Організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенякандидата юридичних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Недов Сергій Леонідович

Харків - 2009

Анотації

Недов С.Л. Організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації. Засоби масової інформації охарактеризовано як суб'єкт формування громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ. Визначено проблеми правового регулювання інформаційної діяльності органів внутрішніх справ України. Досліджено особливості правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ, які взаємодіють із засобами масової інформації. Розглянуто зміст, функції, методи та принципи взаємодії мас-медіа з правоохоронними органами у формуванні позитивної громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ України. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності форм взаємодії органів внутрішніх справ із мас-медіа у процесі формування позитивного іміджу міліції.

Ключові слова: засоби масової інформації, взаємодія, організація, контент-аналіз, органи внутрішніх справ, правовий статус, громадський контроль, громадська думка, зв'язки з громадськістю.

Недов С.Л. Организационно-правовые основы взаимодействия органов внутренних дел со средствами массовой информации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процессе; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена исследованию взаимодействия органов внутренних дел со средствами массовой информации.

Объектом исследования выступают общественные отношения, возникающие в процессе взаимодействия подразделений органов внутренних дел со средствами массовой информации.

Предметом исследования являются организационно-правовые основы взаимодействия органов внутренних дел со средствами массовой информации.

В диссертации освещены особенности функционирования средств массовой информации при формировании общественного мнения о деятельности органов внутренних дел. Очерчены проблемы правового регулирования организации взаимодействия средств массовой информации с органами внутренних дел. Делается вывод о необходимости принятия Информационного кодекса Украины и Кодекса профессиональной этики в сфере связей с общественностью, в которых предлагается предусмотреть разделы с названием «Взаимодействие между субъектами информационных отношений».

Кроме того, с целью усовершенствования нормативно-правового регулирования организации коммуникативной деятельности органов внутренних дел обосновано необходимость дополнения абзаца 1 ст. 2 Закона Украины «О порядке освещения деятельности органов государственной власти и органов местного самоуправления в Украине средствами массовой информации» перечнем прав и обязанностей как органов государственной власти, органов местного самоуправления, так и средств массовой информации, а также порядком, направлениями и формами взаимодействии между ними.

Обосновывается необходимость дополнения статьи 10 Закона Украины «О милиции» такой обязанностью, как «предоставление средствам массовой информации и другим заинтересованным лицам ведомостей о служебно-оперативной деятельности органов внутренних дел, кроме ведомостей, которые являются государственной или служебной тайной».

Предлагается рассматривать взаимодействие средств массовой информации с органами внутренних дел как комплекс мероприятий, форм, методов взаимного влияния на общественное сознание, целью реализации которых, с одной стороны, является обеспечение исполнения правоохранительной функции государства, а с другой - формирование позитивного имиджа украинской милиции.

Предлагается исполнение координационной функции в сфере взаимодействия органов внутренних дел и средств массовой информации возложить на специально созданный орган - Координационный комитет, в состав которого должны войти представители как подразделений по связям с общественностью, так и средств массовой информации.

Ключевые слова: средства массовой информации, взаимодействие, организация, контент-анализ, органы внутренних дел, правовой статус, общественный контроль, общественное мнение, связи с общественностью.

Nedov S.L. Organizational-legal principles of interaction of Internal Affairs Agencies and mass media. - Manuscript.

Dissertation for Candidate in Law degree in specialty 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Finance Law; Information Law. Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted research of the organization of interaction of Internal Affairs Agencies and mass media. Mass media are characterised as the subject of formation of public оpinion about the activities of Internal Affairs Agencies. The author of this research identifies some problems on the legal regulation of the information work of Internal Affairs Agencies Ukraine. The features of a legal status of divisions of Internal Affairs Agencies which cooperate with massmedia are analyzed. The соntents, functions, methods and principles of the cooperation of mass media with law enforcement agencies in the formation of the positive public opinion about activities of Internal Affairs Agencies of Ukraine are considered. The author formulates some suggestions to increase the efficiency of interaction of Internal Affairs Agencies with mass media in the course of formation of the positive image of militia.

