Розділ 3. «Зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу, та суміжні склади злочинів» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Розмежування зловживання владою або службовим становищем, вчиненого працівником правоохоронного органу, з іншими складами злочинів у сфері службової діяльності» доводиться, що досліджуваний склад злочину є суміжним зі складами перевищення влади або службових повноважень і службової недбалості. Кримінально-правові норми, які встановлюють відповідальність за службове підроблення, одержання хабара, провокацію хабара та ряд інших суспільно небезпечних діянь, вчинених службовими особами з використанням влади та службового становища, є спеціальними щодо ч. 1 ст. 364 КК та її частини 3-ї, а тому при конкуренції повинні застосовуватись саме вони, окрім випадків реальної сукупності злочинів. Порівняльний аналіз двох суміжних складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 та ч. 1, 2, 3 ст. 365 КК, дав автору підстави додатково обґрунтувати позицію науковців, які вважають недоцільним існування в теперішній редакції норми про перевищення влади або службових повноважень. Поряд з виключенням ст. 365 КК запропоновано нову редакцію кримінально-правової норми про зловживання владою або службовим становищем.

У підрозділі 3.2. «Зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу, і злочини, передбачені статтями розділів V, ХVІІІ, ХІХ Особливої частини КК України» з урахуванням висновків щодо об'єктивних та суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, обґрунтовано, що нормальна діяльність органів правосуддя - родовий об'єкт, за яким об'єднані злочини в розділі ХVІІІ Особливої частини КК, а також основний безпосередній об'єкт складів злочинів, передбачених ст. 371-374, ч. 2 ст. 376, ст. 380, 381, ч. 2 ст. 387, ст. 388 КК, частково включає в себе і нормальну діяльність правоохоронних органів, тобто безпосередній об'єкт складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК. Внаслідок взаємного проникнення (перехрещення) охоронюваних суспільних відносин утворюється безпосередній об'єкт, що включає в себе як інтереси правосуддя, так і правоохоронної діяльності. З урахуванням цього запропоновано внести зміни до чинного КК, перейменувавши ХVІІІ розділ його Особливої частини на «Злочини проти правоохоронної діяльності та правосуддя» та включивши до нього відповідні кримінально-правові норми на підставі спільності родового об'єкта. Шляхом порівняльного аналізу встановлено також, що зловживання владою, вчинене військовою службовою особою правоохоронного органу, за своєю сутністю та усіма об'єктивними й суб'єктивними ознаками повинно бути кваліфіковано за ч. 3 ст. 364 КК. Оскільки основний безпосередній об'єкт військового службового злочину є похідним від родового об'єкта злочинів у сфері службової діяльності, тому задля усунення зайвої конкуренції кримінально-правових норм пропонується запозичити позитивний досвід російського законодавця, назвавши військових службових осіб суб'єктами злочинів у сфері службової діяльності, а не проти військової служби, виключивши відповідні статті з ХІХ розділу Особливої частини КК України. Автором пропонуються правила подолання конкуренції відповідних кримінально-правових норм. Так, за конкуренції норм, передбачених, з одного боку, ч. 3 ст. 364 КК, а з іншого - ч. 3, або ч. 4 ст. 157, або ч. 2 ст. 159, або ч. 2 ст. 160, або ч. 2 ст. 161, або ч. 2 ст. 162, або ч. 2 ст. 163, або ж ч. 2 ст. 171 КК, рекомендується застосувати норму про кваліфікований вид зловживання владою або службовим становищем.

