Еколого-правове регулювання карантину рослин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

УДК 349.6:632.97

Спеціальність: 12.00.06 ? земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

Автореферат

Курзова Вікторія Володимирівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, Берлач Анатолій Іванович, Одеський державний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Погрібний Олексій Олексійович, АПрН України, головний вчений секретар

кандидат юридичних наук, доцент, Краснова Марія Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права.

Захист відбудеться "23" жовтня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів та природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, кім. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів та природокористування України за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, кім. 28

Автореферат розіслано "22" вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ю. Піддубний

Анотації

Курзова В.В. Еколого-правове регулювання карантину рослин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 ? земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. - Національний університет біоресурсів та природокористування України. - Київ, 2009.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням еколого-правового регулювання карантину рослин.

Згідно з поставленою метою визначено еколого-правовий зміст поняття "карантин рослин" та здійснено відмежування цього поняття від суміжних та споріднених із ним термінів. Проведено огляд розвитку інституту карантину рослин в системі екологічного права.

Узагальнено чинне екологічне національне та міжнародне законодавство з карантину рослин і на його основі проаналізовано функції і компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування у галузі організації та здійснення карантину рослин. Охарактеризовано особливості карантинного режиму, як різновиду правових режимів надзвичайних екологічних ситуацій. Проведено аналіз карантинних (фітосанітарних заходів) та здійснено їх класифікацію.

Розроблено пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення механізму еколого-правового регулювання карантину рослин. Досліджено підстави застосування юридичної відповідальності за порушення законодавства про карантин рослин.

Ключові слова: карантин рослин, еколого-правове регулювання, фітосанітарний контроль, захист рослин, екологічне законодавство.

Курзова В.В. Эколого-правовое регулирование карантина растений. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 ? земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2009.

Диссертация является комплексным научным исследованием эколого-правового регулирования карантина растений.

Согласно с поставленной целью определено эколого-правовое содержание понятия "карантин растений" и осуществлено отграничение этого понятия от смежных и родственных с ним терминов. Рассмотрено развитие института карантина растений в системе экологического права.

Обобщено действующие экологическое национальное и международное законодательство по карантину растений и на его основе проанализированы функции и компетенция органов государственной власти и местного самоуправления в сфере организации и осуществления карантина растений Охарактеризовано особенности карантинного режима, как разновидности правовых режимов чрезвычайных экологических ситуаций. Проведено анализ карантинных (фитосанитарных) мероприятий и их классификацию. екологічний правовий юридичний

Усовершенствовано механизм эколого-правового регулирования в сфере организации и осуществление карантина растений, в части организационных мероприятий, а именно относительно необходимости объединения усилий главных госинспекций трех министерств: Министерства агрополитики, Министерства охраны окружающей естественной среды и Министерства здравоохранения; необходимости принятия на уровне Министерства аграрной политики Украины, Министерства охраны окружающей естественной среды и Министерства здравоохранения Украины - Положения об общественных инспекторах защиты растений.

Осуществлено характеристику факторов, которые влияют на эффективность эколого-правового регулирования в сфере организации и осуществление карантина растений, а также предложено их классификацию.

Разработаны предложения и рекомендации, направленные на усовершенствование эколого-правового регулирования карантина растений. Исследовано основания применения юридической ответственности за нарушение законодательства о карантине растений.

Ключевые слова: карантин растений, эколого-правовое регулирование, фитосанитарный контроль, защити растений, экологическое законодательство.

Kursova V.V. Ecolojical-lawful regulation of quarantine of plants. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific Degree of Candidate of Legal Sciences, speciality 12.00.06 - Land law; Agrarian Law; Ecologic law; Nature-resource law. National University of Bio-resources and Nature-use of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Dissertation is complex scientific research of ecologic-lawful regulation of quarantine of plants.

