Правовий статус судді Конституційного Суду України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

УДК 342.565.5

правовий статус судді конституційного суду україни

Спеціальність 12.00.02 - конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

НАМЯСЕНКО Ольга Кузьмівна

КИЇВ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі правового регулювання економіки юридичного факультету ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, ОПРИШКО Віталій Федорович, ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, декан юридичного факультету.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, ШАПОВАЛ Володимир Миколайович, голова Центральної Виборчої комісії;

кандидат юридичних наук, доцент, ЄВГРАФОВ Павло Борисович, суддя Конституційного Суду України у відставці.

Захист відбудеться 24 квітня 2009 р. о 16 год. 30 хв. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 21 березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. І. Тарахонич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційної роботи. Конституційний Суд України є досить важливою частиною механізму здійснення державної влади та покликаний не тільки забезпечувати верховенство Основного Закону, а й гарантувати в межах своїх завдань, функцій та повноважень стабільність конституційного ладу держави. За більш ніж 12 років функціонування проблемам становлення та розвитку даного державного органу було присвячено дисертаційні дослідження ряду вчених.

У той же час в юридичній науці відсутнє комплексне дослідження статусу судді Конституційного Суду України. Існування різноманітних, часом протилежних, позицій вимагає дослідження теоретичного змісту поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та його складових. Конституційний Суд України функціонує у системі органів державної влади як досить складна організаційна структура, що призводить до існування різних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України: участі судді у конституційному судочинстві у ролі головуючого на засіданні Конституційного Суду України, Голови Конституційного Суду України та його заступників, секретаря Колегії суддів, судді-доповідача у справі та судді Конституційного Суду України.

Практичні проблеми реалізації статусу судді Конституційного Суду України ускладнюються тим, що вітчизняне законодавство розвивається повільніше, стосовно конституційно-правових процесів, які відбуваються у державі. Невідповідність нормам Основного Закону України положень Закону України „Про Конституційний Суд України” призвела до невизначеності процедури формування складу Конституційного Суду України.

Незавершеність судово-правової реформи, наявність протиріччя у підходах до її змісту спричиняють необхідність дослідження поняття та сутності не лише судової влади у цілому, а й юридичної природи Конституційного Суду України як державного органу та органу судової влади, а також ролі та статусу судді Конституційного Суду України як основного учасника конституційного судочинства. Зазначені обставини визначають актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її науково-практичну важливість для подальшого становлення юридичної і особливо науки конституційного права та функціонування державної влади в Україні у цілому.

Теоретичну основу для проведення даного дослідження склали праці відомих радянських, сучасних українських та зарубіжних вчених-юристів із питань конституційного права, теорії держави та права та ряду інших галузей юридичної науки: О. О. Бєлкіна, А. З. Георгіци, П. Б. Євграфова, Л. М. Завадської, В. А. Кряжкова, Л. В. Лазарєва, Л. М. Москвич, Г. О. Мурашина, Ж. І. Овсепян, М. Д. Савенка, В. М. Савицького, М. В. Савчина, В. Є. Скоморохи, М. В. Тесленко, В. П. Тихого, Г. О. Христової, Ю. Л. Шульженко та інших. Питання складу та діяльності Конституційного Суду України були предметами розробок М. І. Козюбри, В. Ф. Опришка, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, В. С. Боботова, В. М. Вітрука, Б. С. Ебзєєва, В. М. Чиркіна, Г. Штайнбергера тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі правового регулювання економіки юридичного фаукультету ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” відповідно до комплексної цільової програми „Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України” (номер державної реєстрації 0102 U 006315).

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є комплексний науковий аналіз правового статусу судді Конституційного Суду України, формулювання теоретичних висновків та розробка конкретних обгрунтованих наукових пропозицій щодо успішної його реалізації, обгрунтування рекомендацій по вдосконаленню відповідних актів чинного законодавства України.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

з'ясувати та проаналізувати ознаки Конституційного Суду України як органа державної влади;

розкрити поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та його складових;

визначити поняття та встановити характерні ознаки судді Конституційного Суду України як посадової особи цього державного органу;

провести порівняльний аналіз особливостей правового статусу судді Конституційного Суду України та судді суду загальної юрисдикції;

здійснити класифікацію прав та обов'язків судді Конституційного Суду України; суддя суд конституційний статус

розкрити зміст поняття та види правових форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України;

з'ясувати зміст поняття та види організаційних форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України;

встановити інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України;

сформулювати та обгрунтувати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке визначає правові засади діяльності судді Конституційного Суду України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі формування складу та функціонування Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.

