Конституційно-правові принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.565 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В УКРАЇНІ

12.00.02 - конституційне право

ФАКАС ІЛОНА БОРИСІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті права ім. Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом.

Науковий керівник:

Олійник Анатолій Юхимович, кандидат юридичних наук, професор, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри загальноюридичних дисциплін.

Офіційні опоненти:

Марцеляк Олег Володимирович, доктор юридичних наук, професор, Навчально-науковий інститут підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ, начальник;

Боняк Валентина Олексіївна, кандидат юридичних наук, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри конституційного та міжнародного права.

Захист відбудеться "26" лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ (03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

Автореферат розісланий "23" січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Б. Горова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація правосуддя набуває особливого значення у зв'язку з адаптацією законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з правовою системою Європейського Союзу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. Чіткого усвідомлення потребують такі проблеми як роль і місце судової влади в суспільстві, її співвідношення з законодавчою та виконавчою владами, гарантії та механізми забезпечення незалежності суду, раціональна побудова судової системи, вироблення відповідних судових процедур з метою забезпечення доступного, оперативного, неупередженого і якісного розгляду судових справ. Гострі дискусії, пов'язані із вирішенням зазначених проблем стримують запровадження необхідних змін, що в кінцевому підсумку відповідним чином відбивається на забезпеченні державою прав і свобод людини та громадянина.

Питання про принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції як фундаментальні засади захисту прав і свобод людини та громадянина на сьогодні зберігає свою актуальність.

Існує чимало досліджень вітчизняних вчених, які тим чи іншим чином торкаються проблеми сутності галузевих принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, проте конституційно-правові принципи та методологічні і теоретичні проблеми їх реалізації досліджені не повною мірою. Однією з причин такої ситуації є недостатність у вітчизняній конституційно-правовій науці самостійних комплексних досліджень з проблем впровадження в судочинство основних його засад.

Як свідчить практика проведення судово-правової реформи в Україні, поки що не мають задовільного концептуального вирішення чимало теоретичних аспектів інституту судової влади, не згадуючи про практичне вирішення існуючих проблем організації і діяльності судів загальної юрисдикції. В зв'язку з цим існує потреба у додаткових теоретичних дослідженнях цілого ряду конституційно-правових проблем функціонування судової системи.

Таким чином, теоретичне вирішення загальних проблем функціонування судів загальної юрисдикції, ролі та місця у державі їх фундаментальних засад, необхідності здійснення повноцінної судово-правової реформи, орієнтованої на удосконалення матеріального законодавства, процесуальних форм правосуддя, реалізацію конституційних гарантій незалежності суддів стає надзвичайно актуальним завданням.

Як показує практика здійснення судово-правової реформи в Україні, після прийняття нової Конституції України, однією з дискусійних проблем виявилась проблема визначення принципів територіальності та спеціалізації як основоположних організаційних принципів побудови судової системи. Теоретична невирішеність вказаної проблеми породжує гострі дискусії при виробленні загальної моделі судоустрою.

Вирішення основних теоретичних і практичних проблем впровадження засад організації і діяльності судів загальної юрисдикції сприятиме вдосконаленню їх конституційно-правового регулювання, виробленню реальних механізмів їх реалізації відповідно до потреб розвитку сучасного українського суспільства і майбутнього громадянського, послугує подальшому розвитку конституційного права України як галузі права і науки.

У роботі застосовувалися наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, пов'язані з дослідженням конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні. Серед них праці таких науковців, як В. Бойко, В. Боняк, М. Бородін, В. Бринцев, Н. Газетдінов, Ю. Грошевий, Т. Добровольська, А. Колодій, Р. Кочар'янц, Р. Куйбіда, С. Лихова, В. Маляренко, І. Марочкін, О. Марцеляк, М. Михеєнко, А. Олійник, П. Пилипчук, В. Погорілко, Д. Притика, В. Савицький, А. Селіванов, М. Селіванов, Н. Сібільова, В. Семенов, В. Стефанюк, М. Строгович, Д. Тальберг, В. Терьохін, С. Тимченко, О. Фрицький, В. Шишкін, М. Штефан, С. Штогун.

