Господарсько-правові способи захисту прав акціонерів на акції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 346:334.7+347.72

Спеціальність: 12.00.04 - господарське право;

господарсько-процесуальне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ НА АКЦІЇ

Виноградова Наталія Олександрівна

Харків Ї 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Відділі правових проблем підприємництва Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор КОСТИЦЬКИЙ Василь Васильович, Кабінет Міністрів України, Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, член-кореспондент АПрНУ.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор ШАПОВАЛОВА Ольга Вікторівна, Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, завідувачка кафедри господарського права;

- кандидат юридичних наук, доцент КАШИНЦЕВА Оксана Юріївна, Академія адвокатури України, доцент кафедри цивільного, господарського права та процесу.

Захист відбудеться “23” квітня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024 м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024 м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий “20” березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Колісник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема дослідження фондового ринку України є однією з найважливіших в умовах становлення та розвитку ринкової економіки, особливо у кризовий період. Від її вирішення залежить стабілізація соціально-економічного становища країни. Розвиток вітчизняного фондового ринку має на меті створити гнучкий механізм мобілізації значних обсягів особистих заощаджень громадян і їх залучення у виробничу сферу.

Враховуючи, що значна кількість суб'єктів господарювання організовані у формі акціонерних товариств, вирішення проблеми розвитку фондового ринку України залежить насамперед від рівня охорони і захисту прав і законних інтересів акціонерів. Ця проблема є особливо гострою й актуальною в умовах недосконалості системи державного регулювання і належного контролю у сфері підприємницької діяльності на фондовому ринку.

Випуск і розміщення акцій акціонерних товариств дає можливість залучення в економіку вільних особистих коштів великої кількості осіб. Ці кошти, будучи акумульованими у статутному капіталі таких суб'єктів господарювання, створюють вагому майнову основу для розвитку, зокрема великого виробництва. Акціонери, у свою чергу, здобувають можливість одержувати доходи на свій інвестиційний капітал. Разом з тим акціонерна форма організації підприємства містить у собі й певні ризики для своїх учасників - акціонерів. Будучи розрахованою на досить широке коло учасників, вона ускладнює їхній реальний контроль за діяльністю виконавчих органів товариства, надаючи останнім найширші, а іноді, по суті, безконтрольні можливості розпорядження величезним чужим капіталом. Тому одним із найважливіших завдань корпоративного законодавства, та й у цілому корпоративного права, поряд із захистом інтересів можливих кредиторів акціонерного товариства стає охорона й захист прав і законних інтересів акціонерів незалежно від їх частки у статутному фонді.

Зазначене вище актуалізує необхідність дослідження господарсько-правових способів охорони прав акціонерів, особливо в процесі укладення правочинів з акціями акціонерних товариств.

У роботі виявляється й аналізується насамперед специфіка інституту господарсько-правової охорони прав акціонерів як невід'ємного елемента системи охорони і захисту належних їм корпоративних прав, а також специфіка угод з акціями як основного елемента їх обігу. З урахуванням цього актуальним є дослідження способів захисту прав акціонерів під час укладання правочинів з акціями, розглядаються межі і характер їхнього застосування щодо окремих їх видів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження обрано згідно з планом науково-дослідних робіт Відділу правових проблем підприємництва Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України в межах програми «Проблема правового забезпечення державного регулювання та управління в сфері підприємницької діяльності» № 309-01/16.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні специфіки господарсько-правових способів захисту прав та законних інтересів акціонерів з метою окреслення пріоритетних напрямів формування більш ефективних механізмів господарсько-правового забезпечення функціонування фондового ринку України.

Завданнями дисертаційного дослідження, поставленими задля досягнення цієї мети, є: захист право господарський фондовий

- розкриття специфіки охорони прав акціонерів при здійсненні правочинів з акціями;

- аналіз господарсько-правових способів захисту прав акціонерів при здійсненні правочинів акціями;

- обґрунтування необхідності застосування широкого кола господарсько-правових способів забезпечення балансу прав і законних інтересів учасників акціонерних правовідносин;

- дослідження особливостей механізмів застосування способів захисту прав акціонерів при здійсненні окремих видів правочинів з акціями;

- розроблення й обґрунтування пропозицій по вдосконаленню механізмів охорони й захисту прав акціонерів в процесі укладення та здійснення правочинів з акціями.

Об'єктом дослідження є публічно-правові та приватноправові аспекти забезпечення прав та законних інтересів акціонерів у сфері обігу корпоративних прав, посвідчених акціями.

