Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ-ДОКУМЕНТИ

У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Швед Едуард Юрійович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Рябченко Олена Петрівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук,

професор, академік АПрН України

Бандурка Олександр Маркович,

Міністерство внутрішніх справ України,

радник Міністра внутрішніх справ України;

кандидат юридичних наук, доцент

Мацелик Тетяна Олександрівна,

Національний університет державної податкової служби України,

начальник кафедри управління та адміністративної діяльності.

Захист відбудеться «22» травня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий «21» квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.С. Мельник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захист прав людини в адміністративних судах є гарантією недопущення свавілля з боку органів державної влади та дієвості конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною. Однак при здійсненні адміністративної судової юрисдикції часто постають проблеми, обумовлені недостатньою чіткістю певних дефініцій, прогалинами, колізіями, неузгодженостями правового регулювання процесуально-процедурних питань. Указане стосується, зокрема, змісту і форми процесуальних актів-документів, ефективне застосування яких на усіх стадіях адміністративного судового процесу повинно сприяти захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Актуальність дослідження питання щодо змісту процесуального акта-документа спричинена декількома факторами. По-перше, попередні наукові дослідження з адміністративного права присвячені здебільшого вивченню сутності актів, що приймалися у процесі здійснення управлінської діяльності (А.П. Коренєв, В.П. Чабан та інші). Правова природа цієї діяльності принципово інша, ніж адміністративного судового процесу. Сутність актів судового процесу у межах загальної проблеми становлення адміністративної юстиції в Україні було лише побіжно висвітлено В.С. Стефанюком, І.Б. Коліушком, Р.О. Куйбідою. По-друге, сутність процесуальних актів-документів складала предмет досліджень з цивільного права та процесу, кримінального права, хоча відповідний категоріальний апарат розроблено в основному ще радянськими вченими (О.Р. Куніцин, О.С. Соловйов, Т.В. Альшевський та І.К. Піскарьов). Останнім часом наукові дослідження у цьому напрямку поглиблені роботами М.М. Ясинка, В.А. Кройтора, О.М. Перунової. По-третє, у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначені, крім інших понять, поняття конкретних актів, які приймаються у процесі розгляду справи в адміністративному суді, а також акта, котрий є юридичною підставою виникнення відповідних процесуальних відносин - адміністративного позову. Однак, Кодекс адміністративного судочинства України, заснований на загальних традиціях процесуального законодавства, закріпив новий для вітчизняного адміністративного права інститут судового адміністративного провадження, новий порядок захисту прав - адміністративне позовне провадження, на відміну від існуючого оскарження. Тому потребує суттєвого опрацювання проблема форми та змісту кожного з адміністративних процесуальних актів-документів з адміністративних справ, їх систематизація та вироблення конкретних рекомендацій щодо вдосконалення відповідної правової регламентації.

Таким чином, недостатність теоретичних розробок, наявність практичних правових проблем, а отже, у зв'язку з цим, нагальна необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми встановлення змісту та форми процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві і обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконано на виконання Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1549 (2007) «Функціонування демократичних інституцій в Україні», постанови Верховної Ради України від 28.04.1992 р. «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні», постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан правосуддя в Україні» від 27.06.2007 р. № 1245-V, указу Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, яким схвалено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, а також згідно з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схваленими Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні сутності процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві, їх видів та форм і на цій основі вирішення спірних питань реалізації норм, якими врегульовані відносини у сфері судового адміністративного провадження, у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення адміністративного процесуального законодавства.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:

- визначити поняття процесуальних актів-документів в адміністративному судочинстві;

- сформулювати вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві;

- здійснити класифікацію процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві та запропонувати характеристику актів-документів, виділених за функціональною ознакою;

- визначити історичні передумови запровадження адміністративного позову та тенденції правового регулювання відповідних відносин у країнах, де позовне провадження існує;

- сформулювати поняття «адміністративний позов», встановити його ознаки та структуру;

- здійснити класифікацію процесуальних актів-документів, які приймаються у процесі розгляду адміністративної справи у адміністративному суді першої інстанції;

- визначити види судових рішень адміністративного суду першої інстанції та сформулювати вимоги до них;

- сформулювати поняття процесуальних актів-документів у апеляційному та касаційному провадженнях та у процесі виконання судових рішень, здійснити їх систематизацію;

- обґрунтувати необхідність уведення нових процесуальних категорій судового адміністративного процесу, запровадження яких сприятиме удосконаленню правового регулювання відносин у сфері захисту адміністративним судом прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у публічно-правових відносинах.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини з приводу закріплення процесуальної форми і змісту актів-документів у адміністративному судочинстві, існування яких спричиняє певні процесуальні дії, що позначаються на результаті розгляду справи адміністративної юрисдикції.

