Правове регулювання надання державної допомоги суб’єктам господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право

УДК 346.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Некрасова Тетяна

Валеріївна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат юридичних наук Кузьміна Світлана Анатоліївна, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, старший науковий співробітник (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Гринюк Роман Федорович, Донецький національний університет МОН України, декан економіко-правового факультету, завідувач кафедри конституційного і міжнародного права (м. Донецьк) кандидат юридичних наук, доцент Гарагонич Олександр Васильович, Академія адвокатури України, доцент кафедри цивільного, господарського права та процесу (м. Київ).

Захист відбудеться “24” грудня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

Автореферат розісланий “23” листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі формування та розвитку економічних відносин надання державної допомоги суб'єктам господарювання відіграє важливу роль. Активна участь держави шляхом надання різних видів допомоги суб'єктам господарювання є необхідною умовою для подолання кризових явищ. У зв'язку з цим надання суб'єктам господарювання державної допомоги набуває стратегічного значення в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Отримання позитивного результату від надання державної допомоги суб'єктам господарювання в значній мірі залежить від ефективності її правового регулювання. Законодавство про державну допомогу, не зважаючи на порівняно невеликий період свого розвитку, містить достатньо велику кількість нормативно-правових актів, спрямованих на визначення порядку та умов надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Окремі положення щодо правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання містяться у Господарському кодексі України, окремих законах та в інших нормативно-правових актах. Проте діюче законодавство не містить єдиних підходів до визначення основних критеріїв, видів та цілей державної допомоги, що обумовлює відсутність “прозорого” механізму її надання суб'єктам господарювання. Недоліки законодавства у сфері державної допомоги призводять до масових порушень у процесі її надання суб'єктам господарювання.

Таким чином, відсутність системного підходу до визначення правових засад надання державної допомоги суб'єктам господарювання значним чином впливає на ефективність її правового регулювання.

Питанням правового регулювання надання державної допомоги приділяли увагу такі дослідники, як А.Г. Барабаш, В.В. Добровольська, С.В. Водолагін, О.В. Шаповалова, К. Лозова, О. Черненко, І.В. Труш, М. Черноіванова, О. Чернега, О. Азарина та інші. Аналіз наукової літератури показав, що проблеми правового регулювання надання державної допомоги розглядалися вітчизняними правниками тільки у окремих аспектах.

Дослідження господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва проводилося у дисертаційній роботі І.В. Труша, в якій розглядаються такі аспекти державної підтримки малого підприємництва, як правовий режим державної підтримки малого підприємництва, структура малого підприємництва, правовий статус органів забезпечення державної підтримки малого підприємництва, зміст регуляторного процесу, а також законодавче забезпечення політики державної підтримки малого підприємництва.

Певним внеском в розробку питань правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання є дисертація В.В. Добровольської “Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні”, в якій досліджені особливості таких форм державної допомоги, як інвестиційні, податкові та інші пільги, що виступають у якості позитивних стимулів здійснення підприємницької діяльності.

Однак комплексного дослідження правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання не проводилося.

Вищенаведене свідчить про актуальність і доцільність проведення дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темами: “Забезпечення модернізації та реалізації законодавства на основі Господарського кодексу” (державна реєстрація № 0105U001663) та “Основи правового регулювання економіки” (державна реєстрація № 0108U000191), де дисертантка взяла участь як співвиконавець, здійснила дослідження правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання, а також обґрунтувала пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства та практики його застосування.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка нових теоретичних положень щодо правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання, підготовка пропозицій з удосконалення законодавства у сфері державної допомоги суб'єктів господарювання.

Для реалізації зазначеної мети в дисертаційній роботі вирішувались такі завдання:

дослідження економічної та правової природи державної допомоги суб'єктів господарювання;

визначення поняття державної допомоги суб'єктів господарювання;

дослідження основних форм надання державної допомоги суб'єктам господарювання;

дослідження основних видів надання державної допомоги суб'єктам господарювання;

дослідження зарубіжного досвіду надання державної допомоги суб'єктам господарювання;

розробка наукових пропозицій з удосконалення правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Об'єктом дослідження є господарські відносини, які виникають в процесі надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Предметом дослідження є правове регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Методологічну основу роботи склали прийняті в юридичній науці методи, зокрема: методи абстрагування, аналізу та синтезу, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий, статистичний тощо.

Поняття та основні види державної допомоги суб'єктам господарювання досліджено за допомогою методу аналізу та синтезу, методу абстрагування. Для дослідження основних форм державної допомоги суб'єктам господарювання використовувався формально-логічний метод. За допомогою системного методу проаналізовано законодавство України про надання державної допомоги суб'єктам господарювання з метою виявлення в ньому недоліків та розробки пропозицій щодо їх усунення.