Keywords: mass media, cooperation, organization, content analysis, Internal Affairs Agencies, legal status, public control, public opinion, public relations.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення в Україні правової держави пов'язане з удосконаленням різних напрямів діяльності державних органів, у тому числі їх інформаційної взаємодії з громадянським суспільством, що є можливим тільки за умов належної поінформованості населення про діяльність державних інституцій, особливо правоохоронних.

Засоби масової інформації є важливим джерелом формування громадської думки про ефективність діяльності органів внутрішніх справ, важелем впливу на формування іміджу міліції, а також дієвим способом забезпечення громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів. Так, відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, починаючи з 1993 року станом на 1 червня 2009 року здійснено державну реєстрацію 27696 друкованих видань.

Від виваженої співпраці працівників міліції і засобів масової інформації значною мірою залежить підвищення рівня правової культури населення, зміцнення авторитету органів внутрішніх справ і, як наслідок, усвідомлення громадянами необхідності й значимості правоохоронної діяльності, активізація участі останніх в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями.

Враховуючи функціональні можливості засобів масової інформації у формуванні правосвідомості та світоглядних цінностей особи, мас-медіа у процесі поширення інформації зобов'язані керуватися передусім інтересами суспільства і держави, серед яких одним із пріоритетних є протидія злочинності.

Недостатній рівень співпраці органів внутрішніх справ із засобами масової інформації та недосконалість правових засад організації управління їх спільною діяльністю зменшують можливості впливу органів внутрішніх справ та засобів масової інформації на суспільні відносини у правоохоронній сфері.

Проте окремих монографічних досліджень сутності та особливостей суспільних відносин, що виникають під час взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації, в Україні ще не було, і поза увагою вчених залишилися питання правового регулювання та організації їх співпраці, усунення прогалин, які існують у законодавстві щодо регулювання такого співробітництва, вироблення науково обґрунтованих пропозицій для удосконалення форм і методів їх спільної діяльності.

Наведене не лише обумовило вибір теми дисертації, а й свідчить про її актуальність як для поглибленого аналізу організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ і засобів масової інформації, так і для формування нових підходів щодо розвитку та вдосконалення такої взаємодії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано з урахуванням положень п. 12 Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р., пп. 2, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації» № 759 від 18 жовтня 2004 р., пп. 3.14, 3.24 наказу МВС України № 157 від 15 травня 2007 р. «Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян», пп. 121, 178 наказу МВС України № 755 від 5 липня 2004 р. «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.», Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2009 рік.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у встановленні особливостей організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації і виробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо їх удосконалення.

Реалізація цієї мети зумовила необхідність вирішення завдань, спрямованих на:

– з'ясування місця та ролі засобів масової інформації у механізмі формування громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ;

– визначення генезису поняття «громадська думка» та особливостей формування останньої стосовно органів внутрішніх справ;

– формулювання поняття взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації та встановлення її специфіки;

– висвітлення системи правового регулювання взаємодії ОВС із засобами масової інформації;

– встановлення особливостей правового статусу підрозділів ОВС, які взаємодіють із засобами масової інформації;

– розкриття змісту організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації;

– визначення форм взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації;

– характеристику принципів, функцій та методів організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації;

– розробку пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації.

Предмет дослідження - організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати правові явища в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Використання історико-правового методу дозволило простежити ґенезу наукових підходів до формулювання поняття «громадська думка» (підрозділ 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 2.4). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження особливостей правового статусу різних видів засобів масової інформації та взаємодіючих з ними підрозділів органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 2.1). Системно-структурний - дозволив охарактеризувати процес організації взаємодії міліції та мас-медіа (підрозділ 2.2). Методи класифікації і групування застосовувалися для розробки критеріїв поділу принципів, форм та методів взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації (підрозділи 2.3, 2.4). Статистичний і документальний аналіз застосовувалися для визначення недоліків правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації (підрозділ 1.4). Опитування використано для з'ясування перспективних напрямків та поширених форм взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3).

Нормативною основою дослідження є закони України та інші нормативні акти, що визначають організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації. Для розробки пропозицій щодо вдосконалення процесу взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації використовувалися проекти нормативних актів, окремі нормативні акти зарубіжних держав (Сполучених Штатів Америки, Королівства Нідерланди), нормативні акти, видані у різні періоди існування української держави.

