Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут

приватного права і підприємництва

Академії правових наук України

УДК 347.44:001.89

ДОГОВОРИ НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Великанова Марина Миколаївна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Корчак Наталія Миколаївна, Юридичний інститут «Інститут повітряного та космічного права» Національного авіаційного університету, завідуюча кафедрою господарського права і процесу

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Галянтич Микола Костянтинович, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва АПрН України, заступник директора з наукової роботи

кандидат юридичних наук, доцент Нецька Любов Степанівна, Національна академія прокуратури України, доцент кафедри адміністративного, конституційного та фінансового права

Захист відбудеться 24 квітня 2009 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України (01042, м. Київ, вул. М. Раєвського, 23-а).

З дисертацією можна ознайомитися в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України (01042, м. Київ, вул. М. Раєвського, 23-а).

Автореферат розіслано 21 березня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Бобрик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України закріпила обраний державою курс на розвиток науки, встановлення наукових зв'язків України зі світовим співтовариством (ст. ст. 3, 41, 54 Конституції). Зі здобуттям незалежності перед Україною постало питання про налагодження стійкого, стабільного розвитку, забезпечення підвищення добробуту населення, його духовного та інтелектуального зростання. Однією з передумов цих процесів є забезпечення розвитку трьох пріоритетних напрямів: науки, освіти та наукоємного виробництва.

Розвиток науки, освіти та виробництва можливий за наявності сприятливих умов для розвитку інтелектуальної діяльності й, зокрема, науково-технічної творчості. Однією із таких умов є належне правове та договірне регулювання науково-дослідної, дослідно-конструкторської та технологічної робіт, які лежать в основі науково-технічної творчості.

Однак рівень правової забезпеченості виконання таких робіт на сьогодні є недостатнім, незважаючи на прийняття низки загальних і спеціальних законодавчих актів із цього приводу, зокрема, Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991 р., Закону України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993 р., Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р., Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. На жаль, зазначені нормативно-правові акти лише поверхово, а щодо окремих аспектів, усупереч один одному регулюють науково-технічну діяльність. Це породжує недоліки в договірному регулюванні науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Викладене вище обумовлює актуальність питання щодо належного законодавчого й договірного регулювання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Актуальність цієї проблеми зумовлена ще й тим, що переважна більшість наукових досліджень правовідносин, які виникають щодо виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, здійснювалася або в радянський період, і відтак дещо втратила своє значення, або в їх рамках досліджувалися лише окремі проблеми договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт й охорони права інтелектуальної власності. Зокрема, ці питання досліджувалися такими відомими вченими, як: Ч. Н. Азімов, Я. Б. Бараш, Ю. Г. Басін, О. А. Беляневич, С. М. Бервено, І.Е. Берестова, Т. В. Боднар, М. І. Брагінський, В. Л. Бурмістров, Н. П. Василевська, В. В. Вітрянський, С. Д. Волошко, М. К. Галянтич, Ю. М. Жорнокуй, О. С. Іоффе, І. С. Канзафарова, Ю. М. Капіца, О. В. Кохановська, А. В. Красильникова, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць, В. С. Мілаш, Б. І. Мінц, Л. С. Нецька, В. Г. Олюха, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора, О. П. Подцерковний, С. С. Потопальський, Б. Г. Прахов, А. С. Приблуда, В. А. Рассудовський, М. П. Ринг, Ю. В. Романець, В. І. Синайський, С. О. Теньков, Р. О. Халфіна, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина та інші.