Висновки

Автором зазначається, що введення до КК України окремої норми про відповідальність за зловживання владою або службовим становищем працівників правоохоронного органу було здійснено безсистемно, оскільки окремі види зловживань водночас передбачені багатьма іншими статтями Особливої частини КК, що не узгоджені між собою. Це породжує проблеми конкуренції, окремі з яких складно, а то й неможливо вирішити на базі усталених правил кваліфікації. До того ж застосування спеціальних норм часто призводить до пом'якшення кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів всупереч повсюдно декларованій ідеї про її посилення. Виходячи з цього, констатується, що окрема норма про зловживання владою або службовим становищем працівників правоохоронних органів є зайвою. Проблему посилення відповідальності таких осіб у дисертації пропонується вирішити, зокрема, за рахунок розмежування в ст. 364 КК України складів злочину про «зловживання службовим становищем» та «зловживання владою»; виключення з відповідних статей розділу V Особливої частини КК кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину службовою особою, що дозволить без жодних сумнівів кваліфікувати суспільно небезпечне діяння залежно від обставин за статтею про зловживання владою або службовим становищем, або ж за сукупністю злочинів; розширення кола службових осіб правоохоронних органів (одночасно з чітким його окресленням), які можуть бути суб'єктами злочинів, передбачених ст. 371-373 КК України та ін. Автором обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного КК України. Попри наведене пропонується статтю 364 викласти у такій редакції:

«Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Зловживання владою, тобто умисне використання владних повноважень представником влади всупереч інтересам державної служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Виключено.

4. Зловживання владою або службовим становищем, що супроводжувалося насильством чи погрозою його застосування або використанням зброї за відсутності ознак катування, чи потягло тяжкі наслідки, -карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, а також Збройних Силах України, інших військах та військових формуваннях України.

2. Представники влади - це громадяни України, які здійснюють функції публічної влади та наділені повноваженнями у межах своєї компетенції пред'являти вимоги, приймати рішення чи застосовувати примусові заходи щодо громадян і юридичних осіб незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

3. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.

4. Істотною шкодою у статтях 364, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Істотна шкода може мати також нематеріальний характер і полягати у порушенні конституційних прав і свобод громадян, підриві авторитету органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування, порушенні нормальної діяльності організації, вчиненні злочину підконтрольними чи підлеглими особами тощо.

5. Тяжкими наслідками у статтях 364, 366, 367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкі наслідки нематеріального характеру визначаються з урахуванням кількості потерпілих, тривалості та (або) ступеня порушення їхніх прав, можливості їх відновлення чи відновлення нормальної діяльності відповідних органів та організацій, тяжкості та кількості злочинів, вчинених підконтрольними або підлеглими особами тощо».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коваленко В.П. Деякі етичні та кримінологічні аспекти застосування насильства в правоохоронній діяльності / В.П. Коваленко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. - №4. - С. 45-49.

2. Коваленко В.П. Попередження насильства у правоохоронній діяльності / В.П. Коваленко // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2001. - №1. - С.82-85.

3. Коваленко В.П. Злочини у правоохоронній сфері / В.П. Коваленко // Вісник прокуратури. - 2003. - №4. - С.89-92.

4. Коваленко В.П. Про визначення поняття «правоохоронний орган» в кримінальному законодавстві України / В.П. Коваленко // Життя і право. - 2005. - №5. - С.50-56.

5. Коваленко В.П. Про форму вини у складі злочину передбаченому ч. 3 ст. 364 КК України / В.П. Коваленко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: серія юридична. - 2007. - Вип. 3. - С. 324-337.

6. Коваленко В.П. Працівник правоохоронного органу як суб'єкт злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України / В.П. Коваленко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали IX регіон. наук.-практич. конф., 13-14 лютого 2003 р.: тези доп. - Львів: юрид фак. ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - С.406-408.

7. Коваленко В.П. Проблеми визначення поняття «працівник правоохоронного органу» в кримінальному праві України / В.П. Коваленко // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): матеріали наук.-практ. конф., 4-5 квітня 2003 р.: тези доп. - Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. - С. 174-178.

8. Коваленко В.П. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів за зловживання владою чи службовим становищем / В.П. Коваленко // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності: матеріали наук.-практ. сем., 20 лютого 2004 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 33-38.

9. Коваленко В.П. Суспільно-небезпечне діяння в складі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України / В.П. Коваленко // Актуальні питання реформування правової системи України: збірн. наук. ст. за мат. I міжвуз. наук. практ.-конф., 27-28 травня 2005 р.: тези. доп. - Луцьк, 2005. - Част II. - С.283-287.