Емпіричною базою дослідження є результати діяльності Департаменту зв'язків з громадськістю й міжнародної діяльності Міністерства внутрішніх справ України та його територіальних підрозділів за 2005-2009 роки; анкетування понад 1000 громадян щодо проблем висвітлення діяльності органів внутрішніх справ у пресі, дані контент-аналізу матеріалів про діяльність міліції, оприлюднених у республіканських та місцевих періодичних виданнях за січень-березень 2007 року.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ і засобів масової інформації в Україні.

У роботі сформульовано низку наукових положень, висновків, пропозицій, що відображають її наукову новизну. Зокрема:

вперше:

– сформульовано поняття «взаємодія органів внутрішніх справ і засобів масової інформації» як стан взаємозв'язків, при якому вони справляють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу правовідносин з метою формування позитивної громадської думки про органи внутрішніх справ загалом, окремих їх підрозділів та працівників;

– встановлено такі особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ і засобів масової інформації: спрямування на визначення загальних підстав одержання, використання, поширення та зберігання інформації про діяльність органів та підрозділів внутрішніх справ; встановлення компетенції та відповідальності суб'єктів взаємодії; закріплення форм та методів їх спільної діяльності; наявність об'єкта ? спільна діяльність органів внутрішніх справ та засобів масової інформації щодо оприлюднення відомостей про події та процеси, які відбуваються в міліції, та предмета - документована або публічно оголошувана інформації про події та явища, які прямо чи опосередковано пов'язані із діяльністю органів внутрішніх справ;

– з урахуванням результатів проведеного контент-аналізу визначено необхідність підвищення рівня реалізації форм взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації шляхом переорієнтування останніх із подання разових сенсаційних матеріалів на збільшення систематичних позитивних повідомлень про діяльність органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань;

удосконалено:

– тлумачення спеціальних принципів взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації, а саме: єдності, централізації, достатності, мінімізації ієрархії, оптимальності, компетентності, комбінування, ієрархічності, раціональності, а також територіально-галузевого, функціонального та зонально-предметного принципів;

– структуру повноважень підрозділів органів внутрішніх справ, що координують діяльність міліції та засобів масової інформації, через розширення переліку їх прав щодо: представлення органів та підрозділів міліції у відносинах із мас-медіа; оприлюднення матеріалів про діяльність органів внутрішніх справ; отримання від структурних підрозділів міліції аналітичних та інших необхідних для їх роботи матеріалів; участі у підготовці змін та доповнень до проектів законодавчих та підзаконних актів з питань, що відносяться до їх компетенції;

– методику соціологічних досліджень для з'ясування стану взаємодії міліції та мас-медіа, виявлення рівня громадської думки щодо діяльності органів внутрішніх справ та використання контент-аналізу як формалізованого методу аналізу змісту інформації, що ґрунтується на статистичному дослідженні тексту друкованих та електронних видань;

дістало подальшого розвитку:

– розуміння засобів масової інформації як основного суб'єкта формування громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ, що впливають на становлення позитивної оцінки населенням реалізації правоохоронної функції державою;

– поняття громадської думки як колективного судження про діяльність органів внутрішніх справ;

– характеристика основних функцій підрозділів органів внутрішніх справ у сфері взаємодії із засобами масової інформації: прогнозування, регулювання, планування, контроль, організація;

– положення щодо порядку застосування таких форм взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації, як проведення брифінгів, інтерв'ю, сеансів телефонного зв'язку «гаряча лінія», засідань «круглого столу»; надання консультацій; висвітлення виступів працівників органів внутрішніх справ; розробка інформаційних матеріалів (заміток, звітів, репортажів); підготовка та розміщення в засобах масової інформації соціальної реклами щодо правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ; підготовка прес-релізу; розгляд звернень (запитів) від засобів масової інформації;

– обґрунтування необхідності створення громадського координаційного органу з питань взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації при місцевих органах державної влади та самоврядування;

