Організаційно-правові механізми реалізації державної молодіжної політики в Україні на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський регіональний інститут державного управління

Національна академія державного управління

при Президентові України

Парубчак Іван Орестович

УДК 351: 329.78 (477)(008) + 353.1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

В УКРАЇНІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02. Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, доцент, старший науковий співробітник ШЕВЧУК Петро Іванович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, заступник директора

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор СУРМІН Юрій Петрович, Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора, заслужений діяч науки і техніки України

кандидат наук з державного управління, доцент Кривачук Людмила Федорівна, Львівська державна фінансова академія, вчений секретар

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (79491, м.Львів, смт.Брюховичі, вул.Сухомлинського, 16)

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 І.І.Козак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається змінами у структурі суспільно - політичного розвитку нашої країни, зростанням у цьому процесі ролі молоді та труднощами вирішення її проблем, що обумовлює необхідність формування нової молодіжної політики, спрямованої на побудову демократичної, правової держави.

Особливість сучасного стану молодіжної політики в Україні полягає в тому, що чинна нормативно-правова база цієї політики не цілком відповідає новим реаліям, не дозволяє активізувати повною мірою інститути громадянського суспільства, не сприяє вирішенню багатьох життєвих проблем молоді, блокується недостатністю відповідних ресурсів. Крім того, у цій базі не зовсім чітко відображаються регіональні особливості як молоді, так і молодіжної політики, що робить цю політику недостатньо ефективною, формально-схематичною, неспроможною до активізації регіонального потенціалу молодіжної соціалізації.

Тому, на даний час, в Україні загострюється необхідність аналізу поетапного становлення державної молодіжної політики, підвищення ефективності діяльності державних інституцій та розробки практичних кроків у вирішенні наболілих молодіжних проблем. Проведене дисертаційне дослідження знаходиться в контексті сучасного державотворення, одним із важливих процесів якого є формування ефективної державної молодіжної політики, її регіональної моделі, яка має ґрунтуватись на відповідній організаційно - правовій базі.

Деякі важливі питання формування теоретичних засад та практичної реалізації молодіжної політики знайшли своє відображення у працях як українських науковців, так і представників ближнього та далекого зарубіжжя. Серед праць вітчизняних фахівців, які займаються дослідженнями різних аспектів молодіжної політики, заслуговують на увагу роботи О.Артюх, Є.Бородіна, О.Валевського, М.Головатого, А.Камінського, Л.Кривачук, О.Корнієвського, О.Лазор, Л.Нагорної, В.Орлова, О.Панасюри, А.Пойченка, М.Перепелиці, Д.Прохи, Т.Проценко, В.Ребкала, М.Скульги, Т.Сторожук, С.Толстоухової, В.Цвєткова, Н.Черниш, С.Чукут, Т.Шпачинської, О.Яременко та інших. Значний вплив на формування сучасних теоретичних розробок та концепцій розвитку молодіжної політики мають дослідження зарубіжних вчених, зокрема С.Алещонка, Б.Грушина, Р.Зінька, І.Ільїнського, А.Карпова, П.Кваккестейна, В.Лісовського, В.Лукова, К.Лазоса, В.Нехаєва, Є.Соболєва, М.Таранцова, Р.Тимофеєва, М.Харісона та інших.

Однак, попри такий значний доробок у дослідженні проблем молодіжної політики, вона є не досить повно концептуально осмисленою та частково позбавлена обґрунтованих фундаментальних наукових підходів і практичних рекомендацій з використання можливостей нормативно-правової бази та управління молодіжною політикою, насамперед в її регіональному аспекті. Наведене визначає, що дослідження організаційно-правових механізмів реалізації державної молодіжної політики в Україні на регіональному рівні є дуже актуальним, практично значущим, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження органічно пов'язана з плановим науковим проектом Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування" (ДР № 0100V002070), складовою частиною якого є науково-дослідна розробка Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України "Механізми підвищення ефективності державного управління і місцевого самоврядування в регіоні", у виконанні якої автор брав безпосередню участь, зокрема під час дослідження питань молодіжної політики на регіональному рівні за темою: "Роль зв'язків з громадськістю у забезпеченні стійкого розвитку територіальної громади" (ДР № 0108U001510).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій реалізації організаційно-правових механізмів державної молодіжної політики в Україні на регіональному рівні.

Для досягнення поставленої мети дослідження були поставлені такі завдання: влада державний молодіжний політика регіональний

- визначити теоретико-методологічні засади формування та реалізації державної молодіжної політики;

- проаналізувати стан та проблеми реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні;

- визначити роль місцевих органів влади у реалізації заходів державної молодіжної політики на регіональному рівні;

- узагальнити діяльність молодіжних організацій західного регіону України у реалізації заходів молодіжної політики на регіональному рівні;

- вивчити зарубіжний досвід реалізації молодіжної політики з метою запровадження його кращих прикладів на вітчизняному ґрунті;

- окреслити шляхи удосконалення управлінням молодіжною політикою в соціокультурній сфері;

- надати практичні рекомендації щодо реалізації молодіжної політики на регіональному рівні, розробивши та доповнивши її основні напрями, принципи здійснення та механізми забезпечення.

Об'єкт дослідження - процес реалізації державної молодіжної політики в Україні.

Предмет дослідження - організаційно - правові механізми реалізації державної молодіжної політики в Україні на регіональному рівні.

