Судове рішення в цивільному судочинстві

У підрозділі 3.4. “Вимоги до судового рішення як до процесуального документу” досліджуються вимоги, яким має відповідати судове рішення як процесуальний документ. Аргументується обґрунтованість структурованої побудови судового рішення, однак пропонується відкоректувати її, виділивши в ній п'ять складових частин (вступну, описову, обгрунтувальну, мотивувальну та резолютивну). Доводиться необхідність у розмежуванні «обґрунтування» та «мотивування» судового рішення. Аргументується доцільність повернення до практичної реалізації ідеї «неповного» тексту рішення, видачею якого можна обмежитись за умови відсутності його апеляційного оскарження або письмової заяви сторони чи особи, що брала участь у судовому розгляді. Пропонується конкретизувати вимоги щодо таємниці нарадчої кімнати та наслідків її порушення, уточнити нормативні вимоги до змісту окремих видів судового рішення, а також з метою уніфікації практики документально-процесуального оформлення судових наказів та заочних рішень внести відповідні доповнення до Постанови Пленуму ВСУ України «Про судове рішення».

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці актуальних проблем судового рішення у контексті здійснення владних повноважень суду як органу судової влади, а також формулюванні теоретичних положень та практичних висновків, спрямованих на подальше удосконалення цивільного процесуального закону та судової практики з метою підвищення ефективності судового захисту та створення такого процесуального механізму, який би забезпечив ухвалення судом справедливих та правосудних рішень.

У Висновках підбиваються підсумки дослідження і формулюються основні його результати, які є узагальненою теоретичною концепцією інституту судового рішення в цивільному судочинстві, що ґрунтується як на продовженні розвитку тих положень, які були сформульовані попередніми дослідниками проблем цивільного процесуального права, так і на принципово нових наукових підходах.

Основний науково-методологічний здобуток роботи полягає у дослідженні інституту судового рішення в якості динамічного процесуального інституту, зміни якого детермінуються з базовими характеристиками судової влади та правосуддя, де принциповим детермінатором виступає структура цивільного судочинства як комплексна система судових проваджень, оскільки судове рішення є необхідним компонентом цивільної процесуальної форми, в якому документально закріплюють процесуальні результати розгляду цивільної справи по суті.

У роботі відтворюється новий підхід в теорії судового рішення, внаслідок застосування якого: удосконалено визначення поняття судового рішення; розроблено альтернативну існуючим оптимальну процесуально-правову класифікацію судових рішень; дано більш повну методологічно-обгрунтовану юридичну характеристику наявним у процесуальному законі автономним судовим процедурам, у т.ч.спроценим (наказному провадженню, заочному порядку розгляду справи та провадженню у справі до судового розглдяу); запропоновано способи подальшого удосконалення цих процедур та ухвалюваних у їх мехах судових актів; поставлено нові акценти у проблематиці структури судового рішення як акту правосуддя.

Певне методологічне значення мають також і висновки щодо розширення логічного обсягу змісту нормативних вимог, яким має відповідати судове рішення, виявлення в них тих аспектів, які узгоджують ці вимоги із принципами верховенства права та істини у цивільному судочинстві. Це дозволило зробити більш повний аналіз нормативним критеріям оцінки відповідності судового рішення цим вимогам, що відтворюють як властивості самого рішення, так і характеризують відповідну процесуальну діяльність суду, а також запропонувати варіант удосконалення нормативного забезпечення відповідних правовідносин.

Принципове значення також має сформульоване положення про необхідність диференціації не тільки проваджень, а й окремих процедур цивільного судочинства, які у сучасних процесуальних законодавствах використовуються як інструменти забезпечення доступності та ефективності судочинства. Це дозволило сформулювати пропозоції щодо розширення номенклатури цих процедур та їх удосконалення у чинному ЦПК України.

Практичним результатом роботи є Проект «Закону про внесення змін та доповнень до ЦПК України» з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею, що є додатком до роботи.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Фазикош Г.В. Юридична та соціальна природа судового рішення в цивільному судочинстві: сучасні наукові погляди / Г.В.Фазикош // Право України, 2001. № 3. С. 57-60.