Нормативно-правова основа дослідження складається з міжнародно-правових документів, що стосуються правосуддя, Конституції України, чинного національного і зарубіжного законодавства, що регулює організацію і діяльність судів загальної юрисдикції. У роботі використано матеріали практичної діяльності Верховного Суду України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (затвердженої Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV) та Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затвердженої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції.

Визначена мета зумовила постановку і розв'язання наступних завдань:

· з'ясувати теоретичні проблеми конституційно-правового статусу судової влади та судів загальної юрисдикції в Україні;

· провести аналіз нормативно-правового регулювання принципів організації і діяльності судів в Україні;

· розкрити і проаналізувати конституційно-правові принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні;

· з'ясувати роль судово-правової реформи в організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні;

· визначити організацію судів загальної юрисдикції в Україні за принципом територіальності судів;

· визначити організацію судів загальної юрисдикції в Україні за принципом спеціалізації судів;

· розкрити і проаналізувати конституційні матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції в Україні;

· розглянути і проаналізувати конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції;

· розробити науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства й правозастосування у сфері принципів організації та діяльності судів загальної юрисдикції.

Об'єктом дослідження є правовідносини, які складаються в процесі організації та діяльності судів загальної юрисдикції України.

Предметом дослідження є конституційно-правові принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні.

Методи дослідження. При написанні дисертації використано методи дослідження відповідно до поставленої мети і завдань, з урахуванням специфіки об'єкта та предмета дослідження. У роботі використані як філософські, загальнонаукові, так і спеціальні методи. Історичний метод дав можливість дослідити ґенезу судово-правової реформи протягом 1992-2008 років. Зокрема, він застосовувався для аналізу змін у правовому регулюванні судоустрою, здійснення правосуддя, діяльності судів загальної юрисдикції. Системно-структурний метод застосовувався при комплексному аналізі конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції. На основі порівняльно-правового методу здійснено аналіз судоустрою зарубіжних держав з метою виявлення їх позитивних рис та недоліків і врахування цього досвіду для новелізації вітчизняного законодавства про судоустрій. Застосування статистичного методу дозволило порівняти статистичні дані про діяльність судів загальної юрисдикції у різні періоди. При формулюванні визначень, аналізі позицій дослідників та змісту правових норм були використані окремі прийоми формально-логічного методу наукового пізнання: опис, класифікація, аналіз та синтез, метод тлумачення правових норм, порівняльно-правовий метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших в Україні монографічних робіт, присвячених комплексному дослідженню конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції. Крім цього, новизна обумовлюється постановкою проблеми, необхідністю новелізації тексту Закону України "Про судоустрій України" та процесуальних кодексів, врахування нових ідей та тенденцій у розвитку судово-правової реформи в Україні.

Автором сформульовано положення і висновки, які відрізняються науковою новизною або містять її елементи:

вперше:

1) сформульовано авторське визначення конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, під якими розуміються вихідні положення, виражені в законі, що характеризують найбільш важливі сторони побудови і функціонування названих судів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед цими судами;

2) запропоновано власну класифікацію конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, які будучи єдиною системою поділяються на дві підсистеми: І. Принципи організації судів загальної юрисдикції. До них належать принципи територіальності та спеціалізації судів як основні засади побудови системи судів загальної юрисдикції. ІІ. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції. Ці принципи в свою чергу поділяються на: 1) конституційні матеріальні; 2) конституційні процесуальні;

3) сформульовано авторське визначення конституційних матеріальних принципів діяльності судів загальної юрисдикції, під якими розуміються основні положення, закріплені в Конституції України та в матеріальних нормах права, що розкривають суть здійснення правосуддя названими судами. До них належать: здійснення правосуддя виключно судами; право на судовий захист; принцип верховенства права; законність; незалежність суддів та підкорення їх лише законові; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування, забезпечення доведеності вини; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

4) обґрунтовано положення, що конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції похідні від конституційних матеріальних принципів і слугують ефективній реалізації останніх. Під конституційними процесуальними принципами розуміються основні положення, сформульовані в процесуальних нормах права, які розкривають суть здійснення певної форми правосуддя судами загальної юрисдикції та відображають її специфіку. До них належать: державна мова судочинства; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення обвинуваченому права на захист; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; колегіальний та одноособовий розгляд справ; диспозитивність; обов'язковість рішень суду; принцип права на свободу та особисту недоторканість, недоторканість житла;