Предмет дослідження складають джерела корпоративного законодавства України та інших країн світу, статути та інші локальні акти (такі, як положення про порядок нарахування та виплати дивідендів, про емісію акцій додаткових випусків тощо) акціонерних товариств, правозастосовна практика.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження явищ і процесів у галузі права, що включають: діалектичний, формально-логічний, метод системного аналізу, порівняльно-правовий, формально-юридичний та інші методи. За допомогою діалектичного методу з'ясована специфіка сукупності взаємодії способів захисту прав та законних інтересів акціонерів. Формально-логічний метод та метод системного аналізу дали можливість послідовно дослідити та викласти специфіку захисту прав акціонерів у ході здійснення ними основних напрямів їх участі в корпоративних відносинах. Порівняльно-правовий метод дозволив здійснити компаративістський аналіз законодавства інших країн з метою врахування позитивного закордонного досвіду організації правового регулювання корпоративних відносин.

Теоретичну основу дослідження складають наукові результати, отримані вітчизняними та зарубіжними правниками сучасності та минулого: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, М.И. Брагінського, В.І. Борисової, С.Н. Братуся, И.Л. Брауде, О.М. Вінник, В.В. Вітрянського, Д.М. Генкина, С.В. Глібко, В.П. Грибанова, Г.В. Друзенка, О.А. Дубовицької, Н.Л. Дювернуа, О.С. Иоффе, О.Р. Кібенко, О.А. Красавчикова, І.М. Кучеренко, В.К. Мамутова, В.П. Мозоліна, І.Б. Новицького, Л.І. Петражицького, Б.І. Пугінського, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Е.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Р.О. Халфиної, Ю.С. Шемшученка, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини, О.В. Щербини й багатьох інших.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні вперше здійснений комплексний аналіз господарсько-правових способів захисту прав акціонерів при здійсненні правочинів з акціями як системи заходів, спрямованих на подолання можливих на ринку цінних паперів дисбалансу прав і законних інтересів його учасників та ризиків у сфері їх реалізації. Проведено аналіз охорони й основних способів захисту прав акціонерів в процесі укладення та здійснення правочинів з акціями з урахуванням змісту, порядку й меж їхнього застосування. До цього у вітчизняній літературі розглядалися лише окремі питання й проблеми захисту прав акціонерів, що стосуються здійснення окремих видів правочинів з акціями.

Проведене дослідження дозволило сформулювати, обґрунтувати й винести на захист наступні положення.

Вперше:

1. Окреслено необхідність і доцільність вирішення проблем захисту прав акціонерів за допомогою закріплення правових способів забезпечення балансу прав та інтересів всіх груп (як меншості, так і більшості) учасників корпоративних відносин. При цьому виявлення такого балансу і його забезпечення повинні базуватися на визнанні пріоритету правового положення акціонерів та надання останнім гарантій безперешкодної реалізації й охорони їх прав та законних інтересів на рівні як державного регулювання, так і саморегулювання.

2. Запропоновано запровадити на законодавчому рівні двоетапний механізм трансформації корпоративних прав акціонерів. На першому етапі запропоновано закріпити на рівні відповідних правових норм загальні вимоги до порядку та меж його застосування. Зокрема, доповнити законодавство нормою, в якій передбачити: по-перше, обов'язок засновників господарського товариства на момент створення акціонерного товариства визначити в його статутних документах мінімальний розмір акцій у відсотковому співвідношенні до загальної їх кількості, наявність якого у власності одного акціонера дозволить іншим акціонерам ініціювати провадження, спрямоване на трансформацію корпоративних прав такого акціонера, та, по-друге, підстави для звернення до суду з метою вирішення питання щодо можливості проведення примусової трансформації корпоративних прав.

3. Запропоновано запровадити механізм настання правових наслідків у виді примусового переходу акцій, що надають право голосу, в акції, що не надають такого права, але надають можливість отримувати відповідні фіксовані дивіденди від володіння такою акцією, тобто, іншими словами, примусова зміна звичайних акцій на привілейовані.

4. Договір, що опосередковує оплатне розміщення акцій (купівля-продаж, міна, андеррайтинг тощо), визначений як одна з правових підстав для виникнення корпоративних прав, посвідчених акціями одного акціонерного товариства додаткових випусків.

5. Окреслено корпоративний характер права акціонерів добровільно відчужувати належні їм акції, а також вимагати здійснення переважного права придбання акцій додаткових випусків, визначені сутність, специфіка й механізм реалізації цих суб'єктивних прав акціонерів.

6. З метою запобігання зловживанням з боку посадових осіб акціонерного товариства й забезпечення захисту інтересів акціонерів запропоновано закріпити в господарському законодавстві зразковий перелік підстав, за яких виконавчий орган акціонерного товариства (правління, рада директорів тощо) вправі ухвалювати рішення щодо придбання відповідної кількості власних акцій.