Гіпотеза дослідження - ґрунтується на припущенні, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування сумісно із залученням молодіжних громадських організацій при застосуванні комплексу науково - обґрунтованих напрямків, форм, методів та інструментів державно-управлінської діяльності буде сприяти ефективній реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні.

Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс загальнонаукових, конкретно наукових та спеціальних методів як теоретичного, так і емпіричного рівня.

Методологічну основу дослідження на теоретичному рівні становили такі методи: аналітичний (аналіз проблем молоді, молодіжної політики, регіонального розвитку), системний (дослідження структури та функцій молодіжної політики), порівняльний та порівняльно-історичний (порівняння історичних та регіональних практик молодіжної політики, насамперед співставлення етапів розвитку державної молодіжної політики в радянський період та за роки незалежності України); прогностичний (розробка перспективних пропозицій щодо удосконалення державної молодіжної політики, застосування яких найбільш повно сприятиме ефективній її реалізації), узагальнення (обґрунтування перенесення окремих практик, напрямів та методів роботи місцевих органів влади з молоддю Львівської області на молодіжну політику України загалом), моделювання (розробка організаційно-нормативної моделі регіональної молодіжної політики).

На емпіричному рівні використовувались такі методи, як статистичний (аналіз даних загальнодержавної та регіональної статистики щодо проблем молоді та молодіжної політики) та соціологічний (аналіз результатів соціологічних досліджень молоді, щодо соціальної значимості молодіжних організацій Львівської області).

До спеціальних наукових методів дослідження, належать: аналітико - синтетичний (аналіз наукової літератури, співвідношення дефініцій); формально - логічний (з'ясування принципів діяльності органів державного управління в контексті реалізації державної молодіжної політики); нормативно-правовий аналіз (порівняння нормативно-правових актів, аналіз закономірностей розвитку нормативно - правової бази у сфері ДМП), аналізу ситуацій (опис конкретних ситуацій у функціонуванні інституцій та об'єктів молодіжної політики).

Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з царини теорії та практики державного управління молодіжною політикою.

Емпіричною базою дослідження стали нормативно - правові акти; статистичні дані, які характеризують становище молоді; результати власних і долучених державно-управлінських та соціологічних досліджень з питань розробки та реалізації державної молодіжної політики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі:

вперше:

- запропоновано змістовне формування комплексу взаємодоповнюючих видів головних механізмів реалізації основних завдань молодіжної політики на регіональному рівні - правового, організаційного, фінансового та інформаційного забезпечення, а саме: завершення формування нормативно - правової бази шляхом розроблення та прийняття Молодіжного кодексу; удосконалення методів управління галуззю; забезпечення стабільного фінансування державних та регіональних молодіжних програм на основі державних соціальних стандартів; удосконалення звітності та широке запровадження інформаційних технологій в молодіжну політику регіонального рівня.

удосконалено:

- систему принципів здійснення державної молодіжної політики, яка охоплює взаємопов'язані принципи: єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації ДМП; взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції та цілеспрямованості у здійсненні ДМП; цільового фінансування, прогнозування та програмно - інформаційного забезпечення ДМП; профілактики соціальних ризиків у молодіжному середовищі; легалізації соціальної захищеності молоді; комплексності молодіжної політики; адекватності, диференційованості та стійкості соціальних гарантій молоді; активності молодіжної політики; пріоритету соціальних інтересів молодої людини як особистості; єдності організаційних та самоорганізаційних засад у реалізації ДМП; єдності централізованих і децентралізованих засад у реалізації ДМП;

- професійно - кваліфікаційні вимоги до менеджера з реалізації молодіжної політики: професійне володіння перспективним та стратегічнім плануванням, формуванням відносин усередині організації, побудовою корпоративних правил поведінки організації (установи) в суспільстві, уміння ефективно працювати з людьми і серед людей, об'єктивно оцінювати характер людей та їхні мотивації, ефективно керувати персоналом, що підтверджено практичними застосуваннями у ряді інституцій роботи з молоддю у Львівській області;

- основи діяльності вітчизняних молодіжних організацій та об'єднань, а саме: принципи, механізми і моделі, насамперед необхідність використання принципів тісної співпраці місцевих органів влади з молодіжними організаціями та об'єднаннями, використання в реалізації державної молодіжної політики місцевими органами влади ефективних форм і методів роботи;

- підходи щодо використання в Україні окремих елементів реалізації молодіжної політики європейських країн: наближеної до реалізації в Україні протекційної моделі молодіжної політики, яка властива країнам Центральної Європи (зокрема Німеччині); диспозиційні типології роботи з молоддю: універсальна / патерналістська, ліберальна / громадівська, консервативна / корпоратиська та середньоморська / субінституціональна (чи католицька); універсального типу роботи з молоддю, який в основному ґрунтується на громадівських формах разом із зацікавленою участю держави у розширенні освітніх заходів і з позитивом ліберального типу роботи з молоддю.