It is defined the ecologic-lawful maintenance of "quarantine of plants" concept and it is carried out the delimitation of this concept from contiguous with it terms. The review of development of institute of quarantine of plants is conducted in the system of Ecologic law. The author generalized current ecological national and international legislation on quarantine of plants; on this basis the functions and jurisdiction of public and local self-government authorities are analyzed in industry of organization and realization of quarantine plants. The features of quarantine regime are described as to variety of legal modes of extraordinary ecological situations. The analysis of quarantine (phytosanitary measures) is conducted and their classification is carried out.

Suggestions and recommendations directed on improvement of mechanism of ecologic-lawful adjusting of plants' quarantine are developed. It is examined the grounds of legal responsibility for violation of legislation on quarantine of plants.

Keywords: quarantine of plants, ecologic-lawful adjusting, phyto-sanitary control, defence of plants, ecological legislation.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кожний народ в тій чи іншій мірі зобов'язаний турбуватися про охорону навколишнього середовища, адже це його сьогодення і майбутнє. В охороні загального біологічного різноманіття ключову роль відіграє збереження рослинного світу. Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що людина більше програє від того, коли втрачає певні види рослин, ніж виграє.

Певну загрозу для рослинного світу створює розповсюдження шкідників та хвороб рослин. До того ж, розповсюдження шкідників та хвороб рослин може завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу в цілому, а й життю та здоров'ю людини. Сучасне ефективне господарювання в галузі рослинництва неможливе без захисту рослин, який дозволяє скоротити колосальні втрати, зокрема, сільськогосподарської продукції від шкідників та хвороб. Тому, особливо актуальним у сучасний період є належним чином установлене правове регулювання охорони та захисту об'єктів рослинного світу, зокрема, шляхом належної організації карантину рослин із ціллю забезпечення охорони рослин від шкідників та хвороб та їх проникнення на територію України.

Перелік регульованих шкідливих організмів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 203 види, з яких 30 обмежено поширені на території України. В цілому сільськогосподарським культурам та продукції рослинництва шкодять понад 400 видів шкідників, 200 збудників хвороб, 300 видів бур'янів. За підрахунком наукових установ Української академії аграрних наук в Україні втрати від шкідників, хвороб і бур'янів обчислюється в розмірі 33-48% потенційного врожаю.

Вищезазначені чинники господарювання призвели до накопичення багатоїдних шкідливих комах. Кількісний склад збудників і хвороб та насиченість ними, цих культур, за даними Інституту захисту рослин, в останні 5-7 років істотно примножились. Карантин рослин у певній мірі має запобіжну функцію щодо захисту та охорони рослин від шкідників та збудників хвороб.

Отже, перед Україною постало завдання вдосконалення нормативно-правової бази та створення цілісного і досконалого механізму карантину рослин. Актуальність та важливість даних питань, а також наявність наукових розробок лише з окремих аспектів цієї проблематики в Україні, відсутність упорядкованої системи нормативно-правових актів у цій сфері обумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження.

Науково-теоретичною основою дослідження є праці як провідних українських, так і зарубіжних вчених. Наукові дослідження В.І.Андрейцева, А.І. Берлача, О.В. Бесяцького, Г.Ю. Бистрова, М.М. Брінчука, С.А. Боголюбова, М.І. Васильєвої, О.В. Гафурової, А.П. Гетьмана, О.К. Голіченкова, В.М. Єрмоленка, Т.Р. Захарченко, Л.М. Здоровко, Н.Р. Кобецької, О.С. Колбасова, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, М.В. Краснової, В.І.Курила, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, О.Ю. Піддубного, О.О. Погрібного, С.В. Размєтаєва, В.І. Семчика, А.М. Статівки, А.Г. Тарнавського, Н.І.Титової, Ю.С. Шемшученка, В.М. Шульги, В.В. Янчука, В.З. Янчука з питань теорії екологічного та аграрного права допомогли сформулювати основні положення, на яких повинні базуватися загальні підходи до правового регулювання участі громадськості у прийнятті екологічно значимих рішень.