удосконалено:

5) положення про те, що судова влада - це одна з гілок державної влади, яка реалізується спеціально уповноваженими органами (судами), що наділені притаманними тільки їм повноваженнями, суть яких полягає в здійсненні правосуддя; конституційному контролі та контролі за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб; у формуванні органів суддівського самоврядування; роз'ясненні судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства та утворенні державної судової адміністрації;

6) позицію щодо авторського бачення принципу незмінюваності суддів шляхом запровадження для професійних суддів в Україні службового випробування строком, що не перевищує п'яти років. Після закінчення строку службового випробування, суддя, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому, автоматично залишається на посаді і не потребує обрання його Верховною Радою України безстроково;

7) доцільність внесення змін до Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального та Господарсько-процесуального кодексів України шляхом доповнення глави "Основні положення" зазначених кодексів нормою, яка б закріплювала систему принципів, що відображають сутність відповідної форми правосуддя, оскільки саме у принципах виражені особливості конкретного виду правосуддя. Суть кожного принципу необхідно розкривати в окремій нормі;

отримали подальший розвиток:

8) положення про те, що у правовій державі судочинство має базуватися на демократичних принципах, які закріплюються в Конституції та законах цієї держави. Елементом судової системи України є суди загальної юрисдикції, організація і діяльність яких базується на конституційно-правових принципах, що дають можливість кожній зацікавленій особі реалізувати своє конституційне право на звернення до суду за захистом і на судовий захист;

9) специфіка конституційного регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні;

10) пропозиції щодо законодавчого закріплення і правового режиму адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою та необхідності прийняття Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій".

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення, висновки, пропозиції та рекомендації знайшли своє відображення в законотворчій діяльності Верховної Ради України (Акт впровадження № 16/3-260 від 09.07.2008 р.); в навчальному процесі Одеської національної юридичної академії, НКЦ в м. Чернівці при викладанні курсу "Конституційне право України" (Акт впровадження № 425 від 19.06.2008 р.) та Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу при викладанні навчального курсу "Організація судових та правоохоронних органів" (Акт впровадження № 290 від 18.06.2008 р.).

Сформульовані у дисертації положення можуть використовуватись: а) у правотворчій роботі - для уточнення чинних норм і внесення відповідних конституційних змін, які юридично б закріпили конституційні принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні; б) у правозастосуванні - для оптимізації організаційних, структурно-інституціональних та функціональних зв'язків між судовими органами та суддів з населенням, забезпечення їх взаємодії та попередження конфліктів між ними; в) у науково-дослідницькій роботі - для активізації подальших наукових розвідок з проблем теорії держави та права, конституційного права та державного будівництва; г) навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права, а також при викладанні таких державознавчих навчальних курсів як "Конституційне право України", "Судові і правоохоронні органи", "Державне будівництво і місцеве самоврядування" та "Державне право зарубіжних країн"

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладених у дисертації доповідались: на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічно-правовий та соціально-психологічний аспекти ефективного підбору та використання кадрового потенціалу в умовах ринкових перетворень" (Чернівці, 2004); "Проблеми та шляхи розвитку споживчої кооперації в умовах реформування економіки України" (Чернівці, 2004) "Другі юридичні читання" (Київ, 2005), Інноваційні процеси в Україні: Види та вплив на ефективність функціонування підприємств (Чернівці 2008).

Публікації. Дисертантом по темі дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових публікацій, із них 5 статей у фахових юридичних виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, чотирьох додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 201 сторінка. З них додатки займають 6 сторінок. Список використаних джерел складається з 190 найменувань і займає 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність та новизна дослідження теми, визначаються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет та методологічна і науково-теоретична основа, показується зв'язок з науковими програмами, теоретична і практична значущість отриманих результатів, їх впровадження в юридичну практику та апробація, наводяться дані про опубліковані праці і структуру дисертації.

Розділ І. "Теоретико-методологічні аспекти дослідження та нормативно-правове регулювання конституційно-правового статусу організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні" складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню конституційно-правового статусу організації і діяльності судової влади та судів загальної юрисдикції в Україні, їх нормативно-правовому регулюванню.