Предметом дослідження є правовий статус судді Конституційного Суду України та форми його реалізації.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи. Діалектичний метод дозволив розкрити необхідний взаємозв'язок між статусом Конституційного Суду України та правовим статусом судді даного органу, а також дав змогу розглянути правовий статус судді Конституційного Суду України в його розвитку та взаємозв'язку з іншими правовими явищами. Системно-структурний метод використовувався для з'ясування Конституційного Суду України як системного феномена, його місця та ролі у механізмі здійснення державної влади, а також у частині дослідження структурних елементів правового статусу судді Конституційного Суду України. Історико-правовий метод дозволив дослідити розвиток законодавства та практики його застосування у процесі функціонування Конституційного Суду України і, зокрема, правового статусу судді Конституційного Суду України. Метод формальної юридичної логіки дав змогу цілісно розглянути та визначити основні юридичні категорії, що розкривають зміст функціонування Конституційного Суду України та суддів Конституційного Суду України. Порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняння законодавства України, відповідного законодавства зарубіжних країн та міжнародно-правових документів, зокрема, для визначення відповідності практики реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України та інших органів конституційної юрисдикції, порівняльного аналізу правового статусу судді Конституційного Суду України та судді суду загальної юрисдикції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є першим дисертаційним дослідженням, в якому на монографічному рівні проведений комплексний аналіз теоретичних та практичних засад правового статусу судді Конституційного Суду України, його формування та реалізації.

Наукова новизна роботи конкретизується у науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:

вперше:

визначено поняття судді Конституційного Суду України як посадової особи органу державної влади через його функції та особливості компетенції, а саме: реалізація колегіально з іншими суддями зовнішніх функцій як складової компетенції Конституційного Суду України (прийняття рішень та надання висновків); реалізація колегіально з іншими суддями внутрішніх функцій Конституційного Суду України (прийняття рішень з організаційних питань, ухвал);

запропоновано авторську класифікацію системи прав судді Конституційного Суду України, зокрема поділ на статусні права (право на зайняття посади судді Конституційного Суду України; право на відставку; право на повагу до судді Конституційного Суду України; право на особисту та майнову недоторканість), функціональні права (право отримувати в установленому порядку інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових повноважень; права, пов'язані з прийняттям рішення та наданням висновку, а також з участю в їх підготовці у відповідності з посадовими обов'язками, в тому числі суддівський розсуд; право судді Конституційного Суду України викласти окрему думку; право публічно висловлювати свою думку з питань провадження у Конституційному Суді України; право на забезпечення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судді та ін.); соціально-особистісні права (право на державний захист; право на одержання матеріальної винагороди за працю; право на пенсійне забезпечення; право на матеріальне та побутове забезпечення суддів; право на відпочинок; право на державне страхування; право на медичне обслуговування судді та членів його родини, в тому числі і після виходу судді у відставку або на пенсію та ін.);

сформульовано авторську класифікацію системи обов'язків судді Конституційного Суду України на загальні (дотримання Конституції та законів України при здійсненні конституційного правосуддя; додержання вимог щодо несумісності посади; нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, які були отримані під час розгляду справи в судовому засіданні; недопущення вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності; забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду судових справ з дотриманням встановлених законом строків; дотримання службової дисципліни та розпорядку роботи суду) та спеціальні (обов'язки судді Конституційного Суду України, пов'язані з прийняттям рішення та наданням висновку);

обґрунтовано зміст та види організаційних форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України, до яких запропоновано віднести: участь у проведенні засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, участь у проведенні засідань Колегій суддів, участь у розробці звітів та офіційних заяв, затвердженні щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальній розробці та затвердженні плану роботи Конституційного Суду України;

виокремлено та охарактеризовано структурні та процесуальні (процедурні) форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України;

дістало подальший розвиток:

змістовна характеристика сутності поняття Конституційного Суду України як державного органу, якому притаманні наступні ознаки: наявність певної структури, що має організаційну форму діяльності - колегіальну; структурно-функціональні зв'язки у діяльності Конституційного Суду України з іншими органами, у системі судової влади; реалізація Конституційним Судом України частини функцій та завдань судової влади - здійснення конституційного судочинства; зміст та обсяг владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто в вирішенні питань про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України; в системі органів державної влади Конституційний Суд України не має ієрархічної структури і функціонує відособлено;

