Гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу в регулюванні праці молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 340.137(477):349.2(4)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу в регулюванні праці молоді

Спеціальність 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення

Назаров Денис Володимирович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України. законодавство європейський молодь праця

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Хуторян Наталія Миколаївна, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Іншин Микола Іванович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник відділу моніторингу наукового забезпечення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук, доцент Гаращенко Людмила Петрівна, Національний лінгвістичний університет, доцент кафедри права.

Захист відбудеться 23.10.2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.10 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 1 (8 корпус).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний 20а.

Автореферат розісланий 21.09. 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Шамшина.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим напрямком інтеграції України в європейські структури є співробітництво з Європейським Союзом, що має стратегічну мету вступу України до Європейського Союзу.

Одним з напрямів процесу гармонізації є приведення законодавства України, що регулює питання охорони праці, у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу. Необхідно зазначити, що охорона праці, зокрема питання праці молоді, відноситься до сфери трудового права України.

Радикальні політичні, економічні перетворення, які відбуваються у державі та суспільстві, загострили проблеми, пов'язані з використанням найманої праці, створенням ефективного механізму регулювання трудових відносин, забезпеченням гарантій права на працю. Їх вирішення, особливо щодо праці молоді, має важливе соціальне значення, потребує кардинальної зміни традиційних підходів до регулювання трудових відносин за участі цих осіб, ефективних засобів забезпечення їх зайнятості, оскільки сьогодні для суспільства проблема безробіття, пов'язана не лише з економічною кризою, а й з недосконалістю механізмів його правового регулювання.

У радянський період питання правового статусу молоді в науці трудового права знайшли свої відображення у працях О.А. Абрамової, Б.К. Бєгічева, Є.О. Голованової, Д.О. Карпенка, Є.О. Монастирського, Ю.П. Орловського, В.Г. Сойфера, А.Ф. Трошина, А.І. Шебанової.

У роки незалежності України проблемами працевлаштування молоді займалися О.С. Реус, Ю.М. Щотова. Окремі питання адаптації трудового законодавства України до міжнародного розглядалися в роботах таких вчених, як: Н.Б. Болотіної, В.В. Жернакова, І.О. Лаврінчук, Є.В. Назаренко, С.Г. Приходько, О.І. Процевського, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, М.М. Феськова та інші.

Не зменшуючи значення та наукову цінність вказаних робіт, необхідно зазначити, що питання гармонізації національного трудового законодавства із законодавством ЄС в регулюванні праці молоді ще не досліджувалось.

Чинне законодавство, незважаючи на значний обсяг і багатоплановість нормативних актів, покликаних регулювати трудову діяльність молоді в Україні, забезпечувати реалізацію цільових державних програм їх соціального становлення і розвитку, вдосконалення системи державних органів у справах молоді, не зняло проблем регулювання праці молоді у контексті з європейськими стандартами.

Назріла необхідність зміни підходів до правового статусу суб'єктів трудових відносин і, зокрема, молоді. Потребує додаткового дослідження питання про оптимальне співвідношення сфери єдності і диференціації правового регулювання праці молоді. Залишились дискусійними і потребують уточнення положення щодо визначення обсягу дієздатності молоді та мінімального віку трудової діяльності з урахуванням сучасних ринкових відносин.

Підготовка проекту нового Трудового кодексу України, у свою чергу, вимагає активізації наукових розробок, спрямованих на здійснення наукової експертизи з метою виявлення положень вітчизняного законодавства про працю молоді, які потребують змін та удосконалення, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів, в тому числі й до вимог законодавства Європейського Союзу.

Все вище зазначене свідчить про актуальність та необхідність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувались в межах виконання планів науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: «Правові проблеми гармонізації трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу» (I кв. 2005-IV кв. 2006 рр., № РК 0105U000796) та «Кодифікація трудового законодавства України: проблеми теорії та практики» (I кв. 2007-IV кв. 2008 рр., № РК 6106U012119).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення відповідності трудового законодавства України вимогам законодавства Європейського Союзу в сфері регулювання трудової діяльності, зайнятості та охорони праці молоді, обґрунтування пропозицій та рекомендацій щодо подальшого вдосконалення та змін чинного законодавства.

Відповідно до поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

здійснити теоретичний аналіз щодо визначення поняття «молодь» та дати його дефініцію;

визначити та уточнити поняття право- та дієздатність молоді;

визначити особливості історичного розвитку законодавства України щодо правового регулювання права молоді на працю;

виокремити правові проблеми гарантій трудових прав молоді;

визначити пріоритетні напрями в сфері гармонізації національних норм права з міжнародно-правовими нормами про працю молоді;

виокремити проблемні питання щодо охорони праці молоді за законодавством України;

дослідити правові проблеми гарантій трудових прав молоді;

обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України.

Об'єктом дослідження становлять трудові правовідносини молоді.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми, які виникають щодо правового регулювання праці молоді.

Методи дисертаційного дослідження. При написанні роботи використовувалися загальнонаукові і спеціальні юридичні методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання.