Саме тому вивчення еколого-правового регулювання у площині карантину рослин крізь призму реалій сьогодення видається необхідним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до: Плану заходів, спрямованих на виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають із її членства в Раді Європи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 1002-р; плану науково-дослідницької роботи кафедри трудового, земельного та екологічного права Одеського державного університету внутрішніх справ "Актуальні проблеми правового регулювання трудових, земельних та екологічних відносин" (номер державної реєстрації 0105U000657).

Тема дисертації затверджена вченою радою Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № 4 від 28 грудня 2006 р.). Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання, доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.

Мета і завдання дослідження полягає в науковій розробці й формуванні висновків щодо вдосконалення організаційно-правових засад здійснення карантину рослин; визначення місця, ролі та завдань спеціального органу в сфері карантину рослин, проведення аналізу чинного законодавства з даного питання та розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання правовідносин у сфері організації та здійснення карантину рослин.

Мета дослідження обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:

_ простежити ґенезу та особливості еколого-правового регулювання карантину рослин;

_ визначити еколого-правовий зміст поняття "карантин рослин" та здійснити відмежування цього поняття від суміжних та споріднених із ним термінів;

_ провести огляд розвитку інституту карантину рослин в системі екологічного права;

_ узагальнити чинне екологічне національне та міжнародне законодавство з карантину рослин;

_ розглянути та проаналізувати функції і компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері організації та здійснення карантину рослин;

_ охарактеризувати особливості карантинного режиму, як різновиду правових режимів надзвичайних екологічних ситуацій;

_ розробити рекомендації та надати пропозиції, спрямовані на вдосконалення механізму еколого-правового регулювання карантину рослин;

_ провести аналіз карантинних (фітосанітарних заходів) та здійснити їх класифікацію;

_ дослідити підстави застосування юридичної відповідальності за порушення законодавства про карантин рослин.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері еколого-правового регулювання карантину рослин.

Предметом дослідження є еколого-правове регулювання карантину рослин.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система методів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, формально-логічний, аналізу та синтезу, моделювання, статистичний тощо), так і спеціальних (історико-правовий, порівняльно-правовий тощо).

Зокрема, діалектичний метод дав можливість дослідити механізм еколого-правового регулювання карантину рослин в умовах постійного розвитку, виявити закономірності розглядуваного процесів тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.). Формально-логічний застосований при формулюванні теоретичних положень дисертації, зокрема, при конструюванні автором дефініцій понять, побудові наукових класифікацій тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.). Методи аналізу та синтезу використані у ході з'ясування структури механізму еколого-правового регулювання карантину рослин, що дозволило за допомогою методу моделювання розробити ряд пропозицій, спрямованих на удосконалення вітчизняного екологічного законодавства, норми якого регламентують відносини у досліджуваній сфері, тощо (підрозділи 1.2, 2.1-2.3 та ін.). За допомогою статистичного методу проаналізовано зміни кількісних показників правопорушень у сфері карантину рослин (підрозділ 3.3). Історико-правовий метод застосовано при дослідженні витоків наукового уявлення про сутність карантину рослин тощо (підрозділ 1.1 та ін.). Порівняльно-правовий метод використано під час розгляду зарубіжного досвіду еколого-правового регулювання карантину рослин (підрозділи 1.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням механізму еколого-правового регулювання карантину рослин, за результатами якого автором запропоновано низку нових наукових положень, котрі мають теоретичне та практичне значення для розвитку екологічного права й удосконалення екологічного законодавства, а саме:

вперше:

- обґрунтовано, що введення карантинного режиму рослин на певних територіях має на меті вирішення, по суті, тих самих завдань, які постають при оголошенні окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації, а також передбачає запровадження у карантинних зонах режиму, подібного до того, що встановлюється для зон надзвичайної екологічної ситуації, що підтверджує нашу позицію про те, що карантинний режим є різновидом надзвичайної екологічної ситуації;

- сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до: Закону України "Про карантин рослин", що стосується понятійного апарату досліджуваної нами сфери, а саме "карантин рослин", "фітосанітарний контроль" "заходи фітосанітарного контролю";

удосконалено:

_ механізм еколого-правового регулювання у сфері організації та здійснення карантину рослин, у частині організаційних заходів, зокрема щодо необхідності:

· об'єднання зусиль головних держінспекцій трьох міністерств: Міністерства агрополітики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України;

· прийняття на рівні Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України Положення "Про громадських інспекторів захисту рослин", та визначення в ньому повноважень громадських інспекторів у сфері карантину рослин;

· прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про затвердження Порядку відшкодування матеріальних збитків особам, які постраждали внаслідок введення карантинного режиму рослин або у зв'язку з проведенням робіт, спрямованих на ліквідацію та профілактику карантинних хвороб рослин";

отримало подальшого розвитку:

- дослідження системи органів, уповноважених здійснювати еколого-правове регулювання у сфері організації та здійснення карантину рослин;

- вивчення об'єкту та форм еколого-правового регулювання у сфері організації та здійснення карантину рослин;

- характеристика чинників, які впливають на ефективність еколого-правового регулювання у сфері організації та здійснення карантину рослин та запропоновано їх класифікацію.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення та висновки дисертації використано:

- у науково-дослідній сфері - у подальших наукових дослідженнях теоретичних проблем здійснення еколого-правового регулювання карантину рослин;

- у сфері правозастосування - при розробленні автором проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" (Лист ВР України № 04-11/7-1090 від 20.07.2009 р.; Лист Мінагрополітики України №37-13-1-15/13405 від 30.07.2009 р.).

- у навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін "Екологічне право", "Земельне право", "Аграрне право" Одеського державного університету внутрішніх справ (Акт впровадження від 21 травня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, основні положення та висновки якого сформульовані автором самостійно. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованих робіт, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданні кафедри трудового, земельного та екологічного права Одеського державного університету внутрішніх справ, а також були оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науковій конференції "Революції в Україні у ХХ - ХХІ століттях: співзвуччя епох", (Одеса, 18-19 листопада 2005 р.).; ІІІ звітній конференції науково-педагогічного складу ОЮІ ХНУВС (Одеса, 28-29 квітня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції "Революції в Україні у ХХ - ХХІ століттях: співзвуччя епох", (Одеса, 16-17 березня 2007 р.); Регіональній науково-практичній конференції "Проблеми реалізації кримінальної відповідальності: Кримінально-правові та кримінально-виконавчі аспекти" (Одеса, 2 квітня 2007 р.); Науково-практичній конференції "Шлях України до економічної безпеки" (Харків, 20 квітня 2007р.); ІV звітній конференції науково-педагогічного складу ОЮІ ХНУВС (Одеса, 24 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми розвитку транспортної галузі та удосконалення транспортного законодавства", (ОЮІ ХНУВС, 15 червня 2007р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 30 - 31 травня 2008 р.); V звітній конференції науково-педагогічного складу ОДУВС (Одеса 16 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Процесуальні, тактичні та психологічні проблеми, тенденції і перспективи вдосконалення слідства" (Одеса 30 травня 2008 р.); Регіональній науково-практичній конференції "Дотримання прав та свобод людини і громадянина: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення" (Одеса 24 грудня 2008 р.);

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження викладено у 17 публікаціях, з яких 4 надруковано у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями і предметом дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, додатків (60 сторінок) та списку використаних джерел (322 найменувань на 32 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 275 сторінок, з них основного тексту - 181 сторінка.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність та ступінь дослідження; зазначено про зв'язок роботи з науковими планами та програмами; окреслено мету та основні завдання дослідження; вказано на його наукову новизну, теоретичне та практичне значення; визначено основні методологічні засади; наведено інформацію про апробацію результатів роботи, а також висвітлено положення, що виносяться на захист.