аналіз змісту поняття „правовий статус” судді Конституційного Суду України та його складових. Запропоновано визначити поняття правового статусу судді Конституційного Суду України через його завдання, функції, систему прав та обов'язків з урахуванням їх динамічного розвитку, взаємодії зі статусами інших суб'єктів права - учасників конституційного процесу;

порівняльний аналіз правового статусу судді суду загальної юрисдикції та судді Конституційного Суду України. Доведено, що спільним для обох статусів є певні складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та її гарантій, несумісності посад, недоторканості тощо. Відмінними ознаками є: вимоги, що висуваються до суддів Конституційного Суду України; зміст правового статусу суддів Конституційного Суду України; порядок набуття (припинення) особою статусу судді Конституційного Суду України;

визначення поняття правової форми реалізації статусу судді Конституційного Суду України, яка полягає в способі підготовки та прийняття актів Конституційного Суду України, а також викладення окремої думки;

обгрунтовано:

доцільність доповнення Конституції України положенням про те, що по закінченню строку повноважень, судді Конституційного Суду України продовжують свою службову діяльність до призначення наступного складу Суду;

висновок про закріплення в Законі України „Про Конституційний Суд України” можливості складання присяги суддями Конституційного Суду України на засіданні Конституційного Суду України в конкретно визначеному законом випадку виникнення складностей приведення суддів до присяги на засіданні Верховної Ради України;

необхідність передбачити в Законі України „Про Конституційний Суд України” кваліфікаційні класи для суддів Конституційного Суду України, враховуючи посаду, стаж та досвід роботи, високий рівень професійних знань. Судді Конституційного Суду України повинні мати вищий кваліфікаційний клас судді за посадою;

доцільність закріплення в Законі України „Про Конституційний Суд України” порядку самовідводу судді Конституційного Суду України та можливості відводу судді-доповідача у справі сторонами конституційного провадження на підставах, що передбачені Параграфом 37 Регламенту Конституційного Суду України;

необхідність передбачити в Законі України „Про Конституційний Суд України” обов'язок судді Конституційного Суду України бути присутнім при розгляді справи та запровадити дисциплінарну відповідальність за порушення даного обов'язку. Встановити допустимий строк відсутності судді, перелік хвороб та інших підстав, що свідчать про неможливість судді виконувати свої функції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні узагальнення, положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись у науково-дослідній роботі для подальших теоретичних розробок; у сфері правотворчості для розвитку та вдосконалення чинного законодавства; у навчальному процесі при викладанні курсів «конституційного права» та відповідних спецкурсів у вищих навчальних закладах, при підготовці підручників та навчальних посібників.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні та практичні висновки і положення, викладені у дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри правового регулювання економіки ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Результати дослідження були оприлюднені у виступах автора на міжнародних науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції „Новости научной мысли - `2006” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2006 р., тези опубліковано); на Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы современных наук - 2007” (м. Дніпропетровськ, 15_30 червня 2007 р., тези опубліковано).

Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення в п'яти наукових статтях у фахових виданнях та двох тезах доповідей у наукових збірниках.

Структура дисертаційної роботи визначена метою і завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, в тому числі список використаних джерел - 14 сторінок (141 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовані мета та завдання дослідження, дається характеристика об'єкту, предмету та використаних методів дослідження, викладається наукова новизна одержаних результатів, визначено практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг..

У Розділі 1 „Конституційний Суд України в системі органів державної влади”, який містить два підрозділи, автором досліджуються питання визначення ролі Конституційного Суду України як державного органу та його місця в механізмі здійснення державної влади.

У першому підрозділі „Конституційний Суд України як орган державної влади” дисертантка розкриває сутність поняття Конституційного Суду України як органу державної влади, розглядає місце Конституційного Суду України у системі органів державної влади, досліджує функції Конституційного Суду України, їх особливості.