У підрозділі 1.1 "Теоретичні дослідження конституційно-правового статусу організації і діяльності судової влади та судів загальної юрисдикції в Україні" дисертант, проаналізувавши різні підходи вчених до визначення поняття "судова влада", запропонував відповідне авторське розуміння цього поняття: судова влада - це одна з гілок державної влади, яка реалізується спеціально уповноваженими органами (судами), що наділені притаманними тільки їм повноваженнями, суть яких полягає в здійсненні правосуддя; конституційному контролі та контролі за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб; у формуванні органів суддівського самоврядування; роз'ясненні судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства та утворенні державної судової адміністрації. Органами судової влади є суди загальної юрисдикції, що входять в судову систему України і здійснюють кримінальне, цивільне, адміністративне та господарське правосуддя у межах процесуальних норм, встановлених законом, та шляхом застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, юридичних осіб, а також державного і суспільного ладу України.

В підрозділі 1.2 "Нормативно-правове регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні" дисертант проаналізував нормативно-правові акти в різні періоди судово-правової реформи в Україні. Для зручності дисертант виділив три етапи: 1) Від Концепції судово-правової реформи, схваленої на законодавчому рівні (28 квітня 1992 р.) до Конституції України (28 червня 1996 року); 2) Від Конституції України (28 червня 1996 року) до нового Закону України "Про судоустрій України" (07 лютого 2002 року); 3) Від нового Закону України "Про судоустрій України" (07 лютого 2002 року) до сьогоднішнього дня. Аналіз нормативно-правового регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції призводить дисертанта до висновку, що становлення системи їх конституційно-правових принципів відбувалося в процесі здійснення судово-правової реформи і, відповідно, створення нової правової бази для функціонування судів загальної юрисдикції.

Розділ ІІ. "Основні принципи організації судів загальної юрисдикції в Україні" вміщує чотири підрозділи і висновки та присвячений дослідженню ролі судово-правової реформи в організації і діяльності судів загальної юрисдикції, з'ясуванню поняття, класифікації та специфіки їх конституційно-правових принципів в цілому та принципів організації зокрема.

В підрозділі 2.1 "Принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні" дисертант аналізує різні підходи авторів до розуміння конституційних принципів судочинства, дає визначення конституційно-правовим принципам організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні, наводить свою систему цих принципів. Конституційно-правовими принципам організації і діяльності судів загальної юрисдикції є вихідні положення, виражені в законі, що характеризують найбільш важливі сторони побудови і функціонування названих судів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед цими судами. Будучи єдиною, система конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції поділяється на дві підсистеми:

1. Принципи організації судів загальної юрисдикції. До них належать принципи територіальності та спеціалізації судів як основні засади побудови системи судів загальної юрисдикції. 2. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції. Вони в свою чергу поділяються на: а) конституційні матеріальні; б) конституційні процесуальні.

В підрозділі 2.2 "Судово-правова реформа в Україні та її роль в організації і діяльності судів загальної юрисдикції" аналізується процес проведення судово-правової реформи в Україні, характерним для якого є систематична зміна головних напрямів перетворень, непослідовність і незавершеність розпочатих реформ. Це зумовлено змінами у соціально-політичному житті держави, а також відсутністю протягом тривалого часу загальновизнаної програми подальших дій (перспективного плану) з метою приведення розпочатих перетворень до стандартів правової держави. Для забезпечення ефективної діяльності судів загальної юрисдикції необхідно створити в законодавчому порядку триланкову судову систему, яка за принципами побудови відповідатиме всім стандартам і традиціям абсолютної більшості європейських країн (суди першої інстанції, апеляційні суди, Верховний Суд України як касаційний суд). Така позиція знайшла своє підтвердження в результатах соціологічного дослідження, проведеного дисертантом шляхом анкетування працівників судів загальної юрисдикції у Чернівецькій області. Результати дослідження свідчать, що, з опитаних 367 респондентів, 295 респондентів або 80,38 % вважають недоцільним утворення і функціонування Вищого цивільного та Вищого кримінального судів в системі судів загальної юрисдикції.