Предметом дослідження є процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність сучасних методів наукового пізнання, застосування яких ґрунтується на діалектиці. Такий підхід дозволяє дослідити сутність процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві у ході аналізу світового досвіду та порівняння їх зі змістом процесуальних актів-документів у цивільному судочинстві.

У роботі застосовуються такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний - для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 2.2, 3.1, 3.2); класифікації та групування - для систематизації процесуальних актів-документів (підрозділи 1.3, 2.3, 3.1, 3.2); історико-правовий та порівняльно-правовий - для аналізу історичних передумов запровадження адміністративного позову та тенденцій правового регулювання відповідних відносин у країнах, де позовне провадження існує (підрозділ 2.1); на основі методу правового моделювання, логіко-семантичного методу формулювались напрямки вдосконалення окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (підрозділи 1.4, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2).

Нормативним підґрунтям роботи є Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері відправлення адміністративного судочинства, зокрема - постанови пленуму Вищого адміністративного суду України. Емпіричну базу дослідження становить судова практика адміністративних судів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації норм чинного адміністративного процесуального законодавства щодо процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, яке присвячене проблемам удосконалення процесуальної форми і змісту актів-документів, що приймаються у процесі відправлення правосуддя адміністративними судами.

У результаті проведеного дослідження отримано такі основні наукові результати:

- уперше визначено поняття процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві як систему офіційних актів, що закріплюють процесуальні дії суду та інших учасників судового адміністративного процесу на кожній його стадії (етапі), приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій;

- дістали подальшого розвитку положення про вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві, у порівнянні із загальними положеннями про вимоги до документів. Вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві поділено на дві групи: загальні та особливі. До загальних віднесено ті, які висуваються до усіх актів-документів, незалежно від того, мають вони юридичне значення чи ні. Особливими визначені ті, що характерні для актів з юридичним значенням;

- уперше здійснено класифікацію процесуальних актів-документів. Виділено чотири ознаки класифікації: 1) структура судового адміністративного процесу; 2) суб'єкт судового адміністративного процесу; 3) категорія адміністративної справи; 4) функціональне призначення акта-документа. У межах кожної класифікаційної групи виділені підгрупи актів. Класифікація за функціональною ознакою є узагальненою і дозволяє найбільш повно охарактеризувати процесуальні акти-документи, виходячи з їх функціонального призначення у судовому адміністративному процесі;

- дістали подальшого розвитку положення про історичні передумови запровадження адміністративного позову та тенденції правового регулювання відповідних відносин у країнах, де позовне провадження існує (наприклад, ФРН, Франція, Польща);

- удосконалено поняття «адміністративний позов» шляхом приведення його у відповідність сутності судового позовного провадження, що історично склалося. Адміністративний позов визначено як вимогу заінтересованої особи, звернену до адміністративного суду, про здійснення правосуддя у адміністративній справі на захист своїх прав, свобод та інтересів, порушених у публічно-правових відносинах, або вимогу суб'єкта владних повноважень про усунення перешкод для реалізації компетенції на захист об'єктивного права;

- дістала подальшого розвитку класифікація процесуальних актів-документів, які приймаються у процесі розгляду адміністративної справи у адміністративному суді першої інстанції. Класифікацію здійснено за ознаками форми та суб'єкта прийняття (оформлення): 1) ухвали, що приймає тільки суд; 2) заяви та клопотання, що оформлюють учасники провадження; 3) журнал судового засідання, висновок і протокол, що приймають (оформлюють) інші учасники судового провадження;

- поглиблено класифікацію постанов адміністративного суду першої інстанції за ознакою правових наслідків їх прийняття: припиняючі, зобов'язальні, заборонні, правовстановлюючі, окремі. Вимоги до судового рішення поділено на дві групи: ті, що встановлені КАС України, та вимоги відповідності правилам юридичної техніки. Головною є вимога законності й обґрунтованості судового рішення;