Дослідження наукових поглядів щодо визначення поняття та ознак державного органу, поняття державної влади, у тому числі таких її характеристик як інституційність та структурна функціональність, дає можливість визначити Конституційний Суд України як орган державної влади, що характеризується наступними ознаками: 1) наявність певної структури, яка має відповідну організаційну форму діяльності - колегіальну; 2) узгоджена й взаємопов'язана діяльність Конституційного Суду України з системою органів судової влади, державними та іншими органами тощо; 3) Конституційний Суд України реалізує частину завдань та функцій судової влади - здійснює конституційне судочинство; 4) зміст та обсяг системи владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України; 5) у системі органів державної влади Конституційний Суд України не має ієрархічної структури, функціонує відособлено.

Аналіз поглядів вчених щодо визначення поняття судової влади та правосуддя, а також місця Конституційного Суду України у системі органів державної влади дає можливість зазначити, що поняття „судової влади ” є набагато ширшим та глибшим від поняття „правосуддя”, тому, є доцільним змінити назву Розділу VIII Конституції України „Правосуддя” на назву „Судова влада”. Пропонується розмежувати поняття „судові органи” - суди, що складають судову систему України, мають виключну юрисдикцію здійснювати правосудну функцію судової влади та поняття „органи судової влади” - державні органи, які виконують поряд з правосудною також інші функції судової влади: Конституційний Суд України, Вища рада юстиції України, органи суддівського самоврядування тощо.

Доводиться, що у діяльності Конституційного Суду України містяться ознаки як конституційного контролю, так і конституційного нагляду.

У другому підрозділі „Правове регулювання діяльності Конституційного Суду України” визначається порядок та особливості правового регулювання діяльності Конституційного Суду України.

Дослідження цих питань дозволяє наголосити на недоцільності прийняття окремого Закону України „Про конституційне судочинство”. Процесуальні норми, що закріплюють порядок здійснення конституційного судочинства є незначними за обсягом. Розподіл матеріальних та процесуальних норм у межах окремих законів може створити додаткові колізії у законодавстві; необхідність посилання на норми іншого законодавчого акту найвірогідніше призведе до випадків неоднозначного їх тлумачення. Крім того, необхідно зауважити, що суб'єктами права на конституційне звернення є фізичні особи, а численність нормативно-правових актів, що регулюють однорідні відносини в одній й тій самій сфері ускладнюватимуть реалізацію фізичними особами свого права звернення до Конституційного Суду України.

У роботі обгрунтовується необхідність усунення невідповідностей Закону України „Про статус суддів” та Закону України „Про Конституційний Суд України”, що призводить до ускладнень при визначенні статусу судді Конституційного Суду України.

Розділ 2 „Суддя Конституційного Суду України та його правовий статус” складається з чотирьох підрозділів та присвячується дослідженню поняття правового статусу судді Конституційного Суду України.

У першому підрозділі „Засади правового статусу судді Конституційного Суду України” розкривається зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та визначаються його складові елементи, розглядається правовий статус судді як посадової особи органу судової влади, професійного судді, правовий статус судді як посадової особи такого державного органу як Конституційний Суд України.

Дисертантка через відповідні функції з'ясовує особливості відповідної компетенції судді Конституційного Суду України як посадової особи державного органу: 1) колегіально з іншими суддями реалізує зовнішні функції Конституційного Суду України шляхом прийняття рішень та надання висновків, які є обов'язковими на всій території України; 2) колегіально з іншими суддями реалізує внутрішні функції Конституційного Суду України шляхом прийняття: актів з питань організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України, не пов'язаної з прийняттям рішень, наданням висновків у справах (рішення з організаційних питань); актів з питань, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів (процесуальні та протокольні ухвали, процесуальні ухвали про відкриття конституційного провадження у справі та про відмову у відкритті конституційного провадження у справі). Судді Конституційного Суду України при прийнятті рішень та наданні висновків є рівноправними та, відповідно до внутрішньої ієрархії, поділяються на Голову Конституційного Суду України, його заступників, головуючого на засіданні (пленарному засіданні, спеціальному пленарному засіданні); секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України, суддю-доповідача у справі та суддів Конституційного Суду України.

Дослідження чинного законодавства України та досвіду зарубіжних країн доводить відмінність понять „професійний суддя” та „посадова особа органу судової влади”. У роботі виокремлюються ознаки, за якими визначається поняття професійного судді: посада, оплата, необхідна освіта.

Зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України перш за все визначається системою прав та обов'язків. Але, слід зауважити, що зміст поняття правового статусу судді становлять не просто права та обов'язки, як юридичні елементи, що закріплюються у відповідних нормативно-правових актах, а динамічний розвиток цих прав та обов'язків, тобто їх взаємозв'язок із статусами інших суб'єктів права - учасників конституційного процесу.