Анотація

Коваленко В.П. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2009.

У дисертації міститься комплексне дослідження питань кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів за зловживання владою або службовим становищем, визначені її світоглядні аспекти, соціальна зумовленість. Здійснено юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК, та відмежовано його від суміжних складів злочину; вироблені практичні рекомендації щодо кваліфікації розглядуваного злочину; сформульовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність службових осіб правоохоронних органів.

Ключові слова: працівник правоохоронного органу, службова особа, правоохоронна діяльність, кримінальна відповідальність.

Аннотация

Коваленко В.А. Уголовная ответственность за злоупотребление властью или служебным положением совершённое сотрудником правоохранительного органа. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Львовский государственный университет внутренних дел. - Львов, 2009.

В диссертации содержится комплексное исследование вопросов уголовной ответственности сотрудников правоохранительных органов за злоупотребление властью или служебным положением, определены ее философские аспекты и социальная обусловленность. Автором проведен детальный юридический анализ состава преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 364 УК Украины, в результате которого: охарактеризованы общественные отношения, являющиеся непосредственным объектом состава преступления, установлен механизм нанесения ему вреда; определены понятия «правоохранительный орган» и «правоохранительная деятельность» применительно к исследуемому составу преступления; установлено, что это преступление может быть совершено сотрудником правоохранительного органа исключительно благодаря использованию властных полномочий в сфере правоохранительной деятельности в форме как действия, так и бездействия; охарактеризованы признаки специального субъекта состава преступления, установлено, что злоупотребление властью может быть совершено служебным лицом правоохранительного органа исключительно с прямым умыслом, «двойная» форма вины может иметь место лишь при нанесении указанным преступлением тяжких последствий. Проанализировано также соотношение ч. 3 ст. 364 УК Украины со смежными составами преступлений, а также с уголовно-правовыми нормами, с которыми при квалификации общественноопасных деяний возникает конкуренция, предложены правила ее устранения. В результате исследования этих вопросов формулируются новые теоретические положения, уточняется содержание отдельных понятий и терминов, которые имеют значение для науки, практики и усовершенствования законодательства.

В результате диссертационного исследования автор пришел к выводу, что введение в Уголовный кодекс отдельной нормы об ответственности сотрудников правоохранительных органов за злоупотребление властью или служебным положением было осуществлено бессистемно, поскольку отдельные виды злоупотреблений одновременно предусмотрены многими иными статьями Особенной части УК, которые не согласованы между собой. Это порождает проблемы конкуренции, отдельные из которых невозможно разрешить на основе общепринятых правил квалификации. К тому же применение специальных норм часто приводит к неоправданному смягчению уголовной ответственности. Проблему усиления ответственности таких лиц в диссертации предлагается решить путем внесения системных изменений в УК Украины. Предложена в частности новая редакция ст. 364 УК Украины.

Ключевые слова: сотрудник правоохранительного органа, правоохранительная деятельность, служебное лицо, уголовная ответственность.

Annotation

Kovalenko V. P. Criminal Responsibility for the Abuse of Power or Official Position, Committed by the Law Enforcement Worker. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Law in speciality 12.00.08. -Criminal Law and Criminology; Criminal and Executive Law. - Lviv State University of Internal Affairs. - Lviv, 2009.

The thesis researches contain comprehensive studies of the criminal responsibility of the law enforcement workers for the abuse of power or official position; its world outlook aspects and social causes are denoted. The juridical analysis of the corpus delicti (part 3 article 364 of Criminal Code of Ukraine) is done by the author, it is distinguished from adjacent corpus delicti; the examined crime qualification practical recommendations are worked out; the legislation improvement recommendations regarding of the criminal responsibility of the law enforcement officials are formulated in the thesis.

Key words: law enforcement worker, official, law enforcement activity, criminal responsibility.

Размещено на Allbest.ru