Шляхом застосування порівняльно-правового методу проведено аналіз окремих положень законодавства України, зарубіжних країн, Світової організації торгівлі та Європейського союзу про надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Статистичний метод використано для дослідження тенденцій надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження, окрім зазначених авторів, склали праці таких провідних вчених-юристів, як О.А. Беляневич, А.Г. Бобкова, О.В. Гарагонич, Р.Ф. Гринюк, П. Ентін, Г.Л. Знаменський, О.Р. Зельдіна, О.Р. Кібенко, В.В. Лаптєв, О.В. Малько, В.К. Мамутов, В.С. Мартемьянов, В.А. Устименко та ін. У дослідженні також використовувались праці зарубіжних вчених Я. Хойни, П. Лотейну та ін.

Емпіричну базу дослідження склали нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, статистичні матеріали, практика діяльності органів державної влади, судова практика.

Наукова новизна отриманих результатів обумовлена проведенням комплексного, системного господарсько-правового дослідження найбільш важливих з теоретичної та практичної точок зору питань правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання. На основі аналізу наукових досягнень, вітчизняного та зарубіжного законодавства і практики його застосування в сучасних соціально-економічних умовах у дисертаційній роботі обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції з удосконалення правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження знайшла відображення у наступних положеннях.

Вперше:

здійснено класифікацію державної допомоги суб'єктам господарювання, яка має наступний вигляд: а) в залежності від рівня надання державної допомоги: загальнодержавна, галузева, регіональна державна допомога; б) в залежності від кола осіб, які отримують державну допомогу: загальна та індивідуальна державна допомога; в) в залежності від економічної сутності надання державної допомоги: інвестиційна та дотаційна державна допомога; г) в залежності від строків надання державної допомоги: довгострокова та короткострокова державна допомога; д) в залежності від характеру надання державної допомоги: поворотна та безповоротна державна допомога; е) в залежності від характеру покладання обов'язків здійснити державну допомогу: імперативна (обов'язкова) та субсидіарна державна допомога; ж) в залежності від джерел фінансування: державна допомога, що надається з коштів Державного бюджету, державна допомога, що надається з коштів місцевих бюджетів певних адміністративно-територіальних одиниць, державна допомога, що надається зі змішаних джерел фінансування;

запропоновано визначити істотні умови договору про надання державної допомоги суб'єктам господарювання, які стосуються порядку та меж надання державної допомоги, а також відповідальності суб'єктів господарювання за порушення умов використання та повернення грошових коштів або майна, що було надано у якості державної допомоги;

аргументовано пропозицію щодо визначення єдиного розміру відповідальності суб'єктів господарювання за незаконне одержання грошових коштів, що спрямовуються на здійснення певного виду державної допомоги або використання таких коштів не за цільовим призначенням.

Удосконалено положення щодо:

визначення поняття державної допомоги суб'єктам господарювання шляхом уточнення, що нею є сукупність фінансових, організаційних або правових засобів, що надаються суб'єктам господарювання спеціально уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування з метою досягнення відповідних економічних та соціальних цілей, а також забезпечення сталого розвитку економічної та/або соціальної сфери;

правових підстав надання державної допомоги суб'єктам господарювання у частині визначення джерел фінансування державних цільових програм шляхом приведення статті 15 Закону України “Про державні цільові програми” у відповідність з іншими нормами вказаного закону у частині розширення кола нормативно-правових актів, якими визначаються джерела фінансування державних цільових програм та приєднання до нього інших законодавчих актів поряд із законами України;

умов надання державної допомоги суб'єктам господарювання шляхом встановлення у Господарському кодексі України обмежень для певної категорії суб'єктів господарювання в процесі надання їм державної допомоги.

Дістали подальший розвиток положення щодо:

встановлення обмежень надання суб'єктам господарювання подвійної державної допомоги за різними бюджетними програмами або в межах інших режимів державної допомоги окремих видів господарської діяльності;

систематизації основних напрямків надання державної допомоги суб'єктам господарювання, що містяться в діючому законодавстві України, шляхом доповнення Господарського кодексу України статтею 16-1, в якій запропоновано викласти перелік напрямків державної допомоги, що надається суб'єктам господарювання.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі, у навчальному процесі, у практичній діяльності суб'єктами надання або використання державної допомоги. Розроблені у ході дослідження матеріали також можуть бути використані при подальшій розробці та удосконаленні законодавства у сфері надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Деякі положення та висновки дисертаційного дослідження, що мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових розробок.

Результати роботи впроваджені у практичній діяльності Центра законодавчих ініціатив при Донецькій обласній раді при розробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання (довідка № 131/35 від 13.04.2009 р.). Окремі результати дослідження використовуються Головним управлінням статистики у Донецькій області (довідка № 19-12/77 від 21.04.2009 р.), а також у роботі Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ДОН-ЕНЕРДЖИ” (довідка № 1604-02 від 16.04.2009 р.) та Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСЕУКРАЇНСЬКА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ” (довідка б/н від 17.04.2009 р.) при розробці документів з метою отримання певних видів державної допомоги.