Перший розділ - "Теоретико-правові основи карантину рослин" містить три підрозділи, присвячених дослідженню генезису еколого-правового регулювання карантину рослин, розглянуто питання карантину рослин, як об'єкту еколого-правового регулювання, висвітлено та проаналізовано проблеми імплементації міжнародного законодавства в галузі карантину рослин до національного законодавства.

У підрозділі 1.1. "Генезис еколого-правового регулювання карантину рослин" зазначається, що розвиток правового впливу на сферу екологічних відносин характеризується відповідними історичними етапами та бере свій початок з ХІV століття. У зв'язку з цим, автор проаналізувавши значну кількість історичних, наукових, нормативних та публіцистичних джерел обґрунтовує системність еколого-правового регулювання карантину рослин, на основі чого виокремлює чотири його етапи, кожен з яких характеризує відповідну історичну епоху розвитку екологічних відносин та відрізняється своєю специфікою.

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку розуміння сутності еколого-правового регулювання карантину рослин.

У висновках дисертації викладено одержані автором найвагоміші наукові та практичні результати, сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення еколого-правового регулювання карантину рослин, зокрема:

1. Простеживши генезис становлення та розвитку еколого-правового регулювання карантину рослин, автором обґрунтовано системність такого регулювання, на основі чого виокремлено чотири його етапи, кожен з яких характеризує відповідну історичну епоху розвитку екологічних відносин та відрізняється своєю специфікою.

2. Обґрунтовано висновок, що карантин рослин є різновидом карантину і являє собою такий правовий режим, що передбачає систему державних заходів (адміністративних та фітосанітарних), спрямованих на запобігання занесенню на територію України та/або поширенню у межах території України регульованих шкідливих організмів з ціллю захисту рослин та забезпечення екологічної безпеки.

3. Аналіз накопиченого досвіду радянського періоду щодо правового регулювання карантину рослин і його впливу на конструювання карантинного законодавства сучасної України дозволив дисертанту стверджувати, що основними тенденціями розвитку карантинних норм у сфері захисту рослин від шкідливих організмів (шкідників, хвороб, бур'янів) є їх уніфікація відповідно до міжнародних норм, а так само прагнення до міжнародної взаємодії. Разом з тим, на думку автора, норми законодавства про карантин рослин розвивалися і приймалися дещо повільно і зазвичай не відповідали стану зовнішньоекономічних відносин в країні.

4. Правова основа у сфері регулювання карантину рослин охоплює достатньо широке коло питань у зазначеній галузі. Однак існують певні неузгодженості в термінологічному апараті, що потребує вдосконалення та систематизації законодавства в галузі карантину рослин. Аналізуючи окремі положення національного та міжнародного законодавства у сфері карантину рослин, автор приходить висновку, що сьогодні необхідно негайно об'єднати зусилля всіх держав в зазначеній галузі, зокрема неухильно дотримуватися встановлених міжнародними конвенціями вимог до фітосанітарного контролю.

Здобувачем констатовано, що на сьогодні існує три основні тексти документів, які визначають нормативно-правові вимоги з фітосанітарного карантинного контролю у всіх країнах світу. Ці вимоги є фундаментальними принципами, на яких побудовані національні правила та законодавства з карантину рослин в кожній окремо взятій країні. Цими основними документами є: Міжнародна конвенція щодо захисту рослин; Угода Світової організації торгівлі про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, принципи карантину рослин, пов'язані з міжнародною торгівлею (міжнародні стандарти з фітосанітарних заходів).

5. Обґрунтовано висновок, що у чинному Законі України "Про карантин рослин" визначення поняття "карантин рослин", як системи попереджувальних та контрольних заходів дещо звужує розуміння цього терміну. У зв'язку з цим, автором запропоновано у ст. 1 даного Закону уточнення цього поняття, а саме: "карантин рослин" - це правовий режим, який передбачає систему держаних заходів, спрямованих на запобігання занесенню або поширенню регульованих шкідливих організмів або забезпечення контролю за ними (локалізації) та ліквідації з ціллю охорони та захисту рослинних ресурсів країни.