- уперше визначено поняття процесуальних актів-документів у апеляційному та касаційному провадженнях та у процесі виконання судових рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані у ході подальших досліджень загальнотеоретичних питань, для удосконалення положень чинного законодавства, що регламентує відносини у сфері відправлення адміністративного судочинства (акт впровадження від 24.02.2009 р. від Вищого адміністративного суду України). Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисними при викладанні дисципліни «Адміністративний процес» (акт впровадження від 16.03.2009 р. від Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були апробовані на міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (12-13 грудня 2007 р., м. Сімферополь) (матеріали опубліковані у 2008 році), двох науково-практичних семінарах «Проблеми застосування КАС України, ЦПК України та ГПК України» (19 березня 2008 р., м. Харків) та «Проблеми розбудови Адміністративно-процесуального кодексу України» (29 травня 2008 р., м. Сімферополь).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у шести наукових публікаціях, три з яких - у фахових юридичних виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 200 сторінок, список використаних джерел займає 15 сторінок (163 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, апробація результатів дисертації та публікації.

У першому розділі «Сутність процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві, їх класифікація та загальна характеристика» визначається поняття процесуального акта-документа в адміністративному судочинстві, формулюються вимоги до таких актів, здійснюється класифікація актів.

У підрозділі 1.1. «Поняття процесуального акта-документа в адміністративному судочинстві» досліджується сутність та зміст відповідної категорії. На основі аналізу наукових поглядів щодо сутності адміністративно-процесуальних відносин, відносин у сфері відправлення адміністративного судочинства, адміністративного процесу визначено, що відносини у сфері відправлення адміністративного судочинства відрізняються від інших відносин у сфері публічного управління підставами виникнення, принципами здійснення, процесуальним порядком реалізації. Наявність такої різниці постає підставою твердження про те, що процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві не можна віднести до управлінських, а отже, і понятійний апарат, що склався у науці адміністративного права, не може повною мірою бути використаний для визначення їх сутності. Теоретичний доробок щодо сутності рішень у сфері публічного управління може бути використаний тільки у тій частині, яка стосується загальноправових категорій, а саме - рішення як форма певної діяльності, зокрема - як зовнішнє вираження процесуальних дій.

Процесуальні форми в адміністративному судочинстві визначено як способи зовнішнього вираження окремих процесуальних дій адміністративного суду, встановлені законом.

Виділено дві групи процесуальних форм адміністративного судочинства: форми, які відображають умови діловодства зі справи адміністративної юрисдикції в цілому (наприклад, журнал реєстрації позовних заяв) та процесуальні форми документів у адміністративному судочинстві. Серед останньої групи виділено дві підгрупи форм: акти-документи та організаційні акти. До організаційних віднесено акти, функціональне призначення яких - забезпечення здійснення судового адміністративного провадження (наприклад, документи, які посвідчують повноваження представників, експертів тощо).

У підрозділі 1.2. «Вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві» доведено, що з розвитком судового адміністративного процесу поступово склалось три способи документування судового засідання: технічне, письмове, допоміжне, виконане як у судовому засіданні, так і поза його межами з метою закріплення усіх дій, які виконані в усній формі. Фіксування у судовому адміністративному процесі являє собою регламентований процес запису інформації на папері чи технічному носієві, реалізація якого забезпечує йому юридичну силу і здійснюється за правилами, встановленими КАС України.

На підставі аналізу наукових поглядів на такі категорії юридичного процесу як «зміст» і «форма» визначено, що під процесуальною формою акта адміністративного судочинства розуміється регламентований законодавством порядок оформлення процесуальних дій у процесі відправлення адміністративного судочинства, яким визначені вимоги до реквізитів, самого тексту акта, послідовності викладення тексту та його розташування у документі. Доведено, що процесуальна форма акта адміністративного судочинства являє собою один з головних елементів судового адміністративного провадження.

Процесуальні акти у судовому адміністративному провадженні є, насамперед, документами, за допомогою яких здійснюється документування процесуальних дій. Виходячи з теоретичних положень щодо сутності документа, сформульовані вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві. Вимоги поділено на дві групи - загальні та особливі. Загальні - характерні для будь-якого документа, незалежно від наявності юридичних наслідків прийняття. Особливими визначені вимоги, характерні тільки для документів, які мають юридичне значення.

