Державно-громадське управління системою професійно-технічної освіти в Україні (регіональний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

КУХАРЧУК Петро Михайлович

УДК 351.851:352:37.014

ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор,

заслужений працівник освіти України

ПРОТАСОВА Наталія Георгіївна,

Національна академія державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри управління освітою.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор

БІЛИНСЬКА Марина Миколаївна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

завідувач кафедри державного управління;

кандидат наук з державного управління, доцент

СМАГІН Ігор Іванович,

проректор з наукової роботи Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Житомирської обласної ради.

Захист відбудеться 29 квітня 2009 р. о 14 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 27 березня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Ф. Дехтяренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси демократизації більшості сфер українського суспільства потребують від органів державної влади якісно нових - демократичних механізмів управління всіма рівнями, видами й компонентами вітчизняної освітньої системи. В умовах сьогодення головним чинником, який впливає на перебіг подій у професійно-технічній освіті (ПТО) регіону і ринку праці регіону, є стан структурних зрушень в економіці. Адже саме фактор регіональних економічних структурних зрушень визначає ті конкретні форми різноманітного багатовекторного впливу соціально-економічної трансформації регіонального ринку праці на рівень регіональної системи ПТО. Разом з тим не можна ігнорувати і зворотний зв'язок між цими процесами, насамперед те, що стан системи ПТО регіону, регіонального ринку праці, територіальні та професійно-кваліфікаційні особливості зайнятої робочої сили великою мірою визначають ефективність і напрями структурної трансформації економіки регіону, держави. Саме тому в нових соціально-економічних умовах, для яких характерними є стрімкі зміни на ринку праці, зміни парадигми управління ПТО від державно-адміністративного до державно-громадського, актуалізується завдання наукового аналізу існуючих моделей управління ПТО та формування нових моделей управління як необхідної умови інноваційного розвитку регіональної системи ПТО.

Водночас ситуація з державно-громадським управлінням системою ПТО в Україні на регіональному рівні сьогодні залишається складною, характеризується низкою негативних явищ та потребує істотних змін.

Упродовж останніх 5-10 років політика державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні здійснюється через старі структури, які не адаптовані до перехідних умов і сучасного ринку освітніх послуг; домінує державна монополія в управлінні ПТО. У процесі державного управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні не враховується регіональна специфіка, місцеві органи самоврядування відмежовані від управління, вони не впливають на фінансування ПТО, призначення керівників навчальних закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази; відсутній зв'язок між профорієнтаційною роботою в системі загальноосвітньої середньої школи і професійно-технічним навчальним закладом (ПТНЗ). Ситуація в сучасному управлінні системою ПТО в Україні на регіональному рівні ускладнюється ще й тим, що законодавчо не унормовано участь органів місцевого самоврядування в удосконаленні структури ПТНЗ, а така реорганізація без їх участі неможлива. Через несформованість громадських організацій та пасивність соціальних партнерів щодо їх участі у формуванні політики регіонального розвитку ПТО реальне державно-громадське управління освітою на регіональному рівні не відбувається. Разом з тим, як свідчить європейська практика, під час зміщення акцентів управління з державного на громадське в переході на системний, корпоративний характер і виявляється потужний стимул розвитку, послідовної гармонізації державно-громадського управління, збагачення громадського потенціалу в управлінні, розвитку нових підходів до управління, які, у свою чергу, виступають джерелом реформування системи ПТО регіону. Крім того, принципових змін вимагає опанування організаційно-комунікативною стратегією розвитку ПТО, яка спрямована на створення нової системи відносин для представлення інтересів зацікавлених груп, аналізу та узгодження цих інтересів через впровадження демократичних процедур, консультацій з громадськістю, експертних опитувань, публічних обговорень, залучення соціальних партнерів.

Саме тому розробка наукових засад державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні в умовах сьогодення та управлінської моделі, адекватної європейському вибору нашої держави, набуває особливої актуальності, що зумовлено, насамперед, необхідністю впровадження нових науково обґрунтованих підходів до реформування системи ПТО на державному та регіональному рівнях.

Питання ефективності освіти на державному рівні розглядали багато вітчизняних та зарубіжних дослідників. Одну з перших методик визначення ефективності управління запропонував Г. Струмилін, пізніше ці питання розглядалися в роботах А. Аганбегяна, А. Жаміна, В. Клочкова, С. Костаняна, М. Ременникова та ін.

Проблемам розробки механізмів управління професійною освітою присвячені численні публікації С. Батишева, Е. Вільчковського, В. Гаськова, С. Гончаренка, Т. Десятова, І. Зязюна, Ю. Зіньковського, А. Козак, В. Кременя, Л. Лук'янової, О. Макаренко, С. Ніколаєнка, Н. Ничкало, В. Огнев'юка, В. Петренка, П. Помаран, Л. Пуховської, В. Радкевич, Л. Щербак та ін.

Дослідження механізмів державного управління системами освіти найбільш розвинених країн відображено в працях Н. Абашкіної, А. Власюка, Г. Дмитренка, І. Зязюна, С. Калашнікової, І. Ковчиної, К. Корсака, М. Лещенко, О. Локшиної, В. Лугового, С. Майбороди, В. Медведя, Б. Мельниченка, В. Олійника, А. Парінова, Л. Пуховської, А. Сбруєва, І. Тараненка та ін.

