Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

митний правовий євроінтеграція

Актуальність теми дисертаційного дослідження пов'язана з корінними змінами у світовій торговельній політиці та внутрішньодержавному митному регулюванні наприкінці ХХ ст., результатом яких стало очевидне поглиблення міжнародного митного співробітництва, в тому числі й на регіональному рівні між європейськими державами. Збільшення кола учасників європейського міжнародного співробітництва, завершення процесу формування єдиного митного простору і митного права Європейського Співтовариства та євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України зумовили нагальну необхідність вирішення низки теоретичних і практичних проблем, пов'язаних зі здійсненням та перспективами розвитку митного співробітництва між державами, що розташовані на Європейському континенті і входять до Європейського регіону Всесвітньої митної організації.

До останнього часу в українській доктрині європейського та міжнародного права не приділялося належної уваги комплексному системному дослідженню розвитку митного співробітництва між європейськими державами у напрямку формування єдиного митного простору; визначенню місця України в сучасних процесах регіонального й субрегіонального європейського митного співробітництва; висвітленню ролі міжнародного митного співробітництва і міжнародних стандартів митного регулювання у становленні митного права України тощо.

Вивчення процесів європейського митного співробітництва стало актуальним не лише з огляду на потреби науки міжнародного права, а й у контексті розвитку митного права України. Так, необхідним є повне й всебічне дослідження проблем додержання нашою державою в національній практиці митного регулювання загальновизнаних у світових митних відносинах норм і стандартів, виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, приведення національного митного законодавства у відповідність до вимог acquis communautaire ЄС.

Разом з тим окремі аспекти митного співробітництва європейських держав як у науці міжнародного права, так і в галузевих науках вивчали такі радянські, вітчизняні й зарубіжні науковці, як К. Г. Борисов, Х. Вольфганг, Д. Дайнен, Є. В. Додін, Л. М. Ентін, О. Д. Єршов, С. С. Жамкоч'ян, Г. Ісаак, С. Ю. Кашкін, В. Кернз, А. М. Козирін, Ж.-К. Коллі, Б. А. Кормич, Д. Ласок, В. І. Лісовський, М. Люкс, А. В. Мазур, Л. М. Марков, В. С. Михайлов, В. В. Мицик, С. І. Мкртумян, А. А. Наку, Д. В. Приймаченко, В. М. Репецький, К. К. Сандровський, Ф. Снайдер, Б. Терра, М. Хіршлер, В. Г. Храбсков, Б. Циммерман, О. М. Шемякін, Р. Шульц та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи Державної митної служби України та Академії митної служби України на тему “Митна політика та митна безпека держави: концептуальне визначення та шляхи забезпечення” (номер державної реєстрації № 0108U001370), а також науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави” (номер державної реєстрації № 0104U003696).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у вирішенні наукового завдання, а саме у розкритті правової сутності міжнародного митного співробітництва європейських держав та перспектив його розвитку, напрацюванні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення митного законодавства України на основі вимог норм і стандартів міжнародного митного права.

Поставлена мета визначила необхідність зосередження уваги на таких завданнях:

- сформулювати визначення поняття “міжнародне митне співробітництво”, яке може використовуватися у міжнародному митному праві, та розкрити його зміст і характерні ознаки;

- на основі історико-правового аналізу еволюції європейського митного співробітництва запропонувати періодизацію його розвитку;

- визначити роль міжнародного митного співробітництва в процесах європейської інтеграції;

- дослідити загальні засади й передумови створення й функціонування єдиного європейського митного простору;

- з'ясувати основні міжнародно-правові механізми зближення митних систем європейських держав;

- визначити поняття “міжнародний стандарт митного регулювання”;

- проаналізувати правові засади міжнародного митного співробітництва України та наявність досягнень у даній сфері;

- охарактеризувати сучасний стан адаптації митного законодавства України до міжнародних митних норм і стандартів в контексті європейської інтеграції;

- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення митного законодавства України та практики її міжнародного митного співробітництва.

Об'єктом дослідження є правовідносини між європейськими державами у сфері міжнародного митного співробітництва.

Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні питання митного співробітництва європейських держав у контексті сучасних тенденцій розвитку міжнародного митного права, митного права Європейського Союзу, а також процесів формування єдиного європейського митного простору та входження до нього України.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, властивих науці правознавства загалом і науці міжнародного права зокрема, комплексне й раціональне застосування яких забезпечує достовірність знання та досягнення поставлених цілей. Зокрема, історико-правовий метод застосовано під час аналізу еволюції європейського митного співробітництва як на двосторонньому, субрегіональному, так і на регіональному рівнях (1.2, 1.3, 2.1, 3.2). Системний, нормативний та формально-юридичний методи сприяли аналізу юридичного змісту міжнародно-правових документів і правових актів законодавства України з питань міжнародного митного співробітництва (2.2, 3.1, 3.3). За допомогою логіко-семантичного методу удосконалено понятійний апарат (1.1, 2.1, 3.2). Використання порівняльно-правового методу дозволило провести порівняння понять “міжнародне митне співробітництво” та “взаємна адміністративна допомога з митних питань” (1.1), показати розвиток міжнародного митного співробітництва в рамках окремих субрегіональних європейських міждержавних об'єднань (1.3, 3.2). У процесі розробки пропозицій щодо розвитку та вдосконалення митного співробітництва України з Європейським Співтовариством та його державами-членами, а також з іншими державами Європейського регіону Всесвітньої митної організації використовувався метод прогнозування (3.2, 3.3).

Емпіричну базу дослідження становлять: міжнародно-правові договори універсального, регіонального й субрегіонального характеру; установчі акти таких міжнародних організацій Європейського регіону, як Організація Європейського економічного співробітництва, Бенілюкс, Європейське економічне співтовариство, Північна рада, Європейська асоціація вільної торгівлі, Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав тощо; acquis communautaire ЄС в галузі митного регулювання; Конституція України, нормативні акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної митної служби України; узагальнення практики роботи митних органів у галузі міжнародного співробітництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першою у вітчизняній юридичній науці спробою комплексно та системно проаналізувати відносини митного співробітництва між державами - членами Європейського регіону Всесвітньої митної організації. У ній вперше розглядається сутність та перспективи розвитку концепції формування єдиного європейського митного простору в умовах європейської інтеграції, з нових позицій пояснюється її значення для реалізації європейського вибору України.

Концептуальні поняття, теоретичні положення і висновки, практичні рекомендації, одержані в ході дослідження, які найповніше визначають його наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- визначено поняття міжнародного митного співробітництва як одного з видів спільної діяльності держав, спрямованої на узгодження їх інтересів та на досягнення спільних цілей у вирішенні митних питань, на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

- запропоновано визначення поняття “єдиний європейський митний простір” як регіональної політико-правової митної системи, що ґрунтується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, перебуває у стані формування і має забезпечувати правові засади міжнародного митного співробітництва як між державами всередині митного простору, так і з третіми державами європейського та інших регіонів;

- з урахуванням того, що єдиний європейський митний простір перебуває у стані формування, пропонується розглядати його як “правовий простір” у межах якого згідно з нормами міжнародного митного права і стандартами митного регулювання ЄС діятимуть єдині і/або одноманітні норми митного права усіх або більшості держав - членів Європейського регіону Всесвітньої митної організації;

- представлено авторське визначення поняття “міжнародного стандарту митного регулювання” як єдиної нормативної моделі для регулювання суспільних відносин на міждержавному і/або внутрішньодержавному рівнях;

- комплексно досліджено міжнародне митне співробітництво між державами - членами Європейського регіону Всесвітньої митної організації (далі - ВМО);

удосконалено:

- періодизацію розвитку європейського міжнародного митного співробітництва. Обґрунтовується, що міжнародне митне співробітництво виокремилося в самостійну галузь міжнародної співпраці ще наприкінці ХVІ ст., а не наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., як вважалося раніше;

- концептуальні положення інституту митного простору в міжнародному митному праві; зокрема доведено, що створення зони вільної торгівлі веде до утворення спільного митного простору між її державами-членами, а митного союзу - до утворення єдиного митного простору між його державами-членами;

- практичні рекомендації стосовно покращання практики міжнародного митного співробітництва України, а також подолання проблем адаптації національного митного законодавства в контексті європейської інтеграції;

набули подальшого розвитку:

- дослідження відносин міжнародного митного співробітництва (зміст, характерні ознаки) як предметної основи міжнародного митного права;

- дослідження взаємопов'язаності митного співробітництва європейських держав та європейської інтеграції. Стверджується, що розвиток інтеграційних процесів між європейськими державами безпосередньо залежав від досягнутого рівня митного співробітництва між ними;

- дослідження міжнародних механізмів правової конвергенції митних систем європейських держав, яка здійснюється шляхом зближення національних митних законодавств і національних митних політик. Обґрунтовується, що правова конвергенція є більш ефективною, якщо реалізується на основі міжнародних договорів та актів міжнародних організацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки та пропозиції дослідження можуть бути використані:

у науково-дослідній роботі - для наступних наукових розробок проблем міжнародного митного співробітництва;