В підрозділі 2.3 "Організація судів загальної юрисдикції в Україні за принципом територіальності" дається визначення принципу територіальності, аналізується його зміст. Під принципом територіальності дисертант розуміє побудову системи судів загальної юрисдикції за поділом на певні території, кожна з яких відповідає одній або більше адміністративно-територіальним одиницям.

В результаті дослідження автор приходить до таких висновків. Побудова системи судів загальної юрисдикції в тій чи іншій мірі залежить від адміністративно-територіального устрою, а тому правовий режим адміністративно-територіальних одиниць потребує законодавчого закріплення. Лише після вирішення питань адміністративно-територіального устрою, можна приступити до розробки пропозицій щодо організації територіальних судів. Побудова цих судів повинна здійснюватися за принципом територіальності, тобто поширення юрисдикції окремих ланок судової системи на певні території, які, як правило, не збігатимуться з адміністративно-територіальними одиницями. Аналіз світового досвіду та функціонування судової системи в Україні дає підстави стверджувати про доцільність запровадження судових округів, які не співпадатимуть з адміністративно - територіальними одиницями. Їх окреме фінансування та відрив від органів виконавчої влади забезпечить реальні гарантії принципу незалежності суддів. Разом з тим недоцільними вбачається створення системи окружних кримінальних судів з одночасним позбавленням апеляційних судів повноважень із розгляду справ по першій інстанції та ліквідація Апеляційного суду України. Такої позиції притримуються 218 респондентів (59,4 %) з 367 опитаних, про що свідчать результати проведеного соціологічного дослідження.

В підрозділі 2.4 "Організація судів загальної юрисдикції в Україні за принципом спеціалізації" дисертант аналізує різні підходи авторів до поняття принципу спеціалізації судів, дає своє розуміння організації судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації, що полягає у поділі предмету діяльності судів на окремі сфери правосуддя та наступну диференціацію за різними ознаками юрисдикцій. Спеціалізацію судів прийнято поділяти на два види: галузеву та суб'єктну. Галузева спеціалізація традиційно впроваджується шляхом створення системи судових установ у державі, які зазвичай мають відповідні ланки та інстанції. Суб'єктна спеціалізація є вужчою і означає створення в системі судових установ окремих структурних підрозділів (колегій, палат, дивізіонів), в яких розглядаються справи за участю спеціальних суб'єктів права. Спеціалізація суддів визначається як розподіл праці в конкретній судовій установі, закріплення суддів за певними категоріями справ, віднесених до юрисдикції даного суду.

В результаті дослідження автор приходить до таких висновків. Побудова системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації сприяє поглибленому знанню суддями окремих галузей законодавства та практики його застосування, підвищенню професіоналізму суддів і, отже, більш надійному захисту прав і свобод людини і громадянина та юридичних осіб.

Розділ ІІІ. "Основні принципи діяльності судів загальної юрисдикції" включає в себе два підрозділи і висновки. Він присвячений аналізу реалізації конституційно-правових принципів в процесі здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції в Україні.

В підрозділі 3.1 "Конституційні матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції" дисертант проаналізував в системі конституційно-правових принципів діяльності судів загальної юрисдикції самостійну підсистему принципів, яка відрізняється сферою поширення і призначенням. Такою підсистемою є конституційні матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції. суд загальна юрисдикція конституційний

Конституційні матеріальні принципи - це основні положення, закріплені в Конституції України та в матеріальних нормах права, які розкривають суть здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції. До цієї підсистеми належать такі принципи: здійснення правосуддя виключно судами; право на судовий захист; принцип верховенства права; законність; незалежність суддів та підкорення їх лише законові; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування, забезпечення доведеності вини; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. Закріплення цих принципів в Конституції України та Законі України "Про судоустрій України" пояснюється їх значенням для сфери основних громадянських прав і свобод, для врегулювання діяльності судів загальної юрисдикції, а також історичними традиціями.

В підрозділі 3.2 "Конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції" дисертант проаналізував загальну природу і призначення конституційних процесуальних принципів та зробив висновок, що вони похідні від конституційних матеріальних принципів і слугують ефективній реалізації останніх. Під конституційними процесуальними принципами діяльності судів загальної юрисдикції дисертант розуміє такі основні положення, сформульовані в процесуальних нормах права, які розкривають суть здійснення певної форми правосуддя названими судами та відображають її специфіку. Конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції, теж становлять комплексну систему. До них дисертант відносить: державну мову судочинства; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення обвинуваченому права на захист; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; колегіальний та одноособовий розгляд справ; диспозитивність; обов'язковість рішень суду; принцип права на свободу та особисту недоторканість, недоторканість житла та ін.

