Актуальність теми. Всебічне забезпечення реалізації і захисту прав, законних інтересів фізичних та юридичних осіб є необхідною умовою становлення України як демократичної, правової держави. Важливий елемент юридичного механізму такої взаємодії - інститут звернень до публічної адміністрації, до складу якої входять і податкові органи.

Органи державної податкової служби України, виконуючи покладену на них законом функцію щодо контролю за сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), вступають у правовідносини з особливою категорією осіб - платниками податків. На жаль, не завжди ці відносини складаються гармонійно: численні скарги платників податків на рішення, дії (бездіяльність) податкових органів та їх посадових осіб свідчать про наявність непоодиноких випадків зловживань у сфері оподаткування, існування прогалин у законодавстві, яким регламентується процедура проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України. Така ситуація насамперед негативно позначається на діяльності суб'єктів господарювання. Як наслідок, знижується інтерес іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, погіршується економічна ситуація в Україні, що особливо гостро відчувається за умов світової фінансової кризи. Крім того, об'єктивний розгляд та вирішення податковими органами справ за зверненнями платників податків є одним з важливих чинників, які сприяють запобіганню юридичним конфліктам у сфері функціонування цих органів, а у разі виникнення останніх - оперативному розв'язанню значної їх кількості у адміністративному порядку.

Необхідність вирішення проблем, пов'язаних з діяльністю вітчизняних податкових органів щодо розгляду та вирішення справ за зверненнями платників податків, зумовила вибір теми дисертації, яка є нині актуальною і нагальною.

Дана робота підготовлена з урахуванням загальнотеоретичних досліджень провідних вітчизняних правників: В.Б. Авер'янова, А.І. Берлача, В.Т. Білоуса, І.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Т.О. Гуржія, Е.Ф. Демського, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, А.М. Колодія, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, В.Г. Перепелюка, А.О. Селіванова, Н.Р. Нижник, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи та ін. При написанні дисертації використані праці відомих російських науковців: С.С. Алексеєва, Д.М. Бахраха, В.М. Горшеньова, Ю.М. Козлова, В.Д. Сорокіна, І.В. Панової та ін.

Дослідження окремих питань щодо розгляду та вирішення органами державної податкової служби України справ за зверненнями платників податків проводилося з урахуванням наукових розробок І.Л. Бородіна, А.С. Васильєва, Л.К. Воронової, В.В. Коваленка, В.П. Косарчука, І.Б. Коліушка, А.Т. Комзюка, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, К.Б. Левченко, Д.М. Лук'янця, Д.В. Приймаченка, В.П. Пєткова, Л.А. Савченко, В.П. Таранухи, В.П. Тимощука, Х.П. Ярмакі та ін.

Теоретичною базою для дослідження змісту провадження за скаргами платників податків є праці таких вчених, практиків - С.В. Буряка, З.С. Варналія, Я.В. Греци, І.І. Лонюка, В.І. Полюховича, В.М. Селіванова, Л.Л. Тарангул, Л.В. Трофімової, О.М. Федорчука, Ф.О. Ярошенка та ін.

Разом з тим, комплексне дослідження проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України дотепер не проводилось.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до: Плану заходів, спрямованих на виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають із її членства в Раді Європи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 1002-р; Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2005 року № 420; Концепції реформування податкової системи України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 56-р, та плану науково-дослідницької роботи кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України - "Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування" (номер державної реєстрації 0105U000657).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії державної податкової служби України (протокол від 24 січня 2006 року № 6), розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання, доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - на основі аналізу наукових праць, чинного законодавства та правозастосовної практики визначити структуру і зміст проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України, сформулювати пропозиції, рекомендації щодо вдосконалення механізму розгляду та вирішення відповідної категорії справ.

Мета дослідження обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:

визначити поняття "провадження у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України";

охарактеризувати платників податків та податкові органи як суб'єкти проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України;

здійснити класифікацію звернень, суб'єктами розгляду яких є податкові органи;

визначити структуру та зміст проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України;

розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення механізму проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України;

розробити проект підзаконного нормативно-правового акта з питань організації особистого прийому фізичних осіб у податкових органах та діловодства за їх зверненнями.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері розгляду та вирішення справ за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України.

