Регуляторний вплив територіальних органів влади на розвиток підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регуляторний вплив територіальних органів влади на розвиток підприємницької діяльності

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах суттєвого значення в Україні набуває системне використання якісно нових джерел підвищення ефективності функціонування соціально орієнтованої економіки у поєднанні з таким розвитком економічних відносин, де провідну роль відіграє підприємництво як найбільш чутлива до активізації інноваційних процесів, змін у конкурентному середовищі, динамічного насичення ринку конкурентноздатними товарами і послугами форма організації виробництва.

Актуальність дослідження феномена підприємництва визначається необхідністю раціональної реструктуризації економіки, теоретичного обґрунтування форм і методів регуляторного впливу органів державного управління та органів місцевого самоврядування на розвиток підприємницької діяльності, розв'язання суперечності між її високою соціально-економічною значущістю і відносно низькою результативністю. Система заходів державної підтримки розвитку підприємництва, що здійснюється в Україні на центральному і особливо на регіональному рівнях управління, сьогодні є недосконалою, має суттєві прогалини, що свідчить про необхідність нових наукових досліджень та пошуків у цій царині.

Стан наукової розробки проблеми. Сутність і зміст підприємницької діяльності як в загальнотеоретичному, так і в практично-функціональному плані аналізуються у працях Л. Брентано, М. Вебера, П. Друкера, В. Зомбарта, Р. Кантільона, Д. Кейнса, Дж. Кларка, К. Маркса, А. Маршала, Д. Рікардо, П. Самуельсона, Ж.Б. Сея, А. Сміта, Є. Тоффлера, Ф. Хайєка, Р. Форстера, Й. Шумпетера та ін. Активізація досліджень проблем розвитку підприємництва в Україні пов'язана з ринковими перетвореннями, відображення яких у різних аспектах врегулювання відносин між державою і бізнесом прослідковується у дослідженнях відомих українських вчених В. Бакуменка, С. Білої, В. Бодрова, З. Варналія, К. Вашенка, В. Воротіна, А. Гальчинського, В. Гейця, І. Жиляєва, Е. Лібанової, Л. Лігоненка, Т. Кондратюк, О. Кужель, Д. Ляпіна, К. Ляпіної, В. Ляшенка, В. Мамонової, С. Реверчука, Т. Смовженко, В. Черняка, О. Щура та ін. Окремі питання щодо особливостей формування підприємницького середовища, державних і регіональних програм його підтримки, побудови системи плідного партнерства між бізнесом та владою, розробки доцільної структури територіальних органів влади, відповідальних за регуляторну політику, висвітлюють у своїх публікаціях О. Амосов, Г. Андрусенко, В. Бородюк, Т. Єфіменко, А. Дєгтяр, М. Долішній, С. Дрига, Н. Королевська, Ю. Куц, М. Латинін, Н. Мельтюхова, С. Мочерний, Г. Одінцова, І. Райнін, В. Савчук, В. Сизоненко, І. Сорока, М. Чумаченко, А. Чухно, А. Шегда, В. Юрчишин та ін.

У роботах зазначених авторів досліджуються окремі фактори сприяння розвитку підприємництва та причини його гальмування, основні механізми державного та регіонального впливу на цю сферу виробничих відносин, її динамічність та територіально-просторову маневреність. Проте наукове обґрунтування ефективної системи підприємництва на територіальному рівні та можливостей регуляторного впливу на неї не можна вважати достатньо опрацьованим. Зокрема, вимагають поглибленого дослідження концептуальні положення щодо організації державної системи підтримки підприємництва та особливостей регуляторного впливу на цей процес з боку територіальних органів влади. Саме це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління «Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади» (номер державної реєстрації 0105U002743) як складової Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування». Особистий внесок здобувача полягає в розробці рекомендацій відносно структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади щодо регулювання розвитку підприємницької діяльності, формування та реалізації регіональних програм розвитку підприємництва та удосконалення взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад щодо удосконалення реалізації державної регуляторної політики стосовно підприємницької діяльності на територіальному рівні та розробка рекомендацій по підвищенню ефективності управління розвитком підприємництва. Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