7. Запропоновано доповнити корпоративне законодавство України нормою, яка б передбачала, що якщо після затвердження акціонерним товариством рішення про випуск акцій був прийнятий закон, що встановлює інші обов'язкові вимоги, ніж ті, які діяли в момент прийняття товариством рішення про випуск, умови емісії зберігають чинність, крім випадків, коли в законі встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли на підставі раніше затвердженого рішення про випуск акцій. Таким чином, як загальне правило повинне бути закріплене положення про пріоритет умов емісії акцій над положеннями закону, прийнятого після затвердження рішення про випуск акцій.

8. Запропоновано закріпити в корпоративному законодавстві норму, відповідно до якої правочин, вчинений посадовою особою товариства з перевищенням наданих їй повноважень, може бути визнано судом чинним, якщо протягом судового розгляду буде встановлено, що надалі даний правочин буде схвалений колегіальним виконавчим органом акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів товариства.

Додатково:

9. Обґрунтовано висновок щодо необхідності розроблення та прийняття нормативно-правових актів, основним завданням яких є створення необхідних умов для реалізації механізму трансформації корпоративних прав всіма учасниками корпоративних відносин, як засновників та акціонерів акціонерного товариства, так і професійних учасників ринку цінних паперів. Такими актами можуть бути Типовий статут акціонерного товариства, в якому б містились положення про трансформацію корпоративних прав, Положення про порядок внесення інформації до відповідних реєстрів на підставі судового рішення тощо.

10. Визначено та обґрунтовано необхідність прийняття вищими судовими органами, а саме Верховним Судом України, Вищим господарським судом України та Вищим адміністративним судом України, відповідних роз'яснень та рекомендацій щодо застосування норм, якими врегульовано відносини, пов'язані із запровадженням та застосуванням такого механізму трансформації корпоративних прав.

11. Аргументовано необхідність створення Державного фонду компенсаційних виплат вкладникам та акціонерам, що понесли матеріальні втрати внаслідок зловживань на фондовому ринку задля захисту майнових прав учасників ринку цінних паперів, що матиме не тільки правовий, а й соціально-економічний ефект і значущість.

12. Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення можливості блокування здійснення корпоративних прав та вилучення у недобросовісних акціонерів неоплачених ними своєчасно акцій як заходу оперативного впливу. На підставі цього робиться висновок про те, що в такому випадку має місце відмова акціонерного товариства від прийняття неналежного виконання зобов'язання з боку акціонера (ст. 193 ГК, п.3 ст. 612 ЦК).

13. Аргументовано, що вилучення розміщених, але не оплачених акцій (не повністю оплачених підписчиками чи акціонерами при додаткових емісіях), або викуп акціонерним товариством акцій власної емісії є обставиною, що зумовлює призупинення здійснення (але не припинення) посвідчених ними корпоративних прав, адже з моменту придбання цінних паперів їх новими власниками правовідносини, зміст яких ці права визначають, будуть відновлені.

14. Обґрунтовано кваліфікацію порушення посадовими особами товариства встановленого Статутами акціонерних товариств порядку укладання угод від імені акціонерного товариства як особливого типу господарсько-правового порушення - зловживання правом, при якому уповноважена особа акціонерного товариства здійснює належне йому право укладати правочини з отриманням особистих майнових вигод, або у недозволеному Статутом акціонерного товариства порядку, або шляхом виходу за межі наданих йому повноважень, стосовно ціни такого правочину або інших його змістовних параметрів, але у межах дозволеного йому загального типу правомірної поведінки.

Набуло подальшого розвитку положення про необхідність виділення в межах інституту господарсько-правової охорони прав акціонерів окремої системи заходів охорони прав акціонерів при укладенні правочинів з акціями, яка повинна забезпечуватись на двох рівнях: як у межах корпоративних відносин, так і на ринку цінних паперів, що являє собою комплекс майнових відносин в процесі їхнього розміщення й обігу.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення й висновки, сформульовані на основі дослідження, мають на меті сприяти вдосконаленню положень чинного законодавства України з питань охорони прав і законних інтересів акціонерів та забезпеченню більш ефективного правового регулювання діяльності акціонерних товариств на ринку цінних паперів. Надані у дослідженні пропозиції можуть бути використані при розробленні статутів та інших локальних актів акціонерних товариств.

Викладені в дисертації висновки можуть бути використані у навчальному процесі в юридичних вузах при викладанні як загального учбового курсу «Господарське право», так і спецкурсів, присвячених правовому регулюванню діяльності акціонерних товариств на ринку цінних паперів.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена й схвалена на засіданні Відділу правових проблем підприємництва Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України, а також на засіданні кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Ряд положень і висновків дослідження використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять зі студентами за курсом господарського права. Основні положення дисертації відбиті в публікаціях автора.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також в тезах двох доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Структура роботи зумовлена предметом, цілями і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, а також списку використаних у ході здійснення дослідження нормативно-правових актів, монографій, наукових статей та інших наукових джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації розкривається актуальність теми дослідження, зв'язок роботи з науковими планами, темами, вказуються мета та задачі дослідження, його об'єкт, предмет та метод, наукова новизна, практичне й теоретичне значення, надається інформація про апробацію результатів дисертації.