набули подальшого розвитку:

- основні функції та пріоритетні напрями здійснення державної молодіжної політики, яка в умовах трансформаційних процесів України та європейської інтеграції має реалізовуватись з урахуванням специфіки окремих категорій молоді та регіональних умов і особливостей;

- основні напрямки удосконалення діяльності вітчизняних громадських молодіжних організацій як суб'єктів реалізації молодіжної політики, а саме: посилення контактів між різними громадськими молодіжними організаціями; набуття концептуальності, програмного характеру та системності співпраці місцевих органів влади з реалізації державної молодіжної політики з усіма молодіжними громадськими організаціями, неформальними групами і об'єднаннями; посилення дієвості координаційних органів, насамперед Ради молодіжних організацій; розвиток кооперації зусиль між однопрофільними молодіжними організаціями; пошук єдності поглядів і дій щодо стратегії ролі молодіжних організацій у розв'язанні проблем молоді;

- засади співпраці органів державної влади та громадських організацій у напрямку використання системи громадсько-державного управління молодіжною соціокультурною сферою шляхом оновлення чинної системи управління сферою на громадсько-державне управління, при якому головну роль відіграватиме громадськість, а органи державного управління будуть лише виконавцями рішень, прийнятих демократичним шляхом, що веде до змін основних функцій органів управління та вимог до професійності керівників у випадку державно-громадської системи провадження діяльності;

- засади громадянської освіти, яка розглядається як ефективний засіб формування ціннісних орієнтацій, мотивації та основних вмінь, необхідних молоді для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, сприятиме становленню її активної позиції щодо реалізації демократичних ідеалів та цінностей у нашій державі.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційного дослідження стали основою розроблення методичних рекомендацій щодо змісту та взаємодії комплексу взаємодоповнюючих механізмів реалізації державної молодіжної політики, які можуть бути використані на різних рівнях підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з державного управління, а також у їх практичній діяльності. Теоретичні положення дисертації доведені до рівня конкретних пропозицій та були використані:

- у Буській районній раді Львівської області під час організації відповідних заходів спільно з молодіжними організаціями району (довідка про впровадження № 11 від 14.01.09р.);

- у Сокальській районній раді Львівської області, де протягом 2004-2008 рр. було проведено п'ять «круглих столів» на різноманітну тематику соціально - економічного життя молоді району з використанням пропозицій щодо організаційно - правового забезпечення у проведенні заходів з його покращення (довідка про впровадження № 9 від 12.01.09р.);

- у Пустомитівській районній державній адміністрації Львівської області під час співпраці з районним центром соціальних служб для молоді у теоретико - методологічному напрямі (довідка про впровадження №14 від 22.01.09р.);

- в управлінні сім'ї та молоді Львівської облдержадміністрації щодо напрацювання методологічних рекомендацій з упорядкування напрямів і методів роботи управління щодо життєдіяльності сільської молоді (довідка про впровадження № 18/04 від 22.01.09р.).

Наукові висновки та практичні рекомендації щодо розвитку організаційно-правових механізмів реалізації державної молодіжної політики можуть бути використані:

- у законотворчій діяльності з метою вдосконалення чинного законодавства України щодо молодіжної політики;

- у нормативно - правовій діяльності владних інститутів регіонального рівня щодо покращення шляхів реалізації державної молодіжної політики;

- у процесі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань розвитку та реалізації молодіжної політики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі й ті, які характеризують наукову новизну, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на міжкафедральному семінарі кафедр політичних наук і філософії, менеджменту організацій, управління персоналом та державної служби, державного управління та місцевого самоврядування, європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління академії державного управління при Президентові України.

Основні аспекти досліджуваної проблеми щодо організаційно - правових механізмів реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні були апробовані на шести науково-практичних конференціях, а саме: «Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції» м.Львів, ЛРІДУ НАДУ, 23.01.04р.; «Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія», м.Львів, ЛРІДУ НАДУ, 27.01.05р.; «Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні», м.Львів, ЛРІДУ НАДУ, 20.01.06р.; «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика», м.Львів, ЛРІДУ НАДУ, 23.03.07р.; «Демократичні стандарти врядування та публічного адміністрування», м.Львів, ЛРІДУ НАДУ, 04.04.08р.; «Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти». Львів, ЛНМУ ім.Д.Галицького, 26.03.2009р.; у навчальному процесі підвищення кваліфікації слухачів ЛРІДУ НАДУ.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 11 наукових працях загальним обсягом 4,95 др. арк., серед них - 5 одноосібних загальним обсягом 3,85 др. арк., які надруковані у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (359 поз.), 6 таблиць та 6 рисунків. Обсяг дисертаційного дослідження 237 с., основного тексту 185 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її значущість, сформульовано мету, завдання та гіпотезу дослідження, визначені його об'єкт і предмет, наведено характеристику використаних методів дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів роботи, відомості про публікації за темою дисертації, зазначено структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі ”Теоретико-методологічні засади формування та реалізації державної молодіжної політики” зроблено огляд наукової літератури за темою дослідження. Дослідники О.Балакірєва, В.Бебик, О.Вакуленко, М.Головатий, В.Головенько, А.Ноур, М.Перепелиця, Р.Сторожук, О.Яременко на основі опрацювання теоретичних розробок і практичного, як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду науково обґрунтували і виробили окремі засади, напрями впровадження та механізми реалізації сучасної державної молодіжної політики в Україні. Вчені І.Андрухів, О.Єригін, Р.Зінько, А.Камінський, С.Колосок, Л.Кривачук, О.Лазор, К.Лазос, Ф.Рудич, С.Тихомирова, Н.Черниш, А.Щиглик досліджували моделі молодіжної політики, можливі механізми її реалізації та роль молодіжних організацій у цьому процесі. Важливий обсяг досліджень було проведено в царині нормативно-правового забезпечення державної молодіжної політики, серед яких чільне місце займають розвідки історії ювенального молодіжного законодавства виконані Є. Бородіним, а також В.Бакуменко, В.Кампо, Н.Нижник, С.Околітою; особливості нормативно-правового забезпечення державної молодіжної політики на селі розглядає О.Панасюра. Питанням зайнятості молоді та розвитку молодіжного підприємництва присвятили свої дослідження О.Вакуленко, Н.Демчук, І.Демченко, Н.Комарова, М.Куцоконь, В.Столєтова, Т.Шпачинська, О.Яременко. Розвиток молодіжного руху з врахуванням його особливих аспектів описали в своїх роботах О.Корнієвський, І.Коляка, В.Кулік, В.Рябіка, В.Чупров, О.Хуснутдінов, О.Шаповалов, В.Якушик; а зарубіжний досвід молодіжного виховання пропонують у своїх публікаціях Ю.Грийс, Р.Зіньков, Н.Кудряченко, І.Мануйнов, Р.Сторожук, Д.Тревельян, Е.Шаповал. Дослідження певної специфічної для України діяльності, а саме регіональної молодіжної політики, її засад та механізмів реалізації проводили Я.Немировський, Д.Проха, Т.Проценко, М.Шульга, М.Перепелиця, в останній із перелічених робіт зроблено спробу заповнити певні прогалини в дослідженні державної молодіжної політики, зокрема на регіональному рівні.