Проте аналіз наукових джерел з теми дослідження вказує на відсутність комплексного вивчення регіональних проблем державно-громадського управління ПТО в Україні, зокрема його організаційних, правових та фінансових механізмів, залучення громадськості, соціальних партнерів, роботодавців до управлінського процесу.

Практична значущість і недостатня наукова розробленість проблем державно-громадського управління ПТО в Україні і зумовили вибір теми дисертаційної роботи та її завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в межах планового комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0101U02898) та науково-дослідної роботи за темою: “Становлення державно-громадського управління освітою в Україні” (ДР № 0102U002535), у межах яких автором як співвиконавцем на громадських засадах обґрунтовано механізми взаємодії органів державного управління, місцевого самоврядування з громадськістю в системі державно-громадського управління ПТО в Україні та було розроблено модель державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні на регіональному рівні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є науково-теоретичне обґрунтування механізмів та розробка моделі державно-громадського управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати та узагальнити теоретичні джерела, нормативно-правове забезпечення державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні та визначити ступінь і рівень наукової розробленості досліджуваної теми;

- визначити та обґрунтувати структуру і функції державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні на регіональному рівні;

- розкрити визначальну роль співпраці держави, органів місцевого самоврядування, органів самоврядування громадськості, соціальних партнерів, роботодавців у реформуванні системи професійно-технічної освіти;

- створити та науково обґрунтувати модель державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні на регіональному рівні;

- розробити організаційний, правовий, фінансовий, соціальний, регіональний механізми впровадження моделі державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні на регіональному рівні і на цій основі сформулювати практичні рекомендації органам виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо реформування регіональної системи управління ПТО.

Об'єкт дослідження - формування та реалізація державно-громадського управління системою освіти.

Предмет дослідження - державно-громадське управління системою ПТО на регіональному рівні в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження моделі державно-громадського управління системою ПТО на регіональному рівні в Україні дасть змогу забезпечити громадянам України право на здобуття ПТО відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, перепідготовку та підвищення кваліфікації, задовольнити потреби економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках, забезпечити необхідні умови функціонування і розвитку установ ПТО та ПТНЗ різних форм власності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

- загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція) - для встановлення змісту, причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей застосування механізмів державно-громадського управління ПТО в Україні;

- системний підхід як методологічна основа дослідження, що дав змогу здійснити загальний аналіз системи державного управління ПТО в Україні на основі дослідження взаємозв'язку та взаємодії її елементів;

- методи класифікації, систематизації й узагальнення, з допомогою яких було узагальнено законодавчі, нормативні документи та наукову літературу за темою дослідження;

- моделювання і прогнозування - для розробки моделі державного управління ПТО в Україні на регіональному рівні;

- структурно-функціональний метод, застосування якого дало можливість визначити елементи структури й функціональні особливості системи державного управління ПТО України;

- метод порівняльного аналізу державно-управлінських явищ, який дав змогу проаналізувати рівень державного управління ПТО в Україні, розкрити сучасні стратегії розвитку державно-громадського управління ПТО в країнах Європейського Союзу (ЄС) та Північної Америки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі:

вперше:

- науково обґрунтовано головні складові системи державно-громадського управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні, розкрито визначальну роль держави, органів самоврядування, громадськості, соціальних партнерів, роботодавців у функціонуванні системи професійно-технічної освіти;

- розроблено та теоретично обґрунтовано модель державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти на регіональному рівні в Україні, в основу якої покладено принципи децентралізації та регіоналізації державного управління, залучення органів самоврядування, громадськості, соціальних партнерів, роботодавців до вироблення стратегії розвитку системи професійно-технічної освіти регіону, здійснення незалежних моніторингових оцінок функціонування системи;

- визначено організаційний, правовий, фінансовий, соціальний, регіональний механізми державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти на регіональному рівні в Україні, що базуються на внесенні змін і доповнень до чинних законів України, обґрунтуванні необхідності прийняття спеціальних нормативно-правових актів, та розроблено механізм децентралізації державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти України шляхом делегування окремих повноважень на галузевий, регіональний, місцевий рівні та на рівень професійно-технічного навчального закладу;

удосконалено:

- механізм підтримки професійно-технічної освіти місцевими органами самоврядування шляхом надання податкових пільг на розвиток професійно-технічної освіти;

- технологію розробки регіонального плану розвитку професійно-технічної освіти регіону, яка ґрунтується на зміні директивного планування на механізм узгодження пріоритетів розвитку професійно-технічної освіти з органами громадського самоврядування, соціальними партнерами, профспілками;

- механізм передання професійно-технічних навчальних закладів з державної форми власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, у комунальну власність сіл, селищ, міст району, у комунальну власність міста (обласного значення), який підвищить відповідальність обласних, районних, міських рад за розвиток системи професійно-технічної освіти регіону, організацію співпраці з соціальними партнерами та забезпечить їх підтримку;

набули подальшого розвитку:

- класифікація факторів впливу на реалізацію державних програм реформування професійно-технічної освіти, що полягають в обмеженості інформації для прийняття управлінських рішень, відсутності моніторингу потреб ринку праці, відсутності чіткого розподілу функцій між управлінськими структурами, неузгодженості існуючих видів діяльності, характерних для державного сектору, та принципів їх організації, нерозумінні окремими працівниками органів виконавчої влади перспективних шляхів реформування системи професійно-технічної освіти та їх невизначеності, відсутності оцінки альтернативних рішень щодо державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України;