у правотворчій діяльності - для вдосконалення правового регулювання міжнародного митного співробітництва, чинного й перспективного митного законодавства, зокрема Митного кодексу України (акт про запровадження в практичну діяльність Державної митної служби України матеріалів дисертації від 15 вересня 2009 р.);

у правозастосовній діяльності - для поліпшення практики міжнародного співробітництва митної служби України, своєчасного виконання взятих міжнародно-правових зобов'язань, формування в суспільній свідомості позитивного образу митних органів;

у навчальному процесі - під час викладання дисциплін “Міжнародне право”, “Міжнародне митне право”, “Митне право України”, а також при підготовці відповідних навчальних видань (акт про впровадження в навчальний процес Академії митної служби України матеріалів дисертації від 15 грудня 2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою адміністративного та митного права Академії митної служби України.

Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (Дніпропетровськ, Академія митної служби України, 2005); “Preparation of customs officers as a step towards European and Euro Atlantic integration (video-conference Dnepropetrovsk - Brussels, Ukrainian Academy of Customs, 2006); “Розвиток митних інститутів у цілях захисту національних інтересів Росії” (Люберці, Російська митна академія, 2007); “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2007); “Сучасні проблеми юридичної науки” (Харків, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2007); “Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України” (Дніпропетровськ, Академія митної служби України, 2008) та ін.

Окремі результати роботи знайшли своє відображення у рекомендованому Міністерством освіти і науки України навчальному посібнику “Митне право України” (Київ, 2007), а також у навчально-методичному посібнику “Практикум з митного права” (Дніпропетровськ, 2007).

Результати дослідження використовуються автором у навчальному процесі під час занять з курсів “Міжнародне митне право”, “Митне право України”, а також під час підвищення кваліфікації практичних працівників митної служби України в Інституті післядипломної освіти Академії митної служби України.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 11 наукових працях: авторській монографії, 7 статтях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України, а також у тезах 3 доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з яких основного тексту - 183 сторінки, списку використаних джерел з 237 найменувань - 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів та їх теоретичне і практичне значення, апробація результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 “Становлення міжнародного митного співробітництва між європейськими державами” складається з трьох підрозділів і присвячений формулюванню поняття міжнародного митного співробітництва, дослідженню його ґенези між європейськими державами, з'ясуванню місця і ролі міжнародного митного співробітництва у розвитку європейських інтеграційних процесів.

У підрозділі 1.1 “Поняття, ознаки та класифікація міжнародного митного співробітництва” на основі проведеного аналізу досягнень міжнародного митного права та митного права України у сфері міжнародного митного співробітництва встановлено, що серед чинних норм та наукових розробок вітчизняних і зарубіжних учених не існує таких, які б містили визначення поняття “міжнародне митне співробітництво”, розкривали його зміст, характерні ознаки, тому автор зосередив свою увагу на пошуку найбільш оптимального наукового визначення цього поняття. Дослідження різновидів міжнародного співробітництва дозволило сформулювати таке визначення міжнародного митного співробітництва: міжнародне митне співробітництво - один із видів спільної діяльності держав, спрямованої на узгодження їх інтересів та досягнення спільних цілей у вирішенні митних питань, на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Встановлено, що міжнародне митне співробітництво зводиться до впорядкування та розвитку різноманітних видів міжнародних митних відносин, присвячених, як правило, питанням: спрощення та гармонізації митних процедур; упровадження сучасних митних інформаційних систем та обміну на їх основі статистичною інформацією; боротьби з митними правопорушеннями; розвитку потенціалу національних митних адміністрацій; гармонізації та уніфікації національних митно-правових систем на основі єдиних міжнародних стандартів; створення митних союзів та ін. При цьому міжнародне митне співробітництво можна розглядати в таких аспектах: а) як один із типів міжнародних відносин, що виникають і розвиваються між рівноправними суб'єктами міжнародного права на недискримінаційних засадах; б) як один із принципів міжнародного спілкування у сфері міжнародних митних і пов'язаних з ними відносин (економічних, торговельних тощо) та зміст цих відносин; в) як організаційний процес, що відбувається між державами; г) як діяльність уповноважених державних органів, як правило, митних органів; д) як правовий обов'язок держав незалежно від відмінностей у їх політичних, економічних і соціальних системах; е) як загальносистемний інститут міжнародного митного права.

У підрозділі проводиться розмежування понять “міжнародне митне співробітництво” і “взаємна адміністративна допомога з митних питань”, які зазвичай ототожнюються. З'ясовано, що перше поняття ширше останнього, адже міжнародне митне співробітництво розглядається як один із видів спільної діяльності держав в особі уповноважених на те органів, а взаємна адміністративна допомога з митних питань - як заходи, що здійснюються однією митною службою за дорученням іншої митної служби або спільно з нею з метою належного застосування митного законодавства, а також для відвернення, розслідування або припинення порушень митного законодавства.