– з'ясувати сутність та зміст підприємницької діяльності як складного соціально-економічного явища;

– виявити специфічні особливості державного регулювання розвитку підприємництва;

– проаналізувати нормативно-правове забезпечення державної політики розвитку підприємницької діяльності;

– оцінити сучасний стан та перспективи підвищення дієвості державного впливу на підприємницьку діяльність;

– узагальнити світовий досвід формування і реалізації державної політики розвитку підприємництва;

– визначити заходи щодо впровадження ефективних форм соціального партнерства між владою і підприємницькими структурами;

– визначити підхід та обґрунтувати пріоритетні напрями державного впливу на вдосконалення підприємницької діяльності.

Об'єктом дослідження є державне регулювання розвитку підприємництва як особливого сектора національної економіки України.

Предмет дослідження - засоби регуляторного впливу органів влади на підвищення ефективності підприємницької діяльності.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети в дисертації використано сукупність загальнонаукових методів і форм наукового пізнання. Цілісність дослідження забезпечують системний та комплексний підходи. Метод логічного узагальнення застосовується для визначення ключових понять дисертаційного дослідження, історико-логічний метод - для уточнення сутнісних характеристик державного регулювання підприємництва, аналізу і синтезу - для з'ясування теоретичних засад регулювання розвитку підприємництва на територіальному рівні. При дослідженні тенденцій розвитку підприємництва використовуються методи статистичного аналізу та прогнозування.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають закони України, укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Держкомстату України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, регіональні програми розвитку підприємництва, монографічні дослідження закордонних і вітчизняних авторів, наукові статті, матеріали власного обстеження щодо ефективності діяльності органів влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні методів і форм регуляторної діяльності територіальних органів влади у сфері підприємництва та пріоритетних напрямків їх удосконалення. Отримані наукові результати полягають у такому:

вперше

– запропоновано підхід до визначення сутності та змісту поняття «підприємницька діяльність», який ґрунтується на теоретичному осмисленні еволюційного процесу формування її рольових та функціональних характеристик: ризиковість діяльності; орієнтація на інновації; самоврядність, суверенність, здатність до захисту від втручання держави; соціальна відповідальність; реформаторство виробництва з метою досягнення суспільного прогресу; формування конкурентного середовища, створення і розподіл власності; спрямованість на створення нового споживчого попиту та його задоволення;

– виокремлено сутнісні ознаки підприємництва як соціально-економічного явища, що дозволяє конкретизувати принципи взаємодії держави і підприємницьких структур: забезпечення збалансованості економічних інтересів сторін; легітимності суб'єктів взаємодії; морально-етичної, матеріальної, адміністративної і судової відповідальності сторін, що регламентується відповідним законодавством; взаємоузгодження механізмів саморегулювання і державного регулювання розвитку економіки;

удосконалено

– теоретичне обґрунтування підприємництва як одного з найважливіших елементів економічних відносин у сучасному світі, що являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на власний ризик і під власну майнову відповідальність громадян (об'єднань громадян), з виробництва продукції і надання послуг з метою одержання прибутку;

– тлумачення феномена підприємництва як реального фактора інноваційного розвитку економічних систем, «збудника» інституціональних перетворень та активізації використання інтелектуального потенціалу;

– розкриття підходів до розвитку форм взаємодії органів влади і підприємницьких структур, а також запровадження системи соціального контролю, суб'єктами якого на територіальному рівні виступають мешканці, підприємницькі та інші господарські структури регіону;

дістали подальший розвиток

– змістовні характеристики малого, середнього і великого підприємництва, що визначають формування комплексу заходів регуляторного впливу;

– обґрунтування чинників, що зумовлюють необхідність виокремлення системи територіального управління розвитком підприємницької діяльності (гетерогенні особливості розвитку; економічна, демографічна, природно-кліматична диференціація; бюджетні диспропорції; децентралізація управління та ін.);

– концептуальні засади розподілу повноважень регуляторного впливу на розвиток підприємництва між центральними та територіальними органами влади, що дозволить не лише уникнути їх дублювання, а й повніше враховувати регіональні особливості, ресурсний та кадровий потенціал окремих територій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнені і розроблені теоретичні положення та методичні підходи до формування державної політики розвитку підприємництва можуть бути використані при підготовці проектів законів, нормативно-правових актів, що регулюють формування національних та регіональних програм підтримки підприємництва.