Предметом дослідження є провадження у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система методів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, формально-логічний, аналізу та синтезу, моделювання, статистичний тощо), так і спеціальних (історико-правовий, порівняльно-правовий тощо).

Зокрема, діалектичний метод дав можливість дослідити провадження у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України в умовах постійного розвитку, виявити закономірності розглядуваних процесів тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.). Формально-логічний застосований при формулюванні теоретичних положень дисертації, зокрема, при конструюванні автором дефініцій понять, побудові наукових класифікацій тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.). Методи аналізу та синтезу використані у ході з'ясування структури адміністративного процесу, визначенні структури і змісту проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України, що дозволило за допомогою методу моделювання розробити ряд пропозицій, спрямованих на удосконалення вітчизняного законодавства, норми якого регламентують відносини у досліджуваній сфері, тощо (підрозділи 1.2, 2.1-2.3 та ін.). За допомогою статистичного методу проаналізовано зміни кількісних показників письмових звернень громадян, які надійшли до органів державної податкової служби України за 2006 по 2008 роки, а також скасованих податкових повідомлень-рішень цих органів за аналогічний період тощо (підрозділ 1.4). Історико-правовий метод застосовано при дослідженні витоків наукового уявлення про сутність адміністративного процесу тощо (підрозділ 1.1 та ін.). Порівняльно-правовий метод використано під час розгляду зарубіжного досвіду нормативно-правового регулювання адміністративно-процесуальних відносин (підрозділи 1.2, 2.1-2.3, 3.1.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України, за результатами якого автором запропоновано низку нових наукових положень, котрі мають теоретичне та практичне значення для розвитку адміністративного права й удосконалення адміністративно-процесуального законодавства, а саме:

вперше:

сформульовано дефініції понять "провадження за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України", "провадження за заявами, пропозиціями, інформаційними запитами, запитами щодо роз'яснення законодавства платників податків", "провадження за скаргами платників податків", "індивідуальне податкове роз'яснення";

охарактеризовано платників податків як суб'єктів проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України;

здійснено детальний аналіз структури та змісту проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України;

запропоновано визначити на законодавчому рівні:

справа платник податок україна

· порядок оскарження платниками податків - юридичними особами дій (бездіяльності) податкових органів (їх посадових осіб), рішень посадових осіб цих органів;

· обов'язок податкових органів письмово повідомляти платника податків про наміри винести рішення, що є більш несприятливим для останнього ніж те, яке ним оскаржується, а також про дату і місце слухання такої справи;

· повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ про порушення посадовими особами права фізичних та юридичних осіб на інформацію;

розроблено рекомендації, спрямовані на вдосконалення правозастосовної діяльності податкових органів у сфері розгляду та вирішення справ за зверненнями платників податків;

удосконалено:

механізм проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України, у частині організації особистого прийому фізичних осіб у податкових органах та діловодства за їх зверненнями;

дістали подальшого розвитку:

дефініції понять "запит щодо роз'яснення законодавства", "платники податків", "колективне звернення", "відкрита інформація";

класифікація адміністративних проваджень за функціональною ознакою;

уточнений перелік звернень платників податків до податкових органів України;

думка про необхідність удосконалення законодавства про доступ до публічної інформації;

ідея про доцільність законодавчого закріплення можливості направлення адміністративних звернень громадян електронною поштою.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення та висновки дисертації використано:

у науково-дослідній сфері - при підготуванні наукового звіту науково-дослідної роботи, що виконується Науково-дослідним інститутом фінансового права на замовлення Юридичного департаменту Державної податкової адміністрації України "Актуальні питання вирішення справ у судах за участю органів ДПС", державний реєстраційний номер 0108U000072 (довідка від 22 грудня 2008 року № 172);

у сфері правозастосування - при розробленні автором проекту Інструкції про порядок розгляду та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби України, який взято за основу при підготуванні наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби" від 18 червня 2008 року № 395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за № 554/15245 (акт впровадження від 22 липня 2008 року № 10-1216/2207);

у навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін "Адміністративне право", "Адміністративний процес", "Податкове право", "Організація стягнення податкового боргу" в Національному університеті державної податкової служби України (акт впровадження від 25 грудня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, основні положення та висновки якого сформульовані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедр фінансового права, управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України і отримали позитивну оцінку. Основні положення дисертації дискутувались на: ІХ всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи" (м. Тернопіль, 13 квітня 2007 року); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів (м. Харків, 23-24 квітня 2007 року); науково-практичній конференції "Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України" (м. Ірпінь,19 вересня 2008 року); міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів" (м. Сімферополь, 11-12 грудня 2008 року); круглому столі "Процесуально-правове регулювання відносин, які виникають при вирішенні податкових спорів за участю органів ДПС України" (м. Ірпінь, 24 червня 2008 року); ХХІІІ Конгресі Всесвітньої асоціації юристів "Верховенство права - гарантія захисту прав людини" (м. Київ, 23-26 березня 2009 року).

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження викладено у 13 публікаціях, з яких шість надруковано у виданнях, котрі Вищою атестаційною комісією України визнані фаховими для юридичних наук.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями і предметом дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків (29 сторінок) та списку використаних джерел (164 найменування на 17 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 212 сторінок, з них основного тексту - 183 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і ступінь дослідження; наголошено на зв'язку роботи з державними програмами, науковими планами; окреслено мету та основні завдання дослідження; вказано на його наукову новизну, науково-теоретичне і практичне значення; визначено основні методологічні засади дисертації; подано інформацію про апробацію результатів дослідження, а також висвітлено положення, що виносяться на захист.

Розділ І "Теоретико-правові основи проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" містить чотири підрозділи, у яких розглядаються питання щодо формування наукового уявлення про сутність адміністративного процесу, теоретико-правових аспектів названого процесу та проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби, характеристики платників податків і податкових органів як суб'єктів проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України, звернень платників податків, суб'єктами розгляду котрих є податкові органи.

У підрозділі 1.1 "Формування наукового уявлення про сутність адміністративного процесу" розглядається становлення основних концептуальних підходів до розуміння сутності адміністративного процесу, їх вихідні положення. З позиції формальної логіки проаналізовано законодавче визначення понять "адміністративний процес" і "адміністративне судочинство".

Констатується, що адміністративний процес є урегульованою адміністративно-процесуальними нормами діяльністю уповноважених суб'єктів щодо: підготовки, видання і забезпечення реалізації підзаконних нормативно-правових актів; з розгляду та вирішення індивідуально-конкретних справ, що мають організаційно-правовий характер; із забезпечення реалізації прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб, виконання покладених на них законом обов'язків; з вирішення спорів фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із реалізацією, захистом ними прав і законних інтересів, виконанням покладених на останніх законом обов'язків. Наголошується, що функції даних груп процесуальних відносин забезпечують досягнення адміністративним процесом своєї мети - забезпечення реалізації матеріальних норм адміністративного та інших галузей права. У свою чергу, кожна з цих груп процесуальних відносин відрізняється одна від одної змістом індивідуально-конкретних справ, їх кількістю та за своєю сутністю є адміністративним провадженням.

У зв'язку з наведеним, дисертантом пропонується класифікувати адміністративні провадження за функціональною ознакою на: нормотворче, організаційно-правове, правозастосовне та правоохоронне.

У підрозділі 1.2 "Структура адміністративного процесу та місце у ній проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України", з урахуванням позицій відомих вчених-адміністративістів щодо побудови адміністративного процесу в "широкому" його розумінні, окреслюється структура вказаного процесу через характеристику його видів - адміністративних проваджень: нормотворчого, організаційно-правового, правозастосовного і правоохоронного. Пропонується авторське визначення названих адміністративних проваджень та їх окремих різновидів.

У підрозділі пропонується визначення одного з видів адміністративних звернень - запиту щодо роз'яснення законодавства. Останній визначається як звернення фізичних та юридичних осіб до суб'єктів, наділених владними повноваженнями стосовно роз'яснення законодавства.

Автором сформульовано дефініції понять "провадження у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України", "провадження за заявами, пропозиціями, інформаційними запитами, запитами щодо роз'яснення законодавства платників податків", "провадження за скаргами платників податків". Визначається, що серед проваджень за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби за функціональною ознакою виокремлюються: а) провадження за заявами, пропозиціями, інформаційними запитами, запитами щодо роз'яснення законодавства платників податків; б) провадження за скаргами платників податків. Окреслюються процесуальні стадії проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України.