2. Фазикош Г.В. Щодо розширення логічного змісту поняття законності судового рішення / Г.В.Фазикош // Право України, 2001. № 12. С. 42-47.

3. Фазикош Г.В. Змагальний тип цивільного судочинства та вплив змагальних процедур на судове рішення / Г.В.Фазикош // Право України, 2002. №12. С. 27-32. Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2002. Вип.1. С. 138-146.

4. Фазикош Г.В. Судове рішення як компонент окремої судової процедури / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2006. Вип.5. С. 139-144.

5. Фазикош Г.В. Сумарне рішення як особливий вид судового рішення в межах самостійної судової процедури / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2006. Вип.6. С. 150-155.

6. Фазикош Г.В. Судовий наказ та наказне провадження у цивільному судочинстві України / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2007. Вип.7. С. 115 -119.

7. Фазикош Г.В. Заочне рішення в цивільному судочинстві (актуальні проблеми судової практики)/ Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2007. Вип.8. С. 205-209.

8. Фазикош Г.В. Становлення та розвиток доктрини судового рішення в цивільному процесуальному праві / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2008. Вип.9. С. 219-223.

9. Фазикош Г.В. Судове рішення в цивільному судочинстві (сутність та поняття). Учбове видання / Г.В.Фазикош. Ужгород: УжНУ, 2001. 52 с.

10. Фазикош Г.В. Судебное решение как форма защиты социальных прав граждан / Г.В.Фазикош // Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції: Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи (Ужгород, 21-22 жовтня 1999р.).Ч.II. Ужгород: УжДУ, 1999р. 367 с. С. 258-264.

11. Фазикош Г.В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб та порядок його здійснення (спори про визнання актів недійсними) / Г.В.Фазикош // Матеріали міжнародної наукової конференції: На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів. Ужгород: Науковий вісник УжДУ,спецвип.,2000. В.№3. 300 с. С. 25-31.

12. Фазикош Г.В. Обов'язковість судових рішень (Актуальні проблеми формування судової влади)/ Г.В.Фазикош // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика. Ужгород: в-о “Закарпаття”, 2000. 300 с. С. 248-254.

13. Фазикош Г.В. Класифікація судових рішень в цивільному судочинстві/ Г.В.Фазикош // Матер. наукової конференції молодих учених: Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності, Харків 20-21 грудня 2001р. НЮАУ ім. Я.Мудрого. 216 с. С. 74-76.

14.Фазикош Г.В. Право сторони на участь у розгляді справи ( проблемні питання) / Г.В.Фазикош // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції (25-26 січня 2007р.) За заг. ред. проф. В.В.Комарова. Х: Нац. юрид.акад. України, 2007. 300 с. 161-166.

АНОТАЦІЯ

Фазикош Г.В. Судове рішення в цивільному судочинстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню судового рішення як фундаментального інституту в цивільному процесуальному праві. Основний науково-методологічний здобуток роботи полягає у дослідженні судового рішення в якості динамічного процесуального інституту, зміни якого детермінуються з базовими характеристиками судової влади та правосуддя. Принциповим детермінатором виступає структура цивільного судочинства як комплексна система судових проваджень. Судове рішення розглядається як необхідний компонент цивільної процесуальної форми та як елемент правопорядку, основною якісною характеристикою якого є правосудність.

У роботі відтворюється новий підхід в теорії судового рішення, який дозволив удосконалити його визначення; розробити альтернативну існуючим оптимальну процесуально-правову класифікацію судових рішень, яка не пов'язана із характером владного припису; надати більш повну юридичну характеристику окремим судовим процедурам, передбаченим в чинному ЦПК України (наказному провадженню, заочному порядку розгляду справи та провадженню в справі до судового розгляду) та показати напрями їх удосконалення.

Внесено пропозиції щодо удосконалення процесуального закону, які викладено у формі Проекту Закону про внесення змін та доповнень до ЦПК України.