– пропозиції щодо змін і доповнень до нормативно-правових актів, спрямованих на конкретизацію правового статусу, завдань, форм та методів спільної діяльності органів внутрішніх справ та засобів масової інформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого наукового обґрунтування шляхів вирішення проблем щодо взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, у тому числі й проведення відповідних соціологічних досліджень (Акт впровадження від 25.12.08 р.);

- у правотворчості - для удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють спільну діяльність органів внутрішніх справ та засобів масової інформації;

- у правозастосовчій діяльності - для використання одержаних результатів при підвищенні ефективності взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації (Акт впровадження в діяльність Центру зв'язків з громадськістю Дніпропетровського державного університету від 12.02.09 р.);

- у навчальному процесі - під час проведення занять із навчальних дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Організація взаємодії міліції громадської безпеки з органами влади та об'єднаннями громадян», «Поліцейське право» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ та інших вищих навчальних закладах (Акт впровадження від 22.01.09 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на засіданнях кафедр адміністративного права і адміністративного процесу та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, а також оприлюднені на науково-практичних конференціях і семінарах: «Юриспруденція XXI століття» (Дніпропетровськ, 2007), «Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні» (Дніпропетровськ, 2008), «Проблеми протидії злочинності в сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2009).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у трьох тезах доповідей.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, восьми підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок; додатки на 13 сторінках. Список використаних джерел містить 205 найменувань і займає 18 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження; вказується на її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначаються об'єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, використані методи; формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1 «Теоретичні та правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Засоби масової інформації як суб'єкт формування громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ» наголошено, що відносини, які пов'язані з формуванням громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ, характеризуються як інформаційні. Вони виникають у сфері інформаційного забезпечення органів виконавчої влади, в тому числі й міліції, а також у процесі створення умов для реалізації права громадян на інформацію.

Проаналізовано результати всеукраїнських опитувань громадської думки у 2005-2008 рр., у ході яких більш ніж половина респондентів висловили довіру всьому тому, про що інформували українські мас-медіа (інформації з газет довіряють близько - 56%, телевізійних повідомлень - 64%, радіо - 59%).

Наголошено, що спроможність засобів масової інформації впливати на стан громадської думки обумовлюється наступними особливостями їх діяльності: 1) комунікативністю; 2) гласністю та доступністю; 3) спрямованістю на певну аудиторію; 4) швидкістю та потужністю інформаційного впливу; 5) динамічністю, стабільністю, всебічністю, інтенсивністю; 6) сталістю ідеологічного і пропагандистського впливу; 7) різноманітністю засобів впливу на аудиторію.

Підтримано твердження про те, що у ході формування громадської думки засоби масової інформації виконують одну з найважливіших соціальних функцій - участь у формуванні громадянського суспільства.

Зроблено висновок, що підвищенню авторитету міліції сприятиме популяризація через засоби масової інформації позитивних моментів життя працівника міліції на роботі та вдома, висвітлення повсякденної роботи міліції з охорони громадського порядку, проблем, реальних успіхів і негараздів у конкретному населеному пункті.

У підрозділі 1.2 «Громадська думка та особливості її формування щодо органів внутрішніх справ» розглянуто місце та значення громадської думки у житті суспільства та особливості її формування щодо міліції.

У ході з'ясування генезису поняття «громадська думка» за допомогою методу історико-правового аналізу розширено характеристику шести основних етапів розвитку наукових підходів до визначення її змісту та суспільного призначення: доантичного, античного (VI-V ст. до н.е.), середніх віків (V-ХVІ ст.), нової доби (ХVІІ-ХІХ ст.), новітньої доби (ХХ ст.), сучасного (ХХІ ст.).

Виділено основні ознаки поняття «громадська думка», а також проаналізовано процес її формування.

Детально досліджено особливості впливу громадської думки на діяльність органів внутрішніх справ.

Результати проведеного дисертантом опитування громадян про діяльність ОВС засвідчили, що міліції довіряють 21% респондентів, не довіряють - 53%, а 25% визначили свій рівень довіри як середній. При цьому звернуто увагу на існування наступних тенденцій: зростання стурбованості населення станом правопорядку; існування усталеної недовіри до міліції та її служб щодо їх спроможності вести боротьбу зі злочинністю, професійно надавати допомогу тим громадянам, які її потребують; зростання потреб у демократизації зв'язків органів внутрішніх справ з громадськістю; підвищення інтересу керівників служб та підрозділів до результатів моніторингових досліджень, які стосуються оцінки населенням їхньої оперативно-службової діяльності тощо.