Дисертанткою обгрунтовується висновок про те, що статус судді Конституційного Суду України відрізняється від статусу судді загальної юрисдикції за такими ознаками як: вимоги, що висуваються до судді Конституційного Суду України; зміст правового статусу судді Конституційного Суду України, тобто права та обов'язки, які формують їх повноваження; порядок набуття особою статусу судді Конституційного Суду України. Спільним для статусу судді Конституційного Суду України та судді загальної юрисдикції є ті складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та гарантій незалежності, несумісності посад, недоторканості тощо.

У підрозділі 2.2. „Система прав судді Конституційного Суду України” здійснюється класифікація системи прав судді Конституційного Суду України за змістом, детально досліджуються основні з них.

На підставі аналізу поглядів науковців та чинного законодавства України, автором запропоновано поділ прав судді Конституційного Суду України за змістом на наступні види: 1) статусні права; 2) функціональні права; 3) соціально-особистісні права.

До статусних відносяться права, що встановлюють та закріплюють правовий статус судді Конституційного Суду України, забезпечують особливості реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України як носія судової влади, а саме: право на зайняття посади судді Конституційного Суду України; право на відставку; право на повагу до судді Конституційного Суду України; право на особисту та майнову недоторканість.

До функціональних відносяться права, що сприяють реалізації судових функцій та забезпечують виконання суддею Конституційного Суду України покладених на нього обов'язків, а саме: право отримувати в установленому порядку інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових повноважень; права, пов'язані з прийняттям рішення та наданням висновку, а також з участю в їх підготовці у відповідності з посадовими обов'язками, у тому числі суддівський розсуд; право судді Конституційного Суду України викласти окрему думку; право публічно висловлювати свою думку з питань провадження у Конституційному Суді України; право на забезпечення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності суду та ін.

Соціально-особистісними є права, що забезпечують реалізацію суддею Конституційного Суду України належних йому конституційних прав та основних свобод, закріплюють можливість користуватися соціальними благами, встановлюють певні переваги, пільги щодо суддів, а саме: право на державний захист; право на одержання матеріальної винагороди за працю; право на пенсійне забезпечення; право на матеріальне та побутове забезпечення суддів; право на відпочинок; право на державне страхування; право на медичне обслуговування судді та членів його родини, у тому числі і після виходу судді у відставку або на пенсію; право на можливість підвищення кваліфікації та здобуття досвіду; право на об'єднання у професійні союзи (асоціації) для захисту своїх прав, соціально-економічних та професійних інтересів та ін.

У підрозділі 2.3. „Система обов'язків судді Конституційного Суду України” досліджуються види та зміст обов'язків судді Конституційного Суду України.

На основі аналізу норм Закону України „Про Конституційний Суд України”, Закону України „Про статус суддів” та Регламенту Конституційного Суду України, автором запропоновано класифікацію системи обов'язків судді Конституційного Суду України на загальні та спеціальні.

На думку дисертантки, до загальних належать обов'язки судді Конституційного Суду України, які визначають основоположні умови реалізації суддею, як посадовою особою судової влади, наданих йому прав та передбачені переважно Законом України „Про статус суддів”, а саме: 1) дотримання Конституції та законів України при здійсненні конституційного правосуддя; 2) додержання вимог щодо несумісності посади судді з політичною, підприємницькою та іншою оплачуваною діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої; 3) нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, про які було повідомлено під час розгляду справи в судовому засіданні; 4) не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності; 5) забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду судових справ з дотриманням встановлених законом строків; 6) дотримання службової дисципліни та розпорядку роботи суду (присутність суддів Конституційного Суду України на засіданнях, пленарних засіданнях, засіданнях Колегії суддів).

Спеціальні обов'язки судді Конституційного Суду України передбачено Законом України „Про статус суддів”, розширено в Законі України „Про Конституційний Суд України”, Регламенті Конституційного Суду України та закріплюють правила здійснення суддею Конституційного Суду України конституційного судочинства, а саме: обов'язки судді Конституційного Суду України, пов'язані з прийняттям рішення та наданням висновку (участь у дослідженні матеріалів справи та їх розгляді під час засідань та пленарних засідань; голосування за проект рішення, висновку; підписання рішення, висновку; утримання від коментарів та реплик під час засідань та пленарних засідань, невтручання у дії головуючого; утримання від висловлювань власної думки з питань, що є у провадженні Суду до прийняття рішення чи висновку).

