Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечення їх реалізації в діяльності органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

УДК 342.9 : 351.743

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечення їх реалізації в діяльності ОВС

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Ктіторов Максим Олександрович

Ірпінь - 2009

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Лук'янець Дмитро Миколайович, Українська академія банківської справи НБУ, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри адміністративного, фінансового та господарського права;

кандидат юридичних наук, доцент Герасименко Євген Станіславович, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, доцент кафедри конституційного та адміністративного права.

Захист відбудеться «4» квітня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 у Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий «3» березня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. О. Мацелик

адміністративний судочинство правопорушення міліція

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність найвищою цінністю й відносить забезпечення прав і свобод громадян та їх гарантій до однієї з найважливіших функцій держави. Разом з тим для забезпечення режиму законності в державі законодавство України передбачає можливість обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина шляхом застосування заходів адміністративного примусу.

У зв'язку з цим, адміністративна відповідальність виступає одним із найбільш уживаних засобів адміністративного примусу. Значна частина проваджень у справах про адміністративні правопорушення здійснюється органами внутрішніх справ (далі - ОВС) і притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень є одним із найбільш поширених засобів забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки. Але сучасне законодавство про адміністративну відповідальність певною мірою не відповідає світовим стандартам із забезпечення прав людини і громадянина, що суперечить прагненню України до побудови демократичної, правової, соціальної держави.

Кожен вид державної діяльності базується на відповідних принципах, які повинні відображати як призначення держави в сучасних умовах, так і такі її характеристики, які визначають Україну як демократичну, соціальну, правову державу. Відповідно і зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення обумовлюється системою певних принципів, від дотримання яких залежить ефективність реалізації функцій адміністративної відповідальності.

Принципи адміністративної відповідальності загалом, і принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення зокрема були закладені ще за радянських часів з урахуванням відповідної ідеології проте, незважаючи на численні зміни та доповнення, що вносилися до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), концептуальна основа провадження у справах про адміністративні правопорушення залишається старою і такою, що не відповідає сучасним потребам. В основному це обумовлюється трансформацією механізмів державного регулювання економіки та зміною розуміння характеру відносин між людиною і державою.

Відомо, що удосконалення будь-якого правового інституту повинно починатися з його концептуальних засад, тому особливого значення набуває дослідження насамперед принципів провадження у справах про адміністративне правопорушення, оскільки саме у провадженні відбиваються основні ознаки адміністративної відповідальності, що визначають її якісну своєрідність.

Визначальними принципами провадження в справах про адміністративні правопорушення є принципи законності та об'єктивності істини, що обумовлює необхідність дослідження саме їх змісту і способів реального забезпечення, особливо в діяльності ОВС. Основними проблемами в цьому контексті є формування такого механізму доказування (джерел доказів, способів їх фіксації, визначення достовірності тощо), який би забезпечив, з одного боку, досягнення об'єктивної істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення і прийняття на цій підставі неупередженого рішення по справі, а з іншого - виключив би об'єктивне ставлення у вину, яке на сьогодні є однією із основних вад провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Всі ці обставини обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Для вирішення зазначених проблем у процесі дослідження науково-теоретичним підґрунтям стали праці відомих учених з адміністративного права: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрiйко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, Г.П. Бондаренка, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, С.Т. Гончарука, Є.С. Герасименка, І.П. Голосніченка, З.С. Гладуна, Є.В. Додіна, Н.І. Золотарьової, Д.П. Калаянова, С.В. Ківалова, А.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук'янця, О.І. Остапенка, В.Г. Перепелюка, М.Ф. Стахурського, В.С. Стефанюка, С.Г. Стеценка, М.М. Тищенка, Н.В. Хорощак, В.К. Шкарупи, а також російських науковців: В.Г. Атаманчука, Д.М. Бахраха, І.О. Галагана, Ю.М. Козлова, Б.М. Лазарєва, О.Є. Луньова, М.Я. Маслєннікова, Д.М. Овсянка, I.В. Панової, Г.І. Петрова, Н.Г. Саліщевої, В.Д. Сорокiна, С.С. Студенікіна, Ю.О. Тихомирова, Н.Ю. Хаманєвої, О.П. Шергіна та ін. Проте комплексні дослідження саме принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення практично відсутні, і в спеціальній літературі такі проблеми висвітлені недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 р.р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767; розділу І «Проблеми організаційного та правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ» (п. 8, 14) Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 - 2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. №755.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та досягнень науки адміністративного права визначити систему і зміст принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення, їх значення для забезпечення прав і свобод учасників провадження та удосконалення механізму їх практичної реалізації в діяльності ОВС. Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