- структурно-функціональне забезпечення управління системою професійно-технічної освіти на регіональну рівні в Україні, засноване на адаптації в Україні кращого зарубіжного досвіду реалізації державно-громадського управління професійно-технічною освітою, що зосереджується не лише на вимогах суспільства до держави щодо рівня розвитку професійно-технічної освіти, а й на співвідповідальності громадськості за функціонування професійно-технічної освіти регіону;

- засоби удосконалення фінансування професійно-технічної освіти регіону шляхом створення Фонду професійно-технічної освіти як додаткового джерела фінансування та запровадження податку на професійно-технічну освіту в розмірі 1-3% від загального фонду оплати праці; звільнення від податків коштів, отриманих від господарської діяльності, на період фінансової стабілізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена модель та механізми державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні логічно доведені до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику на регіональному рівні Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки України, обласними державними адміністраціями, органами самоврядування, управліннями освіти і науки облдержадміністрацій, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, навчальними закладами різних форм власності.

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані:

- у діяльності обласної державної адміністрації при формуванні Програми розвитку освіти (довідка № 1-2403 від 22.08.2006 р.);

- у вирішенні проблем удосконалення профорієнтаційної роботи, організації професійного навчання безробітних, забезпечення організації виробничої практики на підприємствах обласними центрами зайнятості (довідка № 1823 від 21.08.2006 р.);

- в процесі удосконалення нормативно-правової та методичної бази управління ПТО та створення і оптимізації ПТНЗ обласними, районними, міськими радами (довідка № р-5-19/973 від 21.08.2006 р.);

- під час читання лекцій та проведення консультацій для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в обласних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ і організацій та слухачів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (довідки № 01-4/119 від 26.06.2008 р., № 1-352 від 01.07.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на багатьох міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та інших заходах, зокрема: на семінарі у Верховній Раді України “Соціальна експертиза наслідків адміністративно-територіальної реформи як складова частина розробки проекту Закону “Про адміністративно-територіальний устрій” і змін доповнень до Бюджетного Кодексу” (Київ, 2002), науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2002), “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003), “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), міжнародних науково-практичних конференціях “Образование и наука без границ” (Белгород - Днепропетровск, 2004), “Корпоративне управління в Україні в сучасних умовах” (Київ, 2004), VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 одноосібних наукових працях, серед яких 5 статей у фахових виданнях з державного управління, одна - у фаховому електронному збірнику з державного управління, 6 публікацій - у збірниках матеріалів наукових конференцій, одна - у матеріалах семінару. Загальний обсяг публікацій - 3,3 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 193 сторінки. Дисертація містить 11 рисунків, 6 таблиць і 10 додатків. Список використаних джерел складається з 304 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертації, визначено мету й завдання дослідження, вказується на зв'язок роботи з тематикою наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів дослідження, наведено дані щодо їх упровадження, апробації та опублікування.

У першому розділі - “Теоретичні засади державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти” - висвітлюються теоретичні засади державного управління професійно-технічною освітою, розкриваються сутність і методологія дослідження державного та громадського управління професійно-технічною освітою.

На основі проведеного аналізу та узагальнення теоретичних джерел, нормативно-правового забезпечення державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні визначено ступінь наукової розробленості досліджуваної теми.

Аналіз наукових джерел, нормативних документів за темою дослідження показав, що проблема державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти не була до цього часу предметом спеціального дослідження. Тому пошук шляхів і механізмів щодо вирішення проблем державно-громадського управління системою ПТО в країні та на регіональному рівні доцільно здійснювати науковцям, посадовим особам, державним службовцям із залученням громадських органів самоврядування ПТНЗ, соціальних партнерів і роботодавців як на рівні концептуальних, методологічних розробок, так і на організаційно-управлінському рівні.

Аналіз сучасного стану регіональної системи ПТО дає можливість дійти висновку, що ефективний механізм її регулювання має включати досить різнопланові та диференційовані за силою впливу підсистеми, не обмежуючись лише ринком праці, загальною сферою зайнятості. Розробка ефективної стратегії і тактики управління ПТО вимагає комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають на неї та визначають її стан. При цьому методологічно важливим принципом є те, що зайнятість у ринковому господарстві формується переважно на основі самостійного працевлаштування. Іншим важливим принципом, який певною мірою випливає з першого, є підвищення мобільності робочої сили, притому всіх її форм - територіальної, галузевої, професійної, соціальної, внаслідок цього відбуваються інтенсивні переміщення робочої сили як на зовнішньому ринку праці, так і на внутрішньому.

Управління системою регіональної ПТО має враховувати сегментацію ринку праці, для того щоб набути адресного, цілеспрямованого характеру.

В основу дослідження має бути покладено модель управління ПТО, ключовими елементами якої є підготовка працівників до ринкової організації праці: конкуренція на ринку праці, заробітна плата як ціна послуг праці, трудова мобільність, рівень безробіття.

Саме за цими параметрами відбувається, з одного боку, саморегулювання ринку праці, а з другого - адаптація системи регіональної ПТО до потреб ринку праці. Зосередження уваги саме на ПТО зумовлено її інтегративною роллю в системі взаємозв'язку “профтехосвіта - економіка”.