На сьогоднішній день у вітчизняній цивільно-правовій науці майже відсутні спеціальні монографічні дослідження, присвячені договорам на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Це пояснюється тим, що до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 р. (далі - ЦК України) регулювання відносин, пов'язаних із виконанням науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, здійснювалося різними за юридичною силою нормативно-правовим актами (переважно підзаконними). При цьому договори, що опосередковували виконання цих робіт, розглядалися законодавцем і більшістю науковців як договори підрядного типу. Із переходом України до ринкових відносин, ускладненням суспільного виробництва, застосуванням нової техніки та технологій, активно почали розвиватися відносини у сфері науково-технічної діяльності. Їх складний характер вимагає специфічного регулювання, яке можуть забезпечити договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Тому відносини, що виникають із приводу виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, потребують на сьогодні спеціального науково-правового дослідження та теоретичного обґрунтування нових підходів до вдосконалення їх правового регулювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукового напряму кафедри правознавства Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Дослідження проблем гуманітарних наук”, схваленого Вченою радою університету 25 грудня 2003 р., протокол № 6, а також пов'язане з пріоритетними напрямами розвитку науково-дослідної діяльності, орієнтованої на проблеми національної інноваційної системи, встановленими в результаті парламентських слухань на тему: “Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації”, які відбулися 20 червня 2007 р.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертації полягає в з'ясуванні загальнотеоретичних та практичних проблем законодавчого та договірного регулювання відносин щодо науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт задля вироблення науково-обґрунтованих пропозицій із удосконалення правових норм, що регулюють такі відносини.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

1) установити місце договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт у системі цивільно-правових договорів;

2) з'ясувати характерні риси сторін договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

3) визначити передумови та порядок укладення, зміни та розірвання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

4) розкрити зміст договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

5) з'ясувати особливості виконання та відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання договорів цього виду;

6) розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства, договірної та судової практики щодо договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Об'єктом дослідження є цивільні правовідносини, що виникають із договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. договір науковий відповідальність дослідний

Предмет дослідження складають нормативно-правові акти, що регулюють відносини з виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, відповідна договірна й судова практика, а також положення цивілістики щодо таких договорів.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, метод узагальнення, системно-структурного аналізу, метод аналізу та синтезу.

Історичний та діалектичний методи пізнання було застосовано під час дослідження розвитку правового регулювання науково-технічної діяльності. На основі порівняльно-правового методу було здійснено аналіз наукових позицій вітчизняних та зарубіжних науковців щодо договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Метод системно-структурного аналізу використаний для встановлення правової природи та місця цих договорів у системі цивільно-правових договорів. Формально-юридичний -застосовувався при формулюванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства. Під час вивчення структури договірних зв'язків, характеристики окремих умов договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт використовувався метод аналізу та синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в таких наукових положеннях, що виносяться на захист:

Уперше:

1) обґрунтовано положення про те, що результат науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт визнається належним, якщо він є творчим та новим навіть тоді, коли такий результат не є об'єктом права інтелектуальної власності;

2) встановлено, що обов'язковими передумовами укладення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є лише науково-технічні умови, до яких варто відносити технічне завдання, наявність у виконавця необхідного обладнання для проведення передбачених договором робіт, а за умови його відсутності - можливість оренди такого обладнання, проведення патентних та інших інформаційних досліджень, у той час як планові передумови (державне замовлення, яке є основою державного контракту, та наявність фінансування робіт за договором) притаманні лише договорам, укладеним на підставі державного замовлення;

3) доведено, що порядок укладення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, заснованого на державному замовленні, відрізняється від порядку укладення інших договорів на підставі державного замовлення. Його особливістю є те, що на виконавця покладається обов'язок узгодити із замовником технічне завдання, етапи та строки виконання, сформувати календарний план та інші умови виконання робіт;

Удосконалено:

4) розуміння якості науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Обґрунтовано, що якісними можна вважати такі науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи, які поєднують досконалість наукових та технічних вирішень, отриманих при мінімальних затратах із максимальною економічною віддачею;