У підрозділі 1.3 "Платники податків та органи ДПС України як суб'єкти проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" в результаті осмислення висновків провідних вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно суб'єктів адміністративного права та адміністративного процесу здійснено характеристику платників податків - фізичних осіб, юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також податкових органів як суб'єктів досліджуваних проваджень.

У зв'язку з тим, що в законодавстві України та у теорії права відсутнє єдине формулювання поняття "платники податків", запропоновано наступну дефініцію: "Платники податків - це юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) у порядку і розмірах, встановлених законом, на умовах, що забезпечують ефективну реалізацію їхніх прав, обов'язків та законних інтересів".

Акцентується увага на низці недоліків нормативно-правового регулювання прав, законних інтересів та обов'язків платників податків, а також правового статусу податкових органів у провадженнях за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України. З метою вирішення проблемних питань, які постають у означеній вище сфері, автором пропонується внесення ряду змін та доповнень до адміністративно-процесуального законодавства.

У підрозділі 1.4 "Види звернень платників податків до органів ДПС України" класифікуються звернення, суб'єктами розгляду яких є податкові органи. Визначається, що серед звернень платників податків до органів державної податкової служби України за змістом (призначенням) виокремлюються заяви, скарги, пропозиції, інформаційні запити, запити щодо роз'яснення законодавства. Констатується, що розглянути інформаційні дані про загальну кількість таких звернень, їх кількість у розрізі видів немає можливості, оскільки у податкових органах здійснюється узагальнення та аналіз статистичних даних стосовно звернень громадян, апеляційних скарг платників податків.

У зв'язку з наведеним проаналізовано інформацію щодо зміни кількісних показників письмових звернень громадян, які надійшли до вітчизняних податкових органів за період з 2006 по 2008 роки.

Окреслено заходи, які вживаються Державною податковою адміністрацією України для поліпшення діяльності податкових органів щодо розгляду звернень платників податків. Визначається роль Громадської колегії при Державній податковій адміністрації України у забезпеченні реалізації принципів відкритості та гласності у роботі цих органів. Пропонуються рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України.

Розділ ІІ "Механізм проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" складається з трьох підрозділів, у яких висвітлюються питання правових та організаційних основ регулювання проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів державної податкової служби України і особливості таких проваджень на кожній з процесуальних стадій.

У підрозділі 2.1 "Правове регулювання проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" окреслюється коло джерел правового регулювання порядку розгляду та вирішення справ за адміністративними зверненнями. Визначається низка недоліків вказаних актів, у частині регламентації досліджуваних проваджень, у зв'язку з чим пропонується внесення ряду відповідних змін і доповнень, а також авторське визначення поняття "колективне звернення". Обґрунтовується необхідність закріплення на законодавчому рівні порядку оскарження платниками податків - юридичними особами дій (бездіяльності) податкових органів (їх посадових осіб), рішень посадових осіб цих органів, а також можливості направлення адміністративних звернень громадян електронною поштою.

Констатується, що у ході розгляду податковими органами України справ за зверненнями платників податків трапляються непоодинокі випадки, коли в учасників таких справ виникає потреба у додатковій інформації. У зв'язку з наведеним, автором аналізуються норми Закону України "Про інформацію" щодо одержання, поширення інформації та наголошується на необхідності законодавчого визначення термінів "відкрита інформація", "інформація з обмеженим доступом". Запропонована авторська дефініція поняття "відкрита інформація".

З урахуванням досвіду країн-членів Європейсько Союзу (Бельгії, Франції, Нідерландів) щодо права доступу до інформації з обмеженим доступом, на основі аналізу відповідних нормативно-правових актів України, у підрозділі обґрунтовується необхідність: закріплення у Законі України "Про інформацію" чітких критеріїв віднесення відомостей до інформації з обмеженим доступом; реєстрації у Міністерстві юстиції України наказу Державної податкової адміністрації України про затвердження переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави, в податкових органах України; розроблення Типового положення про надання інформації центральними та місцевими органами державної влади; визначення на законодавчому рівні повноважень адміністративних судів стосовно розгляду справ про порушення посадовими особами права фізичних і юридичних осіб на інформацію. Викладено пропозиції до проекту Закону України "Про доступ до публічної інформації", зареєстрованого у Верховній Раді України 11 липня 2008 року за № 2763. Автором підкреслюється, що наведені заходи сприятливі для ефективної реалізації учасниками інформаційних відносин, у тому числі платниками податків, їх прав та законних інтересів стосовно отримання інформації від суб'єктів наділених владними повноваженнями.