Уточнено поняття та сутність державної молодіжної політики, яка згідно з визначенням М.Головатого, є насамперед, налагодження стійкої регулятивної системи у відносинах молодої людини та суспільства, держави, запобігання дестабілізаційним процесам у молодіжному середовищі і спрямування енергії молоді у русло виконання корисних суспільно-економічних програм. Регіональна молодіжна політика є складовою ланкою загальнонаціональної програми і виконує регулятивну функцію у відносинах молодіжного середовища та суспільства загалом. Саме регіональний рівень молодіжної політики був і залишається найважливішим, тому що на ньому відбувається не лише вирішення значної частини молодіжних проблем, але й діють механізми соціалізації молоді.

Більшість науковців та практиків вважає, що державна молодіжна політика в адміністративно-територіальних утвореннях усіх рівнів та територіальних громадах здійснюється за такими загальними напрямами:

- створення умов та гарантій для соціального становлення і розвитку молоді у відповідній сфері її життєдіяльності;

- виховання молодого покоління;

- забезпечення механізмів реалізації державної молодіжної політики.

Досліджено, що окремих (самостійних) принципів, на яких повинна ґрунтуватись регіональна молодіжна політика немає. До регіонального рівня державної молодіжної політики зазвичай залучають головні принципи цієї політики, які містяться у Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» та фрагментарні зауваги деяких досліджень, котрі загалом не визначають основних засад формування та реалізації ДМП на сучасному етапі, а лише декларують про: повагу до поглядів молоді та її переконань; надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі та молоді зокрема; правовий та соціальний захист молодих людей, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку; сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Автор удосконалив та доповнив принципи реалізації державної молодіжної політики, які найбільш повно відповідають потребам молодіжної галузі (насамперед на регіональному рівні): принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації ДМП; принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції та цілеспрямованості у здійсненні ДМП; принцип цільового фінансування, прогнозування та програмно - інформаційного забезпечення ДМП; принцип профілактики соціальних ризиків у молодіжному середовищі; принцип легалізації соціальної захищеності молоді; принцип комплексності молодіжної політики; принцип адекватності, диференційованості та стійкості соціальних гарантій молоді; принцип активності молодіжної політики; принцип єдності організаційних та самоорганізаційних засад у реалізації ДМП; принцип єдності централізованих і децентралізованих засад у реалізації ДМП. Використання зазначених принципів безперечно буде впливати на повне врахування потреб молоді на усіх етапах здійснення державної молодіжної політики.

Проведено порівняння історичних та регіональних аспектів, зокрема співставлення етапів розвитку державної молодіжної політики за період кінця 70 років минулого століття - початок XXI ст., тобто того періоду, коли відбувалися зміни соціально-економічних формацій нашої держави, що мало значний вплив на формування питань молодіжної політики. Саме в цей час було покладено початок запровадження новітніх засад молодіжної політики (головними з яких є повага до поглядів молоді та її переконань і сприяння ініціативі та активності молоді у всіх сферах життєдіяльності суспільства), котрі є чинними і на сучасному етапі розвитку України. Проведено аналіз молодіжної політики, системно досліджено структуру та функції молодіжної політики.

Дослідження правового забезпечення державної молодіжної політики за роки незалежності дає право стверджувати, що на державному рівні, як правило, видавали законодавчі та нормативно-правові акти, які упорядковували діяльність, скеровану на організації, котрі працюють з молоддю, створюючи їм можливість функціонувати у правовому полі України. Показано, що немало чинних законодавчих та нормативно-правових актів, ухвалених без належного ресурсного забезпечення, не зважаючи на цілком прийнятні, гуманні норми, не спрацювали та були і залишаються декларативними, наслідком чого стало зростання зневіри молоді у державі.