У розділі 1 «Характеристика охорони та способів захисту прав акціонерів на акції», який складається з трьох підрозділів, проаналізовано загальну структуру правових способів охорони та захисту прав і законних інтересів акціонерів, їх природу та особливості застосування, класифікації, процедурний порядок реалізації, функції, значення та порядок здійснення корпоративного управління і контролю, запропоновано забезпечити комплексний підхід до нормативного регулювання суспільних відносин, що виникають при використанні способів охорони та захисту прав і законних інтересів, та необхідність врахування інтересів всіх груп учасників корпоративних відносин.

Підрозділ 1.1 «Загальна структура охорони та захисту прав акціонерів на акції» присвячено дослідженню визначальних рис всієї системи способів охорони та захисту прав і законних інтересів акціонерів, аналізу їх сутності, особливостям встановлення та реалізації.

Автор визначає, що правове регулювання господарських відносин, що складаються в процесі діяльності акціонерних товариств, повинне здійснюватися державою шляхом систематичного забезпечення трьох взаємопов'язаних напрямків його розвитку. По-перше: шляхом вдосконалення основних нормативних приписів, що забезпечують впорядкування акціонерних відносин за рахунок визначення моделей можливої, дозволеної поведінки їх учасників, тобто здійснення дозвільного регулювання. По-друге, за допомогою закріплення оптимального по відношенню до дозвільного регулювання комплексу заборон, імперативних приписів і санкцій. Їх наявність означає установлення в державних і суспільних інтересах меж дозволеної поведінки учасників корпоративних відносин, тобто оптимізацію обмежувального регулювання. По-третє, шляхом надання акціонерам та іншим учасникам корпоративних відносин юрисдикційних способів захисту їхніх прав і законних інтересів від можливих порушень, а також визначення меж такого захисту, тобто здійснення охоронного (забезпечувального) регулювання.

Дисертантка зазначає, що аналіз змісту ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) дозволяє сформулювати поняття способів захисту акціонерів у сфері обігу корпоративних прав. Крім того, допускається використання й інших способів захисту, що не вказані у ст. 20 ГК, якщо це безпосередньо передбачено чинним законодавством України. Це, зокрема, такі правові способи, як: визнання суб'єктивного права, відновлення положення, що існувало до його порушення, припинення дій, які його порушують або створюють безпосередню загрозу його порушення тощо, які застосовуються відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування, які діють в межах своєї компетенції. Комплексність захисту корпоративних прав акціонерів полягає у тому, що окремі правові способи забезпечення захисту корпоративних прав передбачені положеннями не тільки ГК, а й іншими нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши наукові праці таких авторів, як О.М. Вінник, В.В. Вітрянський, В.П. Грибанов, О.С. Йоффе, О.В. Дзера, Я.М. Шевченко, В.П. Казимирчук, С.В. Боботов, Б.Н. Мерін, В.О. Ойгензіхт, А.Є. Шерстобитов, В.Л. Яроцький, автор доходить висновку, що специфіка правового механізму забезпечення охорони та захисту прав і законних інтересів акціонерів полягає у комплексному характері забезпечуваного ним превентивно-охоронювального (регламентаційного у широкому розумінні) впливу. Особливості цього впливу полягають у нормативному визначенні основних напрямів забезпечення охорони та захисту не однією, а кількома (господарським, цивільним, трудовим, кримінальним, адміністративним тощо) галузями права, що є свідченням єдності та узгодженості визначених ними нормативних приписів та правової системи України в цілому. Найбільш важливе місце у загальній структурі галузевих нормативних приписів займають способи, закріплені нормами господарського права, що визначено їх нерозривною зв'язаністю з відносинами господарювання. У забезпеченні господарсько-правового регулювання і охорони прав акціонерів застосовується низка заходів організаційного впливу на корпоративні відносини (зокрема, корпоративне управління і контроль), а також інші чинники, що забезпечують економічні, соціальні та інші важелі такого впорядкувального впливу. Комплексність та різноманітність способів захисту корпоративних прав акціонерів у сфері їх обігу припускає наявність нормативно визначених галузевих механізмів (господарсько-правового, цивільно-правового, адміністративно-правового тощо) та визначених ними окремих спеціальних способів та механізмів їх реалізації. Найважливішим видом юрисдикційного захисту є захист прав акціонерів у судовому порядку. До найпоширеніших судових (юрисдикційних) способів захисту прав та законних інтересів акціонерів, наприклад, належать: визнання недійсними правочинів, предметом яких є розміщення акцій чи окремі договори, правовою метою вчинення яких є передача акцій у межах їх участі у господарському обігу. Одним із неюрисдикційних способів забезпечення захисту корпоративних прав акціонерів у процесі їх обігу є забезпечуване нормативно і на рівні саморегулювання, постійне розширення повноважень саморегулівних організацій ринку цінних паперів та оптимальне нормативне визначення та реалізація повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У підрозділі 1.2 «Види господарсько-правових способів захисту прав акціонерів на акції» проведено дослідження існуючих класифікацій способів захисту прав та законних інтересів як у межах юридичної науки в цілому, так і корпоративного права зокрема.