Автором окремо було досліджено питання присутності суддів на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України, процедури самовідводу судді Конституційного Суду України та інші положення, що потребують законодавчого доопрацювання.

Підрозділ 2.4. „Питання набуття та припинення повноважень суддею Конституційного Суду України” присвячено проблемам формування складу Конституційного Суду України, які розглядаються у наступних межах: 1) визначення органів, які призначають, обирають суддів Конституційного Суду України; 2) вступ на посаду, складання присяги суддею Конституційного Суду України; 3) звільнення з посади судді Конституційного Суду України.

Дисертантка доходить висновку про необхідність доповнити Конституцію України положенням про те, що по закінченню строку повноважень судді Конституційного Суду України продовжують свою службову діяльність до обрання наступного складу суддів; передбачити у Законі України „Про Конституційний Суд України” можливість складання присяги суддями Конституційного Суду України на засіданні Конституційного Суду України у випадку виникнення складностей приведення суддів до присяги на засіданні Верховної Ради України.

У Розділі 3 „Організаційні, правові та інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” досліджуються питання реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України, складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. „Поняття та види форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” автором були проаналізовані категорії форми та змісту правового статусу судді Конституційного Суду України, існуючі підходи щодо класифікації форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України.

Результати проведеного дослідження свідчать, що під формою правового статусу судді Конституційного Суду України розуміється спосіб існування, вираження та перетворення його змісту, тобто всіх тих властивостей, що характеризують суддю як посадову особу та носія судової влади, що наділений повноваженнями здійснювати конституційне правосуддя та виконувати свої обов'язки у Конституційному Суді України.

Зміст правового статусу судді Конституційного Суду України у загальному вигляді складають його права та обов'язки. На думку дисертантки, окрім самих складових, зміст правового статусу судді Конституційного Суду України має включати у себе також певні функції та властивості, що характеризують судову владу та Конституційний Суд України як особливий орган у механізмі державної влади; відносини та зв'язки між Конституційним Судом України та іншими гілками влади; цілі та завдання, що покладені на Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції та суддю Конституційного Суду України, що його представляє.

Автором досліджено існуючі погляди науковців щодо видів форм державного управління та визначено, що правовий статус судді Конституційного Суду України реалізується у наступних формах: 1) правові; 2) організаційні; 3) структурні; 4) процесуальні (процедурні).

У роботі обгрунтовується висновок, що структурними формами реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України є: 1) участь суддів у спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (вибори зі складу суддів Голови Конституційного Суду України та двох заступників Голови Конституційного Суду України); 2) участь суддів на пленарних засіданнях Конституційного Суду України (безпосередня форма участі суддів Конституційного Суду України у розгляді справи та при прийнятті рішення, наданні висновку; розгляд справ, а також прийняття рішення та надання висновку суддями Конституційного Суду України колегіально та у формі поіменного голосування шляхом опитування); 3) участь суддів Конституційного Суду України у засіданнях Конституційного Суду України; 4) участь суддів Конституційного Суду України у роботі Колегії суддів Конституційного Суду України.

Автор окреслює різні підходи науковців щодо визначення поняття процесуальних (процедурних) форм та доходить висновку щодо особливостей процесуальних (процедурних) форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України, а саме: у процесуальній формі реалізується не лише статус суддів Конституційного Суду України, а й інших учасників конституційного провадження; Конституційний Суд України діє як єдиний орган конституційної юрисдикції, що має зовнішній вияв у відмінності конституційного судочинства від інших видів судочинства, а звідси - у відмінності процесуального статусу суддів Конституційного Суду України.

Підрозділ 3.2. „Правові форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” присвячено теоретичному дослідженню поняття акту Конституційного Суду України як основної правової форми реалізації його функцій та класифікації цих актів.

Автором запропонована класифікація актів Конституційного Суду України за наступними групами: 1) акти, які приймаються або надаються по суті розглянутої справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України - рішення та висновки Конституційного Суду України; 2) акти, які приймаються на засіданні Конституційного Суду України з питань організації його внутрішньої роботи, не пов'язаної з прийняттям рішення, наданням висновку у справі - рішення Конституційного Суду України; 3) акти Конституційного Суду України, які приймаються з питань, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів - ухвали. Судді Конституційного Суду України повинні отримати можливість самостійно вирішувати форму таких ухвал - процесуальну чи протокольну. Окремо виділено процесуальні ухвали з питань відкриття провадження у справі та про відмову у такому відкритті.