Аналіз результатів реалізації нормативно-правової бази молодіжної політики регіонального рівня (зокрема Львівської області) свідчить, що на цьому рівні органам влади необхідно суттєво зміщувати основні акценти роботи з молоддю на розробку нових форм і методів діяльності, (організаційних, економічних, соціально - психологічних та спеціальних) максимально наближаючи їх до місця праці та проживання цієї категорії населення.

У другому розділі “Реалізація державної молодіжної політики на регіональному рівні: сучасний стан та проблеми”, ґрунтуючись на твердженні науковців Р.Рудніцької, О.Сидорчук та О.Стельмаха, що «механізм управління» - це штучно створена складна система, призначена для досягнення поставлених цілей, яка має визначену структуру, сукупність правових норм, методи, засоби, інструменти державного впливу на об'єкт управління та скерована для реалізації певної політики у визначеній сфері суспільного розвитку, у нашому випадку молодіжної політики, що дало можливість визначити основні напрями управлінських впливів цього механізму на сучасному етапі суспільного розвитку. Показано, що місцеві уряди основну увагу приділяли формуванню здорового способу життя та патріотичному вихованню молоді, її соціальному становленню і працевлаштуванню. Але, попри це, має місце низка проблем, які зумовлені певними об'єктивними та суб'єктивними причинами, головними серед яких є недостатній соціально-економічний розвиток регіонів; сильний вплив проявів негативних соціальних явищ; невідповідний менеджмент інституцій усіх рівнів, котрі працюють з молоддю.

Розглянуто напрямки та методи роботи з молоддю у сільській місцевості, цією особливою категорією населення України. Вивчено та проаналізовано проблеми, властиві молодіжному середовищу сільської молоді Львівської області. Окреслено ціннісні орієнтації сільської молоді, основні цілі та орієнтири в її самореалізації. Запропоновано напрямки упорядкування розрізнених форм та методів розвитку сільської молоді, які слід інтерполювати і на інші регіони нашої держави.

Проведено аналіз діяльності громадських молодіжних організацій та об'єднань ряду регіонів України з метою залучення та поширення їхнього позитивного досвіду з реалізації молодіжної політики. Особливу увагу приділено саме досвіду роботи громадських молодіжних організацій західного регіону України, враховуючи їхню ментальну спорідненість та близькість особливостей історичного формування.

З метою оцінювання рівня реалізації заходів молодіжної політики на регіональному рівні шляхом соціологічного опитування студентської молоді Львівської області щодо її ставлення до соціальної цінності (чи дієвості і необхідності функціонування) молодіжних громадських організацій, автором встановлено, що значна кількість респондентів (21,49%) вибрала відповідь, котра звучала так: "молодіжні організації не потрібні і вони не вирішують жодних молодіжних проблем", а відповідь про доцільність та необхідність існування молодіжних організацій та готовність працювати у них була властива лише 17,98% опитаних. Результати опитування зображено на рис.1.

Такі результати дослідження свідчать про переважання у молодої частини українського суспільства індивідуалістичної концепції людини та поступового відходу від персоналістичної концепції людини. Для формування громадянського суспільства в нашій державі, яке повинно ґрунтуватись на персоналістичній концепції людини, місцевим органам влади та МГО слід проводити дієву роботу по залученню молоді до громадської діяльності.

На основі проведеного аналізу спільних елементів реалізації молодіжної політики і ролі та місця молодіжного сектору в європейських країнах та нашій державі засвідчено, що в Україні на сучасному етапі її розвитку діє схема з обмеженим молодіжним сектором, до якого в різні періоди долучали (та долучають і надалі) питання сім'ї та спорту в різних комбінаціях. Останнє, як свідчить практика, зовсім не сприяє ефективному розвитку молодіжної політики та скеруванню необхідних ресурсів на потреби молоді.

Проведене автором порівняння моделей молодіжної політики країн Європейського Союзу (універсальної, протекційної, громадівської, централізованої) дає право стверджувати про неможливість безпосереднього переносу будь-якої закордонної моделі на суспільне тло нашої держави, можливо лише використовувати кращі елементи структури чи технологій її реалізації, враховуючи наш національний менталітет та сучасний соціально-економічний розвиток України. Показано, що найбільш наближеною до реалізації в Україні є протекційна модель молодіжної політики, властива країнам Центральної Європи (зокрема Німеччині). Результати спільного аналізу європейських типів щодо роботи з молоддю (котрі корелюють із вищенаведеними моделями молодіжної політики) дають право зробити припущення, що найбільш сприйнятливими для України слід вважати універсальний / патерналістський та ліберальний / громадівський типи таких робіт, тому, що саме вони служать розвитку громадівської взаємодії, яка сприятиме зростанню ролі молодіжних громадських організацій у нашому суспільстві та розширенню кількості їх членів, чого так бракує на даний час (слід зауважити, що членами МГО у Львівській області є лише 5% молоді, подібна статистика властива і іншим регіонам нашої країни).

У третьому розділі “Основні напрями підвищення ефективності реалізації державної молодіжної політики” показано, що немало чинних законодавчих та нормативно - правових актів (більш ніж вісімдесят), ухвалених без належного ресурсного забезпечення, не зважаючи на цілком прийнятні, гуманні норми, не спрацювали та були і залишаються декларативними, наслідком чого стало зростання зневіри молоді у державі. З метою досягнення високої ефективності трансформаційних процесів державна молодіжна політика повинна реалізовуватись з урахуванням специфіки окремих категорій молоді та регіональних умов і особливостей.