Аналізуючи вказане питання, дисертантка приділяє особливу увагу класифікаціям, що надані О.М. Вінник та О.М. Переверзевим, використовуючи які та враховуючи положення ст. 20 ГК, доходить висновку про наступну класифікацію способів захисту прав та законних інтересів акціонерів: 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, що наділені владними повноваженнями; 3) визнання недійсними господарсько-правових правочинів; 4) відновлення положення, що існувало до порушення прав та законних інтересів акціонера; 5) припинення дій, що порушують права та законні інтереси або створюють реальну загрозу такого порушення; 6) присудження до виконання обов'язку в натурі; 7) відшкодування збитків; 8) застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; 9) установлення, зміна або припинення корпоративних правовідносин; 10) матеріальна компенсація моральної шкоди; 11) заходи оперативного впливу; 12) самозахист.

При цьому автор вказує на ту характерну рису, що має бути присутня в усіх перерахованих способах захисту, - це відновлення порушених прав та законних інтересів акціонерів.

Всю сукупність перерахованих способів захисту дисертантка пропонує розділити за повноваженнями, які виконує уповноважений орган державної влади та місцевого самоврядування в механізмі їх застосування, на юрисдикційні та неюрисдикційні, і звертає увагу на особливості правового статусу добросовісного набувача цінних паперів у відносинах, пов'язаних із відновленням порушених прав та законних інтересів.

Підрозділ 1.3 «Корпоративне управління і контроль у системі господарсько-правових способів захисту прав акціонерів на акції» автор присвятила значенню та ролі корпоративного управління і контролю як основним передумовам захисту прав та законних інтересів акціонерів, що засновані на ініціативності та самостійності акціонерів.

Досліджуючи вказані категорії та їх внутрішню природу і структуру, авторка акцентує увагу на необхідності всебічного забезпечення створення, безпосередньо створення і втілення економічних (конкурентне економічне середовище, ступінь розвитку фінансового ринку та ін.), організаційних (наявність саморегулівних організацій та надані ним можливості впливати на суб'єктів господарювання), нормативних (наявність дієвої системи правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані із захистом прав акціонерів, та прозорого механізму їх реалізації) передумов їх існування.

Вивчаючи основні характеристики поняття «корпоративний конфлікт», авторка робить висновок про те, що корпоративне управління та контроль мають забезпечити максимальне врахування інтересів усіх груп учасників корпоративних відносин і їх кінцевою метою є недопущення існування «корпоративних конфліктів» в цілому.

Як один із можливих варіантів вирішення корпоративних конфліктів і спорів, дисертантка наводить приклад із правозастосовної практики Великобританії, що пов'язаний із наданням права мажоритарним акціонерам позбавити міноритарних акціонерів корпоративних прав на належні їм акції в примусовому порядку, та говорить про необхідність втілення такого досвіду до національної правової системи шляхом внесення в чинне законодавство України відповідних змін. Вказаний правовий інститут авторка пропонує назвати «трансформацією корпоративних прав» і виділяє обов'язкові його елементи: 1) наявність встановленого в локальних нормативно-правових актах мінімального розміру акцій, якими акціонер може вільно володіти; 2) наявність факту перешкоджання міноритарним акціонером мажоритарному акціонерові у вільному управлінні ним господарською діяльністю акціонерного товариства і систематичний характер такого перешкоджання; 3) наявність судового рішення про застосування правового механізму «трансформації корпоративних прав».

Досліджуючи відносини, пов'язані зі здійсненням корпоративного управління та контролю, дисертантка вказує на недостатній рівень розвитку нормативного їх забезпечення та необхідність подальшого його вдосконалення.

Розділ 2 «Захист прав акціонерів у процесі розміщення та обігу акцій», що складається з трьох підрозділів, присвячений правовим проблемам захисту прав та законних інтересів акціонерів у сфері набуття та передачі прав на акції, їх обігу та розміщення.