У підрозділі 1.3. «Класифікація процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві» підкреслено, що класифікація має важливе теоретичне значення, оскільки дозволяє з'ясувати сутність кожного процесуального акта-документа, систематизувати їх та встановити доцільність використання саме тієї форми, яка визначена КАС України. Обґрунтовується доцільність поділу процесуальних актів-документів за такими критеріями: а) структура судового адміністративного процесу, б) суб'єкт процесу, в) категорія адміністративної справи, в) функціональне призначення. За критерієм структури процесу акти-документи поділяються на: а) акти, що приймаються при здійсненні провадження у суді першої інстанції; б) акти, що приймаються при перегляді судових рішень. У межах другої групи актів виділено чотири підгрупи: а) акти апеляційного провадження; б) акти касаційного провадження; в) акти провадження за винятковими обставинами; г) акти провадження за нововиявленими обставинами. Залежно від суб'єкта судового адміністративного процесу процесуальні акти-документи поділяються на ті, що приймає: а) суд; б) особи, які беруть участь у справі; в) органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб; г) інші учасники адміністративного процесу (крім судового розпорядника та перекладача). Ще однією ознакою для класифікації процесуальних актів-документів визначено категорію адміністративної справи. Категорії адміністративних справ можна виділити за ст. 17 КАС України, котра встановлює компетенцію адміністративних судів. За функціональним призначенням процесуальні акти-документи класифіковані на: а) правозахисні; б) правореалізаційні; в) допоміжні; г) проміжні; д) виконавчі; е) інформаційні.

У підрозділі 1.4. «Характеристика процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві» досліджено процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві, що охоплені класифікацією за функціональним призначенням. При характеристиці кожного з видів враховано взаємозв'язок та взаємообумовленість процесуальної форми і змісту акта-документа, що визначає його правові якості, а також відмінності у сутності і найменуванні актів-документів.

У другому розділі «Процесуальні акти-документи на стадії провадження в адміністративному суді першої інстанції» піддано аналізові історичні передумови та світовий досвід запровадження адміністративного позову, поглиблено визначення адміністративного позову та його ознаки, вивчено процесуальні акти-документи, що приймаються у процесі розгляду та вирішення адміністративної справи.

У підрозділі 2.1. «Історичні передумови та світовий досвід запровадження адміністративного позову» досліджено історію становлення та запровадження адміністративного позову. Аналіз історії формування позовного провадження у публічно-правовій сфері, дослідження особливостей правового регулювання процесуальних відносин у деяких зарубіжних країнах свідчить про наступне. Передумовою запровадження адміністративного позову як юридичної підстави здійснення судового захисту суб'єктивних прав у публічно-правовій сфері є становлення та розвиток демократичних засад державного будівництва і формування, у зв'язку з цим, юридичних інститутів з метою забезпечення противаги імперативному пануванню публічної адміністрації. Одним з таких інститутів є адміністративна юстиція. Історичний досвід становлення адміністративної юстиції та досвід урегулювання відносин у сфері її діяльності свідчить, що найбільш дієвим способом захисту суб'єктивних прав у публічно-правових відносинах є судовий захист, здійснюваний спеціалізованими судовими установами. Такий захист здійснюється або шляхом позовного провадження, або поданням скарги, яка розглядається судом у порядку, передбаченому для вирішення спорів у публічно-правовій сфері, а процесуальний порядок розгляду регламентований нормативно-правовим актом на рівні закону. Скарга як форма звернення до суду застосовується у тих країнах, де суд виконує здебільшого контрольні повноваження.

У підрозділі 2.2. «Адміністративний позов, його ознаки та структура» зазначено, що застосування в КАС України терміна «позов» відповідає історично сформованому підходу до судового провадження. Право на позов є найдавнішим правовим інститутом. У класичному римському праві він був передбачений едиктом судового магістрату засобом досягнення через судовий процес рішення, яке відповідало інтересам певної особи. На відміну від позову, зміст скарги полягає у наявності вимоги про поновлення прав і законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об'єднань громадян, підприємств, посадових осіб. Формулювання такого змісту випливає з норми ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян». Виходячи з цього змісту, можна зазначити, що сутність скарги правовідновлююча. Про наявність такої сутності скарги як форми звернення до суду свідчить аналіз світового досвіду діяльності інституту адміністративної юстиції. акт документ адміністративний суд

Виділено матеріально-правову і процесуальну складові адміністративного позову. Матеріально-правову складову відображають предмет і зміст позову. Процесуальну складову - такі елементи як: підстава, реквізити, сторони. Сформульовані загальні та особливі ознаки адміністративного позову. Загальні - ті, які характеризують адміністративний позов як процесуальний акт-документ у адміністративному судочинстві, особливі - ті, які дозволяють виділити його серед інших процесуальних актів-документів.