У дисертаційній роботі доведено, що державно-громадське управління має виступати гармонізатором розвитку ПТО на регіональному рівні і забезпечити отримання учасниками освітнього процесу адекватних освітніх послуг.

Виходячи з цього визначаються місце та роль державно-громадського управління у сфері управління ПТО регіону, яка полягає в зміщенні акцентів у процесі управління з державного до громадського, в переході на системний, корпоративний характер і виявляється в послідовності трьох функціональних фаз: 1) гармонізації державно-громадського управління; 2) збагаченні громадського потенціалу в управлінні; 3) розвитку державно-громадського потенціалу управління, який, у свою чергу, виступає джерелом реформування ПТО регіону.

На підставі цього зроблено такий висновок. Державно-громадське управління ПТО на регіональному рівні являє собою комплексну управлінську проблему, що постає як парадигма і має таку структуру: державне управління - громадське управління - гармонізація державно-громадського управління - розвиток потенціалу державно-громадського управління - розвиток ПТО регіону - успіх у розбудові регіону, держави.

Аналіз нормативно-правового забезпечення управління ПТО засвідчує, що сьогодні відносини у сфері ПТО регулюються не лише освітянськими законами, а й Бюджетним, Цивільним, Господарським, Сімейним кодексами України, законами України “Про державний бюджет на кожен рік”, “Про підприємництво”, “Про управління державним майном”, “Про охорону дитинства”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими, які тією чи іншою мірою торкаються проблем управління ПТО і не завжди узгоджуються. Крім того, більшість проблем регулюються постановами Кабінету Міністрів України, наказами галузевих міністерств, управлінь, рішеннями обласних рад, розпорядженнями облдержадміністрацій, які часто дублюють правові норми або нівелюють законодавчо встановлені норми.

Отже, в межах першого розділу проаналізовано науково-теоретичні основи дослідження державно-громадського управління ПТО регіону як науково-практичної проблеми і визначено основні недоліки сучасного нормативно-правового забезпечення управління системою ПТО в Україні.

У другому розділі - “Зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації механізмів державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти” - визначено та обґрунтовано особливості модернізації управління ПТО в країнах Європейського Союзу, специфіку функціонування державно-громадських механізмів управління ПТО в країнах Північної Америки, проаналізовано сучасний стан управління системою ПТО в Україні.

У розділі визначено та охарактеризовано особливості модернізації управління ПТО в країнах ЄС, де спостерігається тенденція до структурної інтеграції між загальною та ПТО і відповідними навчальними закладами з метою вироблення навчального плану, в якому поєднуються теорія і практика, академічна освіта і фахова підготовка школярів. Згідно із загальноєвропейськими вимогами системи загальної та професійної освіти країн ЄС мають бути спільними на такому рівні, щоб забезпечити можливість громадянам вільно пересуватися в межах цих систем і використовувати переваги їх різноманіття. У країнах ЄС значне місце посідає розробка спільних принципів для оцінки і визначення того, чому працівник навчається в неформальному оточенні, а також розвитку постійного інформаційно-консультативного супроводу, що полегшує доступ особи до навчання протягом усього життя.

Велика увага в розділі зосереджена на виявленні теоретичних основ та специфіки функціонування державно-громадських механізмів управління ПТО в країнах Північної Америки, в яких уряд у своїх економічних програмах вирішального значення надає капіталовкладенням, пов'язаним із розвитком технологій удосконалення систем управління, де вирішальним є людський фактор, який відіграє особливу роль у забезпеченні лідерства у світі.

Найважливішими складовими, що підтверджують реальність саме такого стану, є: відсутність механізму регулятивного впливу органів регіональної влади на формування державного замовлення з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, чіткої взаємодії таких закладів та місцевих підприємств з виробництва товарів і надання послуг; невідповідність рівня кваліфікації, яку отримують учні в ПТНЗ з професії, технологіям, що вже сьогодні запроваджуються на виробництві; відсутність виробничої і соціальної культури більшості підприємств, що виражається в одноразовому отриманні прибутків та ігноруванні перспективного розвитку (у тому числі трудових ресурсів) і байдужості споживача щодо їх відтворення, раціонального і ефективного використання; невідповідність вимог до сучасної сфери ПТО системі її фінансування і забезпечення. Державний бюджет у цілому спроможний забезпечити тільки теоретичну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників. Професійно-практична підготовка залишається прерогативою навчальних закладів без достатньої участі підприємств, соціальних партнерів, а тому не може бути повноцінною і здійснюватись на рівні, необхідному замовникові робітничих кадрів.

Крім того, кризові явища в економіці в попередні роки та низький рівень оплати праці спричинили відплив із ПТНЗ висококваліфікованих кадрів. Серйозними проблемами залишаються відсутність механізмів залучення соціальних партнерів до управління ПТО, відставання рівня професійної компетентності керівників і педагогічних працівників ПТНЗ від зрослих вимог до якості підготовки робітничих кадрів та недосконалість управління системою ПТО на регіональному рівні. Усе це поглиблює кризовий стан системи ПТО на регіональному рівні.

Виходячи з цього можна зробити висновок про необхідність виявлення організаційних засад формування моделі розвитку державно-громадського управління професійно-технічною освітою регіону та механізмів її упровадження, що безпосередньо і є предметом аналізу в наступному розділі.