Узагальнення та пропозиції, які стосуються питань вдосконалення механізмів взаємодії підприємницьких структур і державних установ для підвищення ефективності державної політики зайнятості населення та вибору оптимальних форм і методів економічного стимулювання підприємців з метою посилення соціальної складової господарської діяльності використані Головним управлінням економіки Харківської облдержадміністрації (довідка про впровадження №06-21/2331 від 13.11.2007 р.). Низка теоретичних положень, сформульованих у дисертації, використовується у навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки та економічна політика», «Менеджмент галузі» та «Маркетинг галузі» (акт про впровадження від 14.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні висновки та положення дисертаційної роботи оприлюднювались на V, VІ, VІІ, VIII та ІХ міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2005 р.; м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.), міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м. Жовті Води, 2005 р.), «Державне управління: теорія, практика, перспективи» (м. Харків, 2005 р.), «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики на перспективи впровадження» (м. Одеса, 2006 р.), «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика» (м. Львів, 2007 р.); «Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи» (м. Луцьк, 2007 р), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 2007 р.), «Інвестиційна складова сталого розвитку регіону» (м. Харків, 2008 р.), «Державне регулювання соціального підприємництва та соціально-відповідального бізнесу» (м. Харків, 2008 р.), IV міжнародному науковому форумі «Державна влада і місцеве самоуправління: історія і сучасність» (м. Санкт-Петербург, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 15 наукових працях, у т.ч. двох колективних монографіях, чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки «Державне управління». Загальний обсяг публікацій - 5,1 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 209 сторінок, у т. ч. 14 рисунків (на 8 с.), 12 таблиць (на 14 с.). Список використаних джерел налічує 179 найменувань (на 12 с.).

Основний зміст роботи

підприємницький політика державний правовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв'язок дослідження з науковими проектами, програмами і планами Інституту, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування та реалізації державної політики розвитку підприємництва» - містяться результати дослідження щодо теоретичного обґрунтування процесу державного регулювання розвитку підприємництва, зокрема, з'ясовано зміст поняття «підприємництво», проаналізовано сутнісні ознаки цієї форми бізнесу в системі соціально-економічних відносин, виокремлено його характерні ознаки як об'єкта державного регулювання, виявлено основні фактори підвищення підприємницької активності.

Погляди на підприємництво і підходи до оцінки його найважливіших функцій в економічному механізмі господарської діяльності відрізняються різноманітністю точок зору. Зокрема, фахівцями досліджуються окремі функції підприємництва, з'ясовуються причини його високої соціально-економічної значущості, розглядаються принципи існування як особливого типу господарювання з широким спектром соціальних, психологічних, організаційних і суто економічних характеристик, що дозволяє виокремити його з-поміж інших соціально-економічних явищ.

Як одна з форм економічної діяльності, підприємництво пройшло складний шлях становлення та розвитку. Узагальнення поглядів представників різних наукових шкіл і положень економічних теорій, які на протязі століть по-різному ставилися до підприємницької діяльності та державного втручання у ринкові механізми, дозволило виокремити такі основні напрями еволюції її рольових і функціональних характеристик: ризиковість діяльності (наукова школа фізіократів - Р. Кантільйон); орієнтація на застосування інновацій (німецька класична школа - Й. Тюнен.); самоврядність, суверенність, здатність до захисту від втручання держави (класична економічна теорія - К. Маркс, А. Маршал, А. Сміт, Д. Рікардо); соціальна відповідальність (теорія бюрократії - М. Вебер); реформаторство виробництва з метою досягнення суспільного прогресу (теорія економічної динаміки - Й. Шумпетер); формування конкурентного середовища, створення, накопичення і розподіл власності (система сучасних поглядів - З. Варналій, А. Шапіро); спрямованість на створення нового споживчого попиту та його задоволення (теорія динамічної рівноваги - П. Друкер).