На всіх етапах дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як: діалектичний, формально-юридичний, статистичний, структурно-логічний, порівняльно-правовий та інші.

За допомогою діалектичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості правового регулювання праці молоді (підрозділ 2.2). Формально-юридичний метод застосовано для аналізу існуючої системи правових норм, які регулюють працю молоді, що в комплексі з методом логічного аналізу дозволило накреслити напрямки з удосконалення законодавства в розглядуваній сфері (розділ 2). Для з'ясування тенденцій, які характеризують розвиток механізмів захисту права молоді на працю, послужив історико-правовий метод наукового пізнання (підрозділ 1.1). Застосування порівняльно-правового методу допомогло запропонувати рекомендації щодо запозичення європейського досвіду в процесі удосконалення законодавства України (підрозділ 1.2, розділ 2).

У процесі виконання дисертаційної роботи використано результати наукових досліджень загальної теорії держави і права, трудового права, міжнародного права, конституційного права та інших галузей права, а також праці зарубіжних учених-юристів.

Основні положення і висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, міжнародно-правових актів, на аналізі чинного трудового законодавства, практики його застосування, досягнень науки трудового, цивільного права та інших галузей юридичної науки України та країн Європейського Союзу.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше у вітчизняній правовій науці всебічно й комплексно досліджено проблеми та вирішено завдання щодо гармонізації законодавства України з нормами ЄС у сфері регулювання праці молоді.

На підставі проведеного дослідження в роботі сформульовано низку нових положень, висновків, пропозицій, які виносяться на захист:

уперше:

- зроблено висновок, що поняття «повна трудова дієздатність» слід закріпити в трудовому законодавстві України. Для цього необхідно ст. 187 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції: «Повна трудова дієздатність працівника, який працює за трудовим договором, виникає при досягненні ним 16 років»;

- пропонується ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції: «Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на соціальний захист і допомогу, а неповнолітні працівники у трудових правовідносинах користуються пільгами, встановленими національним законодавством»;

- вноситься пропозиція закріпити в Закон України «Про імміграцію» визначення: «Молоді працівники-іммігранти - дієздатні особи віком від 18 до 35 років, які іммігрують в Україну з метою працевлаштування та одержання прибутку і користуються відповідними пільгами, встановленими трудовим законодавством держави перебування»;

- пропонується ст. 40 КЗпП України доповнити ч. 4 та викласти її у такій редакції: «Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави, зазначеної у пункті 2 цієї статті, не поширюється на неповнолітніх працівників»;

- зроблено висновок доповнити § 5 «Інші види відпусток» глави 3 книги третьої проекту Трудового кодексу України статтею наступного змісту: «Неповнолітнім працівникам, якщо вони поєднують роботу з навчанням, надається щорічна відпустка, яка повинна співпадати з терміном шкільних канікул»;

- пропонується частину 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» викласти у такій редакції: «Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки;

за письмовою заявою батьків (усиновителів, опікунів) неповнолітнього працівника»;

- запропоновано ст. 11 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» доповнити абзацом наступного змісту: «До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я включаються:

…безкоштовне надання попереднього обов'язкового (при працевлаштуванні) медичного огляду особам віком до 21 року...»;

удосконалено:

- положення щодо тривалості перерви для відпочинку і харчування. Пропонується до глави 2 «Час відпочинку» проекту Трудового кодексу України включити статтю наступного змісту: «Для окремих категорій працівників перерва для відпочинку і харчування надається згідно з цим Кодексом, але не менше ніж одну годину, яка не включається до тривалості робочого часу. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи»;

- питання щодо тривалості відпустки для молодих працівників. Доцільно викласти п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» у такій редакції: «працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, а також працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, для виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, на час підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад».

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки у своїй сукупності можуть бути використані:

у науково-дослідній сфері - для подальшого дослідження теоретичних та практичних проблем захисту прав молоді на працю;

в правотворчості - для удосконалення чинного трудового законодавства та розробки нових нормативно-правових актів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України, Комітетом з питань Європейської інтеграції та іншими органами, які здійснюють гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу;

у навчальному процесі - під час написання науково-практичних посібників з адаптації законодавства, підготовки підручників та практикумів з курсів «Трудове право України», «Охорона праці», у викладанні відповідних навчальних дисциплін;

у сфері міжнародного співробітництва - у діяльності урядових та інших делегацій, постійних представників України в ЄС та в інших європейських інтеграційних структурах щодо охорони прав і свобод громадян, зокрема, молоді.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, одержані висновки апробовано на V Міжрегіональній науково-практичній конференції молодих учених і аспірантів «Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук (27 квітня 2007 р., Державний педагогічний інститут іноземних мов, м. Горлівка), на другій Міжнародній науково-практичній конференції учених і фахівців «Теорія і практика підприємницької діяльності» (19-22 вересня 2007 р., Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (8-10 листопада 2007 р., Національний університет, «Львівська політехніка», м. Львів), Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінський потенціал у системі економічного розвитку» (22-23 жовтня 2007 р., Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Луганськ), Міжнародній науково-практичній конференції «Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку» (30 травня 2008 р., Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в п'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та п'яти тезах виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмета дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (173 найменувань). Основного тексту - 168 сторінок. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, розкривається стан наукової розробки проблеми, її значущість, показується зв'язок з науковими програмами, визначаються об'єкт та предмет дослідження, його мета, методологічна основа й завдання, відмічається теоретичне та практичне значення, наукова новизна, наводяться відомості про апробацію результатів виконаної роботи, структуру дисертації.

