттям керівництва та участі в організованій терористичній групі чи терористичній організації охоплюються дії з матеріального, організаційного чи іншого сприяння діяльності такої групи чи організації. Такими діями вони забезпечують стійкість угруповання, стабільність і безпеку свого функціонування.

Автор підтримує позицію законодавця і авторів, які вважають, що близькі родичі та члени сім'ї не повинні притягатись до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину. До близькіх родичів відносяться: брат, сестра, батьки, діти. Членами сім'ї є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

У підрозділі 2.2. „Суб'єктивна сторона матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” автор виходить з того, що у злочинах з формальним складом вина вичерпується лише інтелектуальним моментом, вольовий момент відсутній, оскільки психічне відношення суб'єкту у таких злочинах формулюється лише щодо суспільно небезпечного діяння. Діяння саме по собі є вольовим актом, тому вираз “бажала вчинити” є тавтологічним. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину, що розглядається, є вина. Інші елементи: мотив, мета, емоційний стан тощо не є обов'язковими, але можуть мати значення для кваліфікації а також при призначенні покарання.

Матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності терористичного угруповання може бути вчинене лише з прямим умислом. Це випливає з етимологічного тлумачення терміну “сприяння”, а також виходячи з того, що злочини з формальним складом, до яких відноситься і сприяння терористичному об'єднанню, можуть бути вчинені лише у виді прямого умислу.

Інтелектуальна ознака вини складу злочину, що розглядається, полягає в усвідомленні особою суспільної небезпечності свого діяння.

Завідомість сприяння терористичному об'єднанню обґрунтовано не віднесено до обов'язкових ознак суб'єктивної сторони складу злочину, що розглядається, тому необхідно вилучити термін “завідомо” зі складу статті 1 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”.

Якщо матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації не пов'язане із вчиненням таким об'єднанням конкретного злочину і не охоплюється інститутом співучасті, поділ на заздалегідь обіцяне та заздалегідь не обіцяне сприяння втрачає сенс.

На відміну від співучасті, суб'єктивна сторона сприяння терористичному об'єднанню не містить такого елементу як усвідомлення об'єднаної діяльності, оскільки остання відсутня. Особливості має також усвідомлення суспільної небезпечності дій інших осіб - таке усвідомлення може стосуватися лише діяльності, що передувала сприянню (особа усвідомлює факт створення й існування відповідного терористичного об'єднання).

Розділ 3 Кримінально-правові заходи впливу щодо осіб, які здійснюють матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації містить два підрозділи.

У підрозділі 3.1 „Покарання за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” аналізується санкція за вчинення злочину, що розглядається.

Порівнюючи суспільну небезпеку створення терористичного об'єднання, керівництва ним та участі у ньому із суспільною небезпекою сприяння такому об'єднанню, можна зробити висновок, що вони не однакові. Наочно, що створення терористичного угруповання значно небезпечніше, тому доцільно виділити матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації зі складу статті 258-3 КК України у окрему норму.

Аналізуючи ступінь тяжкості злочину, що розглядається, автор доходить висновку, що сприяння терористичному об'єднанню повинно відноситись до тяжких злочинів.

Наявність у санкції статті, в якій передбачена кримінальна відповідальність за сприяння терористичному об'єднанню, такого додаткового факультативного виду покарання як позбавлення права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність є недоцільним, оскільки згідно частини 2 статті 55 КК України таке покарання як додаткове за певних умов може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті Особливої частини.

Конфіскація коштів, що були предметом фінансування тероризму, не є спеціальною конфіскацією, це захід кримінально-процесуального характеру і не може знаходитись у санкції статті, в якій передбачена кримінальна відповідальність за матеріальне сприяння терористичному угрупованню.

Найбільш обґрунтованою на погляд автора є санкція статті, в якій буде передбачена кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації, що буде містити покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, якщо злочин було вчинено з корисливих мотивів. Такий розмір встановлено в результаті аналізу санкцій за суміжні склади злочинів.

У підрозділі 3.2 „Звільнення від відповідальності за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації” зазначається, що останнє являє собою альтернативу кримінальному переслідуванню, яка здійснюється виключно судом і полягає у відмові держави від офіційного осуду і застосування кримінально-правових заходів несприятливого характеру щодо особи, діяння якої містить склад відповідного злочину.

Звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене у частині 2 статті 258-3 КК України, є обов'язковим безумовним спеціальним видом звільнення від кримінальної відповідальності. Передумовою такого звільнення є вчинення винною особою одного з альтернативних злочинних діянь, передбачених частиною 1 цієї статті. Не можуть бути звільненими від кримінальної відповідальності за цією нормою організатор або керівник терористичної групи чи терористичної організації.

Обмеження дії заохочувальної норми у вигляді вказівки на те, що у діях винної особи не повинно бути складу іншого злочину, фактично зводить нанівець можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі частини 2 статті 258-3 КК України, тому пропонується виключити його з тексту вищезазначеної норми.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 238-3 КК України є її певна посткримінальна поведінка: добровільне повідомлення правоохоронного органу про відповідну терористичну діяльність, сприяння її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю терористичної групи чи терористичної організації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення наукового завдання щодо дослідження кримінальної відповідальності за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації, що виявляється в таких положеннях.

1. Сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації відноситься до вторинних злочинів.

2. Цей злочин є складним багатооб'єктим діянням. Основним об'єктом цього злочину є громадська безпека.

3. Суспільна небезпека цього злочину нижча від суспільної небезпеки створення терористичного об'єднання, тому існує необхідність виокремлення норми, яка передбачала б відповідальність за злочин, що розглядається, в окрему статтю.