5) підходи до формування ціни науково-дослідної або дослідно-конструкторської та технологічної роботи. Доведено, що така ціна залежить від обсягу роботи та її складності, новизни та оригінальності досліджень і розробок. Якщо в процесі виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт створюється результат, що відповідає ознакам об'єкта інтелектуальної власності, сторони можуть розраховувати вартість таких робіт за витратним, прибутковим чи ринковим підходами. Якщо результат виконаних робіт не відповідає ознакам об'єкта інтелектуальної власності, сторони можуть скористатися схемою “фактичні витрати плюс частина економічного ефекту”, або, якщо результат не дає економічного ефекту - схемою “фактичні витрати плюс винагорода”;

6) положення щодо розподілу прав інтелектуальної власності на об'єкти, створені в результаті виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт із урахуванням алеаторного характеру договору. Запропоновано два способи розподілу таких прав, які сторони можуть визначити в договорі: а) не передбачати розподіл прав інтелектуальної власності на результати робіт на момент укладення договору, зробивши в ньому застереження, що у випадку створення об'єкта інтелектуальної власності права на нього кожної зі сторін будуть визначені за додатковою угодою, яку сторони зобов'язуються укласти; б) виконавець відмовляється від майнових прав на результат, а натомість замовник зобов'язується виплатити йому винагороду, розмір якої сторони визначають у момент укладення договору або встановити відповідно до якісних характеристик результату після виконання передбачених договором робіт;

7) розуміння специфічних ознак договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що відрізняють ці договори від від договорів інших типів. Такими ознаками, на думку автора, є: а) унікальний, творчий та індивідуальний характер робіт, що виконуються за договором; б) можливість відокремлення результату від роботи та його передачі замовнику; в) особливий принцип розподілу ризиків між сторонами, визнання негативного результату належним виконанням договору; г) підстави та обсяг відповідальності сторін за порушення своїх зобов'язань;

Дістало подальшого розвитку:

8) питання про предмет договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Доводиться, що такий предмет є складним і включає: а) юридичний об'єкт, до якого входить виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт; б) матеріальний об'єкт, який складають результати науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

9) положення щодо відповідальності виконавця або замовника за невиконання або неналежне виконання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Доведено, що вони можуть бути притягнені до такої відповідальності лише у випадку наявності їх вини у відповідному порушені умов договору. При цьому, враховуючи алеаторний характер договору, обставинами, що звільняють від відповідальності виконавця, є творчий ризик, тобто ймовірність отримання негативного результату, та творча невдача, тобто доведеність помилковості положень, покладених в основу ймовірного результату.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дослідженні положення, висновки, пропозиції можуть бути використані:

- у правотворчій діяльності для вдосконалення положень чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері науково-технічної діяльності;

- науково-дослідній діяльності - як підґрунтя для подальших наукових досліджень проблем договірного права та правового регулювання відносин у сфері науково-технічної творчості;

- у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Цивільне право України”, “Право інтелектуальної власності” для студентів вищих юридичних навчальних закладів та для підготовки підручників, навчальних посібників, методичних розробок із цих дисциплін;

- у правозастосовній діяльності - у договірній діяльності суб'єктів, що виконують науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи, та під час розгляду спорів, пов'язаних із укладенням, дією, виконанням, розірванням договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Результати роботи були впроваджені в навчальний процес Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (акт впровадження № 04/1336 від 09.10.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Положення та результати наукових досліджень доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Формування правової системи в Україні на сучасному етапі” (21-22 квітня 2005 р., м. Дніпропетровськ), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень'2005” (7-9 листопада 2005 р., м. Полтава), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (2-3 червня 2006 р., м. Луцьк); Всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня науки “Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки” (19 травня 2005 р., м. Чернігів), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення” (27-28 жовтня 2006 року, м. Харків); засіданні круглого столу “Проблеми правового забезпечення праці та соціального захисту населення України в сучасних умовах” (11 квітня 2006 р., м. Чернігів); засіданні круглого столу “Роль права в сучасній Україні” (15 травня 2007 р., м. Чернігів).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження опубліковані у 12 наукових роботах: 6 статтях у фахових виданнях та 6 тезах виступів на наукових конференціях і круглих столах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який складається з 200 найменувань. Повний обсяг роботи становить 206 сторінок, із них 22 сторінки займає список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначається об'єкт, предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження, висвітлюється наукова новизна одержаних результатів, розкривається їх практичне значення, наводяться дані щодо їх апробації.