У третьому розділі - “Механізми розвитку державно-громадського управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні” - висвітлено систему ПТО як важливий фактор регіонального економічного розвитку, запропоновано модель оптимізації системи ПТО в контексті соціально-економічних запитів та шляхи впровадження державно-громадського управління системою ПТО на регіональному рівні.

Дослідження впливу системи ПТО на регіональний розвиток економіки приводить до висновку про необхідність її зміни: запровадження змішаного фінансування в механізмах збільшення інвестицій у систему ПТО регіону в державному та місцевому бюджетах, за рахунок благодійництва, фондів розвитку ПТО, а також власних доходів від наданих послуг; надання коштів через державні цільові програми тощо.

Класифіковано фактори впливу: обмеженість фінансування, інформації, відсутність моніторингу потреб ринку праці, чіткого розподілу функцій між управлінськими структурами, а також альтернативних рішень, а саме: в державній політиці, в системі управління, фінансуванні, кадровій політиці, законодавстві, інфраструктурі, демографічних питаннях, соціальній сфері та стосовно вирішення проблем оцінки ефективності.

Дисертантом запропоновано організаційно-комунікативну стратегію, яка має на меті створити нову систему відносин для представлення зацікавлених груп, аналізу й узгодження їхніх інтересів шляхом упровадження демократичних процедур консультацій з громадськістю, експертних опитувань, публічних обговорень, залучення соціальних партнерів, державно-громадського управління системою ПТО на регіональному рівні.

Запропонована структура державно-громадського управління ПТО на регіональному рівні може реалізуватись шляхом перерозподілу повноважень між центральними та регіональними органами управління на користь регіонів та автономності ПТНЗ.

До цієї структури включено:

- ПТНЗ, які мають загальнодержавний статус, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні МОН України, галузевих міністерств. Йдеться про ПТНЗ поліграфічного профілю, зв'язку, художнього профілю, окремі ПТНЗ третього атестаційного ступеня;

- ПТНЗ, які мають регіональний статус, передаються управлінням ПТО, що входять до складу головних управлінь освіти і науки облдержадміністрацій і які повинні мати статус юридичної особи;

- частина ПТНЗ передається органам місцевого самоврядування (районним чи міським (у містах обласного значення)). Передання ПТНЗ у пряме підпорядкування органам місцевого самоврядування посилить соціальне партнерство: органи місцевої влади зможуть стати посередниками між ПТНЗ і роботодавцями та ВНЗ. Вони сприятимуть проходженню виробничої практики на підприємствах і, можливо, визнанню модуль-кредитів у ПТНЗ, які згідно з угодами визнаватимуться ВНЗ.

Передача повноважень органам місцевого самоврядування (районним чи міським (у містах обласного значення) з управління ПТНЗ дасть змогу організувати профільне навчання (особливо це буде відчутно в сільській місцевості, де його організувати складно через відсутність матеріально-технічної, кадрової бази), розшити право вибору подальшої освіти, професії сільським дітям, які не мають схильності до академічного навчання, зберегти ресурси для створення відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення. Створення на базі ПТНЗ професійних ліцеїв як одного з профілів старшої загальноосвітньої школи стане суттєвим кроком у реформуванні системи освіти.

Надання статусу автономного ПТНЗ означає скасування декларативної системи фінансування. ПТНЗ, який матиме статус автономного, буде отримувати фінансування як із державного, так і з регіонального, місцевого бюджетів і отримає можливість використовувати надані кошти відповідно до власних пріоритетів і потреб. Принцип автономності ПТНЗ, на нашу думку, має стати основою делегування управління ПТО, спрямованого на формування умов для розвитку гнучкої системи управління та розвитку ПТО, стимулювання їх профільної орієнтації.

У запропонованих механізмах фінансування буде впроваджена гнучка система адаптації ПТНЗ до сучасних економічних умов. Удосконалення в даній сфері законодавства сприятиме створенню багатоканального фінансування ПТО, значну частину фінансового забезпечення мають взяти на себе роботодавці. Засоби реалізації можуть бути різними: цільове замовлення кадрів, використання матеріальної бази роботодавця, створення фондів підготовки, перепідготовки персоналу тощо.

Розроблена нами організаційно-комунікативна стратегія впровадження зазначеної системи дає змогу запропонувати базову модель державно-громадського управління ПТО на регіональному рівні, яка має забезпечити виконання рішень, які вже зрозумілі різним групам інтересів та широкій громадськості. Комунікація буде використовуватися для роз'яснення та ухвалення рішень, забезпечить реалізацію державно-громадського управління ПТО, оскільки дана стратегія створює систему взаємовідносин, яка дасть змогу вивчати громадську думку та враховувати інтереси різних груп при підготовці рішення.

Базова модель державно-громадського управління ПТО надає можливість з урахуванням зовнішнього та внутрішнього моніторингу управління ПТО та виявлення недоліків, відхилень від Базисного плану розвитку професійної освіти здійснювати його корекцію й оновлення в пріоритетних напрямах розвитку, інших секторах та в цілому в системі професійної освіти регіону. В разі необхідності можуть бути внесені зміни в річні плани, річні бюджети та Базисний бюджет розвитку професійної освіти, а також у нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з державно-громадського управління ПТО регіону.