- уточнити поняття та розкрити зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення як різновиду адміністративного процесу;

- визначити та охарактеризувати принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- обґрунтувати, що сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності;

- визначити вплив положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- уточнити сутність та розкрити зміст законності як фундаментального принципу юридичного процесу стосовно провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначити та проаналізувати систему юридичних гарантій забезпечення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС;

- розкрити зміст, значення та шляхи реалізації принципу об'єктивності істини як необхідної передумови вирішення працівниками міліції справ про адміністративні правопорушення;

- з'ясувати особливості процесу доказування органами внутрішніх справ об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі тих, що здійснюються ОВС.

Предметом дослідження є принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечення їх реалізації в діяльності ОВС.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, який дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення та проблем їх реалізації особливо в діяльності ОВС.

За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від загального до конкретного поглиблено понятійний апарат роботи (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Метод типології використано для аналізу принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення; гарантій забезпечення законності та характеристики окремих видів контролю за законністю діяльності ОВС під час розгляду справ про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.2, 2.2). Системно-структурний та системно-функціональний методи застосовано для з'ясування системності принципів, а також впливу норм КАСУ на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.3, 1.4). За допомогою юридико-технічного методу з'ясовувалася специфіка доказування об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень (підрозділ 3.3). Використання порівняльно-правового методу дозволило встановити у процесі дослідження спільні риси адміністративного доказування разом із кримінальним та цивільним (підрозділ 3.2). Системний метод (системний аналіз або системний підхід) сьогодні розглядається як універсальний інструмент пізнавальної діяльності. Його застосування дає, наприклад, підстави розглядати об'єктивність істини як визначальний принцип провадження в справах про адміністративні правопорушення (підрозділ 3.1).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки учених з адміністративного права, теорії управління та інших галузевих правових наук. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ОВС.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали про адміністративну діяльність працівників органів внутрішніх справ, дані судової статистики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення судами загальної юрисдикції, а також судова практика у справах про адміністративні правопорушення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням теоретичних питань принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення та практики їх реалізації в діяльності ОВС. На основі проведеного дослідження автором сформульовано ряд висновків, рекомендацій та пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:

вперше:

- здійснено класифікацію принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначено вплив норм КАСУ на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема сформульовано принципи належного використання наданих повноважень, розсудливості дій компетентної особи, пропорційності;

- запропоновано авторське розуміння «істини» у провадженні в справах про адміністративні правопорушення;

- сформульовані нові пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення норм КУпАП;

удосконалено:

- визначення поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначення поняття принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення як основного принципу діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції (в тому числі ОВС);

- перелік найбільш ефективних юридичних гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС;

- визначення поняття доказування у провадженні в справах про адміністративні правопорушення як способу забезпечення принципу об'єктивності істини;

- підхід щодо досягнення принципу об'єктивності істини під час розгляду ОВС справ про адміністративні правопорушення;

набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування положення про те, що сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності;

- система гарантій забезпечення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у різних сферах діяльності, зокрема:

- у наукових дослідженнях - для подальшої розробки проблем принципів провадження під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначення нових напрямів розвитку юридичних гарантій захисту прав громадян;

- у правотворчій діяльності - при внесенні змін та доповнень до чинних законодавчих і підзаконних актів у частині регулювання провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- у правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності адміністративної діяльності ОВС щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, з одночасним забезпеченням прав і свобод людини та громадянина (акт впровадження Дніпровського РУГУ МВС України у м. Києві від 21 травня 2007 року);

- у навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС від 15 січня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки - результат особистих творчих зусиль дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (9-10 лютого 2006 р., м. Львів; тези опубліковані), «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (17-18 березня 2006 р., м. Луцьк; тези опубліковані), «Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики» (22 грудня 2006 р., м. Київ; тези опубліковані), «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (26 жовтня 2007 р., м. Київ; тези опубліковані).