Розділ 1. «Загальнотеоретичні питання гармонізації трудового законодавства України та Європейського Союзу» містить три підрозділи, які присвячені дослідженню правового статусу молоді, аналізу розвитку законодавства України та законодавства Європейського Союзу про працю молоді, досліджується питання щодо необхідності гармонізації національних норм права з міжнародно-правовими нормами.

У підрозділі 1.1. «Трудове законодавство ЄС про працю молоді» досліджено поняття «гармонізація» та обґрунтовано доцільність його застосування.

У роботі детально досліджується розвиток законодавства Європейського Союзу про працю молоді. Законодавство ЄС складається з первинного законодавства, до якого належать установчі договори, і вторинного законодавства (регламенти, директиви і рішення, висновки і рекомендації). Необхідно зазначити, що первинне законодавство закріплює загальні вимоги, напрямок політики держав у сфері трудових відносин з молодими працівниками. Нормативні акти вторинних джерел права Євросоюзу містять більш детальні (спеціальні) норми щодо правового регулювання виникнення, зміни, припинення трудових відносин працівників, зокрема, молоді, регламентують питання їх робочого часу, часу відпочинку та оплати праці, охорони праці та інші питання.

Дисертантом проаналізовано первинне законодавство ЄС, а саме: Договір про утворення Європейського Союзу (Маастрихтський договір), Амстердамський договір, яким вносяться поправки до договору про Європейський Союз, та Ніццький договір.

Окрему увагу в роботі присвячено іншим документам, що формують трудове право ЄС - Європейській соціальній хартії та Хартії Співтовариства про основні соціальні права працівників. Зроблено висновок, що вони детально закріпили трудові права молодих працівників, визначили мінімальний вік трудової діяльності (15 років), встановили гарантії щодо одержання справедливої винагороди відповідно до національної практики.

Зроблено висновок, що в Україні утворена нормативно-правова база для забезпечення права людини на працю та соціального захисту безробітних, яка відповідає вимогам Європейської соціальної хартії (переглянутої).

У підрозділі 1.2. «Поняття та зміст правового статусу молоді» досліджується правовий статус молоді, його зміст та вносяться пропозиції щодо зміни чинного законодавства для успішного вирішення проблем правового регулювання трудової діяльності молоді.

Правовий статус молодих працівників - це правове середовище, у якому зазначені суб'єкти права набувають ознак і стають суб'єктами правовідносин. Правовий статус не є складовою трудової правосуб'єктності, адже молодій особі реально необхідно мати правосуб'єктність, щоб бути працівником.

У роботі проводиться аналіз міжнародно-правових норм та законодавства Європейського Союзу щодо визначення мінімального віку, з якого можливо працювати. Встановлено, що трудова право- дієздатність молоді за законодавством Європейського Союзу настає з 15 років. Національне законо- давство України, порівняно з міжнародними нормами, передбачає нижчу вікову межу початку трудової діяльності неповнолітніх - 14 років.

У проекті Трудового кодексу України немає визначення граничного мінімального віку, з якого взагалі можна працювати. Законодавець зазначив, що трудова діяльність не повинна завдавати шкоди процесу навчання. В цьому випадку, фактична дієздатність, на думку дисертанта, виникає й до досягнення неповнолітнім працівником 14 років.

У роботі проведено порівняльний аналіз норм Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України з метою встановити вікові рамки повної трудової право- та дієздатності.

На думку дисертанта, таке поняття, як повна трудова дієздатність слід закріпити і в трудовому законодавстві України. Для цього необхідно ст. 187 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції: «Повна трудова дієздатність працівника, який працює за трудовим договором, виникає при досягненні ним 16 років».

У підрозділі 1.3. «Класифікація трудових прав молоді за законодавством ЄС» досліджуються трудові права молодих працівників за законодавством Європейського Союзу.

Аналізуючи норми законодавства Європейського Союзу, права молодих працівників можна класифікувати на індивідуальні трудові права і колективні трудові права.

До індивідуальних трудових прав молодих працівників належать: право на працю; право на свободу пересування; право на зайнятість; право на працевлаштування; право на належні умови праці; включаючи право на відпочинок та охорону праці; право на справедливу винагороду праці; право на професійне навчання; право на захист персональних даних стосовно своєї особи; право на інформацію та консультації; право на соціальний захист; право на ефективний правовий захист, включаючи право кожного працівника на захист від неправомірного звільнення; право на додаткові гарантії для реалізації своїх трудових прав молоддю та інші.