Наголошено на необхідності забезпечення права людини на отримання інформації про діяльність органів внутрішніх справ через активізацію спільної діяльності міліції та представників мас-медіа у цьому напрямі.

У підрозділі 1.3 «Поняття та особливості взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» окреслено поняття та встановлено специфіку суспільних відносин, що виникають у процесі спільної діяльності органів внутрішніх справ та засобів масової інформації.

З урахуванням філософського, соціологічного, управлінського та правового підходів сформульовано поняття взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, а також проаналізовано особливості такого виду спільної діяльності.

Визначено, що основними інтересами, які задовольняються органами внутрішніх справ при взаємодії із засобами масової інформації, є: висвітлення позитивних аспектів їх діяльності, а саме: участі працівників міліції в охороні громадського порядку та забезпеченні громадської безпеки, стану боротьби зі злочинністю, розкриття резонансних злочинів тощо.

Зроблено висновок, що досягнення мети плідної взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації ускладнюється почасти небажанням останніх подавати позитивну інформацію про діяльність міліції, зосередженням своєї уваги на негативних явищах. Цю проблему запропоновано вирішувати шляхом підвищення рівня правосвідомості українських журналістів, формування у них глибинного відчуття необхідності різнопланового висвітлення діяльності українських правоохоронних органів, і безперечно, посиленням вимог до кадрового відбору працівників міліції.

У підрозділі 1.4 «Правове регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» розглянуто систему нормативно-правових актів, що регулюють взаємодію органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, а також вироблено авторський підхід до їх групування.

Визначено та детально проаналізовано особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із мас-медіа як різновиду соціально-державного регулювання.

Зроблено висновок, що ефективність впливу інформації залежить не тільки від організації та стану правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації, а й від її джерел, посередників, які її опрацьовують і доводять до споживача, та від умов її споживання.

Для вирішення проблем правового регулювання підтримано пропозиції щодо необхідності прийняття Інформаційного кодексу України та Кодексу професійної етики в галузі зв'язків із громадськістю. У цих кодифікованих актах доцільно передбачити окремий розділи «Взаємодія між суб'єктами інформаційних відносин».

У чотирьох підрозділах розділу 2 «Організація взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» характеризуються особливості організації спільної діяльності міліції та мас-медіа, її загальні засади, форми та методи.

У підрозділі 2.1 «Особливості правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ, які взаємодіють із засобами масової інформації» проаналізовано завдання та функції відомчих комунікативних структурних підрозділів, встановлено їх права та обов'язки, відповідальність.

З'ясовано, що функція зв'язків із засобами масової інформації реалізується в органах внутрішніх справ Департаментом зв'язків з громадськістю та міжнародної діяльності МВС України, відповідними підрозділами на обласному рівні - центрами громадських зв'язків, а на місцевому рівні - підрозділами по роботі з населенням і громадськими формуваннями.

Здійснено групування функцій зазначених суб'єктів.

Визначено, що права та обов'язки названих підрозділів органів внутрішніх справ достатньо повно врегульовані відомчими наказами, але практично не визначені особливості відповідальності осіб - службовців підрозділів міліції, які взаємодіють з засобами масової інформації.

Розглянуто шляхи підвищення рівня професіоналізму працівників підрозділів органів внутрішніх справ по зв'язках з громадськістю.

Наголошено, що головною складовою ефективності впливу інформації є надійність джерела в особі центру громадських зв'язків, служб і підрозділів органів внутрішніх справ, професіоналізм і сумлінність посередника в особі редакції, журналіста засобу масової інформації, в тому числі й відомчого, активність споживача в особі населення.

У підрозділі 2.2 «Зміст організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» наголошено, що організація як функція управління поєднує функціональну та організаційну структуру; обґрунтування штатної чисельності; підбір та розстановку кадрів; інформаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності підрозділу; встановлення внутрішньої та зовнішньої взаємодії. Визначено, що організаційна функція управління виконує різні за напрямками завдання, які вирішуються різними засобами, але з єдиною метою - визначити, закріпити та забезпечити реалізацію усього комплексу організаційних відносин.