Публікації. Результати дослідження викладено у восьми публікаціях, чотири з яких у виданнях, включених до переліку фахових видань ВАКу України з юридичних наук, а також у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку й вимогам ВАКу України. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків (після кожного розділу і наприкінці роботи), списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, обсяг основного тексту роботи - 179 сторінок. Список використаних джерел містить 307 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, розкрито основні методи дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; подано дані щодо апробації отриманих результатів.

Перший розділ «Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення: загальнотеоретична характеристика» складається з чотирьох підрозділів.

Підрозділ 1.1 «Провадження в справах про адміністративні правопорушення як різновид адміністративного процесу» присвячений аналізу теоретичних положень і підходів щодо розуміння таких категорій, як «правова діяльність», «юридичний процес», що дозволило з'ясувати правову природу походження провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Досліджено адміністративний процес у широкому і вузькому розумінні, проаналізовано його структуру та визначено місце провадження в справах про адміністративні правопорушення в адміністративно-процесуальній діяльності. З урахуванням теоретичних положень стосовно адміністративного процесу обґрунтовується, що провадження в справах про адміністративні правопорушення є специфічним різновидом адміністративно-юрисдикційного процесу, якому притаманні такі юридичні властивості: а) дане провадження можливе лише за умови вчинення адміністративного правопорушення; б) коло суб'єктів даного адміністративно-юрисдикційного провадження чітко визначено КУпАП та іншими нормативно-правовими актами; в) застосування адміністративних стягнень можливе лише на підставі даного провадження; г) специфіка процедури провадження характеризується: оперативністю, економічністю, простотою, короткими термінами, що притаманні природі адміністративно-процесуальної діяльності; д) наявність процесуальних документів, що супроводжують кожну стадію даного провадження (протокол є підставою для порушення справи, постанова про накладення стягнення - результат розгляду, рішення виконується після завершення стадії оскарження); е) провадження в справах про адміністративні правопорушення потребує єдиного правового регулювання на державному рівні.

Приділено увагу стадіям провадження в справах про адміністративні правопорушення та їх основним характеристикам, залежно від ступеня складності адміністративного правопорушення.

Ураховуючи проведений аналіз, запропоновано визначити провадження в справах про адміністративні правопорушення як самостійний різновид адміністративно-юрисдикційного процесу, який представляє собою врегульовані нормами адміністративного права процесуальні відносини, що складаються у зв'язку з реалізацією завдань та функцій органів адміністративної юрисдикції під час розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 1.2 «Поняття та види принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення» здійснено теоретичний аналіз сутності терміна «принцип», з'ясовано етимологічні, гносеологічні, методологічні та ціннісні його ознаки, а також розглянуто підходи щодо його розуміння з погляду філософського, логічного й психологічного значення.

Приділено належну увагу питанням принципів права, як певних орієнтирів у формуванні права, їх системі. З урахуванням аналізу підходів щодо розкриття сутності і значення принципів права, зроблено висновок про те, що принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення - це найважливіші правові положення, що визначають природу, демократичні засади й систему адміністративно-процесуальної діяльності, виступають підґрунтям для практичного їх застосування та допомагають у регулюванні суспільних відносин.

Досліджуючи в контексті предмета даного підрозділу принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, автором запропоновано власну класифікацію принципів, а саме:

- залежно від джерела нормативного закріплення: а) конституційні принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення (верховенство права, законність, гуманізм, рівноправність); б) принципи, закріплені в інших нормативно-правових актах, зокрема КАСУ (безсторонність, розсудливість, обґрунтованість );

- залежно від правової природи відносин: а) принципи загальноюрисдикційного процесу (об'єктивність істини, презумпція невинуватості, стадійність); б) принципи адміністративно-юрисдикційного процесу (публічність, усність і безпосередність, диспозитивність, національна мова провадження);

- залежно від специфіки провадження в справах про адміністративні правопорушення: загальні й спеціальні принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення (простота та економічність процесу, оперативність).

Разом з тим, зазначено, що проаналізовані види принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення не є вичерпними, цей перелік можна як продовжувати, так і звужувати. Для розкриття особливостей реалізації принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення було обрано лише найважливіші, розгляд яких дав змогу глибше осягнути мету та сутність даного правового інституту.

У підрозділі 1.3 «Системність принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення» досліджено сутність і значення категорії «система» з погляду філософського розуміння, а також розглянуто характерні ознаки системності права. Наведений у роботі перелік ознак дозволив автору з'ясувати, як принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення у сукупності утворюють стійку, цілісну систему.