У розділі 2.3 «Процесуальні акти-документи, що приймаються у процесі розгляду адміністративної справи» аналізуються форма і зміст відповідних актів. Встановлено, що кожен вид процесуальних актів-документів, які приймаються (оформлюються) під час здійснення провадження у суді першої інстанції, має свої особливості, обумовлені їх місцем і роллю у провадженні. Наявність цих особливостей дозволяє виділяти зазначені процесуальні акти-документи за ознаками форми та суб'єкта прийняття: а) ухвали, що приймає тільки суд; б) заяви та клопотання, що складаються учасниками провадження; в) журнал судового засідання, висновки та протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення. Ухвали, які приймає адміністративний суд, поділено на чотири групи: а) процесуальні ухвали; б) ухвали як окремий документ; в) окремі ухвали; г) ухвали.

На стадії судового розгляду справи адміністративної юрисдикції оформлюються і інші процесуальні акти-документи: клопотання, заява, висновок, постанова тощо. Надано відповідні визначення. Процесуальні акти-документи мають право оформлювати чи приймати інші учасники судового адміністративного процесу. Під такими процесуальними актами-документами маються на увазі журнал судового засідання, висновки та протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення.

У підрозділі 2.4. «Судові рішення та вимоги до них» вивчено надбання науки цивільного права та процесу стосовно змісту судових рішень і здійснено аналіз судових рішень в адміністративному судочинстві із врахуванням цих надбань та особливостей судового адміністративного провадження. У науці цивільного права судові рішення сприймаються як: а) акт правосуддя (М. Г. Авдюков, Є.Г. Пушкар); б) результат реалізації відповідних процесуальних прав та обов'язків суду, в якому знаходить відображення воля держави (М.А. Гурвіч); в) акт завершення діяльності суду, спрямованої на захист прав, свобод, законних інтересів (Є.Г. Пушкар). М.Г. Авдюков наголошував на невідривній єдності форми та змісту судового рішення. Узагальнення наукових позицій дозволило дійти висновку про їх актуальність і стосовно рішення з адміністративних справ.

Адміністративний суд першої інстанції приймає рішення у двох формах - постанова і ухвала.

Вимоги до судового рішення поділені на дві групи: ті, що встановлені КАС України, і ті, що відповідають правилам юридичної техніки. КАС України встановлено такі вимоги: законність і обґрунтованість (ст. 159), ухвалення у суворій відповідності із визначеним процесуальним порядком (ст. 160), дотримання процесуальної форми (ст. 158) та змісту (ст. 163), винесення у межах компетенції адміністративного суду (ст.ст. 161, 162), мотивувальна та резолютивна частини мають ґрунтуватись на матеріальних і процесуальних нормах, чинних на час вчинення окремої процесуальної дії (випливає з норми ч. 2 ст. 5), оприлюднення у встановленому порядку (ст. 167). Стосовно юридичної техніки, правилам якої має відповідати судове рішення адміністративного суду першої інстанції, зазначені такі положення: а) конкретність і вичерпна повнота постанови; логіка викладення і зв'язок положень між собою; відсутність суперечностей, прогалин і колізій; ясність, простота і зрозумілість термінів, що застосовуються; відсутність словесних штампів, застарілих виразів, рідкісних слів, емоційно забарвлених термінів; стислість і компактність викладення; скорочення зайвих дублювань; б) викладення предмета адміністративного позову та сутності позовних вимог; у постанові повинні бути вирішені усі питання позовної заяви; не повинна містити винятків і відсилань; регулювання має бути однотипним і одноманітним; норми, положення більш загального характеру повинні розміщуватись на початку постанови; в) наявність реквізитів, які відображають предмет регулювання, сферу дії, юридичну силу. Постанова повинна мати видову і власну назву, посилання на орган, який його видав, дату і місце прийняття, номер і підпис уповноваженої особи. Серед вимог до судового рішення головною є вимога законності і обґрунтованості судового рішення.