Особистий внесок здобувачки. Наукові результати дисертаційної роботи отримані авторкою особисто на основі аналізу вітчизняного законодавства про надання державної допомоги та закордонних наукових нормативно-правових джерел і практики їх застосування. У працях, опублікованих у співавторстві, авторці належить обґрунтування пропозицій щодо систематизації законодавства в сфері державної допомоги суб'єктам господарювання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації, що одержані в ході дослідження, докладалися та обговорювалися на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові дослідження - ?2006” (Дніпропетровськ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Современные направления теоретических и прикладных исследований ?2007” (Одесса, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (Дніпропетровськ, 2006); І Міжнародній науково-практичній конференції “Наука: теорія та практика - ?2006” (Дніпропетровськ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (Донецьк, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование” (Донецк - Святогорськ 2009); Другій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украине и пути их устранения” (Донецьк, 2009).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 4,4 д.а., 4,2 належать здобувачці особисто, у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, і висновків. Загальний обсяг роботи складає 184 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 194 найменувань та додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Загальна характеристика державної допомоги суб'єктам господарювання складається з двох підрозділів, у яких аналізується сутність, поняття, а також види та форми державної допомоги суб'єктам господарювання, досліджуються напрямки розвитку законодавства, що визначає порядок надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

У підрозділі 1.1. “Поняття та ознаки державної допомоги” на основі аналізу основних положень національного та зарубіжного законодавства, а також дослідження наукової літератури визначено особливості надання державної допомоги суб'єктам господарювання, що впливають на її надання, та сформульовано поняття та ознаки державної допомоги.

Виявлено основні ознаки державної допомоги суб'єктам господарювання, до числа яких відноситься: а) це невід'ємний засіб державного регулювання економіки, що здійснюється спеціально уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування; б) це спосіб зовнішнього впливу на суб'єкта господарювання; в) виражається у таких засобах, як привілеї або пільги; г) застосовується при наявності певних фактичних підстав; д) надається у порядку, передбаченому діючим законодавством, за умови відповідності суб'єкта господарювання певним критеріям.

На підставі виявлених ознак державної допомоги суб'єктів господарювання уточнено її визначення як сукупності фінансових, організаційних або правових засобів, що надаються суб'єктам господарювання спеціально уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування з метою досягнення відповідних економічних та соціальних цілей, а також забезпечення сталого розвитку економічної та/або соціальної сфери.

У підрозділі 1.2. “Види та форми державної допомоги” досліджуються різноманітні форми державної допомоги, їх особливості, а також проведено аналіз видів державної допомоги, на підставі якого запропоновано відповідну класифікацію державної допомоги суб'єктам господарювання.

На підставі аналізу діючого законодавства виділено види державної допомоги суб'єктам господарювання в залежності від рівня надання державної допомоги; кола осіб, які отримують державну допомогу; економічної сутності надання державної допомоги; строків надання державної допомоги; характеру надання державної допомоги; характеру покладання обов'язків здійснити допомогу; джерел фінансування.

Вказано, що визначення видів державної допомоги залежить від специфіки її надання суб'єктам господарювання.

Визначено, що до основних форм державної допомоги суб'єктів господарювання відносяться: субсидії, дотації, позика, участь у акціонерному капіталі, надання державних гарантій, передача на пільгових умовах суб'єктам господарювання майна, податкові пільги.

Розглянуто поняття та ознаки субсидій як однієї з найбільш розповсюджених форм державної допомоги суб'єктів господарювання в Україні в умовах членства в Світовій організації торгівлі. Сформульовано визначення субсидій з метою його закріплення в Господарському кодексі України як невідплатних поточних виплат суб'єктам господарювання, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків суб'єктів господарювання державної форми власності.

Обґрунтовано, що до числа форм державної допомоги суб'єктів господарювання необхідно відносити правові пільги у вигляді введення мораторію на примусову реалізацію майна окремих категорій суб'єктів господарювання, а також правові пільги у вигляді звільнення продукції окремих категорій суб'єктів господарювання від ліцензування та квотування при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій.

У підрозділі 1.3. “Загальна характеристика законодавства про надання державної допомоги суб'єктам господарювання” здійснено системний аналіз національного законодавства у сфері державної допомоги та визначено основні напрямки його подальшого розвитку.

Встановлено відсутність системного підходу до формування та розвитку законодавства про державну допомогу суб'єктів господарювання. На підставі проведеного аналізу визначено чотири основні блоки законодавства про державну допомогу суб'єктів господарювання, а саме нормативно-правові акти, що спрямовані на: а) стимулювання сталого розвитку; б) підтримку певних суб'єктів господарювання або окремих груп суб'єктів господарювання, що мають важливе економічне, соціальне значення; в) ліквідацію певних негативних явищ та відновлення попереднього стану певних суб'єктів господарювання; г) поліпшення соціального становища.