У підрозділі 2.2 "Особливості провадження за заявами, пропозиціями, інформаційними запитами, запитами щодо роз'яснення законодавства платників податків" аналізуються процесуальні стадії провадження за заявами, пропозиціями, інформаційними запитами, запитами щодо роз'яснення законодавства платників податків, а також стадія порушення справи за скаргою (з метою уникнення дублювання окремих процесуальних дій). Викладається ряд положень, що характеризують особливості досліджуваного провадження.

Окреслюється розуміння вітчизняним законодавцем і представниками наукового загалу понять "строк" і "термін", їх використання у законодавстві про звернення громадян. Розглядаються строки розгляду органами державної податкової служби України заяв, пропозицій, інформаційних запитів, запитів щодо роз'яснення законодавства платників податків.

Вказується на недосконалість: законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12 квітня 2003 року № 176, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003 року за № 326/7647; Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 1998 року № 315, у частині оформлення запитів щодо роз'яснення законодавства платників податків, порядку їх подання, строків здійснення досліджуваного провадження та порядку виконання рішень, прийнятих за результатами розгляду відповідних звернень платників податків. З урахуванням вказаних обставин, автором пропонується внесення ряду змін та доповнень у перелічені нормативно-правові акти.

Наголошується на доцільності виділення серед податкових роз'яснень індивідуальних та узагальнюючих. Пропонується визначення індивідуального податкового роз'яснення як відповіді контролюючого органу конкретній зацікавленій особі на її запит щодо роз'яснення законодавства. Обґрунтовується положення, що індивідуальне податкове роз'яснення органу державної податкової служби України за юридичною природою є рішенням в індивідуально-конкретній справі.

У підрозділі 2.3 "Особливості провадження за скаргами платників податків" розглядаються визначені: законами України "Про звернення громадян", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; Інструкцією про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби (наказ Державної податкової адміністрації України від 18 червня 2008 року № 395); Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (наказ Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29) - підстави, порядок та строки подачі платниками податків у податкові органи загальних і спеціальних скарг. Акцентується увага на деяких перевагах оскарження в адміністративному порядку порівняно із судовим оскарженням. Досліджуються процесуальні стадії провадження за скаргами платників податків (за винятком стадії порушення справи за скаргою, розглянутою в рамках попереднього підрозділу) та особливості даного провадження.

Окреслюються строки розгляду органами державної податкової служби України скарг платників податків. Констатується, що у ході вирішення апеляційних скарг вказаних осіб податкові органи мають справу із складними питаннями стосовно оподаткування, витребовують відповідні документи та інформацію від підпорядкованих суб'єктів, внаслідок чого ці органи змушені продовжувати строки розгляду таких звернень. Автором вказується на доцільність продовження загального строку розгляду апеляційних скарг платників податків до шістдесяти календарних днів. Наголошується, що за таких обставин інтереси платників податків не постраждають, оскільки спірні податкові зобов'язання вважаються неузгодженими аж до закінчення процедури їх адміністративного оскарження. Обґрунтовується необхідність закріплення на законодавчому рівні обов'язку податкових органів письмово повідомляти платника податків про наміри винести рішення, котре є більш несприятливим для останнього ніж те, що ним оскаржується, а також про дату і місце слухання такої справи.

Розділ ІІІ "Напрями удосконалення проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" складається з двох підрозділів, у яких розглядаються питання удосконалення законодавства, норми котрого регламентують досліджувані провадження.

У підрозділі 3.1 "Удосконалення законодавства, норми якого регламентують провадження у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" аналізуються закони України "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (наказ Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29) на відповідність принципам Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи від 28 вересня 1977 року № (77) 31 "Про захист особи щодо актів адміністративних органів". До таких принципів належать: право бути вислуханим, доступ до інформації, допомога та представництво, викладення мотивів, забезпечення засобів правового захисту.