Розділ 1 “Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Правова природа договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” автор досліджує загальні та спеціальні ознаки договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. На підставі їх аналізу робиться висновок про те, що ці договори є цивільно-правовими, оскільки їх сторонами можуть бути будь-які суб'єкти та предмет договору не обмежений лише сферою господарювання. Але, якщо сторонами виступають суб'єкти господарювання, договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є господарсько-правовими.

Договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт охоплюється два типи договорів: договір на виконання науково-дослідних робіт та договір на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Це пояснюється тим, що вони опосередковують пов'язані й однорідні за своїм змістом відносини. По-перше, обидва ці договори мають творчий характер. По-друге, на однаковість їх юридичної природи указує також і спільність методів та складових елементів процесу їх виконання, спільність нормативного регулювання питань, пов'язаних із виконанням відповідних робіт (здача-прийняття робіт, оплата робіт тощо). По-третє, у деяких випадках науково-дослідні та, наприклад, конструкторські роботи можуть бути взаємопов'язані, тобто робота може розпочатися проведенням науково-дослідних робіт, а завершитися створенням дослідного зразка або технічної документації.

Але повне ототожнення цих договорів було б необґрунтованим, оскільки науково-дослідні роботи мають за мету вирішення теоретичних проблем, проведення досліджень у певних галузях науки й техніки, теоретичну розробку самої можливості створення нових механізмів, зразків, машин тощо. Натомість проведення наукових робіт не переслідує мети створення матеріального зразка. Конструкторські роботи полягають у створенні дослідного зразка, проектуванні, конструюванні, тому створення матеріального зразка є головною метою цих робіт. Технологічні роботи є комплексом дослідних, конструкторських та проектних робіт, мета яких - створення результату інтелектуальної діяльності, сукупності систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації й зберігання продукції, надання послуг. Тому сторони можуть окремо укладати договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Загальними ознаками договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є: 1) можливість породжувати права та обов'язки для обох сторін договору; 2) наявність у сторін обов'язку зустрічного відшкодування; 3) виникнення прав і обов'язків сторін у момент досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Такі ознаки вказують на двосторонній, відплатний, консенсуальний характер цих договорів.

До спеціальних ознак договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт належать: 1) творчий характер робіт, що виконуються за цими договорами; 2) неможливість гарантованого отримання результату (алеаторний характер); 3) направленість робіт на отримання результату. Наявність таких ознак відрізняє ці договори від усіх схожих договорів і дозволяє їм зайняти окреме місце в системі цивільно-правових договорів.

У підрозділі 1.2. “Сторони в договорі на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” установлюється, що на стороні як замовника, так і виконавця науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт можуть виступати і фізичні, і юридичні особи, які мають достатній обсяг дієздатності.

Замовником за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт можуть бути: 1) фізичні особи; 2) юридичні особи та їх відокремлені структурні підрозділи (за умови належного оформлення їх дієздатності); 3) державні органи та органи місцевого самоврядування, якщо договір укладається на підставі державного замовлення.

Виконавцями за вказаними договорами можуть виступати: 1) фізичні особи, які володіють необхідними знаннями в певній галузі, мають навички проведення тієї чи іншої роботи й спроможні виконати передбачені договором роботи та отримати бажаний для замовника результат; 2) юридичні особи, які є науково-дослідними, проектно-конструкторськими, конструкторськими й технологічними організаціями, академічними науковими установами, навчальними закладами тощо або які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

У підрозділі 1.3. “Укладення, зміна та розірвання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” доводиться, що укладенню договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт передують науково-технічні та планові передумови. До науково-технічних передумов належать розробка технічного завдання, що містить техніко-економічні вимоги, яким має відповідати результат науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт; наявність у виконавця необхідного обладнання для проведення передбачених договором робіт, а за умови його відсутності - можливості оренди такого обладнання; проведення патентних та інших інформаційних досліджень. До планових передумов належать державне замовлення, яке є основою державного контракту, та наявність фінансування робіт за договором.