Зроблено висновок, що міжнародне митне співробітництво має і внутрішню диференціацію за видами, зумовлену різними чинниками. В основу класифікації видів міжнародного митного співробітництва можуть бути покладені різноманітні фактори, які випливають зі змісту міжнародно-правових актів, залежать від території, на якій воно здійснюється, від виду та кількості його учасників, від об'єкта спільної діяльності тощо.

У підрозділі 1.2 “Еволюція європейського міжнародного митного співробітництва” обґрунтовується, що погляди вчених стосовно моменту виникнення митного співробітництва між європейськими державами, який пов'язували із розвитком багатостороннього співробітництва в рамках створюваних наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. міжнародних організацій, повинні бути переглянуті через неврахування дослідниками можливості здійснення двостороннього (субрегіонального) митного співробітництва в рамках договірно-правової його координації з конкретних питань митного регулювання (митна політика, митне оподаткування, боротьба з митними правопорушеннями). Такий підхід до встановлення часу перших спроб організації міжнародного митного співробітництва на європейському континенті дозволив дійти висновку, що, виникнувши в контексті міжнародного торговельного співробітництва, митне співробітництво виокремилося в самостійну галузь міжнародної співпраці ще наприкінці ХVІ - на початку ХVІІ ст.

Співробітництво було двостороннім і відбувалося на підставі укладених міжнародних договорів. Розвиток багатостороннього міжнародного митного співробітництва наприкінці ХІХ ст. визначив необхідність виникнення інституційної його форми, яка отримала своє продовження і в ХХ ст. Так, у 1952 р. засновано Раду митного співробітництва, яка з обмеженої Європейським континентом регіональної організації перетворилася на організацію світового масштабу.

На основі аналізу особливостей розвитку міжнародних відносин встановлено закономірність появи нових напрямів митного співробітництва між європейськими державами: інформаційного співробітництва з митних питань, уніфікації міжнародно-правових норм (стандартів) у галузі митної справи, співробітництва в рамках окремих груп європейських держав з метою створення митних союзів або зон вільної торгівлі, надання професійно-технічної допомоги тощо.

У підрозділі 1.3 “Міжнародне митне співробітництво як одна з основ розвитку інтеграційних процесів у Європейському регіоні” звертається увага на те, що виникнення та розвиток інтеграційних процесів між окремими групами європейських держав безпосередньо залежали від існуючого рівня митного співробітництва, а в окремих випадках - досягнутого рівня митної інтеграції. Об'єднання держав відбувалося двома способами: 1) через створення зон вільної торгівлі або митних союзів з використанням заходів позитивної інтеграції (Європейське економічне співтовариство); 2) завдяки узгодженню і координації дій на основі спільної розробки і спільного проведення політики у відповідних галузях, зокрема в галузі митної справи, та взаємопов'язаності політичних курсів, здійснюваних кожною з держав на індивідуальній основі (Рада економічної взаємодопомоги, Північна рада).

Під європейською митною інтеграцією як однією з форм міжнародного митного співробітництва запропоновано розуміти об'єктивний і разом з тим регульований процес зближення митних систем двох чи більше держав - членів Європейського регіону ВМО з однорідною соціально-економічною системою, які мають певну спільність соціально-політичних інтересів і цілей. У такому розумінні європейська митна інтеграція являє собою процес, що розвивається від більш простих форм міжнародного митного співробітництва, які характеризуються низьким рівнем інтегрованості держав, до більш складних, спрямованих на утворення єдиного митного простору.

У Розділі 2 “Міжнародно-правові аспекти створення і функціонування єдиного європейського митного простору”, який складається з двох підрозділів, увагу зосереджено на аналізі процесів правової конвергенції митних систем європейських держав в умовах інтеграції.

У підрозділі 2.1 “Концепція створення і функціонування єдиного європейського митного простору” досліджується специфіка розвитку інтеграційних процесів у напрямку об'єднання європейських держав у межах єдиного митного простору. Звертається увага на те, що формування міждержавного митного простору передбачає два етапи: на першому відбувається злиття митних територій таких держав із зазначенням особливостей і відмінностей просторових меж митної території кожної окремої держави у разі, якщо межі митної території не збігаються з межами її державної території; на другому - реалізується узгодження волі таких держав щодо розробки єдиних стандартів поведінки в галузі митного регулювання в межах новоутвореного митного простору (тобто формування ще і єдиного правового митного простору), а за умови створення митного союзу - і єдиної міждержавної митної політики.