Науковий аналіз підприємництва як об'єкта дослідження дає підстави стверджувати, що воно виступає не тільки як специфічний спосіб виробництва, а, насамперед, як сукупність суспільно-економічних відносин, і тому дослідження факторів, що становлять його сутність, є необхідною передумовою для прийняття ефективних управлінських рішень.

У другому розділі - «Аналіз форм і методів регулювання підприємництва» - з'ясовується рівень нормативно-правового забезпечення державної політики розвитку підприємницької діяльності, досліджуються сучасний стан та перспективи розвитку державного впливу на підприємництво в Україні, узагальнюються результати соціологічного дослідження стосовно формування та реалізації регуляторної політики, аналізується світовий досвід регулювання розвитку підприємництва.

Доведено, що формальні передумови для розвитку підприємництва в Україні були створені на початку 90-х років минулого століття: впорядкована нормативно-правова база, сформована широка мережа чисельних асоціацій, спілок підприємців та їх інфраструктура. Проте, стан підприємництва у перші роки незалежності свідчить, що на етапі зародження воно виявилося без належної організаційно-правової і ресурсної підтримки з боку держави, а період його становлення проходив під впливом важкої загальноекономічної ситуації в країні, інфляції та майже повного знецінення грошей.

Умови, в яких змушені працювати малі, середні та великі підприємства, є неоднорідними. Середовище існування кожного з цих видів підприємств визначається різним ступенем втручання державних установ у їх діяльність і диференційованим рівнем підтримки. У найбільш скрутному становищі опинились малі підприємства. У період з 1997 р. по 2007 р. визначилися деякі негативні тенденції розвитку цього сектора економіки: на тлі постійного збільшення загальної кількості малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення у всіх регіонах держави зафіксовано стійке скорочення середньої чисельності найманих працівників на одному малому підприємстві.

Алогічна ситуація простежується при порівнянні таких показників, як загальна кількість малих підприємств та середньорічна чисельність зайнятих на них осіб в окремих регіонах, які є типовими за переважною господарською спеціалізацією (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість малих підприємств та середньорічна чисельність осіб, зайнятих на малих підприємств за окремими регіонами України

Особливе занепокоєння викликає співвідношення чисельності осіб на малих підприємствах, прибутку, отриманого від діяльності таких структур, та рівень їх внеску у ВВП. Лише незначна частка малих підприємств є прибутковими, своєчасно і у повному обсязі виплачує заробітну платню працівникам та перераховує до бюджетів різних рівнів необхідні податки та збори. У структурі малого бізнесу превалюють сфери невиробничого характеру, особливо ті, де відносно швидко відбувається обіг коштів.

Для з'ясування сучасного стану державного впливу на підприємницьку діяльність, а також причин, що гальмують впровадження механізмів ефективної регуляторної політики в Україні, було проведене експертне опитування. За оцінкою працівників органів державного управління та органів місцевого самоврядування, які беруть участь у розробці основних положень регуляторної політики, і безпосередньо самих підприємців, діяльність центральних та територіальних органів влади щодо регулювання великого, середнього та малого підприємництва загалом сягає майже критичної межі. Результати соціологічного дослідження свідчать про значну відстороненість влади від бізнесу, слабкість партнерства між суб'єктами підприємницької діяльності, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відсутність скоординованих дій задля створення сприятливого бізнес-середовища. Особливо це стосується територіальних органів влади. Розв'язання проблеми ресурсного та правового забезпечення діяльності підприємницьких структур, підготовки для них професійних кадрів потребує значно більшої уваги з боку держави. Крім того, на думку переважної більшості респондентів, необхідно утворити чітку, прозору та зрозумілу для усіх сторін систему регулювання підприємницької діяльності.