У базовій моделі державно-громадського управління ПТО представлені дві незалежні системи: система державного управління та система громадського управління (регіональні ради професійної освіти, центри розвитку професійної освіти, громадські об'єднання) (див. рисунок).

На рисунку використано такі позначення: 1 - внутрішнє оцінювання регіональної системи державно-громадського управління ПТО (Державна інспекція навчальних закладів, регіональна експертна рада (центр), адміністрація ПТНЗ); 2 - зовнішнє оцінювання регіональної системи державно-громадського управління ПТО (регіональні ради ПО, регіональні центри розвитку ПО, громадські об'єднання, соціальні партнери тощо); 3 - результати внутрішнього оцінювання ПТНЗ, аналіз ліцензійних та акредитаційних даних, висновків кваліфікаційних комісій, оприлюднення результатів), 4 - незалежні моніторингові дослідження щодо координації дій законодавчої і виконавчої влади, соціального партнерства, ринку праці, результатів зовнішнього тестування, щорічне оприлюднення рейтингу ПТНЗ.

Рис. Базова модель державно-громадського управління ПТО на регіональному рівні

Взаємодія систем здійснюється в процесі вироблення Концепції регіонального розвитку професійної освіти, прийняття Базисного плану регіонального розвитку професійної освіти, затвердження Базисного бюджету регіонального розвитку професійної освіти, моніторингових досліджень державно-громадського управління ПТО регіону.

На підставі аналізу наукових джерел, в яких розглядаються моделі управління ПТО, можна констатувати, що вітчизняні і зарубіжні дослідники найчастіше вказують на проблемність і складність широкого залучення громадських організацій до процесу управління і формування політики з реформування ПТО регіону. Як показало проведене дисертаційне дослідження, найбільш значними є проблеми, які можна умовно поділити на дві групи.

До першої групи належать: недосконалість нормативно-правової бази, пасивність самих працівників, державних службовців, які забезпечують державне управління у даній галузі освіти та небажання передавати частину повноважень з управління і прийняття рішень громадським організаціям та безпосередньо ПТНЗ.

До другої групи проблем можна віднести: несформованість громадських організацій та їх пасивність щодо участі у формуванні політики розвитку професійно-технічної освіти регіону, неготовність брати участь у прийнятті управлінських рішень тощо.

Аналіз регіональної політики країн - членів ЄС свідчить, що фінансова підтримка сприяння розвитку та структурному вирівнюванню економічно відсталих регіонів у цілому проводиться через структурні фонди. Тому в розробленій базовій моделі державно-громадського управління ПТО регіону передбачено утворити загальнодержавний та регіональні фонди ПТО, що дасть змогу частково вирішити проблему обмеженості фінансових ресурсів, створити орган - Раду з ПТО на регіональному, місцевому рівнях та рівні ПТНЗ.

У розділі визначено основні функції Ради з ПТО регіону: аналітичні, спрямовані на аналіз та розробку проектів нормативно-правових актів і пропозицій щодо ухвалення регіональних рішень; стратегічні, які полягатимуть у забезпеченні координаційної ролі між управліннями та відомствами у здійсненні стратегії інноваційного розвитку ПТО; методичні, які включатимуть розробку методичних та інформаційно-аналітичних матеріалів, інструктивних матеріалів, узагальнення і передачу досвіду діяльності Ради з ПТО іншим управлінням, поширення знань і розробку методологічних засад аналізу державної політики, видання “Зеленої книги ПТО”, “Білої книги ПТО”, “Синьої книги ПТО”.

Таким чином, державно-громадська система управління ПТО регіону має базуватися на засадах самоорганізації та реалізовувати кадрову політику щодо організації діяльності персоналу, яка надаватиме можливість застосовувати оптимальний стиль управління залежно від конкретної ситуації, що, з одного боку, сприятиме розвитку ПТО регіону, з другого - економічному розвитку регіону.

управління система освіта регіональний

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено актуальне науково-практичне завдання щодо розробки механізмів взаємодії державних органів управління освітою із громадськістю в системі державно-громадського управління ПТО в Україні шляхом запровадження моделі такої системи на регіональному рівні, яка побудована на засадах стратегічного планування. Отримані в процесі виконання дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз вітчизняної наукової літератури з проблем державно-громадського управління ПТО в Україні на регіональному рівні свідчить, що ці проблеми не були предметом спеціальних досліджень і, відповідно, не було визначено його сутність. Більшість дослідників розглядали управління ПТО в контексті державного управління. Це зумовило необхідність вивчення теоретичних джерел, нормативно-правового забезпечення та існуючої практики управління ПТО в Україні на регіональному рівні і визначення ступеня наукової розробленості проблеми, а також феномена громадського управління ПТО, який з об'єкта управління перетворюється в суб'єкт і посідає центральне місце в регіоні поряд з державним управлінням системою ПТО.

2. Виходячи з аналізу особливостей державно-громадського управління розкрито, визначено та обґрунтовано структуру і функції державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні.