Досліджено порядок, форму та місце їх укладення, зміни та розірвання.

Підтримано думку Н. П. Василевської, що стадіями укладення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є: 1) підготовча робота в процесі узгодження технічного завдання на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт і програми робіт; 2) пропозиція укласти договір - оферта; 3) прийняття пропозиції - акцепт; 4) вирішення переддоговірного спору. При цьому четверта стадія - вирішення переддоговірного спору - може з'явитися лише при виникненні такого спору.

Певну специфіку має укладення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт за державним замовленням. Незважаючи на те, що укладення вказаних договорів здійснюється, зазвичай, на конкурсних засадах, на виконавця покладається обов'язок направлення проекту договору замовнику разом із цілим комплексом документів, які деталізують положення договору. Крім того виконавець зобов'язаний узгодити із замовником технічне завдання, етапи та терміни виконання роботи й формування календарного плану виконання робіт за договором, перелік спеціального, стандартного устаткування та матеріалів, що передаються замовнику, результати роботи за договором, інші умови виконання роботи.

Зміна та розірвання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт здійснюються на підставах та в порядку, передбачених законом або встановлених у договорі. У зв'язку з тим, що процес виконання цих договорів є тривалим, та з огляду на особливості їх предмета, сторони, зазвичай, не можуть повністю оцінити всі обставини виконання таких договорів. Тому окремою підставою для зміни або розірвання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є істотне зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, вартості послуг, що надавалися виконавцю іншими особами. Але ця підстава має встановлюватися сторонами в договорі.

Розділ 2 “Зміст договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт та відповідальність за порушення його умов” містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1. “Предмет договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” на підставі аналізу глави 62 ЦК України, положень інших нормативно-правових актів, висловлених у спеціальній літературі поглядів на предмет договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт доводиться те, що:

- предмет договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є складним. Залежно від виду зобов'язань у галузі науково-технічного прогресу предметом договору на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути як науково-технічний результат, так і роботи щодо його створення та використання;

- специфікою предмета договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є те, що він носить творчий характер, спрямований на одержання й використання нових знань, і за відповідних умов може бути підставою для виникнення відносин інтелектуальної власності;

- і науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи, і науково-технічний результат характеризуються сукупністю ознак, які дають можливість відмежувати їх від предметів подібних договорів. Таким ознаками є відсутність якісної характеристики предмета договору на момент його укладення, творчий характер робіт та новизна їх результатів, можливість отримання негативного результату.

У підрозділі 2.2. “Строк виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” автор приєднується до думки тих науковців, які поділяють строки виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт на строки проведення робіт у цілому (загальний строк) і по етапах. При цьому, виконання всього обсягу робіт до встановленого загального строку відіграє вирішальну роль, тому умови щодо загального строку є однією із істотних умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Під час виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт можуть мати місце як строки, так і терміни.

Терміни початку та завершення роботи визначають її тривалість. Тривалість дослідження чи конструювання, що здійснюються на підставі договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, залежить від характеру цих робіт. Термін фактичного початку роботи в цілому й першого етапу безпосередньо може визначатися з моменту підписання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт; передачі технічного завдання виконавцеві; внесення авансового платежу; надання замовником виконавцеві певних матеріалів, приладів, устаткування тощо (залежно від того, як домовилися сторони). Тому в окремих випадках початок досліджень чи розробок за конкретним договором залежить від виконання замовником своїх обов'язків.

Відзначається, що термін закінчення робіт у цілому, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, доцільно визначати вказівкою на місяць відповідного року. До цього терміну мають бути проведені та здані всі роботи, здійснені виконавцем, а в необхідних випадках ці роботи та їх результат також мають пройти відповідну експертизу. Тому сторонами мають установлюватися строки здачі-прийняття виконаних робіт, а також максимальні строки розгляду й затвердження науково-технічної документації.