Як свідчать результати проведеного соціологічного дослідження, під час реалізації конституційно-правових принципів найбільша вірогідність порушення таких засад: обов'язковість рішень суду - 31,87 %; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - 21,52 %; рівність усіх учасників судового перед законом і судом - 18,26 %; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду - 10,36 %.

У висновках до розділу підводяться підсумки та формулюються рекомендації щодо удосконалення законодавчого регулювання основних принципів діяльності судів загальної юрисдикції.

ВИСНОВКИ

Здійснене в дисертації комплексне дослідження конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції дало змогу запропонувати конкретні пропозиції і рекомендації.

1. Однією з гілок державної влади є судова влада, яка реалізується спеціально уповноваженими органами (судами), що наділені притаманними тільки їм повноваженнями, суть яких полягає в здійсненні правосуддя, конституційному контролі та контролі за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб, у формуванні органів суддівського самоврядування, роз'ясненні судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства та утворенні державної судової адміністрації.

Функцією судової влади, тобто основним напрямом її діяльності, який відображає сутність судової влади є правосуддя. Правосуддя можна визначити як державну діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановлений законом процесуальній формі конституційних, цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ. Правосуддя вправі здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом і судами загальної юрисдикції. Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України складають: місцеві, апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

2. Нормативно-правове регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції проаналізовано поетапно в процесі здійснення судово-правової реформи в Україні. Специфіка конституційного регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні полягає в наступному: а) Конституція України має вищу юридичну силу відносно принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, обов'язкових для галузевого законодавства; б) Конституція закріплює лише основні принципи організації і діяльності судів, які є вихідними засадами при побудові судових установ та розробці процедури їх діяльності; в) конституційне регулювання поширюється на різні форми судочинства - цивільну, кримінальну, господарську, адміністративну - і в той же час закладає основи організації єдиної судової системи; г) основні принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції, як правило, містяться в Конституції.

3. Суди загальної юрисдикції є елементом судової системи України, тому їх організація і діяльність базується на певних конституційно-правових принципах, які відображають завдання демократичної, правової держави. Під конституційно-правовими принципами організації і діяльності судів загальної юрисдикції слід розуміти вихідні положення, виражені в законі, що характеризують найбільш важливі сторони побудови і функціонування названих судів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед цими судами.

Конституційно-правові принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції тісно взаємопов'язані і в сукупності становлять єдину систему. Кожний з них відіграє самостійну роль, характеризує галузь законодавства в цілому, але між ними існує взаємозв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань судів загальної юрисдикції. Дія одного принципу зумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати відокремлено від принципів системи в цілому. Зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права. Система конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції у нормативному порядку не визначена. В основу класифікації системи конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції покладено поділ принципів правосуддя на організаційні і процесуальні. Будучи єдиною, система конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції поділяється на дві підсистеми: 1. Принципи організації судів загальної юрисдикції. 2. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції.

4. Становлення системи конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції відбувалося в процесі здійснення судово-правової реформи, яка відіграла важливу роль в створенні нової правової бази для функціонування судів загальної юрисдикції. Судово-правова реформа в Україні триває та проводиться велика робота по відповідній зміні процесуального законодавства, приведенню його у відповідність із принципами й засадами Конституції України та правової держави.

5. Система судів загальної юрисдикції України організована за принципами територіальності та спеціалізації. Територіальний принцип побудови судової системи означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися з адміністративно-територіальними одиницями, але можуть і не збігатися з ними. Побудова судів за територіальним принципом з урахуванням транспортних комунікацій і зв'язку між населеними пунктами покликана забезпечити наближення судів до населення та їх доступність.