Фундаментальними принципами, які притаманні всім видам правозастосовної діяльності, є принципи законності й об'єктивності істини. Відповідно, аналіз «системності» принципів здійснено шляхом з'ясування взаємодії, взаємозв'язку та взаємозалежності цих принципів як між собою, так і з принципами, властивими провадженню в справах про адміністративні правопорушення.

Доведено, що сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності. Наведені й охарактеризовані системні зв'язки підтверджують положення про те, що неврахування будь-якого з принципів спотворює загалом провадження в справах про адміністративні правопорушення і перешкоджає досягненню встановленої в КУпАП мети такого провадження.

У підрозділі 1.4 «Вплив норм Кодексу адміністративного судочинства України на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення» досліджено критерії, що визначені в частині третій статті 2 КАСУ стосовно оцінювання судом правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Встановлено, що проаналізовані критерії, які містяться в ч. 3 ст. 2 КАСУ, мають безпосередніший зв'язок із принципами провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Доведено, що ці критерії, впливають на ті вихідні засади, що виступають основою для всіх суб'єктів адміністративної юрисдикції під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Йдеться про те, що рішення суб'єкта владних повноважень (у тому числі рішення посадових осіб ОВС), яке підлягає оскарженню в суді, перевіряється на предмет законності його прийняття відповідно до вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАСУ. Тому органами внутрішніх справ, крім принципів, які виступають основою (орієнтиром) у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, мають бути враховані вимоги, закріплені в ч. 3 ст. 2 КАСУ.

З огляду на безпосередніший зв'язок даних критеріїв із принципами провадження в справах про адміністративні правопорушення, дисертантом запропоновано доповнити систему принципів, що регулює зазначену сферу правової діяльності такими, що не досить чітко визначені й сформульовані в КУпАП. До таких віднесено: принцип належного використання наданих повноважень; принцип розсудливості дій компетентної особи; принцип пропорційності (досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, цілями та засобами їх досягнення).

На думку автора, дотримання цих принципів ефективно буде впливати на законність та об'єктивність при вирішенні справ, а також ефективно позначиться на якості прийняття рішень органами внутрішніх справ .

Другий розділ «Принцип законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та гарантії його реалізації» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Зміст і значення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення» на основі аналізу позицій учених автор надає власне визначення поняття принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Принцип законності пропонується розуміти як принцип діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції (у тому числі ОВС), який полягає в суворому, неухильному, належному дотриманні й виконанні норм адміністративного права з метою реалізації своїх повноважень, а також захисту прав і свобод людини та громадянина.

Значну увагу приділено реалізації принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС. Проаналізовано основні умови реалізації даного принципу, які визначають зміст законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, а саме: верховенство закону; загальність; єдність; невідворотність притягнення до відповідальності; відповідальність органів і посадових осіб адміністративної юрисдикції; професіоналізм.

Автором акцентовано увагу на вимогах законності, що фактично є юридичними підставами безпосередньої реалізації останніх. До них зараховано: наявність достатньо розвиненого законодавства; рівність усіх перед законом; виконання правових актів усіма суб'єктами адміністративних відносин; забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина; належне й ефективне застосування норм адміністративного права; компетентність.

У підрозділі 2.2 «Система гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС» розглядається поняття та система гарантій законності у вказаній сфері.

На підставі аналізу підходів учених щодо розуміння поняття «гарантії законності» виокремлено їх спільну рису - наявність конкретних умов та засобів, за допомогою яких реалізується законність. У зв'язку з цим, зроблено висновок про те, що законність як соціально-правове явище, яке характеризує функціонування суспільства і держави на правових засадах, забезпечується не одним видом гарантій, а певною їх сукупністю, які становлять собою цілісну систему.

До системи гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення віднесено загальні (економічні, політико-ідеологічні, соціальні) й спеціальні (юридичні) гарантії. Юридичні гарантії законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення пропонується розуміти не лише як правову (юридичну) діяльність компетентних органів та посадових осіб, що регулюється відповідними нормами адміністративного права, але і як діяльність відповідних органів (суб'єктів), спрямовану на ефективну реалізацію даних норм.