У підрозділі 2.1 «Господарсько-правові способи захисту в процесі набуття та передачі прав на акції» проведено дослідження окремих аспектів ведення реєстрів прав власників іменних цінних паперів та функціонування Національної депозитарної системи України, що безпосередньо пов'язані з охороною та захистом прав акціонерів. Авторка доходить висновку, що публічна і прозора діяльність вказаних суб'єктів є одним із головних способів захисту акціонерів, проте відсутність контролю з боку інших суб'єктів корпоративних відносин неминуче призводить до зловживань з боку відповідних посадових осіб. Дисертанткою запропоновані та досліджені спеціальні способи впливу, що в кінцевому результаті дозволяють забезпечити дієві механізми захисту прав та законних інтересів акціонерів. Такими способами авторка називає: 1) укладення відповідних господарсько-правових та цивільно-правових договорів між суб'єктами корпоративних відносин та професійними учасниками ринку цінних паперів; 2) діяльність спеціально створених компенсаційних фондів, які мають за рахунок акумульованих грошових коштів відшкодовувати акціонерам вартість втрачених ними корпоративних прав, якщо така втрата відбулась внаслідок зловживання професійними учасниками ринку цінних паперів наданими їм правами. Детально аналізуючи особливості функціонування компенсаційних фондів, авторка робить висновок про необхідність існування дворівневої системи компенсаційних фондів, вищий рівень якої займатиме Державний фонд компенсаційних виплат вкладникам та акціонерам, що понесли матеріальні витрати внаслідок зловживання на фондовому ринку України при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України, а нижній рівень - спеціальні саморегулівні організації, що створюються на засадах і в порядку, передбаченому ст. 48 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Підрозділ 2.2 «Захист прав акціонерів при розміщенні акцій» присвячений проблемам правозастосування у сфері охорони та захисту прав і законних інтересів акціонерів при розміщенні акцій. В ньому дисертант звертає особливу увагу на значення локальних нормативно-правових актів та можливі варіанти захисних застережень, що мають бути там передбачені. Також авторка звертає увагу на найбільш характерні порушення прав та законних інтересів акціонерів, що мають місце в процесі розміщення акцій, та можливі способи їх захисту і процедурні особливості реалізації таких способів.

Особливу увагу авторка приділяє оперативним способам впливу, що можуть застосовувати акціонери при здійсненні емісії акцій та переважному праву на їх викуп. Вказуючи на практику інших країн застосування права акціонера не оплачувати акції, за наявності відповідного порушення з боку емітента таких акцій, дисертантка доходить висновку про доцільність та необхідність застосування аналогічних способів впливу у вітчизняному законодавстві.

У підрозділі 2.3 «Захист прав акціонерів в процесі обігу акцій» автор дослідила особливості захисту прав акціонерів при обігу акцій.

Наголошуючи на особливій ліквідності акції як різновиду цінного паперу, дисертантка зосередила увагу не тільки на договірних способах передачі корпоративних прав як основному різновиду обігу цінних паперів в Україні, а й на тих процесах обігу акцій, що не опосередковані договірними формами.

Проаналізувавши особливості всіх форм обігу акцій, що передбачені чинним законодавством України, авторка зазначила те, що головними господарсько-правовими способами забезпечення та захисту прав і законних інтересів учасників ринку цінних паперів (в процесі обігу акцій) є господарсько-правові зобов'язання - правовідносини, в межах яких суб'єкти господарювання та інші учасники корпоративних відносин встановлюють та здійснюють свої права та обов'язки, визначаючи тим самим правові межі своїх правовідносин. Господарсько-правові зобов'язання виникають на підставі укладення правочинів з акціями: передачі акцій як внесок у статутний капітал юридичної особи, купівля-продаж, міна, дарування, уступка права вимоги (цесія), довірче управління, застава, зберігання, спадкування тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні специфіки господарсько-правових способів охорони прав та законних інтересів акціонерів з метою окреслення пріоритетних напрямів формування більш ефективних механізмів господарсько-правового забезпечення стабілізації та функціонування фондового ринку України.

У висновках, що надаються в кінці кожного розділу та наприкінці дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення досліджуваних проблем та надано пропозиції, пов'язані із подальшим вдосконаленням системи правового регулювання захисту прав та законних інтересів акціонерів.

Вказаними висновками є наступні положення: правове регулювання корпоративних відносин, що складаються між акціонерами в процесі діяльності акціонерних товариств, повинне здійснюватися з урахуванням кількох складових: а) здійснення дозвільного регулювання; б) закріплення оптимального по відношенню до дозвільного регулювання комплексу заборон, імперативних приписів і санкцій; в) здійснення охоронного (забезпечувального) регулювання; г) подальше вдосконалення форм правового забезпечення заходів корпоративного управління та контролю як найбільш дієвих способів господарсько-правового захисту прав акціонерів на акції.

1. Аналіз змісту ст. 20 ГК дає змогу сформулювати поняття способів захисту акціонерів у сфері обігу корпоративних прав. Крім того, допускається використання й інших способів захисту, що не містяться у ст. 20 ГК, якщо це прямо передбачено чинним законодавством України.