Незважаючи на деякі позитивні зрушення в останні роки, не можна стверджувати, що заходи держави щодо впорядкування і підтримки вітчизняного підприємництва є достатньо ефективними, про що свідчать негативні тенденції економічного розвитку, знецінення національної валюти, переважання товарів широкого вжитку зарубіжних виробників у порівнянні з вітчизняними, загроза занепаду високотехнологічних галузей та ін.

У третьому розділі - «Пріоритетні напрями підвищення результативності регуляторного впливу на розвиток підприємницької діяльності» - викладено рекомендації щодо формування комплексу заходів, які мають здійснювати органи влади в залежності від об'єктів регуляторного впливу, а також обґрунтовуються підстави розподілу повноважень між суб'єктами управління у питаннях реалізації регуляторної політики.

Узагальнення теоретичних підходів, запропонованих науковцями щодо вдосконалення регуляторної політики, дослідження можливості використання в Україні світового досвіду з цих питань, вивчення законодавчо-нормативної бази, в межах якої суб'єкти підприємництва здійснюють свою діяльність, аналіз діючих форм і методів регуляторного впливу, апробація розробленого підходу до з'ясування ефективності регуляторних механізмів дають можливість визначити пріоритетні напрями підвищення результативності регуляторного впливу на розвиток підприємницької діяльності:

1. Органи влади мають здійснювати диференційовану політику в залежності від об'єктів регуляторного впливу:

мале підприємництво: запровадження ефективної кредитної системи, яка має ґрунтуватися на засадах добропорядності та прозорості у відносинах між підприємцями та банківськими установами; ініціювання зменшення кількості платежів до бюджетів та фондів; спрощення процедури звітності з одночасним зменшенням кількості відповідних документів; формування зрозумілих умов започаткування, здійснення та припинення підприємницької діяльності; спрощення процедур отримання дозволів, ліцензій, довідок тощо;

середнє підприємництво: створення умов для одночасного існування такої кількості фірм, діяльність яких дозволить у необхідному обсязі поповнювати бюджети різних рівнів та надасть можливості для вільного розвитку конкуренції; забезпечення системи регіональних замовлень; вирішення питань щодо інвестиційної складової діяльності;

велике підприємництво: надання можливостей для інноваційного розвитку; забезпечення доступу до ринків інших країн; запобігання рейдерським захопленням прибуткових підприємств; запровадження прозорої політики щодо приватизації підприємств, які становлять основу економіки відповідних регіонів; надання кредитів під гарантії державних органів влади;

2. Повноваження щодо регуляторного впливу на розвиток підприємництва мають бути розподілені таким чином між органами влади:

центральні органи влади: формування правового поля (розробка нових та вдосконалення чинних законодавчо-нормативних актів) для надання суб'єктам господарювання можливостей для розвитку (зрозумілі умови щодо реєстрації, припинення та здійснення підприємницької діяльності, гарантії захисту власності підприємців); створення умов для розвитку конкуренції, недопущення монопольного положення окремих суб'єктів господарювання та контроль за надходженням на ринок комплексу товарів (послуг), які є соціально важливими; забезпечення зайнятості населення та надання соціальних гарантій найбільш вразливим категоріям; контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності законодавчих норм, створення для них сприятливого податкового та інвестиційного режимів; регулювання цін на певні групи товарів та послуг; запровадження обмежень щодо діяльності суб'єктів господарювання з метою забезпечення безпеки окремих громадян, держави та охорони довкілля; стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання, сприяння виходу на міжнародний ринок їх товарів та послуг;

місцеві державні адміністрації: розробка регіональних програм розвитку підприємництва; створення умов для формування у кожному регіоні сприятливого підприємницького середовища; застосування гнучкої системи підтримки з використанням фінансових механізмів; впровадження пільг для підприємств, які здійснюють інноваційний розвиток регіону; здійснення контролю за механізмом регіональних замовлень; надання інформаційної та консультативної допомоги особам, які збираються започаткувати або вже здійснюють підприємницьку діяльність; використовуючи наявний потенціал навчальних закладів у регіоні, започаткувати систему підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які мають бажання займатися підприємницькою діяльністю;