Під єдиним європейським митним простором пропонується розглядати регіональну політико-правову митну систему, що ґрунтується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, перебуває у стані формування і має забезпечувати правові засади міжнародного митного співробітництва як між державами всередині митного простору, так і з третіми державами європейського та інших регіонів. З урахуванням того, що процеси формування митних просторів між окремими групами європейських держав довготривалі і не сприяють їх скорішому об'єднанню, пропонується розглянути можливість створення єдиного правового митного простору в рамках Європейського регіону ВМО, в межах якого відповідно до норм міжнародного митного права та стандартів митного регулювання ЄС діятимуть єдині і/або одноманітні норми митного права всіх або більшості його держав-членів.

Стверджується, що розвиток і остаточне становлення єдиного європейського правового митного простору можливі за наявності трьох взаємопов'язаних складових: 1) регіонального міжнародного митного права, яке забезпечує загальноєвропейські засади міжнародного митного співробітництва і не суперечить нормам загального міжнародного права; 2) особливих митних систем, створених субрегіональними інтеграційними міжнародними організаціями; 3) національних митних систем держав - членів Європейського регіону ВМО, які передбачають заздалегідь визначений ступінь їх зближення.

Акцентується увага на тому, що становлення єдиного європейського правового митного простору не ідентичне появі певного наддержавного європейського права. Йдеться про вироблення різноманітних форм взаємодії митних адміністрацій різних держав Європи, про зближення законодавчих норм таких держав, пошук спільного розв'язання конкретних проблем, що виникають під час митного регулювання.

У підрозділі 2.2 “Зближення митних систем європейських держав та міжнародно-правові механізми формування єдиного європейського правового митного простору” обґрунтовується позиція, що правова конвергенція митних систем європейських держав, змістом якої, в основному, стає зближення національних митних законодавств і координація національних митних політик у напрямку подолання колізій у правопорядках різних країн, відбувається в рамках більш широкого правового явища - європейської митної інтеграції - і безпосередньо пов'язана з формуванням єдиного європейського правового митного простору.

Дослідження практики правової конвергенції митних систем європейських держав свідчить, що ці процеси більш ефективні тоді, коли вони здійснюються на основі спеціально укладених міжнародних договорів, а в окремих випадках і на основі актів міжнародних організацій, тобто за рахунок розробки “єдиних стандартів” поведінки у сфері митного регулювання. Призначенням таких стандартів стає фактичне оформлення й регламентація митних правовідносин між учасниками митного простору з питань удосконалення організації та управління в митних органах, підвищення рівня погодженості й уніфікації національних митних систем, гармонізації та спрощення митних процедур тощо.

Зроблено висновок, що основними засобами зближення митних систем європейських держав слід розглядати багатосторонні міжнародні митні конвенції (Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р.) та модельні акти (Рамкові стандарти з безпеки та полегшення світової торгівлі від 23 червня 2005 р.). Двосторонні договори з митних питань укладаються, як правило, на виконання взятих на основі багатосторонніх міжнародних конвенцій та модельних актів міжнародно-правових зобов'язань з метою організації митного співробітництва між їх договірними сторонами.

З'ясовано, що способами цілеспрямованого зближення національних митних систем можна вважати гармонізацію та уніфікацію внутрішньодержавних правових норм і посилення координації національних митних політик.

Звертається увага на те, що зближення національних митних систем може відбуватися як цілеспрямовано, так і природно на трьох рівнях - загальноєвропейському, субрегіональному та національному.

Розділ 3 “Україна - учасник європейського митного співробітництва” включає три підрозділи, присвячені дослідженню теоретичних та міжнародно-правових засад міжнародного митного співробітництва України в умовах європейської інтеграції.

У підрозділі 3.1 “Правові засади міжнародного митного співробітництва України” аналізується чинне законодавство та міжнародні договори України з питань митної справи, що регламентують її участь у міжнародному митному співробітництві.

Аналіз чинного законодавство дозволив констатувати, що розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи в Україні належить до основних завдань її митних органів, які підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи - Державній митній службі України. Міжнародна діяльність Державної митної служби України спрямовується й координується Президентом та Кабінетом Міністрів України, здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ України.

Дослідження низки міждержавних, міжурядових і міжвідомчих договорів України з питань митної справи, що укладаються з іншими європейськими державами для організації митного співробітництва та надання взаємної адміністративної допомоги з митних питань, підтверджує, що як за структурою, так і за змістом вони майже ідентичні, оскільки ґрунтуються на Рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 р., Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 9 червня 1977 р. та Міжнародній конвенції про взаємодопомогу в митних справах від 27 червня 2003 р.