До колективних трудових прав молодих працівників належать: право на інформацію та консультацію; право на об'єднання; право на участь в управлінні підприємством; право на колективні переговори; право на укладення колективних угод; право на захист колективних прав та інтересів, включаючи право на страйк.

Порівняльний аналіз свідчить, що не всі основні права молодих працівників, передбачені нормами законодавства Європейського Союзу знайшли відображення в проекті Трудового кодексу України. Так, проект не закріплює: право на працевлаштування, право на свободу пересування, право на професійне навчання, право на захист персональних даних стосовно своєї особи, право на ефективний правовий захист. У статті 21 проекту Трудового кодексу України не закріплені також деякі колективні трудові права, а саме: право на участь в управлінні підприємством, право на укладення колективних угод. У зв'язку з цим необхідно внести відповідні зміни до проекту.

Розділ 2. «Гармонізація трудового законодавства України та Європейського Союзу щодо забезпечення трудових прав молоді» складається з чотирьох підрозділів, які присвячені аналізу національного та європейського законодавства з метою виявлення проблем щодо забезпечення трудових прав молоді, вносяться відповідні зміни щодо удосконалення національного законодавства.

У підрозділі 2.1. «Правове забезпечення права молоді на працю» досліджуються поняття «праця» і «робота». З правом на працю пов'язані усі інші права і обов'язки працівника, адже право молоді на працю - це суб'єктивне право. Це право набувається особою внаслідок дії права об'єктивного, яке закріплює за нею певні юридичні можливості, а держава гарантує захист дій особи щодо реалізації наданих їй правових можливостей.

Дисертант аналізує національні нормативно-правові акти, що забезпе- чують конституційне право громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, зокрема молоді.

Окрема увага в роботі приділена конвенціям Міжнародної Організації Праці, що регулюють питання робочого часу молодих працівників, його тривалості, питання неповного робочого часу та роботи в нічний час. Зроблено висновок, що правові акти МОП містять більш конкретні норми з зазначених питань, аніж норми Європейського Союзу.

Доведена невідповідність норм Закону України «Про зайнятість населення» вимогам Європейської соціальної хартії та вноситься пропозиція щодо удосконалення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» та викладення її у такій редакції: «Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на соціальний захист і допомогу, а неповнолітні працівники у трудових правовідносинах користуються пільгами, встановленими національним законодавством».

Аналіз національного законодавства дозволяє стверджувати, що конкретного зобов'язання щодо реалізації зайнятості молодих працівників ні на кого не покладено. Вирішуючи це питання, необхідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» доповнити пунктом наступного змісту: «Служба зайнятості - єдиний державний орган, який повною мірою відповідає за надання громадянам права на працю, гарантованого Конституцією України, а всі інші державні органи повинні допомагати в його забезпеченні».

Зроблено висновок про необхідність гармонізації національного законодавства України про працю молоді щодо квоти робочих місць. У зв'язку з цим необхідно в частині гарантій молодих працівників щодо працевлаштування внести необхідні зміни до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».

На погляд дисертанта, ряд норм законодавства ЄС необхідно включити до національного законодавства. Видається доцільним внести зміни до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», зокрема ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону викласти у такій редакції: «Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх встановлюються законодавством.

Держава гарантує здійснення права молоді на працю за принципами:

- свободи праці;

- заборони примусової праці та дискримінації у сфері праці молоді;

- захисту від безробіття та сприяння у працевлаштуванні;

- забезпечення права кожного молодого працівника на справедливі умови праці, які відповідають вимогам безпеки та гігієни праці, права на відпочинок, в тому числі обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних і неробочих святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки;

- рівності прав та можливостей молодих працівників;

- забезпечення права кожного молодого працівника на своєчасну і в повному розмірі справедливу заробітну плату, яка б забезпечувала гідне молодого працівника існування і не менше встановленого законодавством України мінімального розміру оплати праці».

Вноситься пропозиція щодо закріплення в законі «Про імміграцію» терміну: «Молоді працівники-іммігранти - дієздатні особи віком від 18 до 35 років, що іммігрують в Україну з метою працевлаштування та одержання прибутку і користуються відповідними пільгами, встановленими трудовим законодавством держави перебування».

Обґрунтовано висновок щодо встановлення для молодих працівників, які потребують підвищеного соціального захисту на ринку праці і не здатні на рівних конкурувати на ньому, додаткових гарантій щодо їх працевлаштування.

У підрозділі 2.2. «Правове регулювання виникнення, зміни та припинення трудових відносин молодих працівників за законодавством України та Європейського Союзу» на підставі аналізу законодавчих актів Європейського Союзу розглянуті питання щодо виникнення, зміни та припинення трудових відносин молодих працівників.

Працевлаштування іноземної молоді здійснюється тільки за дозволом центру зайнятості. Дисертант дійшов до висновку, що це має позитивний момент, адже в такому випадку служба зайнятості здійснюватиме моніторинг та облік кількості працюючих молодих осіб з держав ЄС.