Дисертант вважає, що найбільш ефективними юридичними гарантіями забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС, є способи забезпечення законності, оскільки саме вони здійснюють функціонування гарантій законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Так, стаття 250 КУпАП передбачає гарантії законності у вигляді загального нагляду прокуратури за додержанням і правильним застосуванням законів у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Цей нагляд виражається у визначених законом способах діяльності прокурора. Отже, даний спосіб діяльності прокурора виступає як одна з гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо попередження, виявлення правопорушень і відновлення порушених прав.

Окрема увага приділяється дослідженню способів забезпечення законності, зокрема різним видам контрольної діяльності (парламентський контроль, президентський контроль, контроль з боку органів виконавчої влади, відомчий контроль, громадський контроль, судовий контроль); прокурорський нагляд; право громадян на звернення.

Третій розділ «Принцип об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та способи його забезпечення» складається з трьох підрозділів.

Підрозділ 3.1 «Зміст і значення принципу об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення» присвячений аналізу одного із визначальних принципів адміністративно-юрисдикційного процесу.

Розглянуто філософське розуміння категорії «істина», її характерні ознаки, такі як: об'єктивність, абсолютність, відносність і конкретність. Вивчено питання щодо можливості застосування положень теорії пізнання (щодо абсолютного і відносного характеру істини, об'єктивності та конкретності істини) у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. На думку автора, як і в пізнанні, так і у провадженні в справах про адміністративні правопорушення істина має певні характерні прояви істини об'єктивної, істини конкретної, а також одночасно абсолютної й відносної.

Обґрунтовано, що зміст принципу об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС, складає відповідність висновків суб'єкта адміністративної юрисдикції (працівника міліції) фактам реальної дійсності, з огляду на фактичні обставини справи та правову оцінку діяння.

Автор дійшов висновку, що «істина» у провадженні в справах про адміністративні правопорушення являє собою точні, незаперечні знання щодо кожної обставини скоєного правопорушення, становить сутність останнього і виступає підставою для прийняття законного й обґрунтованого рішення у справі.

Аналізуючи проблему реалізації принципу об'єктивності істини під час розгляду ОВС справ про адміністративні правопорушення, дисертант вважає, що ефективність його реалізації залежить від: а) пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що виступають своєрідним захистом від пред'явлених звинувачень і дозволяють розглядати відповідну інформацію як джерело доказів; б) запровадження та реалізації принципу презумпції добросовісного виконання службових обов'язків, що являє собою ефективний механізм впливу на правосвідомість посадової особи (працівника міліції); в) встановлення мінімально допустимого переліку джерел доказів, на який треба спиратись при накладенні окремих адміністративних стягнень; г) відповідності доказів видам та характеристикам адміністративних стягнень, зокрема тих, що характеризуються найвищим ступенем караності.

У підрозділі 3.2 «Доказування як спосіб забезпечення принципу об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС» проведено аналіз поглядів учених різних галузей права (цивільного, кримінального й адміністративного) щодо розуміння терміна «доказування», розглянуто елементи адміністративно-процесуального доказування (збирання, дослідження й оцінка доказів), а також предмет i межі доказування.

У контексті підрозділу дисертант пропонує визначати доказування у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС як діяльність уповноважених органів адміністративної юрисдикції, спрямовану на збирання, дослідження, оцінку відповідної інформації, яка має значення для винесення законного і неупередженого рішення по справі й виступає своєрідним способом забезпечення принципу об'єктивності істини.

Автор наголошує на нормативному закріпленні в КУпАП положень, які б у загальному вигляді визначали шляхи встановлення об'єктивності істини, предмет та межі доказування, засоби збирання, дослідження доказів й чіткі критерії щодо оцінки доказів.

Підрозділ 3.3 «Особливості доказування органами внутрішніх справ об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень» присвячений вирішенню проблемних питань, які виникають у процесі встановлення та доведення органами внутрішніх справ факту протиправності й вини особи у разі вчинення правопорушення.

До особливостей доказування ОВС об'єктивної сторони адміністративних правопорушень віднесено наявність, в окремих випадках, неочевидності зв'язку між суб'єктом і об'єктивною стороною діяння, що характеризується як більшим, так і меншим ступенем ймовірності. У даному випадку доказування об'єктивної сторони адміністративних правопорушень, а відповідно забезпечення об'єктивності істини, повинно здійснюватися з урахуванням принципу подолання неочевидності.