органи місцевого самоврядування: визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємництва на місцевому рівні; встановлення режиму використання об'єктів нерухомого майна комунальної власності та передачі в оренду вільних виробничих площ; розробка на місцевому рівні механізму передачі земельних ділянок в оренду або під забудову; запровадження механізму пільгового оподаткування в межах податків, які сплачуються до місцевих бюджетів; організація інфраструктури підтримки підприємницького середовища, яка має включати надання інформаційних та консультативних послуг для підприємців та осіб, які мають бажання зареєструватися у якості суб'єктів підприємницької діяльності.

Реформування системи державного управління має супроводжуватися підвищенням відповідальності посадових осіб органів влади за результати реалізації регуляторної політики, вдосконалення законодавства в частині регулювання відносин між центральними та територіальними органами влади, формування чіткого переліку делегованих та владних повноважень органів влади різних рівнів, розширення дохідної бази місцевих бюджетів, запровадження прозорих механізмів контролю та аудиту діяльності місцевих органів влади.

З метою вдосконалення регуляторної політики щодо підприємницької діяльності необхідно враховувати диференціацію територій за рівнями їх економічного розвитку, ресурсного забезпечення, інвестиційної та інноваційної активності, зайнятості населення, соціального забезпечення та ін. До уваги треба брати об'єднуючу роль обласних центрів та інших великих міст. Саме вони з об'єктивних причин виступають осередками розвитку підприємництва, створюють умови для його зміцнення. Зростання кількості суб'єктів підприємницької діяльності зумовлює створення регіональних центрів виробничої та соціальної інфраструктури. Територіальним органам влади доцільно на засадах партнерства виконувати організаційну, координаційну, фінансову та інформаційну функції, запроваджувати ефективні механізми взаємодії владних структур, територіальних фондів підтримки підприємництва, громадських об'єднань підприємців тощо. Саме в контексті впровадження регіональних програм розвитку окремих територій стає дійсно дієвим регуляторний вплив територіальних органів влади на розвиток підприємницької діяльності.

Висновки

У сукупності одержані результати дослідження дозволили запропонувати низку теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій щодо удосконалення форм і методів регуляторного впливу територіальних органів влади на розвиток підприємницької діяльності, на підставі чого можна сформулювати такі висновки:

1. Запропоновано підхід до визначення сутності та змісту поняття «підприємницька діяльність», який ґрунтується на теоретичному осмисленні еволюційного процесу формування її рольових та функціональних характеристик. Згідно з ним сутність цього терміну розкривається як необхідна складова динамічного процесу ринкових перетворень, один з важливих елементів економічних відносин, реальний чинник активізації запровадження інноваційно-інвестиційних проектів на територіальному рівні.

2. Визначено, що державне регулювання розвитку підприємництва є складним та багатоаспектним поняттям, зміст якого має віддзеркалювати цілеспрямовану, комплексну та взаємоузгоджену діяльність органів влади, які відповідно до покладених на них функцій і повноважень, шляхом поєднання, узгодження та комбінування різних форм і методів підтримки суб'єктів господарювання, формують середовище їх існування, здійснюють регуляторний вплив на підприємництво з метою підвищення результативності його діяльності.

3. Регуляторний вплив органів влади на розвиток підприємницької діяльності полягає у визначенні нормативно-правових вимог, здійсненні контрольних функцій і застосуванні відповідних санкцій. У свою чергу, підприємництво, як об'єкт державного регулювання, можна вважати суттєвим соціально-економічним явищем, що здатне, по-перше, впливати на стабілізацію будь-якої економічної системи; по-друге, є сприятливим до використання новітніх технологічних ідей, ефективних засобів задля досягнення бажаної комерційної мети; по-третє, являє собою один із різновидів господарювання, спрямованого на виробництво та реалізацію продукції, надання послуг вартісного характеру тощо.