4. Об'єктивна сторона складу злочину, що розглядається полягає у будь-якому сприянні діяльності терористичної групи чи терористичної організації за відсутності ознак співучасті у злочині, вчиненому терористичним угрупованням.

5. Суб'єктом кримінальної відповідальності за сприяння діяльності терористичного об'єднання може бути лише фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Не можуть бути суб'єктами даного злочину держава, юридична особа, організатор терористичного об'єднання. Не можуть нести відповідальність за цей злочин також близькі родичі особи, яка вчинила злочин, якщо мало місце заздалегідь не обіцяне укриття злочину.

6. Суб'єктивна сторона злочину, що розглядається, може бути виражена лише у формі прямого умислу. Інтелектуальною ознакою такого умислу охоплюється усвідомлення суспільної небезпеки своїх дій, а також суспільної небезпеки дій інших осіб, які створили терористичне об'єднання.

7. Санкція за сприяння діяльності терористичного об'єднання повинна містити покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, якщо злочин було вчинено з корисливих мотивів.

8. Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації, якщо вона добровільно повідомить правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприятиме її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю терористичної групи чи терористичної організації.

На підставі викладеного пропонується зробити на законодавчому рівні такі зміни і доповнення:

І. У Кримінальному кодексі України:

1. Статті 258-3 та 258-4 викласти у наступній редакції:

Стаття 258-3 Створення організованої терористичної групи чи терористичної організації

1. Створення організованої терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора організованої терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації.

Стаття 258-4. Сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації

1. Будь-яке сприяння діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації, за відсутності ознак співучасті у злочині, вчиненому таким угрупованням, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна, якщо злочин було вчинено з корисливих мотивів.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора організованої терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації.

3. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування діяльності організованої терористичної групи чи терористичної організації, члени сім'ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.

2. У частині 6 статті 27 слова “передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу” замінити на “передбачених цим Кодексом”.

II. У Законі України “Про боротьбу з тероризмом”:

1. Пункт 6 абзацу 4 частини 1 статті 1 викласти у наступній редакції:

фінансування організованих терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм;

2. Абзаци 7 та 8 частини 1 статті 1 викласти у наступній редакції:

організована терористична група - стійке об'єднання декількох осіб (три і більше), об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, створене для вчинення терористичного злочину (терористичних злочинів);

терористична організація - стійке ієрархічне об'єднання декількох осіб (п'ять і більше), члени або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення терористичних злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, що вчиняють терористичні злочини, або забезпечення функціонування як самої терористичної організації, так і інших терористичних груп.

3. У тексті статті 24 термін “терористичною” замінити на словосполучення “такою, що причетна до терористичного злочину”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Данилевський А.О. Міжнародний досвід нормативної протидії матеріальному, організаційному чи іншому сприянню створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації та проблеми його запровадження в Україні / А.О. Данилевський // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. - Луганськ : ЛДУВС, 2007. - Вип. 4. - С. 48-57.

2. Данилевський А.О. Щодо юридичної природи матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Вісник Академії адвокатури України. - Київ : Видавничий центр Академії адвокатури України, 2007. - Вип. 10. - С. 101-105.

3. Данилевський А.О. Держава як суб'єкт матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Науковий журнал “Право і безпека”. - Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007. - Вип. 6 (2). - С. 65-68.

4. Данилевський А.О. Вина як елемент суб'єктивної сторони матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - Донецьк : Донецький юридичний інститут, 2008. - № 3. - С. 117_124.

5. Данилевський А.О. Відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка : Вплив покарань на злочинність. - Луганськ : ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2008. - Спец. вип. № 7. - С. 31_39.

6. Данилевський А.О. Щодо розміщення складу матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації в Кримінальному кодексі України / А. О. Данилевський // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (7-8 квітня 2006 р.). - Ч. 2. - Львів, 2006. - С. 41-44.

7. Данилевський А.О. Економічна безпека держави як додатковий об'єкт фінансування тероризму / А.О. Данилевський // Шлях України до економічної безпеки : Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків 20 квітня 2007 р.). - Харків, 2007. - С. 98-99.

8. Данилевский А.А. Объективная сторона материального, организационного либо иного содействия созданию или деятельности террористической группы либо террористической организации / А.А. Данилевский // Актуальные проблемы борьбы с преступлениями и иными правонарушениями : Материалы 5 международной научно-практической конференции. - Барнаул : Барнаульский юридический институт МВД России, 2007. - С. 189-190.

9. Данилевский А.А. Проблемы и пробелы криминализации содействия терроризму в России и в Украине / А.А. Данилевский // Уголовный запрет и его эффективность в борьбе с современной преступностью / Сборник научных трудов под ред. д. ю. н., проф. Н.А. Лопашенко. - Саратов, Саратовский центр по исследованию проблем организованной преступности и коррупции : Сателлит, 2008. - С. 152-154.

10. Данилевський А.О. Суб'єкт матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Сучасні проблеми юридичної науки : Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів / за заг. ред. А.П. Гетьмана. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 378-381.

11. Данилевський А.О. Завідомість як ознака суб'єктивної сторони матеріального, організаційного чи іншого сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації / А.О. Данилевський // Запорізькі правові читання : Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 15-16 травня 2008 року. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 368-370.

12. Данилевский А.А. Проблемы квалификации заранее не обещанного содействия деятельности террористической группы или террористической организации / А.А. Данилевский // Актуальные проблемы борьбы с преступлениями и иными правонарушениями : материалы шестой международной научно-практической конференции. - Барнаул: Барнаульский юридический институт, 2008. - С. 239-241.

Размещено на Allbest.ru

...