6. З метою узгодження фітосанітарного законодавства України з вимогами міжнародного права та законодавства ЄС автором обґрунтовано здійснення таких заходів:

_ офіційно визначити національну організацію захисту рослин України;

_ удосконалити понятійний апарат Закону України "Про карантин рослин";

_ з точки зору законодавчої техніки Розділ І "Загальні положення" Закону України "Про карантин рослин" доцільно доповнити новою статтею, що визначає принципи правового регулювання у сфері карантину рослин;

_ адаптувати національні стандарти з фітосанітарії до відповідних міжнародних норм, визначених Угодою СОТ/СФС.

7. З урахуванням опублікованих точок зору вітчизняних і зарубіжних вчених дисертантом запропоновано визначення поняття еколого-правове регулювання карантину рослин, як особливої форми управлінської діяльності, здійснюваної уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, владні повноваження яких спрямовані на реалізацію заснованих на обов'язковій або добровільній основі екологічних відносин з приводу організації та здійснення карантину рослин.

8. Аналіз структури системи державних органів влади у сфері еколого-правового регулювання карантину росли дозволи зробити висновок про те, що особливістю організаційної системи управління у досліджуваній сфері є численність та неоднорідність суб'єктів, що її складають. До неї входять як органи державного управління, так і органи місцевого самоврядування, а також центральні органи виконавчої влади з галузевими та функціональними повноваженнями, для яких забезпечення захисту рослин від карантинних організмів є лише складовою основних функцій при реалізації державної політики з певних питань.

Обґрунтовано доцільність проведення комплексних організаційних заходів щодо системи органів управління у досліджуваній сфері, а саме об'єднати зусилля головних держінспекцій трьох міністерств: Міністерства агрополітики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України.

Враховуючи національне та міжнародне значення проблеми забезпечення екологічної безпеки в сфері рослинного світу, зроблено висновок щодо необхідності прийняття на рівні Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України - Положення про громадських інспекторів захисту рослин, в якому вважаємо за доцільне у розділі "Повноваження громадських інспекторів захисту рослин" визначити повноваження у сфері карантину рослин.

9. Проаналізувавши практику фітосанітарного контролю щодо механізму інтродукція та акліматизація нових для флори України видів рослин, автор доводить, що Закон України "Про карантин рослин" (ст. 40) передбачає відповідальність винних у самовільному проведенні інтродукції та акліматизації дикорослих видів рослин. Однак вказана норма носить декларативний характер, оскільки ст. 88 КУпАП передбачає лише відповідальність за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів рослинного світу. Щодо відповідальності за порушення вимог інтродукції та акліматизації об'єктів рослинного світу, то вона передбачена лише у проекті Кодексу України "Про адміністративні проступки" (ст. 192).

До того ж, відповідно до ч.3 ст. 33. Закону України "Про рослинний світ" вимоги щодо проведення інтродукції та акліматизації дикорослих рослин мають визначатися у Положенні про інтродукцію та акліматизацію рослин, яке розробляється і затверджується Мінприроди за погодженням із Національною академією наук України та Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Однак, в наявності такого Положення не існує.

10. Аналізуючи карантинні (фітосанітарні) заходи, які проводяться у карантинних та регульованих зонах, при запровадженні карантинного режиму, автор доводить, що вони мають здійснюватися у комплексі з надзвичайними заходами, зокрема у комплексі з адміністративно-попереджувальними заходами. Невизначеність у ст.34 Закону "Про карантин рослин" комплексу надзвичайних заходів, які здійснюються у карантинній зоні в разі впровадження карантинного режиму, як надзвичайної екологічної ситуації, нашу думку, є невиправданим. Адже, карантинний режим - являє собою сукупність не тільки ліквідаційних та локалізаційних заходів знищення регульованих шкідливих організмів у вогнищах зараження відповідно до вимог фітосанітарного законодавства, а також, спеціальних надзвичайних заходів відповідно до вимог законодавства про надзвичайні ситуації. Отже, введення карантинного режиму рослин на певних територіях має на меті вирішення, по суті, тих самих завдань, що постають при оголошенні окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації, а також передбачає запровадження у карантинних зонах режиму, подібного до того, що встановлюється для зон надзвичайної екологічної ситуації, що підтверджує нашу позицію про те, що карантинний режим є різновидом надзвичайної екологічної ситуації.