Констатується, що фактична реалізація наведених принципів у провадженнях, які порушуються за адміністративними зверненнями фізичних та юридичних осіб, залежить від одночасного визначення у законодавстві прав вказаних осіб та обов'язків суб'єктів, уповноважених розглядати такі звернення. З урахуванням даного положення, автором визначається ряд неузгодженостей вказаних вище нормативно-правових актів з принципами названої Резолюції та пропонується внесення відповідних доповнень у ці акти.

У підрозділі 3.2 "Удосконалення організації проваджень у справах за зверненнями платників податків до органів ДПС України" розглядаються положення наказу Державної податкової адміністрації України від 18 червня 2008 року № 395 "Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за № 554/15245 (при підготуванні наказу взято за основу розроблений автором проект відомчої Інструкції), які стосуються удосконалення організації досліджуваних проваджень.

Окреслюється значення Єдиного стандарту приймалень громадян в органах ДПС (затвердженого зазначеним вище наказом) щодо упорядкування організації роботи приймалень громадян у податкових органах. Пропонується досвід розроблення Державною податковою адміністрацією України такого стандарту використовувати іншим центральним органам виконавчої влади.

У підрозділі аналізуються статистичні дані щодо категорій громадян, прийнятих на особистих прийомах у податкових органах за період з 2006 по 2008 роки. З урахуванням цієї інформації обґрунтовується положення про те, що механізм розгляду звернень громадян на особистих прийомах, передбачений Законом України "Про звернення громадян", фактично є засобом реалізації прав не тільки платників податків - фізичних осіб, але й таких прав платників податків - юридичних осіб: бути присутніми при розгляді податковими органами їх апеляційних скарг, додатково надавати до них матеріали або наполягати на їх запиті тощо. На прикладі досвіду органів державної податкової служби України пропонується закріпити у Законі України "Про звернення громадян" форму фіксації на особистих прийомах усних звернень фізичних осіб.

Висновки

7. Каменська Н.П. Адміністративні звернення як засіб реалізації та захисту прав фізичних, юридичних осіб в Україні / Н.П. Каменська // Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи: матеріали ІХ всеукраїнської науково-практичної конференції, 13 квітня 2007 р., Тернопіль. Ч.1/відп. за вип. В.І. Михайлюк. Ї Тернопіль: "Економічна думка" ТНЕУ, 2007. Ї С.245Ї248.

8. Каменська Н.П. Деякі проблеми законодавчого регулювання щодо розгляду органами державної податкової служби звернень громадян - платників податків / Н.П. Каменська // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів, 23-24 квітня 2007 р., Харків / за заг. ред. проф. М.І. Панова. Ї Х.: Нац. юрид. акад. України ім.Я. Мудрого, 2007. Ї С.325Ї328.

9. Каменська Н.П. Податкове роз'яснення: порядок надання та значення у спорі / Н.П. Каменська // Бібліотека "Баланс". Ї 2008. Ї № 1. Ї С.11Ї13.

10. Каменська Н.П. Чим регламентується особистий прийом громадян в органах ДПС? / Н.П. Каменська // Баланс. Ї 2008. Ї № 71 (796). Ї С.32.

11. Каменська Н.П. Звернення громадян податкові органи будуть розглядати по-новому / Н.П. Каменська // Громадянське суспільство. Ї 2008. Ї № 4 (6). Ї С. 20Ї26.

12. Каменська Н.П. До питання діяльності органів державної податкової служби України щодо розгляду звернень платників податків - громадян / Н.П. Каменська // Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України: матеріали науково-практичної конференції,19 вересня 2008 р. / Держ. податк. адмін. України, Нац. ун-т ДПС України [та ін.]. Ї Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2008. Ї С.345Ї348.

13. Каменська Н.П. Порядок адміністративного оскарження рішень, дій і бездіяльності органів державної податкової служби, їх посадових осіб: процесуально-правові аспекти / Н.П. Каменська // Інноваційна та фіскальна політика держави у природоресурсних галузях. Процесуально-правове регулювання відносин, які виникають при вирішенні податкових спорів за участю органів ДПС. Використання моделей у процесі розподілу бюджетних призначень органами ДПС України: збірник тез за матеріалами круглих столів / Держ. податк. адмін. України, Нац. ун-т ДПС України [та ін.]. Ї Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2008. Ї С.33Ї35.

Анотація