6. Організація системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації означає поділ предмету діяльності судів на окремі сфери правосуддя та наступну диференціацію за різними ознаками юрисдикцій. Спеціалізація суддів визначається як розподіл праці в конкретній судовій установі, закріплення суддів за певними категоріями справ, віднесених до юрисдикції даного суду. Спеціалізація судів і суддів у розгляді справ певних категорій населення сприяє поглибленому знанню суддями окремих галузей законодавства та практики його застосування, підвищенню професіоналізму суддів і, отже, більш надійному захисту прав і свобод людини, прав і законних інтересів юридичних осіб.

7. Конституційно-правові принципи діяльності судів загальної юрисдикції хоча й пов'язані між собою, але утворюють самостійні підсистеми, кожна з яких відрізняється сферою поширення і призначенням. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції поділяються на: 1) конституційні матеріальні; 2) конституційні процесуальні. Конституційні матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції - це основні положення, які закріплені в Конституції України та в матеріальних нормах права і розкривають суть здійснення правосуддя названими судами.

8. Конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції похідні від конституційних матеріальних принципів і слугують ефективній реалізації останніх. Конституційні процесуальні принципи - це основні положення, сформульовані в процесуальних нормах права, які розкривають суть здійснення певної форми правосуддя судами загальної юрисдикції та відображають її специфіку.

9. Аналіз процесуальних кодексів України свідчить про відсутність в них окремої норми, яка б закріплювала принципи, що відображають особливості здійснення відповідних форм судочинства. Наявність такої норми можна простежити лише в Кодексі адміністративного судочинства з подальшим розкриттям суті кожного принципу в окремо викладеній статті. Тому дисертант пропонує доповнити глави "Основні положення" в процесуальних кодексах нормою, яка б закріплювала систему принципів, що відображають сутність цієї форми правосуддя, оскільки саме у принципах виражені особливості конкретного виду правосуддя. Суть кожного принципу необхідно розкривати в окремій нормі.

Отже, чітке дотримання системи конституційно-правових принципів може забезпечити повний всебічний та об'єктивний розгляд кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та інших справ і тим самим виконання завдань судів загальної юрисдикції в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Економічно-правовий та соціально-психологічний аспекти ефективного підбору та використання кадрового потенціалу в умовах ринкових перетворень: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Чернівці, 28 квітня 2004 р.). - Ч. 2004. - 180 с.

2. Проблеми та шляхи розвитку споживчої кооперації в умовах реформування економіки України: збірник доповідей та статей за матеріалами наук. -практ. конф., 28 травн. 2004 р. - Ч.: ЧКЕПК, 2004. - 236 с.

3. Факас І.Б. Принцип спеціалізації в діяльності суддів і судів загальної юрисдикції / І.Б Факас // Держава і право. Збірник наукових праць Інституту держави та права Національної академії наук України ім. В.М. Корецького. - Вип. 25. - 2004. - С. 167-171.

4. Другі юридичні читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - 712 с.

5. Факас І.Б. Конституційно-правова природа принципу апеляційного оскарження рішення суду / І.Б Факас // Часопис Київського університету права. - 2005. - № 1. - С. 46-50.

6. Факас І.Б. Реалізація окремих гарантій принципу незалежності суддів в Україні / І.Б Факас // Адвокат. - 2005. - № 9. - С. 21-23.

7. Факас І.Б. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами як конституційна засада судочинства / І.Б Факас // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 3. - С. 63-67.

8. Інноваційні процеси в Україні: Види та вплив на ефективність функціонування підприємств: збірка статей / Черн. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Черн. кооп. ек. -прав. кол-ж. - Чернівці: ЧКЕПК, 2008. - 272 с.

9. Факас І.Б. Судово-правова реформа в Україні та її роль в організації і діяльності судів загальної юрисдикції / І.Б Факас // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2008. - № 2(38). - С. 109-119.

АНОТАЦІЯ

Факас І.Б. Конституційно-правові принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі дослідження конституційно-правових принципів організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні. В роботі розглядаються наукові та нормативно-правові джерела, визначається поняття, зміст та законодавче регулювання конституційно-правових принципів організації та діяльності судів загальної юрисдикції. Здобувачем сформульовано визначення названих принципів, показані елементи їх змісту та дається їх характеристика та законодавче регулювання. Сформульовано висновки щодо розуміння системи судів загальної юрисдикції, конституційно-правових принципів їх організації та діяльності, даються рекомендації щодо вдосконалення законодавства та практики діяльності судів загальної юрисдикції в процесі забезпечення конституційно-правових принципів.