У третьому розділі «Процесуальні акти-документи у апеляційному та касаційному провадженнях та у процесі виконання судових рішень» досліджено сутність та зміст процесуальних актів-документів на стадії перегляду судових рішень та у процесі їх виконання.

У підрозділі 3.1. «Процесуальні акти-документи у апеляційному та касаційному провадженнях» підкреслено, що теоретичні аспекти дослідження процесуальної форми і змісту апеляційної та апеляційної та касаційної скарги є досить новими поняттями в юридичній літературі, і формування їх продовжується дотепер. Доведено, що процесуальними актами-документами з адміністративних справ у апеляційному провадженні слід назвати систему офіційних актів, які закріплюють процесуальні дії апеляційного адміністративного суду та інших учасників апеляційного провадження на кожній його стадії (етапі), приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту у процесі нового (повторного) розгляду і перевирішення справи судом апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Процесуальні акти-документи у апеляційному судовому провадженні систематизовані за ознаками суб'єкта прийняття на ті, що приймає: 1) колегія суддів у складі трьох суддів; 2) особи, які беруть участь у справі (сторони - позивач та відповідач, треті особи, представники сторін та третіх осіб); 3) органи та особи, яким законом надано права захищати права, свободи та інтереси інших осіб; 4) інші учасники апеляційного провадження.

Процесуальні акти-документи у касаційному провадженні складають систему актів, відмінну за сутністю від процесуальних актів-документів, які приймаються при здійсненні провадження в адміністративному суді першої та апеляційної інстанцій. Процесуальними актами-документами з адміністративних справ у касаційному провадженні визначено систему офіційних актів із встановленими законом формою та змістом відповідних тим процесуальним діям, які виникають на підставі цього акта або передують його прийняттю у касаційному провадженні, закріплюють процесуальні дії у процесі перевірки судом касаційної інстанції законності і обґрунтованості судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У розділі 3.2. «Процесуальні акти-документи у процесі виконання судових рішень» розглядаються процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах, регламентовані нормами Розділу V КАС України.

Процесуальними актами-документами, які оформлюються у процесі виконання судових рішень, фіксуються необхідні процесуальні дії. Вони мають юридичне значення і тому до них застосовуються усі ті вимоги, які ставляться до таких актів-документів: а) у них знаходить відображення об'єктивна дійсність з виконання судового рішення через певну інформацію; б) така інформація фіксується адекватними засобами і способами (технічними, письмовими тощо); в) фіксування здійснюється на носієві інформації, відповідному до способу фіксування. Процесуальними актами-документами, які складаються у процесі виконання судових рішень, названі акти, які мають юридичне значення, закріплюють процесуальні дії з виконання судових рішень, приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту. Їх основними видами виділені: виконавчий лист; дублікат виконавчого листа; мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження; заява; ухвала; подання державного виконавця.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення сутності і змісту процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві, у результаті чого отримані такі найважливіші результати:

1. Процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві - це система офіційних актів, які закріплюють процесуальні дії суду та інших учасників судового адміністративного процесу на кожній його стадії (етапі), приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Особливостями, які відрізняють ці акти від інших актів-документів, прийнятих у процесі здійснення провадження у цивільних, господарських чи кримінальних справах, визначено: прийняття уповноваженим органом держави - адміністративним судом; обов'язковий характер для суб'єктів - учасників правовідносин; індивідуальний характер та формальна визначеність; відсутність поширення дії на відносини, які виникають після прийняття; можуть бути оскаржені у передбаченому КАС України порядку.

2. Вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві поділено на дві групи: загальні та особливі. Загальними названі вимоги, які притаманні усім актам-документам, незалежно від того, мають вони юридичне значення чи ні. Особливими визначені ті, які характерні для актів, що мають юридичне значення. До загальних вимог віднесено: а) відображення у документі явищ об'єктивної дійсності та розумової діяльності людини через інформацію; б) відображення зазначеної інформації шляхом фіксування адекватними способами та засобами (письмово або графічно, за допомогою технічних засобів аудіо-, відеофіксування, шляхом використання комп'ютерної техніки тощо); в) фіксування здійснюється на носієві, відповідному тому способу фіксування, який використовується - на папері, фотоплівці, електронному носієві тощо. Особливі вимоги доповнюють загальні і ними є: а) форма акта визначена КАС України; б) зміст акта відповідний певній процесуальній дії; в) наявні відомості щодо органу чи особи, яка уповноважена щодо прийняття такого акта, реквізитів акта тощо; г) прийняття (оформлення) акта уповноваженою особою.