За результатами дослідження стану законодавства у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання у роботі формулюються пропозиції щодо його вдосконалення в частині визначення правових засад надання суб'єктам господарювання державної допомоги.

Розділ 2. Правове регулювання надання окремих видів державної допомоги суб'єктам господарювання, який складається з трьох підрозділів і присвячено аналізу особливостей правового регулювання надання окремих видів державної допомоги суб'єктам господарювання, зокрема, державної допомоги на регіональному та галузевому рівні, а також загальнодержавної державної допомоги.

У підрозділі 2.1. “Особливості надання державної допомоги суб'єктам господарювання на регіональному та місцевому рівні” досліджуються особливості державної допомоги на регіональному та місцевому рівні, яка надається суб'єктам господарювання: а) у межах реалізації державних, регіональних та місцевих цільових програм; б) у процесі реалізації інвестиційних проектів у межах вільних економічних зон; в) у межах депресивних територій.

У роботі розглянуто порядок надання державної допомоги суб'єктам господарювання на регіональному та місцевому рівні у межах реалізації державних, регіональних та місцевих цільових програм. На підставі аналізу норм Закону України “Про державні цільові програми” зроблено висновок про необхідність гармонізації його основних положень, які визначають джерела фінансування державних цільових програм. У зв'язку з цим запропоновано внести до ст. 15 Закону України “Про державні цільові програми” доповнення у частині розширення переліку нормативно-правових актів, які визначають джерела фінансування державних цільових програм шляхом приєднання до нього інших законодавчих актів, поряд із законами України.

Встановлено, що державна допомога суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів на території вільних економічних зон, на сьогоднішній день надається лише учасникам та спільним підприємствам технологічних парків, а також технологічним паркам, що функціонують у формі юридичної особи.

На підставі аналізу діючого законодавства визначено основні напрямки державної допомоги суб'єктам господарювання, що здійснюють свою господарську діяльність у межах депресивних територій.

У підрозділі 2.2. “Особливості надання загальнодержавної допомоги суб'єктам господарювання” досліджуються особливості загальнодержавної допомоги, яка надається суб'єктам господарювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері науки та нових технологій, а також з метою створення нових робочих місць.

На підставі проведеного аналізу особливостей загальнодержавної допомоги зроблено висновок про необхідність вдосконалення порядку її надання суб'єктам господарювання. У дисертації зазначається, що однією з основних правових форм взаємодії між суб'єктами господарювання та державними органами, які надають певні види державної допомоги, є договір про надання державної допомоги.

Встановлено, що відсутність у діючому законодавстві єдиних підходів до визначення основних положень договору в сфері державної допомоги може призводити до порушення порядку її надання суб'єктам господарювання. У зв'язку з цим обґрунтовано пропозиції щодо визначення у Господарському кодексі України істотних умов договору про надання державної допомоги суб'єктам господарювання, до яких, зокрема, відноситься: а) порядок надання та повернення грошових коштів або майна суб'єкту господарювання від державного органу або підпорядкованої йому установи, що здійснює надання державної допомоги; б) визначення меж використання майна, в тому числі об'єктів інтелектуальної власності, яке передається суб'єкту господарювання у якості державної допомоги; в) строк надання державної допомоги суб'єкту господарювання; г) відповідальність суб'єкта господарювання у разі використання грошових коштів або майна, що було надано у якості державної допомоги не за цільовим призначенням, а також у разі порушення строків повернення таких грошових коштів або майна. державний допомога правовий господарювання

З метою систематизації законодавства щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення порядку отримання державної допомоги, а також умов використання грошових коштів, що надаються у якості такої допомоги, обґрунтовано пропозиції щодо встановлення відповідальності суб'єктів господарювання у разі незаконного одержання грошових коштів, які надаються з метою державної допомоги їх господарської діяльності або використання таких коштів не за цільовим призначенням. У зв'язку з цим запропоновано доповнити Господарський кодекс України положенням про відповідальність суб'єктів господарювання за незаконне одержання грошових коштів, що спрямовуються на здійснення певного виду державної допомоги або використання таких коштів не за цільовим призначенням шляхом покладання на таких суб'єктів господарювання обов'язку зі сплати пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за весь період користування грошовими коштами, які були незаконно одержані або використовувалися не за цільовим призначенням.

У підрозділі 2.3. “Особливості надання державної допомоги суб'єктам господарювання на галузевому рівні”. В цьому розділі обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення порядку надання державної допомоги на галузевому рівні на основі дослідження особливостей її правового регулювання та практики застосування.