У підрозділі 3.2 “Україна у процесах регіонального і субрегіонального митного співробітництва” акцентовано увагу на важливості подальшого розвитку Україною міжнародного митного співробітництва на регіональному рівні з державами - членами Європейського регіону ВМО та Європейської економічної комісії ООН, а на субрегіональному рівні - з державами - членами: Європейського Союзу (ЄС), Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), Співдружності Незалежних Держав (СНД), Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, Євразійського економічного співтовариства тощо.

Підкреслюється, що участь України в діяльності Європейського регіону ВМО та Європейської економічної комісії ООН сприяє становленню і подальшому розвитку національної митної системи, вдосконаленню та підвищенню ефективності діяльності митних органів України, впровадженню у практику митної справи багатого міжнародного досвіду.

З'ясовано, що серед системи міжнародних органів, покликаних забезпечувати координацію та регулювання міжнародного митного співробітництва між європейськими державами, надання їм технічної допомоги, підготовку спеціалістів у сфері митної діяльності, провідне місце належить Всесвітній митній організації (ВМО).

Дослідження положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. та розроблених на її основі Рамкових стандартів ВМО з безпеки та полегшення світової торгівлі від 23 червня 2005 р. підтвердило необхідність запровадження в діяльність митних органів України сучасної моделі функціонування митних адміністрацій, що ґрунтується на приписах зазначених актів. У зв'язку з цим, визначено низку першочергових заходів щодо імплементації їх положень до митного законодавства України та практичної діяльності національних митних органів.

У контексті здійснюваного дослідження акцентовано увагу на відсутність у митному законодавстві України визначення поняття міжнародного стандарту. Зважаючи на це, запропоновано авторське визначення поняття “міжнародний стандарт митного регулювання”, яке може використовуватися як у міжнародному митному праві, так і в митному праві України: міжнародний стандарт митного регулювання - це єдина нормативна модель (зразок), типова форма (заздалегідь юридично необов'язкова), створена за угодою суб'єктів міжнародного права для регулювання суспільних відносин на міждержавному і/або внутрішньодержавному рівнях.

Аналіз міжнародного митного співробітництва України з державами - членами ЄАВТ, Європейським Співтовариством та його державами-членами, підтвердив потребу в розробці та якнайскорішому укладенні між ними галузевих міжнародних договорів з митних питань. Водночас міжнародне митне співробітництво із зазначеними вище державами та міждержавними об'єднаннями не має зашкодити розвитку митного співробітництва України з іншими представниками Європи, зокрема державами - членами СНД.

У підрозділі 3.3 “Адаптація митного законодавства України в контексті європейської інтеграції” наголошується на тому, що приведення митної системи України у відповідність до міжнародних митних норм і стандартів є обов'язковою складовою процесу європейської інтеграції України. Відповідна діяльність здійснюється в рамках процесу зближення європейських національних митних систем та визначає ступінь готовності України увійти до складу єдиного європейського митного простору.

Проведеним дослідженням з'ясовано, що в процесі генезису в праві України поняття “адаптація законодавства” відбулося звуження розуміння процесу проведення адаптації законодавства України в контексті європейської інтеграції, а саме від реформування її правової системи в цілому, згідно з вимогами сучасної європейської системи права, до одного з його етапів, тобто до приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire ЄС.

Доводиться теза про те, що хоча правова система ЄС і посідає центральне місце в структурі загальноєвропейського правового простору і суттєво впливає на формування єдиного європейського митного простору, проте її не можна розглядати як єдине джерело адаптації митного законодавства України, оскільки правова система ЄС ґрунтується на визнанні примату міжнародного права, а така його галузь, як митне право, поки що не охоплює повністю правовідносин у сфері митного регулювання, діючи поряд з відповідними галузями національного права держав-членів. До того ж не всі представники Європейського регіону ВМО виявляють бажання приєднатися до складу єдиного митного простору ЄС.

Зроблено висновок, що адаптація митного законодавства України в контексті європейської інтеграції повинна здійснюватися у трьох взаємопов'язаних напрямках, а саме відповідно до: 1) норм і стандартів міжнародного митного права; 2) стандартів та практики митного регулювання ЄС; 3) внутрішньодержавних норм і стандартів митного регулювання держав - членів Європейського регіону ВМО.

Акцентується увага на недопустимості розуміння процесу адаптації законодавства України як одностороннього зобов'язання до дії, а не зобов'язання до конкретного результату, а також на своєчасному виявленні недоліків такого процесу.