3. Адміністративний позов - вимога заінтересованої особи, звернена до адміністративного суду, про здійснення правосуддя у адміністративній справі на захист своїх прав, свобод та інтересів, порушених у публічно-правових відносинах або вимогу суб'єкта владних повноважень про усунення перешкод реалізації компетенції на захист об'єктивного права. Кожен вид процесуальних актів-документів, які приймаються (оформлюються) під час здійснення провадження у суді першої інстанції, має свої особливості, обумовлені їх місцем і роллю у провадженні. Ознаками судового рішення визначені: а) його прийняттям завершується процесуальна діяльність суду щодо вирішення справи по суті; б) являє собою акт правосуддя, спрямований на захист порушеного чи оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу сторін спірного правовідношення; в) має встановлені законодавством форму і зміст, що взаємозв'язані і взаємообумовлені. Адміністративний суд першої інстанції приймає рішення у двох формах - постанова і ухвала. Постанова характеризується тим, що: а) є формою рішення адміністративного суду; б) ця форма тільки письмова; в) ухвалюється іменем України; г) нею вирішується вимоги адміністративного позову по суті. Основними ознаками ухвали адміністративного суду першої інстанції є таке: а) це форма рішення суду; б) ця форма може бути двох видів - письмова або усна; в) виноситься стосовно процедурних питань розгляду адміністративної справи. Складний зміст судового рішення, яке містить чотири частини - вступну, описову, мотивувальну та резолютивну - обумовлює системність рішення: як обґрунтованого акта правосуддя та процесуального акта-документа, яким закріплюється результат процесуального порядку розгляду адміністративної справи.

4. Удосконалення правового регулювання форми та змісту процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві доцільно здійснити за такими напрямками:

-встановлення правил складання документів шляхом закріплення прийомів і способів юридичної техніки. Вони можуть бути зведені у три групи: 1) правила викладення правових норм в акті; 2) правила викладення змісту і структури акта; 3) правила зовнішнього оформлення акта;

-закріплення форми кожного акта-документа відповідних вимог до них, способу викладення - письмового чи усного, порядку фіксації інформації у кожному акті із використанням прийомів і засобів юридичної техніки;

-закріплення необхідності зазначення форми судового засідання у вступній частині судового рішення - відкритого чи закритого;

-встановлення вимог повноти, визначеності, ясності і точності судового рішення;

-удосконалення процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано права захищати права, свободи та інтереси інших осіб у апеляційному провадженні, що стосується і повноважень з оформлення ними відповідних процесуальних актів-документів;

-уніфікація процедур фіксування судового адміністративного процесу шляхом формування єдиної для усіх адміністративних судів комп'ютерної програми ведення журналу судового засідання. Її можна було би назвати «Журнал».

Розроблено й обґрунтовано конкретні пропозиції щодо внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005 р. № 84.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ:

1. Швед Е.Ю. Поняття процесуального акту-документу з адміністративних справ / Е.Ю. Швед // Форум права. - 2007. - № 3. - С. 278-282 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07sejzas.pdf.

2. Швед Е.Ю. Види процесуальних актів-документів в адміністративному судочинстві / Е.Ю. Швед // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць / ХарРІ НАДУ. - Харків, 2007. - Вип. 4 (19). - С. 303-308.

3. Швед Е.Ю. Поняття та види рішень адміністративного суду першої інстанції / Е.Ю. Швед // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2007. - № 4. - С. 24-29.

4. Швед Е.Ю. Поняття адміністративного позову та його ознаки / Е.Ю. Швед // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць / ХарРІ НАДУ. - Харків, 2008. - № 1 (33). - С. 171-176.

5. Швед Е.Ю. Процесуальні акти-документи з адміністративних справ в апеляційному провадженні / Е.Ю. Швед // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип.. 43. - С. 192-199.

6. Швед Е.Ю. Сутність заяв осіб, які беруть участь у адміністративній справі / Е.Ю. Швед // Кримський юридичний вісник «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ». - Сімферополь, 2008. - Вип. 2 (3). - С. 360-366.