Вихованню молодої частини українського суспільства, безперечно, сприятиме широке використання громадянської освіти, метою якої є формування особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовністю до компетентної участі в суспільному житті. Громадянська освіта в основному скерована на молоде покоління, вона дозволяє не лише сформувати мотивацію та основні вміння, котрі необхідні молоді для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, але й сприятиме становленню її активної позиції щодо реалізації демократичних ідеалів та цінностей у нашій державі.

Визначено, що головними стратегічними напрямами державної молодіжної політики у соціокультурній сфері повинні стати: неухильне дотримання правових, економічних засад і гарантій для самореалізації молоді; забезпечення якісної і доступної освіти, всебічного розвитку науки, культури, духовності; забезпечення єдиного стандарту надання необхідних адміністративних послуг молоді та створення соціального стандарту для неї; гарантування свободи слова і думки, вільного доступу молоді до інформації. Реалізація політики щодо розвитку цієї сфери забезпечить продовження структурної перебудови в галузі культури і мистецтва.

Враховуючи, що механізми державного управління мають ряд видів, а саме: правовий, організаційний, фінансовий (економічний) інформаційний, політичний, мотиваційний тощо, автором запропоноване змістовне формування комплексу взаємодоповнюючих видів головних механізмів реалізації основних завдань державної молодіжної політики на регіональному рівні, зокрема: правового, організаційного, фінансового, та інформаційного забезпечення.

Правове забезпечення передбачає: розробити та прийняти Молодіжний кодекс; завершити формування нормативно - правової бази, яка регламентує провадження активної та дієвої молодіжної політики; підвищити ефективність функціонування судової та законодавчої гілок влади в частині забезпечення гарантій у молодіжній сфері; впровадити незалежну наукову та громадську експертизу законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються молодіжної політики.

Організаційне забезпечення передбачає: підвищити ефективність функціонування інститутів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування усіх рівнів, зокрема в напрямах ліквідації регіональних проблем молодіжної політики; вдосконалити управління молодіжною політикою, зокрема впровадити чіткий механізм контролю виконання законодавчих та нормативно - правових актів молодіжної політики; розробити та удосконалити методи управління галуззю, зокрема запровадити нові критерії до функціональних обов'язків менеджера з реалізації молодіжної політики регіонального (середнього) рівня.

Фінансове забезпечення передбачає: забезпечити стабільне фінансування складових молодіжної сфери і державних та регіональних молодіжних програм на основі державних соціальних стандартів для визначення фінансових нормативів формування бюджетів усіх рівнів; чітко обґрунтувати механізми визначення молодіжних трансферів, урахування їхніх реальних потреб і можливостей в регіонах; забезпечити цільове молодіжне спрямування видатків державного та місцевого бюджетів; раціоналізацію структури витрат бюджетів усіх рівнів зі спрямуванням бюджетних коштів на реалізацію заходів регіональної молодіжної політики; заохотити до спрямування коштів громадськими, некомерційними і підприємницькими організаціями (об'єднаннями, асоціаціями, фондами тощо) на молодіжні цілі; формувати пріоритети і механізми акумулювання та витрачання валютних коштів на розвиток молодіжної сфери; створити умови для розширення молодіжного житлового будівництва в регіоні за рахунок залучення фінансових коштів молоді та пільгового кредитування; розробити дієвий державний механізм залучення фінансових коштів усіх рівнів надходження для створення в регіоні нових робочих місць для молоді.

Інформаційне забезпечення передбачає: удосконалити статистичну звітність відповідно до вимог ефективного управління; запровадити інформаційні технології в молодіжну політику; моніторинг напрямів молодіжної політики на регіональному рівні.

Схему взаємодії вищеозначених механізмів реалізації основних завдань державної молодіжної політики на регіональному рівні показано на рис.2.

Рис. 2. Схема взаємодії механізмів реалізації основних завдань державної молодіжної політики на регіональному рівні

Узагальнюючи практичні напрацювання (на прикладі діяльності органів влади Львівської області) запропоновано доповнення до основних напрямів реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні.

Оцінка результативності виконання державних молодіжних програм свідчить про неврахування або ж несформованість та відсутність принципів ДМП, як на етапах формування, так і реалізації самої політики на усіх рівнях.

Для удосконалення системи реалізації державної молодіжної політики було запропоновано запровадження нових критеріїв до функціональних обов'язків менеджера з реалізації молодіжної політики. У інтерпретації автора дослідження «менеджер з реалізації молодіжної політики» - це представник органу влади, який обіймає постійну посаду на одному із напрямів реалізації державною молодіжною політикою і наділений відповідними повноваженнями щодо прийняття рішень з конкретного питання цієї галузі. Враховуючи, що у сучасних владних структурах, які працюють з молоддю, можна виокремити такі види розподілу діяльності менеджерів з реалізації молодіжної політики, такі як: функціональний; структурний (по вертикалі й горизонталі); технологічний і професійно-кваліфікаційний, автором визначено функції і рівні компетенції менеджерів на різних ланках управління молодіжною політикою (вищій, середній та низовій), а також підходи до формування командної роботи у розробленні та реалізації завдань молодіжної політики на сучасному етапі.