До особливостей доказування суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень автором віднесено негативну практику об'єктивного ставлення в вину, що породжена недосконалістю законодавства. Для подолання об'єктивного ставлення в вину в процесі доказування в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС, пропонується сконцентрувати увагу на:

- критерії осудності, який виступає підставою для ствердження того, що певне правопорушення вчинене свідомо;

- умовах, що існували на момент вчинення адміністративного правопорушення і вплинули на вчинення протиправного діяння;

- мотиві вчинення протиправного діяння;

- коригуванні (уточненні) формулювання умисної форми вини, що міститься у статті 10 КУпАП.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у необхідності вдосконалення провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема ключових засад (принципів), а також проблем їх реалізації, особливо в діяльності ОВС.

За результатами дисертаційної роботи, виконаної на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, теоретичного осмислення наукових праць у різних галузях знань, дисертантом запропоновано вирішення поставленого наукового завдання, що полягає в удосконаленні системи принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення, а також у наданні пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного адміністративного законодавства. У процесі реалізації обумовлених завдань дисертантом сформовано такі висновки, узагальнення й пропозиції:

1. Провадження в справах про адміністративні правопорушення - це самостійний різновид адміністративно-юрисдикційного процесу, який являє собою врегульовані нормами адміністративного права процесуальні відносини, що складаються у зв'язку з реалізацією завдань та функцій органів адміністративної юрисдикції під час розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення.

2. До принципів, властивих провадженню в справах про адміністративні правопорушення, відносяться: верховенство права, законність, гуманізм, рівноправність, об'єктивність істини, публічність, усність і безпосередність, презумпція невинуватості, диспозитивність, національна мова процесу, простота та економічність процесу, оперативність, що зведено у такі групи:

- залежно від джерела нормативного закріплення: а) конституційні принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення (верховенство права, законність, гуманізм, рівноправність); б) принципи, що закріплені в інших нормативно-правових актах, зокрема КАСУ (безсторонність, розсудливість, обґрунтованість, пропорційність);

- залежно від правової природи відносин: а) принципи загальноюрисдикційного процесу (об'єктивність істини, презумпція невинуватості, стадійність); б) принципи адміністративно-юрисдикційного процесу (публічність, усність і безпосередність, диспозитивність, національна мова провадження);

- залежно від специфіки провадження в справах про адміністративні правопорушення - загальні й спеціальні принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення (простота та економічність процесу, оперативність).

3. Сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності. Наведені системні зв'язки підтверджують положення про те, що неврахування будь-якого з принципів спотворює загалом провадження в справах про адміністративні правопорушення і перешкоджає досягненню встановленої в КУпАП мети такого провадження.

4. Ефективність розгляду справ про адміністративні правопорушення (працівниками міліції) залежить від урахування певних положень норм КАСУ щодо оцінювання рішень дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень. На підставі аналізу норм КАСУ, пропонується доповнити систему принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме: принцип належного використання наданих повноважень, принцип розсудливості дій компетентної особи, принцип пропорційності.

5. Принцип законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення розуміється як принцип діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції (у тому числі ОВС), який полягає в суворому, неухильному, належному дотриманні й виконанні норм адміністративного права з метою реалізації своїх повноважень, а також захисту прав і свобод людини та громадянина. Реалізація принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення залежить від дотримання й виконання умов та вимог, що висуваються до даного принципу.

6. Досліджуючи питання щодо юридичних гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС, очевидним є те, що найбільш ефективними гарантіями у вказаній сфері є:

- матеріальні й процесуальні гарантії законності, що визначені в законодавстві;

- способи забезпечення законності, зокрема різні види контрольної діяльності (парламентський контроль, президентський контроль, контроль з боку органів виконавчої влади, відомчий контроль, громадський контроль, судовий контроль); прокурорський нагляд; право громадян на звернення.

7. «Істина» у провадженні в справах про адміністративні правопорушення являє собою точні, незаперечні знання щодо кожної обставини скоєного правопорушення, є сутністю останнього і виступає підставою для прийняття законного й обґрунтованого рішення по справі.

8. Ефективність реалізації принципу об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС, залежить від: пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності; запровадження та реалізації принципу презумпції добросовісного виконання службових обов'язків; встановлення мінімально допустимого переліку джерел доказів; відповідності доказів видам та характеристикам адміністративних стягнень.