АНОТАЦІЇ

Швед Е.Ю. Процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві. Визначено поняття процесуального акта-документа в адміністративному судочинстві, сформульовані загальні ознаки процесуального акта-документа, проведена їх класифікація, проаналізовані процесуальна форма і зміст, яким повинні відповідати процесуальні акти-документи в адміністративному судочинстві. Удосконалене поняття процесуального акта-документа в адміністративному судочинстві. Досліджується історичний шлях та етапи розвитку процесуальної форми і змісту процесуальних актів-документів в адміністративному судочинстві, їх реалізація і закріплення у законодавстві минулих років до сучасності. Обґрунтовано науково-теоретичні висновки та практичні пропозиції, спрямовані на удосконалення адміністративного законодавства та судової практики.

Ключові слова: адміністративне судочинство, процесуальний акт-документ, процесуальна форма, адміністративний позов, судові постанови, судове рішення, апеляційна скарга, касаційна скарга.

Швед Є. Ю. Процессуальные акты-документы в административном судопроизводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2009.

Диссертация представляет собой самостоятельную завершённую научную работу, посвященную комплексному исследованию процессуальных актов-документов в административном судопроизводстве, анализу их возникновения, развития и использования на всех стадиях административного судебного процесса. Актуальность темы диссертационного исследования обусловлена прежде всего тем, что сегодня изменились сами подходы к концепции процессуального законодательства, закреплен новый для отечественного административного права институт судебного административного производства, новый порядок защиты прав - административное исковое производство, в отличие от существующего обжалования. Поэтому в работе имеет место исследование форм и содержания каждого из административных процессуальных актов-документов по административным делам.

Автором исследуется понятие процессуальных актов-документов в административном судопроизводстве как систему официальных актов, которые закрепляют процессуальные действия суда и других участников судебного административного процесса на каждой его стадии (этапе), принимаются с соблюдением необходимой процессуальной формы и содержания с целью защиты прав, свобод и интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц в сфере публично-правовых отношений от нарушений со стороны органов государственной власти, органов местного самоуправления, их должностных и служебных лиц, других субъектов при осуществлении ими властных управленческих функций.

Дальнейшее развитие получило исследование положений о требованиях к процессуальным актам-документам в административном судопроизводстве, по сравнению с общими положениями о требованиях к документам.

В работе осуществлена классификация процессуальных актов-документов, и выделено четыре признака классификации: а) структура судебного административного процесса; б) субъект судебного административного процесса; в) категория административного дела; г) функциональное назначение акта-документа.

Особое внимание уделено историческим предпосылкам внедрения административного иска и тенденции правового регулирования соответствующих отношений в странах, где исковое производство существует.

Автором исследуются особенности процессуальной формы и содержания процессуальных актов-документов в административном судопроизводстве в суде первой инстанции, апелляционном и кассационном производстве, и в процессе исполнения судебных решений.

На основании анализа правовых норм, судебной практики сформулированы теоретические выводы и практические предложения, направленные на усовершенствование процессуальных актов-документов в административном судопроизводстве. В заключении обобщаются главные итоги диссертации и в концентрированном виде излагаются теоретические и практические результаты работы, а также предложения по усовершенствованию действующего законодательства.

Ключевые слова: административное судопроизводство, процессуальный акт-документ, процессуальная форма, административный иск, судебные постановления, судебное решение, апелляционная жалоба, кассационная жалоба.

Shved E.Y. Procedural Act-documents in Administrative Judicial Procedure. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2009.

Thesis is devoted to complex act-documents' research in administrative judicial procedure. The definition of procedural act-document in administrative judicial procedure is determined; general features of procedural act-document are stated. Classification of procedural act-document is presented; procedural form and content to which procedural act-documents must correspond in administrative judicial procedure are analyzed. Definition of procedural act-document in administrative judicial procedure is improved. History and development stages of act-documents' form and content in administrative judicial procedure, their realization and consolidation in legislation are researched. Scientific and theoretical conclusions and practical proposals directed on the improvement of administrative legislation and judicial practice are grounded.

Key words: administrative judicial procedure, procedural act-document, procedural form, administrative action, court resolutions, court decision, appeal, cassation.

Размещено на Allbest.ru

...