11. Фітосанітарний контроль (контроль у галузі карантину рослин) є різновидом екологічного контролю із забезпечення екологічної безпеки, тобто запобіжним видом екологічного контролю. Фітосанітарний контроль являє собою систему попереджувальних, локалізаційних та ліквідаційних фітосанітарних заходів. Невизначеність поняття фітосанітарного контролю та системи фітосанітарних заходів, що здійснюються у процесі фітосанітарного контролю, на думку автора, по-требує законодавчого врегулювання. Зокрема, запропоновано ст. 1 Закону України "Про карантин рослин" доповнити терміном "фітосанітарний контроль", а також визначити систему заходів фітосанітарного контролю:

- фітосанітарний контроль - діяльність уповноважених законом органів державної влади в сфері карантину рослин, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства про карантин рослин та забезпечення екологічної безпеки;

- заходи фітосанітарного контролю - запобіжні, локалізаційні та ліквідаційні фітосанітарні заходи, які здійснюються шляхом проведення моніторингу, інспектування, огляду, нагляду, обстеження, аналізу, фітосанітарної експертизи, локалізації та ліквідації, та контроль за їх виконанням.

12. Аналіз юридичної відповідальності в сфері карантину рослин дає підстави зробити висновок, що за порушення законодавства про карантин рослин передбачена цивільно-правова, дисциплінарна, матеріальна (ст. 132 КЗПУ), адміністративна (статті 105, 106, 238-2 КУпАП) та кримінальна відповідальність (статті ст.247, 113 ККУ). Проте, відшкодування шкоди, заподіяної при впровадженні карантинного режиму рослин нормативно не встановлено. У цьому зв'язку обґрунтовано доцільність прийняття на рівні Кабінету Міністрів України постанови Про затвердження Порядку відшкодування матеріальних збитків особам, які постраждали внаслідок запровадження карантинного режиму рослин або у зв'язку з проведенням робіт, спрямованих на ліквідацію та профілактику карантинних хвороб рослин.

Список опублікованих праць

1. Бондар Л.О. Екологічне право України у запитаннях та відповідях: навч. посібник / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. - Харків: Ксілон, 2007. - 245с.

2. Бондар Л.О. Екологічне право України: навч. посібник. / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. - Харків: Бурун-Книга, 2008р. - 368с.

3. Курзова В.В. Правові проблеми власності на природні ресурси /В.В. Курзова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2006. - № 2. - С.105-110.

4. Курзова В.В. Історичні аспекти розвитку земель рекреаційного та оздоровчого призначення / В.В. Курзова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2006. - № 4. - С. 233-237.

5. Курзова В.В. Проблеми становлення законодавства про карантин рослин до 1917 р. / В.В. Курзова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 2. - С. 120-123.

6. Курзова В.В. Проблеми реалізації права на безпечне для життя та здоров'я довкілля при оголошенні карантинного режиму рослин / В.В. Курзова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 3. - С. 136-139.

7. Курзова В.В. Проблеми права приватної власності на землю доби УНР як одна з причин поразки центральної ради / В.В. Курзова //Революції в Україні у ХХ - ХХІ століттях: співзвуччя епох: матеріали І міжнародної наукової конференції, 18-19 листопада 2005 р., Одеса: Вид-во ОЮІ ХНУВС, 2005. - С. 89 - 94.