У структурі управлінських впливів на стан організації взаємодії органів внутрішніх справ та засобів масової інформації виділено два їх основних види: а) зовнішні та б) внутрішні.

Важливим організаційним моментом під час інформаційної взаємодії між органами внутрішніх справ та пресою є розробка стратегії й тактики їх взаємовідносин. До останніх варто віднести: 1) визначення центрами громадських зв'язків найбільш впливових у регіоні друкованих засобів масової інформації із складенням їх переліку та короткою характеристикою; 2) своєчасну та якісну підготовку матеріалів або повідомлень для друку; 3) систематичне проведення моніторингу публікацій, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ, та визначення їх впливу на громадську думку; 4) встановлення тісних контактів із редакціями газет і журналів та визначення напрямків взаємовигідної співпраці; 5) забезпечення своєчасного та об'єктивного реагування на критичні виступи у пресі; 6) визначення довготермінової тематики та графіків публікацій про органи внутрішніх справ у друкованих засобах масової інформації.

Проаналізовано напрямки організації взаємодії органів внутрішніх справ з радіостудіями та телекомпаніями. Найважливішим аспектом організації взаємодії визначено її координацію. За допомогою координації досягається упорядкування системи, погодженість функціонування її елементів. Досліджено завдання, які вирішуються у процесі координації суб'єктів управління. Подано визначення координації.

Запропоновано покласти координаційну функцію у сфері взаємодії органів внутрішніх справ і засобів масової інформації на громадський орган, наприклад, прес-службу чи координаційний комітет (назва умовна), який доречно було б створити при місцевих органах державної влади та самоврядування.

У підрозділі 2.3 «Форми взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» на основі класифікації зв'язків і контактів органів внутрішніх справ та засобів масової інформації встановлено організаційно-правові форми комунікативної діяльності органів внутрішніх справ.

Доведено, що напрями взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації повинні бути похідними від напрямів діяльності органів внутрішніх справ.

Визначено перелік основних питань, які мають висвітлюватися у засобах масової інформації щодо діяльності органів внутрішніх справ.

Зазначається, що до найзагальніших форм взаємодії органів та підрозділів внутрішніх справ із засобами масової інформації слід віднести: 1) проведення брифінгів (прес-конференцій); 2) висвітлення виступів працівників органів внутрішніх справ; 3) формування громадської думки, а також ряд інших.

У підрозділі здійснено характеристику зазначених форм та викладено пропозиції щодо їх удосконалення.

У підрозділі 2.4 «Принципи, функції та методи управління взаємодією органів внутрішніх справ із засобами масової інформації» розкрито зміст зазначених категорій, приділено увагу видам, що характерні для сфери взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, та визначено основні шляхи її удосконалення.

Встановлено, що зміст управління взаємодією органів внутрішніх справ із засобами масової інформації відображає його процесуальну сторону, тобто механізм управління.

Принципи організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації розглянуто у системі та поділено на дві групи: загальні і спеціальні.

При висвітленні функцій організації взаємодії звернуто увагу на те, що вони створюють, координують, упорядковують, систематизують, оптимізують і підтримують спільну діяльність органів внутрішніх справ та засобів масової інформації, кожного працівника як органів внутрішніх справ, так і засобів масової інформації у досягненні спільної для всіх мети цього різновиду управління - формування позитивної громадської думки про органи внутрішніх справ. Окремо розглянуто такі функції, як прогнозування, регулювання, планування, контроль, організація, раціоналізація.

Детально проаналізовано адміністративний метод та його специфіку під час регулювання відносин взаємодії між органами внутрішніх справ та засобами масової інформації.

Зроблено висновок, що принципи, функції та методи управління у сукупності складають комплексний механізм організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, основне призначення якого полягає у формуванні й посиленні організаційного потенціалу цієї взаємодії, підвищенні ефективності їх координаційних та забезпечувальних можливостей, цілеспрямованому, організуючому впливі на громадську думку і, як наслідок, - її покращанні щодо міліції.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сучасного стану та перспектив розвитку і вдосконалення організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації.

Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на виконання зазначеного завдання.

1. Історично поняття про засоби масової інформації склалося як уявлення про вид соціального інституту, домінуючою характеристикою якого є вплив на суспільство через надання інформації. Формування громадської думки - це одна з важливих функцій засобів масової інформації, що полягає в сприянні своїй аудиторії у виробленні таких орієнтацій та цінностей, котрі відповідали б об'єктивним умовам.

Серед функцій засобів масової інформації, які можуть бути використані органами внутрішніх справ, слід виділити: інформативну; просвітницьку; пізнавальну; виховну.

Використовуючи функціональний вплив засобів масової інформації на громадську думку, органам внутрішніх справ важливо будувати свою роботу так, щоб укріплювати позитивну оцінку населенням їх правоохоронної діяльності і навпаки - послаблювати негативну.

2. Громадську думку визначено як колективне судження, в якому у формі оцінки, ствердження чи засудження виражається ставлення масової свідомості до чогось соціально значимого. Її особливостями є: а) історичний характер; б) об'єкт - події і явища дійсності, які можуть викликати суспільне зацікавлення й здебільшого носять дискусійний характер; в) її зміст визначається як соціальними умовами, так і переконаннями людей; г) середовище формування (суспільство в цілому або колективи людей); д) джерело формування - суспільний досвід; е) залежність від соціальних умов, а також рівня розвитку демократичних інститутів і свобод; ж) наявність стадійності у формуванні.

3. Громадська думка щодо діяльності органів внутрішніх справ формується у такий спосіб: через безпосереднє спілкування працівників органів внутрішніх справ з населенням, де велике значення мають професійні, моральні та культурні якості працівників органів внутрішніх справ; завдяки запровадженню системи звітів перед населенням і громадськістю на територіях обслуговування, які повинні мати багатий фактологічний матеріал, характерний для даної місцевості; шляхом систематичних зустрічей керівництва МВС України та членів колегії УМВС та інших працівників органів внутрішніх справ областей і міст з трудовими колективами, за місцем проживання населення, за результатами яких повинні готуватися відповідні розпорядження з реалізації запитів до працівників та матеріали для засобів масової інформації; через повне, оперативне й цілеспрямоване інформування громадськості про стан правопорядку та заходи органів внутрішніх справ для його оздоровлення.

4. Розглянуто взаємодію засобів масової інформації з органами внутрішніх справ як комплекс заходів, форм, методів взаємовпливу на суспільну свідомість, метою реалізації яких є, з одного боку, забезпечення виконання правоохоронної функції держави, а з іншого - формування позитивного іміджу української міліції.

Визначено взаємодію органів внутрішніх справ із засобами масової інформації як такий стан взаємозв'язків, за якого вони здійснюють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу правовідносин з метою формування позитивної громадської думки як про систему МВС України в цілому, так і її працівників зокрема.

5. Правове регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації визначено як правотворчу діяльність компетентних суб'єктів щодо врегулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, які виникають з приводу визначення принципів, завдань, компетенції, а також форм і методів їх спільної діяльності щодо формування громадської думки про діяльність органів, служб і підрозділів системи МВС України та їх працівників.

6. Функція зв'язків із засобами масової інформації реалізується в органах внутрішніх справ Департаментом зв'язків з громадськістю та міжнародної діяльності МВС України, центрами громадських зв'язків, підрозділами по роботі з населенням і громадськими формуваннями в адміністративних службах міліції. Правовий статус цих підрозділів визначено як закріплену у нормативно-правових актах систему їх завдань, функцій, обов'язків, прав та відповідальності.

7. Доведено, що належна організація взаємодії між органами внутрішніх справ та засобами масової інформації потребує врахування соціальної обстановки, що склалася у державі в цілому, окремому регіоні або населеному пункті, та виду відносин, що домінують за такої взаємодії: антагоністичному чи неантагоністичному.