З огляду на головну мету державно-громадського управління виділено основні його функції:

- розробка нової структури управління, в якому беруть участь дві незалежні системи: система державного управління та система громадського управління;

- створення нової системи відносин органів місцевого самоврядування і ПТНЗ для представлення інтересів зацікавлених груп, аналізу та узгодження цих інтересів через упровадження демократичних процедур консультацій з громадськістю, соціальними партнерами шляхом експертних опитувань, публічних обговорень, розробки нових стандартів політичних документів та проектів регіональних рішень;

- упровадження багатоканального фінансування ПТО на регіональному рівні, за допомогою якого значну частину фінансового забезпечення мають взяти на себе роботодавці;

- визначення ключових регіональних компетентностей з питань управління ПТО;

- створення на базі ПТНЗ як одного з профілів старшої загальноосвітньої школи;

- аналіз та прогнозування потреби ринку праці в кваліфікованих кадрах та координації системи державного замовлення в ПТО, формування стилю державно-громадського управління, гармонізація взаємовідносин влади і соціуму, що має сприяти розвитку регіону.

3. У процесі дослідження розкрито визначальну роль співпраці держави, органів місцевого самоврядування, органів самоврядування громадськості, соціальних партнерів, роботодавців у реформуванні системи ПТО. Виявлено зв'язок між державним і громадським управлінням, що є основою управління ПТО в Україні на регіональному рівні. Саме тому сьогодні необхідно врегулювати питання розширення впливу громадськості на прийняття адекватних управлінських рішень щодо системи професійно-технічної освіти на регіональному рівні, динамічного реагування на потреби регіонального розвитку, перерозподілу функцій управління між центральними й місцевими органами виконавчої влади та органами самоврядування, зміни парадигми управління професійно-технічною освітою від державно-адміністративного до державно-громадського, що відіграє надзвичайно важливу роль в умовах ринку. Від того, як побудована політика державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти на регіональному рівні, якими є її цілі та пріоритети, залежить інноваційний шлях соціально-економічного розвитку регіону, держави, їх самодостатність, ефективний розвиток і функціонування.

4. У процесі дисертаційного дослідження була розроблена базова модель державно-громадського управління системою професійно-технічної освіти в Україні на регіональному рівні, в основу якої покладено принципи децентралізації та регіоналізації державного управління, залучення органів самоврядування громадськості, соціальних партнерів, роботодавців до вироблення стратегії розвитку системи професійно-технічної освіти регіону, здійснення незалежних моніторингових оцінок функціонування системи. У базовій моделі державно-громадського управління професійно-технічною освітою суб'єктами управління є дві незалежні системи: система державного управління та система громадського управління (регіональні ради професійно-технічної освіти, центри розвитку професійно-технічної освіти, громадські об'єднання, соціальні партнери тощо).

Організаційно-комунікативна стратегія впровадження даної моделі сприятиме створенню системи взаємовідносин та дасть змогу вивчати громадську думку і враховувати інтереси різних груп у процесі державно-громадського управління професійно-технічною освітою регіону.

Реалізація базової моделі державно-громадського управління ПТО регіону включає чотири етапи:

- визначення та усвідомлення проблеми: з'ясування сутності проблеми, аналіз набутого досвіду з метою його вивчення, розроблення робочих варіантів рішень щодо розв'язання проблеми;

- інформаційний пошук: систематизація та збирання інформації, розширення знань з питань, що розглядалися, узагальнення накопиченої інформації;

- формулювання аргументації щодо впровадження того чи іншого варіанта рішень, ознайомлення з варіантами зацікавлених у розв'язанні проблеми осіб і вивчення мотивів їх заперечень, утвердження оптимального варіанта як програми дії, його коригування в разі потреби;

- розв'язання проблеми: створення сприятливої робочої атмосфери, стимулювання партнерів до співпраці, розроблення алгоритму взаємодії, аналіз процесу досягнення мети та подальших перспектив діяльності.

5. Проведений комплексний аналіз досліджуваної проблеми дав змогу розробити механізми впровадження моделі державно-громадського управління системою ПТО в Україні на регіональному рівні: організаційного, правового, які ґрунтуються на внесенні змін і доповнень до чинних законів України, прийнятті спеціальних нормативно-правових актів; фінансового, який включає передання відповідних фінансових ресурсів на виконання повноважень з управління ПТО через запровадження податків або трансформації чи закріплення частини загальнодержавних податків за місцевими бюджетами; соціального, який полягає у співпраці всіх соціальних партнерів у питаннях управління, адміністрування і фінансування ПТО; регіонального, який ґрунтується на переданні повноважень (функцій, компетентностей і відповідальності) від центрального уряду до регіональних органів виконавчої влади та місцевих органів самоврядування. Реформування державно-громадського управління розвитком системи ПТО в Україні на регіональному рівні має здійснюватись шляхом перерозподілу повноважень між центральними і регіональними органами управління на користь регіонів та автономності управління ПТНЗ. Однак такий підхід до реформування ПТО має певні недоліки, зумовлені різним рівнем соціально-економічного розвитку і фінансових можливостей регіонів, невизначеністю перспективних потреб у кваліфікованих робітничих кадрах та неготовністю керівних кадрів системи ПТО діяти ефективно в сучасних умовах. Тому необґрунтований і квапливий перерозподіл управлінських функцій може призвести до руйнування системи ПТО в окремих регіонах і державі в цілому.

На основі викладених вище теоретичних результатів вважаємо за доцільне сформулювати практичні рекомендації органам виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо реформування регіональної системи управління ПТО.