Вивчення митного права ЄС та процесу адаптації митного законодавства України до законодавства ЄС зосереджує увагу на необхідності вжиття низки першочергових заходів, реалізація яких має суттєво полегшити адаптацію митного законодавства України в контексті європейської інтеграції, а саме: 1) вирішити питання, пов'язані з набуттям чинності для України Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. та приведенням митного законодавства України у відповідність до її положень; 2) розробити й укласти з ЄС міжнародний договір у галузі митної справи, в якому, зокрема, з урахуванням Програми дій для митниці у Співтоваристві (Митниця 2013) від 23 травня 2007 р. визначити етапи та напрямки проведення адаптації національного митного законодавства до положень нормативно-правових актів та судової практики ЄС з митних питань; 3) проаналізувати проект Митного кодексу України на відповідність чинному Митному кодексу ЄС та інших актів митного права ЄС.

Проведення адаптації митного законодавства України з урахуванням наведених вище висновків та пропозицій безумовно, сприятиме розвитку подальшого співробітництва між нашою державою та ЄС, а також полегшенню торгівлі з державами - учасницями Європейського економічного простору.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та подається нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розкритті правової сутності міжнародного митного співробітництва європейських держав та перспектив його розвитку, напрацюванні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення митного законодавства України на основі вимог норм і стандартів міжнародного митного права.

Основні теоретичні та практичні результати дослідження полягають у розробці таких висновків, положень та пропозицій:

1. У рамках дослідження було з'ясовано, що нині відсутнє загальноприйняте юридичне визначення поняття “міжнародне митне співробітництво”, виходячи з цього запропоновано розуміти його як один із видів спільної діяльності держав, спрямованої на узгодження їх інтересів та досягнення спільних цілей у вирішенні митних питань, на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

2. У ґенезі європейського міждержавного митного співробітництва виокремлено чотири періоди: перший (кінець XVI - кінець XIX ст.) - виникнення відносин митного співробітництва між окремими європейськими державами. Визнання міжнародних договорів як основної форми міжнародного митного співробітництва; другий (кінець XIX ст. (1891 р.) - початок Другої світової війни (1939 р.) - збільшення напрямів договірно-правового регулювання європейського митного співробітництва. Створення першої міжнародної митної організації, проведення міжнародних конференцій з питань митного регулювання, поява перших прикладів міжнародної судової практики; третій (з 1945 р. до кінця 1991 р.) - активний розвиток митного співробітництва в рамках окремих європейських міждержавних об'єднань, створення Ради митного співробітництва, становлення та розвиток нової форми міжнародного митного співробітництва - міжнародної митної інтеграції; четвертий (з кінця 1991 р. і дотепер) - завершення процесу консолідації митного права держав - членів Європейського Співтовариства. Розвивається міжнародне митне співробітництво України з державами - членами Європейського економічного простору та державами - членами СНД.

3. Доведено, що найбільше значення для розвитку європейських інтеграційних процесів мало міжнародне митне співробітництво, започатковане в рамках Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС), а пізніше - в рамках Європейського економічного співтовариства та Європейської асоціації вільної торгівлі. Співпраця європейських держав щодо митних питань на початку створення ОЄЕС не лише сприяла становленню європейських інтеграційних процесів, а й заклала засади розвитку європейської митної інтеграції та міжнародного митного співробітництва на багатосторонній регіональній і всесвітній основі.

4. Запропоновано розуміти під європейською митною інтеграцією як однією з форм міжнародного митного співробітництва об'єктивний і разом з тим регульований процес зближення митних систем двох чи більше держав - членів Європейського регіону ВМО з однорідною соціально-економічною системою, які мають певну спільність соціально-політичних інтересів і цілей. У такому розумінні європейська митна інтеграція являє собою процес, що розвивається від більш простих форм міжнародного митного співробітництва, які характеризуються низьким рівнем інтегрованості держав, до більш складних, спрямованих на утворення єдиного митного простору.

5. Визначено, що єдиний європейський митний простір - це регіональна політико-правова митна система, що ґрунтується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, перебуває у стані формування і має забезпечувати правові засади міжнародного митного співробітництва як між державами всередині митного простору, так і з третіми державами європейського та інших регіонів.

З урахуванням того, що процеси формування митних просторів між окремими групами європейських держав є довготривалими і не сприяють їх скорішому об'єднанню в межах єдиного митного простору, запропоновано розглянути можливість створення єдиного правового митного простору в рамках Європейського регіону ВМО.

6. Стверджується, що становлення єдиного європейського правового митного простору не ідентичне появі певного наддержавного європейського права. Йдеться про вироблення різноманітних форм взаємодії митних адміністрацій різних держав Європи, про зближення на основі єдиних норм і стандартів митного регулювання законодавчих норм таких держав, пошук спільного розв'язання конкретних проблем, що виникають під час митного регулювання.