8. Найзагальнішими формами взаємодії органів та підрозділів внутрішніх справ із ЗМІ визнано: 1) проведення брифінгів (прес-конференцій); 2) висвітлення виступів працівників органів внутрішніх справ; 3) формування громадської думки; 4) підготовку інформаційних матеріалів (заміток, звітів, репортажів); 5) підготовку та розміщення в засобах масової інформації соціальної реклами правоохоронної діяльності ОВС; 6) підготовку прес-релізу; 7) проведення інтерв'ю; 8) проведення сеансів телефонного зв'язку «гаряча лінія»; 9) проведення засідань «круглого столу»; 10) реагування на виступи в ЗМІ з проблемних питань діяльності органів внутрішніх справ; 11) розгляд звернень (запитів) від засобів масової інформації; 12) проведення консультацій.

9. Для забезпечення спільної діяльності органів внутрішніх справ та засобів масової інформації запропоновано при місцевих органах державної влади та самоврядування створити громадський координаційний орган, до складу якого включити представників підрозділів міліції із зв'язків з громадськістю та преси. До основних завдань цього органу пропонується віднести таке: 1) організація роботи з підготовки для розміщення в засобах масової інформації про діяльність міліції коментарів та роз'яснень до чинних нормативно-правових актів, що стосуються діяльності останньої, друкованих, теле- радіо- та фотоматеріалів з правоохоронної діяльності працівників органів та підрозділів системи МВС; 2) координація діяльності з підготовки та випуску методичних рекомендацій, книг, брошур, буклетів, плакатів, листівок з питань запобігання правопорушенням; 3) надання організаційно-методичної та практичної допомоги інформаційним агентствам у підготовці матеріалів про діяльність органів внутрішніх справ; 4) заслуховування доповідей відповідальних осіб про порядок висвітлення діяльності органів внутрішніх справ та прийняття щодо них рішень.

10. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації запропоновано доповнити:

1) абзац 1 статті 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» переліком прав та обов'язків органів державної влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, а також порядком, напрямками та формами взаємодії між ними;

2) статтю 10 Закону «Про міліцію» п. 33 такого змісту:

«надавати засобам масової інформації та іншим зацікавленим особам відомості про службово-оперативну діяльність органів внутрішніх справ, крім відомостей, які становлять державну або службову таємницю»;

3) Положення про Центри громадських зв'язків ГУ-УМВС, УМВСТ, затверджене наказом МВС України № 1357 від 31 жовтня 2003 року, - окремими пунктами: «Завдання Центрів громадських зв'язків», «Загальні права підрозділів зв'язків з громадськістю», «Обов'язки підрозділів зв'язків з громадськістю», «Відповідальність підрозділів за надану мас-медіа інформацію», а також розширеним переліком їх функцій.

11. Прийняти Інформаційний кодекс України та Кодекс професійної етики в галузі зв'язків із громадськістю, у яких передбачити окремі розділи під назвою «Взаємодія між суб'єктами інформаційних відносин», де визначити організаційні, економічні та соціальні засади такої взаємодії; принципи, напрямки, форми та методи взаємодії між суб'єктами інформаційних відносин; права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інформаційних відносин.

правовий внутрішній справа

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Недов С.Л. Організація взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації / С.Л. Недов // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2004. - № 4 (18). - С. 67-73.

Недов С.Л. Загальна характеристика взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації / С.Л. Недов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС. - 2006. - № 1. - С. 100-109.

3. Недов С.Л. Засоби масової інформації як суб'єкт формування громадської думки про органи внутрішніх справ / С.Л. Недов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 3. - С. 158-165.

Недов С.Л. Взаємодія засобів масової інформації та органів внутрішніх справ (за результатами контент-аналізу) / С.Л. Недов // Право і суспільство. - 2008. - № 4. - С. 34-38.

Недов С.Л. Шляхи удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації / С.Л. Недов // Юриспруденція XXI ст.: зб. тез (22 листопада 2007 р., Дніпропетровськ) - Дніпропетровськ.: ДДУВС, 2007. - С. 119-124.

Недов С.Л. Місце засобів масової інформації у забезпеченні прав і свобод людини / С.Л. Недов // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні: матер. наук.-практ. семінару (28 лютого 2008 р., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). - Дніпропетровськ.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. - С. 209-211.

Размещено на Allbest.ru

...