Ключові слова: судове рішення; судові провадження; класифікація судових рішень.

АННОТАЦИЯ

Фазикош А.В. Судебное решение в гражданском судопроизводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию фундаментального института гражданского процессуального права - судебному решению. Основной научно-методологический результат заключается в исследовании судебного решения в качестве динамического процессуального института, изменения которого детерминируются с базовыми характеристиками судебной власти и правосудия. Принципиальным детерминатором выступает структура гражданского судопроизводства как комплексная система судебных производств.

Судебное решение рассматривается как необходимый компонент гражданской процессуальной формы, в котором документально закрепляется процессуальные результаты рассмотрения дела по сути в пределах самостоятельной судебной процедуры. Доказывается, что связь между судебным решением и судебным производством является взаимоопределяющей при квалификации соответствующих элементов судопроизводства як процессуальной формы правосудия по гражданским делам, с помощью которой и обеспечивается единство и целостность этой формы. Обосновывается, что структура гражданского судопроизводства предопределяет видовую процессуальную классификацию судебных решений, позволяющую дать последним наиболее полную процессуальную характеристику.

Таким образом, в работе отображен новый научно-методологический подход в теории судебного решения, который позволил усовершенствовать определение этого процессуального феномена; разработать альтернативную существующим оптимальную классификацию судебного решения, которая не связана с характером содержащегося в нем властного веления суда; дать более полную процессуальную характеристику отдельным судебным процедурам, предусмотренным в ЦПК Украины (приказному производству, заочному порядку рассмотрения дела, производству в деле до судебного рассмотрения), а также показать направления их дальнейшего усовершенствования.

Автор впервые ставится вопрос о введении в гражданское судопроизводство Украины института суммарного решения в пределах нововведенной процедуры производства дела до судебного рассмотрения, центральным элементом которого является предварительное судебное заседание, обязательное по всем гражданским делам. Предлагается базовая интерпретация суммарного производства и суммарного решения.

В работе судебное решение рассматривается также как элемент правопорядка в государстве, главным качеством которого должна быть его правосудность. В этом контексте, нормативные требования, которым должно соответствовать судебное решение, и их логическое содержание рассматриваются как условия его правосудности. Судебные процедуры, направленные на постановление судами законных и обоснованных судебных решений, полностью защищающих права и законные интересы обратившихся в суд лиц, рассматриваются автором как процессуальные инструменты обеспечения эффективности и доступности правосудия, анализируются с точки зрения их рациональности и достаточности. Вносятся предложения по расширению номенклатуры этих процедур и их качественному изменению, которые направлены на повышение исполнимости судебных решений и эффективности их воздействия на те правоотношения, которые были предметом судебного рассмотрения.

Предложения по усовершенствованию гражданского процессуального законодательства излагаются в Проекте Закона Украины о внесении изменений и дополнений к ЦПК Украины.

Ключевые слова: судебное решение; судебные производства; классификация судебных решений.

SUMMARY

Dissertation for Candidate of Legal Sciences degree, specialized field 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International Private Law. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Kharkov, 2008.

The dissertation is dedicated to research a judgment as fundamental institute of civil procedure. Judgment's analysis as a dynamic procedural phenomenon, which modifications is in correlation with the basis characteristics of justice, is the main scientific methodological result of this dissertation. Here judgment is researching as structural component of civil procedure and as part of legal order in the state simultaneously. Author proves that civil procedure has relatively steadfast structure, court proceedings is a main parts (components) of this structure, judgment is a structural component of an autonomous court proceeding, because the procedural legal result is fixing and afterwards existing only in judgment's form.

Much attentions is devoted to the analysis of legal nature of different autonomous court proceedings of civil procedure in Ukraine and other countries, different types of judgment as a final court acts in this proceedings and juridical problems of legal protection of citizen's rights and interests by means of simplify court proceedings (an order, correspondence and summary proceedings).

In consequence the author makes suggestions concerning improvement of civil procedural legislation.