4. Закони та підзаконні акти, які встановлюють відповідні норми щодо здійснення державної політики розвитку підприємницької діяльності, не враховують у повній мірі специфічні риси підприємництва як унікального сектора економіки, а визначають лише окремі питання щодо реєстрації, оподаткування, отримання ліцензій, дозволів тощо. Вдосконалення нормативно-правової бази з цих питань має відбуватись у напрямку максимального спрощення юридичних процедур у правовідносинах «органи державної влади - підприємець», оскільки нагромадження нормативних актів значно ускладнює започаткування, здійснення та умови припинення підприємницької діяльності.

5. В Україні помітними є відстороненість влади від бізнесу, недостатній рівень реального партнерства, відсутність націленості на створення сприятливого бізнес-середовища. Більшої уваги з боку держави потребують питання ресурсного та правового забезпечення діяльності підприємницьких структур, підготовки для них професійних кадрів, диверсифікації програм підтримки і розвитку підприємництва, розмежування функцій у здійсненні регуляторної політики між центральними і територіальними органами влади.

6. Доведено, що пряме копіювання в Україні методик впровадження регуляторної політики, які мають місце у провідних країнах світу, є недоречним. Проте, в сучасних умовах євроінтеграції корисним буде запровадження системи персональної відповідальності за результати регуляторної політики, викорінення корупції та хабарництва, підвищення наукової обґрунтованості діяльності владних установ щодо запровадження світових стандартів у прийнятті та реалізації регіональних програм розвитку підприємницької діяльності.

7. Соціальне партнерство між органами влади і підприємницькими структурами повинно стати базою для безконфліктного розв'язання багатьох гострих соціально-економічних проблем, сприяти професійному виявленню й усуненню існуючого в суспільстві дисбалансу інтересів, якісно впливати на всі сфери суспільного життя. Основними принципами соціального партнерства необхідно визначити такі: взаємна повага і довіра сторін, пріоритетність примирних процедур при вирішенні спірних питань, обов'язковість і відповідальність за виконання досягнутих домовленостей, договорів та угод.

8. Обґрунтовано, що обов'язковою умовою ефективної взаємодії органів влади і підприємницьких структур є поетапне реформування механізму державно-управлінських відносин, яке має ґрунтуватися на ринкових засадах та обмежувати адміністративний тиск на підприємницьку діяльність. Регуляторний вплив територіальних органів влади має бути спрямований на досягнення позитивних результатів соціально-економічного розвитку, забезпечення професійної відповідальності посадових осіб, орієнтацію на задоволення запитів і потреб суб'єктів господарювання, впровадження ефективної фіскальної та інвестиційної політики, захист і служіння суспільним інтересам.

9. Визначені пріоритетні напрями підвищення результативності регуляторного впливу органів влади на розвиток підприємницької діяльності. Обґрунтовано, що принципово важливим при формуванні комплексу заходів регуляторного впливу є не тільки розмежування повноважень між суб'єктами впливу (центральні органи влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування), але й впровадження різних форм і методів підтримки в залежності від об'єктів такого впливу (мале, середнє, велике підприємництво).

10. При формуванні регуляторної політики необхідно диференційовано підходити до кожного окремого регіону як до унікальної території зі специфічними рисами та притаманними тільки їй характеристиками. Доведено, що при розробці заходів регуляторного впливу важливим є врахування природнокліматичних умов, господарської інфраструктури, виробничого потенціалу, рівнів економічного розвитку, ресурсного забезпечення, інвестиційної та інноваційної активності, зайнятості населення та соціального забезпечення окремих регіонів, що дозволить у кожному з них виокремити пріоритетні напрями розвитку підприємницької діяльності. Реалізація сформованої у такий спосіб політики територіального розвитку, яка має здійснюватися на засадах пріоритету загальнонаціональних інтересів, зміцнення держави, збереження її територіальної цілісності, взаємоузгодження загальнодержавних та регіональних інтересів, дотримання принципів соціальної справедливості та партнерства, оптимального використання наявного ресурсного та кадрового потенціалу регіонів, безумовно стане надійним підґрунтям для істотного підвищення добробуту населення та отримання значущого соціального ефекту від діяльності владних установ.