Узагальнюючи практичні напрацювання (на прикладі діяльності органів влади Львівської області) запропоновано доповнення до основних напрямів реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні. Значна частина цих доповнень була апробована автором у реальних умовах діяльності місцевих органів влади Львівської області за період 1995 - 2009 років.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково - практичне завдання, спрямоване на визначення та наукове обґрунтування основних шляхів удосконалення організаційно - правових механізмів реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки та внести певні пропозиції:

1. На основі аналізу реальної практики державного управління, законодавчої та нормативно - правової бази державної молодіжної політики, вітчизняної й зарубіжної наукової літератури встановлено, що ступінь дослідженості проблеми державного управління молодіжною політикою на регіональному рівні залишається недостатнім. Зокрема, принципи здійснення державної молодіжної політики, механізми реалізації основних завдань, роль громадських молодіжних організацій досліджувались побічно та фрагментарно, а їх результати залишаються розрізненими та методологічно не об'єднаними. Суттєвого вдосконалення вимагає нормативно - правова база державної молодіжної політики, яка суперечливо формувалася у перші роки незалежності України, є неповною, певною мірою декларативною, не має достатнього ресурсного забезпечення, наслідком чого стало зростання зневіри молоді до цієї політики.

2. Запропоновано систему принципів реалізації державної молодіжної політики, які найбільш повно відповідають потребам розроблення та реалізації цієї політики усіх рівнів. Це дає можливість комплексно розглянути потреби молоді в контексті її реалізації та самореалізації, визначити напрями діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування для забезпечення виконання прав і гарантій молоді.

3. Аналіз діяльності органів влади Львівської області з питань реалізації регіональної молодіжної політики встановив, що її заходи скеровані на потреби молоді територій, на формування здорового способу життя та патріотичне виховання молоді, соціальне становлення і працевлаштування, але попри це мають місце ряд проблем та недопрацювань, які зумовлені певними об'єктивними та суб'єктивними причинами, головними серед яких є недостатній соціально-економічний розвиток західного регіону, сильний вплив негативних соціальних явищ, невідповідний менеджмент інституцій, котрі працюють з молоддю.

4. Досвід діяльності громадських молодіжних організацій та об'єднань ряду регіонів України дає право зробити висновок, що вона ще не відповідає викликам сучасності, а причинами цього є відсутність контактів між різними громадськими молодіжними організаціями та чіткої системи співпраці молодіжної галузі з усіма МГО, незначне їх фінансове забезпечення з боку місцевих бюджетів, відсутність спільного координаційного органу та бажання кооперувати зусилля між однопрофільними молодіжними організаціями, недостатня організованість, відсутність єдності поглядів і дій щодо стратегії їхньої діяльності у розв'язанні проблем області тощо. Однак, позитивне значення для вдосконалення молодіжної політики в Україні має досвід роботи громадських молодіжних організацій західного регіону України, враховуючи їхню ментальну спорідненість та близькість особливостей історичного формування. З'ясовано, що незважаючи на започаткування новітніх форм молодіжного руху на цих теренах діяльність громадських молодіжних організацій ще є недостатньо ефективною.

5. Опираючись на результати проведеного соціологічного опитування студентської молоді Львівської області щодо її ставлення до соціальної цінності молодіжних громадських організацій встановлено, що значна кількість респондентів (21,49%) вибрала відповідь, котра звучала так: "молодіжні організації не потрібні і вони не вирішують жодних молодіжних проблем", а відповідь про доцільність та необхідність існування молодіжних організацій та готовність працювати у них була властива лише 17,98% опитаних. Це свідчить, з одного боку, про неефективність діяльності сучасних молодіжних громадських організацій, а, з іншого боку, про переважання у молодої частини нашого суспільства індивідуалістичної концепції людини та поступового відходу від персоналістичної концепції людини, котра ґрунтується на засадах особистого добробуту, добра конкретної людини (особи), яка твориться спільно з іншими членами спільноти та є реальним шляхом формування громадянського суспільства.

6. Проведений аналіз спільних елементів реалізації молодіжної політики, ролі та місця молодіжного сектору в європейських країнах та Україні показав, що в Україні на сучасному етапі її розвитку діє схема з обмеженим молодіжним сектором, до якого в різні періоди долучали (та долучають і надалі) питання сім'ї та спорту в різних комбінаціях. Найбільш наближеною до реалізації в Україні є протекційна модель молодіжної політики, властива країнам Центральної Європи (зокрема Німеччині). Отже, результати сумісного аналізу європейських типів щодо роботи з молоддю дають право зробити припущення, що найбільш сприйнятливими для України слід вважати універсальний / патерналістський та ліберальний / громадівський типи таких робіт, тому, що саме вони служать розвитку громадівської взаємодії, яка сприятиме зростанню ролі молодіжних громадських організацій, а це своєю чергою буде впливати на формування громадянського суспільства.

7. Аналіз ціннісних орієнтацій молоді встановив, що для формування молодої особистості необхідно широко використовувати громадянську освіту, котра дасть змогу не лише сформувати мотивацію та основні уміння, необхідні молоді для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, але й сприятиме становленню її активної позиції щодо реалізації демократичних ідеалів та цінностей у нашій державі.