2. Комплексний регламентаційно-охоронювальний вплив всієї сукупності способів захисту належних акціонерам корпоративних прав, як і впорядкування корпоративних відносин у їх непорушному стані, забезпечується з урахуванням основних принципів господарського права (внутрішньокорпоративної демократії; захисту прав міноритарних акціонерів; підпорядкування особистих інтересів учасників загальному корпоративному інтересу; добровільності членства у корпорації; гласності ведення справ корпоративної організації; обмеження втручання учасників у поточну діяльність корпоративної організації тощо).

3. Важливу роль у процесі впорядкування корпоративних відносин набуває забезпечення збалансованої системи управління та контролю. Її налагодження зумовлює постійний розвиток корпоративної сфери господарювання, однак найефективніше діє лише в умовах розвинутої ринкової економіки.

4. Для забезпечення балансу прав та законних інтересів учасників корпоративних відносин і недопущення зловживання наданими акціонеру правами в національному правовому полі має бути закріплений відповідний правовий механізм позбавлення недобросовісного акціонера належних йому прав на акції, що успішно був апробований в правових системах багатьох європейських країн.

Таким механізмом повинен виступати «механізм трансформації корпоративних прав», що має надати акціонерному товариству можливість позбавити недобросовісного акціонера права голосу на загальних зборах акціонерів, компенсувавши його втрати наданням додаткових гарантій та майнових компенсацій шляхом переведення його акцій за судовим рішенням з простих у привілейовані.

5. Набуття та передача корпоративних прав, посвідчених акціями, забезпечуються переважно у межах організаційно-правових процедур, спрямованих на надання їм публічного статусу, і є нормативно визначеним дієвим способом забезпечення прав та законних інтересів акціонерів.

6. З метою забезпечення гарантій прав майбутніх акціонерів до установчих документів акціонерних товариств необхідно включати наступні положення. По-перше, кількість розміщуваних акціонерним товариством цінних паперів, конвертованих в акції певної категорії (класу), протягом строків обігу зазначених цінних паперів не повинна перевищувати кількість акцій, що випускаються додатково. По-друге, застереження щодо прийняття рішень про обмеження прав, що надаються акціями, у які можуть бути конвертовані розміщені товариством цінні папери, без згоди їх власників.

7. Найважливішим правовим способом саморегулювання, укладення та належне виконання якого забезпечує не тільки позитивне регулювання, а й охорону господарсько-правових відносин, постає господарський договір.

8. Найбільш дієвим способом забезпечення додаткових гарантій захисту прав акціонерів на акції є створення спеціальних компенсаційних фондів, основною метою діяльності яких є гарантований викуп тих корпоративних прав, власники яких втратили можливість їх реалізувати через неправомірні дії посадових осіб акціонерного товариства чи професійних учасників ринку цінних паперів.

9. Виходячи із загальних принципів господарського законодавства найбільш дієвою вбачається дворівнева система функціонування компенсаційних фондів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Виноградова Н.О. Господарсько-правові способи охорони і захисту у сфері обігу корпоративних прав // Журнал «Адвокат». - (76)2007. - № 1. - С. 16 - 19.

2. Виноградова Н.О. Трансформація корпоративних прав: проблеми господарсько-правового регулювання // Журнал «Адвокат». - (85) 2007. - № 6. - С. 22 - 25.

3. Виноградова Н.О. Чим втішити акціонерів? Хто і як має компенсувати їм втрачені корпоративні права? / Журнал «Віче». - 2007. - № 23-24. - С. 23 - 24.

4. Виноградова Н.О. Корпоративне управління та контроль у системі захисту корпоративних прав та інтересів акціонерів // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. - Харків, 2007. - № 4(51). - С. 158 - 166.

5. Виноградова Н.О. Компенсація втрачених корпоративних прав: правові проблеми впровадження та застосування // Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу: Зб. доповідей та тез повідомлень учасників всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 26 жовтня 2007 року) / Ред. кол. С. Г. Кузьменко, О. І. Антонюк. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2007. - С. 195 - 199.

6. Виноградова Н.О. Характеристика охорони та захисту прав акціонерів на акції // Наукові записки. Серія «Право»: Зб. наук. праць. ВИПУСК 7. - Острог: Національний університет «Острозька академія», 2006.- С. 270 - 274.

АНОТАЦІЇ

Виноградова Н.О. Господарсько-правові способи захисту прав акціонерів на акції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2009.