9. До особливостей доказування працівниками ОВС об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень віднесено ряд проблемних питань стосовно: подолання неочевидності зв'язку між суб'єктом і об'єктивною стороною діяння; негативної практики об'єктивного ставлення в вину. Практичними заходами щодо їх вирішення виступають: а) принцип подолання неочевидності, який дозволяє звести до мінімуму згадувану неочевидність та підвищити ефективність притягнення порушників до відповідальності; б) критерій осудності; в) умови, що існували на момент вчинення адміністративного правопорушення і вплинули на вчинення протиправного діяння; г) мотив вчинення протиправного діяння; д) коригування у формулюванні умисної форми вини, яка міститься у ст. 10 КУпАП, що в сукупності забезпечить дотримання прав і свобод людини та громадянина у проваджені в справах про адміністративні правопорушення й подолає негативну практику об'єктивного ставлення в вину.

10. У КУпАП пропонується передбачити окремий розділ чи главу, де навести дефініції принципів, дати їх перелік, показати системні зв'язки і в подальшому, привести у відповідність з ними зміст решти загальних та спеціальних адміністративно-правових норм. Обов'язкового нормативного закріплення потребує:

- принцип верховенства права, який означає пріоритетність прав і свобод людини та громадянина при вирішенні спірних або складних ситуацій (адміністративних спорів), що мають місце в процесі притягнення до адміністративної відповідальності;

- положення, яке б відображало зміст принципу презумпції невинуватості у сфері адміністративної юрисдикції;

- норма, що передбачає складання процесуальних документів мовою, зрозумілою конкретному суб'єкту правовідносин, що є гарантією забезпечення суб'єктивних прав громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Ктіторов М. О. Класифікація принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення / М. О. Ктіторов // Проблеми пенітенціарної теорії та практики: щорічний бюлетень / за заг. ред. д-ра юрид. наук, професора А. А. Музики. - К. : КЮІ КНУВС, 2005. - С. 467-472.

2. Ктіторов М. О. Системність принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення / М. О. Ктіторов // Право України. - 2006. - № 5. - С. 17-21.

3. Ктіторов М. О. Реалізація принципу об'єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення / М. О. Ктіторов // Правова держава. - випуск 17. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 473-478.

4. Ктіторов М. О. Докази та адміністративне стягнення: проблема співвідношення / М. О. Ктіторов // Право України. - 2007. - № 8. - С. 101-104.

5. Ктіторов М. О. Доказування у справах про адміністративні правопорушення як спосіб забезпечення принципу об'єктивності істини / М. О. Ктіторов // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XII регіональної науково-практичної конференції( 9-10 лютого 2006 р.). - Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. - С.156-157.

6. Ктіторов М. О. Система принципів як нормативна конструкція провадження у справах про адміністративні правопорушення / М. О. Ктіторов // Правове життя : сучасний стан та перспективи розвитку : збірник тез наукових доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів (17-18 березня 2006 р.). - Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2006. - С. 224-226.

7. Ктіторов М. О. Особливості доказування об'єктивної сторони адміністративних правопорушень / М. О. Ктіторов // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики : збірник матеріалів науково-практичної конференції (м. Київ, 22 грудня 2006 р.) / ред. кол. : О. М. Джужа, В. М. Дзюба, С. Г. Cтеценко та ін. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. - С. 307-310.

8. Ктіторов М. О. Вплив норм Кодексу адміністративного судочинства України на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС / М. О. Ктіторов // Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 26 жовтня 2007 р.). - К. : МП «Леся», 2008. - С. 238-241.

АНОТАЦІЯ

Ктіторов М.О. Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечення їх реалізації в діяльності ОВС. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет державної податкової служби України, Ірпінь, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення та проблем їх реалізації в діяльності ОВС. Сформульовано поняття й розкрито зміст принципів, властивих провадженню в справах про адміністративні правопорушення, здійснено їх класифікацію, встановлено системні зв'язки. Досліджено вплив певних положень КАСУ на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС.

Особливу увагу приділено дослідженню законності й об'єктивності істини як визначальних принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення. З'ясовано поняття, зміст і значення даних принципів, запропоновано їх авторське розуміння. У роботі проаналізовано систему гарантій забезпечення принципу законності. Визначено шляхи реалізації принципу об'єктивності істини під час розгляду працівниками міліції справ про адміністративні правопорушення, а також питання стосовно особливостей доказування об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень.