У роботі звертається увага на працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена роботодавцями. Досліджується можливість укладення контракту зі студентами, які навчаються за рахунок роботодавця. Обґрунтована доцільність ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» доповнити ч. 4 наступного змісту: «Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти роботодавця (незалежно від форми власності), його працевлаштування здійснюється відповідно до контракту, укладеного між роботодавцем та випускником».

Зауважено, що в Законі України «Про зайнятість населення» та Указі Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» відсутня стаття щодо забезпечення державою надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів. Видається доцільним закріпити в Закон України «Про зайнятість населення» норму щодо надання першого робочого місця випускникам державних навчальних закладів, раніше заявлених роботодавцями.

На підставі аналізу національного та європейського законодавства був зроблений висновок, що з питань переведення молодих працівників трудове законодавство України встановлює більші гарантії щодо захисту прав молодих працівників.

Щодо питань припинення трудових відносин з молодими працівниками у роботі був зроблений висновок - стаття 49-2 КЗпП України відповідає нормам Директиви Ради 75/129/ЄЕС. Більш того, працівники в Україні при звільненні, включаючи масове, повніше захищені національним законодавством порівняно із законодавством ЄС.

Частина 3 ст. 36 КЗпП України відповідає нормам Директиви 77/187/ЄС та встановлює, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Судова практика свідчить, що звільнення молодих працівників з мотивів невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації є недопустимим, якщо буде встановлено, що вони не змогли оволодіти технікою виробництва через відсутність достатнього досвіду і навиків у праці чи не здатні справитися з дорученою їм роботою у зв'язку з недостатнім трудовим стажем тощо. У зв'язку з цим обґрунтована доцільність доповнити ст. 40 КЗпП України частиною 4 та викласти її у такій редакції: «Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави, зазначеної у пункті 2 цієї статті, не поширюється на неповнолітніх працівників».

Підрозділ 2.3. «Гармонізація трудового законодавства з питань робочого часу, часу відпочинку та оплати праці» присвячено виявленню недоліків чинного законодавства, внесенню відповідних змін щодо удосконалення національного законодавства із зазначених питань.

У роботі досліджуються норми міжнародного законодавства щодо робочого часу молодих працівників, його тривалості, зокрема Конвенції МОП.

Директива 2003/88/ЄС дає визначення «робочий час» як будь-який період, під час якого працівник працює, перебуваючи в розпорядженні роботодавця, та виконує свою діяльність або обов'язки відповідно до національного законодавства та/або практики.

Стаття 130 проекту Трудового кодексу України дає визначення, згідно з яким «робочий час - час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатись інші періоди часу». Отже, норми проекту в частині визначення робочого часу відповідають Директиві 2003/88/ЄС.

Позитивним моментом є те, що у цілому законодавство України з питань правового регулювання тривалості робочого часу молодих працівників відповідає міжнародним та європейським стандартам. Необхідно відмітити, що в окремих випадках національне законодавство встановлює навіть більші гарантії щодо тривалості робочого часу молоді, ніж міжнародне та європейське законодавство. Аналізуючи законодавство ЄС, дисертант дійшов до висновку, що ст. 66 КЗпП України, більш детально та повно регламентує тривалість перерв для відпочинку і харчування, ніж це закріплено в ст. 4 Директиви 2003/88/ЄС.

Порівняно з ст. 66 КЗпП України норми проекту Трудового кодексу України зменшують час на відпочинок молоді, що є недопустимим, оскільки перерва у тридцять хвилин недостатня для відпочинку та приймання їжі. Звернуто увагу на те, що проект Трудового кодексу України не передбачає можливість працівника відлучатися з місця роботи під час перерви, як це закріплено у ч. 3 ст. 66 КЗпП Україні. Для усунення зазначених недоліків в Главу 2 «Час відпочинку» проекту Трудового кодексу України необхідно включити статтю наступного змісту: «Для окремих категорій працівників перерва для відпочинку і харчування надається згідно з цим Кодексом, але не менше ніж одну годину, яка не включається до тривалості робочого часу. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатись з місця роботи».

У роботі досліджуються питання щодо права молодих працівників на відпустку. Зроблено висновок, що стаж роботи, який дає право на першу відпустку, згідно із Законом України «Про відпустки» цілком відповідає міжнародній Конвенції МОП №132. Закон України «Про відпустки» в частині тривалості щорічної відпустки молоді встановлює більші гарантії.

Аналізуючи норми Директиви 94/33/ЄС необхідно зазначити, що в національному законодавстві України не враховано наступне:

- положення ст. 11 Директиви 94/33/ЄС щодо рекомендації, щоб щорічна відпустка неповнолітніх осіб, які поєднують роботу з навчанням, співпадала із шкільними канікулами;

- положення ст. 12 Директиви 94/33/ЄС щодо регламентації норми щоденної перерви молодих працівників протягом робочого дня.