Список опублікованих за темою дисертації праць

1. Орел Ю.Л. Загальна характеристика розвитку співробітництва між Європейським Союзом та Україною / Ю.Л. Орел // Тенденції та перспективи європейської інтеграції України: державно-управлінські виміри: монографія / В.В. Корженко, Н.М. Мельтюхова, Г.С. Одінцова та ін.; за заг. ред. В.В. Корженка, Н.М. Мельтюхової. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - С. 6-22.

2. Орел Ю.Л. Державна підтримка малого та середнього підприємництва / Ю.Л. Орел // Структурно-функціональне забезпечення діяльності територіальних органів влади / Н.М. Мельтюхова, В.В. Корженко, Г.С. Одінцова та ін.; за заг. ред. Н.М. Мельтюхової. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - С. 187-198.

3. Орел Ю.Л. Удосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності органів влади щодо розвитку підприємництва / Ю.Л. Орел // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип.1 (16). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - С. 113-119.

4. Орел Ю.Л. Розвиток малого підприємництва в Україні: адаптація світового досвіду / Ю.Л. Орел // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. - Вип.12. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - С. 359-366.

5. Орел Ю.Л. Сутність підприємництва як об'єкт державного регулювання / Ю.Л. Орел // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 3 (18). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - С. 357-363.

6. Орел Ю.Л. Взаємодія територіальних органів влади та суб'єктів підприємницької діяльності: сучасний стан / Ю.Л. Орел // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 2 (21). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - С. 347-354.

7. Орел Ю.Л. Удосконалення взаємодії суб'єктів малого підприємництва та органів місцевої влади / Ю.Л. Орел // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні»: зб. матер. конфер. - Том 2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 79-82.

8. Орел Ю.Л. Регіональна політика України в умовах євроінтеграції / Ю.Л. Орел // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження»: зб. матер. конфер. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 212-214.

9. Орел Ю.Л. Особливості державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні / Ю.Л. Орел // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: матер. міжнар. наук-практ. конф. (22 березня 2007 р.): у 2 ч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 350-356.

10. Орел Ю.Л. Удосконалення державної політики щодо підвищення конкурентоспроможності малих підприємств / Ю.Л. Орел // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції «Проблеми економіки, управління та розвитку підприємств в сучасних умовах»: тези доповідей. - Х.: ХДТУБА, 2007. - Ч. 2. - С. 25-27.

11. Орел Ю.Л. Формування ефективної регіональної політики підтримки малого підприємництва: проблеми сьогодення та перспективи розвитку / Ю.Л. Орел // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи: матер. наук.-практ. конф. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. - С. 78-81.

12. Орел Ю.Л. Регуляторний вплив органів влади на розвиток підприємництва: межі втручання в дію ринкових механізмів / Ю.Л. Орел // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIII міжнар. наук. конгресу, 27-28 березня 2008 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - С. 225-227.

13. Орел Ю.Л. Економічна політика територіальних органів влади: проблеми сьогодення та перспективи / Ю.Л. Орел // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування: матер. наук.-практ. конф. (4 квітня 2008 р., м. Львів): у 2 ч. / за наук. ред. проф. В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Ч. 1. - С. 121-125.

14. Орел Ю.Л. Актуальні проблеми збереження інвестиційної привабливості в сучасних умовах / Ю.Л. Орел // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону: матер. наук.-практ. конф., 10 грудня 2008 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - С. 138-142.

15. Орел Ю.Л. Соціальне підприємництво: сучасний стан та перспективи розвитку / Ю.Л. Орел // Державне регулювання соціального підприємництва та соціально відповідального бізнесу: матер. першої міжнар. наук.-практ. конф. 11 грудня 2008 р. / за заг. ред. О.Ю. Амосова. - Х.: ХОМО «Союз молодих підприємців», 2008. - С. 87-93.

Размещено на Allbest.ru