Розглядаючи питання здачі-прийняття науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, автор зазначає, що метою здачі-прийняття є перевірка якості науково-технічної інформації та науково-технічної документації, а також можливості отримання техніко-економічного ефекту, що передбачено в договорі. Встановлюється також відповідність отриманого виконавцем результату технічному завданню чи іншому вихідному документу, узгодженому сторонами при укладенні договору.

Результати приймання оформлюються відповідним документом, яким може бути дво- чи односторонній технічний акт чи акт здачі-прийняття робіт, у якому або затверджуються перевірені науково-технічні результати, або приймається рішення щодо їх доопрацювання.

У підрозділі 2.3. “Інші умови договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” автором досліджуються такі умови договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, як ціна, конфіденційність відомостей про договір, права та обов'язки сторін.

При дослідженні ціни як умови договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зазначається, що така ціна має встановлюватися двічі: орієнтовно - у момент укладення та остаточно - після виконання договору. При цьому вона залежить від обсягу роботи та її складності, новизни та оригінальності досліджень і розробок. Якщо під час виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт створюється результат, який відповідає ознакам об'єкта інтелектуальної власності, вартість таких робіт має розраховуватися за витратним, прибутковим чи ринковим підходами. Коли результат виконаних робіт не відповідає ознакам об'єкта інтелектуальної власності, вартість робіт має розраховуватися за схемою “фактичні витрати плюс частина економічного ефекту”, а якщо результат не дає економічного ефекту, то за схемою “фактичні витрати плюс винагорода”. Проте незалежно від методу визначення ціни вартість науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має розраховуватися з принципів розумності та справедливості.

Розрахунки між сторонами за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт здійснюються на підставі кошторису (калькуляції), де враховуються як прямі, так і непрямі витрати. Якщо умовами договору було передбачене авансування робіт та оплата їх окремих етапів, остаточні розрахунки між сторонами здійснюються по завершенні роботи в цілому на підставі акта приймання-передачі після проведення перевірки звітної калькуляції та встановлення фактичної вартості виконаних робіт.

За умов неможливості досягнення результату, передбаченого договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, та за умов, що не залежали від виконавця, оплачуються науково-дослідні роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище за відповідну ціну робіт, визначену договором, а під час проведення дослідно-конструкторських та технологічних робіт відшкодовуються лише витрати виконавця.

Умова щодо конфіденційності відомостей про договір може бути й відсутньою в конкретному договорі на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, оскільки вона передбачена ЦК України, ГК України та іншими нормативно-правовими актами. Проте сторонам пропонується фіксувати таку умову в договорі з метою уникнення неправильного її тлумачення.

У зв'язку з тим, що виконання зобов'язання є досить тривалим процесом, який проходить через послідовні стадії, то й права та обов'язки сторін за цим договором є різними залежно від стадії його виконання. Так, обов'язок прийняти виконані роботи виникає в замовника тільки тоді, коли роботи повністю завершені, у той час як прийняття частково виконаних робіт є правом замовника. Главою 62 ЦК України передбачені права та обов'язки сторін договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, але, керуючись принципом свободи договору, сторони можуть установлювати будь-які права та обов'язки за умови, що вони не будуть суперечити актам законодавства.

У підрозділі 2.4. “Відповідальність сторін за порушення умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” досліджуються умови та форми відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Доведено, що підстави притягнення до відповідальності сторін договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є загальними, але їм притаманні певні особливості.