З метою подальшої гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу видається доцільним положення §5 «Інші види відпусток» глави 3 книги третьої проекту Трудового кодексу України доповнити статтею такого змісту: «Неповнолітнім працівникам, якщо вони поєднують роботу з навчанням, надається щорічна відпустка, яка повинна співпадати з терміном шкільних канікул».

Стаття 15 Хартії Співтовариства «Про основні соціальні права працівників» у розділі «Професійна підготовка» закріплює право працівників на проходження перепідготовки, підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією, в тому числі за рахунок відпустки у зв'язку з навчанням. Норми Закону України «Про відпустки», зокрема статті 13-15 та 15-1, відповідають європейським нормам у цій сфері. Проте не відповідає європейським стандартам ст. 25 Закону України «Про відпустки». В частині гарантій молодих працівників щодо надання відпустки доцільно викласти п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» в такій редакції: «працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, а також працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, для виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, на час підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;».

Окрема увага приділена виплатам заборгованості із заробітної плати молодим працівникам. Зроблено висновок, що у випадку неплатоспроможності роботодавця доцільно передбачити створення на державному рівні гарантійних закладів. Необхідно законодавчо закріпити мінімальні розміри такої виплати, визначити відповідальність за невиплату заробітної плати у зв'язку з неплатоспроможністю роботодавця. Зазначені зміни до чинного законодавства будуть відповідати нормам законодавства ЄС та гарантувати одержання молодими працівниками заборгованості із заробітної плати.

На практиці виникає ситуація, коли заробітна плата молодого працівника може бути меншою рівня прожиткового мінімуму. Для того, щоб запобігти виникненню зазначеній ситуації, необхідно у проекті Трудового кодексу України конкретизувати перелік основних прав працівників, а саме: «...право на заробітну плату за виконану роботу, не нижчу від визначеного законом рівня прожиткового мінімуму, та своєчасну її виплату в повному розмірі...».

У підрозділі 2.4. «Проблемні питання гармонізації законодавства України з охорони праці молоді із законодавством ЄС» досліджується сутність охорони праці молоді як правової категорії, зміст діяльності сторін трудових правовідносин та інших відповідальних осіб із забезпечення здорових та безпечних умов праці молоді.

У роботі аналізуються національні акти України та нормативні акти ЄС з метою вирішення проблем гармонізації законодавства України з охорони праці молоді із законодавством ЄС.

Аналізуючи Закон України «Про охорону праці» був зроблений висновок, що він в цілому відповідає вимогам Директиви 91/383/ЄЕС, Директиви 89/391/ЄЕС, Директиви 89/656/ЄЕС. Проте, ст. 5 Закону не відповідає окремій ст. 6 «Інформування працівників» Директиви 89/655/ЄЕС, оскільки містить лише загальні вимоги щодо інформування працівника під розписку про умови праці.

В результаті проведеного порівняльно-правового аналізу відповідності законодавства України законодавству ЄС у сфері охорони праці, слід зазначити, що за напрямком «безпека робочого місця та обладнання» законодавство України адаптовано до положень Директиви Ради 89/655/ЄЕС, Директиви Ради 89/656/ЄЕС, Директиви Ради 89/686/ЄЕС. Дисертант зазначає, що в національному законодавстві України відсутній спеціалізований нормативно-правовий акт, який би регулював питання використання робочого обладнання, проте існують Технічні регламенти, положення яких відповідають загальним вимогам зазначених Директив.

Для гармонізації норм проекту Трудового кодексу України з нормами Директиви 94/33/ЄС до проекту необхідно включити Додаток, у якому будуть наведені обставини, при яких забороняється наймати молодих працівників віком до 18 років. Додаток повинен містити всі елементи, зазначені в ст. 7 і Додатках Директиви 94/33/ЄС.

Порівняльний аналіз законодавства національного та ЄС свідчить, що положення ст. 191 КЗпП України не відповідають нормі ст. 5 Директиви 91/383/ЄС та положенню п. 9 ст. 7 Європейської соціальної хартії щодо медичних оглядів молоді.

Для гармонізації національного законодавства з нормами Європейського Союзу доцільно ст. 191 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції: «Після звільнення неповнолітньої особи, якщо з нею був укладений письмовий договір, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надати медичній нагляд один раз на рік, до досягнення такою особою повноліття». Проведення зазначеного медичного нагляду надасть можливість ще і додатково спостерігати за фізично не зміцнілим організмом неповнолітнього працівника, виявити та завчасно усунути наслідки можливого впливу виконуваної роботи. Крім того, доцільно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» викласти у такій редакції: «Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки;

- за письмовою заявою батьків (усиновителів, опікунів) неповнолітнього працівника».

Статтю 11 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» доцільно доповнити абзацом наступного змісту: «До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я включаються:

...безкоштовне надання попереднього обов'язкового (при працевлаштуванні) медичного огляду особам віком до 21 року...».

Внесені пропозиції до норм чинного законодавства повинні вирішити проблеми щодо охорони праці молоді, створити позитивні умови для трудової самореалізації молодих працівників.