На державному рівні. Необхідно проаналізувати і переглянути всю законодавчо-правову базу, яка регулює державно-громадське управління системою ПТО з метою наближення її до функціональних потреб споживачів освітніх послуг (громадян, роботодавців) та з прив'язкою до нормативно-правових основ, що регламентують зайнятість населення та ринку праці, соціальну захищеність усіх учасників освітнього процесу, соціальних партнерів.

Делегування повноважень регіональним органам потрібно проводити в кілька етапів: спочатку делегувати повноваження регіонам, потім регіони залежно від стану підготовки ПТНЗ делегують автономію навчальним закладам.

Необхідно чітко визначити, “хто що робить”, і закріпити відповідальність за кожним рівнем влади за надання певного переліку послуг ПТО.

Створення Фонду ПТО регіону забезпечить додатковим джерелом фінансування системи ПТО. У зв'язку з цим доцільно розглянути питання про введення податку ПТО на освіту в розмірі 1-3% від загального фонду оплати праці та розробити критерії, за яких підприємства можуть сплачувати мінімальний податок.

Крім того, доцільно звільнити від податків кошти ПТНЗ на період фінансової стабілізації, які вони заробляють за рахунок господарської діяльності, а саме: надання в оренду приміщень, надання послуг від господарської діяльності та ін.

Доцільно передати повноваження на регіональний рівень щодо створення регіональних центрів ПТО.

Необхідне залучення широких кіл громадськості в Україні до процесу обговорення ключових компетентностей ПТО на всіх рівнях, а також входження в міжнародну мережу “Визначення та відбір компетентностей”.

На регіональному рівні. Потрібно виробити і прийняти Стратегію ПТО регіону, яка буде єдиним об'єднувальним джерелом вироблення компетентностей ПТО на різних рівнях і ступенях управління освітою; утворити орган з управління ПТО з правом юридичної особи; утворити на базі регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти кафедри з питань управління ПТО та ПТНЗ; створити ради з ПТО регіону; забезпечити супровід упровадження державно-громадського управління ПТНЗ з фіксацією всіх статистичних і динамічних параметрів, технічним і логічним базисом якого має стати електронний паспорт інновації.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми державно-громадського управління ПТО в Україні. Подальші наукові розвідки мають спрямовуватися на: вивчення цілісної системи ПТО в Україні та інших країнах в умовах глобалізації світової економіки; дослідження змішаної системи управління ПТО, яка буде здійснюватись МОН України, органами управління ПТО відповідних державних адміністрацій, органами місцевого самоврядування, ПТНЗ; дослідження нового порядку фінансування ПТНЗ: як за рахунок бюджетного асигнування, так і із фонду професійної освіти, а також залучення додаткових джерел (кредити, венчури); стратегії розвитку оптимальної мережі ПТНЗ; ступеневу систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТО, менеджерів у галузі ПТО; законодавче врегулювання відносин у сфері освіти, більшість із яких до цього часу регулюється підзаконними актами, наприклад відносини у процесі післядипломної освіти, навчання осіб з обмеженими можливостями здоров'я, у підготовці видання підручників і навчальної літератури, у здійсненні виховної роботи, у навчанні дорослого населення; моніторинг системи управління ПТО; управління якістю ПТО.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кухарчук П.М. З досвіду контролю і оцінки державного регулювання освіти Франції / П. М. Кухарчук // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 трав. 2002 р., Київ) : у 2 т. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. - Т. 2. - С. 142-144.

2. Кухарчук П. М. Проблеми функціонування закладів освіти Житомирської області в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи / П. М. Кухарчук // Соціальна експертиза наслідків адміністративно-територіальної реформи як складова частина розробки проекту Закону “Про адміністративно-територіальний устрій” і змін і доповнень до Бюджетного Кодексу : матеріали Канад.-Україн. законод. і міжуряд. проекту, модуль № 3, семінар № 2, Верховна Рада України (23 жовт. 2002 р., Київ). - К. : Вид-во ВРУ, 2002. - Модуль 3. - С. 2, 21-32.

3. Кухарчук П. М. Ефективність державного управління освітою на регіональному рівні в умовах євроінтеграції та глобалізації на прикладі Житомирської області / П. М. Кухарчук // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 трав. 2003 р., Київ) : у 2 т. - К. : Вид-во НАДУ, 2003. - Т. 2. - С. 307-309.

4. Кухарчук П. М. Актуальні організаційно-практичні проблеми державно-громадського управління професійно-технічною освітою регіону / П. М. Кухарчук // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., Київ) : у 2 т. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 2. - С. 383-385.

5. Кухарчук П. М. Региональные аспекты развития профессионального образования / П. М. Кухарчук // Образование и наука без границ : материалы науч.-практ. конф. (15-17 дек. 2004 г., Белгород - Днепропетровск) : в 2 т. - Белгород : Руснаучкнига ; Д. : Наука и образование, 2004. - С. 49-53.

6. Кухарчук П. М. Корпоративне управління в Україні в сучасних умовах: регіональний аспект / П. М. Кухарчук // Корпоративне управління в Україні в сучасних умовах : монографія / за ред. І. Розпутенка та Б. Лессера. - К. : К.І.С., 2004. - С. 164-168.

7. Кухарчук П. М. Регіональне управління професійно-технічною освітою / П. М. Кухарчук // Зб. наук. пр. / за ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - Вип. 1. - С. 444-451.

...