8. На основі осмислення європейського та національного досвіду підвищення ефективності організації державного управління молодіжною політикою у соціокультурній сфері сформульовано висновок щодо заміни чинної системи управління нею на громадсько-державне управління, при якому головну роль відіграватиме громадськість, а органи державного управління будуть виконавцями рішень, прийнятих демократичним шляхом.

9. Проаналізовано стан реалізації державної молодіжної політики на державному і регіональному рівні та запропоновано запровадження нових критеріїв до функціональних обов'язків менеджера з реалізації молодіжної політики, яким є керівник, що обіймає постійну посаду на одному із напрямів управління молодіжною політикою та наділений визначеними повноваженнями щодо прийняття рішень з конкретного питання цієї галузі. Здійснено системний аналіз основних видів розподілу діяльності менеджерів з реалізації молодіжної політики: функціонального, структурного (по вертикалі та горизонталі), технологічного і професійно-кваліфікаційного та визначено їхні функції і рівні компетенції на різних ланках управління молодіжною політикою (вищій, середній та низовій).

10. Узагальнюючи теорію та практику державного управління молодіжною політикою запропоновано доповнення до основних напрямів реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні. Розроблено методичні рекомендації щодо змістовного формування та взаємодії комплексу видів головних механізмів реалізації ДМП, а саме: правового, фінансового, організаційного та інформаційного забезпечення. Показано, що лише на основі взаємодоповнення цих видів механізмів можливе досягнення позитивного результату в реалізації державної молодіжної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Парубчак І.О. Особливості державної молодіжної політики в трансформаційних процесах України [Текст] / І.О. Парубчак // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / Львів. регіон. ін-т держ. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за заг. ред. Чемериса А.О.- Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004/2005. - Вип. № 6/7.-С.89-96.

Парубчак І.О. Політико-правові засади реалізації державної молодіжної політики у Львівській області [Текст] / І.О.Парубчак // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / Львів. регіон. ін-т держ. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за заг. ред. Чемериса А.О. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. № 9. - С. 112 - 119.

Парубчак І.О. Роль місцевих органів виконавчої влади у формуванні структур по роботі з молоддю у Львівській області [Текст] / І.О.Парубчак // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / Львів. регіон. ін-т держ. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за заг. ред. Шевчука П.І. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. № 12. - С. 156 - 168.

Парубчак І.О. Сільська молодь Львівщини: основи соціально-економічної проблеми та шляхи її вирішення [Текст] / І.О.Парубчак // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / Львів. регіон. ін-т держ. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за заг. ред. Залуцького І.Р. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. № 11. -С. 167 - 179.

Парубчак І.О. Державне управління в контексті реалізації молодіжної політики в галузі культури і мистецтва [Текст] / І.О.Парубчак // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / Львів. регіон. ін-т держ. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за заг. ред. Загорського В.С. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. № 14/15.- С. 310 - 316.

Тези доповідей:

1. Парубчак І.О. Особливості державної молодіжної політики в трансформаційних процесах України [Текст] / І.О.Парубчак // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (23.01.04р.) / За заг. ред. А.О.Чемериса: - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. - С. 229 - 231.

2. Парубчак І.О. Політико - правові засади реалізації державної регіональної молодіжної політики [Текст] / І.О.Парубчак // Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (27.01.05р.) / За заг. ред. А.О.Чемериса: У 2 ч.- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - С. 83 - 85.

3. Парубчак І.О. Вдосконалення системи управління регіональною державною молодіжною політикою [Текст] / І.О.Парубчак // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (20.01.06р.) / За наук. ред. Я.Й.Малика: - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - С. 224 - 227.

4. Парубчак І.О. Концептуальні засади трансформації державної молодіжної політики в Україні [Текст] / І.О.Парубчак // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія і практика: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (22.03.07р.) / За заг. ред: П.І.Шевчука - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - С. 93 - 96.

5. Парубчак І.О. Демократичні стандарти врядування в галузі державної молодіжної політики України [Текст] / І.О.Парубчак // Демократичні стандарти врядування і публічного адміністрування: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (04.04.08р.) / За заг. ред. В.С.Загорського, А.В.Ліпенцева: - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. - С. 380 - 384.

6. Парубчак І.О. Біоетика і право як засоби соціального регулювання людства [Текст] / І.О.Парубчак // Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (26-27.03.09р.) / За заг. ред. Г.Терешкевич: - Львів: ЛНМУ ім.Д.Галицького, 2009. - С. 402 - 404.

АНОТАЦІЇ

Парубчак І.О. Організаційно-правові механізми реалізації державної молодіжної політики в Україні на регіональному рівні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. - Механізми державного управління. - Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Львів - 2009. - 235 с.

У дисертації узагальнено теоретико - методологічні та політико - правові передумови провадження молодіжної політики в Україні на регіональному рівні на сучасному етапі.

Проаналізовано стан наукової розробки, законодавчу та нормативно-правову базу реалізації державної молодіжної політики в колишній УРСР та Україні. Проаналізовано зміни структури "молодіжного" міністерства за період початку 90-х років ХХ століття до сучасності. Узагальнено діяльність молодіжних організацій західного регіону України у реалізації національної молодіжної політики, які проводять різноманітні організаційно-виховні заходи у роботі з молоддю та визначено ролі молодіжних громадських організацій і механізми їх взаємодії з владою.

...