7. Встановлено, що способами зближення європейських національних митних систем виступають гармонізація й уніфікація внутрішньодержавних правових норм, а також посилення координації національних митних політик. Основними засобами зближення є багатосторонні міжнародні митні конвенції й модельні акти, а також укладені на виконання їх положень двосторонні договори з митних питань.

8. Під міжнародним стандартом митного регулювання пропонується розуміти єдину нормативну модель (зразок), типову форму (заздалегідь юридично необов'язкову), створену за угодою суб'єктів міжнародного права для регулювання суспільних відносин на міждержавному і/або внутрішньодержавному рівнях.

9. Підкреслюється, що приведення митної системи України у відповідність до визнаних міжнародних митних норм і стандартів є обов'язковою складовою процесу європейської інтеграції України. Відповідна діяльність здійснюється в рамках процесу зближення європейських національних митних систем та визначає ступінь готовності України щодо входження до складу єдиного європейського митного простору.

10. З'ясовано, що в процесі генезису в праві України поняття “адаптація законодавства” відбулося звуження розуміння процесу проведення адаптації законодавства України в контексті європейської інтеграції від реформування її правової системи в цілому до вимог сучасної європейської системи права до одного з його етапів, тобто до приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire ЄС.

Відповідні положення законодавства України викладено таким чином, що вони суттєво звужують можливі напрямки, зміст і завдання адаптації національного митного законодавства.

11. Адаптацію митного законодавства України в контексті європейської інтеграції пропонується здійснювати у трьох взаємопов'язаних напрямках, а саме відповідно до: а) норм і стандартів міжнародного митного права; б) стандартів та практики митного регулювання ЄС; в) внутрішньодержавних норм і стандартів митного регулювання держав - членів Європейського регіону ВМО.

Реалізація викладених пропозицій, з одного боку, дозволить підвищити ефективність організації та здійснення митної справи як однієї зі складових зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України, а з іншого - служитиме гарантією участі нашої держави у міжнародному митному співробітництві, на основі загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Перепьолкін С. М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав : монографія / С. М. Перепьолкін. - Д. : Акад. мит. служби України, 2008. - 180 с. - Бібліогр.: С. 169-180.

Перепьолкін С. М. Адаптація митного законодавства України до вимог acquis communautaire на прикладі режиму тимчасового ввезення (вивезення) / С. М. Перепьолкін // Митна справа. - 2006. - № 4. - С. 12-18.

Перепьолкін С. М. Міжнародне співробітництво України та Європейського Союзу в галузі митної справи / С. М. Перепьолкін // Митна справа. - 2006. - № 6. - С. 23-26.

Перепьолкін С. М. Міжнародне митне співробітництво : Рамкові стандарти Всесвітньої митної організації / С. М. Перепьолкін // Митна справа. - 2007. - № 1. - С. 6-11.

Перепьолкін С. М. Еволюція європейського міждержавного митного співробітництва / С. М. Перепьолкін // Вісн. Харк. ун-ту внутр. справ. - 2007. - Вип. 37. - С. 244-251.

Перепьолкін С. М. Поняття та класифікація міжнародного митного співробітництва / С. М. Перепьолкін // Митна справа. - 2008. - № 1. - С. 22-25.

Перепьолкін С. М. Місце міжнародних договорів України з питань митної справи в національній системі права / С. М. Перепьолкін // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. пр. - 2008. - № 2. - С. 119-125.

Перепьолкін С. М. Митне співробітництво України та ЄС / С. М. Перепьолкін // Вісн. держ. департаменту з питань адаптації законодавства. - 2006. - № 2. - С. 29-32.

Перепьолкін С. М. Щодо перспективних напрямів митного співробітництва України з державами Європейського регіону / С. М. Перепьолкін // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво : IV міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів і молодих науковців (м. Луцьк, 17-18 трав. 2007 р.) : тези доп. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка. - Луцьк: Вежа, 2007. - С. 234-236.

Перепьолкін С. М. Щодо відповідності законодавства України з питань митної справи положенням Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур на прикладі боротьби з порушеннями митних правил: теоретичний і практичний аспекти / С. М. Перепьолкін // Сучасні проблеми розвитку юридичної науки: всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 30-31 жовт. 2007 р.) : тези доп. та наук. повідомл. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 166-169.

Перепьолкін С. М. Концепція формування єдиного європейського митного простору / С. М. Перепьолкін // Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 17 жовт. 2008 р.) : тези доп. - Д.: Акад. митн. служби України, 2008. - Т. 1. - С. 394-397.

Размещено на Allbest.ru