Виконавець або замовник можуть бути притягнені до цивільно-правової відповідальності лише в тому випадку, коли вони є винними. Ураховуючи творчий характер робіт, які виконуються за цим договором, обставинами, що звільняють від відповідальності виконавця, є творчий ризик та творча невдача. Тому, вирішуючи питання про винність або невинність виконавця в кожному конкретному випадку, треба виходити з того, чи творчий ризик у діяльності такого виконавця був виправданим, правомірним, чи неможливість досягнення передбаченого договором результату була пов'язана з певними суб'єктивними мотивами.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється в таких формах: 1) відшкодування збитків; 2) неустойка (штраф, пеня). Поряд із ними можуть застосовуватися оперативні заходи: безоплатне усунення недоліків у результатах науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, відшкодування понесених замовником необхідних витрат на усунення зазначених недоліків своїми силами, відповідне зменшення винагороди за роботу, розірвання договору.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми - визначення особливостей та закономірностей договірного регулювання виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що дозволило сформулювати наукові висновки, конкретні пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України задля удосконалення практики укладення, виконання, зміни та розірвання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт та судової практики вирішення спорів, які виникають із таких договірних відносин.

За результатами комплексного дослідження договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зроблено такі висновки:

1. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт за своєю правовою природою є двосторонніми, консенсуальними, оплатними цивільно-правовими договорами алеаторного характеру, що опосередковують виконання робіт у сфері створення та використання інноваційного продукту й спрямовані на виконання робіт та досягнення результату, відокремленого від роботи.

2. Сторонами в договорі на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт можуть бути фізичні та юридичні особи, а також державні органи та органи місцевого самоврядування (останні за умови виконання таких робіт на підставі державного замовлення).

3. Під час укладення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт на основі державного замовлення сторони мають дотримуватися передбаченої чинним законодавством процедури, яка відрізняється від загального порядку укладення договорів, заснованих на державному замовленні.

4. Предмет договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є складним. Його характерною специфікою є те, що він носить творчий характер, спрямований на одержання й використання нових знань, і за відповідних умов може бути підставою для виникнення відносин інтелектуальної власності.

5. Строки виконання робіт за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт поділяються на строки проведення робіт у цілому (загальний строк) і по етапах. У межах строків установлюється загальна тривалість робіт, на яку впливає значення робіт, їх обсяг, новизна, складність, оригінальність та трудомісткість, можливості виконавця таких робіт, їх творчий характер.

7. Істотними умовами договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є предмет, ціна та строк. Але, якщо договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт фінансується за рахунок коштів державного бюджету, крім зазначених, істотними є ще й умови про визначення суб'єктів права інтелектуальної власності, зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об'єкти інтелектуальної власності, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду авторам об'єктів права інтелектуальної власності.

8. Формами відповідальності за порушення умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є: а) відшкодування збитків; б) стягнення неустойки (штрафу, пені). Безоплатне усунення недоліків у результатах науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, відшкодування понесених замовником необхідних витрат на усунення зазначених недоліків своїми силами або відповідне зменшення винагороди за роботу, розірвання договору необхідно розглядати як цивільно-правові міри захисту, що є оперативними заходами, які можуть застосовуватися поряд із основними формами відповідальності.

9. Задля удосконалення правового регулювання відносин, що виникають при виконанні науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, пропонується внести такі зміни до чинного законодавства:

а) викласти частину 1 статті 892 ЦК України у такій редакції: “За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець (підрядник) зобов'язується провести за завданням замовника науковий пошук, дослідження, розробити нове положення чи підхід, зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її”;

б) статтю 892 ЦК України доповнити положенням про те, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

в) статтю 331 ГК України, яка має назву “Договір на створення і передачу науково-технічної продукції” перейменувати на “Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ”;

г) доповнити главу 62 ЦК України нормою, у якій би містилась вказівка на письмову форму договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

д) главу 62 ЦК України доповнити статтею такого змісту:

“У договорі на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт визначається ціна робіт або спосіб її визначення.

Ціна за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути визначена кошторисі”.

СПИСОК опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації

1. Великанова М. М. Співвідношення договорів на створення та використання об'єктів інтелектуальної власності з договорами на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Держава і право: зб. наук. праць. Спецвипуск. К., 2005. С. 339-343.