Автором також досліджено поняття та особливості окремої думки судді Конституційного Суду України, визначено відмінності окремої думки судді - доповідача у справі та судді Конституційного Суду України.

У підрозділі 3.3. „Організаційні форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” досліджуються види організаційних форм діяльності Конституційного Суду України та організаційних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України.

Дисертанткою визначено та досліджено наступні види організаційних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України: участь у проведенні засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, участь у проведенні засідань Колегій суддів, участь у розробці звітів та офіційних заяв, затвердженні щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальній розробці та затвердженні плану роботи Конституційного Суду України.

Відповідно до внутрішньої організації правового статусу суддів Конституційного Суду України за посадою розглянуто повноваження організаційного характеру Голови Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду України, судді-доповідача, головуючого на засіданні та секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України.

У висновках сформульовано найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо правового статусу судді Конституційного Суду України. Зокрема:

Конституційний Суд України є організаційно оформленою структурою, частиною єдиного державного апарату, що виконує покладені державою завдання та функції у межах визначених державно-владних повноваженнях, які юридично закріплені у компетенції, визначені Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами. Основними ознаками Конституційного Суду України як державного органу є: 1) наявність певної структури, що має організаційну форму діяльності - колегіальну; 2) функціонування Конституційного Суду України у системі органів судової влади; 3) реалізація Конституційним Судом України частини функцій та завдань судової влади - здійснення конституційного судочинства; 4) зміст та обсяг владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України; 5) у системі органів державної влади Конституційний Суд України функціонує у відповідній мірі відособлено.

Повноваження Конституційного Суду України виконуються ним у певній формі, яка є притаманною лише судовій владі. Відповідно до Конституції України, Конституційний Суд України, як і суди загальної юрисдикції, здійснює судочинство. Конституційний Суд України є, таким чином, органом судової влади, що входить до механізму здійснення державної влади у цілому.

Статус судді Конституційного Суду порівняно зі статусом судді загальної юрисдикції має свої особливості, що обумовлені місцем, роллю та призначенням Конституційного Суду України у загальній судовій системі. Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції. Статус суддів Конституційного Суду України відрізняється за такими ознаками як: вимоги, що висуваються до суддів Конституційного Суду України; зміст правового статусу суддів Конституційного Суду України, тобто права та обов'язки суддів, що формують їх повноваження; порядок набуття особою статусу судді Конституційного Суду України. За формою, тобто тими складовими, що є зовнішнім виразом даного поняття, правовий статус суддів судів загальної юрисдикції та правовий статус суддів Конституційного Суду України є поняттями нерівнозначними. Спільним для обох статусів є певні складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та гарантій незалежності, несумісності посад, недоторканості тощо.

Суддя Конституційного Суду України є посадовою особою державного органу та здійснює через свої функції відповідну компетенцію: колегіально з іншими суддями реалізує зовнішні функції Конституційного Суду України - приймає рішення та надає висновки; колегіально з іншими суддями реалізує внутрішні функції Конституційного Суду України - приймає рішення з організаційних питань та ухвали. Судді Конституційного Суду України є рівноправними при прийнятті рішень та наданні висновків та, відповідно до внутрішньої ієрархії, поділяються на Голову Конституційного Суду України, його заступників, головуючого на засіданні, секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України, суддю-доповідача у справі та суддів Конституційного Суду України. При цьому, одні з перелічених посад мають відносно постійний характер (Голова та заступники Голови Конституційного Суду України), інші характеризуються разовим призначенням (суддя-доповідач призначається для розгляду конкретної справи).

Зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України становлять права та обов'язки, як юридичні елементи, що закріплюються в відповідних нормативно-правових актах, а також динамічний розвиток цих прав та обов'язків, тобто їх взаємозв'язок із статусами інших суб'єктів права - учасників конституційного процесу, до яких відносяться суб'єкти права на конституційне подання з питань прийняття рішень та дачі висновків Конституційним Судом України, суб'єкти права на конституційне звернення з питань дачі висновків, їхні представники, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, перекладачі та інші.