Ключові слова: суди загальної юрисдикції, конституційно-правові принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції, судово-правова реформа, основні принципи організації судів загальної юрисдикції, принцип територіальності судів, принцип спеціалізації судів, основні принципи діяльності судів загальної юрисдикції, конституційні принципи діяльності судів загальної юрисдикції, матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції, процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції.

АННОТАЦИЯ

Факас И.Б. Конституционно-правовые принципы организации и деятельности судов общей юрисдикции в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме исследования конституционно-правовых принципов организации и деятельности судов общей юрисдикции в Украине. В работе рассматриваются научные и нормативно-правовые источники, определяется понятие, содержание и законодательное регулирование конституционно-правовых принципов организации и деятельности судов общей юрисдикции в Украине. Соискателем сформулированы определения названых принципов, показаны элементы их содержания и дается характеристика их законодательного регулирования. Рассмотрены такие конституционно-правовые принципы: 1) основные принципы организации судов общей юрисдикции в Украине; 2) основные принципы деятельности судов общей юрисдикции в Украине, подразделяющиеся на: а) конституционные; б) материальные; в) процессуальные. Сформулированы выводы относительно понимания принципов территориальности и специализации как основных принципов организации судов общей юрисдикции в Украине, а также основных принципов деятельности указанных судов, даются рекомендации относительно усовершенствования законодательства и практики деятельности судов общей юрисдикции в процессе обеспечения конституционно-правовых принципов.

Система конституционных принципов деятельности судов общей юрисдикции состоит из следующих принципов: независимость судьей и их подчинение лишь закону; законность; равенство всех участников судебного процесса перед законом и судом; обеспечение доказанности вины; состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и доказательство перед судом их убедительности; поддержание государственного обвинения в суде прокурором; обеспечение обвиняемому права на защиту; гласность судебного процесса и его полное фиксирование техническими средствами; обеспечение апелляционного и кассационного решения суда, кроме случаев установленных законом; обязательность решений суда.

К материальным принципам деятельности судов общей юрисдикции принадлежат: осуществление правосудия исключительно судами; право на судебную защиту; правовая помощь при решении дел в судах; язык судопроизводства, коллегиальное и единоличное рассмотрение дел; неизменяемость судьей, судебное самоуправление.

Процессуальными принципами деятельности судов общей юрисдикции являются: принцип верховенства права, принцип диспозитивности, принцип права на свободу и личную неприкосновенность, неприкосновенность жилья.

Ключевые слова: суды общей юрисдикции, конституционно-правовые принципы организации и деятельности судов общей юрисдикции, судебно-правовая реформа, основные принципы организации судов общей юрисдикции, принцип территориальности судов, принцип специализации судов, основные принципы деятельности судов общей юрисдикции, конституционные принципы деятельности судов общей юрисдикции, материальные принципы деятельности судов общей юрисдикции, процессуальные принципы деятельности судов общей юрисдикции.

SUMMARY

Fakas I.B. Constitutional-legal principles of organization and activity of general jurisdiction courts in Ukraine - manuscript.

The given Doctorate thesis is submitted for Master of Laws scientific degree at specialty 12.00.02 - The constitutional law. - Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2009.

The doctorate thesis is devoted to investigation of Constitutional - legal principles of organization and activity of general jurisdiction courts in Ukraine.

Scientific, normative - legal sources as well as definitions, contents and constitutional - regulation principles of general jurisdiction courts organization are considered in the work.

The above mentioned principles; elements of their contents as well as their characteristics and legislative regulations are given.

Conclusions as to general jurisdiction courts system understanding, constitutional - legal principles of their organization and activity are defined.

Recommendations as to legislation and general jurisdiction courts activity practice in the process of constitutional - legal principles provision are given.

Keywords: general jurisdiction courts, constitutional - legal principles of organization and activity of general jurisdiction courts, court - legislative reform, main principles of general courts jurisdiction organization, principles of territorial courts, principle of courts specialization, main principles of general jurisdiction courts activity, material principles of general jurisdiction courts activity, processional principles.

Размещено на Allbest.ru