2. Великанова М. М. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як спосіб підвищення світової новизни технічних розробок / М. М. Великанова // Адвокат. 2005. № 9. С. 15-17.

3. Великанова М. М. Порядок укладення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Адвокат. 2005. № 12. С. 12-14.

4. Великанова М. М. Формування ціни за договорами на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. Вип. 28. Одеса, 2006. С. 232-236.

5. Великанова М. М. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт у системі цивільно-правових договорів / М. М. Великанова // Підприємництво, господарство і право. 2006. № 9. С. 13-15.

6. Великанова М. М. Відповідальність сторін за порушення умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Малий і середній бізнес. 2006. № 3-4. С. 68-76.

7. Великанова М. М. Науково-технічні передумови договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. до Дня науки, 19 травн. 2005 р. Чернігів: КП “Видавництво “Чернігівські обереги”, 2005. С. 327-329.

8. Великанова М. М. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт в новому Цивільному кодексі України / М. М. Великанова // Розвиток наукових досліджень' 2005: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Полтава, 2005. Т. 3. С. 17-20.

9. Великанова М. М. Строки виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. статей за матеріалами ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 2006. Т. 1. С. 256-259.

10. Великанова М. М. Оплата науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Проблеми правового забезпечення праці та соціального захисту населення України в сучасних умовах: зб. матеріалів круглого столу. Чернігів, 2006. С. 75-79.

11. Великанова М. М. Предмет договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Комплексна безпека підприємницької діяльності: економіко-правові засади, стратегія формування та перспективи розвитку: зб. матеріалів ІІ міжвузівської наук.-практ. конф. / За заг. ред. к.е.н., доцента Бондаря В.В. Чернігів: РВВ: “Юрист”, 2006. С. 60-64.

12. Великанова М. Н. Сущность и содержание договоров на выполнение научно-исследовательских, опытно-конструкторских и технологических работ / М. Н. Великанова // Роль права в сучасній Україні: зб. матеріалів міжвузівського круглого столу / За ред. к.ю.н., доцента Сташківа Б. І. Чернігів: РВВ “Юрист”, 2007. С. 45-49.

АНОТАЦІЯ

Великанова М. М. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України. - Київ, 2009.

Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, яка присвячена комплексному дослідженню й науковому аналізу загальнотеоретичних та практичних проблем правового регулювання виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, розробці пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення й правильного застосування норм, що регулюють виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

У дисертації досліджено правову природу договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, визначено особливості предмета та суб'єктного складу цих договорів, досліджені передумови та порядок укладення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, розкрито їх зміст та умови, проаналізовано особливості виконання та відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. На підставі проведеного дослідження було розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства з питань науково-технічної діяльності.

Ключові слова: договір, науково-дослідні роботи, дослідно-конструкторські та технологічні роботи, науково-технічна продукція.

АННОТАЦИЯ

Великанова М. Н. Договора на выполнение научно-исследовательских или опытно-конструкторских и технологических работ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Научно-исследовательский институт частного права и предпринимательства Академии правовых наук Украины. - Киев, 2009.

Диссертация является самостоятельной завершенной научной работой, которая посвящена комплексному исследованию и научному анализу общетеоретических и практических проблем правового регулирования выполнения научно-исследовательских или опытно-конструкторских и технологических работ, разработке предложений и рекомендаций по совершенствованию и правильному применению норм, что регулируют выполнение научно-исследовательских или опытно-конструкторских и технологических работ.

Актуальность темы диссертации обусловлена отсутствием комплексного монографического исследования в современной науке гражданского права правоотношений, что возникают по поводу выполнения научно-исследовательских или опытно-конструкторских и технологических работ. Целью диссертационного исследования является анализ общетеоретических и практических проблем правового регулирования выполнения научно-исследовательских или опытно-конструкторских и технологических работ, разработка предложений и рекомендаций по совершенствованию и правильному применению норм, которые регулируют выполнение этих работ.

...