Передбачені Конституцією, законами та підзаконними нормативно-правовими актами, права судді Конституційного Суду України поділяються за змістом на статусні права, функціональні права та соціально-особистісні права. Обов'язки судді Конституційного Суду України поділяються за змістом на загальні та спеціальні.

Ступінь реалізації суддею Конституційного Суду України своїх обов'язків впливає на успішність функціонування Конституційного Суду України як державного органу, що полягає у наступному: рішення Конституційного Суду України можуть бути прийняті, висновки надані лише за умови голосування не менше десяти суддів Конституційного Суду України; рішення з організаційних питань приймаються за умови голосування більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні; у конституційному судочинстві відсутня можливість відводу судді Конституційного Суду України учасниками конституційного провадження - суддя Конституційного Суду України зобов'язаний заявити самовідвід та забезпечити виконання даного обов'язку лише до початку розгляду справи; судді Конституційного Суду України можуть приймати рішення та давати висновки лише за умови активної участі у підготовці справи, матеріалів справи та їх розгляді, участі у засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України.

Правовою формою реалізації статусу судді Конституційного Суду України є прийняття актів Конституційним Судом України, які передбачені Конституцією України, Законом України „Про Конституційний Суд України” та Регламентом Конституційного Суду України.

Особливою правовою формою реалізації статусу судді Конституційного Суду України є окрема думка судді Конституційного Суду України. Через право на окрему думку безпосередньо реалізується правовий статус судді Конституційного Суду України, який не пов'язаний зі статусом Конституційного Суду України як державного органу. На відміну від загального, в конституційному судочинстві судді викладають окрему думку в письмовій формі, яка публікується у передбачених офіційних виданнях України разом з рішенням або висновком Конституційного Суду України, що підвищує її юридичну силу. Право судді Конституційного Суду України на окрему думку фактично необмежене. Це досягається можливістю викласти окрему думку незалежно від організаційного статусу судді Конституційного Суду України (Голова Конституційного Суду України чи суддя-доповідач у справі) або від результатів його голосування.

Організаційні форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України покликані забезпечувати та організовувати внутрішню роботу суб'єкта, полягають в однорідній за своїми зовнішніми ознаками діяльності, що не пов'язана з прийняттям юридичних актів та не має юридичних наслідків. До них слід віднести: участь у проведенні засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, участь у проведенні засідань Колегій суддів, участь у розробці звітів та офіційних заяв, затвердженні щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальній розробці та затвердженні плану роботи Конституційного Суду України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Намясенко О. К. Співвідношення понять “конституційний контроль” та „конституційний нагляд” у характеристиці правового статусу Конституційного Суду України / О. К. Намясенко // Правове регулювання економіки: Збірник наукових праць. Випуск 6. 2006. С. 210-221.

2. Намясенко О. К. Правовий статус членів органів конституційного контролю: загальний характер та порівняльний аналіз / О. К. Намясенко // Юридична Україна. 2007. №2 (50). С. 10-16.

3. Намясенко О. К. Теоретичні засади поняття правового статусу судді Конституційного Суду України / О. К. Намясенко // Юридична Україна. 2007. №9 (57). С. 19-24.

4. Намясенко О. К. Правові форми реалізації статусу судді Конституційного Суду України / О. К. Намясенко // Правове регулювання економіки: Збірник наукових праць. Випуск 7. 2007. С. 128-138.

5. Намясенко О. К. Характеристика поняття окремої думки судді Конституційного Суду України / О. К. Намясенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 37. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2007. С. 182-189.

6. Намясенко О. К. Інститут тлумачення в діяльності органів конституційного контролю: аналіз деяких проблемних питань / О. К. Намясенко // „Новини наукової думки - 2006” Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (1-15 листопада 2006 року). Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. Т.6. С. 52-57.

7. Намясенко О. К. Поняття правового статусу судді Конституційного Суду України: аналіз теоретичних питань / О. К. Намясенко // „Актуальні проблеми наукових досліджень - 2007”. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-30 червня 2007 року). Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. Т. 3. С. 73-77.

АНОТАЦІЯ

Намясенко О. К. Правовий статус судді Конституційного Суду України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2009.

У дисертації окрему увагу приділено питанням дослідження поняття та ознак Конституційного Суду України як державного органу, встановлення місця Конституційного Суду України серед органів державної влади, визначення особливостей правового регулювання Конституційного Суду України та статусу судді Конституційного Суду України.