Висновки

У дисертаційній роботі сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, що у сукупності вирішують завдання щодо гармонізації національного трудового законодавства із законодавством Європейського Союзу з питань праці молоді. Основні з них такі:

1. Поняття «повна трудова дієздатність» слід закріпити в трудовому законодавстві України. Для цього необхідно ст. 187 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції: «Повна трудова дієздатність працівника, який працює за трудовим договором, виникає при досягненні ним 16 років».

2. Прагнучи до гармонізації законодавства України про працю молоді з нормами права ЄС необхідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції: «...Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на соціальний захист і допомогу, а неповнолітні працівники у трудових правовідносинах користуються пільгами, встановленими національним законодавством».

3. З метою забезпечення гарантій молодим працівникам щодо працевлаштування необхідно внести зміни до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Частину 5 ст. 7 зазначеного Закону доцільно викласти у такій редакції: «З метою забезпечення працевлаштування і професійного навчання молоді для всіх роботодавців незалежно від форми власності і господарювання, в яких працює понад 35 осіб, встановлюється квота робочих місць у розмірі трьох відсотків від загальної чисельності працюючих для:

1) громадян, старших 18 років, які закінчили навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості не пізніше календарного року з дня закінчення навчання, звільнення з військової (невійськової) служби як таких, що шукають роботу;

2) дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків до досягнення ними двадцяти шести років.

У разі відмови в прийнятті на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з роботодавця стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку і перепідготовку».

4. В Законі України «Про зайнятість населення» та Указі Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» відсутня стаття щодо забезпечення державою надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів. Видається доцільним закріпити в Закон України «Про зайнятість населення» норму щодо надання першого робочого місця випускникам державних навчальних закладів, раніше заявлених роботодавцями.

5. Неповнолітні громадяни не можуть бути звільнені роботодавцем внаслідок невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію. Тому доцільно ст. 40 КЗпП України доповнити ч. 4 та викласти її у такій редакції: «Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави, зазначеної у пункті 2 цієї статті, не поширюється на неповнолітніх працівників».

6. До Глави 2 «Час відпочинку» проекту Трудового кодексу України необхідно включити статтю наступного змісту: «Для окремих категорій працівників перерва для відпочинку і харчування надається згідно з цим Кодексом, але не менше ніж одну годину, яка не включається до тривалості робочого часу. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатись з місця роботи».

7. Для гармонізації проекту Трудового кодексу України із нормами Директиви 94/33/ЄС необхідно включити Додаток, у якому будуть наведені обставини, при яких забороняється наймати молодих працівників віком до 18 років. Додаток повинен містити всі елементи, зазначені в ст. 7 і Додатках Директиви 94/33/ЄС.

У дисертації сформульовані й інші висновки та пропозиції щодо гармонізації національного трудового законодавства, що регулює працю молоді, із законодавством Європейського Союзу.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Назаров Д.В. Трудова правосуб'єктність молоді / Денис Володими-рович Назаров // Держава і право. - 2007. - № 35. - С. 369-374.

2. Назаров Д.В. До питання проблем гармонізації законодавства України про працю молоді з нормами права Європейського Союзу / Денис Володимирович Назаров // Наше право. - 2007. - № 2. - С. 85-89.

3. Назаров Д.В. Щодо проблем правового регулювання права молоді на працю / Денис Володимирович Назаров // Наше право. - 2007. - № 4.- С. 76-80.

4. Назаров Д.В. Гармонізація правових норм України з охорони праці молодих працівників із законодавством Європейського Союзу / Денис Володимирович Назаров // Наше право. - 2008. - № 1. - С. 95-101.

5. Назаров Д.В. Гармонізація трудового законодавства з питань оплати праці молоді / Денис Володимирович Назаров // Юридична Україна. - 2008. - № 9. - С. 59-63.

6. Назаров Д.В. Удосконалення правового забезпечення захисту трудових прав молоді // Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку: матеріали наук. конф., (Одеса, 30 травня 2008 р.) / В.І. Захарченко (ред.кол.). - О.: Астропринт, 2008. - С. 338-341.

7. Назаров Д.В. Реалізація молодими працівниками права на працю // Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф., (Львів, 8-10 листопада 2007 р.) / О.Є. Кузьмін (ред.кол.). - Л.: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. - С. 99-101.

8. Назаров Д.В. Гармонізація правових норм України щодо деяких питань з проведення медичних оглядів молодих працівників // Управлінський потенціал у системі економічного розвитку: зб. мат. Міжнар. наук.-практ. конф., (Луганськ, 22-23 жовтня 2007 р.) / За заг. ред. В.Г. Сумцова / Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 104-106.

9. Назаров Д.В. Деякі аспекти правового регулювання працевлаштування молоді // Теория и практика предпринимательской деятельности: мат. II Межд. науч.-практ. конф. ученых и специалистов, (Симферополь, 19-22 вересня 2007 р.) / Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2007. - С. 145-147.