На підставі аналізу законодавчого визначення поняття галузі народного господарства зроблено висновок про необхідність його вдосконалення в частині розширення спектру суб'єктів господарювання, сукупність яких складає галузь народного господарства, та запропоновано викласти частину 1 статті 260 Господарського кодексу України у наступній редакції: “Сукупність усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють переважно однакові або подібні види господарської діяльності, складає галузь”.

У дисертації досліджується порядок надання державної допомоги суб'єктам господарювання на галузевому рівні. Встановлено, що до основних етапів надання державної допомоги суб'єктам господарювання на галузевому рівні відноситься: а) прийняття заяви від суб'єкта господарювання про надання державної допомоги; б) допущення до участі в конкурсному відборі; в) розгляд і оцінка заяв та проектів; г) оцінка правового та економічного стану суб'єктів господарювання, що є ініціаторами отримання державної допомоги; д) проведення конкурсного відбору; е) надання державної допомоги.

У роботі проведено аналіз правового режиму надання державної допомоги суб'єктам господарювання, що функціонують у певних галузях народного господарства, зокрема, в автомобілебудівної, суднобудівної, літакобудівної промисловості, космічної діяльності, сільському господарстві та в інших галузях народного господарства, правовий режим державної допомоги щодо яких передбачено в спеціальних законах. Кількісна оцінка розміру державної допомоги, отриманої пріоритетними галузями промисловості, свідчить, що найбільшими реципієнтами державної допомоги були автомобілебудування та суднобудування. Суднобудівна, літакобудівна та космічна галузі найбільшу вигоду отримали за рахунок звільнення від сплати ввізного мита та земельного податку, автомобілебудівна ввізного мита та податку на додану вартість. Для автомобілебудування характерна тенденція до зростання річних сум отриманих непрямих пільг.

З урахуванням проведеного аналізу законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання та практики її надання, у дисертації обґрунтовано пропозиції щодо систематизації можливих обмежень для суб'єктів господарювання, яким забороняється надання державної допомоги, шляхом доповнення глави 2 Господарського кодексу України статтею наступного змісту: “Суб'єктам господарювання, які отримали державну допомогу на здійснення певних напрямків господарської діяльності, забороняється надання тих самих видів державної допомоги таких напрямків господарської діяльності за другими бюджетними програмами або в межах інших режимів державної допомоги окремих видів господарської діяльності. Забороняється надання державної допомоги суб'єктам господарювання, якщо вони: визнані банкрутами або стосовно них порушено справу про банкрутство, за винятком випадків, коли основною метою надання державної допомоги є відновлення платоспроможності суб'єкта господарювання; перебувають у стадії ліквідації; припинили свою господарську діяльність; подали недостовірну інформацію щодо інвестиційного або іншого проекту за яким надається державна допомога подали недостовірну інформацію щодо свого фінансово-економічного стану; їх діяльність є збитковою; мають заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, за винятком випадків, коли основною метою надання державної допомоги є відновлення платоспроможності суб'єкта господарювання”.

У роботі досліджено поняття та правові засади державного контролю у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання. Проаналізовано компетенцію спеціально уповноважених органів державної влади у сфері державного контролю за наданням державної допомоги суб'єктам господарювання, до числа яких відноситься: Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство України, галузеві міністерства та відомства, які безпосередньо беруть участь у процесі надання державної допомоги суб'єктам господарювання, правоохоронні органи, які здійснюють державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання та їх уповноваженими особами законодавства у сфері державної допомоги.

Розділ 3. Міжнародний досвід надання державної допомоги суб'єктам господарювання складається з двох підрозділів, в яких досліджуються особливості правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання за законодавством Світової організації торгівлі, Європейського союзу та окремих зарубіжних країн.

У підрозділі 3.1. “Правове регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання в СОТ та Україні” проводиться аналіз відповідного законодавства Світової організації торгівлі, що регулює порядок надання державної допомоги суб'єктам господарювання, з метою дослідження тенденцій адаптації національного законодавства в умовах членства України в Світовій організації торгівлі.

Аналіз нормативної бази СОТ показує, що державна допомога суб'єктам господарювання (субсидування) поділяється за критерієм специфічності (адресності): субсидування, що не обмежено для певного кола підприємств або галузей (неадресне або неспецифічне субсидування); субсидування, що призначено для окремих або певного кола підприємств та галузей (адресне або специфічне субсидування).

На підставі дослідження основних положень законодавства СОТ про державну допомогу, виявлено наступні види державної допомоги (субсидування) суб'єктам господарювання, які виокремлюються за законодавством СОТ та на які може даватися дозвіл або заборона: а) експортне субсидування; б) субсидування на основі використання національних товарів замість імпортних; в) субсидування підтримки промисловості; г) субсидування структурних перетворень; д) субсидування регіонального розвитку; е) субсидування дослідження та розвитку.