За результатами дослідження дисертантом сформульовано пропозиції спрямовані на удосконалення правового регулювання провадження в справах про адміністративні правопорушення, його ключових засад, особливо в діяльності ОВС.

Ключові слова: адміністративна вiдповiдальнiсть, адміністративне провадження, принципи, органи внутрішніх справ, законність, об'єктивність істини.

АННОТАЦИЯ

Ктиторов М.А. Принципы производства по делам об административных правонарушениях и обеспечение их реализации в деятельности ОВД. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию принципов производства по делам об административных правонарушениях и проблем их реализации в деятельности органов внутренних дел. Проанализировано понятие принципа в философском, логическом, психологическом и правовом аспектах. Сформулировано авторское понятие принципов производства по делам об административных правонарушениях как важнейших правовых положений, которые определяют природу, демократические основы и систему административно-процессуальной деятельности и отношений, выступают основой для практического их применения и помогают в регулировании общественных отношений.

В диссертационном исследовании проанализированы основные принципы производства по делам об административных правонарушениях. Предложена авторская классификация принципов производства в зависимости от источника нормативного выражения принципов, правовой природы отношений и специфики производства по делам об административных правонарушениях.

Обосновано, что совокупности принципов производства по делам об административных правонарушениях характерны признаки системности. Установлено влияние норм Кодекса административного судопроизводства Украины на принципы производства по делам об административных правонарушениях, что осуществляется органами внутренних дел касательно обжалования решений (действий) органов публичной администрации.

Особое внимание в работе уделено исследованию законности и объективности истины, как двух центральных принципов производства по делам об административных правонарушениях.

Раскрыто понятие принципа законности, его содержание и значение в производстве по делам об административных правонарушениях, что осуществляется ОВД. Изучен вопрос касательно системы гарантий обеспечения принципа законности в указанной сфере. Проанализированы способы обеспечения принципа законности в производстве по делам об административных правонарушениях, в частности различные виды контрольной деятельности, прокурорский надзор и право граждан на обращение.

Рассмотрен вопрос реализации принципа объективной истины в производстве по делам об административных правонарушениях, что осуществляется ОВД. Для достижения объективности истины рекомендуется обращать внимание на показания правонарушителя; соответствие доказательств видам и характеристикам административных наказаний; установление минимально допустимого перечня доказательств; внедрение в практику принципа презумпции добросовестного выполнения служебных обязанностей.

Изучен вопрос доказывания по делам об административных правонарушениях как способ обеспечения принципа объективности истины. Подвергнуты анализу факторы, негативно влияющие на процесс доказывания сотрудниками органов внутренних дел как объективной, так и субъективной стороны административных правонарушений.

На основании проведенного исследования сформулированы и внесены предложения по усовершенствованию действующего административного законодательства относительно принципов производства по делам об административных правонарушениях, особенно в деятельности ОВД.

Ключевые слова: административная ответственность, административное производство, принципы, органы внутренних дел, законность, объективность истины.

ANNOTATION

Ktitorov M. O. The principles of productivity in the cases of administrative misdemeanors and provision of their realization in the law enforcement organs' activity. - Manuscript.

The thesis is for obtaining the scientific degree of the candidate of the law sciences in specialty 12.00.07. - administrative law and administrative procedure; financial law; informational law. - National University of the State Service of Taxation of Ukraine, Irpin, 2009.

The dissertation is devoted to the investigation of the principles of productivity in the cases of administrative misdemeanors and provision of their realization in the law enforcement organ's activity. The principles, which are common for the productivity in the cases of administrative misdemeanors, are formulated and their sense is discovered. Their classification is performed and also systematic connections are established. The question of the definite articles of the Code of Administrative Law Performance of Ukraine's influence on the principles of productivity in the cases of administrative misdemeanors which is performed by the law enforcement organs are investigated.

Special attention is devoted to the investigation of legality and objectivity of the Truth as the formational principles of productivity in the cases of administrative misdemeanors. The notions, contents and meanings of the given principles are found out. Their authors' interpretation is proposed. The system of guaranties of the principles of legality's provision is analyzed in the work. The ways of realization of the principle's of the Truth's objectivity in the process of the investigation performed by the workers of militia of the cases of administrative misdemeanors and also the questions as to the peculiarities of the prove of the objective and subjective sides of administrative misdemeanor are defined.

...