10. Назаров Д.В. Гармонізація правових норм в регулюванні праці молоді у контексті з європейськими стандартами // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук: мат. V Міжрегіональної конф. молодих вчених та аспірантів, (Горлівка, 27 квітня 2007 р.) / За заг. ред. О.С. Шлапакова / Горлівка: Вид-во ГДПІМ, 2007. - С. 104-106.

Анотація

Назаров Д.В. Гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу в регулюванні праці молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05. - трудове право; право соціального забезпечення. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. -Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС щодо реалізації трудових прав молоді. Досліджується розвиток трудового законодавства ЄС, первинне та вторинне законодавство ЄС. У результаті порівняльного аналізу був зроблений висновок про часткову відповідність національного законодавства до європейських норм. Проаналізовано існуючі та визначені авторські дефініції таких понять, як: «молодь», «молоді працівники-мігранти». Виявлені прогалини та розбіжності у нормативно-правових актах з охорони праці молоді, проведення медичних оглядів, питань робочого часу, часу відпочинку та оплати праці. З метою гармонізації національного законодавства з трудовим законодавством Європейського Союзу обґрунтована доцільність внесення змін до законодавчих актів України та проекту Трудового кодексу України.

Ключові слова: гармонізація, Європейський Союз, дієздатність, молоді працівники, неповнолітні, трудовий договір, правовий статус, працевлаштування.

Аннотация

Назаров Д.В. Гармонизация законодательства Украины с законодательством Европейского Союза в регулировании труда молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05. - трудовое право; право социального обеспечения. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертация является первой комплексной работой по вопросам гармонизации законодательства Украины с нормами права Европейского Союза в регулировании труда молодежи. В работе комплексно исследовано становление и развитие трудового законодательства ЕС о труде молодежи. Анализ норм трудового права ЕС позволил сделать вывод, что Договор про основание Европейского Союза впервые своими нормами закрепил в общих чертах требования относительно труда молодежи. В работе права молодых работников классифицируются на индивидуальные и коллективные трудовые права.

Сравнительный анализ национального законодательства и ЕС позволил сделать вывод о том, что не все основные права работников ЕС закреплены в проекте Трудового кодекса Украины.

В работе исследованы вопросы право -дееспособности молодёжи. Особое внимание уделяется правовому статусу молодежи. Диссертантом была проведена аналогия норм гражданского и трудового права относительно определения объема дееспособности. Сделан вывод, что полная трудовая дееспособность возникает с 16-летнего возраста.

Обосновывается необходимость закрепления в Конституции Украины нормы для осуществления иностранными гражданами и лицами без гражданства равного с гражданами Украины конституционного права на труд.

Выяснено, что трудоустройство иностранной молодежи осуществляется только согласно разрешению центра занятости. Это имеет позитивный момент, так как служба занятости будет проводить мониторинг и учет количества работающих молодых лиц. Негативный аспект состоит в том, что договор между работодателем и молодым работником с государства ЕС будет зависеть от разрешения центра занятости.

Выделены и проанализированы проблемы правового регулирования трудоустройства таких групп молодежи, как выпускники высших государственных учебных заведений, ранее заявленных работодателями.

Обосновывается вывод, что увольнение молодых работников по мотивам несоответствия занимаемой должности вследствие недостаточной квалификации есть недопустимым. В работе исследована возможность расторжения трудового договора с несовершеннолетним по требованию его родителей или лиц, которые их заменяют.

Осуществлен сравнительный анализ национального законодательства и законодательства ЕС по вопросам рабочего времени, времени отдыха и оплаты труда молодых работников. С целью гармонизации национального законодательства с законодательством ЕС вносятся предложения по совер-шенствованию действующего законодательства и проекта Трудового кодекса по данным вопросам.

В работе отдельно проанализированы проблемные вопросы по охране труда молодежи, сделаны выводы о необходимости гармонизации законодательства Украины в данной сфере с законодательством ЕС.

Ключевые слова: гармонизация, дееспособность, Европейский Союз, молодые работники, несовершеннолетние, правовой статус, трудовой договор, трудоустройство.

Summary

Nazarov D.V. The harmonization of the legislation of Ukraine with the legislation of the European Union in the relation of the youth labour. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Candidate of Law in speciality 12.00.05 - labor law; social security law. - East Ukraine Volodymyr Dahl National University. - Luhansk, 2009.

The thesis is devoted to the comprehensive study of the harmonization of the national legislation with the European Union legislation concerning the realization of young people's labour rights. The development of the EU labour legislation, the primary and secondary EU legislations are researched. Having carried out the contrasting analysis, the author makes a conclusion about the limited correspondence of the national legislation with the European regulations. In order to harmonize the national legislation with the European Union labour legislation the author gives proof of the suitability to submit a proposal to the legislative acts of Ukraine, the Labour Code of Ukraine and the draft Labour Code of Ukraine. The existing definitions of such concepts as «youth», «young workers-migrants» and the definitions given by the author are analyzed. The gaps and discrepancies in the legal acts on the protection of the youth labour, conducting medical inspections, issues of working time, time of rest, and remuneration of labour are defined and analyzed.

...