Встановлено, що відповідно до вимог законодавства СОТ окремі випадки субсидування відносяться до заборонених (експортні субсидії, субсидії, що передбачають переважне використання вітчизняних товарів), а також до незаборонених, які можуть підлягати або не підлягати застосуванню компенсаційних заходів (субсидії дослідження та розвитку, субсидії регіонального розвитку, природоохоронні субсидії).

У роботі проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства СОТ з нормами Господарського кодексу України та іншими нормативно-правовими актами України про державну допомогу суб'єктам господарювання. Виявлено, що надання допомоги окремим регіонам у зв'язку з важкою екологічною ситуацією, у зв'язку з стихійним лихом та допомоги соціального характеру не виходить за межі вимог законодавства СОТ, яке встановлює критерії надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

У підрозділі 3.2. “Правове регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання в ЄС та Україні” досліджується досвід правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання за законодавством ЄС, у тому числі - у контексті його використання для подальшого удосконалення законодавства України.

На підставі аналізу основних положень законодавства Європейського союзу про державну допомогу зроблено висновок, що під державною допомогою в праві Європейського союзу розуміється добровільне надання послуги державним органом підприємству-вигодонабувачу без отримання зворотної адекватної послуги, що обмежує конкуренцію.

Встановлено, що будь-яка державна допомога, яка порушує або погрожує порушенню конкуренції розглядається як несумісна з загальним ринком, крім окремих видів, які можуть бути визнані дозволеними. Особливістю правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання за законодавством ЄС є обов'язкове отримання дозволу з боку Європейської комісії, а також обов'язкове заявлення всіх видів державної допомоги, що забезпечує “прозорість” надання державної допомоги. Зазначено, що відмінною ознакою державної допомоги за законодавством ЄС є її індивідуальний характер.

У дисертації виявлено напрямки державної допомоги, надання якої дозволено у державах-членах Європейського союзу (допомога соціального характеру, яка надається індивідуальним суб'єктам без дискримінації інших, допомога заради ліквідації наслідків стихійних лих або надзвичайних ситуацій; допомога економіці певних регіонів та інше).

У роботі проведено порівняльно-правовий аналіз норм Господарського кодексу України та інших нормативних актів із законодавством Європейського союзу про державну допомогу суб'єктам господарювання, на підставі якого зроблено висновок про необхідність розширення переліку основних напрямків державної допомоги суб'єктам господарювання, які визначені у законодавстві України, шляхом доповнення Господарського кодексу України статтею 16-1 наступного змісту: “Державна допомога суб'єктам господарювання може надаватися з метою: проведення наукових досліджень та здійснення інноваційної діяльності; захисту навколишнього природного середовища під час здійснення господарської діяльності; виробництва продукції пріоритетних галузей економіки; допомоги суб'єктам малого підприємництва, які здійснюють пріоритетні види діяльності; створення нових або збереження існуючих робочих місць на підприємствах, установах, організаціях, яким надається державна допомога; ліквідації наслідків негативних природних явищ, які виникли внаслідок надзвичайних подій або стихійного лиха”.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукового завдання, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Запропоноване вирішення наукового завдання має істотне значення для підвищення ефективності застосування допомоги держави і розвитку науки господарського права.

На основі проведеного дослідження отримані наступні результати:

1. Сформульовано нове визначення поняття державної допомоги суб'єктів господарювання як сукупності фінансових, організаційних або правових засобів, що надаються суб'єктам господарювання спеціально уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування з метою досягнення відповідних економічних та соціальних цілей, а також забезпечення сталого розвитку економічної та/або соціальної сфери.

2. Узагальнено основні види державної допомоги суб'єктів господарювання в залежності від цілей, строків, кола осіб, характеру, джерел фінансування надання державної допомоги та інших ознак державної допомоги.

3. Аргументовано пропозиції щодо розширення кола нормативно-правових актів, які визначають джерела фінансування державних цільових програм, визначених у статті 15 Закону України “Про державні цільові програми”, за рахунок приєднання до нього інших нормативно-правових актів поряд з законами України.

4. Запропоновано закріпити у Господарському кодексі України істотні умови договору про надання державної допомоги суб'єктам господарювання, до числа яких віднести: а) порядок надання та повернення грошових коштів або майна суб'єкту господарювання від державного органу або підпорядкованої йому установи, що здійснює надання державної допомоги; б) визначення меж використання майна, в тому числі об'єктів інтелектуальної власності, яке передається суб'єкту господарювання у якості державної допомоги; в) строк надання державної допомоги суб'єкту господарювання; г) відповідальність суб'єкта господарювання у разі використання грошових коштів або майна, що було надано у якості державної допомоги не за цільовим призначенням, а також у разі порушення строків повернення таких грошових коштів або майна.

5. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавчого визначення поняття “галузь народного господарства” шляхом розширення кола суб'єктів господарювання, сукупність яких складає галузь народного господарства, та запропоновано викласти частину 1 статті 260 Господарського кодексу України у наступній редакції: “Сукупність усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють переважно однакові або подібні види господарської діяльності, складає галузь”.

6. Уточнено основні етапи надання державної допомоги суб'єктам господарювання на галузевому рівні, до числа яких відноситься: а) прийняття заяви від суб'єкта господарювання про надання державної допомоги; б) допущення до участі в конкурсному відборі; в) розгляд і оцінка заяв та проектів; г) оцінка правового та економічного стану суб'єктів господарювання, що є ініціаторами отримання державної допомоги; д) проведення конкурсного відбору; е) надання державної допомоги.

7. Запропоновано доповнити главу 2 Господарського кодексу України, а саме: 1) положенням про заборону надання суб'єктам господарювання подвійної державної допомоги за тим самим цільовим призначенням; 2) положенням про відповідальність у разі встановлення факту незаконного одержання суб'єктом господарювання грошових коштів, що спрямовуються на здійснення певного виду державної допомоги їх господарської діяльності або використання таких коштів не за цільовим призначенням; 3) положенням про заборону надання державної допомоги для певної категорії суб'єктів господарювання.

Наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовній практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Некрасова Т.В. До питання про недоліки регулювання державної допомоги, що надається суб'єктам господарювання / Т.В. Некрасова // Вісник Донецького університету. Сер. В: економіка і право. - 2007. - № 1. - С. 507-511.

2. Некрасова Т.В. Правові засади надання державної допомоги суб'єктам господарювання: окремі питання гармонізації / Т.В. Некрасова // Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономическая деятельность: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. - С. 295-307.

3. Некрасова Т. Поняття та правові ознаки субсидій як одного з видів державної допомоги суб'єктам господарювання / Т. Некрасова // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 7. - С. 23-28.

4. Некрасова Т.В. Щодо питання відповідності деяких норм вітчизняного законодавства до вимог СОТ / Т.В. Некрасова // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 2. - С. 159-164.

5. Некрасова Т.В. Напрями модернізації конкурентного законодавства / Т.В. Некрасова, С.А. Кузьміна // Економіка та право. - 2008. - № 3 (22). - С. 120-124. (Особистий внесок - обґрунтування необхідності модернізації законодавства в сфері державної допомоги суб'єктам господарювання).

6. Некрасова Т.В. Щодо питання про визначення видів державної допомоги суб'єктам господарювання / Т.В. Некрасова // Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки: напрями вдосконалення: зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. - Донецьк: Юго-Восток, ЛТД, 2008. - С. 188-197.

7. Некрасова Т.В. Обмеження конкуренції / Т.В. Некрасова, С.А. Кузьміна // Науково-практичний коментар Господарського кодексу України. - 2-е вид., перероб. і допов. / за заг. ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - С. 55-56. (Особистий внесок - правовий аналіз окремих випадків надання державної допомоги суб'єктам господарювання).

8. Некрасова Т.В. Форми державної допомоги суб'єктам господарювання / Т.В. Некрасова // Сучасні наукові дослідження - ?2006: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (20-28 лют. 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.3: Право. - С. 22-24.

9. Некрасова Т.В. Відносно питання перспективного розвитку конкурентного законодавства / Т.В. Некрасова // Современные направления теоретических и прикладных исследований - ?2007: сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф. (15-25 марта 2007 г.). - Одесса: Черноморье, 2007. - Т.12: Юридические и политические науки, Государственное управление. - С. 45-47.

10. Некрасова Т.В. Державний контроль за наданням та використанням державної допомоги / Т.В. Некрасова // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - ?2006: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (16-30 черв. 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.1: Право. - С. 77-79.

11. Некрасова Т.В. Концепція забезпечення гармонізації конкурентного законодавства України з країнами ЄС / Т.В. Некрасова // Наука: теорія та практика - ?2006: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (21-31 серп. 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.1: Право. - С. 87-89.

12. Некрасова Т.В. Щодо деяких питань надання комплексної державної допомоги в ЄС та Україні / Т.В. Некрасова // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (27 жовт. 2006 р.) / Донец. юрид. ін-т Луганського держ. ун-ту внутрішніх справ МВС України. - Донецьк: Норд-пресс, 2006. - Ч. ІІ. - С. 84-86.

13. Некрасова Т.В. Щодо вдосконалення законодавства у сфері надання державної допомоги суб'єктам господарювання / Т.В. Некрасова // Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование: матер. Междунар. науч.-прак. конф. (Донецк - Святогорск, 16-17 апр. 2009 г.) / МОН Украины. Донецкий нац. ун-т. - Донецк: Юго-восток ЛТД, 2009. - С. 104-106.