Дисертацію присвячено правовим проблемам визначення, закріплення, застосування та реалізації способів захисту прав акціонерів на акції, визначенню різновидів та особливостям їх класифікації. У роботі на основі існуючого досвіду застосування охоронних, заборонних та уповноважуючих норм права, застосування захисних застережень в господарсько-правових договорах, а також із використанням досвіду та практики інших країн застосування певних правових механізмів досліджуються питання, пов'язані із визначенням правової природи способів захисту прав акціонерів на акції; особливості їх класифікації на різні види за певними критеріями, значення окремих способів такого захисту і необхідні умови їх належного функціонування; правові механізми інших країн, які при їх належному втіленні до національної правової системи дадуть змогу вирішити актуальні проблеми правозастосовної практики; система способів захисту прав та законних інтересів акціонерів в процесі набуття та передачі прав на акції, в процесі розміщення акцій та їх обігу; способи створення додаткових гарантій для всіх учасників корпоративних відносин і акціонерів зокрема. Пропонується створити певні правові механізми та організаційні утворення, що спрямовані на додаткове забезпечення належного захисту та відновлення порушених прав акціонерів на акції.

Ключові слова: акціонери, цінні папери, акції.

Виноградова Н.А. Хозяйственно-правовые способы защиты прав акционеров на акции. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право. - Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена правовым проблемам определения, закрепления, применения и реализации способов защиты прав акционеров на акции. Особенностям их классификации на разные виды по определённым критериям, значению отдельных способов такой защиты и необходимым условиям её надлежащего функционирования; правовым механизмам других государств, которые при их надлежащем внедрении в национальную правовую систему смогут разрешить актуальные проблемы правоприменительной практики. Особенностям построения и реализации системы средств защиты прав и законных интересов акционеров в процессе приобретения и передачи прав на акции, в процессе размещения акций и оборота акций; способы, с помощью которых создаются дополнительные гарантии для всех участников корпоративных отношений и акционеров в частности. В первом разделе диссертационного исследования обосновывается необходимость правовой регламентации деятельности акционерных обществ, с учётом разрешительного регулирования, а также закрепления оптимального сочетания запретов, предписаний и санкций. Закрепляется необходимость осуществления постоянной охраны прав и законных интересов акционеров с систематичным усовершенствованием форм правового влияния. Сформулировано понятие способов защиты прав и законных интересов в процессе оборота акций, исследована их правовая природа, характерные признаки. Сделан вывод о необходимости закрепления в национальном законодательстве механизма трансформации корпоративных прав, который будет предназначен для устранения возможности злоупотребления корпоративными правами со стороны миноритарных акционеров. Обоснована необходимость правового закрепления сбалансированной системы управления и контроля в акционерном обществе как способа недопущения нарушения прав и законных интересов акционеров.

Во втором разделе диссертации исследованы правовые аспекты оборота акций, обоснована необходимость создания дополнительных (специальных) средств защиты прав и законных интересов акционеров на всех этапах их оборота на фондовом рынке. Доказана необходимость усовершенствования существующих организационных процедур, направленных на предупреждение возможных нарушений. Проанализированы договорные способы защиты акционеров от возможных нарушений со стороны иных участников фондового рынка и самого акционерного общества. Сделан вывод о необходимости создания двухуровневой системы специальных компенсационных фондов, деятельность которых направлена на создание возможности материальной компенсации убытков, которые могут возникнуть в связи с умышленными действиями всех участников корпоративных отношений. Сформулированы предложения по созданию специальных дополнительных правовых механизмов, направленных на обеспечение надлежащей защиты, а также восстановление нарушенных прав и законных интересов акционеров.

Ключевые слова: акционеры, ценные бумаги, акции.

Vynohradova N.O. Economic means of protection of shareholders' rights on shares. - The manuscript.

The dissertation on obtaining of a scientific degree of the candidate of jurisprudence on the speciality 12.00.04 economic right; economic-procedural right. - National Legal Academy of Ukraine of Jaroslav Mudryy, Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to legal problems of definition, binding, application and realization of means of protection and defense of the rights and legitimate interests of shareholders; determination of their varieties and peculiarities of their classification. The dissertation is composed on the basis of existing experience of application of protective, prohibitive and authorizing legal norms, existing experience of protective clauses application at economic agreements and also on foreign experience of certain legal mechanisms usage. The dissertation examines issues, connected with definition of legal nature of protective means of rights and legal interests of shareholders; peculiarities of their classification on discrete varieties on the basis of certain criteria, importance of certain means of such protection and necessary conditions of their appropriate functioning; foreign legal mechanisms, which at their appropriate adoption to national legal system, can resolve actual problems of enforcement practice; system of means for protection of the rights and legitimate interests of shareholders in sphere of acquisition and transfer of the rights on shares, in sphere of shares disposal, in sphere of shares turnover; means of establishment of additional guarantees for all participants of corporate relations and shareholders in particular. It is offered to create the certain legal mechanisms and organizational structures, which will be directed on additional maintenance of appropriate protection and restoration of broken rights and legitimate interests of shareholders.

Keywords: shareholders, securities, shares.

Размещено на Allbest.ru