14. Некрасова Т.В. Щодо вдосконалення порядку надання державної допомоги суб'єктам господарювання / Т.В. Некрасова // Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украине и пути их устранения: матер. Второй междунар. науч.-практ. интернет-конф. (2-5 июня 2009 г.) / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. - Донецк: Вебер, 2009. - С. 167-172.

АНОТАЦІЯ

Некрасова Т.В. Правове регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню проблем правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Проведено аналіз особливостей, видів та форм державної допомоги суб'єктів господарювання, правових основ державного контролю у сфері державної допомоги. Запропоновано поняття державної допомоги суб'єктам господарювання. Досліджено напрямки розвитку законодавства, що визначає порядок надання державної допомоги суб'єктам господарювання, запропоновано класифікацію державної допомоги. Дано характеристику законодавства про надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання надання державної допомоги суб'єктам господарювання на регіональному, галузевому та загальнодержавному рівнях. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства Світової організації торгівлі, Європейського союзу та України в сфері державної допомоги суб'єктам господарювання. Розроблено пропозиції щодо гармонізації законодавства України та ЄС про надання державної допомоги суб'єктам господарювання.

Ключові слова: державна допомога, суб'єкт господарювання, правове регулювання, державний контроль, форми та види державної допомоги, напрямки державної допомоги, порядок надання державної допомоги, Світова організація торгівлі, Європейський Союз, гармонізація.

Некрасова Т.В. Правовое регулирование оказания государственной помощи субъектам хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право, хозяйственно-процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблем правового регулирования предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования. Проведенный анализ научных положений, законодательства и практики его применения, а также опыта других стран позволил сформулировать предложения и рекомендации теоретического и практического характера относительно совершенствования правового регулирования оказания государственной помощи субъектам хозяйствования.

Аргументирована целесообразность систематизации законодательства в сфере государственной помощи субъектов хозяйствования.

В первом разделе исследовано понятие государственной помощи субъектам хозяйствования и дана ее общая характеристика. Проанализированы определения понятия государственной помощи, содержащиеся в зарубежном законодательстве, а также отечественной и зарубежной литературе. Сформулировано определение понятия государственной помощи субъектам хозяйствования. Отмечено, что в правовой науке и законодательстве к понятию государственной помощи есть несколько подходов. Обосновывается положение о том, что использование термина “государственная помощь” является наиболее адекватным в современных условиях хозяйственной деятельности и с точки зрения международных правил, принятых Украиной.

Разработана классификация государственной помощи. Исследованы основные формы предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования. Проанализировано понятие и признаки субсидий как одной из основных форм государственной помощи субъектам хозяйствования. Рассмотрены такие формы государственной помощи субъектам хозяйствования, как дотации, заем, участие в акционерном капитале, предоставление государственных гарантий в случае невыполнения субъектами хозяйствования своих обязательств перед кредиторами, налоговые льготы, обеспечение субъектов хозяйствования имуществом, мораторий на принудительную реализацию имущества отдельных категорий субъектов хозяйствования.

Проанализированы основные направления законодательства в сфере государственной помощи субъектов хозяйствования.

Во втором разделе исследуются особенности правового регулирования предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования на региональном и местном уровне, общегосударственной помощи, и помощи на отраслевом уровне. Проанализированы основные направления государственной помощи на региональном и местном уровне, которая предоставляется субъектам хозяйствования посредством реализации государственных целевых программ развития отдельных административно-территориальных единиц, региональных и местных целевых программ, реализации инвестиционных проектов на территории свободных экономических зон, деятельности субъектов хозяйствования на депрессивных территориях и т.д. Рассмотрены основные направления и порядок предоставления общегосударственной помощи, которая направлена на развитие науки и техники, защиту окружающей среды, развитие социальной сферы. Проведен анализ правового режима предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования, которые функционируют в отдельных отраслях народного хозяйства. Установлены основные этапы предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования на отраслевом уровне. Разработаны предложения по совершенствованию правового регулирования предоставления субъектам хозяйствования государственной помощи на региональном, местном и отраслевом уровне, а также общегосударственной помощи. Исследовано понятие и правовые основы государственного контроля в сфере государственной помощи субъектов хозяйствования. Проанализированы полномочия органов государственной власти, осуществляющих контроль за предоставлением государственной помощи субъектам хозяйствования.

В третьем разделе исследован международный опыт правового регулирования государственной помощи субъектам хозяйствования. Проведен сравнительно-правовой анализ законодательства Украины о государственной помощи субъектов хозяйствования с основными положениями законодательства Всемирной торговой организации и Европейского союза. Исследованы особенности правового регулирования предоставления государственной помощи субъектам хозяйствования по законодательству Всемирной торговой организации. Выявлены направления государственной помощи, предоставление которой разрешено в государствах-членах Европейского союза. Обосновывается целесообразность использования зарубежного опыта и правил Всемирной торговой организации в части развития правового регулирования общегосударственной помощи.

...